49586

Релейний захист. Електропостачання АПК

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АПК Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Електропостачання АПК“ Релейний захист для студентів зі спеціальності 7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва†Укладачі: ОМЕЛЬЧУК Анатолій Олександрович ТРОНДЮК Василь Силантійович ІВАНЧЕНКО...

Украинкский

2014-01-15

2.17 MB

9 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І  ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ  УКРАЇНИ

Навчально-науковий інститут

енергетики  і  автоматики

Кафедра електропостачання

імені  проф.  В.М.  Синькова

ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АПК

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт

з дисципліни

“Електропостачання АПК“ (Релейний захист)

для студентів

зі спеціальності 7.091901 – “Енергетика

сільськогосподарського виробництва”

Київ – 2009


УДК 621.316.1.

Наведено методичні вказівки щодо вивчення та виконання лабораторних робіт з дисципліни “Електропостачання АПК” для студентів факультету енергетики і автоматики.

Рекомендовано до видання методичною комісією факультету енергетики і  автоматики.

Укладачі:            доц. А. О. ОМЕЛЬЧУК

                           ст. викл. В. С. ТРОНДЮК

А. В. Іванченко

Рецензенти:

Навчальне видання

Електропостачання АПК

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з дисципліни “Електропостачання АПК” для студентів зі спеціальності 7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”

Укладачі:           ОМЕЛЬЧУК Анатолій Олександрович

                                                   ТРОНДЮК  Василь Силантійович

                                                    ІВАНЧЕНКО Анатолій Васильович

 Комп’ютерна верстка:              Мясніков Володимир Володимирович

                                                     Данілов Костянтин Павлович


Лабораторна робота №1

ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ТА ПРИНЦИПУ ДІЇ ГАЗОВОГО РЕЛЕ РГЧЗ-66 ТА РЕЛЕ БУХГОЛЬЦА BF80/Q

1.Мета роботи:

Вивчити будову та принцип дії газового реле РГЧЗ-66 та реле Бухгольца BF80/Q.

2.Програма роботи

1.1 Ознайомитись з будовою та принципом дії реле РГЧЗ-66;

1.2 Визначити призначення та принцип дії верхньої чашки реле та принцип дії контакту;

1.3 Визначити призначення та принцип дії нижньої чашки реле та призначення змінної швидкісної пластини.

1.4 Ознайомитись з будовою та принципом дії реле Бухгольца BF80/Q.

1.5 Ознайомитись з методом перевірки регулювання спрацювання реле за швидкістю потоку оливи.

3.Загальні теоретичні відомості

Газовими захистами оснащуються великі масляні трансформатори від 1000 кВА і більше та масляні реактори, що мають розширювачі.

Газовий захист чуттєвий до усіх видів внутрішніх ушкоджень, при яких спостерігається газовиділення або виникає перетік оливи з корпуса в розширювач, а також до зниження рівня оливи. До зовнішніх ушкоджень захист нечутливий.

Газовий захист реагує навіть на початковий період ушкодження: часткові розряди, виткові замикання, пожежа в сталі, при яких не може діяти ніякий інший захист. Основним органом захисту є власне газове реле.

В даний час вітчизняні трансформатори комплектуються в основному газовими реле типу РГЧЗ 66 Запорізького трансформаторного заводу і реле Бухгольца типу BF80/Q.

Настановні розміри реле типів РГЧЗ-66 і BF80/Q уніфіковані, і реле взаємозамінні.

Реле типу РГЧЗ-66 (рис 1-1 ) замість раніше застосовуваних поплавців мають дві відкриті чашки, що при заповненні корпуса реле оливою спіральною пружиною 26 підтягуються вгору навколо осі 6. Якщо олива з реле витікає або витісняється, то під дією ваги оливи, що залишилася в чашках 8 і 13 вони опускаються і рухливий контактний місток замикає нерухомі контакти 1. Першою опускається верхня чашка 13 сигнального пристрою (при витисненні приблизно 400 см3 оливи), а потім чашка 8 нижнього елемента (при повному відході оливи з реле). При русі потоку оливи зліва праворуч (рис 1.1 ) зі швидкістю, що перевищує уставку, рухлива змінна пластина 10, закріплена на ізоляційній стійці 20, повертається разом зі стійкою навколо осі 7, долаючи опір пружини 26, закріпленої між утримувачем 21 і важелем 2, що прикріплений до ізоляційної стійки 20. До стійки кріпиться і рухливий місток контакту 1. Пластина з рухливим містком і важелем може повертатися навколо осі 7 і при нерухомій чашці.

Рис 1.1 Газове реле типу РГЧЗ-66

а – загальний вид; б – нижній елемент; нерухомий контакт; 2 – важіль; 3 – пробка; 4 – скобоподібна стійка; 5 – виступ; 6 – вісь чашки; 7 – вісь стійки; 8 – чашка нижня; 9 – нижній напівекран; 10 – змінна „швидкісна” пластина; 11 – тримачі чашок; 12 – стійка; 13 – чашка верхня; 14, 20 – ізоляційні стійки; 15, 22 – екрани; 16 – верхній напівекран; 17 – верхній екран; 18 – коробка затискачів; 19 – оглядове скло; 21 – тримач пружини; 23 – прокладка; 24 – збірне кільце; 25 – упорна пластина; 26 – пружина; 27 – транспортні заглушки.

Чашки реле загороджені циліндричними напівекранами 9 і 16 для захисту їх від прямого потоку оливи і верхніх екранів 15 і 22 для зменшення імовірності осідання на дно чашок шламу й інших механічних домішок.

Екрани 9, 16 і 22 утворюють канал, на вході якого по шляху можливого руху потоку оливи розташовується пластина 10, що може переміщуватися в прорізі екрана 22. Реле комплектується трьома змінними пластинами різних розмірів На пластинах наявні цифри 0,6 на найбільший, 0,9 і 1,2 на найменшій, що відповідає швидкостям потоку оливи, при яких повинний замкнутися контакт реле.

Особливостями реле Бухгольца типу BF80/Q є наступне. Сигнальний і вимикаючий поплавці (рис 1.1) виконані у вигляді пластмасових куль, вони не мають пайки і не піддаються корозії, положення пластини, що реагує на швидкість потоку оливи, може змінюватися для регулювання чутливості спрацьовування. В реле наявні три уставки по швидкості спрацювання – 0,65-1,0 і 1,5 м/с (при номінальних допусках вбік зменшення 0,17; 0,25 і 0,40 м/с відповідно).

Сигнальний і вимикаючий контакт, розміщені в скляних трубках, до яких підведені нерухомі провідники. Контакти управляються рухомими магнітами, що механічно зв’язані з поплавцями і пластиною. На кришку реле виведена кнопка штока, яким можна за допомогою важільного механізму штучно опускати послідовно верхній і нижній поплавці, тим самим імітуючи спрацювання реле при витоку (витисненні газами) оливи з корпуса реле. Для попередження випадкового натискання на кнопку і для герметизації місця проходу штока кнопка в нормальному положенні закривається ковпачком що нагвинчується.

Перевірка та випробування газових реле до установки їх на апараті, що захищається

Зовнішній огляд реле. При зовнішньому огляді реле перевіряється цілісніть корпуса, відсутність підтікання в місці кріплення крана на кришці реле, через прохідні втулки й у нижній частині корпуса реле з пробки, цілісність оглядових скелець і прохідних ізоляторів — армованих виводів. У реле Бухгольца відгвинчується ковпачок кнопки випробування і видаляється арретир.

Внутрішній огляд реле. При огляді виймальної частини ретельно перевіряється надійність кріплення всіх елементів: чашок, пластини (швидкісного елемента), упорів, що обмежують хід чашок, екранів, контактних пластин, струмопроводів і їхнє під’єднання до виводів і контактів, пластин (що попереджують ушкодження чашок при вібрації реле), надійність закладення кінців спіральної пружини у тримачах (щоб виключити ймовірне вискакування), наявність пружинних шайб у всіх гвинтів і гайок.

Перевіряється:

паралельність пластин нерухомих контактів і розташування їх в одній площині; дотримання відстані між рухомими і нерухомими контактами 2—2,5 мм;

надійність запресовування осі чашки в стійку, відсутність можливого переміщення чашки разом зі стійкою уздовж осі;

люфти всіх осей реле. Поздовжні люфти не повинні перевищувати 0,5 мм, а поперечні повинні бути практично відсутні;

легкість ходу і відсутність заїдання рухомих частин реле.

Люфти і легкість ходу перевіряються натисканням рукою на відповідні елементи реле. При перевірці спрацювання контактів реле від пластини чашка притримується рукою у верхньому положенні, а потім натисканням рукою на пластину 10 (див. Рис 5-1) перевіряється її вільний хід, замикання і розмикання контактів.

Причиною, що перешкоджає вільному переміщенню пластини до замикання рухомого контакту з нерухомим, може бути недостатній зазор між важелем і дном чашки. В цьому випадку необхідно важіль трохи вигнути вгору. Спільний хід контактів має складати приблизно 2 мм, при цьому рухоміі контакти повинні сковзати посередині пластин нерухомих контактів.

При натисканні рукою на чашку нижнього елемента перевіряється легкість ходу чашки, але при цьому буде відхилятися пластина. Легкість ходу верхньої чашки також перевіряється натисканням на неї рукою вниз і вгору.

У реле Бухгольца перевіряється установка трубок з магнітними контактами. Контакти повинні бути замкнуті. При підйомі поплавців контакти під дією магніту, що переміщається, повинні розімкнутися.

При натисканні на пластину швидкісного елемента (поз 7, рис 1-2) контакт нижнього поплавця повинен замкнутися. У чашкових реле після перевірки механічної частини реле проводиться непряма перевірка чутливості нижнього елемента реле. Виймальна частина чашкового реле разом із кришкою встановлюється на горизонтальній площині. Нижня чашка реле заповнюється трансформаторною оливою і за допомогою пружинного грамометра (динамометра до 50 г), кінець якого підводиться під край дна чашки з тієї сторони, де встановлена спіральна пружина, піднімається. При зусиллі 25-30 г контакти повинні розімкнутися. Спільний хід до розмикання контактів приблизно 2-2,5 мм.

Рис 1.2 Газове реле Бухгольца BF80/Q

1, 4 – верхній та нижній поплавці; 2, 6 – магніти керування верхнього та нижнього поплавців; 3, 5 –трубки з магнітними контактами; 7 – пластина, що сприймає потік оливи; 8 – коробка зажимів.


Перевірка і регулювання спрацьовування реле по швидкості потоку оливи
проводиться на спеціальній установці. При відсутності заданих уставок перевіряється швидкість потоку оливи при спрацюванні реле з усіма трьома каліброваними пластинами. До протоколу випробування записується середнє з 10 вимірів значення швидкості потоку оливи, при якому спрацьовує реле.

Уставки спрацьовування вибираються в залежності від потужності і системи охолодження   трансформаторів:   для трансформаторів із природною циркуляцією оливи при потужності   до  40 MB∙A— 0,6м/с, а більше 40 МВ∙А— 0,9 м/с; для трансформаторів із примусовою циркуляцією оливи (Ц и ДЦ), незалежно від потужності, — 2 м/с.

Досвід експлуатації газових реле типу РГЧЗ-66 показує, що виконання вимог «Інструкції з налагодження й експлуатації  газового захисту» значно загрубляють реле. Багато трансформаторів із системою охолодження ДЦ успішно експлуатується при уставці 0,6—0,7 м/с. Далі перевіряється спрацьовування сигнальних і контактів, що вимикають реле при витіканні з корпуса реле оливи (з появою в корпусі реле газу). Перевірка може проводитись на тій же установці, де і перевірка швидкості потоку оливи, зливом оливи з корпуса шляхом відкриття нижньої пробки в корпусі реле або через зливну трубку.

Перевірка електричної ізоляції. Мегаомметром на 1000— 2500 В проводиться вимір опору ізоляції струмоведучих частин відносно корпуса і між контактами реле. Ізоляція струмоведучих частин відносно корпуса реле випробується напругою 1000 В змінного струму.

На установках, де перевіряється швидкість потоку оливи при спрацьовуванні реле, можна вимірювати власний час спрацьовування вимикаючого елемента. Для цього в установці вбудовується спеціальний арретир, що утримує пластину від спрацьовування, регулюється швидкість потоку оливи, рівна 1,25vср, і вимірюється електричним секундоміром час спрацьовування реле після усунення арретирування. Для реле РГЧЗ-66 цей час повинний бути не більше 0,2 с, для реле BF80/Q час не нормується.

Установка для перевірки швидкісних характеристик газових реле. На рис. 1.3 приведена схема установки.

Рис 1.3 Установка для перевірки газових реле

В інвентарному корпусі 1 установлюється газове реле що перевіряється. При відкритому крані 5 насосом 8 олива перекачується зі зливного бака 6 через реле і мірний бак 3. Швидкість потоку оливи регулюється під час роботи насоса вентилем 7. Коли вентиль відкритий настільки, що починає спрацьовувати вимикаючий контакт газового реле, закривається кран 5 і починає заповнюватися мірний бак 3. Електросекундомір пускається поплавковим реле 4 і зупиняється поплавковим реле 2. Попередньо виміряється об’єм оливи V, який потрібно залити в бак від моменту спрацьовування реле 4 до спрацьовування реле 2. Знаючи переріз S оливопроводу на вході газового реле (D2=75 мм) і час, вимірюваний електросекундоміром у режимі спрацьовування реле, можна визначити швидкість потоку оливи при спрацьовуванні газового реле за формулою:

  (1.1)

На рис. 1-4 показана електрична схема установки.

Рис. 1.4 Електрична схема установки для перевірки газових реле

РП – проміжне реле; ЭС – електросекундомір; А – автомат; МП – магнітний пускач; ЭН – електронасос; КВ, КО – кнопки ввімкнення і вимкнення; ВП, НП – контакти верхнього та нижнього поплавців; ТБ – трансформатор безпеки; РГ-О, РГ-С – вимикаючі та сигнальні контакти газового реле; ЛО, ЛС – сигнальні лампи.

За формулою (1.1) і можна побудувати графіки залежності швидкості потоку оливи від часу t.

При відкритих кранах 5 і 9 (рис. 1.3) зливається олія з газового реле і перевіряється спрацьовування сигнальних і контактів, що відключають, реле, які реагують на рівень оливи (чашки або поплавці).

Монтаж реле і перевірка змонтованого захисту

Реле монтується в розсічку оливопроводу, що врізається в найвищій точці кришки трансформатора (що має підйом у бік реле на 1—1,5%), а сам оливопровід, що йде до розширювача, монтується з підйомом на 2—4%. Між реле і розширювачем знаходиться кран, бажано мати ще один кран між реле і кришкою трансформатора. Внутрішній діаметр оливопроводу не менше 75 мм. Перевіряється, чи ущільнювальна гумова прокладка не утворює звуження на вході в реле. Стрілка на кришці реле повинна показувати у бік розширювача.

Звертається увага на те, що проводи і контрольні кабелі мають оливостійку (бажано пластмасову) ізоляцію, кришка коробки затисків щільно закривається, а сама коробка має незасмічений дренажний отвір для стоку конденсату.

При монтажі перевіряється, чи чашки або поплавці переміщаються без механічних заїдань, що арретири знято, пластина швидкісного елемента вільно переміщається. Оглядове скло повинне бути доступним для огляду внутрішніх елементів реле.

Після установки реле газового захисту і сигналізації та монтажу вторинних кіл мегаомметром на 1000—2500 В виміряється опір ізоляції і випробується ізоляція змінною напругою 1000 В протягом 1 хв. Потім подається постійний струм і замикаючи виводи сигнальних і вимикаючих контактів у коробці затискачів газового реле імітується спрацьовування контактів і перевіряється правильність взаємодії всіх елементів захисту відповідно до вимог принципової схеми. У реле Бухгольца імітація спрацьовування виробляється натисканням на кнопку випробування.

При повністю зібраній схемі захисту і ввімкнених вимикачах, на які повинен діяти захист, необхідно «прокачати» газове реле шляхом нагнітання повітря в реле. Для цього автомобільним насосом через верхній кран реле накачується повітря. Витиснення оливи повітрям можна спостерігати через оглядове скло. При витисненні приблизно 400 см3 (у реле Бухгольца — 300 см3) повинний спрацювати сигнал. При продовженні витиснення оливи спрацьовує контакт, що вимикає реле і відключаються відповідні вимикачі.

Однак у реле РГЧЗ-66, установлених на великих трансформаторах, спрацьовування контактів, що відключають, не завжди можна домогтися зазначеним способом. У цьому випадку рекомендується закрити кран, що йде до розширювача, відгвинтити зливну пробку в нижній частині корпуса реле і злити оливу з корпуса до спрацьовування нижнього контакту. Однак у тому випадку, коли кран оливопроводу закривається нещільно, олива з розширювача продовжує надходити в реле і доводиться зливати багато оливи.

Можливий і інший спосіб, що вимагає спеціальної підготовки реле. Замість нижньої пробки встановлюється кран і автомобільним насосом енергійною подачею повітря через нижній кран домагаються короткочасних поштовхів контактів реле. Іноді домагаються спрацьовування реле наступним прийомом. При закритому крані між реле і баком трансформатора через верхній кран реле нагнітається повітря або сухий азот у корпус до максимального витиснення оливи з реле. Потім швидко відкривається кран між реле і баком трансформатора й одночасно від'єднується від верхнього крану трубка, по якій подавався газ у реле. Потік оливи з бака трансформатора почне наповнювати реле, штовхаючи пластину швидкісного елемента реле.

Слід зазначити, що нові великі трансформатори високої напруги, оснащені плівковим або азотним захистом трансформаторної оливи, вимагають особливого підходу до перевірки газових реле. У цьому випадку подавати повітря в реле взагалі неприпустимо. Якщо в оливопроводі встановлені два вентилі (крани) то, перекривши обидва крани, зливають оливу з реле або подають у реле сухий азот (якщо застосовано азотний захист оливи). Азот варто подавати через редуктор дуже обережно.

Після перевірки реле заповнюють його оливою з розширювача, випускаючи газ через верхній кран. При витисненні всього газу з реле відкривають вентиль (кран) з боку трансформатора.

Бажано оснащувати такі трансформатори (реактори) реле Бухгольца типу BF80/Q, які можна взагалі не перевіряти витисненням оливи газом.

4. Зміст звіту

В змісті звіту повинні бути занотовані: програма роботи, опис будови газових реле, електрична схема установки перевірки газових реле.

5. Запитання для самоперевірки

1. Призначення газових реле.

2. Призначення верхньої чашки газового реле РГЧЗ-66.

3. Призначення та будова нижньої чашки.

4. Принцип вибору змінної швидкісної пластини.

5. Будова та принцип дії газового реле Бухгольца BF80/Q.


Лабораторна робота №2

ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ТА РОБОТИ МАКСИМАЛЬНОГО СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ З ЗАЛЕЖНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ СТУМІ З ДЕШУНТУВАННЯМ ЕЛЕКТРОМАГНІТІВ ВИМИКАННЯ ВИМИКАЧА.

1.Мета роботи

Вивчити роботу схеми МСЗ з вторинним реле струму прямої дії типу РТВ та схему МСЗ з реле типу РТ-85 на змінному оперативному струмі з залежною характеристикою з дешунтуванням електромагнітів вимикання вимикача.

2. Програма роботи

2.1. Накреслити схему МСЗ з вторинним реле струму прямої дії типу РТВ. Вивчити принцип роботи схеми.

2.2. Накреслити схему МСЗ з реле типу РТ-85 на змінному оперативному струмі з залежною характеристикою з дешунтуванням  електромагнітів вимикання вимикача. Вивчити принцип роботи схеми.

2.3. За заданими викладачем параметрами, розрахувати струм спрацювання захисту та коефіцієнт відсічки (спрацювання захисту).

2.4. За результатами розрахунках, виставити уставки на відповідних шкалах реле та дослідити роботу схеми, зокрема, як реагує схема на к. з. на початку лінії і в зоні МСЗ. Висновки занотувати.

3. Загальні теоретичні відомості

Захист, який реагує на збільшення струму більше заданого, раніше встановленого значення, називається максимальним струмовим захистом (МСЗ). В мережах напругою до 1 кВ МСЗ виконують з використанням плавких запобіжників, автоматичних вимикачів (електромагнітних та теплових розчіплювачів), а лінії на напругу вище 1 кВ – з використанням релейних схем (в деяких випадках для захисту трансформаторів 10/0,4 і частково 35/10 кВ).

Струм спрацювання захисту повинен бути більший максимального  робочого струму лінії, яку захищають і менший мінімального струму к. з.  При таких умовах будуть виключені помилкові спрацювання захисту в нормальному режимі і не спрацювання їх при виникненні к. з. Струм спрацювання ІС.З. і час спрацювання tС.З. – основні параметри МСЗ.

В сільських електромережах  розповсюджені схеми релейного захисту на змінному оперативному струмі. Найбільш розповсюджені з них схеми з реле прямої дії РТВ.

Реле цього  типу вмонтовуються в грузові та пружинні приводи, призначені для вимикачів 6 – 35 кВ. В багатьох пружинних і грузових приводах присутні два реле РТМ і два РТВ.

При виникненні будь-якого міжфазного  к. з.  спрацьовує одне або два реле РТВ  які поєднують функції реле і електромагніта, і вимикають вимикач з необхідною витримкою часу. Але ця схема не завжди забезпечує необхідну чутливість.  Тому, особливо для захисту сільських електричних ліній 10 кВ та розподільчих ліній 35 кВ широко використовується схема з реле РТ-85 з дешунтуванням обмотки електромагніта вимикання. Ця схема може забезпечити менше накопичення витримки часу послідовно ввімкнених захистів і створює краще суміщення з характеристиками запобіжників ТП – 10/0,4 кВ в порівнянні з захистами з незалежними характеристиками.

Реле РТ-85  має спеціально підсилені контакти, які використовуються для дешунтування електромагнітів вимикання YAT.

В нормальному режимі у реле  КА  розмикаючі контакти  замкнуті і шунтують відповідні електромагніти вимикання вимикача. Замикаючі контакти  розімкнуті і таким чином, струм через YАT не проходить.

При  виникненні к. з. та спрацюванні реле КА його контакти перемикаються без розриву кола вторинної обмотки трансформатора ТC. Таким чином спочатку замикається контакт замикаючий, а потім розмикається розмикаючий контакт, що і  дешунтує YАT. При цьому через електромагніт  протікає вторинний струм к. з., при якому спрацьовує YАT і приводить в дію механізм спрацювання приводу вимикача. Трансформатори струму одночасно виконують функцію джерела оперативного струму.

Струм спрацювання захисту:

де, - коефіцієнт надійності – 1,2;  - коефіцієнт самозапуску – 1,2 ... 1,3;   - коефіцієнт повернення для реле типу РТ-80 – 0,8 ... 0,85.

Коефіцієнт спрацювання захисту:

Струм спрацювання реле:

де,  - коефіцієнт схеми;

     - коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

Коефіцієнт чутливості:

де  - мінімальне значення струму к. з. в кінці зони, що захищається

4. Порядок виконання роботи.

4.1. Отримати у викладача значення   та струму .

4.2. Виставити уставки на відповідних шкалах реле, значення яких отримані при розрахунках.

4.3. Виставити за допомогою трансформатора струму відповідний струм - .

4.4. За допомогою тумблерів змоделювати режими роботи схеми.

5. Зміст звіту.

В змісті звіту повинна бути програма роботи, схеми, розрахункові дані та висновки.

6. Запитання для самоперевірки.

1. Пояснити будову реле РТВ та РТМ. Пояснити принцип роботи схеми МСЗ.

2. Пояснити принцип роботи схеми МСЗ, який виконаний за допомогою реле РТ-85.

3. Пояснити принцип селективності МСЗ з залежною характеристикою на змінному оперативному струмі з дешунтуванням електромагнітів вимикання.

4. Які переваги та недоліки схем які досліджуються?


Лабораторна робота №3

ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ДІЇ МАКСИМАЛЬНОГО СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ (МСЗ) З НЕЗАЛЕЖНОЮ ВИТРИМКОЮ ЧАСУ І СТРУМОВОЇ ВІДСІЧКИ (СВ) НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ СТРУМІ

1.Мета роботи

 Вивчити будову реле які використовуються при максимальному струмовому захисті (МСЗ) та струмової відсічці (СВ). Вивчити роботу схеми (МСЗ) та (СВ). Навчитися розраховувати уставки струмових реле (МСЗ) та (СВ).

2. Програма роботи

2.1. Накреслити схему МСЗ і СВ та вивчити принцип роботи цих захистів.

2.2. За завданням викладача виставити струм навантаження, визначити струми 3и-фазного і 2о-фазного коротких замикань.

2.3. Розрахувати струми спрацювання МСЗ, струм спрацювання реле МСЗ і на основі цього вибрати струм уставки. Аналогічний розрахунок виконати для СВ.

2.4. Встановити уставки на реле струму МСЗ і СВ після чого імітуючи 2о-фазне і 3и-фазне к. з. дослідити роботу схеми МСЗ і СВ.

3. Основні теоретичні відомості

МСЗ знайшли широке використання в сільських електричних мережах напругою вище 1 кВ з використанням релейних схем, хоча в деяких випадках для захисту трансформаторів 10/0,4 кВ і частково        35/10 кВ використовують плавкі запобіжники. Струмові захисти повинні відповідати основним вимогам релейного захисту, до яких відносяться селективність (вибірковість), чутливість, швидкодія та надійність.

Селективність - це здатність захисту відключати тільки пошкоджений елемент ближніми до місця пошкодження вимикачами. В залежності від способу забезпечення селективності струмові захисти діляться на максимальні струмові захисти (МСЗ) і струмові відсічки (СВ).

При використанні МСЗ з витримкою часу звичайно використовують струмові реле (пусковий орган) і реле часу (орган витримки часу).

При виконанні МСЗ на реле, які мають незалежні характеристики            (РТ-40) необхідну витримку часу створюють за допомогою реле часу. В  ці схеми,  щоб розвантажити   оперативні   контакти   захисних   реле   від   замикань кіл вимикаючих котушок вимикача, добавляють проміжні реле які називаються вихідними.

Струм спрацювання захисту повинен бути більший максимального робочого струму ділянки мережі, що захищається і менший мінімального струму короткого замикання. При цих умовах будуть виключені небажані спрацювання захисту при нормальному режимі і неспрацюванні його при к. з. Струм спрацювання ІСЗ і час спрацювання tСЗ – параметри спрацювання МСЗ. Розглянемо як буде змінюватися струм в елементі мережі при появі, а потім при зниканні к .з.

При появі к. з. робочий струм ІРОБ МАКС підвищується до значення ІКЗ, який протікає на протязі tКЗ. Після спрацювання захисту і відключення пошкодженої ділянки струм в непошкодженій ділянці кола зменшиться до значення струму самозапуску ІС.З.П. >> ІРОБ. Це можна пояснити тим, що електродвигуни за час існування к. з. гальмуються із-за зниження напруги, а після ліквідації к .з. проходить їх самозапуск, який супроводжується струмом, більшим ніж струм IРОБ. При цьому тривалість самозапуску може бути більше часу повернення і тому попередній захист не встигне повернутися в початкове положення і виникне неправильне спрацювання.

Для того, щоб виключити подібні випадки (наприклад, забезпечити повернення попереднього захисту після спрацювання захисту при к. з.) струм повернення захисту ІП.З. повинен бути більший струму самозапуску ІС.З.П..            

При розрахунках необхідно всі перелічені випадки врахувати. Так збільшення струму самозапуску ІС.З.П. в порівнянні з ІРОБ треба враховувати коефіцієнт самозапуску kс.з.п >>1, який залежить від складових навантаження та параметрів мережі. Тоді:

ІС.З.П. >> kс.з.п · ІРОБ

Так, як графіки характеристик реле розкидані, то для правильності розрахунку необхідно врахувати коефіцієнт надійності kH, тоді струм повернення вираховується за формулою:

kH · kС.З.П · ІРОБ

В  свою  чергу  струм   повернення   і  струм  спрацювання   пов'язані  між собою коефіцієнтом повернення.

Для максимальних реле kП << 1. Звідси струм спрацювання захисту

Далі необхідно знайти струм спрацювання реле ІСПР Р по якому вибирається уставка реле ІУ.

 Струм спрацювання реле - це розрахункове значення струму при якому реле повинне спрацювати:

В даному виразі kСХ - коефіцієнт схеми при симетричному режимі;

nТС - коефіцієнт трансформації трансформаторів струму.

В практичних розрахунках беруть значення  коефіцієнтів,  які  входять до вище приведених виразів:

- для реле типу РТ-40 та РТ-80 -  kH = l,2; kn =  0,8...0,85;

- для реле типу РТВ -  kH = l,3,     kn = 0,7;

- для електричних мереж напругою 10 кВ – kСПЗ =1,2…1,3

При симетричному режимі для схем з'єднання трансформаторів струму у зірку приймають коефіцієнт kСХ =1, а при вмиканні на різницю струмів двох фаз і в трикутник kСХ = √3

Коефіцієнти трансформації трансформаторів струму залежать від паспортних даних трансформатора струму. Другий основний параметр спрацювання МСЗ – витримка  часу захисту. Найбільш зручніше вибирати витримку часу при використанні захистів з незалежною витримкою часу. В цьому випадку витримка часу вибирається простим співвідношенням

 

де,   tн, tп - витримки часу, розглядуваного (наступного) і попереднього             захистів;  t- ступінь селективності. 

Струмова відсічка

Селективність   струмових   захистів    можна   забезпечити   за   рахунок   струму спрацювання ІСВ. Так струм спрацювання відсічки визначається з виразу

ІСВ = kH ·

В даному виразі присутній коефіцієнт надійності для МСЗ, але відрізняється значенням. Так для реле РТ-40 kH = 1,2 …1,3; для реле РТ-80 і PTM kH = 1,5…1,6.

При цьому для ліній 6…10 кВ необхідно приймати за струм ІКЗmax – струм  3и-фазного к. з. в точці підключення найближчого трансформатора 10/0,4 кВ. Струм спрацювання реле струмової відсічки визначається аналогічно струму реле МСЗ:

Коефіцієнт схеми та коефіцієнт трансформації приймається аналогічно МСЗ. Таким чином струмова відсічка – це  швидкодіючий захист, який не має витримки часу і забезпечує абсолютну селективність.

Оцінку дії МСЗ і СВ визначають виходячи з коефіцієнта чутливості kч.    Він визначається для МСЗ за виразом:

Якщо kЧ = 1,5 при дії захисту в основній зоні (рис.4.2.) то чутливість захисту достатня. Якщо МСЗ діє як резервний захист, kЧ визначається по мінімальному струму к з. в кінці суміжної ділянки (рис.4.2.).  Тоді чутливість захисту понижується, яка достатня при kЧ = 1,2

а - основна зона для захисту РЗ1 і резервна зона захисту для Р32;

ІСЗ - найбільш точне значення струму спрацювання захисту визначається:

ІУ - струм уставки реле.

Струмова  відсічка не є основним і єдиним захистом лінії. Згідно з положеннями ПУЕ струмові відсічки, що встановлені на лініях виконують функції додаткових захистів. При цьому необхідно, щоб коефіцієнт чутливості був рівним 1,2 при к. з. в місці установки захисту в  найбільш чутливому режимі. 

Розглянемо схему МСЗ і СВ на змінному оперативному струмі (рис.3.3).


В даній схемі використовуються чотири струмових реле РТ-40, одне реле часу   РВМ-13, два проміжних реле РП-341 і два вказівних реле РУ-21, встановлені на панелі  лабораторного столу.

Розглянемо дію захисту при 3и-фазному к. з в точці К1.. При появі струму к. з. в ТА1 і ТА2 отримують живлення котушки реле КА1 і КА2. В результаті цього замикаються контакти струмових реле КА1.1 і КА2.1 і розмикається контакт КА1.2. Після чого отримує живлення котушка реле часу КТ1. Через визначений проміжок часу (витримка часу), замикається контакт КТ1.1. Внаслідок цього спрацьовують проміжні реле KL1, KL2 і струм протікає в колі випрямляча через контакти проміжного реле KL1.1 і KL2.1 при цьому дешунтуючи котушки вимикання вимикача. Далі струм протікає через YАТ і вимикач вимикає пошкоджену ділянку кола. Одночасно спрацьовує вказівне реле КН1 (випадає блінкер), показуючи при цьому, що спрацював МСЗ.

При к. з. в точці К2 з'являється струм в трансформаторах ТА1 і ТА2, який протікає через котушки струмових реле КА1, КА2, КАЗ, КА4 (при к. з. в точці К1 коли працює МСЗ КАЗ і КА4 не працюють, так як у них струм уставки ІУ більший і вони не реагують на струм к. з. в точці К1).  В результаті всі чотири реле спрацьовують і замикаються їх контакти КА1.1, КА2.1, КА3.1, КА4.1. Тоді виникає замикання кола випрямлячів, одержують живлення реле KL1 і KL2, які дешунтують своїми контактами KL1.1 та KL2.1 електромагніти вимикання, які одержують живлення і вимикають пошкоджену ділянку мережі. В цьому випадку спрацьовує вказівне реле КН2, (випадає блінкер), показуючи, що спрацювала СВ. При режимі СВ контакти КА1.1 та КА2.1 замикаються, але реле КТ1 не встигає спрацювати так як СВ працює майже миттєво.

4.Порядок виконання роботи

4.1. Отримати у викладача значення максимального струму Іроб max.

4.2. За допомогою пакетного перемикача, а також амперметрів встаноти струм двофазного і трифазного к. з. (При цьому уставки реле РТ-40 повинні бути максимально можливими).

4.3. Визначити струм спрацювання МСЗ та СВ згідно виразів.

4.4. Визначити значення струму спрацювання реле МСЗ і СВ згідно виразів.

4.5. Проаналізувати струми спрацювання струмових реле та визначити які із них належать до МСЗ, а які до СВ (звернути увагу, що зміна уставки реле РТ-40 у два рази виконується за допомогою тумблерів, змонтованих під ними).

4.6. Виставити уставки на реле РТ-40 та реле часу РВМ-12.

4.7. Змоделювати за допомогою пакетного перемикача двофазне к. з. і оцінити роботу схем МСЗ та СВ.

4.8. Результати розрахунків МСЗ та СВ  показати викладачу.

5. Зміст звіту

В змісті звіту має бути програма роботи, схеми, розрахунки струмів спрацювання МСЗ та СВ, технічні характеристики реле та висновки.


6. Запитання для самоперевірки

1. Як виконується селективність МСЗ і СВ?

2. Чому СВ має абсолютну селективність?

3. Які коефіцієнти необхідно врахувати при розрахунку струму спрацювання реле МСЗ та СВ і чому?

4. Пояснити принцип дії і конструкцію реле РТ-40. Як можна збільшити уставку реле в два рази?

5. Поясніть конструкцію контактної системи реле РП-341?

6. Поясніть роботу схеми МСЗ.

7. Поясніть роботу схеми СВ.

8. Які коефіцієнти чутливості необхідні для МСЗ і в яких зонах захисту?

9. Чому СВ не може бути основним захистом від к. з.?


Лабораторна робота №4

Автоматичне вмикання резервного живлення.

1.Мета роботи

Вивчити методи, схеми автоматичного вмикання резервного джерела живлення та принцип роботи пристроїв автоматичного
вмикання резерву (АВР).

2. Порядок виконання роботи

  2.1. Записати основні технічні дані реле, приладів які використані на   стенді.

  2.2. Вивчити призначення, вимоги до пристроїв АВР та принцип дії.

  2.3. Замалювати та вивчити принцип роботи схеми АВР на підстанції ЗТП 10/0,4 кВ.

  2.4. Вивчити та замалювати схему місцевого АВР односторонньої дії для ЗТП 10/0,4 кВ.

З.Загальні теоретичні відомості

Схеми електричних з'єднань енергосистем і окремих
електроустановок повинні забезпечувати надійність електропостачання споживачів.

При стійкому пошкодженні (к. з.) на лініях та інших елементах мережі такий елемент вимикається і для відновлення електропостачання споживачів необхідно ввімкнути  резервне джерело живлення – трансформатор чи генератор, резервну живлячу лінію або інший резерв, який приводиться в дію за допомогою автоматичних пристроїв – АВР.

Таким чином пристрій АВР призначений для перемикання споживачів з пошкодженого джерела живлення на непошкоджене, резервне.

Пристрої АВР класифікуються за наступними ознаками;

     за призначенням – АВР ліній, трансформаторів, двигунів;

   за контролем напруги на резервному джерелі - без контролю        напруги та з контролем;

  за напрямком дії - односторонньої та двосторонньої;
          
    за характером взаємодії - місцеві та мережні.

До місцевих АВР відносяться пристрої, пусковий орган яких діє на вимикання робочого вводу, а потім на вмикання резервного вводу. Ці дії не виходять за межі підстанції, або розподільчого пункту.

До мережних відносяться АВР, які діють на вмикання мережного
резервного вимикача.

На підстанціях 10 (6) кВ агропромислових підприємств, як правило, здійснюється роздільне живлення від двох джерел рис.4.1.

Роздільне живлення дозволяє знизити значення струмів к. з. і застосовувати більш дешеву апаратуру (вимикачі, роз'єднувачі), спростити релейний захист, знизити втрати електроенергії в мережах 10 (6) кВ. При вимиканні робочого джерела живлення (наприклад, А на рис.4.1) відновлення електропостачання споживачів  електроенергії виконується  автоматично від резервного джерела  живлення Б за допомогою пристрою AВР.

Пристрій АВР (в даному випадку, місцевий) при зникненні напруги на шинах підстанції діє спочатку на вимикання вимикача робочого вводу Q2, (рис.4.1) після чого одразу вмикається вимикач резервного вводу Q4. Місцеві АВР виконуються односторонньої (рис.1.1) або двосторонньої дії.

Успішність дії АВР складає 90-95%. Простота схем та висока ефективність зумовили широке використання АВР на електростанціях та в електричних мережах.

Схеми пристроїв АВР повинні виконуватись у відповідності з наступними вимогами:

          • при вимиканні вимикача робочого вводу за будь якої причини негайно повинен увімкнутися вимикач резервного вводу;

• при зникненні напруги зі сторони робочого джерела повинен спрацювати спеціальний пусковий орган напруги, який при наявності напруги на резервному джерелі повинен діяти з заданою витримкою часу на вимикання вимикача робочого джерела; наприклад, при к. з. в точці К на лінії робочого живлення (рис.4.1) вимикається релейним захистом РЗ вимикач Q1, на шинах підстанції 10 кВ зникає напруга, працює пусковий орган напруги, увімкнений на шинний трансформатор напруги ТUш і з заданою витримкою часу вимикає вимикач робочого вводу Q2, при цьому наявність напруги на резервній лінії від джерела Б контролюється тим, що оперативна напруга для вимикання робочого вимикача Q2, подається від лінійного трансформатора напруги ТUл, пусковий орган напруги не повинен бути задіяний, якщо робочий та резервний вводи мають одне джерело живлення;

• мінімальні реле напруги пускового органу не повинні спрацьовувати з зниженням напруги при самозапуску електродвигунів навантаження, тому їх настроюють таким чином, що пуск АВР може спрацювати тільки при значному зниженні напруги, при якій самозапуск виключений;

• дія пристрою АВР повинна бути однократною; в діючих схемах однократність дії забезпечується декількома способами; при використанні пружинних приводів - спеціальним контактом готовності приводу, так як в схемах пристроїв АПВ; при установці спеціальних реле РПВ - за допомогою попередньо зарядженого конденсатора, який, розрядившись при вмиканні вимикача, не заряджається при увімкненому його положенні; використовують також двопозиційні реле, які після дії пристрою АПВ
спрацьовують і розмикають коло увімкнення, і знаходяться в замкненому положенні до прибуття чергового персоналу;

• при виконанні схем пристроїв АВР треба перевіряти можливість
перевантаження резервного джерела живлення і при необхідності виконувати для його розвантаження спеціальну автоматику вимикання частини споживачів при дії АВР;

• при вимиканні робочої лінії (трансформатора) пристроєм автоматичного частотного розвантаження АЧР внаслідок загальносистемного аварійного зниження частоти дія пристою АВР забороняється;

• при дії пристрою АВР, коли можливе увімкнення резервного вимикача на к. з. на шинах підстанції, яка резервується або на лінії робочого живлення при відмові у вмиканні вимикача Q2 (рис.4.1), на резервному вимикачі Q4 треба передбачити релейний захист, причому, якщо час дії цього захисту перевищує 1с, рекомендується автоматично прискорювати його дію до 0,4 - 0,5с; після відновлення нормальної напруги на робочій лінії зі сторони основного джерела живлення потрібно, щоб як правило, забезпечувалося як найбільш повне автоматичне відновлення схеми до  аварійного режиму.

В якості пускового органу, який повинен забезпечувати дію пристрою АВР при зникненні напруги основного джерела, використовується реле мінімальної напруги. В деяких випадках роль пускового органу виконує реле часу з зворотнім якорем (в нормальному режимі реле часу знаходиться постійно під напругою і якір притягнутий). Уставка спрацювання цих реле взагалі вибирається за умови:

                                UСПР = (0,25 ÷ 0,4) · UНОМ              (4.1)

Час спрацювання пускового органу пристрою АВР (ІСПРАВР) вибирається згідно наступних умов:

а) погодження часу спрацювання тих захистів, в зоні дії яких пошкодження можуть вплинути на зниження напруги нижче прийнятої за умови (4.1)

   tСПР АВР ≥ tС З + ∆t,                             (4.2)

де, tс.з - найбільший час спрацювання вказаних захистів; ∆t - ступінь селективності, рівний 0,6 с при використанні реле часу зі  шкалою до 9 с і 1,5 - 2,0 с зі шкалою до 20 с;

б) погодження дії з іншими пристроями автоматики (наприклад, АПВ лінії)

         tСПР АВР  ≥ tС З + tАПВ + tЗАП ,            (4.3)

де, tС.З - найбільший час дії захисту лінії, яка передає електроенергію               споживачам, для яких здійснюється АВР; tАПВ - час циклу неуспішного АПВ цієї лінії; tЗАП - запас за часом, який приймається 2 – 3 с.

Головною особливістю мережного АВР являється те, що пристрій АВР діє на вмикання вимикача, який знаходиться у вимкненому положенні в режимі АВР, а попереднє вимикання робочих вимикачів здійснюється іншими пристроями (ДМЗ - ділильним захистом), які знаходяться на інших підстанціях мережі 10 кВ.

Комплекс пристроїв автоматики, який входить до складу мережного АВР, виконує наступні завдання:

•   перемикання живлення мережі на резервне джерело живлення при вимиканні робочого - це виконує пристрій АВР;

•  запобігання подавання напруги від резервного джерела на пошкоджене робоче джерело живлення (на робочу лінію, шини, трансформатор) - це завдання виконують пристрої ділильного захисту мінімальної напруги (ДМЗ), які діють перед спрацюванням мережного АВР;

•  виконання при необхідності автоматичного перелагодження релейного захисту (наприклад,  введенням в дію одного з двох комплектів захисту) в зв'язку зі зміною режиму роботи мережі (наприклад, при зміні напруги, при зміні напрямку потужності, або ж залежно від напрямку дії пускового органу напруги двостороннього АВР).

Розглянемо роботу схеми місцевого пристрою АВР односторонньої дії ЗТП - 10 кВ з вимикачем з пружинним приводом, рис.4.2. Ця схема може бути використана для підстанції з первинною схемою (рис.4.1). Положення контактів в схемі АВР (рис.4.2) відповідає увімкненому положенню робочого вимикача Q2, вимкненому положенню резервного вимикача Q4 та наявності нормальної напруги на шинках управління підстанції (зі сторони робочого джерела живлення).

На схемі приведені тільки кола та апаратура, які відносяться до роботи пристрою АВР.

При вимиканні вимикача Q1 на живлячій підстанції А (рис.4.1) зникає напруга на підстанції ЗТП - 10/0,4 кВ і разом з тим на шинках управління (рис.4.2). При цьому втрачають живлення:

  •  пристрій ділильного захисту мінімальної напруги, який
    використовується тут в якості пускового органу напруги; основними елементами ДМЗ є реле мінімальної напруги та реле часу, які працюють при зниженні або повному зниженні контрольованої напруги і які замикають свій контакт в колі вимикання робочого вимикача Q2 з заданою витримкою часу    (в межах від 10 до 90 с);
  •  
    реле проміжне КL, яке з деякою затримкою переключає шинки управління на трансформатор напруги TUл резервного вводу (контакти КL1 та КLЗ розмикаються, а КL2 та КL4 замикаються).

Мінімальне реле напруги КU призначене для заборони АВР при пониженій напрузі резервного джерела - при зниженні напруги зі сторони робочого джерела живлення контакти цього реле замикаються.

Якщо на протязі заданого часу спрацювання АВР напруга зі сторони робочого джерела не відновилась, контакт реле ДМЗ замикається і при появі напруги на резервному джерелі здійснюється вимикання робочого вимикача Q2.

При цьому перемикаються його допоміжні контакти таким чином що SQ2.1 замикається і при наявності пружинного приводу вимикача Q4 (контакт SQМ4 замкнутий) здійснюється вмикання цього вимикача, після чого живлення підстанції ЗТП - 10 кВ відновлюється від резервного джерела живлення Б.

При вимиканні вимикача Q1 пристроєм АЧР при аварійному зниженні частоти в енергосистемі робота АВР на ЗТП - 10 кВ повинна бути заборонена. Ця заборона здійснюється за допомогою реле зниження частоти КF, яке контролює частоту резервного джерела живлення.

Якщо частота нижча уставки реле (наприклад 48,5 Гц), контакт реле КF замикається,   спрацьовує   реле   -   повторювач   КLF   і   утримується   в стані спрацювання до того моменту, коли частота в енергосистемі підніметься до нормального рівня, а зі сторони робочого джерела буде відновлена напруга.

Заборона АВР за частотою може не виконуватись, якщо і робоча, і резервна лінії на обох живлячих підстанціях вимикаються при роботі пристроїв АЧР.

Таким же чином працює схема АВР (рис.4.2), при вимиканні робочого вимикача Q2 за допомогою кнопки SВ. Однократність дії АВР забезпечується контактом готовності приводу SQМ4, який після вмикання резервного вимикача Q4, розмикається, а автоматична підготовка приводу дозволяється тільки при успішному АВР і забороняється, коли Q4 вимкнеться.

4. Зміст звіту

В змісті звіту повинні бути занотовані: програма роботи, типи АВР, вимоги, які ставляться до АВР, схеми АВР та опис  їх роботи.

5. Запитання для самоперевірки

1. Яке призначення АВР?

2. Які основні вимоги ставляться при виконанні схем АВР?

3. Як забезпечується однократність дії АВР?

4. Які типи АВР застосовуються на підстанції?

5. Чому в схемах пускового органу АВР застосовуються реле частоти?

6. Яке призначення пускового органу мінімальної напруги?

7. Для чого необхідне погодження спрацювання пристрою АВР і  захисту?


Лабораторна робота №5

ВИВЧЕННЯ СХЕМ АВТОМАТИЧНОГО ПОВТОРНОГО ВМИКАННЯ В РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖАХ

1. Мета роботи

Вивчити   схеми   автоматичного   повторного   вмикання   (АПВ) однократної та двократної дії в розподільчих мережах.

2. Програма роботи

2.1. Вивчити конструкцію і будову реле на яких виконані схеми АПВ.

2.2. Записати технічні характеристики та типи змонтованих реле.

2.3. Викреслити схеми однократного та двократного АПВ та вивчити їх.

2.4. Вивчити роботу прискореної дії релейного захисту до і після АПВ.

2.5. Дослідити роботу схем однократного і двократного АПВ, а також роботу прискореної дії релейного захисту на лабораторному стенді.

3. Загальні теоретичні відомості

АПВ вимикачів в сучасних енергосистемах являються одним із основних засобів підвищення надійності роботи енергосистеми та безперебійності живлення споживачів. Досвід експлуатації мереж показав, що значна кількість порушень ізоляції електроустановок (особливо повітряних ліній) являються нестійкими і самоліквідовуються після зняття напруги. Такі пошкодження виникають в результаті з’єднання проводів при поривах вітру та спаданні ожеледі, падінні дерев, контактування проводів з рухомими механізмами, грозовими перекриттями ізоляції. За статистичними даними успішність АПВ усіх типів та напруги на Україні становить 70-80%. Це пояснюється малим часом спрацювання релейного захисту (не більше 0,15 с), великим перерізом проводів, великою відстанню між проводами ліній, високою механічною стійкістю опор.

Згідно Правил улаштування електроустановок застосування АПВ визначене обов'язковим на всіх повітряних та кабельно-повітряних лініях усіх напруг. Відмова від застосування АПВ повинна бути в кожному випадку обумовлена ПУЕ.

Різні директивні документи визначають основні вимоги до АПВ:

  •  АПВ не повинно діяти при оперативному вимиканні вимикача вручну, від ключа управління і по телеуправлінню, а також при оперативному вмиканні вимикача на коротке замикання будь-яким способом;
  •  повинна бути виключена можливість багатократного вмикання на стійке замикання, особливо при різних неполадках, при відмові будь-якого контакту АПВ;
  •  схеми пристрою АПВ повинні забезпечити прискорення дії релейного захисту до і після АПВ, мати автоматичне повернення для необслуговуючих підстанцій, забезпечити блокування АПВ при роботі деяких засобів протиаварійної автоматики та релейного захисту, забезпечувати введення в роботу та виведення з роботи оперативним персоналом;
  •  АПВ повинно спрацювати з установленою витримкою часу (безструмовою паузою до АПВ). Це забезпечується роботою реле часу пристрою АПВ, уставка якого обґрунтовується розрахунком;

Однократне АПВ вимикачів з електромагнітними приводами.

Розглянемо схему, виконану на реле типу РВ-238. Схема приведена на рис.5.1.  Ця схема застосовується при використанні ключів керування з фіксацією. При переведенні ключа управління в положення "Ввімкнено" його контакти 1 залишаються замкненими до слідуючої оперативної команди. Якщо при цьому вимикач ввімкнений, то виникає відповідність між положенням ключа управління та вимикачем. При ввімкненому вимикачі реле КНQ знеструмлене, тому що розмикаючий допоміжний контакт вимикача SQ1 розімкнений, а контакти реле КНВ втягнуті, оскільки замкнений допоміжний контакт SQ2.

При вимиканні вимикача від релейного захисту ключ залишається в положенні "Ввімкнено" (замкнутий його контакт 1) знеструмлюється КНВ і спрацьовує КНQ. З'явилася невідповідність між положенням ключа S1 та вимикачем. Виникає пуск пристрою АПВ по колу (+ШУ) - S1.1 - KHQ - 5 - КТ - 6 – (-ШУ). Додатковий резистор R1 при спрацюванні реле часу КТ входить в ланцюг його миттєвим контактом КТ1 для забезпечення термічної стійкості реле КТ.

При вмиканні вимикача конденсатор С заряджається по колу   (+ШУ) - S1 -7 - R2 - С - 6 - (-ШУ). Поки конденсатор С не заряджений, не може спрацювати вихідне реле пристрою АПВ IKL1. Час заряду конденсатора достатньо великий (декілька десятків секунд). Після закінчення зарядки конденсатора пристрій АПВ готовий до дії. При оперативному вмиканні вимикача АПВ не виникає, так як конденсатор С не заряджений. По закінченню встановленої витримки часу КТ1.2 вмикає кодове реле 1KL1 в коло розрядження конденсатора С. Реле 1KL1 – двообмоткове. При спрацюванні воно самопідтримується своєю другою обмоткою, і замикає коло контактора приводу KM  (+ШУ) - S1 - 3 - 2KL1 - 4 - КН - SX - КL2.1 - SQ1 - KM - (-ШУ).

Самопідтримування KL1 необхідне тому, що час ввімкнення вимикача великий, доходить до 1 с, розряд конденсатора короткочасний, а утриматись в спрацьованому положенні по колу (+ШУ) - S1 - 7 - R2 - КТ2 - 1KL1 - 6 - (-ШУ) реле не може із-за великого опору зарядного резистора R2 (1,1±3,4 МОм).

Велику значимість має резистор R2, який призначений для повільного заряду конденсатора С, щоб забезпечити блокування при неуспішному АПВ. При успішному АПВ розмикається SQ1, відключається КНQ та повертаються реле КТ і 1KL1,  починає заряджатися конденсатор С і коли зарядження закінчується АПВ готове до нового циклу.

При неуспішному АПВ реле КНQ знову запускає КТ і воно замикає 1KL1 на конденсатор С. Але конденсатор не заряджений, 1KL1 спрацьовувати не може, контакт КТ2 замикає С на 1KL1, протидіючи подальшому заряду С. В такому положенні схема залишається до переведення ключа управління в положення "вимкнено". Так забезпечується однократність АПВ. Якщо вимикач вимикається від ключа S1, то коло пуску АПВ розмикається  ключем управління, конденсатор С розряджається по колу С - R2 - 7 - КНQ - 5 - КТ - R1 – 6.

     

Двократне АПВ

Застосування двократних АПВ на повітряних лініях 6-10 кВ суттєво підвищило надійність живлення споживачів. Успішність однократних АПВ досягає 45-50%, успішність двократних АПВ в обох циклах досягає 65-70%. Досвід експлуатації показує, що якщо виконаний перший цикл миттєвого спрацювання, а другий з витримкою часу, то робота такої комбінації мало успішна. Пояснюється це тим, що за час першого миттєвого циклу короткі замикання (внаслідок падіння дерев, захльостування проводів, наїздів на лінію різних рухомих механізмів) не встигають самоліквідуватися. Крім того, при миттєвому АПВ деталі приводу не завжди встигають прийти в потрібне положення через вібрації самого приводу і конструкції, на якій він встановлений, особливо в металевих КРУ і КРУН. Тому, в теперішній час, найбільш поширеними є схеми двократних АПВ з витримкою часу в обох циклах (рис.5.2).

Пристрій АПВ виготовляється у вигляді комплектного пристрою під назвою РАПВ-2М і призначений для встановлення в розподільчих пристроях мережі 6-10 кВ, які не мають щитів управління і телеуправління.

При вимиканні вимикача від релейного захисту його допоміжний контакт SQ1 по колу  1ШУ - SX - KQC1 - 3 - KL1 2 - КТ - 2 - SQ1 - 2ШУ запускає реле часу КТ, яке по колу 1ШУ - SX - KQC1 - 5 - PC - KT1 - 8 - YAT - KQS2 - SQ1 - 2ШУ вмикає вимикач. Контакт KQS1 замкнений при заведених пружинах і замикається тільки на час заводу пружини. В цих колах SX - накладка або рубильник для виводу пристрою АПВ з роботи, РC – лічильник  числа вимикань. По лічильнику визначають кількість спрацювань вимикача.

При успішному АПВ розмикаються контакти SQ1, повертається КТ в початкове положення і по колу 1ШУ - SX - KQC1 - SQ2 - AMP - KQC1 - 2ШУ електродвигун заводить пружину. Після закінчення заводу пружини замикаються KQS2 і схема готова для нового циклу АПВ.

При неуспішному першому циклі вимикач вимикається, знову спрацьовує реле КТ і замикаються його контакти КТ1. Але так як спрацювання релейного захисту займає менше часу заводу пружини, а електродвигун зупиняється допоміжним контактом SQ2, то контакт KQС2 залишається розімкнутим і вимикач не вмикається. Реле часу допрацьовує час і замикає свій упорний контакт КТ2. В нормальному режимі роботи по колу 1ШУ - SX - KQC1 – KQS3 - 7 – VD1 - VD2 - VD3 - R1 - С - 4 - 2ШУ конденсатор був заряджений і при замиканні КТ2 розряджається на реле KL1. Реле KL1 та KL2 – кодові  реле, механічно збалансовані між собою так, що являють собою двопозиційне реле. Реле KL1 механічно самопідтримується, своїми контактами KL1.2 розмикає котушку КТ, контактом KL1.1 по колу 1ШУ - SХ - KQC1 - 3 - KL1.1-1-AMP- KQS1 - 2ШУ пускає AMP і закінчує завод пружини, а контактами KL1.4 готує коло для спрацювання KL2. Після закінчення заводу пружини KQS1 готує AMP, а по колу  1ШУ - SX - KQC1 - KQS3 - 7 - VD1 - VD2 - KL1.4 - KL2 - 2ШУ забезпечує спрацювання реле KL2. Реле KL2 за рахунок механічної блокіровки повертає реле KL1 в попереднє положення.

По колах 1ШУ-SX-KQC1-3-KL1.2-КТ-2-SQ1-2ШУ та 1ШУ-SX-KQC1-5-РС-КТ1 - YAT - KQС2 - SQ1- 2ШУ вимикач включається другий раз. Якщо другий цикл АПВ успішний, то по колу  1ШУ - SX - KQC1 - SQ2 - AMP - KQS1 - 2ШУ заводяться пружини, допоміжний контакт SQ1 повертає реле часу в початкове положення і після закінчення заряду конденсатора схема готова до нового циклу АПВ. При неуспішному другому циклі АПВ контакт SQ1 знову запустить КТ, але так як пружини ще не заведені, то коло вмикання вимикача розімкнуте на KQС2. Реле КТ допрацьовує до кінця і замикає С на реле KL1. Але до цього часу конденсатор С ще не встигне зарядитися і KL1 не спрацьовує, коло заводу пружини розімкнеться контактами SQ2 і KL1 і схема залишається в такому положенні.


Для подальшого вмикання вимикача треба короткочасно вимкнути і знову ввімкнути SX, чим повертається в попереднє положення реле КТ. Далі кнопкою SB1 заводяться пружини і після закінчення заводу вимикач вмикається кнопкою SB2. Якщо потрібно ввести телеуправління, то добавляється реле КLТУ. Реле КLТУ працює від вихідного контакту пристрою телеуправління і повертається в попереднє положення допоміжним контактом вимикача після його вмикання.

Прискорення дії релейного захисту при АПВ

В теперішній час використовуються два основні види прискорення дії пристрою релейного захисту після АПВ і до АПВ. Обов'язковою умовою для АПВ майже всіх типів являється прискорення дії релейного захисту після АПВ.

Роз'яснюється це прагненням зменшити тривалість аварійного режиму при неуспішному АПВ. Прискорення дії захисту може виконуватись двома основними способами. У захистів з незалежною витримкою часу;  одна працює  у всіх режимах і погоджена з витримкою часу суміжних захистів (селективна), а друга, менша ніж перша – вводиться  в дію на невеликий час при роботі АПВ.

Так, наприклад, в мережах 35-10 кВ здійснюється прискорення другої ступені дистанційних і струмових захистів. Основною умовою для реалізації прискорення дії захисту є охоплення нею усіх ліній з необхідною чутливістю. Витримка часу цих захистів, як правило приймається близькою 0,5 с для збереження селективності з суміжними миттєвими захистами. Викликано це тим, що таке прискорення дії використовується не тільки після АПВ, але і в нормальному режимі.

Рис.5.3. Схема прискорення дії захисту після АПВ.

Розглянемо схему (рис.5.3). В результаті спрацювання АПВ вмикається реле KLT, яке своїми контактами замикає коло проковзуючого контакту реле часу КТ другого ступеню захисту. Реле KLT повинно мати уповільнення для розмикання свого контакту більше, ніж сума часу релейного захисту і часу прискореної дії вимкнення вимикача. Як правило таке уповільнення біля 1 с, забезпечує реле РП-252. Пуск реле KLT виконується або вихідним контактом схеми АПВ, наприклад РПВ-58, або допоміжними контактами вимикача SQ, замкнутими при відкритому вимикачі.

Другий спосіб пуску кращий, так як забезпечує прискорення дії захисту і при оперативному включенні вимикача. Накладка SX служить для оперативного вводу прискорення (нормально вона розімкнута). З двома витримками часу захист діє на вихідне реле KL. В обох колах встановлюється вказівне реле яке не показане на схемі (рис.5.3.). Для захисту з залежною характеристикою вказаний принцип не припустимий. Тому замість прискорення дії струмового захисту монтується додатковий комплект захисту, наприклад струмова відсічка, миттєва або з витримкою часу біля 0,5 с.

При використанні захистів, виконаних на реле РТ-85 та РТ-95 які працюють по схемі дешунтування і захистів з реле прямої дії РТВ виконати прискорення неможливо, із-за відсутності необхідних контактів. Прискорення дії захистів до АПВ зменшує обсяги пошкодження та їх вплив на інших споживачів при успішному АПВ, а також дозволяє значно зменшити число пристроїв АПВ в мережах, що дає значну економію. 

Принцип прискорення дії захисту до АПВ полягає в тому, що на головному вимикачі з'єднання монтуються два комплекти захисту; комплект селективний з суміжними захистами і комплект захисту прискореної дії, звичайно неселективний, зона дії якого охоплює всі ділянки мережі (рис.5.4.). Пристрій АПВ монтується тільки на вимикачі головної ділянки Q2, а на всіх інших вимикачах (Q3 та Q4) монтуються звичайні, селективні релейні захисти.

Рис. 5.4. Схема мережі

При к. з. на любій ділянці працює прискорений, неселективний захист і вимикає Q2. Запускається АПВ і неселективний захист виводиться з роботи на час, достатній для роботи селективного захисту. При успішному АПВ вся схема повертається в попереднє положення, при неуспішному – працює  тільки селективний захист і відключається пошкоджена ділянка.

Розглянемо принцип дії схеми до АПВ (рис.5.5.).                   

Рис.5. 5. Схема прискорення дії захисту.

Обидва захисти працюють на загальне вихідне реле KL, неселективний захист прискореної дії введений в роботу контактом КТ.

Реле KLT вмикається або контактом вихідного реле АПВ, або допоміжним контактом вимикача QS, який замкнутий при ввімкненому вимикачі. Уповільнення на повернення реле KLT потрібне для того, щоб було більше часу для роботи релейного захисту прискореної дії. Так як час роботи захисту прискореної дії менший (тобто 0,5с), то він спрацює раніше селективного і утримає реле KLT до тих пір, поки не спрацює селективний захист при неуспішному АПВ.

При успішному АПВ неселективний захист вводиться в роботу, як тільки повернеться KLT.


4 Зміст звіту

В змісті звіту має бути програма роботи, схеми однократного та двократного АПВ, а також приведені ланцюги по яких спрацьовує однократне та двократне АПВ.

5. Запитання для самоперевірки

  1.  Яке значення АПВ в схемах електропостачання ?
  2.  Які види АПВ застосовуються в сільських лініях 6 - 10 кВ з одностороннім живленням ?
  3.  Чим визначається витримка часу пристроїв АПВ ?
  4.  Які основні вимоги ставляться до пристроїв АПВ ?
  5.  Як здійснюється пуск пристроїв АПВ ?
  6.  Яке призначення прискорення захисту до АПВ ?
  7.  Пояснити роботу схеми прискореної дії захисту після АПВ.


Література

  1.  Правила устройств электроустановок. М.:  Энергоатомиздат. 1985. – 640 с.
  2.  Будзко И. А., Зуль Н. М. Электроснабжение сельского хозяйства. М.: Агропромиздат. 1990. – 496 с.
  3.  Шабад М. А. Автоматика электрических сетей 6 – 35 кВ в сельськой местности. Л.: Энергия. 1979. – 104 с.
  4.  Андреев В. А. Релейная защита, автоматика и телемеханика в системах электроснабжения. М.: Высшая школа. 1985. – 391с.
  5.  Шабад М. А. Расчет релейной защиты и автоматики распределительных сетей. Л.: Энергоатомиздат. – 296 с.
  6.  Практикум по электроснабжению сельского хозяйства. М.: ВО Агропромиздат. 1990.
  7.  Реле защиты / Под ред. В. С. Алексеева. М.: 1976.
  8.  Гомберг А.Е., Колесников Л.Ф. и др. Под ред. Э.С. МусаэлянаСправочник по наладке вторичных цепей электростанций. М.: Энергия, 1979. – 368с.

Додаток 1

Таблиця Д.1. Умовні графічні позначення в електричних схемах

(ГОСТ 2.755-87, ГОСТ 2.756-76)

Пристрої

Позначення

Позначення контактів

1. Контакт комутаційного пристрою. Загальні позначення:

Замикаючий

Розмикаючий

Перемикаючий

перемикаючий без розмикання кола

перемикаючий з середнім положенням

2. Контакт замикаючий з уповільненням, що діє:

при спрацюванні

при поверненні

при спрацюванні і поверненні

3. Контакт розмикаючий з уповільненням, діючим:

при спрацюванні

при поверненні

при спрацюванні і поверненні

4. Контакт для комутації потужних кіл:

замикаючий

розмикаючий

замикаючий дугогасильний

розмикаючий дугогасильний

5. Контакт роз’єднувача

Продовження таблиці Д.1.

6. Контакт вимикача-розєднувача

7. Котушка електромеханічного пристрою (реле пускача, контактора і т. д.) Загальне позначення

8. Котушка електромеханічного пристрою з однією обмоткою

9. Котушка електромеханічного пристрою з двома котушками

10. Котушка електромеханічного пристрою з n котушками

11. Котушка електромеханічного пристрою трифазного струму

12. Котушка електромеханічного пристрою з одним або двома додатковими полями, в яких вказані вказівні дані електромеханічного пристрою:

~ - електромагніт змінного струм; І –обмотка струму; U – обмотка напруги;  І> - обмотка максимального струму; U< - обмотка мінімальної напруги; р – обмотка поляризованого електромагнітного пристрою

13. Котушка яка має механічне блокування

14. Котушка з прискоренням при спрацюванні

15. Котушка з прискоренням при спрацюванні і відпусканні

16. Котушка з уповільненням при спрацюванні

17. Котушка з уповільненням при відпусканні

18. Котушка з уповільненням при спрацюванні і відпусканні


Додаток
 2

Таблиця Д.2. Буквені позначення в електричних схемах

(ГОСТ 2.710-81)

Перша буква коду (обов’язкова)

Група видів елементів

Приклади видів елементів

Двобуквений код

C

Конденсатори

D

Схеми інтегральні, мікро зборки

Схема інтегральна аналогова

DA

Схема інтегральна цифрова, логічний елемент

DD

Пристрій зберігання інформації

DS

E

Елементи різні

Лампа освітлення

EL

Нагрівальний елемент

EK

F

Розрядники, запобіжники, пристрої захисту

Запобіжник плавкий

FU

Дискретний елемент захисту за струмом миттєвої дії

FA

G

Генератори, джерела живлення

Батарея

GB

H

Пристрої індикаційні і сигнальні

Пристрій звукової сигналізації

HA

Пристрій світлової сигналізації

HL

K

Реле, контактори, пускачі

Реле струмове

KA

Реле вказівне

KH

Реле електротеплове

KK

Контактор, магнітний пускач

KM

L

Котушки індуктивності, дроселі

Дросель люмінесцентного освітлення

LL

M

Двигуни

P

Прилади, вимірювального обладнання

Амперметр

PA

Примітка. Поєднання РЕ застосовувати не допускається

Лічильник імпульсів

PC

Продовження таблиці Д.2.

Частотомір

PF

Лічильник активної енергії

PJ

Лічильник реактивної енергії

PK

Омметр

PP

Реєструючий пристрій

PS

Часи, вимірювач часу дії

PT

Вольтметр

PV

Ватметр

PW

Q

Вимикачі і роз’єднувачі в силових колах (енергопостачання, живлення обладнання і т. д.)

Вимикач автоматичний

QF

Короткозамикач

QK

Роз’єднувач

QS

R

Резистори

Потенціометр

RP

S

Пристрої комутаційні в колах керування сигналізації і вимірювальних

Вимикач кнопковий

SB

Вимикач автоматичний

SF

Примітка. Позначення SF застосовується для апаратів, які не мають контактів силового кола

Вимикачі, які спрацьовують від різних впливів:

від рівня

SL

від тиску

SP

від положення (шляховий)

SQ

від частоти обертання

SR

від температури

SK

T

Трансформатори, автотрансформатори

Трансформатор струму

TA

Трансформатор напруги

TV


Продовження таблиці 1.2.

U

Пристрої зв’язку, перетворювачі електричних величин в електричні

Модулятор

UB

Демодулятор

UR

Дискримінатор

UI

Перетворювач частотний, інвертор, генератор частоти, випрямляч

UZ

V

Пристрої електровакуумні і напівпровідникові

Транзистор

VT

Тиристор

VS

Діод стабілітрон

VD

Пристрій електровакуумний

VL

W

Лінії і елементи НВЧ

Віддільник

WE

Короткозамикач

WK

Вентиль

WS

Антени

Трансформатор, фазообертач

WT

Атенюатор

WU

Антена

WA

X

З’єднання контактні

Струмоз'ємні, контакт ковзаючий

XA

Штир

XP

Гніздо

XS

З’єднувальні розбірні

XT

З’єднувач високочастотний

XW

Y

Пристрої механічні з електромагнітним приводом

Електромагніт

YA

Гальмо з електромагнітним приводом

YB

Муфта з електромагнітним приводом

YC

Електромагнітний патрон або плита

YH

Z

Пристрої кінцеві, фільтри. Обмежувачі

Обмежувач

ZL

Фільтр кварцовий

ZQ


Додаток 3

Таблиця.1.3.  Шинки в системах сигналізації

Позначення

Найменування, їх утворення

Примітка

+ШУ

-ШУ

Шинки керування “+” та “-“, від яких живляться

кола керування, захисту

Сигналізація положення апаратів

ШПС

Шинки панельні сигналізації під‘єднуються перемикачем вибору живлення (ПП) до щита постійного струму

Живлять всі кола центральної сигналізації

+ШС

-ШС

Шинки сигналізації. Кожна ділянка утворюється після перемикача відшукування землі (ПОЗ), дільничного автомату, який підключений до шинки ШПС

Пуск реле імпульсної сигналізації

1ШЗП

Шинки звукової попереджуючої

сигналізації без витримки часу

Пуск реле імпульсної сигналізації

2ШЗП

Те ж, але з витримкою часу.

Шинка звукової викличної сигналізації

Те ж

В різних РУ

3ШЗП, 4ШЗП

Шинка звукової викличної сигналізації

В різних РУ

ШЗТ

Те ж, але технологічної сигналізації

ШЗА

Шинки звукової аварійної сигналізації

Пуск реле імпульсної сигналізації

ШЗАТ

Те ж, але технологічної сигналізації

Те ж

ШМ

Шинка мигання, пристрою блимаючого світла

Сигналізація аварійного відключення

ШСМ

Шинка знімання мигання ламп положення

вимикачів від реле РСМ

ШМТ

Шинка мигання технологічної сигналізації

Мигання табло технологічної сигналізації

ШСМТ

Шинка знімання мигання технологічної сигналізації від реле або кнопки знімання мигання РСМТ, КСМ

ШПЛ

Шинки перевірки ламп розміщених на   

табло від ключів перевірки ламп

Періодична перевірка справності ламп

ВШ

Допоміжні шинки

ВШС

Те ж збираючі

ШУ, ШС

Шинка вмикання ламп від реле

вмикання ламп щита (РЗЩ)

При темному щиті

ШК

Шинка командної сигналізації

Для дзвінка виклику


ЗМІСТ

Назва роботи

стор

1. ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ТА ПРИНЦИПУ ДІЇ ГАЗОВОГО РЕЛЕ РГЧЗ-66 ТА РЕЛЕ БУХГОЛЬЦА BF80/Q.

3

2. ВИВЧЕННЯ БУДОВИ ТА РОБОТИ МАКСИМАЛЬНОГО СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ З ЗАЛЕЖНОЮ ХАРАКТЕРИСТИКОЮ НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ СТУМІ З ДЕШУНТУВАННЯМ ЕЛЕКТРОМАГНІТІВ ВИМИКАННЯ ВИМИКАЧА.

11

3. ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПУ ДІЇ МАКСИМАЛЬНОГО СТРУМОВОГО ЗАХИСТУ (МСЗ) З НЕЗАЛЕЖНОЮ ВИТРИМКОЮ ЧАСУ І СТРУМОВОЇ ВІДСІЧКИ (СВ) НА ЗМІННОМУ ОПЕРАТИВНОМУ СТРУМІ

15

4. АВТОМАТИЧНЕ ВМИКАННЯ РЕЗЕРВНОГО ЖИВЛЕННЯ.

22

5 ВИВЧЕННЯ СХЕМ АВТОМАТИЧНОГО ПОВТОРНОГО ВМИКАННЯ В РОЗПОДІЛЬЧИХ МЕРЕЖАХ.

28

ЛІТЕРАТУРА

36

ДОДАТКИ

37


А

В

С

КА1

КА2

ТС2

ТС1

КА1

КА2

YAT1

YAT2

Рис.2.2. Принципова схема 2-о фазного дворелейного струмового              захисту на змінному оперативному струмі з дешунтуванням електромагнітів вимикання YAT1, YАT2 за допомогою  реле типу РТ-85,  KA  – реле типу РТ-85;   YAT1,  YAT2  -   електромагніти  вимикання.

ТС2

ТС1

КА1 –реле РТВ

КА2- реле РТВ

Рис.2.1. Схема МЗС з вторинним реле струму прямої дії     типу РТВ.

ТА2

КА2

КА1

ТА1

QF

TU1

Від АПВ або вимикача

HLT

КL

KT

SX

Q4

Q3

Q2

Q1

KLT

KL1

KL2

KL2.2

KL1.2

KA4.1

KA3.1

KT1.1

KH2

KH1

TL2.2

TL1.2

KT1

KA2.1

KA1.2

KA1.1

Рис.4.2. Схема місцевого пристрою АВР односторонньої дії для ЗТП 10/0,4 кВ

TUШ

ЗТП

10/0,4кВ

Навантаження

QF

Q3

0,4 кВ

Б

TUЛ

10 кВ

Q4

Q2

K

A

Q1

РЗ

АПВ

РЗ

~

АВР

АПВ

РЗ

~

Q2

Q1

Q3

K

Рис.4.1. Схема підстанції закритого типу ЗТП 10/0,4 кВ з пристроєм АВР однократної дії

TL4.2

TL3.2

TA2

TA1

QF

YAT2

YAT1

TL4.1

KA4

KA2

TL2.1

KL2.1

YAT2

TA2

TL3.1

KA3

KA1

TL1.1

KL1.1

YAT1

TA1

Рис.3.3. Схема максимального струмового захисту та струмової відсічки на змінному оперативному струмі

РЗ1

РЗ2

РЗ1

РЗ2

α

К

МСЗ

СВ

К1

К2

МСЗ

СВ

Рис. 3.2.

ІСЗП

І

ІПОВ.З.

ІС.З.

Рис. 3.1 Струм в лінії при нормальному режимі, при короткому замиканні і після його вимикання

Ік.з

Іроб макс

Іпов.з

Іс.з

Іроб макс

t

КLТ

KLT

Заборона АВР при пониженні частоти в енергосистемі

Вмикання резервного вимикача Q4

Вимкнення  робочого вимикача Q2

Перемикання шинок керування на TVл  резервного живлення

Проміжний трансформатор 100/220 В

Реле частоти

Трансформатор напруги резервного вводу 10000/100 В

Контроль напруги працюючого джерела

Ділильний захист

Шинки керування

Рис. 5.1. Схема пристрою АПВ для електромагнітного привода

S1

Самозапуск двигунів

  9

+ШУ

-ШУ

3

2

1

KL2.3

 РЗ

КНВ

КНQ

2KL2

SQ2

YAT

     До РПУ

Заборона АПВ

R

 R

KL2.1

SQ1

KM

1KL2

KL2.2

KHQ

 SX

 6

  8

 2

 4

 3

 1

 7

  5

  KL1.2

 KL1.1

2KL1

 R3

1KL1

 R2

C

KT1

R1

KT

Рис. 5.2. Схема двократного АПВ

KQSконтакти готовності привода;

KQС – контакти аварійного відключення вимикачів.

 6

 4

 8

  2

7

5

3

1

1ШУ

KQS1

~2ШУ

АМР

SQ1

KQС2

YAT

SB2

РАПВ-2М

KL1.4

KL2

KQS2

KL1

KT2

KL1.3

R2

  C

 R1

 VD3

R3

KT1

  KT

KL1.2

KL1.1

VD1 VD2

KQS3

KQС1

SQ2

 SX

SB1

РС

n

tК.З

Нормальний режим

А

КL

Від АПВ або вимикача

Від прискореного захисту

Від селективного захисту


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9017. Философия жизни Ф. Ницше 46 KB
  Философия жизни Ф. Ницше В основе всего сущего знаменитым философом Фридрихом Ницше признается жизнь. Жизнь стоит над всем. Иррационализм Ницше - последовательное уничтожение разумного постижения - мир хаотичен. По Ницше, сознани...
9018. Экзистенциализм. Свобода и ответственность. Смысл человеческого бытия 45 KB
  Экзистенциализм. Свобода и ответственность. Смысл человеческого бытия Экзистенциализм - философия существования, иррационалистическая философия. Ее наиболее крупные представители - М. Хайдеггер, К. Ясперс, Г. Марсель, Ж. П. Сартр, А. Камю,...
9019. Герменевтика Ф. Шлейермахера, Х.- Г. Гадамера, В. Дильтея 35.5 KB
  Герменевтика Ф. Шлейермахера, Х.- Г. Гадамера, В. Дильтея Герменевтика - наука о понимании, изучает процессы передачи информации в познании, межсубъектные, междисциплинарные, межвременные. Герменевтика сложилась в ХХ в., ее основатель - Га...
9020. Позитивизм и этапы его развития (Б. Рассел, ранний Л. Витгенштейн) 38 KB
  Позитивизм и этапы его развития (Б. Рассел, ранний Л. Витгенштейн) Позитивизм в общем смысле - философское течение, основанное на принципе, что все подлинное, положительное (позитивное) знание может быть получено лишь как результат отдельных сп...
9021. Философия постмодернизма 35 KB
  Философия постмодернизма Постмодернизм - многозначный и динамически подвижный в зависимости от исторического, социального и национального контекста комплекс философских, научно-теоретических и эмоционально-эстетических представлений. Прежде все...
9022. Основные направления, школы и представители русской философии XIX - начала XX вв 40.5 KB
  Основные направления, школы и представители русской философии XIX - начала XX вв. П. Чаадаев первым поставил со всей остротой вопросы о роли России и русского народа в мировой истории. И его оценки были весьма неприглядны. Мы так странно движемся в...
9023. Отечественная философия XX в. (А. Лосев, Э. Ильенков, М. Мамардашвили) 36 KB
  Отечественная философия XX в. (А. Лосев, Э. Ильенков, М. Мамардашвили) Особенности русской философии состоят по крайней мере из нескольких элементов. Во-первых, это национальные идиомы, смыслы, коренящиеся в пословицах, поговорках, сказках, притчах,...
9024. Проблема бытия и различные ее трактовки в философии 44.5 KB
  Проблема бытия и различные ее трактовки в философии Онтология - учение о бытии как таковом раздел философии, изучающий фундаментальные принципы бытия, наиболее общие сущности и категории сущего. Онтология выделилась из учений о бытии тех или иных о...
9025. Философская антропология. Основные понятия и проблемы 43.5 KB
  Философская антропология. Основные понятия и проблемы Основные направления философской антропологии - принципы анализа человеческой сущности, сущность и существование человека. Сущность - внутреннее содержание объекта, выражающееся в единстве всех ф...