49634

Методичні вказівки. Мікропроцесорні пристрої

Книга

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Варіанти завдань до курсового проекту № варіанта Зміст завдання Спроектувати мікропроцесорну систему керування пасажирським ліфтом Спроектувати мікропроцесорну систему регулювання температури Спроектувати мікропроцесорну систему контролю та індикації температури Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й обліку споживаної електроенергії Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й облік витрати води Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й обліку витрати теплоносія Спроектувати мікропроцесорну систему...

Украинкский

2014-01-04

1.01 MB

40 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«МІКРОПРОЦЕСОРНІ ПРИСТРОЇ

В ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМАХ»

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗА НАПРЯМОМ 6.050702 – «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА»

(У ТОМУ ЧИСЛІ СКОРОЧЕНИЙ ТЕРМІН НАВЧАННЯ)

КРЕМЕНЧУК 2011

Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту з навчальної дисципліни „Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.050702 „Електромеханіка” (у тому числі скорочений термін навчання)

Укладач   старш. викл. М. Ю. Юхименко

Рецензент   доц. А. І. Гладир

Кафедра систем автоматичного управління та електропривода

Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

Протокол №____ від__________

Заступник голови методичної ради______________ доц. С. А. Сергієнко

ЗМІСТ

Вступ..............................................................……………………………………...

4

1

Цілі і завдання курсового проектування…………………………………….

5

2

Структура курсового проекту.………….......………………………………...

5

2.1 Оформлення титульної сторінки……………………………………........

6

2.2 Заповнення листа технічного завдання………………………………..

6

2.3 Оформлення реферату…………………………………………………….

7

2.4 Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів…………..

7

2.5 Оформлення змісту......................................................................................

8

2.6 Загальні правила оформлення розділів ПЗ................................................

8

2.7 Оформлення рисунків, графіків (діаграм) і таблиць……………………

10

2.8 Оформлення вступу.....................................................................................

12

3

Вимоги до основної частини проекту……………………..............................

13

3.1 Аналіз технічного завдання……………………………………………....

14

3.2 Розробка функціональної схеми………………………………………….

15

3.3 Розробка принципової схеми……………………………………………..

15

3.4 Опис та побудова часових діаграм ……………………………………...

17

3.5 Розробка алгоритму програми………………………………………….

18

3.6 Висновки…………………………………………………………………...

20

3.7 Перелік використаної літератури………………………………………...

20

3.8 Додатки………………………………………………………………….....

20

4

Вибір теми курсового проекту……………………………………………….

22

5

Захист курсового проекту…………………………………………………….

29

6

Критерії оцінювання результатів виконання курсового проекту………….

30

Список літератури...................................................................................................

32

Додаток А Титульна сторінка ...............................................................................

34

Додаток Б Лист технічного завдання …...............................................................

35

Додаток В Листок календарного плану................................................................

36

ВСТУП

Дисципліна «Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах» є підвалиної дисциплін, що вивчають прикладні питання побудови, проектування та експлуатації сучасних автоматичних систем керування електроприводами, технологічними процесами та установками, побудованих з використанням елементної бази програмованої логіки. Забезпечуючими дисциплінами для неї є: «Теорія автоматичного керування», «Обчислювальна техніка та програмування», «Електроніка та мікросхемотехніка».

Метою дисципліни «Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах» є поглиблення спеціальної підготовки інженерів-електромеханіків; ознайомлення студентів з класифікацією та архітектурою мікропроцесорних пристроїв, вивчення принципів побудови, функціонування та проектування апаратних та програмних засобів мікропроцесорних систем. Надбання навичок застосування мікропроцесорних пристроїв для систем керування електроприводами,  раціонального вибору елементної бази мікропроцесорів та однокристальних мікроЕОМ; одержання практичних навичок розробки алгоритмів функціонування, оптимізації  режимів роботи МПС; загальне сприяння закріпленню та поглибленню теоретичних знань з питань застосування мікропроцесорних систем.

У пропонованих методичних вказівках розглянуті питання проектування мікропроцесорних пристроїв і систем. Вони призначені для  студентів, що навчаються за напрямом 6.050702 „Електромеханіка” і можуть бути використані при  виконанні  курсового  проекту  з  курсу „Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах”,  а також при дипломному проектуванні. Методичні вказівки можуть бути корисними студентам інших електротехнічних спеціальностей при вивченні  курсу „Мікропроцесорні пристрої”.

1 МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ

Метою курсового проектування є освоєння технології проектних робіт, вибір і обґрунтування технічних рішень, розвиток навичок самостійної роботи. Метою даного курсового проектування є закріплення і розширення знань, отриманих на лекціях, лабораторних і практичних заняттях щодо принципів побудови мікропроцесорних пристроїв і систем на конкретному прикладі проектування мікропроцесорного пристрою або мікропроцесорної системи (МПС), що виконують задані функції. При цьому як апаратні засоби рекомендується використання однокристальних мікропроцесорів. Завдання даного курсового проектування можна сформулювати таким чином:

  •  відповідно до завдання розробити алгоритм роботи мікропроцесорного пристрою або мікропроцесорної системи, вибрати необхідні первинні перетворювачі (датчики);
  •  вибрати мікропроцесор, що задовольняє вимогам швидкодії і функціональним можливостям реалізації алгоритму, а також з урахуванням простоти і менших витрат;
  •  з урахуванням вибраного мікропроцесора, обрати інструментальні засоби для розробки програми виконання алгоритму і розробити програму.

2 СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект повинен складатися з описово-розрахункової (а за наявності – і експериментальної) частин, оформлених у вигляді пояснювальної записки. Проект повинен містити також графічну частину. Пояснювальна записка повинна складатися з наступних елементів, розташованих у вказаній нижче послідовності:

  •  титульний аркуш;
  •  завдання на проектування;
  •  реферат;
  •  зміст;
  •  введення;
  •  основна частина;
  •  висновки;
  •  бібліографічний список;
  •  додаток.

До складу графічної частини проекту входять такі креслення:

  1.  Схема функціональна МПС (формат А2).
  2.  Схема електрична принципова МПС (формат А2).
  3.  Часові діаграми роботи пристроїв МПС (формат А2).
  4.  Алгоритм керуючої програми МПС (формат А2).

Пояснювальна записка (ПЗ) до курсового проекту – це документ, у якому описується порядок виконання роботи, тобто: аналіз завдання, послідовність складання схеми системи, особливості функціонування елементів системи, розрахунки окремих елементів електричної принципової схеми, алгоритм програми, висновки, які робить розробник після аналізу спроектованої системи, а також перелік елементів, з яких складається схема системи.

Пояснювальна записка і графічна частина курсового проекту мають бути оформлені відповідно до правил Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД) і стандартом підприємства СТ–КНУ–3.01–2011.

2.1 Оформлення титульної сторінки

Титульна сторінка несе інформацію про вид проекта, який виконується; про дисципліну, з якої виконується проект; прізвище, ім’я, по-батькові та шифр групи студента, а також прізвище викладача, який перевіряє проект.

Також на титульній сторінці має бути назва навчального закладу і кафедри, на якій виконаний проект, назва населеного пункту і рік розробки проекту. Зразок оформлення титульної сторінки курсового проекту наведено в додатку А.

2.2 Заповнення листа технічного завдання

Листок технічного завдання являє собою типовий бланк (додаток Б), який заповнюється в день видачі завдання під керівництвом викладача.

2.3 Оформлення реферату

Реферат є третьою сторінкою ПЗ. Він має нести інформацію щодо кількості сторінок у ПЗ, про наявність у ній малюнків, таблиць, додатків та їх кількості. Реферат повинен пояснювати, про що йдеться в даній роботі, яку мету переслідує автор, розглядаючи дану проблему.

У рефераті також потрібно подати перелік ключових слів, тобто слів, які найчастіше зустрічаються в ПЗ, і які дають зрозуміти, яке питання розглядається в кожному конкретному розділі ПЗ. Ключові слова пишуться великими друкованими буквами. Їх кількість не повинна перевищувати 8–12 слів.

Обсяг реферату – 1 сторінка.

2.4 Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів

Усі прийняті у курсовому проекті малопоширені умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який уміщують безпосередньо після листа реферату, починаючи з нової сторінки.

Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті документа наводять їх розшифровку. Наприклад: мікропроцесорна система (МПС); аналогово-цифровий перетворювач (АЦП), програмований паралельний інтерфейс (ППІ).

2.5 Оформлення змісту

Зміст повинен мати заголовок, написаний великими літерами (ЗМІСТ).

Зміст – перелік розділів та інших складових частин курсового проекту, його розміщують на четвертій або п’ятій сторінці документа. Зміст складають, якщо проект містить не менше двох розділів або один розділ і додаток при загальному обсязі сторінок не менше десяти.

До змісту включають структурні елементи проекта у такій послідовності:

  •  вступ;
  •  аналіз технічного завдання;
  •  складання функціональної схеми;
  •  розробка принципової схеми;
  •  порядок побудови часових діаграм;
  •  складання алгоритму програми;
  •  список літератури;
  •  додатки з їх позначенням та найменуванням.

Найменування елементів курсового проекту у змісті записують малими літерами з першої великої, найменування розділів, підрозділів і пунктів (підпунктів) зазначають разом з їх порядковими номерами.

Номери сторінок, на яких розміщується початок елементів, мають бути розташовані один під одним. Слово „сторінка” або його скорочення не пишуть. Закінчення найменувань елементів відділяють від номерів сторінок крапками.

2.6 Загальні правила оформлення розділів ПЗ

Пояснювальну записку до курсового проекту виконують на аркушах форматом А4 (297×210 мм). З боків аркуша повинні бути залишені поля розміром: зверху – 20 мм, знизу – 25 мм, з лівого боку – 25 мм, з правого боку – 15 мм; заповненість сторінки має становити 75 % від її загального обсягу.

Текст пояснювальної записки виконують комп’ютерним способом, шрифтом ґарнітурою Times New Roman, розміром 14 пунктів через півтора міжрядкових інтервала. Заголовок розділу, підрозділу від попереднього тексту відокремлюють трьома інтервалами. Відступ від назви підрозділу (пункту, підпункту) до наступного тексту повинен складати півтора інтервалу.

Назви розділів та підрозділів для зручності читання потрібно виділяти напівжирним шрифтом.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті змісту й позначатися арабськими цифрами без крапки:

1, 2, 3 т. д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу.

Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою.

Після номера підрозділу крапку не ставлять:

1.1, 1.2 т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу.

Номер пункту складається з номера розділу й порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять:

1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2 т. д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту й порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою:

1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 т. д.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

Застосування такої системи нумерації відповідає вимогам ДСТУ 3008–95 і спрощує обробку документів, уніфікує їх, оскільки дає можливість не вживати словесних найменувань і символів.

Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. Нумерація починається з титульної сторінки. Номери проставляють внизу з правого боку нижнього поля сторінки без розділових знаків на відстані від тексту, що дорівнює двом інтервалам. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. На титульній сторінці, на аркуші завдання номер сторінки не зазначають. Рисунки і таблиці, розташовані на окремих аркушах, зміст, список літератури та додатки включають до загальної нумерації.

2.7 Оформлення рисунків, графіків (діаграм) і таблиць

Для пояснення тексту записки допускається його ілюструвати графіками, діаграмами, схемами, кресленнями тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті записки, іменують рисунками.

Виконання креслень і схем, які є ілюстраціями, має відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм і графіків – нормативному документу Р 50–77. Написи на рисунку виконують креслярським шрифтом.

Рисунки мають бути пронумеровані у межах розділу арабськими цифрами.

Наприклад: Рисунок 5.1 – перший рисунок п’ятого розділу.

Запис розмішують під рисунком симетрично до тексту.

Рисунок може мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують після номера рисунка через тире і виконують малими літерами з першої великої.

Рисунок, як правило, слід уміщувати після першої згадки про нього у тексті записки. Якщо рисунків у розділі декілька, дозволяється вміщувати їх за порядком номерів у кінці розділу або оформляти у вигляді додатків.

Якщо рисунок розміщується на декількох сторінках (наприклад, схема алгоритмів), то на першій сторінці розміщують його номер і найменування (за наявності), а на наступних „Продовження рисунка __”.

Якщо після посилання на рисунок іде розгляд матеріалу, що ілюструється, то слово „рисунок” пишуть без номера, наприклад: „Як видно з рисунка...”.

Формули та рівняння в пояснювальній записці розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, з нового рядка посередині сторінки.

Формули і рівняння у рукописі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули (рівняння), відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають арабськими цифрами на рівні формули (рівняння) в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Приклад:    

U = I R .        (2.1)

Пояснення позначень величин і числових коефіцієнтів, якщо вони не пояснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою з нового рядка зі слова „де” без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Після формули перед словом „де” ставиться кома. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати через крапку з комою в рядок.

Якщо необхідно навести числове значення величини, то його записують після розшифрування.

Наприклад:

     (2.2)

де Е – кінетична енергія, Дж; т – маса матеріальної точки, що дорівнює 0,5 кг; V – швидкість руху, що дорівнює 30 м/с.

Допускається застосовувати позначення одиниць фізичних величин у поясненнях позначень величин.

Наприклад:

      (2.3)

де V – швидкість, м/с; s – шлях, м; t  час, с.

Уміщувати позначення одиниць фізичних величин поряд з формулою, що виражає залежність між величинами у літерній формі, не допускається:

Правильно: V = s / t.

Неправильно: V = s / t, м/с.

Літерне позначення одиниць, які входять до добутку, відділяють крапкою на середній лінії як знаком множення. Наприклад: Н · м; А · м.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак „×”.

Формули, що йдуть одна за одною не розділені текстом, відокремлюють комою.

2.8 Оформлення вступу

У вступній частині необхідно розкрити сучасний стан із тематики, що висвітлюється у проекті, викласти, в якому напрямі відбувається розвиток науково-технічного прогресу (НТП) у питаннях, пов’язаних із завданням, яке вирішується в даному курсовому проекті, розглянути загальні підходи до вирішення подібних завдань.

На першій сторінці вступу має бути креслярська рамка зі скороченим штампом (висотою 40 мм). На всіх інших сторінках пояснювальної записки може бути рамка зі штампом висотою 15 мм. Штамп має містити інформацію про тему проекту, розроблювача і керівника.

Обсяг вступної частини не більше 1 – 2 сторінок.

3 ВИМОГИ ДО ОСНОВНОЇ ЧАСТИНИ ПРОЕКТУ

Загальною тематикою курсових проектів є проектування МПС, які керують певними технологічними процесами, відслідковують процеси, які проходять в інших системах, повідомляють користувача про їх перебіг або результат. Деякі варіанти передбачають проектування МПС, які формують процеси (сиґнали), а також виконують обчислення визначених величин.

Першим кроком до виконання проекту повинно стати чітке усвідомлення суті завдання: вихідних даних, кінцевого результату, який буде отриманий, та обмежень або вимог, які накладаються технічним завданням.

Після цього потрібно скласти функціональну схему системи, що містить усі необхідні для реалізації завдання блоки, і будується на основі певної архітектури мікропроцесорної системи. Найбільш типова функціональна схема мікропроцесорної системи з трьохшинною архітектурою зображена на рис. 3.1.

Рисунок 3.1 – Функціональна схема мікропроцесорної системи

До її складу входять наступні умовні блоки:

МП – мікропроцесор;

ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій;

ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій.

Усі блоки пов’язані між собою трьома системними шинами: ША – шина адреси, ШД – шина даних та ШК – шина керування.

Залежно від варіанта функціональна схема може змінюватися з додаванням або виключенням окремих блоків.

3.1 Аналіз технічного завдання

На цьому етапі студент повинен уявити загальні риси системи; окреслити найбільш характерні її елементи; при наявності вибору між кількома можливими варіантами розв’язання завдання обрати більш вдалий і обґрунтувати свій вибір. При виборі варіанту реалізації головним критерієм є відповідність технічному завданню й можливим обмеженням, які воно накладає.

Відповідно до цілей курсового проекту має бути розроблений мікропроцесорний пристрій або мікропроцесорна система, які виконують в технічних об’єктах функції управління, виміру, контролю, регулювання, збору, обробки, перетворення інформації і, можливо, виконання інших функцій.

Реалізацію доцільно почати з аналізу об’єкта, з аналізу завдання.

В результаті аналізу потрібно визначити:

  •  метод (вимірювання, контролю тощо) і його похибки;
  •  первинні перетворювачі, що забезпечують необхідну точність процесу;
  •  швидкодію процесу, тобто припустиме запізнювання;
  •  тип операцій, їх послідовність і їх кількість, тобто отримання уявлення про алгоритм виконання завдання;
  •  тип мікропроцесора, який зможе виконати всі операції з необхідною швидкодією.

За можливості вибір первинних перетворювачів, мікропроцесорів та інших компонентів необхідно здійснювати з ряду стандартних промислових виробів.

Рекомендована література [1, 2, 3, 4].

Орієнтовний обсяг розділу – 2–3 сторінки.

3.2 Розробка функціональної схеми

Функціональна схема пояснює процеси, які відбуваються в окремих функціональних колах мікропроцесорної системи. Це конструкторський документ, який має містити зображення основних блоків МПС, що проектується, а також інформаційні зв’язки між ними. Блоки формуються за функціональними ознаками. Тобто один функціональний блок може містити в собі декілька дискретних елементів, таких як резистор, діод, транзистор, ІМС та ін. Такі елементи об’єднуються в один функціональний блок за ознакою реалізації конкретної функції або набору функцій.

Назва блока має відображати його функціональне призначення. На схемі дозволяється використовувати замість повної назви блока її скорочення. В такому разі на вільній частині сторінки потрібно дати повну назву блока. У випадку, коли назва вказується повністю всередині блока, висота окремих букв повинна бути не меншою 10 мм.

Між окремими блоками показуються функціональні зв’язки у вигляді ліній зі стрілкою. Над лінією буквами та цифрами вказується назва зв’язку (сигналу, що передається).

Усі зв’язки на функціональній схемі об’єднуються в три шини: адреси, даних, управління. Для кожної шини вказують її розрядність, тобто кількість паралельних провідників у шині.

У пояснювальній записці в розділі «Складання функціональної схеми» потрібно розглянути порядок створення функціональної схеми, обґрунтувати наявність і розкрити призначення окремих блоків, пояснити порядок проходження та обміну сигналів між ними, призначення та склад шин. Обсяг розділу «Складання функціональної схеми» – 3 сторінки.

3.3 Розробка принципової схеми

Після вибору типу мікропроцесора або мікроконтролера і уточнення його придатності для реалізації заданих функцій, розробка принципової електричної схеми може здійснюватися паралельно з розробкою алгоритму і програмного забезпечення проектованого пристрою. Виходячи з технічної документації і схем включення мікропроцесора (мікроконтролера), що рекомендуються, розробляється принципова схема проектованого пристрою, при цьому враховуються параметри навантажень вивідних ліній мікропроцесора (мікроконтролера). Необхідну технічну документацію для вибору мікроконтроллера, розробки принципової схеми, програмування і відладки програм можна знайти на сайтах фірм-виробників мікроконтролерів і виробників інструментальних систем проектування.

Принципова схема визначає повний склад елементів системи та зв’язків між ними. Вона дає детальні відомості щодо принципу роботи схеми. Кожний блок функціональної схеми на принциповій схемі поданий у вигляді умовних графічних позначень (УГП) дискретних елементів і ліній зв’язку, які з’єднують ці елементи. Окремі УГП виконують відповідно до стандартів. Для більшої уніфікації, ремонтопридатності, гнучкості схема системи поділяється на модулі (плати). Стандартний набір таких модулів наступний:

  •  центральний процесорний модуль;
  •  модуль пам’яті;
  •  модуль клавіатури;
  •  модуль індикації;
  •  модуль перетворення вхідного сиґналу;
  •  модуль перетворення вихідного сиґналу.

Залежно від варіанта завдання склад модулів може змінюватись.

Усі модулі (плати) з’єднуються між собою за допомогою роз’ємних з’єднань. Кількість та назва контактів відповідних роз’ємних з’єднань на різних платах повинна співпадати. Такі з’єднання можна виконати за допомогою крос-плати – спеціального модуля, на якому показаний характер і напрямок цих з’єднань. Крос-плата в такому випадку теж повинна бути виконана на принциповій схемі.

З тієї причини, що на принциповій схемі не показується під’єднання джерел живлення до кожної ІМС, інформація про наявність таких джерел, а також номери контактів ІМС, до яких підведене живлення, розміщується на вільній від схеми частині сторінки у такому вигляді:

 

до контактів 14 мікросхем DD1,DD3-DD7

до контактів 7 мікросхем DD1,DD3-DD7

У пояснювальній записці в окремих пунктах і підпунктах детально описується процес створення кожного модуля принципової схеми, призначення окремих елементів, викладається порядок проходження сигналу, робота кожного конкретного елемента та взаємодія між ними. Технічні характеристики елементів, у разі необхідності, подаються в додатках. Якщо у схемі присутні аналогові елементи, треба привести їх розрахунок і обґрунтувати правильність їх вибору.

Для завершеної принципової схеми необхідно виконати розрахунок споживаної потужності. Під час розрахунку береться до уваги лише потужність, яка споживається ІМС, резисторами та індикаторами.

У разі використання під час розрахунків формул, необхідно навпроти кожної ставити її номер у дужках, а потім у тексті записки посилатись, у необхідному місці, на цю формулу. Наприклад, номер формули 2.6 означає, що формула належить до розділу 2 і є шостою за порядком у цьому розділі.

Обсяг розділу «Розробка принципової схеми» – 4–5 сторінок.

3.4 Опис та побудова часових діаграм

Часова діаграма – це графічна інформація, яка характеризує певний процес шляхом відображення зміни логічних рівнів у різних точках принципової схеми в певні моменти часу. Таких точок для однієї діаграми потрібно 5–7. Їх кількості має бути достатньо для детального висвітлення процесів, що виникають у схемі, режимів, у яких вона працює та ін. Прикладами таких процесів є читання (запис) даних із пам’яті (у пам’ять), опитування клавіатури, виведення на індикатор, ініціалізація контролерів, адаптерів, таймерів та ін.

На форматі повинно бути 3–4 часових діаграми. Назва процесу, який вона описує, міститься над діаграмою. По вертикальній осі відкладається напруга (вказується назва сиґналу), по горизонтальній – час. Товщина лінії, яка характеризує сиґнал, повинна бути більша за товщину лінії осі.

У пояснювальній записці дається опис кожного з 5–7 сиґналів часової діаграми, характер і ступінь його впливу на інші сиґнали, тобто взаємозв’язок між ними. Орієнтовний обсяг розділу «Побудова часових діаграм» – 2–3 сторінки.

3.5 Розробка алгоритму програми

Алгоритм є точною певною процедурою, що приписує мікропроцесору однозначно певні дії з перетворення вхідних даних в перетворені вихідні дані. Тому розробка схеми вимагає точності і однозначності використовуваної атрибутики: символічних імен змінних, підпрограм, констант, портів введення виводу і інших елементів мікропроцесора. Використовуючи метод декомпозиції, при якому все завдання послідовно розділяється на менші функціональні модулі, кожен з модулів можна окремо від інших розробляти й відлагоджувати. На підставі результатів аналізу технічного завдання можна виконати:

  •  інженерну інтерпретацію алгоритму роботи мікропроцесорного пристрою, бажано із залученням того або іншого апарату формалізації (граф автомата тощо);
  •  розробку спільної схеми алгоритму роботи мікропроцесорного пристрою у вигляді сукупності модулів програми;
  •  розробку деталізованих схем окремих процедур, виділених на підставі модульного принципу складання програм;
  •  детальніше опрацювання алгоритму з урахуванням можливості реалізації його з використанням вибраного типу мікропроцесора [3], [2, стор. 45–66];
  •  внесення виправлень до спільної схеми і деталізованих схем алгоритмів;
  •  розподіл робочих регістрів, пам’яті та інших компонентів мікропроцесора.

Розробка схеми алгоритму функціонального модуля програми може зажадати багатократних проб, перш ніж буде визначений алгоритм реалізації правильної процедури. Незалежно від призначення процедури при її розробці необхідно дотримуватися послідовності дій.

1. Визначити операції, які повинен виконувати модуль.

2. Визначити спосіб отримання модулем вхідних даних.

3. Визначити необхідність у попередній обробці вхідних даних і визначити метод їх перетворення у вихідні дані.

4. Провести аналіз отриманого результату і можливе повернення

пункту 1 для ітеративного коректування схеми алгоритму.

5. Перевірити працездатність алгоритму на папері шляхом підстановки в нього реальних даних.

6. Провести уявний експеримент за визначенням працездатності алгоритму в реальному масштабі часу.

Практика розробки програмного забезпечення свідчить, що послідовне використання сукупності програмних процедур (модулів) дозволяє отримувати працездатні прикладні програми. У завданні на курсовий проект передбачається, що програма починає виконуватися відразу після вмиканням живлення системи та припиняє своє виконання при відключенні живлення. Це означає, що весь цей час програма повинна виконуватись у циклі. Рівень детальності алгоритму студент визначає за узгодженням із керівником.

3.6 Висновки

Висновки – частина пояснювальної записки, в якій підбиваються підсумки виконаної роботи, уточнюється відповідність розробленої системи вимогам технічного завдання; аналізуються можливі недоліки спроектованої системи, причини, які обумовили ці недоліки; показуються технічні і конструктивні особливості моделі, можливі шляхи її удосконалення, підвищення продуктивності, збільшення переліку потенціальних можливостей.

3.7 Перелік використаної літератури

У кінці пояснювальної записки подається список використаної літератури або бібліографія. Як правило, порядок розміщення джерел – за абеткою. Літературу іноземними мовами розміщують теж за абеткою, але після повного списку вітчизняних видань. Кожне джерело має свій порядковий номер, а весь список – єдину наскрізну нумерацію.

3.8 Додатки

Ілюстраційний матеріал, таблиці, проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, текст допоміжного характеру, можуть бути оформлені як додатки.

Додатки є продовженням пояснювальної записки і мають наскрізну нумерацію сторінок, спільну з документом. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Слово Додаток пишуть з правого боку рядка малими літерами з першої великої.

Додатки послідовно позначають великими літерами українського алфавіту, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Допускається позначати додатки буквами латинського алфавіту (у випадку використання всіх літер українського алфавіту), крім І та О.

Літерні позначення надають в алфавітному порядку без повторення і, як правило, без пропусків. Наприклад: Додаток А, Додаток Б.

При використанні всіх літер обох алфавітів допускається позначати додатки арабськими цифрами після буквеного позначення.

Наприклад: Додаток А.1, Додаток А.2.

Якщо додаток один, його теж позначають – Додаток А.

Заголовки розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів у додатках виконують за загальними правилами.

Ілюстрації, таблиці та формули нумерують у межах кожного додатка. Якщо додаток розділено на розділи, то нумерація ілюстрацій, таблиць, формул має бути також у межах додатка. Якщо у додатку одна таблиця, рисунок чи формула, їх також нумерують.

Приклади:

Рисунок А.1 – перший рисунок додатка А;

Таблиця Б.4 – четверта таблиця додатка Б;

Формула (Г.5) – п’ята формула додатка Г.

При посиланні у тексті додатків на рисунки, таблиці та формули слід писати: „... на рисунку А.2” або „... на рис. А.2”; „... у таблиці Б.3” або „... у табл. Б.3”; „... за формулою (В.4)”; „... у рівнянні (Б.1)”.

Переліки, примітки та посилання у тексті додатків оформлюють за загальними правилами.

На всі додатки у тексті документа повинні бути посилання.

Усі додатки мають бути названі у змісті.

Обов’язковим додатком до ПЗ є відомість специфікацій. Цей документ, оформлений за стандартами єдиної системи конструкторської документації, має містити інформацію щодо елементів, з яких складається принципова схема, а також їх позиційне позначення, назву й кількість.

4 ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Тематика курсових проектів із дисципліни «Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах» містить окремі задачі, на прикладі яких студенти набувають практичних навичок розробки мікропроцесорних систем. Теми курсових проектів закріплюються за студентами викладачем. За узгодженням із керівником, студент може запропонувати для виконання курсового проекту власну тему, яка не увійшла до запропонованого переліку, а також дещо змінити її назву, обґрунтувавши доцільність.

Завдання до курсового проекту дозволяють встановити відповідність рівня засвоєння студентами основних розділів курсу “Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах” тим вимогам, що передбачені типовою програмою означеного курсу та освітньо-професійною програмою (ООП) бакалавра з напрямку 6.050702 „Електромеханіка”. Ними охоплені такі основні розділи курсу:

  •  загальні питання застосування мікропроцесорних пристроїв в електромеханічних системах, типи та характеристики мікропроцесорів та мікроконтролерів, основні принципи роботи, складові частини мікропроцесорних модулів;
  •  загальні відомості про структури мікропроцесорних пристроїв на базі мікропроцесора К1810ВМ86 (Intel 8086), склад мікропроцесорного комплекту К1810, організація пам’яті, шини мікропроцесорної системи;
  •  основні відомості щодо системи команд мікропроцесора, формату команд, команд передачі та керування, арифметичних та логічних, введення-виведення;
  •  відомості щодо організації послідовних та паралельних інтерфейсів введення-виведення мікропроцесорних систем, їх архітектури, фізичного виконання, особливостей програмування.

Номер варіанта завдання на курсовий проект вибирається за двома останніми цифрами залікової книжки. В таблиці 4.1 наведений перелік рекомендованих тем курсових проектів. Теми й вихідні параметри до проекту вказує викладач.

Таблиця 4.1 – Варіанти завдань до курсового проекту

варі-анта

Зміст завдання

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування пасажирським ліфтом

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему регулювання температури

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю та індикації температури

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й обліку споживаної електроенергії

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й облік витрати води

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й обліку витрати теплоносія

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування процесом змішування рідин

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему охоронної сигналізації приміщення

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему виявлення і обліку наближення до об’єкта спостереження

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й обліку витрати газу

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування позиціюванням виконавчого механізму за допомогою крокового двигуна

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему формування світлових ефектів

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему управління мікрокліматом в приміщенні: температура, вологість, час

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему стабілізації мережевої напруги

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему регулювання швидкості колекторного електродвигуна

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю швидкості обертання асинхронного двигуна за ПІ-регулюванням

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему вимірювання й індикації рівня рідини в резервуарі

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує функції контролера пожежної сигналізації

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему управління світловою сигналізацією ходу технологічного процесу

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролера автомобільних вагів: вага, кількість, сума

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему вимірювання частоти напруги

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему програмно-керованого стабілізатора постійної напруги

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує формування ступінчастої напруги

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну підсистему бази збору даних на ПК з мікроконтролерних пристроїв

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання температури

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання вологості

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання ваги

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання і підтримання рівня рідини

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання рівня сипких речовин в резервуарі

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання освітленості

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового вимірювання щільності

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує функції цифрового мультиметра

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему збору технологічної інформації

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю обліку споживаної електричної енергії

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему захисту електроустаткування від перевантажень

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему вимірювання частоти і рівня вібрації

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує функції охоронного пристрою з управлінням ключем

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему з функціями логічного кабельного пробника

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю доступу і обліку в приміщення через двері

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему сигналізації неоптимальних режимів асинхронного двигуна

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему індикації теплового режиму асинхронного двигуна

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему з функціями годинника з багато програмним таймером

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему визначення металевих часток в сипучих матеріалах

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему контролю й індикації електричних параметрів мережі змінного струму 220 В, 50 Гц

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує порівняння двох 32-розрядних чисел, що надходять за паралельним інтерфейсом

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему цифрового частотоміра

  1.  

Спроектувати мікропроцесорний осцилограф на 2 канали

  1.  

Спроектувати блок (модуль) оперативної пам’яті на 1 Мбайт для мікропроцесорної системи

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему формування 4-фазної синхронної імпульсної послідовності: частота 1 Мгц, тривалість 0,8 мс

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему сигнатурного аналізатора

  1.  

Спроектувати мікропроцесорний пристрій перетворення 64-розрядного паралельного двійкового слова в двійково-десятковий формат з індикацією чисел

  1.  

Спроектувати мікропроцесорний пристрій перетворення 64-розрядного паралельного двійково-десяткового слова в двійковий формат з індикацією чисел

  1.  

Спроектувати мікропроцесорний пристрій порівняння двох паралельних 64-розрядних чисел

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему генератора псевдовипадкових 32-розрядних кодів, призначених для управління світловими приладами

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему чотирьохканального пристрою збору і відображення інформації з аналогових датчиків

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему восьмиканального пристрою збору інформації з аналогових датчиків і введення усереднених даних в комп’ютер через паралельний порт

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему восьмиканального пристрою збору інформації з аналогових датчиків і введення усереднених даних в комп’ютер через послідовний порт

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему восьмиканального пристрою збору інформації з аналогових датчиків і введення усереднених даних на матричний індикатор

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему управління й відображення матричним індикатором «рядок, що біжить» при виведенні інформації з комп’ютера через LPT-порт

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему управління й відображення матричним індикатором «рядок, що біжить» при виведенні інформації з комп’ютера через COM-порт

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує підсумовування двох 64-розрядних чисел з відображенням чисел на семисегментних індикаторах

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує множення два 16-розрядних чисел з відображенням чисел на індикаторах

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, який виконує вимірювання витрати газу, що поступає по трубопроводу

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, який виконує вимірювання витрати рідини, що поступає по трубопроводу

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує управління стрічковим конвеєром з перетворювачем частоти

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує сортування заготовок

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує контроль об’єму і управління сортуванням матеріалів

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує управління температурою сушки лісоматеріалів

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує функції годинника добового часу

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що реалізує перетворювач ширина імпульсів – код. Вхідна інформація находить по лінії порту введення 10h Максимальна довжина імпульсів 100 мс

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що реалізує керування технологічним процесом у термопечі ТВЧ, де обробляються 3 види деталей. Режим обробки вибирається перемикачем

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування пасажирським ліфтом, що обслуговує 3 поверхи. Керування ручне від кнопок: усередині кабіни – кнопки з номерами поверхів, на поверхах – кнопки виклику

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування температури повітря в приміщенні, що регулюється шляхом вмикання й вимикання додаткового вентилятора

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему керування температури води в робочій машині, що регулюється шляхом релейної зміни витрати через теплообмінник

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему управління приводом асинхронного двигуна, охопленого зворотнім зв’язком за швидкістю. Алгоритм регулювання – ПІД. Тип привода – реверсивний

Продовження таблиці 4.1

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему вимірювання активної потужність повного струму

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему перетворення аналогових сиґналів, виконує фазовий зсув вхідного аналогового сигналу на зсув на 90

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що виконує вимірювання коефіцієнта потужності системи електропривода ТРН-АД

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що реалізує універсальний генератор прямокутних імпульсів з Q та t(і), які задаються програмно

  1.  

Спроектувати мікропроцесорну систему, що реалізує стеження за n – каналами аналогової інформації і визначає рівень перевищення значення dІвx/dt

5 ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Закінчений курсовий проект після перевірки його викладачем – керівником проекту і виправлення вказаних недоліків захищається в комісії з викладачів кафедри. Захисту проектів проводяться за заздалегідь об’явленим розкладом. Під час захисту курсового проекту студент робить доповідь, в якій мають бути:

  •  сформульована тема проекту і коротко обумовлені вихідні технічні дані;
  •  викладені основні прийняті технічні рішення (вибір елементної бази і структури мікропроцесорної системи, тип використовуваного мікропроцесора або мікроконтролера, схеми підключення, способи розподілу адресного простору пам’яті та ін.);
  •  вказані (у короткій формі, без розкриття деталей) застосовані методи розрахунків, в т.ч. розрахунків на ЕОМ;
  •  представлені висновки щодо роботи, що відображають, якою мірою в розробленому проекті забезпечено виконання заданих технічних вимог.

Доповідь розраховується на 4–5 хв. Основні положення доповіді повинні ілюструватися схемами і графіками, представленими на кресленнях.

6 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

При оцінюванні курсового проекту комісією береться до уваги обґрунтованість прийнятих в проекті рішень, глибина опрацювання основних питань, якість оформлення пояснювальної записки і графічної частини проекту, якість доповіді по роботі, правильність і повнота відповідей на питання, заданих членами комісії в процесі захисту проекту.

Позитивна оцінка за виконання курсового проекту в цілому може бути одержана лише за умови, що розроблені всі передбачені завданням на курсовий проект складові пояснювальної записки і графічного матеріалу.

Рівень позитивної оцінки (задовільно, добре чи відмінно) визначається глибиною наведених пояснень, чіткістю формулювань, якістю викладання матеріалу та його оформлення. При цьому, для оцінки «відмінно» враховуються граматичні показники оформлення пояснювальної записки, володіння державною мовою, відповідність графічного матеріалу та іншого оформлення діючим стандартам.

З метою забезпечення більш гнучкого механізму комплексної оцінки рівня засвоєння матеріалу пропонується рейтингова система оцінки. За цією системою рівень виконання завдань оцінюється сумою балів, одержаних за такими показниками:

для пояснювальної записки і графічної частини проекту:

  •  володіння теоретичними матеріалом – максимальний бал 30;
  •  глибина пояснень, чіткість формулювань – максимальний бал 10;
  •  вміння аналізувати поставлену задачу проектування та обирати раціональний шлях її розв’язання – максимальний бал 15;
  •  використання раціональних алгоритмів та прийомів для вирішення поставленої задачі – максимальний бал 15;
  •  інформативність пояснень результатів виконання завдання, чіткість формулювань – максимальний бал 10;

Крім того, за курсовий проект в цілому виставляються додаткові бали, які враховують:

  •  володіння державною мовою – максимальний бал 5;
  •  вміння логічно та послідовно викладати матеріал – максимальний бал 5;
  •  дотримання вимог стандартів – максимальний бал 5;
  •  якість оформлення матеріалу – максимальний бал 5.

Тобто, за виконання курсового проекту студент може одержати максимальний бал – 100.

Перерахунки балів у традиційну чотирибальну систему здійснюється наступним чином:

Кількість балів:   Оцінка:

79 – 100    відмінно

54 –78    добре

29 – 53    задовільно

0 –28     незадовільно

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Андре Ф. Микроконтроллеры семейства SX фирмы «Scenix»: пер. с франц. /Ф. Андре. – М.: Дом «Додека – ХХ1», 2002. – 272 с.
  2.  Бродин В. Б. Микроконтроллеры. Архитектура, программирование, интерфейс / В. Б. Бродин, И. И. Шагурин. – М.: ЭКОМ, 1999. – 400 с.
  3.  Говоров А. А. Микропроцессорные контроллеры автоматических систем регулирования /А. А. Говоров. – М.: Горячая линия – Телеком, 2002. – 296 с.
  4.  Голубцов М. С. Микроконтроллеры AVR: от простого к сложному /М. С. Голубцов. – М.: Солон Пресс, 2003. – 288 с.
  5.  Евстифеев А. В. Микроконтроллеры Microchip: практическое руководство /А. В. Евстифеев. – М.: Горячая линия – Телеком, 2002. – 296 с.
  6.  Калабеков Б. А. Цифровые устройства и микропроцессорные системы: учебник для техникумов связи / Б. А. Калабеков. – СПб. : Горячая линия – Телеком, 2002. – 336 с.
  7.  Каспер Э. Программирование на языке Ассемблер для микроконтроллеров i8051 /Э. Каспер. – М.: Горячая Линия – Телеком, 2003. – 191 с.
  8.  Кулаков В. Проектирование на аппаратном уровне: специальный справочник / В. Кулаков. – СПб.: Питер, 2001. – 588 с.
  9.  Микропроцессороные системы : учебное пособие для вузов /под общ. ред. Д. В. Пузанкова. – СПб.: Политехника, 2002. – 935 с.
  10.  Николайчук О. Х51 – совместимые микроконтроллеры фирмы Cygnal /О. Николайчук. – М.: ООО « ИД СКИМЕЙ», 2003. – 472 с.
  11.  Предко М. Справочник по PIC-микроконтроллерам. – М.: СОЛОН – Р, 2002. – 504 с.
  12.  Применение интегральных микросхем в электронной вычислительной технике : справочник /под ред. Б. Н. Файзулаева. – М.: Радио и связь, 1987. – 384 с.
  13.  Проектирование цифровых устройств на однокристальных микроконтроллерах / В. В. Сташин [и др.]. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 224 с.
  14.  Пухальский Г. И. Проектирование микропроцессорных систем : учебное пособие / Г. И. Пухальский. – СПб.: Политехника, 2001. – 544 с.
  15.  Самарин А. В. Жидкокристаллические дисплеи. Схемотехника, –конструкция и применение /А. В. Самарин. – М.: СОЛОН – Р, 2002. – 304 с.
  16.  Таверенье К. PIC-контроллеры. Практика применения : пер. с франц. /К. Таверенье. – М.: ДМК Пресс, 2003. – 272 с.
  17.  Угрюмов Е. П. Цифровая схемотехника / Е. П. Угрюмов. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург , 2000. – 528 с.
  18.  Ульрих В. А. Микроконтроллеры PIC16х\17хx / В. А. Ульрих. Изд. 2-е, перераб. и доп. – СПб. : Наука и техника, 2002. – 320 с.
  19.  Яценков В. С. Микроконтроллеры MicroChip : практическое руководство /В. С. Яценков. – М.: Горячая линия – Телеком, 2002. 296 с.

Додаток А

Зразок оформлення титульної сторінки пояснювальної записки курсового проекту

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА «СИСТЕМИ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА

ЕЛЕКТРОПРИВОД»

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«МІКРОПРОЦЕСОРНІ ПРИСТРОЇ

В ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМАХ»

НА ТЕМУ «МІКРОПРОЦЕСОРНА СИСТЕМА ОБРОБКИ

ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ АНАЛОГОВИХ СИГНАЛІВ»

Виконав:  студент гр. ЕМХ-10-1

  І. І. Іванов

Перевірив:  доцент П. П. Петров

Кременчук 2011

        Додаток Б

Зразок оформлення аркуша завдання на курсовий проект

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО

Кафедра                                                              САУЕ                                             .

Дисципліна «Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах»       . 

Спеціальність Електричні системи і комплекси транспортних засобів           . 

Курс                4                .Група         ЕМХ-10-1            .Семестр       сьомий     .

Завдання

на курсовий проект (роботу) студента

                                                 Іванова Івана Івановича                                     ..

.(прізвище, ім’я, по батькові) 

Тема проекту (роботи) «Мікропроцесорна система обробки аналогових сиґналів»                                                                                                                   . 

Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи)  21.12.2011 р             . 

Вихідні дані до проекту (роботи) Розрядність АЦП –16, діапазон коливань вхідного сигналу 0...+10В, операція посилення в два рази, .розрядність ЦАП –8, діапазон коливань вихідного сигналу –12...+12 В .

Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці). Реферат. Аналіз технічного завдання. Проектування функціональної схеми МПС. Проектування принципової схеми МПС. Часові діаграми. Програмний розділ. Розрахунок спожитої потужності системи. Підсумки (Заключна частина). Додатки. .

Перелік графічного матеріалу (із точним зазначенням обов’язкових креслень) 1. Функціональна схема МПС. 2. Принципова схема . 3. Алгоритм програми МП. 4. Часові діаграми пристроїв МПС. _

Дата видачі завдання 28.09.2011 р .

Додаток В

Зразок оформлення звороту аркуша завдання на курсовий проект

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Найменування етапів курсового проекту (роботи)

Строк виконання етапів

проекту (роботи)

Примітка

1

Отримання теми курсового

проекту, підбір літератури

Відповідно до заданої теми.

28.09–1.11

Виконано

2

Розробка функціональної схеми

МПС, написання розділу

«Проектування функціональної

схеми МПС».

1.10–25.11

Виконано

3

Розробка принципової схеми МПС,

написання розділу «Проектування

принципової схеми МПС».

25.10–10.11

Виконано

4

Розробка часових діаграм,

написання розділу «Часові

діаграми».

10.11–20.11

Виконано

5

Розробка алгоритму програми схеми

МПС, написання «Програмного

розділу МПС».

20.11–30.11

Виконано

6

Виконання інших розділів курсового

проекту, закінчення оформлення

розрахунково-пояснювальної

Записки.

30.11–14.12

Виконано

7

Виконання креслень схеми згідно

ЄСКД.

14.12–21.12

Виконано

8

Захист курсового проекту.

З 21.12.11

Студент ________________

  (підпис)

Керівник __________________      _____________

  (прізвище, ініціали)       (підпис)

«___»________________20__ р.

Методичні вказівки щодо виконання курсового проекту з навчальної дисципліни „Мікропроцесорні пристрої в електромеханічних системах” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямом 6.050702 „Електромеханіка” (у тому числі скорочений термін навчання)

Укладач  старш. викл. М. Ю. Юхименко

Відповідальний за випуск зав. кафедри САУЕ Родькін Д. Й.

Підп. до др. ______________. Формат 60×84 1/16. Папір тип. Друк ризографія.

Ум. друк. арк. ____. Наклад _______ прим. Зам. №___________. Безкоштовно.

Видавничий відділ

Кременчуцького національного університету

імені Михайла Остроградського

вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37075. ценарий проведения праздника Последний звонок в 11-м классе 50.5 KB
  По старой доброй традиции вот уже многие годы звуки “Школьного вальса†звучат на праздниках подобных нашему во всех школах нашей большой страны волнуя души и сердца учителей родителей и друзей тех кто собирается покидать стены родной школы. Будем надеяться что наша школа станет для сегодняшних одиннадцатиклассников своеобразным символом нежности и чистоты детства. Любовные Истории Школа Школьный двор и смех подружек Самый чистый самый звонкий И бегут по теплым лужам Босоногие девчонки И уже других качают Наши школьные качели...
37076. ПОЗНАЙ СЕБЯ (классный час для учащихся начальных классов) 47.15 KB
  На начальных этапах развития ребенок оценивает преимущественно свои физические качества: Я большой Я сильный. Таким образом начинают осознаваться и оцениваться практические умения поступки моральные качества. Задачи: обучать учащихся умению увидеть и оценить свои возможности и способности; обучать умению объективно оценивать себя и своих друзей: свои личностные качества особенности поступков и действий их мотивы и цели. ЕСТЬ – это те умения навыки качества которыми вы располагаете уже сегодня.
37077. Права на уединенность, на выражение собственного мнения, на свободу в принятии решений 41.5 KB
  Конвенция ООН о правах ребенка статьи 1216 закон Республики Беларусь О правах ребенка статья 10. Получивший одобрение перечень зачитывается а затем соотносится с текстом закона Республики Беларусь О правах ребенка статья 10 и Конвенции ООН о правах ребенка статьи 12 16. Надо ли вмешиваться в переписку ребенка Чем нарушается право на уединенность в нашей стране Плохими жилищными условиями правовой неграмотностью родителей. Конвенция ООН о правах ребенка статьи 12 15 Статья 12 1.
37078. Учение о социальном факте и структурный функционализм Э. Дюркгейма 16.3 KB
  В методологии Э. Дюркгейма социальный факт одновременно выступает как важный компонент его концепции структурного функционализма. Социологическое объяснение фактов, реальностей и явлений, исследуемых отдельно друг от друга, должно происходить в терминах социальных причин и социальных функций...
37081. Профилактика агрессивности у школьников 82.49 KB
  Занятие первое Тема первого занятия Что такое драка причины ее возникновения . Что вызывает во мне агрессию Я терпеть не могу когда . Если вы стали свидетелем драки между одноклассниками то мы предлагаем: Выяснить причину ссоры попытаться объяснить ребятам что это не повод для драки. Уговорить драчунов продолжить разбор отношений на следующей перемене есть надежда что ребята забудут обиду и помирятся также за это время можно предложить учителю или психологу оказать им помощь в примирении.