49807

Програмування під Windows. Методичні вказівки

Книга

Информатика, кибернетика и программирование

Первунінський МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи з дисципліни Програмування під Windows для студентів спеціальностей Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни Програмування під Windows для студентів спеціальності Відповідальний за випуск: Затверджено Методичною радою Черкаського державного технологічного університету як методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни Програмування під Windows†для студентів спеціальності 8.

Украинкский

2014-01-10

219 KB

3 чел.

PAGE 22

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

з дисципліни

“Програмування під Windows”

для студентів спеціальностей

8.080403 “Програмне забезпечення автоматизованих систем”,

8.080402 “Інформаційні технології проектування”

всіх форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри

програмного забезпечення автоматизованих систем

Протокол № 8 від 28.03.2005 р.

Черкаси ЧДТУ 2005


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено

на засіданні кафедри програмного

забезпечення автоматизованих систем

Протокол № 8  від  28.03.2005 р.

Тираж 50 прим.

Вимогам, що ставляться

до навчально-методичних видань

відповідає

Зав. кафедри ПЗ АС ________________ С.М.Первунінський

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

з дисципліни

“Програмування під Windows”

для студентів спеціальностей

8.080403 “Програмне забезпечення автоматизованих систем”

8.080402 “Інформаційні технології проектування”

всіх форм навчання

Весь фактичний матеріал та бібліографічні відомості перевірено.

Зауваження рецензента враховано.

Завідувач кафедри ПЗ АС  ________________ С.М.Первунінський

Укладач    ________________ І.В.Дробот

Рецензент    ________________ А.А.Златкін

Черкаси ЧДТУ 2005


Дробот І. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни „Програмування під Windows” для студентів спеціальності 8.080403 “Програмне забезпечення автоматизованих систем”. – Черкаси: ЧДТУ, 2005. – 23 с.

Рецензент: д. т. н., проф. Мельник В. В.

Відповідальний за випуск:

Затверджено Методичною радою Черкаського державного технологічного університету як методичні вказівки до виконання курсової роботи з навчальної дисципліни „Програмування під Windows” для студентів спеціальності 8.080403 “Програмне забезпечення автоматизованих систем”, протокол № 6 від 17.01.2005 року

©  ЧДТУ


ЗМІСТ

[1]
1 Загальні вказівки

[2] 2 Мета та завдання курсової роботи

[3] 3 Тематика курсових робіт

[4] 4 Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи

[4.1] 4.1 Стадії та етапи розробки

[4.2] 4.2. Графік виконання робіт

[5] 5 Зміст курсової роботи та її обсяг

[5.1] 5.1 Зміст документа „Технічне завдання”

[5.2] 5.2. Зміст документа „Пояснювальна записка”

[5.3] 5.3 Зміст документа „Опис програми”

[5.4] 5.4 Зміст документа „Опис застосування”

[5.5] 5.3 Зміст документа „Текст програми”

[6] 6 Вимоги до інтерфейсу програми

[7] 7 Оформлення курсової роботи

[8] 8 Порядок виконання курсової роботи

[9] 9 Організація виконання та захисту роботи

[10]
Додатки

[10.1] Додаток 1

[10.1.1] Перелік тем курсових робіт

[10.2]
Додаток 2

[10.2.1] Форма титульної сторінки

[10.3]
Додаток 3

[10.3.1] Форма сторінки на технічне завдання

[10.4] Додаток 4

[10.4.1] Календарний план
виконання етапів курсової роботи

[11] Література


1 Загальні вказівки

Навчальним планом з дисципліни “Програмування під Windows” передбачено виконання курсової роботи.

Курсова робота виконується:

  •  студентами 3-го курсу спеціальності 8.080403 “Програмне забезпечення автоматизованих систем” – у п’ятому семестрі;
  •  студентами 3-го курсу спеціальності 8.080402 “Інформаційні технології проектування” – у шостому семестрі.

Студенти повинні показати вміння створювати Windows-додатки для розв’язання конкретної задачі та використовувати теоретичні знання, отримані на потязі навчального року, та виявити при цьому творчий підхід та самостійність.

При виконанні курсової роботи потрібно застосовувати чинні державні стандарти з технології програмування та оформлення текстових та програмних документів.

2 Мета та завдання курсової роботи

Курсова робота – один з заключних етапів навчання студентів з певної дисципліни.

Мета виконання курсової роботи – закріплення теоретичних навичок та розширення практичних навичок проектування та створення програмного продукту у вигляді Windows-додатку для розв’язання певної економічної задачі; придбання і розвиток творчих навичок при самостійному програмуванні та самостійній роботі з джерелами технічної інформації; підготовку до виконання більш складних курсових робіт і курсових проектів, а також підготовку до дипломного проектування.

Завдання курсової роботи – навчити студентів під час виконання курсової роботи:

  •  проектувати та алгоритмізувати для наступного програмування задачі певного рівня складності;
  •  складати програми середнього обсягу (більше ніж 500-700 рядків) на об’єктно-орієнтованій мові програмування;
  •  зображати блок-схеми алгоритмів рішення задач;
  •  оформляти технічну та програмну документацію відповідно до вимог чинних стандартів.

Результатом виконання курсової роботи повинен бути програмний продукт у вигляді Windows-додатку, розробленого згідно з усіма вимогами до сучасного графічного Windows-інтерфейсу. Розроблений програмний проект повинен забезпечувати зручний діалог з користувачем; обробку усіх можливих помилок; введення, редагування та обробку даних задачі; організацію запитів і пошук інформації, а також створення та друк по результатах роботи вихідних документів як текстових, та і у форматі Word.

3 Тематика курсових робіт

Тематика курсової роботи відповідає програмі курсу “ Програмування під Windows”. Тематика курсових проектів формується, виходячи з потреб економіки і управління і тісно пов'язується з спрямованістю цільової підготовки студентів.

Тематика курсових робіт складена таким чином, щоб студент брав участь у створенні програмного продукту, який за своїм обсягом і змістом відповідає реальним програмним розробкам.

Щорічно перелік тем курсових робіт оновлюється. Тематика курсових робіт не обмежується будь-якими рамками. Орієнтований перелік тем курсових робіт за рівнями складності подано в додатку 1.

Тема курсової роботи обговорюється викладачем зі студентом та затверджується. Студент має право запропонувати власну тему для розробки програмного проекту. Склад задач, що розв’язуються в проекті, повинні відповідати темі проекту.

Індивідуальне завдання складається з назви задачі. Для деяких тем задач наведений, як приклад, орієнтований перелік розділів з вхідними даними задачі. Студент повинен самостійно проаналізувати, які вхідні дані повинні використовуватися і які функції будуть реалізовані в програмному проекті з заданої предметної області, а також спроектувати форми для введення, перегляду і редагування початкових даних задачі, зразки звітів та назви вихідних документів.

За узгодженням з керівником курсової роботи можна змінити форму звіту і/або вибрати інший документ, для якого проектується екранна форма.

4 Методичні вказівки щодо виконання курсової роботи

На початку курсової роботи студент повинен:

  •  проаналізувати предметну області згідно теми індивідуального завдання курсової роботи;
  •  встановити, які з функції повинні реалізуватися в задачі, що розробляється;
  •  виділити вхідні та вихідні параметри задачі, необхідні для виконання індивідуального завдання;
  •  проектування форм для введення, перегляду і редагування початкових даних задачі, а також звітів і назв вихідних документів.

На основі проведеного аналізу здійснюється постановка і алгоритмізація задачі, розробка контрольного прикладу та машинна реалізація задачі.

За наслідками курсової роботи складається звіт, який включає опис всіх етапів роботи і додатки, що включають основні форми програмного продукту та тексти програми.

Захист курсового проекту супроводжується демонстрацією роботи програмного проекту на комп'ютері.

4.1 Стадії та етапи розробки

Відповідно до стандартів на розробку програмного забезпечення (ПЗ) встановлено стадії розробки програмного продукту незалежно від його призначення та галузі застосування:

  •  технічне завдання;
  •  ескізний проект;
  •  технічний проект;
  •  робочий проект;
  •  впровадження.

Стадія технічного завдання (ТЗ) починається з моменту обґрунтування необхідності розробки даного програмного виробу та усвідомлення потреби у ньому. Необхідність проектування даного виробу ґрунтується на вивченні, критичному аналізі та узагальненні літературних джерел. На стадії технічного завдання визначається структура вхідних та вихідних даних, вибирається метод розв’язання задачі, визначаються вимоги до програми, вибирається мова програмування, розробляється техніко-економічне обґрунтування розробки програми.

Стадія закінчується узгодженням і затвердженням ТЗ, яке записується в бланк технічного завдання на курсову роботу (Додаток 3).

Стадія ескізного проекту (можна вилучити у курсовій роботі) включає:

  •  уточнення в більш формалізованому вигляді вимог до виробу;
  •  визначення функцій проекту та проектування взаємодії з користувачем;
  •  уточнення методів розв’язання задачі;
  •  розробку  загального опису алгоритму задачі;
  •  розробку пояснювальної записки.

На стадії технічного проектування розробляється алгоритм задачі, визначаються форми представлення вхідних і вихідних даних, визначається конфігурація технічних засобів. При цьому програмний продукт ділиться на невеликі складові з таким розрахунком, щоб реалізація кожного з них не становила значної складності під час проектування і на наступних етапах.

На стадії робочого проекту рішення, прийняті на попередніх етапах, перетворюються у форму, доступну ЕОМ, тобто складаються програми, здатні розв'язати задачу.

В межах сучасної технології докладна розробка алгоритму кожної частини програмного проекту повинна бути повністю закінчена до початку його реалізації на мові програмування. На етапі ж розробки його програмного тексту вся увага виконавця зосереджується на методиці кодування:

  •  забезпечення синтаксичних вимог обраної мови програмування;
  •  використання можливостей мови для забезпечення незалежності програм;
  •  забезпечення зрозумілості програмного тексту (наочність, легкість читання операторів, повнота та чіткість коментарів);
  •  виконання прийнятих стандартів при використанні мовних засобів.

Виконання цих вимог полегшує перевірку програмного тексту та його зміну як під час розробки, так і під час супроводу.

Стадія впровадження включає підготовку і передачу програми і програмної документації для супроводу.

З метою підвищення якості проекту, що розробляється, та перевірки виконання усіх функцій програмного проекту керівником курсової роботи здійснюється контрольний перегляд.

Мета контрольного перегляду – допомога розробнику у якнайшвидшому виявленні помилок в роботі розробленої програми.

Предметом контрольного перегляду залежно від етапу виконання проектування є технічне завдання, функціональні специфікації, алгоритми, зовнішні специфікації та тексти програм.

Процес контрольного перегляду дає такі позитивні наслідки:

  •  забезпечення завершення етапу роботи згідно графіка виконання робіт;
  •  під час перегляду матеріалу легше знайти помилку.

У результаті проведення контролю можуть бути прийняті такі рекомендації:

  •  етап закінчено без зауважень;
  •  етап закінчено із зауваженнями, виконання яких може бути здійснено оперативно;
  •  дозволяється перехід до наступного етапу розробки;
  •  необхідні доопрацювання в межах даного етапу.

4.2. Графік виконання робіт

Курсова робота виконується відповідно до графіка:

Етапи і зміст роботи

Документація

Термін (тиждень)

1

Обґрунтування необхідності розробки програми:

  •  постановка задачі, перелік основних функцій;
  •  склад вхідних та вихідних даних (форм,  документів);
  •  вибір методів розв’язання задачі.

Розділ ТЗ

2

2

Розробка та затвердження ТЗ:

  •  визначення вимог до програмного продукту;
  •  узгодження та затвердження ТЗ.

Технічне завдання

3 – 4

3

Розробка технічного проекту (ТП):

  •  уточнення методів розв'язання задачі;
  •  уточнення структури та визначення способу        організації вихідних та вхідних даних;
  •  розробка алгоритму;
  •  узгодження та затвердження ТП.

Пояснювальна

записка

5 – 8

4

Розробка робочого проекту:

  •  написання текстів програм;
  •  тестування та налагодження програм;
  •  оформлення експлуатаційних документів.

Текст програми

Набір тестів

9 – 15

5

Захист проекту:

  •  тестування програмного комплексу членами комісії;
  •  захист пояснювальної записки до курсової роботи.

Протокол

дефектів

16

5 Зміст курсової роботи та її обсяг

Курсова робота складається з текстової частини обсягом 30-40 аркушів друкованого тексту, додатків та графічної частини формату А4.

Графічна частина виконується на окремих аркушах і складається з структурних схем, блок-схем, таблиць.

Пропонується така структура текстової частини:

  •  Технічне завдання;
  •  Пояснювальна записка;
  •  Опис програми;
  •  Опис застосування.
  •  Текст програми;
  •  Література;
  •  Додатки.

5.1 Зміст документа „Технічне завдання”

Технічне завдання є специфікацією вимог до програмного виробу і містить такі підрозділи:

1) У підрозділі „Найменування та область застосування” подається повне найменування програмного виробу; стисла характеристика області його застосування та об'єкта, в якому передбачається його використання.

2) У підрозділі „Призначення розробки” повинно бути викладено експлуатаційне та функціональне призначення програмного виробу.

Експлуатаційне призначення – це мета використання майбутнього програмного виробу. Функціональне призначення – це засоби досягнення поставленої  мети.

3) Підрозділ „Вимоги до програмного забезпечення” містить перелік основних вимог, реалізація яких дасть змогу розв'язати поставлену задачу. Вимоги мають бути викладені повно, чітко, в термінах, зрозумілих проектувальнику. Не дозволяється використання формулювань, що мають неоднозначний зміст. У разі необхідності в текстову частину можуть бути включені приклади та схеми.

4) У підрозділі „Вимоги до програмної документації” (можна вилучити у курсовій роботі) вказується попередній склад документації за Держстандартом та спеціальні вимоги до неї. Склад програмних документів визначається залежно від складності, призначення програмного виробу та складу персоналу, що обслуговує програмний продукт.

5) Підрозділ „Техніко-економічні показники” містить обсяг ресурсів, виділених на розробку (трудові – у людино-місяцях, машинні – у годинах машинного часу).

6) Підрозділ «Порядок контролю та прийому» вміщує опис умов, за яких буде перевірятися працездатність програми: обсяг контрольного прикладу, набір тестів (основний, аварійний, межових значень, вироджений).

5.2. Зміст документа „Пояснювальна записка”

Пояснювальна записка відображає зміст робіт, які виконуються на етапі зовнішнього та технічного проектування, і містить такі підрозділи:

1) У підрозділі „Постановка задачі на розробку програмного забезпечення” дається загальний опис задачі, визначається клас задачі та специфічні особливості реалізації цього класу на ЕОМ; наводиться опис застосованих математичних методів і, в разі необхідності, опис припущень та обмежень, пов'язаних з обраним математичним апаратом. Під час опису наводять математичну модель чи математичні формули розрахунків показників, які формуються в процесі розв'язання задачі.

2) У підрозділі „Опис та обґрунтування вибору методу організації вхідних та вихідних даних” уточнюється структура та метод організації даних, описаних у „Технічному завданні”, а також описуються раніше не розглянуті вхідні та вихідні дані. Наводиться ієрархічна структура вхідних та вихідних даних.

3) У підрозділі „Опис алгоритму функціонування програмного забезпечення” розглядається ієрархічна схема зовнішніх функцій програмного продукту в графічному або табличному вигляді та наводяться функціональні специфікації. Опис логіки розв'язання задачі дасться за допомогою блок-схем, а взаємозв'язок між модулями програми  зображається у вигляді структурної моделі.

Функціональні специфікації повинні проектуватися й описуватися за рівнями (зверху-вниз). На верхньому рівні виділяються групи функцій, на наступних рівнях вони деталізуються. Верхній рівень специфікації програми подається у вигляді ієрархічної схеми зовнішніх функцій програмного продукту.

Функціональні специфікації описують кожне можливе введення даних у програму, в тому числі і непередбачених, та реакцію програми на нього. До «даних» належать директиви, які вводяться користувачем; оперативні дані, які вводяться з клавіатури; дані, які зберігаються у базі даних.

На нижньому рівні, рівні функцій користувача, необхідно вказати такі види інформації: опис вхідних даних, опис вихідних даних, перетворення даних (за формулами тощо).

Зовнішні специфікації кожного модуля програми описують зовнішні характеристики модуля і містять необхідні дані для модулів, що викликають цей модуль. Зміст зовнішніх специфікацій є основою побудови паспорта (початкового блоку коментарів) відповідного модуля. Зовнішні специфікації модулів не відображають логіку побудови модулів й не містять відомості про модулі, що їх викликають.

Зовнішня специфікація складається для кожного модуля (процедурного блоку) та містить такі види інформації:

1. Ім'я модуля (процедурного блоку).

2. Функція, реалізована модулем.

3. Чіткий опис усіх вхідних даних.

4. Чіткий опис усіх вихідних даних.

5. Перелік програм, що викликаються в модулі.

6. Обмеження. Перелік умов або реалізованих методів, що обмежують застосування модуля.

5.3 Зміст документа „Опис програми”

Документ „Опис програми” призначений для забезпечення функціонування програми і містить підрозділи:

1) У підрозділі „Загальні відомості” зазначаються позначення (стисла назва проекту) та найменування програмного проекту; програмне забезпечення, необхідне для функціонування проекту (операційна система тощо), мова(и) програмування, якою (якими) написаний програмний проект; технологічний тип представлення програми (початковий, об'єктний, завантажувальний).

2) У підрозділі „Функціональне призначення” в стислій формі відображаються цілі та основні задачі, для розв'язання яких призначений програмний проект; сфера застосування; застосовані методи: клас задач, що розв'язуються; функціональні обмеження на його застосування.

3) У підрозділі „Опис логічної структури” наводиться алгоритм розв'язання задачі; опис методів, що використовуються; структура всього проекту в цілому та характеристика кожної програми, яка входить до нього.

4) У підрозділі „Технічні засоби” визначається мінімальна конфігурація комплексу технічних засобів, в разі необхідності – потрібні додаткові пристрої, технічні характеристики принтера; вказуються можливі конфігурації технічних засобів, які потрібні для роботи програмного проекту в різних умовах застосування.

5) У підрозділі „Виклик та завантаження” визначається спосіб звертання до програмного проекту. У разі необхідності описуються файли настроювання, створені для забезпечення функціонування програми. Допускається наведення відомостей про використання оперативної пам'яті та розмірів завантажувальних модулів у кілобайтах.

6) У підрозділі „Вхідні та вихідні дані” опис виконується по кожній таблиці бази даних із вказівкою змісту відомостей, які в ній зберігаються. Якщо для роботи системи треба виконати попередню автономну підготовку вхідних даних, то її необхідно описати. Під час опису вихідних документів зазначаються: термін видання та користувач інформації; дії, пов'язані з перевіркою правильності одержаних результатів. Зразки документів належить наводити у додатку проекту.

5.4 Зміст документа „Опис застосування”

Документ „Опис застосування” призначений для забезпечення використання програми і містить підрозділи:

1) У підрозділі „Призначення програми” наводиться стислий опис призначення програми та функцій, які вона виконує; опис основних характеристик і особливостей системи (режим і час роботи, потрібний обсяг пам'яті); обмеження на галузь застосування.

2) У підрозділі „Умови застосування” вказуються умови, необхідні для роботи програмного проекту:

  •  конфігурація комплексу технічних засобів;
  •  загальне програмне оточення, необхідне для його функціонування;
  •  загальні характеристики вхідних даних. Для кожного виду вхідних даних вказується найменування, призначення, джерело виникнення, термін і форма подання;
  •  загальні характеристики вихідної інформації. Для кожного виду вихідної інформації вказується користувач, мета та періодичність формування, термін видання та можливий час затримки, форма подання;
  •  вимоги організаційного і технологічного характеру: особливості технології експлуатації програми; послідовність дій користувача під час звернення до програми та виконання окремих функцій; таблиця стану, яка включає опис текстів повідомлень, які видаються під час роботи програми, і дій, які виконує користувач; наявність можливостей звернення до довідкової інформації та її перегляд на екрані під час виконання окремих функцій і т.д.

3) Підрозділ „0пис задачі” містить стислий опис суті задачі та опис реалізованого математичного апарату.

4) У підрозділі „Вхідні та вихідні дані” опис виконується по всіх даних.

Під час опису вихідних документів вказують: термін подання та користувач інформації, дії щодо перевірки правильності одержаних результатів. Зразки документів слід наводити у додатку проекту.

Обов'язковим є подання друку структури та змісту таблиць БД, що використовуються в програмі.

5.3 Зміст документа „Текст програми”

У документі „Текст програми” відокремлюється інформаційна частина та подаються тексти програмних модулів програми.

Вимоги до тексту програми:

  •  Кожний програмний модуль або процедурний блок повинен мати початковий блок коментарів, який містить призначення функції, перелік підпрограм, що їх викликають, склад вхідних та вихідних даних (параметри, файли БД, повідомлення, потрібну точність, обмеження та умови використання), метод розв'язання, потрібні підпрограми, дату введення в дію;
  •  функціональні коментарі повинні бути стислими, чіткими, такими, що виключають можливість неоднозначного тлумачення;
  •  повинна дотримуватися мнемоніка (смислове навантаження) імен змінних; для локальних змінних необхідно вказати їх призначення, для глобальних – підпрограму, де вони визначені;
  •  у структурі тексту програмного модуля повинно відображатися вкладення дій, що виконуються;
  •  кожний модуль повинен мати одну точку входу та одну точку виходу.

6 Вимоги до інтерфейсу програми

Інтерфейс Windows-додатку, що розробляється у курсовій роботі, повинен задовольняти таким принципам:

  •  стандартизація – рекомендується використовувати стандартні інтерфейсні рішення, зокрема, рішення Microsoft. Під рішеннями маються на увазі дизайн форм, розподіл елементів керування на формах, їх взаємне розташування, значки на кнопках керування, назви команд меню тощо. Зразком може служити інтерфейс будь-якого з додатків, таких як Word, Excel та ін;
  •  зручність і простота роботи – інтерфейс повинен бути інтуїтивно зрозумілим. Бажано, щоб всі дії користувача легко запам'ятовувалися і не вимагали утомливих процедур; виконання додаткових команд, зайвих натиснень на кнопки, виклику проміжних діалогових вікон;
  •  зовнішній дизайн – інтерфейс програми не повинен стомлювати зір, а повинен бути розрахований на тривалу роботу користувача з додатком протягом дня;
  •  неперевантаженість форм – форми повинні бути оптимально завантажені елементами керування. При необхідності можна використовувати вкладки або додаткові сторінки форм;
  •  групування – елементи керування у формі необхідно групувати по значенню, використовуючи такі елементи угрупування як рамки, фрейми.
  •  розрідженість об'єктів форм – елементи керування слід розташовувати на деякій відстані один від одного; для виділення елементів керування можна організувати порожні простори у формі.

7 Оформлення курсової роботи

Курсовий проект оформляється кожним студентом у вигляді окремого звіту.

Робота має бути оформлена в текстовому редакторі WORD, надрукована на аркушах формату A4.

Титульний аркуш звіту повинен бути підписаний студентом та керівником курсової роботи.

За титульним аркушем звіту повинен бути зміст (не менш ніж 2-хрівневий), створений засобами редактора Word, наступним має бути лист всього завдання, що отримав студент, за яким розміщують текстову частину курсової роботи (див. п. 5).

Розміри полів на сторінці: верхнє – 15 мм, нижнє – 20 мм, ліве – 30 мм, праве – 10 мм. Можливе розташування тексту з обох сторін аркуша (тоді поля дзеркальні).

Для тексту звіту використовувати такі параметри: гарнітура – Тimes New Roman; кегль (розмір) 14 або 12; міжрядковий інтервал – 1. Текст вирівняти по ширині сторінки. Для тексту програми можна використовувати кегль 10 або 11.

Робота в цілому повинна мати колонтитули (з прізвищем студента та номером групи) та нумерацію сторінок, створену в редакторі тексту.

Нумерація сторінок у курсової роботі повинна починатися з другої сторінки і закінчуватися додатками. Номер сторінки ставиться у верхньому правому куті. Нумерація – наскрізна (титульні аркуші документів рахуються, але не нумеруються).

Малюнки, креслення, таблиці, графіки, розташовані на окремих аркушах записки, включають у загальну нумерацію сторінок. Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються послідовно в межах розділу.

Кожен розділ звіту треба починати з нової сторінки. Найменування розділу записується у вигляді заголовка великими літерами. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з кількох речень, то їх розділяють крапкою. Підкреслювати заголовки не треба. Пункти, підпункти починають з нового рядка і з прописної букви.

Зміст звіту включає розділи, їхні порядкові номери позначаються цифрами без крапки: 1, 2, 3, і т.д. (не нумерують розділи: зміст, список прийнятих скорочень, вступ, висновок, список літератури, додатки). Перерахування, що містяться в тексті пункту, позначають цифрами з дужкою, наприклад: 1), 2), 3) і т.д.

Номер ілюстрації, формули, таблиці повинний складатися з номера розділу і відділеного крапкою номера в розділі, наприклад, друга формула (ілюстрація, таблиця) четвертого розділу має номер 4.2: Рис. 4.2, Таблиця 4.2.

Перелік нестандартних скорочень, позначень, символів, одиниць і термінів оформляється на окремій сторінці і міститься між змістом і вступом.

У тексті записки потрібно давати посилання на використовувану літературу згідно стандартів: вони містять номер літературного джерела і, у необхідних випадках, номер сторінки, укладені в квадратні дужки. Наприклад, "[118]", "[26, с. 5]". Якщо посилання приводяться на дані, отримані раніше у своїй роботі, то вони включаються у круглі дужки і містять скорочене слово "дивися" і посилальні сторінку, малюнок і т.п., наприклад: "(див. с. 21)".

Список літератури складається відповідно стандартів бібліографічних видань (див. наведений список літератури).

Крім використаної літератури бажано наводити використані сайти Інтернет, наприклад:

14. Матеріали Інтернет: http://www.inquiry.com/thevbpro, http://www.mcp.com.ru та ін.

8 Порядок виконання курсової роботи

Виконувати курсову роботу рекомендується в такій послідовності:

  1.  Отримати загальне завдання на курсову роботу у керівника курсової роботи.
  2.  Уточнити індивідуальне завдання (Додаток 1) у керівника курсової роботи.
  3.  Виконати 1-й етап курсової роботи згідно графіка (див. п.4.2): виконати аналіз предметної області задачі згідно індивідуального завдання, сформулювати функції та вимоги до програмного проекту та ін.
  4.  Заповнити бланк технічного завдання до курсової роботи (Додаток 3).
  5.  Затвердити (підписати) технічне завдання у керівника курсової роботи.
  6.  Виконувати наступні етапи курсової роботи згідно графіка (алгоритмізація, програмування тощо).
  7.  Відлагодити програмний проект і отримати результати.
  8.  Оформити звіт з курсової роботи.
  9.  Пройти попередній захист курсової роботи.
  10.  Доопрацювати при потребі курсову роботу.
  11.  Захистити курсову роботу і отримати оцінку.

Якщо при виконанні курсової роботи виникають питання, то їх треба з‘ясовувати з керівником курсової роботи. Для цього керівник курсової роботи призначає консультації.

9 Організація виконання та захисту роботи

Завдання на курсову роботу видається на початку семестру. Одночасно студент отримує календарний план виконання роботи, який він повинен чітко виконувати.

Курсова робота виконується відповідно до графіка (п. 4.2). Контроль виконання студентом етапів курсової роботи виконується керівником і результати виконання етапу фіксуються у календарному плані студента (Додаток 4), де фіксуються такі параметри як дата, оцінка, без або з зауваженнями та ін.

Консультації проводяться згідно з розкладом, погодженим зі старостами групи. Керівник спрямовує зусилля студента, контролює обсяг виконаної роботи, коректує завдання.

Курсова робота здається в два етапи:

  •  демонстрація експлуатаційних можливостей програмного проекту (виконується розробником у присутності членів комісії). Виявлені недоліки фіксуються у протоколі;
  •  захист курсової роботи (у вигляді доповіді основних положень курсової роботи).

Завершена курсова робота подається на перевірку не пізніше 16-го навчального тижня.

За три дні до захисту оформлена пояснювальна записка здається на перевірку керівникові курсової роботи. За один-два дні керівник допускає роботу до захисту або повертає її для доробки чи виправлень. Після виправлення помилок або доробки записка повторно перевіряється керівником і, якщо зауваження відсутні, допускається до захисту.

Під час захисту студент робить доповідь (5-7 хвилин) про виконану роботу і відповідає на запитання керівника, членів комісії та присутніх. Комісія після обговорення приймає рішення про рівень роботи і оголошує оцінку. Робота здається комісії, після чого керівник записує оцінку в заліковій відомості, заліковій книжці (якщо оцінка задовільна) і на записці. Члени комісії ставлять підписи на записці і в заліковій відомості. Захист на цьому завершений.

Основні критерії оцінки курсової роботи:

  •  рівень якості поданої програмної розробки (повнота реалізованих функцій, рівень інтерфейсу, наявність можливостей настроювання, стійкість та надійність функціонування, наявність засобів допомоги тощо);
  •  практична цінність проектних рішень (відповідність реальним умовам об'єкта, універсальність та оригінальність прийнятих рішень):
  •  відповідність оформлення курсової роботи встановленим вимогам, дотримання встановлених стандартів;
  •  своєчасність виконання графіка робіт при проектуванні та поданні курсової роботи.


Додатки

Додаток 1

Перелік тем курсових робіт

  1.  Довідкова-інформаційна система з навчального курсу (наприклад, “Програмування під Windows”).

Розділи: перелік питань курсу, теми лабораторних робіт, теми рефератів, екзаменаційні питання, перелік літератури (загальний перелік основної та додаткової; перелік літератури з курсу у бібліотеки ЧДТУ), електронні джерела (посібники, лекції, довідковий матеріал тощо) та інші.

  1.  Інформаційна-довідкова система міста Черкаси.

Розділи: вулиці, навчальні заклади, магазини, ресторани тощо.

  1.  Інформаційна-довідкова система ЧДТУ.

Розділи: фізична і юридична адреса, спеціальності (назва, інформація; наявність денної, заочної форми навчання, магістратури), кафедри (назва, завідувач, напрямки, розміщення).

  1.  Інформаційно-довідкова система ФІТІС.

Розділи: спеціальності, кадровий склад, списки кураторів, перелік груп, списки груп перелік дисциплін (лектор, асистент, кількість лекцій, лабораторних тощо).

  1.  Інформаційно-довідкова система кафедри ПЗАС.

Розділи: спеціальності, кадровий склад, списки кураторів, перелік груп, списки груп, доручення викладачів тощо.

  1.  Наукова робота кафедри ПЗАС.

Розділи: кадровий склад кафедри, наукові школи, наукова робота студентів, наукова робота викладачів (перелік статей, участь у конференціях тощо), наукова робота студентів (олімпіади, конференції).

  1.  Успішність студентів ФІТІС.
  2.  Облік студентів ФІТІС.
  3.  Абітурієнт ЧДТУ.
  4.  Файловий аналізатор.

Розділи: створення загального каталогу диску; визначення файлів та папок з однаковими іменами (сортування по даті, розміру тощо); пошук файлів і папок по заданих параметрах та ін.

  1.  Облік кадрів підприємства.
  2.  Облік продаж товарів.
  3.  Каталогізатор (CD дисків, аудіо-дисків, марок, книг тощо).
  4.  Фотоальбом.

Завдання: 1) По існуючій директорії файлів з графічними зображеннями (фото; слайди квітів, автомобілів тощо) перегляд або створення документа для друку з заданим заголовком та параметрами розміщення слайдів (розмір, кількість по горизонталі або по вертикалі тощо). 2) Формування документа з ієрархічним списком графічних файлів та їх характеристик (назва, розмір, тип).

  1.  Аналіз забезпеченості основними робітниками виконання виробничої програми підприємства

Розділи: назва та код виробничого підрозділу, назва та код професії, планова чисельність робітників, фактична чисельність робітників, відхилення чисельності: лишок (+), нестача (-), коефіцієнт забезпеченості та ін.

  1.  Облік виробітку бригади підприємства (за періодами і структурними підрозділами).
  2.  Аналіз забезпеченості підприємства виробничими кадрами.

Реквізити: назва та код виробничого підрозділу; назва та код професії; планова чисельність робітників; фактична чисельність робітників; список робітників; відхилення чисельності: лишок (+), нестача (-); коефіцієнт забезпеченості та ін.

Документи: 1) Машинограма обліку наявності та руху персоналу в __ установі за __ квартал _ року (реквізити документа: назва та код категорії персоналу; назва та код професії; чисельність персоналу (стало, було, прийнято, звільнено).

  1.  Аналіз кваліфікаційного складу робітників підприємства.

Розділи: бригада; назва і код професії; середній плановий розряд робіт; середній фактичний розряд робітників; відповідність: рівні, більше, менше; та ін.

  1.  Виплата пенсій і допомог.

Розділи (реквізити відділу соціального захисту): список одержувачів та їх реквізити, назва і код відділку зв'язку, кількість відомостей, кількість одержувачів, сума по відділку зв'язку, сума разом; нараховано: кількість, сума; виплачено: кількість, сума; не виплачено: кількість, сума; та ін.

Документи: 1) Звіт про виплату пенсій і допомоги за __ місяць __ року по __ відділу соціального захисту; 2) Зведений реєстр відомостей на виплату пенсій і допомог за період з _ по ___ місяця.__ року; 3) Квитанція про виплату пенсії і допомоги.

  1.  Передплата на періодичні видання.

Розділи: Видання (код видання, назва, ціна, видавництво та ін.), Передплата (ПІБ передплатника, адреса, дата передплати, код видання, кількість, ціна) та ін.

Документи: 1) Квитанція на передплату; 2) Зведена відомість по відділку зв'язку _ на передплату за період з _ по __ місяця._ року; та ін.

  1.  Автоматизація комунальних платежів.
  2.  Моделювання роботи АТС.

Задачі: моделювання вхідних та вихідних дзвінків, реєстрація часу розмови, формування квитанцій про оплату, зведених відомостей за вказаний період.

  1.  Автоматизація роботи пункту обміну валют.
  2.  Автоматизація роботи пункту прокату.
  3.  Біржа праці.
  4.  Електронний довідник руху транспорту (автобусів, літаків, поїздів).
  5.  Електронне кадрове агентство.
  6.  Електронне рекламне агентство.
  7.  Електронна служба знайомств.
  8.  Електронна адресна книга.
  9.  Тестова система знань правил дорожнього руху.


Додаток 2

Форма титульної сторінки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра програмного забезпечення автоматизованих систем

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсової роботи

з дисципліни

Програмування під Windows

Допущена до захисту

“___”__________2004 р.

Виконав

студент 3-го курсу

гр. ПЗ-203

(підпис)

І.С. Сидоренко

Захищена з оцінкою

“___”__________2004 р.

Керівник роботи

(підпис)

_______________________

(ПІБ викладача)

Черкаси 2004


Додаток 3

Форма сторінки на технічне завдання

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра  Програмне забезпечення автоматизованих систем

Дисципліна Програмування під Windows__________________

Спеціальність Програмне забезпечення автоматизованих систем

Курс _____ Група _____ Семестр _______

ЗАВДАННЯ
на курсовий проект (роботу) студента

______________________________________________________________________

1. Тема проекту (роботи) _______________________________________

_____________________________________________________________

2. Строк здачі студентом закінченого проекту (роботи) _____________

3. Вихідні дані до проекту (роботи) ______________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці) ___________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов`язкових креслень) ____________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

6. Дата видачі завдання ________________________________________

_____________________________________________________________


Додаток 4

Календарний план
виконання етапів курсової роботи

(с прикладом заповнення)

Тема: _Облік студентів кафедри_      Студент: _Петренко І.В.  Група: _ЗПЗ-91_

етапу

Етапи і зміст роботи

Документація

Дата

Зауваження

Оцінка

1

Обґрунтування необхідності розробки програми:

1) Постановка задачі, перелік основних функцій.

Автоматизація обліку студентів кафедри КС.

Основні функції: введення анкетних даних студента, виведення списків груп (кураторів, старост), ....

2) Склад вхідних та вихідних даних:

  •  форми: Анкета (анкета студента), Списки груп, ...;
  •  документи: Персональна картка, Список групи.

3) ...

Розділ ТЗ

Розділ ТЗ

15.09.05

20.09.05

Не чітке формулювання функцій

Немає

4

5

2

Розробка та затвердження ТЗ:

1)

2)

3

Розробка технічного проекту (ТП):

1)

2)

4

Розробка робочого проекту:

1)

5

Захист проекту:

1) Демонстрація програмного проекту.

Відсутні засоби допомоги.

4

2) Доповідь про курсову роботу.

Немає.

5

3) Оформлення звіту.

Немає.

5

Курсова захищена з оцінкою

5


Література

Ананьев А.И., Федоров А.Ф. Самоучитель Visual Basic 6. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 624 c.

Биллиг В.А. Средства разработки VBA-приложений.: Офисное программирование. Том 1. – М.: Издательско-торговый дом «Русская редакция», 2001. – 480 c.

Боб Реселман, Ричард Писли, Вайн Пручняк. Использование Visual Basic 6.: Перевод с англ. – К.; М.; СПб.: Издательский дом «Вильямс», 1999. – 608 c.

Браун С. Visual Basic 6: учебный курс. – СПб: ЗАО «Издательство «Питер», 1999. – 576 c.

Васильев А., Андреев А. VBA в Office 2000: Учебный курс. – СПб.: Питер, 2001. – 432 c.

Джеффри П. Мак-Манус, Джеки Голдштейн, Кевин T. Прайс. Обработка баз данных на Visual Basic .NET. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. – 416 c.

Диана Зак. Visual Basic .NET. Самоучитель. – СПб.: Питер, 2003. – 560 c.

Карпов Б. VBA: специальный справочник. – СПб.: Питер, 2002. – 416 c.

Кузьменко В.Г. VBA 2000. – М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2000. – 408 с.

Мак-Манус, Джеффри П. Обработка баз данных на Visual Basic 6.: Пер. с англ. – К.; М.; СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2001. – 672 c.

Петруцос Э., Хау К. Visual Basic 6 и VBA для профессионалов. – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 432 c.

Райтингер М., Муч Г. Visual Basic 6: полное руководство: Пер. с нем. – К.: Издательская группа BHV, 2000. – 720 с.

Сайлер Б., Споттс Д. Использование Visual Basic.NET. Специальное издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 752 c.

Фоксел Д. Освой самостоятельно Visual Basic.NET за 24 часа.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2002. – 416 c.

Чарльз Петцольд. Программирование для Microsoft Windows на Microsoft Visual Basic.NET. Том 1. – М.: Русская Редакция, 2003.  – 560 c.

Чарльз Петцольд. Программирование для Microsoft Windows на Microsoft Visual Basic.NET. Том 1. – М.: Русская Редакция, 2003.  – 624 c.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8602. Научная теория как высшая форма организации знания. Структура и методы построения научных теорий 34.5 KB
  Научная теория как высшая форма организации знания. Структура и методы построения научных теорий. Научная теория как высшая форма организации знания. Под теорией понимается система знаний, описывающая и объясняющая совокупность явлений некоторой обл...
8603. Техника и этапы ее развития. Проблема технической реальности. Техника и человек 34 KB
  Техника и этапы ее развития. Проблема технической реальности. Техника и человек. Техника и этапы ее развития. Техника (греч. технэ - искусство, мастерство, умение). Понятие техника встречается уже у Платона, Аристотеля. В первом приближении, техника...
8604. Идеалистическое и материалистическое понимание общественной жизни 30 KB
  Идеалистическое и материалистическое понимание общественной жизни. Каким образом система, состоящая из многих частей, способна существовать и изменяться как единое целое, как возникают интегральные средства целого, которых лишены его части? Представ...
8605. Специфика социальных систем. Общество как система. Уровни системного анализа общества 35 KB
  Специфика социальных систем. Общество как система. Уровни системного анализа общества. Специфика социальных систем. Социальная система - структурный элемент социальной реальности, определенное целостное образование, основными элементами которог...
8606. Методология формационного анализа социальной реальности 30.5 KB
  Методология формационного анализа социальной реальности. Социальная реальность - это реальность, в той или иной степени организованная, упорядоченная и структурированная. Относительно значимости этого признака социальной реальности у философов ...
8607. Сущность цивилизационного подхода к обществу 29.5 KB
  Сущность цивилизационного подхода к обществу. Развитие общества: цивилизационный подход. Методологии формационного подхода в современной науке в какой-то мере противостоит методология цивилизационного подхода. Этот подход в объяснении процесса разви...
8608. Экономическое бытие общества 30.5 KB
  Экономическое бытие общества. Сложный характер развития общества определяется его весьма сложной структурой, действием в нем многих неоднородных факторов. Прежде всего в нем осуществляются различные по своему характеру и содержанию виды общественной...
8609. Социальная сфера общества 31 KB
  Социальная сфера общества. Социальная сфера - это сфера производства и воспроизводства человека. Здесь человек воспроизводит себя как биологическое, социальное и духовное существо. В этом смысле социальная сфера противостоит сферам материального и д...
8610. Политическая система и ее элементы 31 KB
  Политическая система и ее элементы. Политическая система. Политическая система - совокупность политических отношений, политических институтов, в рамках которой проходит политическая жизнь общества и осуществляется государственная власть. Современная...