49957

Методика навчання стройових вправ

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Наприклад термiн Руки вперед припускає що руки повиннi бути прямими долонi всередину пальцi разом. Якщо треба назвати положення яке вiдрiзняється вiд традицiйного слiд його уточнити: Руки вперед долонi вниз пальцi нарiзно. Наприклад: €Шаг правою руки до плечей поворот голови направо€. Наприклад: €œДугами вперед руки в сторониâ.

Украинкский

2014-01-13

95 KB

23 чел.

План лабораторного заняття 2

1. Стройові вправи. Повторення (зан. №1). Методика навчання стройових вправ. Стройові прийоми. Види. Команди та дії.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Основи термiнологiï: положення рук, рухи руками, рухи ногами, коловi рухи.

3. Прикладні вправи. Визначення. Класифікація прикладних вправ. Значення прикладних вправ. Види ходьби і бігу. Техніка виконання і методика навчання.

1. Стройові вправи.

Стройові прийоми

Стройові прийоми – команди і розпорядження, що подаються голосом або установленими сигналами та призначаються для управління строєм.

Команди.

 Команда: “СТАВАЙ!”. Учні стають у стрій. Розпорядження: “Станьте у стрій”.

 Команда: “РІВНЯЙСЬ!”.  Усі учні, крім флангового, повертають голову направо і вирівнюються так, щоб кожен бачив груди 4-го.  

Різновиди команди: “Наліво – РАВНЯЙСЬ!”; “На середину – РАВНЯЙСЬ!”. Рівняння відбувається за вказаним напрямом.

 Команда: “СТРУНКО!” Учні приймають стройову (основну) стійку.

Команда: “ВІДСТАВИТИ!”. Подається для відміни або припинення виконання прийому учнями.

Команда: ”ВІЛЬНО !”. Кожен учень, не сходячи з місця, стає вільно, розслабляючи у коліні ногу.

Команда: “РОЗІЙДИСЬ!”. Учні розходяться, займаючи любе місце у спортивному залі або майданчику.

Команда: “За порядком – РОЗРАХУЙСЬ!”. Учні розраховуються за порядком, повертаючи голову наліво. Останній у шерензі робить крок уперед з правої ноги, виставляє праву руку уперед, приймає о.с. і каже: “Розрахунок закінчений!”; стає у стрій.

 Команда: “На перший і другий – РОЗРАХУЙСЬ!”. 

 Команда: “По три (чотири, пять тощо) – РОЗРАХУЙСЬ!”. 

Команда: “На шість (чотири), три (два), на місці – РОЗРАХУЙСЬ!”. Учні розраховуються за завданням.

Повороти на  місці, кругом.

Команда:  “Право (Ліво) – РУЧ!”. Виконується за завданням. Під час поворота праворуч кожен учень повертається на 90º на правій пятці і лівому носку і приставляючи ліву приймає о.с. При повороті ліворуч – все, навпаки.

Команда:  “Півповорота право (ліво) – РУЧ!”. Техніка виконання поворота  таж сама, що й при виконанні поворотів праворуч (ліворуч), але поворот виконується на 45º.

Команда:  “Кру – ГОМ!” Техніка виконання поворота  таж сама, що й при виконанні поворотів праворуч (ліворуч), але поворот виконується через праве плече на 180º.

Методика навчання стройових вправ

Правила подачі команд. Попередня та виконавча команди.

1. При подачі команди викладач або студент повинен прийняти о.с.; внутрішньо заспокоїтися, подолати зайве хвилювання та страх, зосередити увагу на подачі команд і діях тих, хто іх виконує.

2. Усі команди слід подавати голосно і чітко. Командний голос – одне із важливих педагогічних вимог, що дозволяє тому, хто проводить стройові вправи, досягнути чіткої організації їх виконання.

         Використання тембрових можливостей голосу, вольового, наказового тону, забезпечує дотримання дисципліни, синхронності виконуваних рухів і концентрації уваги студентів або учнів.  

3. Деякі команди розділяються на попередні та виконавчі. Наприклад,

“Напра (Налі) – ВО!”. У даному випадку перша частина команди буде попередньою, друга – виконавчою.

Попередня команда подається дещо протяжно. Функція попередньої команди полягає в тому, щоб надати можливість учням зрозуміти команду і підготуватися до її виконання. Іноді для того, щоб звернути вагу учнів до попередньої команди, застосовуються додатково такі слова як: “група (класс)”, ”увага”, ”відділення” тощо.

Виконавча команда подається після невеликої паузи відривчасто і енергійно. ЇЇ функція – спонукати учнів до виконання команди.

Слід зазначити, що є команди тільки виконавчі. Наприклад “РІВНЯЙСЬ!”, “СТРУНКО!”, “РОЗІЙДИСЬ!” та ін.

4. Коли немає необхідності у чіткому і одночасному виконанні тих чи інших дій  звертаються до розпоряджень. Вони передбачають більш повільну форму управління. Наприклад: “Станьте вільно”, “Поверніться кругом” тощо.

Розпорядження є провідним способом управління дітьми молодшого шкільного віку та спортсменами і переважно застосовуються на уроках фізичної культури в молодших класах і на навчально-тренувальних заняттях.

Методи та  методичні прийоми навчання стройових вправ

При навчанні стройових вправ необхідно застосовувати методи показу, пояснення і навчання за відділеннями.

На початку розучування стройових вправ рухові дії повинні виконуватися учнями повільно і супроводжуватися  методичними вказівками до них. Стройові вправи, що складаються із декількох дій, повинні супроводжуватися додатковим рахунком і командою для виконання кожної рухової дії окремо.

Виправлення помилок, що допускають учні під час виконання стройових вправ, є обовязковим.

Навчальна практика.

 З метою надбання студентами вміння подавати команди і проводити різні види стройових вправ доцільно застосовувати навчальну практику. При цьому група розділяється на декілька відділень і кожен студент відділення виступає у ролі викладача.

Студенти кожного із відділень і викладач повинні пильно слідкувати за виконанням тим, хто проводить заданий вид стройової вправи, всіх необхідних вимог. Викладач може робити зауваження за ходом проведення студентом стройових вправ, а може запропонувати студентам зробити розбір правильності реалізації поставленого завдання.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Основи термiнологiï загальнорозвивальних вправ.

    Для того, щоб назвати положення тiла або рух, який входить до складу вправи, треба знати спецiальнi термiни. Спочатку необхiдно указати основний термiн, який визначає конкретну групу положень тiла, а потiм додатковi, якi уточнюють особливостi руху. При цьому треба пам’ятати, що любий термiн вже передбачає визначену технiку виконання руху. При вiдхиленнi вiд традицiйного виконання  треба уточнити деталi. Наприклад, термiн “Руки вперед” припускає, що руки повиннi бути прямими, долонi всередину, пальцi разом. Якщо треба назвати положення, яке вiдрiзняється вiд традицiйного, слiд його уточнити: “Руки вперед, долонi вниз, пальцi нарiзно”. При одночасному русi декiлькома частинами тiла прийнято називати ïх знизу вверх.. Наприклад: ”Шаг правою, руки до плечей, поворот голови направо”.

     Особливостi термiнологiï загальнорозвивальних рухiв:    

    1.Якщо рух виконується найкоротшим шляхом, достатньо назвати лише кiнцеве положення.

     2.Якщо рух здiйснюється бiльш складним способом, використовуються допомiжнi термiни, якi уточнюють рух i конкретизують його напрям. Наприклад: “Дугами вперед руки в сторони”. Це означає, що спочатку руки рухаються вперед, а потiм переходять в положення в сторони.

    3.При визначеннi багатьох рухiв буває необхiдно вказати спосiб ïх виконання, наприклад: “Шагом влiво стойка ноги нарiзно” або “Стрибком основна стойка”.

    Загальноприйнятими термiнами основних положень тiла, якi використовуються в загальнорозвивальних вправах, є нижче наведенi положення.         

Положення рук. Рухи руками i ногами.

  Положення рук бувають: основнi, промiжнi, положення зiгнутих рук, а також несиметричнi.

Т е р м i н

О п и с а н н я   п о л о ж е н н я

Руки вниз

Руки уздовж тiла, лiктi випрямленi, долонi спрямованi всередину

Руки вперед

Руки знаходяться на рiвнi плечових суглобiв, паралельнi пiдлозi, лiктi випрямленi, долонi спрямованi всередину

Руки вгору

Руки пiднятi догори на однiй вертикалi з тулубом, лiктi випрямленi, долонi спрямованi всередину

Руки в сторони

Руки знаходяться на рiвнi плечових суглобiв, спрямованi в рiзнi сторони,  лiктi випрямленi, долонi вниз

Руки назад

Руки параллельно вiдводяться назад до вiдказу, лiктi випрямленi, долонi спрямованi всередину

Руки вперед-донизу

Промiжне положення  мiж положеннями рук вперед i вниз пiд кутом 45°

Руки вперед-догори

Промiжне положення мiж положеннями рук вперед i вгору пiд кутом 45°

Руки вниз-назовнi

Промiжне положення мiж положеннями рук в сторони i вниз пiд кутом 45°

Руки вгору-назовнi

Промiжне положення мiж положеннями рук в сторони i вгору пiд кутом 45°

Руки вперед-назовнi

Промiжне положення мiж положеннями рук в сторонни i вперед пiд кутом 45°

Руки назад-вниз

Промiжне положення мiж положеннями рук вниз i назад на рiвну вiдстань вiд кожного

Руки на пояс

Положення зiгнутих рук, коли долонi знаходяться на талiï, чотири пальцi попереду, великi пальцi позаду, лiктi спрямованi в сторони

Руки до плечей

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться на плечових суглобах, а лiктi спрямованi донизу

Руки на голову

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться на головi, середнi пальцi торкаються один одного, лiктi спрямованi в сторони

Руки за голову

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться за головою, середнi пальцi торкаються один одного, лiктi спрямованi в сторони

Зiгнутi руки в сторони

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться на плечових суглобах, лiктi спрямованi в сторони

Зiгнутi руки вперед

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться на плечових суглобах, лiктi спрямованi вперед

Зiгнутi руки назад

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться пiд плечовими суглобами, лiктi спрямованi назад

Руки перед грудьми

Положення зiгнутих рук, коли кистi знаходяться перед грудьми, лiктi спрямованi в сторонни, долонi донизу, середнi пальцi торкаються один одного

Руки перед собою

Положення зiгнутих рук попереду на рiвнi плечових суглобiв, коли передплiччя знаходяться одне на одному, кистi продовжують лiнiю передплiчь

    Крiм вищеназваних симетричних положень рук є i несиметричнi, коли кожна рука займає рiзне положення, наприклад:

    - лiва рука вгору, права рука в сторону;

    - лiва рука вперед, права рука вгору-назовнi;

    - лiва рука на пояс, права рука зiгнута в сторону i т.i.

Рухи руками i ногами.

    Рухи розрiзнюють:

  •  одночасовi – рухи, якi виконуються кiнцiвками в один i той же час;
  •  почерговi – рухи, якi виконуються спочатку однiєю кiнцiвкою (рукою чи ногою), а потiм другою;
  •  послiдовнi - рухи, якi виконуються один за одним з вiдставанням однiєï кiнцiвки на половину амплiтуди;
  •  однойменнi – рухи, якi спiвпадають за напрямом зi стороною кiнцiвки (руки, ноги);
  •  рiзнойменнi – протилежнi (лiва нога-права рука i т. i.);
  •  паралельнi – рухи, якi виконуються параллельно обома кiнцiвками;
  •  симетричнi й несиметричнi.

Вони виконуються в основних i промiжних площинах прямими i зiгнутими руками. У другому випадку до термiна додається  слово “зiгнути”. Наприклад, зiгнути руки назад, зiгнути руки в сторонни. Цей же термiн додається при згинаннi нiг. Наприклад, зiгнути руки назад, зiгнути руки в сторонни. Цей же термiн додається при згинаннi нiг. Наприклад, зiгнути праву, зiгнути лiву вперед, зiгнути праву назад, зiгнути лiву в сторону.

    Якщо рух здiйснюється кiлькома частинами тiла одночасно, то прийнято записувати ïх у такiй послiдовностi: рух ногами, потiм тулубом, руками, головою. Наприклад: ”Праву в сторону на носок, нахил вправо, руки за голову, поворот голови направо”.

3. Прикладні вправи.

Прикладні вправи – вправи, що спрямовані на формування у тих, хто займається, життєво необхідних рухових навичок і виховання вміння застосовувати їх у умовах,  що постійно змінюються і ускладнюються.

Класифікація прикладних вправ

До групи прикладних вправ відносяться:  ходьба, біг, вправи у рівновазі, у переповзанні (пересуванні у змішаній опорі), у підніманні і перенесенні вантажу, у метанні і ловінні, у лазінні (див. рис. ?).

Рис. ?. Класифікація прикладних вправ.

Всі ці вправи часто зустрічаються у повсякденній і трудовій діяльності, спортивній практиці та мають велике прикладне значення.

Значення прикладних вправ

Цінність прикладних вправ полягає в тому, що вони виявляють всебічний вплив на організм людини і підготовлюють її до опанування складними руховими навичками, сприяють розширенню рухового досвіду, є хорошим коригувальним засобом при виправлені різних фізичних недоліків, а також ефективним засобом професійно-прикладної підготовки та активного відпочинку.

 Завдяки відносній простоті прикладні вправи доступні любому контингенту людей. Вони застосовуються у всіх структурних частинах уроку або заняття, але навчання основним рухам проводиться в їх основній частині.

ХОДЬБА

Ходьба – природній спосіб пересування людини, один із самих найважливіших життєво необхідних навичок.

Під час ходьби задіється велика кількість м’язів (ніг, тулуба, рук), що сприяє зміцненню опорно-рухового апарату; активізує роботу серцево-судинної та дихальної систем, поліпшує обмін речовин. Крім цього у ходьбі формуються навички організованого колективного пересування, розвиваються швидкість і точність реакції, узгоджуються різні рухи, просторові і часові співвіднесення.

Види ходьби:

  1.  Звичайний (похідний) крок.
  2.  Стройовий крок.
  3.  Гімнастичний крок.
  4.  Ходьба на носках, на п’ятах, на внутрішній і зовнішній стороні стоп.
  5.  Ходьба високим кроком (з високим підніманням стегон).
  6.  Ходьба у напівприсіді, присіді.
  7.  Ходьба пригнувшись.
  8.  Ходьба “крадькома”.
  9.  Ходьба зігнувшись з опорою руками об коліна.
  10.   Ходьба широким шагом (випадами).
  11.   Ходьба приставним і перемінним кроком.
  12.   Ходьба хресним кроком вперед і у сторону.
  13.   Ходьба гострим кроком.
  14.   Ходьба пружинним кроком.
  15.   Ходьба перекатним кроком.
  16.   Ходьба шагом польки.
  17.   Ходьба галопом.
  18.   Поєднання ходьби зі стрибками., поворотами тощо.

Техніка ходьби вивчається на заняттях з легкої атлетики, тому зупинимося лише на найбільш поширених помилках під час ходьби: шаркання стопою по підлозі (шаркаюча хода), надмірне відштовхування і піднімання стопи на носок (підстрибуюча хода), широка постановка стоп, їх значний поворот назовні або усередину (хитна хода), рухи передпліччями при нерухомих плечових суглобах.

Методика навчання. При ходьбі варто звернути увагу учнів на правильну поставу, на техніку виконання рухів ніг, а вже потім рук.

На початковому етапі навчання любому виду ходьби руки того, хто її виконує, бажано тримати на поясі. Це дозволить учням зосередитися на правильності виконання рухів ногами.

Спочатку розучуються найпростіші види ходьби (див. вище № 1-9, потім більш складні у координаційному відношенні (див. вище № 10-18).

При переході до виконання вправ на підвищеній опорі руки спочатку слід тримати у сторони. Це дасть можливість тим, хто займається, балансувати руками та тілом і зберігати рівновагу. В подальшому положення рук можна змінювати.

Вдосконалювати різні види ходьби можна додатковими рухами рук, зміною темпу виконання, довжини кроків, напряму пересування; чергуванням декількох рухів, способів пересування, переносячи вантаж (спортивний інвентар, каміння), заплющуючи очі, крокуючи по похилій площині, виконуючи завдання за сигналом тощо.

Фізіологічне навантаження при ходьбі регулюється зміною дозування, темпу, видом ходьби, додатковими перешкодами, вантажем тощо.

БІГ

Біг – один із способів пересування людини.

Біг у порівнянні з ходьбою – більш інтенсивний вид пересування, тому вплив на різні функціональні системи організму людини значно зростає. Він є одним із основних засобів  розвитку швидкості, витривалості та швидкісно- силових здібностей.

Види бігу:

  1.  Звичайний біг.
  2.  Семенячий біг.
  3.  Біг з високим підніманням стегна.
  4.  Біг із захлестуванням гомілки назад.
  5.  Біг із махом прямих ніг вперед, назад, у сторону.
  6.  Біг хресним кроком вперед, у сторону.
  7.  Біг через перешкоди.
  8.  Біг з прискоренням.
  9.  Біг на місці.
  10.   Біг зі зміною напряму руху.
  11.   Біг у розсипну.
  12.   Біг широким шагом.
  13.   Біг із додатковими рухами.

         14. Біг з додатковими завданнями:  поворотами, зупинками, киданням і ловлею предметів, перешикуванням,  пересуванням по перешкодам,  біг у чергуванні з ходьбою тощо.

Техніка бігу більш детально вивчається на заняттях з легкої атлетики. Зупинимося лише на основних технічних характеристиках. Стопу необхідно ставити прямолінійно та на носок, активно нею відштовхуючись від опори, всі коливання тулубом звести до мінімуму, злегка нахилити його вперед, руки зігнути у ліктьових суглобах і здійснювати повільні розмашисті рухи.

Методика навчання. Спочатку рекомендується розучити прості види бігу, потім більш складні, їх чергування, біг із додатковими завданнями.

Навантаження у бігу регулюється зміною довжини кроків, темпу, тривалості і його видів, виконанням додаткових завдань.

Основним методом навчання бігу є цілісний метод, проте, в окремих випадках застосовується метод розучування по частинах.


П Р И К Л А Д Н І    В П Р А В И

азіння

Ходьба

Біг

Рівновага

Переповзання (пересуван-ня у змішаній опорі)

Метання і ловіння

Піднімання і перенесення

вантажу


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41353. Основные измерения с электронным осциллографом 5.86 MB
  Отклонение измерено при положениях делителя: 1:1 1:5 1:10 Максимальное отклонение луча при котором сохраняется пропорциональность напряжения и отклонения равно 58 Построим график зависимости отклонения по оси X от напряжения: U B 056 114 2 44 58 156 08 284 616 Отклонение Допустимое отклонение луча равно 12 III. А Найти неизвестное напряжение Rx Данные измерений: Отклонение на R1 мм=16 Отклонение на Rx=24 U=19.2B R1=2000 Ом Вычисление результата: Rx=242000 16 =3000 Ом Б Вычислить реактивное сопротивление и емкость...
41354. Разработка комплексной программы развития города на 3 года 540 KB
  Городское хозяйство — комплекс расположенных на территории города (либо другого населенного пункта) предприятий, организаций, учреждений, обслуживающих материальные, культурные и бытовые потребности населения, проживающего в городе (населенном пункте).
41357. Изучение зеркального гальванометра 208.5 KB
  Изучение зеркального гальванометра Изучение внутреннего сопротивления. r – внутреннее сопротивление гальванометра. Если при изменении положения ключа l показания гальванометра не меняются значит через отрезок B ток не течёт  потенциалы в точках А и В равны этого можно достичь меняя сопротивление R  R = r. Определение средней чувствительности гальванометра.
41358. Измерение сопротивления гальванометра 188 KB
  Цель работы: Определение внутреннего сопротивления гальванометра. Определение средней чувствительности и градуирование гальванометра. Измерение сопротивления гальванометра. =1ом ом ом 10000 500 10600 450 11200 400 11800 350 12600 300 I – сила тока в цепи гальванометра эдс источника питания 2В r сопротивление гальванометра.