49981

Ознайомитись з явищем поляризації світла, експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера

Лабораторная работа

Физика

Прилади і обладнання Джерело світла поляризатор аналізатор набір скляних пластин чорне дзеркало прилад для вимірювання інтенсивності світла Опис установки Експериментальна лабораторна установка рис.1 дозволяє: отримати лінійно поляризоване світло за допомогою поляризатора; експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера...

Украинкский

2014-01-13

578 KB

2 чел.


 Лабораторна робота № 3

Вивчення явища поляризації світла

Мета роботи

Ознайомитись з явищем поляризації світла, експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати фізичну суть явища поляризації світла (§2.3.1), закон Малюса (§2.3.1) і закон Брюстера (§2.3.2)

Прилади і обладнання

Джерело світла, поляризатор, аналізатор, набір скляних пластин, чорне дзеркало, прилад для вимірювання інтенсивності світла

Опис установки

Експериментальна лабораторна установка (рис.1) дозволяє:

  •  отримати лінійно поляризоване світло за допомогою поляризатора;
  •  експериментально перевірити закон Малюса і закон Брюстера;
  •  визначати ступінь поляризації світла.

Рис. 1

1 джерело світла; 2 поляризатор в оправі з шкалою кутів повороту; 3 аналізатор в оправі з шкалою кутів повороту; 4 фотоприймач; 5 набір скляних пластин на поворотному столику;

6 чорне дзеркало на поворотному столику; 7 прилад для  реєстрації інтенсивності світла; 8 блок живлення джерела світла; 9 регулятор інтенсивності світла.

Послідовність виконання роботи

ЗАВДАННЯ 1. Перевірити закон Малюса

Частина 1.

  1.  Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла 1, поляризатор 2, фотоприймач 3. УВАГА! При переміщенні оптичних елементів їх слід брати обережно за нижню частину оправи.
  2.  Увімкнути блок живлення 8 джерела світла в мережу 220 В і встановити регулятор інтенсивності світла 9 в середнє положення.
  3.  Домогтися, щоб центральна частина поляризатора 2 була максимально освітлена.
  4.  Обертаючи поляризатор 2 встановити його головну площину у вертикальне положення (головна площина поляризатора вказана на шкалі кутів повороту поляризатора стрілкою ↨Е).
  5.  Під’єднати фотоприймач 4 до приладу 7, призначеного для реєстрації інтенсивності світла. Регулюючи фотоприймач 4 за висотою, домогтися максимальної освітленості його центральної частини.
  6.  Увімкнути прилад 7 в мережу 220 В і встановити його чутливість на діапазон “1”.
  7.  Регулятором 9 домогтися відхилення стрілки міліамперметра на приладі 7 приблизно на 4/5 шкали. Це значення фотоструму  буде відповідати інтенсивності світла , яке пройшло через поляризатор.

Частина 2.

  1.  Скласти оптичну схему в такій послідовності: джерело світла 1, поляризатор 2, аналізатор 3, фотоприймач 4.

Далі:

  1.  Обертаючи аналізатор 3 встановити його головну площину паралельно до головної площини поляризатора 2. Умові =0, згідно закону Малюса  (2.39), відповідає максимальне значення інтенсивності світла (), що проходить через оптичну систему. Отримане при цьому значення фотоструму  записати в таблицю 1.
  2.  Обертаючи далі аналізатор на кут , через кожні 100 від 100 до 3600 записувати значення фотоструму  в таблицю 1.
  3.  Побудувати графік залежності інтенсивності світла , що пройшло через оптичну систему поляризатор–аналізатор, від кута  між головними площинами аналізатора і поляризатора, тобто графік . Вважати, що значення фотоструму  прямо пропорційне інтенсивності світла .
  4.  Вимкнути прилад 7 з мережі 220 В і розмістити поляризатор і аналізатор у вільні рейтери.

Таблиця 1

   № з/п

1

2

3

4

5

6

7

8

9

37

, град

00

100

200

300

400

500

600

700

800

3600

, мА

ЗАВДАННЯ 2. Перевірити закон Брюстера

  1.  Встановити чорне скляне дзеркало 6 в рейтер замість поляризатора 2. УВАГА! Дзеркало брати обережно за нижню частину поворотного столика.
  2.  Повернути дзеркало на столику (не торкаючись руками робочої частини дзеркала) таким чином, щоб падаючий від джерела світла промінь утворював кут 570 з нормаллю до дзеркала. Кут падіння 570 відповідає куту Брюстера для межі розділу середовищ повітря – скло. Напрям нормалі виставити за допомогою міток на поворотному столику.
  3.  Дивлячись на дзеркало в напрямку відбитого променя, побачити зображення джерела світла. За ходом відбитого променя між дзеркалом та оком розмістити аналізатор 3. Тримаючи його в руці за металевий шток, обертати в оправі, домагаючись мінімальної освітленості зображення джерела в дзеркалі. Дослід повторити для кутів падіння 400 та 300. Переконатися, що для кутів падіння, відмінних від кута Брюстера, відбитий промінь є частково поляризованим.
  4.  Визначити площину поляризації відбитого променя, користуючись відомою головною площиною аналізатора (↨Е).
  5.  Поставити чорне дзеркало та аналізатор у вільні рейтери.

ЗАВДАННЯ 3. Визначення ступеня поляризації світла

  1.  Скласти оптичну схему у такій послідовності: джерело світла 1, набір скляних пластин 5, аналізатор 3, фотоприймач 4.
  2.  Увімкнути джерело світла в мережу 220 В (якщо воно було вимкнуте).
  3.  Повернути столик з набором пластин 5 так, щоб падаючий від джерела промінь утворював кут 570 (кут Брюстера) з нормаллю до пластин. Напрям нормалі виставити за допомогою міток на поворотному столику.
  4.  Домогтися, щоб падаючий промінь попадав по центру набору пластин, а прохідний – освітлював центральну частину аналізатора та фотоприймача.
  5.  Під’єднати фотоприймач до приладу 7.
  6.  Увімкнути прилад 7 в мережу 220 В і встановити його чутливість на діапазон “1”.
  7.  Обертаючи аналізатор навколо напрямку поширення світла визначити максимальне () та мінімальне () значення фотоструму , що відповідає відповідно інтенсивності світла  і .
  8.  Розрахувати ступінь поляризації світла, що пройшло через пластини, за формулою

                                                                 .

  1.  Визначити площину поляризації світла, що проходить через пластини, користуючись відомим напрямком головної площини аналізатора (↨Е).
  2.  Дослід повторити для кутів падіння =400, 300, 200, 00 . Результати вимірювань записати в таблицю 2.
  3.  Вимкнути фотоприймач і джерело живлення з мережі 220 В та розмістити набір пластин та аналізатор у вільних рейтерах.
  4.  Проаналізувати отримані результати.

Таблиця 2

№ з/п

1

2

3

4

5

6

, град

00

100

200

300

400

570

Iф max, мA

Iф min, мА

Р, %

Контрольні запитання

  1.  Які хвилі називаються повздовжніми і поперечними?
  2.  В чому полягає явище поляризації світла?
  3.  Що таке природне світло, частково поляризоване світло, лінійно поляризоване світло?
  4.  Що називається площиною поляризації світла (площиною коливань)?
  5.  Чому дорівнює інтенсивність природного світла, яке пройшло через поляризатор?
  6.  Сформулюйте і обґрунтуйте закон Малюса.
  7.  В чому полягає фізичний зміст закону Брюстера?

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

79213. Понятие и виды преступлений против личности 34.88 KB
  Значимость для государства и общества разносторонней защиты личности предопределила то что Особенная часть УК РФ начинается с раздела VII Преступления против личности . В рамках родового объекта можно выделить указанные в законе видовые объекты включающие близкие тождественные общественные отношения охраняемые нормами включенными в главы раздела о преступлениях против личности УК РФ. Они классифицированы законодателем следующим образом: а преступления против жизни и здоровья гл.
79214. Коммерческий подкуп 33.02 KB
  Цель лица осуществляющего подкуп связана с получением определенных выгод или преимуществ в сфере деятельности организации в которой работает лицо принимающее предмет подкупа. Лицо принимающее предмет подкупа руководствуется корыстными мотивами. Квалифицирующими обстоятельствами как для лица осуществляющего подкуп так и для подкупаемого лица является совершение преступления группой по предварительному сговору или организованной группой. Для подкупаемого лица ответственность усиливается также если его действия сопряжены с...
79215. Общая характеристика преступлений против собственности 33.12 KB
  К преступлениям против собственности относятся общественно опасные деяния нарушающие права владения пользования и распоряжения собственника имуществом либо иным способом причиненияили угрозой причинения собственнику имущественного ущерба. Видовым объектом преступлений против собственности являются общественные отношения собственности владения пользования и распоряжения имуществом и права законного владения собственностью. Предметом преступлений против собственности являются любые физические предметы любое имущество не исключенное из...
79216. Понятие и признаки хищения 36.88 KB
  Под хищением в статьях настоящего Кодекса понимаются совершенные с корыстной целью противоправные безвозмездное изъятие и или обращение чужого имущества в пользу виновного или других лиц причинившие ущерб собственнику или иному владельцу этого имущества. он не имеет на данную вещь ни действительных ни мнимых прав Изъятие и или обращение вышеуказанного имущества в собственность виновного или третьих лиц. данное преступление совершается по средствам нападения направленного на создание условий для последующего изъятия и обращения чужого...
79218. Незаконное участие в предпринимательской деятельности 33.71 KB
  Объективная сторона преступления выражается в том что вопреки установленному законом запрету должностное лицо: а учреждает организацию осуществляющую предпринимательскую деятельность; б участвует лично или через доверенное лицо в управлении такой организацией; в предоставляет этой организации льготы и преимущества либо оказывает ей покровительство в иной форме. Особенность данного состава преступления состоит в том что ответственность за него может наступить лишь при условии что названные в ст. Субъективная сторона преступления...
79219. Кража. Состав и виды 34.63 KB
  Непосредственным объектом кражи являются общественные отношения по поводу конкретной формы собственности. Объективная сторона кражи предполагает деяние в виде тайного похищения чужого имущества. Состав кражи материальный поэтому в качестве обязательного признака объективной стороны наряду с деянием предполагается материальный ущерб опосредованный причинной связью. Субъективная сторона кражи выражается в прямом умысле.
79220. Мошенничество. Состав и виды 32.77 KB
  159 УК РФ определяется как хищение чужого имущества или приобретение права на него путем обмана или злоупотребления доверием. Объективную сторону мошенничества составляют два способа: обман и злоупотребление доверием. Злоупотребление доверием состоит в использовании доверительных отношений между виновным и потерпевшим для завладения имуществом. Отличительной особенностью обмана или злоупотребления доверием является то что собственник или иной владелец имущества введенный в заблуждение относительно истинных целей похитителя сам передает...
79221. Вымогательство. Состав и виды 32.84 KB
  163 УК РФ определяется в законе как требование передачи чужого имущества или права на имущество или на имущественные права наследственные жилищные и др. под угрозой применения насилия либо уничтожения чужого имущества а равно под угрозой распространения сведений позорящих потерпевшего или его близких. Угрозы могут быть любые вплоть до убийства и уничтожения имущества. Состав вымогательства формальный и поэтому требования передачи имущества или право на имущество или совершения действий имущественного характера образуют оконченный...