50047

Визначення показника заломлення та концентрації водних розчинів за допомогою рефрактометра

Лабораторная работа

Физика

Мета роботи Ознайомитися з будовою і принципом дії рефрактометра типу РПЛ–2 оволодіти методикою експериментального визначення показників заломлення та концентрацій водних розчинів цукру визначення граничних кутів які відповідають початку повного внутрішнього відбивання від межі розділу скло – досліджуваний розчин Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної...

Украинкский

2014-01-14

316 KB

9 чел.

озділ І. Геометрична оптика


  1.  Лабораторна робота № 5

Визначення показника заломлення та конЦЕНТРАЦІЇ водних розчинів за допомогою рефрактометра

Мета роботи

Ознайомитися з будовою і принципом дії рефрактометра типу РПЛ–2, оволодіти методикою експериментального визначення показників заломлення та концентрацій водних розчинів цукру, визначення граничних кутів, які відповідають початку повного внутрішнього відбивання від межі розділу скло – досліджуваний розчин

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної оптики, фізичний зміст абсолютного і відносного показників заломлення середовища (§1.1), суть явища повного внутрішнього відбивання світла на межі розділу двох середовищ (§1.1)

Прилади і матеріали

Рефрактометр типу рпл−2, набір водних розчинів цукру різних концентрацій, фільтрувальний папір, піпетка або скляна паличка

Теоретичні відомості та опис приладу

Рефрактометр рпл−2 призначений для визначення показників заломлення рідин і розчинів. Так як показник заломлення розчину  залежить від кількості розчиненої речовини (чим більша концентрація  розчину, тим більший його показник заломлення), то, вимірюючи , можна визначити і концентрацію  речовини в розчині, наприклад, цукру у воді.

В рефрактометрі рпл−2 значення показника заломлення розчину  та відповідна концентрація  розчиненої речовини у вагових процентах у водному розчині безпосередньо відображені на його шкалі.

В основі дії рефрактометра рпл−2 лежить явище повного внутрішнього відбивання. Основною частиною рефрактометра є дві призми А і В (рис. 1), які виготовлені із скла, що має назву флінт. Призма В з добре відполірованою гранню називається вимірювальною, а призма А – освітлювальною. Грань А1А2, що повернута до призми В, є матовою. Вузький проміжок (~ 0,1 мм) між призмами заповнюється досліджуваним розчином.

Промені світла, що падають на призму А, переходять у шар розчину під різними можливими кутами (від 00 до 900), попадаючи на межу розділу між розчином та призмою В також під кутами від 00 до 900. Показник заломлення скла  призми В більший від показника заломлення  досліджуваного розчину, а тому в призмі В заломлені промені будуть розповсюджуватись під кутами від 00 аж до граничного кута . Далі промені виходять з призми  у повітря, зазнавши ще одного заломлення. На рис. 1 показано крайній промінь К–О–М–Е, що відповідає граничному куту . Якщо на шляху цього променя поставити зорову трубу, то в її окулярі побачимо поле зору, яке поділено на світлу і темну зони. Кут  виходу променя К–О–М–Е з призми  залежить від показників заломлення  розчину і скла – , а також і від заломлюючого кута  призми. Із співвідношень, які випливають із законів заломлення променів, їх геометрії і явища повного внутрішнього відбивання, можна отримати формулу:

                                                                                                              (1)

З (1) видно, що за відомими значеннями кута  і показника заломлення  скла можна визначити показник заломлення  розчину. Також за цією формулою градуюють шкалу відліків  та  рефрактометра.

Користуючись рефрактометром обчислень робити не потрібно, а лише необхідно тільки навести зорову трубу рефрактометра так, щоб три риски (- - -), які видно в її окулярі, збігались з межею між темною та світлою зонами поля зору. Після цього роблять відлік показника заломлення  і концентрації  розчину за шкалою, яку видно через окуляр зорової труби.

Визначивши за шкалою рефрактометра для кожного розчину значення показника заломлення  та використавши відоме значення показника заломлення  скла, можна обчислити граничні кути , які відповідають початку повного внутрішнього відбивання для межі розділу скло–досліджуваний розчин з формули:

.                                                                       (2)

Звідки       

.                                                                     (3)

Рефрактометр освітлюється білим світлом. Тому, внаслідок явища дисперсії світла, межа розділу світлої і темної зон матиме кольорове забарвлення. Для усунення цього забарвлення служить дисперсійний компенсатор, який дозволяє отримати чітку межу розділу зон рідин.

Послідовність виконання роботи

  1.  Увімкнути рефрактометр в мережу 220 В.
  2.  Відкрити верхню камеру рефрактометра.
  3.  Витерти фільтрувальним папером поверхні вимірювальної призми В і освітлювальної А.
  4.  Нанести піпеткою 2–3 краплини досліджуваного розчину на чисту та суху поверхню вимірювальної призми В та плавно закрити верхню камеру.
  5.  Спрямувати світло через вікно верхньої камери на призму А.
  6.  Навести окуляр зорової труби на різке зображення шкали приладу та, користуючись компенсатором, усунути кольорове забарвлення межі розділу світлої та темної зон поля зору.
  7.  Пересуваючи зорову трубу, сумістити три риски (- - -) з межею між темною та світлою зонами поля зору і визначити за лівою частиною шкали показник заломлення розчину , а за правою – концентрацію  розчину.
  8.  Для кожного з розчинів вимірювання згідно п.п. 2–7 повторити тричі.
  9.  Знайти середні значення показників заломлення  та концентрацій  розчинів і оцінити похибки вимірювань.
  10.  За відомими середніми значеннями показників заломлення  досліджуваних розчинів та показником заломлення  скла () обчислити за формулою (3) граничні кути , що відповідають початку повного внутрішнього відбивання світла для межі розділу скло–досліджуваний розчин.
  11.  Результати вимірювань та розрахунків записати в таблицю 1.
  12.  Побудувати та проаналізувати графіки залежності величини показника заломлення  розчину та граничного кута  від концентрації  водного розчину цукру.

             Таблиця 1

розчину

№ з/п

δ, %

С, %

ΔС

δС,%

1

1

2

3

сер.

2

1

2

3

сер.

3

1

2

3

сер.

4

1

2

3

сер.

Контрольні запитання

  1.  Сформулюйте основні закони геометричної оптики.
  2.  Що називається абсолютним і відносним показниками заломлення середовища та який їх фізичний зміст?
  3.  Який принцип дії рефрактометра РПЛ–2?
  4.  Поясніть суть явища повного внутрішнього відбивання.
  5.  Який кут називається граничним кутом?
  6.  Чому виникає та як усунути кольорове забарвлення межі поля зору в рефрактометрі при використанні для його роботи білого світла?


1.3. Лабораторна робота № 16

Визначення фокусних відстаней Збиральної та розсіювальної лінз

Мета роботи

Ознайомитись із методами визначення фокусних відстаней збиральної і розсіювальної лінз

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної оптики (§1.1), правила побудови зображень предметів за допомогою лінз (§1.2; §1.3), володіти методами визначення фокусної відстані збиральної і розсіювальної лінз (§1.4)

Прилади і матеріали

Двояковипукла збиральна лінза, двояковгнута розсіювальна лінза, світний предмет –електрична лампочка розжарення в непрозорому футлярі, який має виріз у вигляді стрілки , білий екран

Послідовність виконання роботи

  1.  Майже на кінцях оптичної лави розмістити світний предмет та білий екран і виміряти відстань  між ними. Збиральна лінза повинна мати фокусну відстань таку, щоб виконувалася умова >4F (див. рис. 1.7).
  2.  Розмістити збиральну лінзу між світним предметом та екраном і, пересуваючи її, знайти спочатку перше чітке збільшене зображення стрілки на екрані та визначити положення лінзи.
  3.  Переміщати лінзу далі вздовж оптичної лави та знайти друге, чітке зменшене зображення світного предмета. Зафіксувати це положення лінзи за шкалою відліку оптичної лави та визначити відстань  між двома фіксованими положеннями лінзи.
  4.  За формулою (1.10)                           

                                                                                                                                           (1)

      знайти фокусну відстань збиральної лінзи.

  1.  Повторити експеримент для 3 – 5 різних значень відстаней  та визначити середнє значення для фокусної відстані збиральної лінзи.
  2.  Сумістити збиральну лінзу з розсіювальною лінзою та повторити аналогічні вимірювання, передбачені п.п. 1 – п.п. 3, і за формулою (1.11)

                                                                                                                                   (2)

      визначити фокусну відстань для суміщених лінз.

  1.  За формулою (1.12)

                                                                                                                                           (3)

розрахувати значення фокусної відстані  розсіювальної лінзи.

8. Визначити оптичну силу збиральної та розсіювальної лінз.

  1.  Результати вимірювань та обчислень записати в таблицю1.

Таблиця 1

Збиральна лінза

№ з/п

1

2

3

сер.

Розсіювальна лінза

№ з/п

1

2

3

сер.

Контрольні запитання

  1.  Запишіть і проаналізуйте формулу тонкої лінзи.
  2.  Що називається головним фокусом, головною та побічною оптичними вісями лінзи?
  3.  Які властивості середовища та матеріалу лінзи впливають на величину фокусної відстані лінзи?
  4.  Запишіть та поясніть формулу для оптичної сили суміщених тонких лінз.
  5.  З’ясуйте суть методу визначення фокусної відстані збиральної лінзи.
  6.  Які особливості методики розрахунку фокусної відстані розсіювальної лінзи?
  7.  Що називають лінійним збільшенням лінзи? Як визначити збільшення оптичної системи?
  8.  Побудуйте зображення для збиральної та розсіювальної лінз. (Розгляньте всі можливі випадки).

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

495. Актуальные проблемы реформы местного самоуправления 909 KB
  Конституция Российской Федерации и проблемы развития компетенционных возможностей местного самоуправления. Реформа местного самоуправления: проблемы реализации. Проблемы законодательного обеспечения реформы местной власти.
496. Разработка и анализ алгоритма сортировки посредством выбора на основе разработки шаблона функции C++ 186 KB
  Основные классы методов сортировки. Исследование метода сортировки посредством выбора на основе шаблона функций C++. Анализ результатов тестирования рассматриваемого алгоритма, вывод о приоритетах и недостатках данного алгоритма и методах его реализации.
497. Водоснабжение и водоотведение 206 KB
  Водопровод жилого здания включает следующие элементы: ввод и водомерный узел, водопроводную сеть, запорную, водоразборную, регулирующую и предохранительную арматуру.
498. Фирма как несовершенный конкурент 233 KB
  Несовершенная конкуренция. Максимизация прибыли монополией. Олигополия. Модель ломаной кривой спроса. Монополия и ценовая дискриминация.
499. Мой мобильный телефон Nokia N8 245 KB
  Возможности предоставляемые Symbian. Типичная картонная упаковка синего цвета без каких-либо дизайнерских штрихов. Герметичность корпуса (пыль). Возможность просмотра видео без предварительного конвертирования.
500. Водоснобжение 5- этажного жилого дома 209 KB
  Гарантированный напор в точке подключения ввода составляет 30м. Расстояние от стены здания до водопроводной линии составляет 25 метров. Глубину промерзания грунта для Новгорода принимаем равной 1,3м.
501. Модель OSI, сетевые протоколы 108.5 KB
  Изучение модели OSI, архитектуры и функционирования транспортных протоколов. На начальном этапе на компьютер, с установленной операционной системой семейства Windows, устанавливается программа-анализатор трафика WireShark 1.6.5.
502. Токсикология как наука 239.5 KB
  Химические вещества, используемые в промышленности и сельском хозяйстве, которые при определенных ситуациях могут вызывать массовые отравления. Стойкие отравляющие вещества. Нервно-паралитические яды. Качества характеризующие боевую эффективность ипритов.
503. Анализ хозяйственной деятельности предприятия интегрированных компьютерных систем Ростовский ИВЦ 323.5 KB
  Сущность и содержание Анализа Хозяйственной Деятельности. Факторы, определяющие результаты хозяйственной деятельности их классификации. Анализ использования основных производственных фондов. Анализ финансовых результатов.