50047

Визначення показника заломлення та концентрації водних розчинів за допомогою рефрактометра

Лабораторная работа

Физика

Мета роботи Ознайомитися з будовою і принципом дії рефрактометра типу РПЛ2 оволодіти методикою експериментального визначення показників заломлення та концентрацій водних розчинів цукру визначення граничних кутів які відповідають початку повного внутрішнього відбивання від межі розділу скло досліджуваний розчин Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної...

Украинкский

2014-01-14

316 KB

12 чел.

озділ І. Геометрична оптика


  1.  Лабораторна робота № 5

Визначення показника заломлення та конЦЕНТРАЦІЇ водних розчинів за допомогою рефрактометра

Мета роботи

Ознайомитися з будовою і принципом дії рефрактометра типу РПЛ–2, оволодіти методикою експериментального визначення показників заломлення та концентрацій водних розчинів цукру, визначення граничних кутів, які відповідають початку повного внутрішнього відбивання від межі розділу скло – досліджуваний розчин

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної оптики, фізичний зміст абсолютного і відносного показників заломлення середовища (§1.1), суть явища повного внутрішнього відбивання світла на межі розділу двох середовищ (§1.1)

Прилади і матеріали

Рефрактометр типу рпл−2, набір водних розчинів цукру різних концентрацій, фільтрувальний папір, піпетка або скляна паличка

Теоретичні відомості та опис приладу

Рефрактометр рпл−2 призначений для визначення показників заломлення рідин і розчинів. Так як показник заломлення розчину  залежить від кількості розчиненої речовини (чим більша концентрація  розчину, тим більший його показник заломлення), то, вимірюючи , можна визначити і концентрацію  речовини в розчині, наприклад, цукру у воді.

В рефрактометрі рпл−2 значення показника заломлення розчину  та відповідна концентрація  розчиненої речовини у вагових процентах у водному розчині безпосередньо відображені на його шкалі.

В основі дії рефрактометра рпл−2 лежить явище повного внутрішнього відбивання. Основною частиною рефрактометра є дві призми А і В (рис. 1), які виготовлені із скла, що має назву флінт. Призма В з добре відполірованою гранню називається вимірювальною, а призма А – освітлювальною. Грань А1А2, що повернута до призми В, є матовою. Вузький проміжок (~ 0,1 мм) між призмами заповнюється досліджуваним розчином.

Промені світла, що падають на призму А, переходять у шар розчину під різними можливими кутами (від 00 до 900), попадаючи на межу розділу між розчином та призмою В також під кутами від 00 до 900. Показник заломлення скла  призми В більший від показника заломлення  досліджуваного розчину, а тому в призмі В заломлені промені будуть розповсюджуватись під кутами від 00 аж до граничного кута . Далі промені виходять з призми  у повітря, зазнавши ще одного заломлення. На рис. 1 показано крайній промінь К–О–М–Е, що відповідає граничному куту . Якщо на шляху цього променя поставити зорову трубу, то в її окулярі побачимо поле зору, яке поділено на світлу і темну зони. Кут  виходу променя К–О–М–Е з призми  залежить від показників заломлення  розчину і скла – , а також і від заломлюючого кута  призми. Із співвідношень, які випливають із законів заломлення променів, їх геометрії і явища повного внутрішнього відбивання, можна отримати формулу:

                                                                                                              (1)

З (1) видно, що за відомими значеннями кута  і показника заломлення  скла можна визначити показник заломлення  розчину. Також за цією формулою градуюють шкалу відліків  та  рефрактометра.

Користуючись рефрактометром обчислень робити не потрібно, а лише необхідно тільки навести зорову трубу рефрактометра так, щоб три риски (- - -), які видно в її окулярі, збігались з межею між темною та світлою зонами поля зору. Після цього роблять відлік показника заломлення  і концентрації  розчину за шкалою, яку видно через окуляр зорової труби.

Визначивши за шкалою рефрактометра для кожного розчину значення показника заломлення  та використавши відоме значення показника заломлення  скла, можна обчислити граничні кути , які відповідають початку повного внутрішнього відбивання для межі розділу скло–досліджуваний розчин з формули:

.                                                                       (2)

Звідки       

.                                                                     (3)

Рефрактометр освітлюється білим світлом. Тому, внаслідок явища дисперсії світла, межа розділу світлої і темної зон матиме кольорове забарвлення. Для усунення цього забарвлення служить дисперсійний компенсатор, який дозволяє отримати чітку межу розділу зон рідин.

Послідовність виконання роботи

  1.  Увімкнути рефрактометр в мережу 220 В.
  2.  Відкрити верхню камеру рефрактометра.
  3.  Витерти фільтрувальним папером поверхні вимірювальної призми В і освітлювальної А.
  4.  Нанести піпеткою 2–3 краплини досліджуваного розчину на чисту та суху поверхню вимірювальної призми В та плавно закрити верхню камеру.
  5.  Спрямувати світло через вікно верхньої камери на призму А.
  6.  Навести окуляр зорової труби на різке зображення шкали приладу та, користуючись компенсатором, усунути кольорове забарвлення межі розділу світлої та темної зон поля зору.
  7.  Пересуваючи зорову трубу, сумістити три риски (- - -) з межею між темною та світлою зонами поля зору і визначити за лівою частиною шкали показник заломлення розчину , а за правою – концентрацію  розчину.
  8.  Для кожного з розчинів вимірювання згідно п.п. 2–7 повторити тричі.
  9.  Знайти середні значення показників заломлення  та концентрацій  розчинів і оцінити похибки вимірювань.
  10.  За відомими середніми значеннями показників заломлення  досліджуваних розчинів та показником заломлення  скла () обчислити за формулою (3) граничні кути , що відповідають початку повного внутрішнього відбивання світла для межі розділу скло–досліджуваний розчин.
  11.  Результати вимірювань та розрахунків записати в таблицю 1.
  12.  Побудувати та проаналізувати графіки залежності величини показника заломлення  розчину та граничного кута  від концентрації  водного розчину цукру.

             Таблиця 1

розчину

№ з/п

δ, %

С, %

ΔС

δС,%

1

1

2

3

сер.

2

1

2

3

сер.

3

1

2

3

сер.

4

1

2

3

сер.

Контрольні запитання

  1.  Сформулюйте основні закони геометричної оптики.
  2.  Що називається абсолютним і відносним показниками заломлення середовища та який їх фізичний зміст?
  3.  Який принцип дії рефрактометра РПЛ–2?
  4.  Поясніть суть явища повного внутрішнього відбивання.
  5.  Який кут називається граничним кутом?
  6.  Чому виникає та як усунути кольорове забарвлення межі поля зору в рефрактометрі при використанні для його роботи білого світла?


1.3. Лабораторна робота № 16

Визначення фокусних відстаней Збиральної та розсіювальної лінз

Мета роботи

Ознайомитись із методами визначення фокусних відстаней збиральної і розсіювальної лінз

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати закони геометричної оптики (§1.1), правила побудови зображень предметів за допомогою лінз (§1.2; §1.3), володіти методами визначення фокусної відстані збиральної і розсіювальної лінз (§1.4)

Прилади і матеріали

Двояковипукла збиральна лінза, двояковгнута розсіювальна лінза, світний предмет –електрична лампочка розжарення в непрозорому футлярі, який має виріз у вигляді стрілки , білий екран

Послідовність виконання роботи

  1.  Майже на кінцях оптичної лави розмістити світний предмет та білий екран і виміряти відстань  між ними. Збиральна лінза повинна мати фокусну відстань таку, щоб виконувалася умова >4F (див. рис. 1.7).
  2.  Розмістити збиральну лінзу між світним предметом та екраном і, пересуваючи її, знайти спочатку перше чітке збільшене зображення стрілки на екрані та визначити положення лінзи.
  3.  Переміщати лінзу далі вздовж оптичної лави та знайти друге, чітке зменшене зображення світного предмета. Зафіксувати це положення лінзи за шкалою відліку оптичної лави та визначити відстань  між двома фіксованими положеннями лінзи.
  4.  За формулою (1.10)                           

                                                                                                                                           (1)

      знайти фокусну відстань збиральної лінзи.

  1.  Повторити експеримент для 3 – 5 різних значень відстаней  та визначити середнє значення для фокусної відстані збиральної лінзи.
  2.  Сумістити збиральну лінзу з розсіювальною лінзою та повторити аналогічні вимірювання, передбачені п.п. 1 – п.п. 3, і за формулою (1.11)

                                                                                                                                   (2)

      визначити фокусну відстань для суміщених лінз.

  1.  За формулою (1.12)

                                                                                                                                           (3)

розрахувати значення фокусної відстані  розсіювальної лінзи.

8. Визначити оптичну силу збиральної та розсіювальної лінз.

  1.  Результати вимірювань та обчислень записати в таблицю1.

Таблиця 1

Збиральна лінза

№ з/п

1

2

3

сер.

Розсіювальна лінза

№ з/п

1

2

3

сер.

Контрольні запитання

  1.  Запишіть і проаналізуйте формулу тонкої лінзи.
  2.  Що називається головним фокусом, головною та побічною оптичними вісями лінзи?
  3.  Які властивості середовища та матеріалу лінзи впливають на величину фокусної відстані лінзи?
  4.  Запишіть та поясніть формулу для оптичної сили суміщених тонких лінз.
  5.  З’ясуйте суть методу визначення фокусної відстані збиральної лінзи.
  6.  Які особливості методики розрахунку фокусної відстані розсіювальної лінзи?
  7.  Що називають лінійним збільшенням лінзи? Як визначити збільшення оптичної системи?
  8.  Побудуйте зображення для збиральної та розсіювальної лінз. (Розгляньте всі можливі випадки).

PAGE  6


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82005. Випускний вечір (Літературно-музична композиція за авторською віршованою методикою) 76 KB
  Мета: урочисто і святково провести вручення свідоцтв про базову освіту; розкрити талановитість дітей школи перед педагогічним колективом, батьками та місцевими жителями; виховувати почуття любові до життя і людей, до рідного краю.
82006. Вірус лихослів’я... Як його подолати? 67.5 KB
  Українська мова як і будьяка інша розвинена жива мова крім корінної лексики що становить її основу містить певну кількість слів чужомовного походження. Читець 2 Прийшли вони до нас із російської мови. Читець 1 Але звідки ж зявилися матюки та інші брутальні слова в російській мові...
82007. Війна без строку давності 64.5 KB
  Мета: ознайомити учнів з подіями афганської війни; через поезію і пісню донести до інших сердець основну думку: війна – це безумство, це невиправдана жорстокість; виховувати в учнів почуття патріотизму, вміння співпереживати.
82008. ВОЙНА – СТРАШНЕЕ НЕТУ СЛОВА… 176 KB
  Более двух десятилетий прошло с тех пор как наших ребят уже не посылают на эту войну. выступление воинов-афганцев: рассказы; исполнение афганских песен; чтение собственных стихотворений Библиотекарь: Афганская война незаживающая рана в людской памяти такая же как и Вторая мировая.
82009. Вода – найважливіша речовина на нашій планеті 713.5 KB
  Мета: розширити уявлення про значення води в природі, про три стани води і властивості води( не має власної форми, прозора, безбарвна, без запаху рідина; під час нагрівання розширюється і стискається під час охолодження); формувати елементарні поняття, що вода – речовина, розчинник, розчин...
82010. Вода - растворитель. Превращение воды 52.5 KB
  Цели: актуализировать знания детей о значении воды в жизни всего живого о ее свойствах и состоянии; развивать память речь; познакомить со свойством воды растворять разные вещества; учить видеть сравнивать обобщать и делать выводы; воспитывать экологическое мышление...
82011. Коли вода становить небезпеку 63.5 KB
  Не можна пірнати в незнайомих місцях. Не можна пустувати біля води особливо на крутому березі. не можна виходити наодинці на лід не можна переходити водойми з дорослими не можна грати на тонкому льоду не можна йти по льоду якщо він тріскається і прогинається...
82012. Деятельность органов предварительного расследования по приостановленным уголовным делам 336 KB
  Предмет исследования составляют: уголовно-процессуальные нормы института приостановления предварительного следствия, регулирующие приостановление и возобновление производства по делу. Объектом исследования являются - общественные отношения, возникающие в связи с производством по делу и урегулированные нормами УПК.