50094

Техніка ударів по мячу ногою

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Техніка ударів по мячу ногою. У футболі удари по мячу виконуються ногою і головою. Удари по мячу головою роблять серединою та бічними частинами голови. Частини тіла якими футболіст виконує прийоми техніки гри удари зупинки ведення тощо Удар по мячу внутрішньою частиною стопи Цей прийом застосовується під час ударівпередач на невеликі відстані зокрема по воротах.

Украинкский

2014-01-15

130 KB

82 чел.

Лабораторне заняття 8.

Техніка ударів по м’ячу  ногою.

  У футболі удари по м’ячу виконуються ногою і головою. Ногою удари можна роботи: внутрішньою, зовнішньою частинами стопи, внутрішньою, зовнішньою частинами підйому та його серединою, носком, п’ятою. В окремих випадках – внутрішньою, зовнішньою частинами носка, коліном. Удари по м’ячу головою роблять серединою та бічними частинами голови.

           Напрямок і траєкторія руху м’яча залежить від того, по якій частині м’яча гравець ударив. Якщо по центру м’яча – котитиметься, летітиме по прямій лінії. Якщо нижче від центра м’яча – обертати-меться у зворотному напрямку, тобто до гравця, і підніматиметься крутою дугою вгору (рис. 1). Якщо вище – обертання і напрямок його   руху будуть спрямовані вперед, дуга  польоту при цьому невисока, а швидкість пересування збільшиться. Якщо з правого   боку від  центра – м’яч           обертати-меться     вліво, і навпаки, а під час руху він відхилятиметься вбік від прямої лінії. До спеціальної техніки відносяться також зупинки м’яча, ведення, обведення, фінти, кидання із-за бічної лінії і техніка гри воротаря.

Рис. 1. Частини тіла, якими

футболіст виконує прийоми

техніки гри (удари, зупинки, ведення тощо)

Удар по м’ячу внутрішньою частиною стопи

Цей прийом застосовується під час ударів-передач на невеликі відстані, зокрема по воротах. Він вважається одним із точних, оскільки м’яча торкається порівняно велика частина поверхні стопи (практично – від п’яти до великого пальця (рис. 2). Під час удару вага тіла переміщується на зігнуту в коліні опорну ногу. М’яч знаходиться на рівні носка опорної ноги, приблизно за 10 см збоку. Носок ноги, якою гравець робить удар, розвернутий назовні під прямим кутом (щодо опорної ноги), внутрішнім боком вперед і в такому положенні зберігається як у момент удару, так і після нього.

                                           

Рис. 2. Удар внутрішньою частиною стопи


Послідовність навчання

1. Імітуючі вправи без м’яча.

2. Удар по нерухомому м’ячу з місця.

3. Удар по нерухомому м’ячу з одного кроку і після стрибка на опорну ногу.

4. Удар по нерухомому м’ячу після ходьби, повільного і швидкого бігу.

5. Удар по м’ячу, що котиться вперед (в напрямку удару).

6. Удар по м’ячу, що котиться гравцеві назустріч.

7. Удар по м’ячу з льоту.

8. Удар по м’ячу з льоту після відскоку від землі (м’яч кидає собі сам гравець), з місця і з розгону.

9. Те саме, тільки м’яч кидає партнер.

10. Удар з льоту по м’ячу, кинутому партнером з малої відстані (2-3 м).

11. Удар по м’ячу з напівльоту (м’яч випускає з рук сам гравець).

12. Удар по м’ячу з напівльоту (м’яч кидає вперед сам гравець).

13. Те саме, тільки м’яч кидає партнер.

14. Удари по воротах внутрішньою частиною стопи.

Помилки в техніці виконання ударів по м’ячу внутрішньою

частиною стопи

  1.  Вісь стопи опорної ноги спрямована не в бік удару.
  2.  Кут між стопами як під час удару, так і після нього менше ніж 90°. У цьому випадку м’яч обертатиметься вбік, а ноги гравця схрещуватимуться під час удару і після нього.
  3.  Пальці ноги, якою б’ють по м’ячу, відтягнуті донизу. В такому випадку після удару м’яч підніматиметься вгору.
  4.  Під час удару по м’ячу вага тіла гравця на боці підошви опорної ноги, на пальцях, а не на всій поверхні підошви.
  5.  Опорна нога на далекій відстані від м’яча.
  6.  Замість того, щоб зробити удар, гравець штовхає м’яч, тобто немає замаху ноги.

Удар по м’ячу серединою підйому

Цим ударом користуються тоді, коли м’яч потрібно послати на далекі відстані, особливо під час ударів по воротах після ведення м’яча, ударів в один дотик, виконання вільних і штрафних ударів, ударів від воріт, під час вибивання м’яча після оволодіння ним воротарем, ударів з відскоку від землі, з напівльоту і з льоту (рис. 3).

Рис. 3. Техніка виконання удару серединою стопи

Вісь стопи опорної ноги спрямована в напрямку удару. Опорна нога, зігнута в коліні, знаходиться на рівні або трохи попереду (за 10 см збоку) від м’яча. Нога, якою завдають удару, зігнута в коліні й відведена назад, після чого швидко виноситься вперед до м’яча, а після удару продовжує рухатися вперед, випрямляючись у коліні. Кут між коліном ноги, якою завдають удару, має припадати на м’яч або бути трохи попереду (рис. 4). Це значно впливає на висоту льоту м’яча після удару. Під час удару по м’ячу правою ногою ліве плече висунуте трохи вперед.

       Послідовність навчання

З метою вироблення навичок прикладання до м’яча стопи ноги, якою завдають удару, починають з навчання ударам по ньому з льоту. Це зумовлено тим, що новачок тяжіє до вивернення носка ноги всередину, оскільки під час ударів по нерухомому м’ячу виникає побоювання, що зачепить пальцями землю і травмує себе. Підготовчими тут можуть бути різні вправи з жонглювання м’ячем. Поверхня дотику стопи до м’яча під час жонглювання залишається тією самою, що й під час ударів серединою підйому. Для оволодіння ударом застосовуються допоміжні вправи для вироблення відчуття поверхні стопи до м’яча, якою роблять удар.

Послідовність навчання

  1.  Імітація удару без м’яча.
  2.  Удар по підвішеному на мотузку м’ячу.
  3.  Удар по м’ячу, випущеному з рук після відскоку. В цій та в інших вправах, де підкидається м’яч, важливо, щоб гравець виконував підкидання обома руками, знизу вгору, без обертання. До м’яча, кинутого руками, важливо почати рухатися в момент його відскоку від землі. Запізнілий старт не дасть можливості гравцеві замахнутися ногою для того, щоб завдати удару.
  4.  Удар по м’ячу, випущеному з рук під час бігу.
  5.  Удар по м’ячу, кинутому партнером з достатньою траєкторією. Тут варто звернути увагу на те, щоб партнер не кидав м’яч здалеку назустріч, оскільки гравець в такому випадку замість руху вперед назустріч м’ячу, мусить відходити назад, що ускладнює техніку виконання удару або взагалі робить його неможливим.
  6.  М’яч, кинутий партнером вперед дугою, наздогнати і завдати удару.
  7.  Удар по м’ячу з льоту. М’яч кидає партнер. Відстань між гравцями зменшена.
  8.  Удар по м’ячу з напівльоту (рис. 5).
  9.  Удар по нерухомому м’ячу.
  10.  Удар по нерухомому м’ячу зі стрибком на опорну ногу (подовженим одним кроком).
  11.  Удар по м’ячу, що котиться вперед. Гравець штовхає м’яч перед собою в напрямку удару, наздоганяє і завдає удару.

12. Удар по м’ячу, що котиться назустріч.

13. Передача м’яча партнеру або удар в стінку без зупинки.

14. Удари по воротах.

Рис. 5. Удар по м’ячу з напівльоту серединою підйому

Помилки в техніці виконання удару по м’ячу серединою підйому
  1.  Стопа під час удару розслаблена (не закріплена).
  2.  Гравець завдає удару не підйомом, а пальцями.
  3.  Опорна нога на значній відстані позаду м’яча.

Гравцеві слід випускати м’яч збоку від опорної ноги. Для цього він змушений нахилити тулуб вперед і прикривати м’яч коліном ноги, якою здійснює удар.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому

Цей удар застосовується переважно під час подач кутових, подач з краю

до центра поля, передач на великі відстані і під час ударів по воротах.

На відміну від удару серединою підйому, коли розгін гравця збігається з напрямком руху м’яча, під час удару внутрішньою частиною підйому розгін виконується під кутом 45° щодо напрямку удару. Опорна нога в положенні стрибка зігнута в коліні, стопа, своєю віссю спрямована в бік удару, ставиться за 25 см від м’яча. Нога, що завдає удару по м’ячу, зігнута в кульшовому і колінному суглобах, стопа розвернута

Рис. 6. Удар по м’ячу внутрішньою

частиною підйому

носком назовні. Останній крок розгону значно подовжений. Нога, що робить удар, виконує рух, подібний до натягнутого лука, і торкається м’яча внутрішньою частиною підйому (тією, що з внутрішнього боку від шнурівки бутс) (рис. 6). Після удару нога, якою гравець завдає удару, схрещується перед опорною.

Послідовність навчання

1. Удар по нерухомому м’ячу. З метою підвищення швидкості руху гравця і збільшення довжини останнього кроку та надання опорній позі вигляду натягнутого лука, розгін слід виконувати під якнайбільшим кутом щодо напрямку удару (близько 45°).

2. Удар по м’ячу після ходьби й повільного бігу.

3. Удар по м’ячу, що котиться вперед.

4. Удар по м’ячу, що котиться до гравця з протилежного боку до напрямку удару.


Помилки в техніці виконання удару по м’ячу внутрішньою частиною підйому

  1.  Не властива удару поверхня ноги, тобто удар робиться зовнішньою

   частиною стопи.

  1.  Носок недостатньо розвернутий усередину.

Удар по м’ячу носком

Застосовується тоді, коли у гравця немає часу для достатнього замаху ноги або на мокрих, болотистих полях.

Удари носком ризиковані, оскільки є непомітними. Замах ногою для удару дуже короткий, а якщо завдати його вище центра, м’ячу надається специфічне обертання, що значною мірою ускладнює  захист від такого удару.

 

Рис. 7. Удар по м’ячу  носком

Застосовується у випадках, коли у гравця не вистачає часу, щоб опустити м’яч униз і зробити удару стопою. Оскільки поверхня зіткнення з м’ячем велика, то й удар буде досить точним (рис. 7).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46071. Характеристика основных форм речевых нарушений в соответствии с клинико-педагогической классификацией 34.5 KB
  Рассматриваемых в данной классификации можно подразделить на две большие группы в зависимости от того какой вид речи нарушен: устная или письменная. Нарушения устной речи могут быть разделены на 2 типа: фонационного внешнего оформления высказывания которые называют нарушениями произносительной стороны речи; структурносемантического внутреннего оформления высказывания которые называют системными или полиморфными нарушениями речи. Бывает изолированной или входит в состав ряда других нарушений речи. Брадилалия патологически...
46072. Характеристика основных форм речевых нарушений в соответствии с психолого-педагогической классификацией 25 KB
  Это позволило строить ее на основе лингвистических и психологических критериев среди которых учитываются структурные компоненты речевой системы звуковая сторона грамматический строй речи словарный запас функциональные компоненты речи соотношение видов речевой деятельности устной и письменной. Нарушения речи в данной классификации подразделяются на две группы.Фонетикофонематическое недоразвитие речи нарушение формирования произносительной системы родного языка у детей с различными речевыми расстройствами вследствие дефектов...
46073. Логопедическое воздействие как педагогический процесс. Принципы и методы логопедического воздействия 28.5 KB
  Логопедическое воздействие как педагогический процесс. Логопедическое воздействие представляет собой педагогический процесс в котором реализуются задачи корригирующего обучения и воспитания. Логопедическое воздействие опирается на общедидактические принципы: научности; воспитывающего характера обучения;систематичности и последовательности; доступности; сознательности; активности; индивидуального подхода и др. Логопедическое воздействие опирается на специальные принципы: этиопатогенетический ;системности и учета структуры речевого...
46074. Дислалия. Сведения из истории изучения нарушений звукопроизношения. Характеристика распространенности и симптоматики 14.5 KB
  Дислалия. Дислалия от греческого дис приставка означающая частичное расстройство и лалио говорю нарушение звукопроизношения при нормальном слухе и сохранной иннервации речевого аппарата. Впервые в научное обращение термин дислалия ввел профессор Вильнюсского университета врач И.20 века понятие дислалия претерпело существенные изменения.
46075. Дислалия. Классификация нарушений звукопроизношения 25 KB
  К ней относятся дефекты воспроизведения звуков речи фонем при отсутствии органических нарушений в строении артикуляционного аппарата. При функциональной дислалии несформированными оказываются специфические речевые умения произвольно принимать позиции артикуляторных органов необходимые для произношения звуков. Это может быть связано с тем что у ребенка не образовались акустические или артикуляционые образцы отдельных звуков. Фонемы не различаются по своему звучанию что приводит к замене звуков.
46076. Методика логопедического воздействия при функциональной дислалии (В 65) 25 KB
  Основной целью логопедического воздействия при дислалии является формирование умений и навыков правильного воспроизведения звуков речи. Ребенок должен научиться: узнавать звуки речи отличать один от другого по акустическим признакам; отличать нормированное произнесение звука от ненормированного; осуществлять слуховой контроль и оценивать качество произносимого звука; принимать необходимые артикуляционные позиции обеспечивающие нормированный звук; варьировать артикуляционные уклады звуков в зависимости от их сочетаемости с другими в...
46077. Ринолалия. Причины, механизмы, основные формы нарушения 29 KB
  Такое нарушения резонанса происходит в результате неправильного направления голосовой или дыхательной струи вследствие механического дефекта носовой полости носоглотки мягкого и твердого неба или расстройства функции мягкого неба. Назальный носовой оттенок речи связан с наличием широкого сообщения между ротовой и носовой полостью и недостаточным смыканием носоглоточного прохода изза укороченного мягкого неба. Расстройство звукообразования зависит : от нарушения деятельности мышечного аппарата мягкого неба глотки и языка; от...
46078. Система коррекционного воздействия при ринолалии в дооперационный период 29.5 KB
  Коррекция гласных предусматривает продвижение языка к нижним зубам и произнесение их на диафрагмальном выдохе в грудном регистре. Начинают с протяжного произнесения гласных ааа эээ на мягком выдохе в грудном регистре. Постановка гласных начинается с а и э которые к этому времени достаточно отработаны артикуляционными упражнениями. Это обусловлено на изменении силы необходимой для удержания сегментов неба в горизонтальном положении и на возрастании объема глоточной полости при артикуляции гласных из которых у и обладают наиболее...
46079. Система коррекционного воздействия при ринолалии в послеоперационный период 28.5 KB
  Постановка гласных звуков. Занятия снова начинают с проговаривания гласных звуков а и э. Как только небо станет удерживаться в подъеме 1 2 секунды следует приступать к нормализации резонанса гласных звуков. Ребенок упражняется в начале в проговаривании изолированных гласных звуков а затем в сочетаниях по 23 звука.