50114

Рух по діагоналі. Рух по колу. Команди та дії

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Стройові вправи. Загальнорозвивальні вправи. Прикладні вправи. Стройові вправи.

Украинкский

2014-01-16

83.5 KB

2 чел.

Лабораторне заняття 9

1. Стройові вправи. Рух по діагоналі. Рух по колу. Команди та дії.

2. Загальнорозвивальні вправи. Визначення загальнорозвивальних вправ. Класифiкацiя загальнорозвивальних вправ.

3. Прикладні вправи. Повторення (зан. №8). Метання і ловіння. Класифікація. Види метання і ловіння. Способи. Техніка виконання і методика навчання.(частково матеріал виноситься на самостійну роботу).

1. Стройові вправи.

Рух по діагоналі. Команди та дії з місця та в русі.


Рис. 1

     Рух по дiагоналi – це рух групи в косому напрямi з одного кута в протилежний. Команда з мiсця: “По дiагоналi кроком – РУШ!”. Пiд час пересування слово “кроком” опускають: “По дiагоналi – РУШ!” Группа рухається в протилежний кут i виконує ходьбу на мiсцi до тих пiр, поки не прозвучить команда для виходу з дiагоналi, наприклад: “Налiво в обхiд – РУШ!” або для зупинки: “Группа, СТIЙ!”.   

Рух по колу.

Рис. 2

Команда: “По колу – РУШ!” Виконавча команда подається на серединi однiєï з повздовжнiх границь зала чи майданчика, пiсля чого указується  дистанцiя, для того щоб визначити розмiр кола.Коло може бути великого розмiру (диаметр дорiвнює поперечнику залу), середнього (диаметр дорiвнює половинi поперечника залу) та малого (диаметр дорiвнює чвертi поперечника залу).Розподiл кiл на три розмiри є умовним i визначається викладачем в залежностi вiд форми зала.

 

2. Загальнорозвивальні вправи.

Характеристика i класифiкацiя загальнорозвивальних вправ.

    Загальнорозвивальними вправами в гiмнастицi називаються доступнi, нескладнi в технiчному вiдношеннi елементарнi рухи тiлом та його частинами, якi виконуються з метою оздоровлення, виховання фiзичних якостей, формування правильноï постави та покращення функцiонального стану органiзму тих, хто займається.

    Серед рiзноманiтних засобiв гiмнастики саме загальнорозвивальнi вправи мають найбiльш широке застосування. Сама ïх назва вказує на те, що вони вирiшують переважно завдання загального фiзичного розвитку. В основi загальнорозвивальних вправ лежать анатомiчнi можливостi рухiв у рiзних суглобах тiла. Цi вправи створюються аналiтичним шляхом i складаються з рухiв окремими частинами тiла або ïх сполучень. Вони сприяють всебiчному впливу на органiзм тих, хто займається.

     За допомогою загальнорозвивальних вправ формуються:

  •  азбука рухiв;
  •  базова координацiя рухiв;
  •  руховi якостi;
  •  передумови для засвоєння технiки бiльш складних вправ;
  •  основи естетики рухiв.

    

Особливостi загальнорозвивальних вправ:

1.Простота за структурою i доступнiсть. Через це вони широко      використовуються у бiльшостi видiв спорта i складають основу змiсту занять з дiтьми та занять оздоровчоï спрямованостя з рiзним контингентом.

2.Можливiсть вибiркового впливу на окремi м’язовi групи. Цим досягається гармонiйний розвиток рухового апарата.

3.Суворе дозування навантажень: змiст i кiлькiсть вправ, кiлькiсть повторень кожного з них, iнтервыали вiдпочинку, темп, характер виконання вправ, вага обтяжень, вихiднi положення.  

     Для зручностi орiєнтування у неосяжному рiзноманiттi загальнорозвивальних вправ iснує декiлька класифiкацiй.

     1. Класифiкацiя загальнорозвивальних вправ за анатомiчними ознаками:     

  •  вправи для рук i плечового пояса;
  •  вправи для нiг i тазового пояса;
  •  вправи для тулуба i шиï;
  •  вправи для всього тiла.

Ця класифiкацiя передбачає i подальше дроблення з видiленням вправ для конкретних м’язових груп та окремих м’язiв.

.      2.Класифякацiя за ознакою переважного впливу:

  •  вправи на силу;
  •  вправи на розтягування;
  •  вправи на розслаблення;
  •  вправи на координацiю;
  •  вправи на осанку;
  •  дихальнi вправи i т.i.

    3.Класифiкацiя за ознакою використання предметiв i снарядiв:

  •  вправи без предметiв;
  •  вправи з предметами (палка, скакалка, гантелi, набивнi м’ячi тощо);
  •  вправи на снарядах i зi снарядами (гiмнастична стiнка, лава, стiлець тощо);
  •  вправи з використанням тренажерiв.

4.Класифiкацiя за ознакою органiзацiï групи:

  •  вправи, якi виконуються поодинцi;
  •  вправи, якi виконуються удвох, утрьох;
  •  вправи, якi виконуються в колi у зчепленнi;
  •  вправи, якi виконуються у зiмкнутих колонах або шеренгах;
  •  вправи, якi виконуються в русi.

5.Класифiкацiя за вихiдним положенням:

  •  вправи, якi виконуються зi стiйок;
  •  вправи, якi виконуються iз сiдiв;
  •  вправи, якi виконуються iз присiдiв;
  •  вправи, якi виконуються iз положень лежачи;
  •  вправи, якi виконуються iз упорiв;
  •  вправи, якi виконуються iз висiв i т.i.

Для точного визначення конкретноï вправи можуть бути використанi усi данi класифiкацiï. Наприклад: вправа удвох на силу м’язiв спини з набивним м’ячем iз вихiдного положення лежачи на животi.

3. Прикладні вправи.

МЕТАННЯ І ЛОВІННЯ

Вправи в метанні і ловінні виявляють всебічний вплив на організм тих, хто займається, сприяють розвитку координаційних здібностей, вибухової сили, окоміру, зміцнюють м’язи всього тіла, особливо рук і плечового поясу.

У якості предметів застосовуються м’ячі різної ваги і розміру (тенісні,  набивні тощо).

Класіфікація вправ у метанні та ловінні

До групи вправ у метанні та ловінні відносяться: метання на дальність, метання у ціль, підкидання і ловіння, перекидання (див. рис. ?).

  1.  

Рис. ?. Класіфікація вправ у метанні та ловінні.

М е т а н н я   н а   д  а л ь н і с т ь

Метання на дальність – один із видів легкої атлетики і на заняттях гімнастики застосовуються дуже рідко.

Види метань на дальність:

  1.  з місця;
  2.  з розбігу;
  3.  з положення сидячи ноги нарізно або лежачи;
  4.  назад через голову;
  5.  з поворотами.

М е т а н н я   у   ц і л ь

Вправи у метанні у ціль застосовуються у спортивному залі та на майданчику. Предметами для метання можуть слугувати малі та великі м’ячі, мішочки з піском, кеглі, на відкритій місцевості – біти, каміння, сніжки; ціллю є вертикально і горизонтально розташовані фанерні щити, гімнастичні обручі, кола на стіні, штирі на хрестовині, гімнастичні кільця, кінь, козел тощо.

Способи метання у ціль:

1) знизу однією і двома руками;

2) із-за голови однією і двома руками;

3) збоку однією і двома руками;

  1.  від плеча однією і двома руками;
  2.  від грудей двома руками;
  3.  через голову двома руками, стоячи спиною до напряму метання у ціль;
  4.   під ногами двома руками, стоячи ноги нарізно.

Методика навчання метанню у ціль.

1. Поступово збільшувати відстань від місця метання до цілі та зменшувати саму ціль.

2. Зпочатку розучити метання у нерухому ціль, потім у рухому. Наприклад, метання у обруч, який гойдається на мотузці або скакалці на стіні, мяч, що котиться тощо.

3. Бажано метання виконувати однією та іншою рукою.

4. При метанні у ціль доцільно застосовувати поточний, позмінний і змагальний способи організації тих, хто займається на занятті.

Способи ускладнення вправ у метанні у ціль

1. Метання у рухому ціль.

2. Почергове метання у ціль мячів на заданий час.

3. Метання броском об підлогу з наступним відскоком і поразкою цілі.

4. Метання в ціль ударом по мячу відкритою кистю і кулаком зверху, знизу, збоку; палкою, битою.

5. Метання у ціль із різних вихідних положень (назад через голову, вперед і назад із під ніг у стійці ноги нарізно, стоячи на коліні, сидячи ноги нарізно, лежачи).

6. Метання у ціль з розбігу.

П і д к и д а н н я   і   л о в і н н я

Види вправ у підкиданні та ловінні:

  1.  вправи з малим мячем (“школа П.Ф.  Лесгафта”);
  2.  підкидання і ловіння різних предметів (великих м’ячів різної ваги, гімнастичної палки);
  3.  підкидання і ловіння двох і більше предметів (жонглювання).

Вправи з малим мячем (“школа П.Ф.  Лесгафта”)

1. Кинути мяч у підлогу і зловити його.

2. Кинути мяч вверх і зловити.

3. Кинути мяч вверх, дати йому впасти на підлогу і зловити.

4. Кинути мяч  у стіну, дати йому впасти на підлогу і зловити.

5. Кинути мяч у стіну і зловити.

6. Кинути мяч під кутом у підлогу, дати йому вдаритися у стіну, відскочити, впасти на підлогу, після чого зловити його.

7. Теж саме, але зловити мяч, не давши йому впасти на пол.

8. Стоячи спиною до стіни, кинути мяч в неї над головою і після падіння його на підлогу зловити.

9. Теж саме, але зловити мяч, не давши йому впасти на пол.

10. Стоячи спиною до стіни на відстані 1-2-х кроків, кинути мяч косо назад-вверх у стіну і після падіння його на підлогу зловити з поворотом обличчям до стіни.

11. Теж саме, але зловити мяч, не давши йому впасти на пол.

12. Зловити правою (лів.) рукою мяч, кинутий під ліву (пр.) руку, яка зпирається об стіну.

13. Зловити мяч, кинутий із-під  правої (лів.), яка зпирається об стіну.

14. Теж саме, але не спиратися ногою о стіну.

Підкидання і ловіння великих м’ячів різної ваги

Способи підкидання великих мячів:

  1.  кидок знизу;
  2.  кидок із-за голови;
  3.  кидок через плече однією рукою;
  4.  кидок між ногами;
  5.  кидок мяча стопами у стрибку;
  6.  поштовх двома руками від грудей;
  7.  поштовх від плеча однією і двома руками;
  8.  підкидання коліном;
  9.  підкидання стопою.

Способи ловіння великих мячів:

  1.  двома руками;
  2.  однією рукою;
  3.  за спиною;
  4.  за головою;
  5.  на згибах ліктів;
  6.  ліктями попереду і за спиною;
  7.  колінами у сіді зігнувши ноги та у перекаті назад;
  8.  стопою;
  9.  з поворотом.

Способи ускладнення вправ з м’ячами різного розміру і ваги:

1. Кидки і ловля мяча однією рукою.

2. Виконання додаткових рухів руками і ногами, поворотів.

3. Збільшення вищини або довжини  чи сили кидків.

4. Прискорення ритму кидків.

5. Змінення вихідних положень.

6. Кидання і ловіння м’яча удвох, попередньо розподіливши між собою завдання.

Підкидання і ловіння гімнастичної палки

Способи підкидання гімнастичної палки:

  1.  вверх у горизонтальному, вертикальному і похилому положенні;
  2.  вверх з обертанням гімнастичної палки навколо продольної і поперечної осей;
  3.  вверх з обертанням у горизонтальній і вертикальній площині;
  4.  вверх стопами у стрибку;
  5.  під плече;
  6.  під ногою.

Способи ловіння гімнастичної палки:

  1.  однією рукою різними хватами;
  2.  двома руками різними хватами;
  3.  позаду у горизонтальному положенні гімнастичної палки;
  4.  на згибах локтів у горизонтальному положенні гімнастичної палки;
  5.  за головою у горизонтальному положенні гімнастичної палки.

Методика навчаня підкиданню і ловінню. Виходячи з того, що ловіння складний рух, вивчати його треба раніше, ніж підкиданню.

Важливо слідкувати за тим, щоб навантаження рівномірно розподілялося на обидві сторони тіла (виконання вправ пр. і лів. рукою).

Для того, щоб добре засвоїти техніку підкидання і ловіння предметів, вищину кидків необхідно збільшувати поступово.

При навчанні цього виду вправ рекомендується застосовувати метод розучення по частям, цілісний і метод підвідних вправ.

Ж о н г л ю в а н н я

Види вправ у жонглюванні:

  1.  двома мячами: підкидання і ловіння мячів почергово двома руками в о.с., у випаді, у стійці на колінах, у стійці на одному коліні, у сіді на п’ятах, у сіді, у сіді ноги нарізно;
  2.  теж саме однією рукою;
  3.  двома мячами: перекидання мячів із руки у руку;
  4.  двома мячами: з ударом мячем об стіну або підлогу і перекиданням його із руки у руку;
  5.  теж саме однією рукою;
  6.  трьома мячами: перекидання мячів з руки у руку;
  7.  жонглювання з двома або трьома м’ячами

Крім м’ячів жонглювати можна також булавами і паличками; ускладнювати жонглювання, використовуючи предмети різної ваги і розміру.

Методика навчання жонглюванню. У зв’язку з тим, що жонглювання – найскладніший рух із всіх видів вправ у підкиданні та ловінні, вивчати його треба тоді, коли вже добре засвоєні інші вправи цієї групи.

Вищину жонглювання предметами збільшувати поступово.

Зпочатку варто навчити жонглюванню двох м’ячів двома руками й однією найбільш зручною рукою, а вже потім незручною рукою. При цьому слідкувати, щоб навантаження рівномірно розподілялося на обидві руки.

Вправи у жонглюванні вимагають зосередженості і уваги, тому не вивчаються на фоні втоми.

П е р е к и д а н н я

Перекидання мячів виконуються в парах. Для цього застосовуються великі гумові, шкіряні та набивні мячі.

Способи перекидань мяча партнеру:

  1.  від плеча, грудей, із-за голови однією і двома руками, стоячи обличчям до партнера;
  2.  із замаху в сторону, стоячи обличчям до партнера;
  3.  назад через голову, стоячи спиною до партнера;
  4.  назад і вперед через голову, стоячи ноги нарізно спиною до партнера;
  5.  у сторону, стоячи боком до партнера;
  6.  стопами, стоячи обличчям до партнера;
  7.  стопами назад із положення лежачи на спині; різким розгинанням у кульшових суглобах із положення лежачи на спині, мяч за головою, зажатий між стопами; після перекату назад із сіду.

Методика навчання перекиданню. На початковому етапі розучування перекидань слід застосовувати легкі великі мячі, а вже потім набивні.

Відстань між партнерами необхідно збільшувати поступово.

Навчання перекиданню мячів рекомендується проводити фронтальним способом.

Задля забезпечення техніки безпеки на заняттях повинна бути чітка організація тих, хто займається.


ВПРАВИ  У  МЕТАННІ ТА ЛОВІННІ

Метання

на дальність

етання

у ціль

Підкидання і

ловіння

Перекидання


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36438. Виды воздействия рекреационной деятельности на ОС 25.5 KB
  Ранее исследованиям по анализу туристской деятельности уделялось мало внимания да и то рассматривали воздействие туризма только в определённых точках земного шара или воздействие отдельных его видов. Воздействие туризма на окружающую среду может быть прямым косвенным и побудительным а также положительным и отрицательным. Туризм не может развиваться без взаимодействия с окружающей средой однако с помощью управления развитием туризма и чёткого планирования возможно уменьшить негативное воздействие и увеличить положительное. Положительное...
36439. Национальные парки 30 KB
  Основные задачи национальных парков На национальные парки возлагаются следующие основные задачи: а сохранение природных комплексов уникальных и эталонных природных участков и объектов; б сохранение историкокультурных объектов; в экологическое просвещение населения; г создание условий для регулируемого туризма и отдыха; д разработка и внедрение научных методов охраны природы и экологического просвещения; е осуществление экологического мониторинга; ж восстановление нарушенных природных и историкокультурных комплексов и объектов. Исходя...
36440. Государственные природные заказники России: статус, режим, функции, задачи, перспективы развития ФЗначения 29 KB
  Государственные природные заповедники являются природоохранными научноисследовательскими и экологопросветительскими учреждениями имеющими целью сохранение и изучение естественного хода природных процессов и явлений генетического фонда растительного и животного мира отдельных видов и сообществ растений и животных типичных и уникальных экологических систем. Задачи государственных природных заповедников а осуществление охраны природных территорий в целях сохранения биологического разнообразия и поддержания в естественном состоянии...
36441. Категории и виды ООПТ Арх. Области 26.5 KB
  Области сеть ОПТ: заповедники национальные парки заказники памятники природы. На западе области организовано два среднетаежных НП: Водлозерский природный 3411 км2 и Кенозерский 1397 км2. Первый находится на границе Карелии и Архангельской области и включает девственную тайгу на югозападе Онежского района. В области организовано 36 видовых и комплексных заказников 55 681 км2 или 135 площади области.
36442. Восточно-европейская зона 37 KB
  Ее туристские ресурсы определяются помимо живописности природы море реки леса средневысотные горы возможностью заниматься летними и зимними видами спорта а также большим числом историкокультурных памятников разных эпох музыкальными традициями страны и пр. Природной аттрактивностыо отличаются в первую очередь север страны с его Балтийским побережьем и юг где расположена часть Карпатской горной системы. Что касается привлекательности историкокультурной историкоархитектурной то ею обладают главный туристский центр страны и ее...
36443. Западно-европейская 33.5 KB
  Она привлекает туристов и очень разнообразной природой и множеством историкокультурных историкоархитектурных объектов.; преобладанием воздушных перевозок своих и иностранных туристов над автомобильными. При этом в районе велико число туристов не только летом но и зимой в период когда в доступных для туристов горах есть необходимый снежный покров. Наиболее интересны для туристов города Женева Цюрих Берн столица страны.
36444. Южная Европа 34.5 KB
  Пользуется популярностью у туристов и Мальта со столицей ЛаВалетта известная и памятниками прошлого и своеобразной архитектурой. Район этот очень привлекателен для туристов и в последнее десятилетие пользуется исключительным туристским спросом. Это вполне объяснимо: сочетание морских побережий Атлантического океана и Средиземного моря с их пляжами со средиземноморским и близким к нему климатом внутренняя дифференциация природных условий высокогорные и средневысотные районы плато и низменности от очень влажных до засушливых...
36445. Зарубежная Азия 48 KB
  Азиатские страны населяют представители монголоидной и европеоидной рас говорящие па самых различных языках и диалектах. ЮгоВосточная Азия Континентальный район включает Бирму Таиланд Вьетнам Лаос Камбоджу Малайзию Островной макрорайон включает в себя две страны Индонезию и Филиппины Центральная Азия Япония Корейский район СевероВосточный и Восточный Китай Южный Китай с Тайванем. Среди них Стамбул Турция Амман Иордания древние города Ливана Баальбек Сайда а также организующийся туристский центр страны его...
36446. Северная Америка 27 KB
  В США создана крупнейшая в мире туристскорекреационная инфраструктура; число мест в гостиницах и мотелях исчисляется многими миллионами при этом возрастает роль мотелей. В США выделяются 7 туристскорекреационных зон: Восток Запад Центр Тихоокеанская зона ЮгоВосточное побережье Аляска Гавайские острова. Юговосточное побережье Юговосток США включает южную часть побережья Атлантики и побережье Мексиканского залива.