50146

Тактика нападу. Групова тактика. Комбінації при стандартних ситуаціях

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Вона включає дії без мяча і з мячем. Дії без мяча Для оптимального вибору позиції з метою одержання мяча використовується відкривання. Треба памятати що без мяча футболіст переміщується швидше тому перетримування мяча гальмує розвиток атаки. Вибір способу виконання удару його сили напрямку і траєкторії польоту мяча залежить від конкретної ігрової ситуації.

Украинкский

2014-01-16

37 KB

2 чел.

Лабораторне заняття 10.

Тактика  нападу. Групова тактика.

Комбінації  при  стандартних ситуаціях.

Тактика нападу. Організація дій команди, котра володіє м’ячем, з метою взяття воріт суперника відноситься до тактики нападу. Різноманітність форм побудови наступальних дій, варіювання темпу й напрямку розвитку атаки, багатство технічних прийомів єдиноборства – усе це створює важкі умови для суперника.

Вибір тактики  гри залежить від багатьох  чинників, які  спричинені  різними  умовами, такими як:

1) рівень  розвитку рухових якостей   власної команди  та  команди  суперників;

2) рівень технічної  підготовки гравців   власної команди та  команди суперників;

3)  метеорологічні  умови;

4) місце  проведення  змагання.

Індивідуальна тактика. Індивідуальна тактика в нападі – це система індивідуальних цілеспрямованих дій футболіста, що ґрунтуються на його умінні з декількох можливих вирішень у певній ігровій ситуації вибрати найбільш правильне. Вона включає дії без м’яча і з м’ячем.

Дії без м’яча Для оптимального вибору позиції з метою одержання м’яча використовується відкривання. Від того, наскільки гравці швидко і правильно відкриваються, скільки “пропозицій” робиться партнеру з м’ячем, залежить ефективність комбінацій. В усіх випадках необхідно керуватися таким:

– відкривання виконувати несподівано для суперника і на високій швидкості: воно не повинне утруднювати дій партнерів;

– не рекомендується занадто зближатися з гравцем, що володіє м’ячем, це гальмує розвиток атаки;

– уважно стежити за тим, щоб не опинитись у положенні “поза грою”.

Ефективним маневром є відволікання супротивника, тобто демонстративне переміщення в певну зону з метою повести за собою опікуна і тим самим забезпечити свободу дій партнерам. Якщо гравець, який атакує, не справляється в єдиноборстві із суперником, один із партнерів повинен переміститися в цю зону і створити чисельну перевагу.

Дії з м’ячем. Якщо партнери закриті і немає можливості для передачі, доцільно використовувати ведення. Треба пам’ятати, що без м’яча футболіст переміщується швидше, тому перетримування м’яча гальмує розвиток атаки.

Обведення – найважливіший засіб індивідуального подолання оборони. Розрізняють такі види обведення: за допомогою варіювання швидкості і зміни напрямку руху, з використанням відволікаючих дій. Обведення ніколи не повинно бути самоціллю.

Атакуючі дії завершуються ударами по воротах. Вибір способу виконання удару, його сили, напрямку і траєкторії польоту м’яча залежить від конкретної ігрової ситуації.

Групова тактика. Більшість тактичних завдань вирішує взаємодія двох чи декількох гравців, об’єднаних виконанням тактичної комбінації. Вся гра складається з ланцюга таких комбінацій і протидій їм. Комбінації бувають заздалегідь підготовленими в процесі тренувань та імпровізованими – які виникли в ході матчу.

Стандартні  ситуації  виникають у  випадках  виходу м’яча за межі поля і,  безумовно, після  кожного  порушення правил гри. До  стандартних ситуацій належать: початок  гри  з центру  поля, удар м’яча від воріт, штрафний і вільний удари, вкидання  м’яча із-за  бокової лінії, кутовий удар.

Комбінації при стандартних положеннях дають змогу заздалегідь розташувати гравців у найбільш небезпечних для суперника зонах.

Під  час  виконання  тактично  правильних  рішень  стандартних  ситуацій у  гравців  розвивається вміння  аналізувати  та  обирати  найбільш  оптимальні  варіанти  вирішення  ігрової ситуації й ефективно завершувати їх.

Мета комбінацій при вкиданні м’яча із-за бокової лінії – зберегти м’яч у своєї команди (у взаємодії з воротарем чи партнером) або вивести гравця на ударну позицію.

Комбінації при кутових ударах мають два основних варіанти. У першому виконується подача м’яча у штрафний майданчик (в зону 11-метрової позначки, на ближню чи дальню стійки), у другому –  розігрування кутового удару з подальшим ударом по воротах.

Комбінації при штрафних ударах у безпосередній близькості від воріт суперника завершуються ударом по воротах чи розігруванням м’яча, щоб вивести одного з партнерів на зручну для взяття воріт позицію.

Комбінації при вільних ударах пов’язані з розігруванням м’яча (відкидання для удару, гра “у стінку”, передача на вихід тощо).

Комбінації при ударах від воріт виконуються переважно за участю воротаря. Воротар (іноді польовий гравець) вибиває м’яч партнеру, котрий відкрився, або грає з одним із захисників і, одержавши відповідну передачу, посилає м’яч у поле.

Комбінації в ігрових епізодах поділяються на взаємодії в парах, трійках і т. д. Сполучною ланкою цих взаємодій є передачі.

Ефективність передач залежить від технічної майстерності футболіста, його тактичного мислення й уміння бачити поле, маневреності партнерів, зумовленої кількістю “пропозицій” гравцю з м’ячем.

Комбінації в парах. Один з найбільш ефективних способів обігрування суперника за допомогою партнера – це гра “у стінку”. Футболіст, який володіє м’ячем, зближається з партнером, різко передає йому м’яч і на максимальній швидкості кидається за спину суперника. Партнер в один дотик посилає м’яч, щойно отриманий від товариша по команді, у бік руху останнього – “на хід”.

Комбінація “схрещування” застосовується на середині поля чи на підступах до штрафного майданчика. Переслідуваний суперником гравець просувається з м’ячем поперек поля, а його партнер біжить назустріч. Будучи вільним від опіки, у момент зустрічі він одержує м’яч і діє відповідно до ігрової обстановки.

Комбінацію “передача в один дотик” застосовують переважно з метою виграшу часу і простору для маневру.

Вона дає можливість несподівано і швидко змінювати напрямок атаки, перегрупувати сили.

Комбінації в трійках зі “зміною місць” дають змогу обігрувати суперника завдяки переходу гравця зі своєї зони в зону партнера після того, як той “вивів” звідти протидіючого суперника.

Комбінація “пропускання м’яча” найчастіше застосовується при завершенні флангових атак. Активно виходячи на прострільну передачу й імітуючи удар, атакуючий несподівано пропускає м’яч партнеру, котрий розташувався у вигідній позиції.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9073. Философия Рене Декарта (смысл и назначение философии, принцип методологического сомнения, сущность дедуктивного метода, учение о врожденных идеях.) 17.96 KB
  Философия Рене Декарта (смысл и назначение философии, принцип методологического сомнения, сущность дедуктивного метода, учение о врожденных идеях.) Рене Декарт (1596- 1650).Его философия- рационалистическая. Декарт- основоположник рационализма. Прот...
9074. Рационализм 17 века: основные идеи и представители 15.67 KB
  Рационализм 17 века: основные идеи и представители Основное положение рационализма: главный источник знания- идеи, т. е .мысли и понятия, изначально присущие человеку или являющиеся его врожденными способностями. Рационалисты: Рене Декарт, Г.В...
9075. Эмпиризм 17 века. Основные идеи и представители 15.87 KB
  Эмпиризм 17 века. Основные идеи и представители. Эмпиризм- направление в философии, сторонники которого считают, что в основе познаний лежит опыт. Английские эмпирики- Ф. Бэкон, Г. Гоббс, Дж. Локк. Бэкон: Рационалисты науки- философы. Муравьи- собир...
9076. Христианский предэкзистенциализм С. Кьеркегора 15.58 KB
  Христианский предэкзистенциализм С. Кьеркегора Экзистенциализм- направление философии, главным предметом изучения которого стал человек, его проблемы, трудности, существование в окружающем мире. Основателем экзистенциализма считается датский ф...
9077. Воля к жизни А. Шопенгауэра, воля к власти Ницше 15.63 KB
  Воля к жизни А. Шопенгауэра, воля к власти Ницше Ницше: Воля к власти - это одна из разновидностей волевых импульсов человеческого поведения. Волю к власти Ницше считал определяющим стимулом деятельности и главной способностью человека. Осново...
9078. Имморализм и теория сверхчеловека в философии Ницше 17.35 KB
  Имморализм и теория сверхчеловека в философии Ницше ИММОРАЛИЗМ (или аморализм), направление в этике, отрицающее мораль и какие бы то ни было нравственные нормы, связывающие волю индивида. В качестве представителей Имморализма в новой философии можно...
9079. Философия истории К. Маркса в сравнении с философией истории Гегеля 13.83 KB
  Философия истории К. Маркса в сравнении с философией истории Гегеля Гегель: История тоже развивается по закону Тезис- антитезис- синтез. История имеет свою цель- свобода, освобождение человечества. По Гегелю свобода есть познанная необходимость. Все...
9080. Философия немецкого экзистенциализма 20 века. (М. Хайдеггер и К. Ясперс) 14.95 KB
  Философия немецкого экзистенциализма 20 века. (М. Хайдеггер и К. Ясперс) Мартин Хайдеггер занимался разработкой самих основ экзистенциалистского понимания предмета и задач философии.Большое влияние на Хайдеггера оказала философия Ницше. Хайдегг...
9081. Философия французского экзистенциализма 20 века (Ж.-П. Сартр, А. Камю) 16.51 KB
  Философия французского экзистенциализма 20 века (Ж.-П. Сартр, А. Камю) Основная проблема экзистенциальной философии Жана- Поля Сартра (1905- 1980) - проблема выбора. Центральным понятием сартровской философии является для себя бытие. Для се...