50150

Правила запису загальнорозвивальних вправ. Змiст, дозування, методичнi вказiвки

Лабораторная работа

Физика

Стройові вправи. Загальнорозвивальні вправи. Прикладні вправи. Стройові вправи див.

Украинкский

2014-01-16

41 KB

5 чел.

Лабораторне заняття 12

1. Стройові вправи. Повторення (зан. №11). Навчальна практика.

2. Загальнорозвивальні вправи. Правила запису загальнорозвивальних вправ. Змiст, дозування, методичнi вказiвки.

3. Прикладні вправи. Перелізання. Способи. Лазіння із партенром.

Повторення (зан. №11). Здача на оцінку лазання по канату в три прийоми.

1. Стройові вправи (див. заняття 11). Навчальна практика.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Правила запису загальнорозвивальних вправ. Змiст, дозування, методичнi вказiвки.

    При написаннi конспекту урока слiд використовувати тричастинну форму конспекту, яка мiстить в собi такi положення: змiст, дозування та органiзацiйно-методичнi вказiвки. В роздiлi «змiст» записуються в конкретнiй термiнологiчнiй формi вихiдне положення, а також рухи на кожний рахунок: на 2; 4; 8; 16 i т.i. Допускається скорочення деяких термiнiв, наприклад, «вихiдне положення» записується як «в.п.»;  «основна стойка» - «о.с.». Всi iншi термiни пишуться повнiстю конкретним термiнологiчним записом. Напочатку запису вправи пiсля «В.п.» ставиться тире i далi йде запис положення нiг (термiн стойки), положення тулуба (якщо необхiдно), положення рук i голови. Пiсля визначення вихiдного положення ставиться двокрапка. Потiм за рахунком ведеться запис рухiв, починаючи з рухiв ногами i далi знизу вгору: рухи тазом, рухи тулубом, рухи головою, рухи руками. На останнiй рахунок необхiдно записати вихiдне положення, з якого виконується повтор цiєï вправи.

    В роздiлi «дозування» здiйснюється запис кiлькостi повторень даноï вправи з певним дiапазоном, наприклад, «4 - 6 разiв» або «6 – 8 разiв». Причому дозування ведеться в парних числах для того, щоб коли вправи будуть  виконуватись пiд музикальний супровiд, закiнчення виконання вправи приходилось на закiнчення музичноï фрази. Якщо загальнорозвивальнi вправи проводяться прохiдним способом, то дозування записується у кiлькостi метрiв або у часовому вимiрi, наприклад, «20 – 25м» або «30 – 40с».

    В роздiлi «органiзацiйно-методичнi вказiвки» запис ведеться у такiй послiдовностi. Спочатку визначається, на яку частину тiла впливає дана загальнорозвивальна вправа: для рук i плечового пояса, для шиï, для тулуба, для тазового пояса, для нижнiх кiнцiвок, для всього тiла. Далi йдуть вказiвки по технiцi виконання вправи, по правильнiй поставi, по гiмнастичному стилю. Далi вказується темп виконання: повiльний, помiрний, середнiй, швидкий. I, нарештi, записується те, який показ вправи здiйснюється педагогом: фронтальний, «дзеркальний», боковий, спиною. Окремi методичнi вказiвки бажано записувати двома словами, тому що ïх слiд проголошувати в ритмi рахунку: «1 – 2 – 3 – 4 – вище -  голову – 3 – 4» i т.д.

Приклад звапису загальнорозвиальних вправ:

З м i с т

Дозування

Органiзацiйно-методичнi вказiвки

1.В.п. – зiмкнута стойка, руки на

            пояс:

  1 – руки вперед;

   2 – стойка на носках, руки

         вгору;

   3 – руки в сторонни;

   4 – в.п.

2.В.п. – о.с., руки за спину:

   1 – нахил влiво;

   2 – в.п.;

   3 – нахил вправо;

   4 – в.п.

4 – 6 раз.

6 – 8 раз.

Вправа для всього тiла на витягування спинного хребта. На «2» дивитись вгору. Пiдборiддя вище. М’язи напруженi. Темп повiльний. Показ фронтальний.

Вправа для тулуба. Максимальна амплiтуда. Лопатки зведенi. Колiна випрямленi. Темп помiрний. Показ «дзеркальний».

3. Прикладні вправи.

П е р е л і з а н н я

Перелізати можна через гімнастичні снаряди або забор, із однієї гімнастичної драбини на іншу, з каната на канат, із похилої або горизонтальної гімнастичної лави на гімнастичну стінку і ,навпаки. Перелізання виконуються із о.с.,  вису або упору різними способами.

Способи перелізання:

  1.  із вису в упор і навпаки;
  2.  із вису підйомом силою;
  3.  переворотом в упор;
  4.  стрибком в упор;
  5.  опусканням вперед;
  6.  почерговим перемахом ногами;
  7.  ногами вперед;
  8.  головою вперед.

Методика навчання перелізанням. Розпочинати навчання необхідно з перелізань через невисокі гімнастичні снаріди та обладнання.

Бажано чергувати різні способи перелізання; застосовувати смугу перешкод; ігровий і змагальний способи навчання на заняттях.

Л а з і н н я   і з   п а р т н е р о м

Цей вид лазіння найбільш складний тому, що потребує хорошої фізичної підготовленості. Як правило у роботі з дітьми і жінками він незастосовується.

Лазіння із партнером можно проводити на гімнастичній драбині канаті та шесті.

Способи лазіння з партнером:

  1.  сидячи на плечах партнера;
  2.  сидячи на спині партнера.

Техніка виконання лазіння із партнером. Партнер повинен

зацепитись ногами за спину того, хто лізе, і допомагати йому, підтягуючись на руках.

Повторення (зан. №11). Здача на оцінку лазання по канату в три прийоми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32789. Уровни и методы научного познания 14.54 KB
  Уровни и методы научного познания. В научном познании используются разнообразные методы. Метод греч. Учение о методах – методология ее предметом является обоснование методов исследование их эффективности особенностей применения в различных областях знания.
32790. Диалектика, её исторические формы. Диалектика и метафизика 15.42 KB
  Диалектика и метафизика. диалектика – это учение о всеобщих связях и закономерностях развития природы общества и мышления а также основанный на этом учении метод познания. Диалектика как теория и метод познания в своем историческом развитии прошла несколько этапов. Наивная или стихийная диалектика античности.
32791. Общее понятие о философии. Исторические основания возникновения философии. Дофилософские мировоззренческие системы и их роль в формировании философии 15.71 KB
  Философия зародилась около 25 тыс. Термин философия был введен Пифагором и дословно означал любовь к мудрости phileo – любовь sophi – мудрость. Философия все больше превращалась в обобщенную систему знаний о мире задачей которой являлось дать ответы на наиболее общие глубинные вопросы о природе обществе человеке. Философия – это форма духовной деятельности человека форма общественного сознания направленная на осмысление коренных мировоззренческих вопросов.
32792. Спецефика филосовского знания. Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины 15.26 KB
  Соотношение философии и частных наук. Взаимосвязь философии и медецины. С выделением отдельных наук в самостоятельные области знаний возникает вопрос о соотношении философии и частных наук под частными науками понимаются те которые изучают отдельные области реальности. Роль философии представители данного направления сводят к логическому анализу научного языка; 3антисциентизм ограничивает роль науки решением узко практических задач.
32793. Основной вопрос философии и его 2 стороны. Исторические формы материализма и идеализма 16.65 KB
  Основной вопрос философии и его 2 стороны. Центральная мировоззренческая проблема – об отношении человека к миру – конкретизируется в философии как вопрос об отношении мышления к бытию об отношении идеального и материального. Этот вопрос является основным вопросом философии т. Крупнейший представитель немецкой классической философии И.
32794. Исторические этапы развития мировой филосовской мысли. Основные филосовские принципы и исторические типы филосовствования 14.95 KB
  В истории философской мысли также выделяются основные типы философствования философского анализа. В античности созерцательный тип философствования проявился в натурфилософии философии природы а в Древнем Китае – в принципе недеяния т. 2Умозрительный тип философствования – это способ теоретического постижения действительности основанный на отвлеченных логических построениях не связанных с опытными данными. Ярким примером умозрительного типа философствования являются доказательства существования Бога в учении Ф.
32795. Особенности Древнеиндийской философии. Её основные направления 17.32 KB
  В развитии культуры Древней Индии можно выделить два основных периода: 1ведический – предфилософский сер. связанный с переселением на территорию Древней Индии арийских племен. Культура Древней Индии в целом и философия в частности возникла и развивалась в условиях кастовой организации общественной жизни патриархальных традиций и власти деспотического государства. Основным культурным источником философии Древней Индии стала ведическая литература.
32796. Особенности Древнекитайской философии и её основные направления 17.69 KB
  В этот период создавались важнейшие философские школы оказавшие огромное влияние на общественную мысль китайского общества: конфуцианство даосизм моизм легизм и др. б даосизм как онтологическое учение его наивнодиалектический характер. Основателем даосизма является мудрец Лаоцзы VI – V вв. Его главный труд – Даодэцзын – Книга о Дао и Дэ.
32797. Античная философия: этапы развития и характерные черты. Первые греческие мыслители 22.71 KB
  Античная философия: этапы развития и характерные черты. Античная философия возникла в Древней Греции в середине I тысячелетия до н. В центре внимания философии данного периода проблемы природы космоса в целом; 2классическая греческая философия учения Сократа Платона Аристотеля – V – IV вв. Главное внимание здесь уделяется проблеме человека его познавательных возможностей; 3философия эпохи эллинизма – III в.