50162

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Стройові вправи. Загальнорозвивальні вправи. Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання змiст пiдбiр вправ послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

Украинкский

2014-01-17

49.5 KB

4 чел.

Лабораторне заняття 13

1. Стройові вправи. Повторення (зан. №12). Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання, змiст, пiдбiр вправ, послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

3. Прикладні вправи. Повторення (зан. №12). Лазіння по канату в два прийоми. Техніка виконання і методика навчання. Страховка і допомога. Підготовчі, спеціальні та підвідні вправи.

  1.  Стройові вправи. Повторення (див. заняття 12).

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

Темп руху  і довжину кроку змінюють за командами: “ЧАСТІШЕ КРОК!”, “РІДШЕ!”, “ПІВКРОКУ!”, “ПОВНИЙ КРОК!”, “ШИРШЕ КРОК!”, “КОРОТШЕ КРОК!”.

2. Загальнорозвивальны вправи.

Складання комплексiв загальнорозвивальних вправ.

Комплекс загальнорозвивальних вправ – це набiр взаємозв’язаних цiлеспрямованих вправ, якi розташованi в визначенiй послiдовностi i вирiшують певнi завдання.

      Загальнорозвивальнi вправи рiдко застосовуються iзольовано. Тому викладач постiйно стикається з необхiднiстю складати рiзнi комплекси загальнорозвивальних вправ. Перш нiж приступити до пiдбору вправ у комплекс, треба точно визначити його цiльове призначення: для загальноï або спецiальноï розминки, для комплексного або спрямованого розвитку рухових якостей (сили, гнучкостi, витривалостi, координацiйних здiбностей, швидкiсних здiбностей), для формування постави, для вирiшення завдань вiдновлення, для навчання конкретним руховим дiям i т.i. Друге, що необхiдно знати при пiдборi вправ – контингент тих, що займаються, ïхнiй вiк та рiвень пiдготовленостi.

    Далi лишається вирiшити два питання: якi вправи включати i в якiй послядовностi.

    Загальнi методичнi рекомендацiï до складання комплексiв загальнорозвивальних вправ в уроках основноï гiмнастики:

    1.Вправи, якi включаються в комплекс, повиннi бути спрямованi на вирiшення основних завдань уроку.

    2.Змiст вправ повинен вiдповiдати рiвню пiдготовленостi, статi й вiку тих, хто займається.

    3.Вправи необхiдно пiдбирати так, щоб вони здiйснювали всебiчний вплив на органiзм учнiв та забезпечували розвиток основних рухових якостей.

    4.Вправи повиннi формувати правильну поставу i сприяти вмiнню управляти своïми рухами.

    5.Комплекс складається за принципом послiдовного зростання навантаження. Вiн починається з легких i простих рухiв окремими частинами тiла, далi включаються вправи, якi навантажують бiльшi групи м’язiв. Закiнчується комплекс досить iнтенсивно: стрибковi вправи з переходом на ходьбу.

    6.Необхiдно чередувати вправи так, щоб в роботу послiдовно включались рiзнi частини тiла.

    7.Вправи силового характеру повиннi йти перед вправами на розтягування даноï групи м’язiв. Пiсля напруженоï роботи необхiдно виконувати  врави на розслаблення.

    До конкретноï послiдовностi вправ у комплексi iснують рiзнi пiдходи:

  •  Опрацювання м’яязово-зв’язкового апарата зверху вниз (руки, плечовий пояс, шия, тулуб, тазовий пояс, ноги).
  •  Аналогiчне опрацювання, але знизу вверх (в хореографiï, бiля гiмнастичноï стiнки та iн.).
  •  Перехiд вiд рухiв у дрiбних суглобах до рухiв у великих (кистi – стопи, лiктi – колiна, плечi – таз, спинний хребет).
  •  Робота за типом серiй «руки – ноги – тулуб» (3 – 5 серiй), кожний раз змiнюючи спрямованiсть впливу.
  •  Суворе слiдування «типовiй схемi» з конкретним перелiком спрямованостi впливу вправ.

     Така рiзноманiтнiсть пiдходiв до складання комплексiв свiдчить, по-перше, про дуже широкi можливостi загальнорозвивальних вправ, а по-друге, про недостатню вивченiсть впливу комплексiв рiзних видiв побудови на вирiшення конкретних педагогiчних завдань.

3. Прикладні вправи.

Лазіння по вертикальному канату у два прийоми

При лазіння у два прийоми основне навантаження приходиться на руки та плечовий пояс.

Техніка виконання. Лазіння по вертикальному канату у два прийоми виконується із вихідного положення вису на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя.

Прийоми лазіння:

І – зігнути ноги і захватити канат зовнішніми сторонами стоп;

ІІ – випрямляючи ноги і не послаблюючи захвату канату стопами,

підтягнутися на одній руці, іншою перехватити канат вверху.

Під час виконання І-го прийому необхідно провиснути на одній руці, міцно захватити канат стопами, максимально підтягнути коліна до грудей; ІІ-го прийому – підтягуючись на одній руці та активно випрямити ноги.

  Для лазіння по вертикальному канату у два прийоми застосовуються ті ж види підготовчих і загальнорозвивальних вправ, що і для лазіння у три прийоми.  

Підвідні вправи до лазіння по вертикальному канату у два прийоми

1.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя розгойдування.

2.

Із сіду на гімнастичній лаві продольно захват гімнастичної скакалки або мотузки ногами.

3.

Із в.п. о.с., одна рука вверх, інша на рівні підборіддя, стиснуті у кулаки: імітація лазіння по канату в два прийоми: І – присісти, ІІ – випрямити ноги і зігнути руку до підборіддя, що була вверх, одночасно піднімаючи іншу вверх.

4.

Із вису на одній руці, іншу руку зігнути у ліктьовому суглобі та взятися нею за рійку на рівні підборіддя боком до гімнастичної стінки: послідовне виконання прийомів лазіння із фіксацією положень після кожного із них.

5.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя окреме розучування прийомів лазіння.

6.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя послідовне виконання  прийомів лазіння з фіксацією положень після кожного із них.

Методика навчання. При навчанні лазінню по вертикальному канату у три і два прийоми доцільно спочатку добре засвоїти прийоми лазіння на гімнастичній стінці та способи захвату канату в різних вихідних положеннях, замінюючи його гімнастичною скакалкою або товстою мотузкою.

Кожен із прийомів необхідно засвоїти окремо, потім їх поєднати разом з фіксацією кожного із них при цьому треба не поспішати лазити по канату до його верхнього кінця, а правильно засвоїти спочатку один цикл рухів.

Не дивлячись на те, що по координації лазіння у два прийоми простіше за лазіння у три прийоми, першим доцільно вивчати саме його тому, що при лазінні у два прийоми навантаження на руки і плечовий пояс значно зростає.

Страховка і допомога. При виконанні лазіння по вертикальному канату в три і два прийоми страховка  здійснюється позаду того, хто виконує вправу; допомога надається стоячи позаду під таз.

Рекомендовані види допомоги – проводка за рухом, підштовхування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76788. Мышцы и фасции плечевого пояса 183 KB
  Под мышцей в области большого плечевого бугра располагается поддельтовидная синовиальная сумка. Кровоснабжение из торакоакромиальной пекторальной задней огибающей артерий которые анастомозируют в области плечевого сустава с артериями надлопаточной из подключичной окружающей лопатку из подмышечной образуя артериальную сеть. Дельтовидный мускул иннервируется от подмышечного нерва плечевого сплетения.
76789. Мышцы и фасции плеча 180.63 KB
  Функция: сгибание и приведение плеча поворот кнаружи. Двуглавая мышца плеча с короткой и длинной головками начало короткой от клювовидного отростка длинной от надсуставного лопаточного бугорка. Обе головки на средине плеча сливаются в единое брюшко переходящее в сухожилие с прикреплением к бугристости лучевой кости.
76790. Мышцы и фасции предплечья 184.67 KB
  Плечелучевая мышца с началом от латерального надмыщелкового гребня плеча и латеральной межмышечной перегородки и с прикреплением длинного плоского сухожилия на латеральной поверхности дистального конца лучевой кости. Кровоснабжается лучевой артерией и ее возвратной ветвью коллатеральной лучевой артерией иннервируется лучевым нервом. Круглый пронатор с началом от медиального надмыщелка и медиальной межмышечной перегородки плеча фасции предплечья и от венечного отростка локтевой кости с прикреплением к середине диафиза лучевой кости....
76791. Мышцы кисти 183.03 KB
  В запястье под кожей располагаются две мощные связки спереди удерживатель сгибателей а сзади удерживатель разгибателей которые браслетом охватывают кости и сухожилия. Сухожилия сгибателей предплечья и кисти проходят в области запястья под удерживателем который вместе с костями и бороздой запястья формирует карпальный канал. В запястном канале образуется общее синовиальное влагалище вмещающее восемь сухожилий поверхностного и глубокого сгибателей пальцев и одно сухожилие локтевого сгибателя запястья. Такое же длинное синовиальное...
76792. Подмышечная ямка 184.1 KB
  Подкрыльцовая впадина подмышечная ямка пространство между боковым отделом грудной клетки и плечом. Стенки впадины Передняя стенка образована подключичной большой и малой грудной мышцами покрытыми грудиноключичной фасцией. Верхний ключичногрудной находится между ключицей и верхним краем малой грудной мышцы. Средний грудной соответствует малой грудной мышце с началом от IIIY ребер и прикреплением к клювовидному отростку лопатки.
76793. Венозные сплетения и анастомозы 179.96 KB
  Во многих органах возникают органные венозные сплетения: глоточное щитовидное мочепузырное прямокишечное и другие Три крупных вены: верхняя нижняя полые и воротная образуют каждая свою венозную систему. Венозные соединения между ветвями одной вены то есть пределах одной системы считаются внутрисистемными. Кавакавальные анастомозы в передней брюшной стенке образуются притоками верхней полой вены: верхней надчревной грудонадчревной венами и притоками нижней полой вены: надчревной нижней и надчревной поверхностной. В задней стенке груди...
76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...
76795. Сердце — развитие, строение, топография 182.81 KB
  После срастания перегородок образуется вторичное межпредсердное отверстие овальное так как прорывается краниальная часть перегородки. Левое отверстие и митральный двухстворчатый клапан лежат на уровне IIIго реберного хряща правое и трехстворчатый клапан над IVм хрящом у грудины. Аортальное отверстие и его полулунные клапаны находятся кзади от левого края грудины на уровне IIIго межреберья; отверстие легочного ствола с полулунными клапанами над IIIим правым реберным хрящом у правого края грудины. Правое предсердие атриум декстер...
76796. Строение миокарда 183.83 KB
  Проводящая система сердца. В предсердиях и желудочках образуется разное количество слоев с неодинаковым расположением и направлением мышечных волокон сократительных кардиомиоцитов которые начинаются от мягкого соединительнотканного скелета сердца. В сократительном миокарде желудочков различаются: общий поверхностный слой с косо ориентированными волокнами начинающимися от фиброзных колец и уходящими в верхушку сердца где они образуют завиток вортекс и плавно переходят во внутренний слой; средний слой из круговых волокон являющийся...