50162

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Стройові вправи. Загальнорозвивальні вправи. Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання змiст пiдбiр вправ послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

Украинкский

2014-01-17

49.5 KB

4 чел.

Лабораторне заняття 13

1. Стройові вправи. Повторення (зан. №12). Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання, змiст, пiдбiр вправ, послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

3. Прикладні вправи. Повторення (зан. №12). Лазіння по канату в два прийоми. Техніка виконання і методика навчання. Страховка і допомога. Підготовчі, спеціальні та підвідні вправи.

  1.  Стройові вправи. Повторення (див. заняття 12).

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

Темп руху  і довжину кроку змінюють за командами: “ЧАСТІШЕ КРОК!”, “РІДШЕ!”, “ПІВКРОКУ!”, “ПОВНИЙ КРОК!”, “ШИРШЕ КРОК!”, “КОРОТШЕ КРОК!”.

2. Загальнорозвивальны вправи.

Складання комплексiв загальнорозвивальних вправ.

Комплекс загальнорозвивальних вправ – це набiр взаємозв’язаних цiлеспрямованих вправ, якi розташованi в визначенiй послiдовностi i вирiшують певнi завдання.

      Загальнорозвивальнi вправи рiдко застосовуються iзольовано. Тому викладач постiйно стикається з необхiднiстю складати рiзнi комплекси загальнорозвивальних вправ. Перш нiж приступити до пiдбору вправ у комплекс, треба точно визначити його цiльове призначення: для загальноï або спецiальноï розминки, для комплексного або спрямованого розвитку рухових якостей (сили, гнучкостi, витривалостi, координацiйних здiбностей, швидкiсних здiбностей), для формування постави, для вирiшення завдань вiдновлення, для навчання конкретним руховим дiям i т.i. Друге, що необхiдно знати при пiдборi вправ – контингент тих, що займаються, ïхнiй вiк та рiвень пiдготовленостi.

    Далi лишається вирiшити два питання: якi вправи включати i в якiй послядовностi.

    Загальнi методичнi рекомендацiï до складання комплексiв загальнорозвивальних вправ в уроках основноï гiмнастики:

    1.Вправи, якi включаються в комплекс, повиннi бути спрямованi на вирiшення основних завдань уроку.

    2.Змiст вправ повинен вiдповiдати рiвню пiдготовленостi, статi й вiку тих, хто займається.

    3.Вправи необхiдно пiдбирати так, щоб вони здiйснювали всебiчний вплив на органiзм учнiв та забезпечували розвиток основних рухових якостей.

    4.Вправи повиннi формувати правильну поставу i сприяти вмiнню управляти своïми рухами.

    5.Комплекс складається за принципом послiдовного зростання навантаження. Вiн починається з легких i простих рухiв окремими частинами тiла, далi включаються вправи, якi навантажують бiльшi групи м’язiв. Закiнчується комплекс досить iнтенсивно: стрибковi вправи з переходом на ходьбу.

    6.Необхiдно чередувати вправи так, щоб в роботу послiдовно включались рiзнi частини тiла.

    7.Вправи силового характеру повиннi йти перед вправами на розтягування даноï групи м’язiв. Пiсля напруженоï роботи необхiдно виконувати  врави на розслаблення.

    До конкретноï послiдовностi вправ у комплексi iснують рiзнi пiдходи:

  •  Опрацювання м’яязово-зв’язкового апарата зверху вниз (руки, плечовий пояс, шия, тулуб, тазовий пояс, ноги).
  •  Аналогiчне опрацювання, але знизу вверх (в хореографiï, бiля гiмнастичноï стiнки та iн.).
  •  Перехiд вiд рухiв у дрiбних суглобах до рухiв у великих (кистi – стопи, лiктi – колiна, плечi – таз, спинний хребет).
  •  Робота за типом серiй «руки – ноги – тулуб» (3 – 5 серiй), кожний раз змiнюючи спрямованiсть впливу.
  •  Суворе слiдування «типовiй схемi» з конкретним перелiком спрямованостi впливу вправ.

     Така рiзноманiтнiсть пiдходiв до складання комплексiв свiдчить, по-перше, про дуже широкi можливостi загальнорозвивальних вправ, а по-друге, про недостатню вивченiсть впливу комплексiв рiзних видiв побудови на вирiшення конкретних педагогiчних завдань.

3. Прикладні вправи.

Лазіння по вертикальному канату у два прийоми

При лазіння у два прийоми основне навантаження приходиться на руки та плечовий пояс.

Техніка виконання. Лазіння по вертикальному канату у два прийоми виконується із вихідного положення вису на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя.

Прийоми лазіння:

І – зігнути ноги і захватити канат зовнішніми сторонами стоп;

ІІ – випрямляючи ноги і не послаблюючи захвату канату стопами,

підтягнутися на одній руці, іншою перехватити канат вверху.

Під час виконання І-го прийому необхідно провиснути на одній руці, міцно захватити канат стопами, максимально підтягнути коліна до грудей; ІІ-го прийому – підтягуючись на одній руці та активно випрямити ноги.

  Для лазіння по вертикальному канату у два прийоми застосовуються ті ж види підготовчих і загальнорозвивальних вправ, що і для лазіння у три прийоми.  

Підвідні вправи до лазіння по вертикальному канату у два прийоми

1.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя розгойдування.

2.

Із сіду на гімнастичній лаві продольно захват гімнастичної скакалки або мотузки ногами.

3.

Із в.п. о.с., одна рука вверх, інша на рівні підборіддя, стиснуті у кулаки: імітація лазіння по канату в два прийоми: І – присісти, ІІ – випрямити ноги і зігнути руку до підборіддя, що була вверх, одночасно піднімаючи іншу вверх.

4.

Із вису на одній руці, іншу руку зігнути у ліктьовому суглобі та взятися нею за рійку на рівні підборіддя боком до гімнастичної стінки: послідовне виконання прийомів лазіння із фіксацією положень після кожного із них.

5.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя окреме розучування прийомів лазіння.

6.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя послідовне виконання  прийомів лазіння з фіксацією положень після кожного із них.

Методика навчання. При навчанні лазінню по вертикальному канату у три і два прийоми доцільно спочатку добре засвоїти прийоми лазіння на гімнастичній стінці та способи захвату канату в різних вихідних положеннях, замінюючи його гімнастичною скакалкою або товстою мотузкою.

Кожен із прийомів необхідно засвоїти окремо, потім їх поєднати разом з фіксацією кожного із них при цьому треба не поспішати лазити по канату до його верхнього кінця, а правильно засвоїти спочатку один цикл рухів.

Не дивлячись на те, що по координації лазіння у два прийоми простіше за лазіння у три прийоми, першим доцільно вивчати саме його тому, що при лазінні у два прийоми навантаження на руки і плечовий пояс значно зростає.

Страховка і допомога. При виконанні лазіння по вертикальному канату в три і два прийоми страховка  здійснюється позаду того, хто виконує вправу; допомога надається стоячи позаду під таз.

Рекомендовані види допомоги – проводка за рухом, підштовхування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19857. Принцип действия магнитно-силового микроскопа (МСМ). Квазистатические методики в МСМ 1.67 MB
  Лекция 22 Принцип действия магнитносилового микроскопа МСМ. Квазистатические методики в МСМ. Колебательные методики в МСМ. Магнитносиловой микроскоп МСМ был изобретен И. Мартином и К. Викрамасингхом в 1987 г. для исследования локальных магнитных свойств образцов. Дан...
19858. Принцип действия растрового электронного микроскопа. Схема РЭМ. Понятие увеличения в РЭМ 137.5 KB
  Лекция 23 Принцип действия растрового электронного микроскопа. Схема РЭМ. Понятие увеличения в РЭМ. Детектор электронов. Растровый электронный микроскоп РЭМ является одним из наиболее распространенных аналитических приборов используемых как в исследовательских ла
19859. Понятие контраста в растровом электронном микроскопе. Определение предельного разрешения РЭМ. Формирование топографического контраста в РЭМ 553 KB
  Лекция 24 Понятие контраста в растровом электронном микроскопе. Определение предельного разрешения РЭМ. Формирование топографического контраста в РЭМ. Для того чтобы на экране ЭЛТ можно было наблюдать картину отображения образца необходимо чтобы интенсивность свеч
19860. Физические основы рентгеновского микроанализа. Количественный рентгеновский микроанализ с использованием метода трех поправок 604 KB
  Лекция 25 Физические основы рентгеновского микроанализа. Количественный рентгеновский микроанализ с использованием метода трех поправок. Как было отмечено ранее при взаимодействии электронного пучка с образцом генерируется характеристическое рентгеновское излуче...
19861. Физические основы метода Оже-электронной спектроскопии. Необходимое оборудование. Модуляционная методика в Оже-электронной спектроскопии 189 KB
  Лекция 26 Физические основы метода Ожеэлектронной спектроскопии. Необходимое оборудование. Модуляционная методика в Ожеэлектронной спектроскопии. В прошлом семестре был подробно рассмотрен процесс Ожеэлектронной эмиссии. Кратко напомним схему образования Ожеэле
19862. Проведение количественного анализа в Оже-спектроскопии методом внешних эталонов и методом коэффициентов элементной чувствительности 255.5 KB
  Лекция 27 Проведение количественного анализа в Ожеспектроскопии методом внешних эталонов и методом коэффициентов элементной чувствительности. Растровая Ожеэлектронная спектроскопия. Метод ОЭС позволяет проводить как качественный так и количественный элементный
19863. Физические основы метода вторичной ионной масс-спектрометрии (ВИМС). Аппаратура, необходимая для реализации метода ВИМС 115 KB
  Лекция 28 Физические основы метода вторичной ионной массспектрометрии ВИМС. Аппаратура необходимая для реализации метода ВИМС. Возможности метода ВИМС. Массспектрометрический анализ нейтральных распыленных частиц. Метод вторичной ионной массспектрометрии ВИМС ...
19864. Метод резерфордовского обратного рассеяния (РОР). Форма спектра обратнорассеянных ионов. Аппаратура, необходимая для реализации метода РОР 194 KB
  Лекция 29 Метод резерфордовского обратного рассеяния РОР. Форма спектра обратнорассеянных ионов. Аппаратура необходимая для реализации метода РОР. Первая работа посвященная анализу образца с помощью обратнорассеянных ионов появилась в 1968 г. В основе метода лежит м
19865. Определение стехиометрии образца методом РОР. Разрешение метода по глубине. Определение толщины пленки методом РОР 157 KB
  Лекция 30 Определение стехиометрии образца методом РОР. Разрешение метода по глубине. Определение толщины пленки методом РОР. С помощью метода Резерфордовского обратного рассеяния можно определить стехиометрический состав однородного образца не прибегая к использо