50162

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії

Лабораторная работа

Физкультура и спорт

Стройові вправи. Загальнорозвивальні вправи. Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання змiст пiдбiр вправ послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

Украинкский

2014-01-17

49.5 KB

4 чел.

Лабораторне заняття 13

1. Стройові вправи. Повторення (зан. №12). Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

2. Загальнорозвивальні вправи.

Загальнi методичнi рекомендацiï до складення комплексiв загальнорозвивальних вправ: завдання, змiст, пiдбiр вправ, послiдовнiсть вправ у комплексi; чергування спрямованностi вправ тощо. Варiанти послiдовностi вправ у комплексi.

3. Прикладні вправи. Повторення (зан. №12). Лазіння по канату в два прийоми. Техніка виконання і методика навчання. Страховка і допомога. Підготовчі, спеціальні та підвідні вправи.

  1.  Стройові вправи. Повторення (див. заняття 12).

Зміна ширини кроків і швидкості руху. Команди та дії.

Темп руху  і довжину кроку змінюють за командами: “ЧАСТІШЕ КРОК!”, “РІДШЕ!”, “ПІВКРОКУ!”, “ПОВНИЙ КРОК!”, “ШИРШЕ КРОК!”, “КОРОТШЕ КРОК!”.

2. Загальнорозвивальны вправи.

Складання комплексiв загальнорозвивальних вправ.

Комплекс загальнорозвивальних вправ – це набiр взаємозв’язаних цiлеспрямованих вправ, якi розташованi в визначенiй послiдовностi i вирiшують певнi завдання.

      Загальнорозвивальнi вправи рiдко застосовуються iзольовано. Тому викладач постiйно стикається з необхiднiстю складати рiзнi комплекси загальнорозвивальних вправ. Перш нiж приступити до пiдбору вправ у комплекс, треба точно визначити його цiльове призначення: для загальноï або спецiальноï розминки, для комплексного або спрямованого розвитку рухових якостей (сили, гнучкостi, витривалостi, координацiйних здiбностей, швидкiсних здiбностей), для формування постави, для вирiшення завдань вiдновлення, для навчання конкретним руховим дiям i т.i. Друге, що необхiдно знати при пiдборi вправ – контингент тих, що займаються, ïхнiй вiк та рiвень пiдготовленостi.

    Далi лишається вирiшити два питання: якi вправи включати i в якiй послядовностi.

    Загальнi методичнi рекомендацiï до складання комплексiв загальнорозвивальних вправ в уроках основноï гiмнастики:

    1.Вправи, якi включаються в комплекс, повиннi бути спрямованi на вирiшення основних завдань уроку.

    2.Змiст вправ повинен вiдповiдати рiвню пiдготовленостi, статi й вiку тих, хто займається.

    3.Вправи необхiдно пiдбирати так, щоб вони здiйснювали всебiчний вплив на органiзм учнiв та забезпечували розвиток основних рухових якостей.

    4.Вправи повиннi формувати правильну поставу i сприяти вмiнню управляти своïми рухами.

    5.Комплекс складається за принципом послiдовного зростання навантаження. Вiн починається з легких i простих рухiв окремими частинами тiла, далi включаються вправи, якi навантажують бiльшi групи м’язiв. Закiнчується комплекс досить iнтенсивно: стрибковi вправи з переходом на ходьбу.

    6.Необхiдно чередувати вправи так, щоб в роботу послiдовно включались рiзнi частини тiла.

    7.Вправи силового характеру повиннi йти перед вправами на розтягування даноï групи м’язiв. Пiсля напруженоï роботи необхiдно виконувати  врави на розслаблення.

    До конкретноï послiдовностi вправ у комплексi iснують рiзнi пiдходи:

  •  Опрацювання м’яязово-зв’язкового апарата зверху вниз (руки, плечовий пояс, шия, тулуб, тазовий пояс, ноги).
  •  Аналогiчне опрацювання, але знизу вверх (в хореографiï, бiля гiмнастичноï стiнки та iн.).
  •  Перехiд вiд рухiв у дрiбних суглобах до рухiв у великих (кистi – стопи, лiктi – колiна, плечi – таз, спинний хребет).
  •  Робота за типом серiй «руки – ноги – тулуб» (3 – 5 серiй), кожний раз змiнюючи спрямованiсть впливу.
  •  Суворе слiдування «типовiй схемi» з конкретним перелiком спрямованостi впливу вправ.

     Така рiзноманiтнiсть пiдходiв до складання комплексiв свiдчить, по-перше, про дуже широкi можливостi загальнорозвивальних вправ, а по-друге, про недостатню вивченiсть впливу комплексiв рiзних видiв побудови на вирiшення конкретних педагогiчних завдань.

3. Прикладні вправи.

Лазіння по вертикальному канату у два прийоми

При лазіння у два прийоми основне навантаження приходиться на руки та плечовий пояс.

Техніка виконання. Лазіння по вертикальному канату у два прийоми виконується із вихідного положення вису на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя.

Прийоми лазіння:

І – зігнути ноги і захватити канат зовнішніми сторонами стоп;

ІІ – випрямляючи ноги і не послаблюючи захвату канату стопами,

підтягнутися на одній руці, іншою перехватити канат вверху.

Під час виконання І-го прийому необхідно провиснути на одній руці, міцно захватити канат стопами, максимально підтягнути коліна до грудей; ІІ-го прийому – підтягуючись на одній руці та активно випрямити ноги.

  Для лазіння по вертикальному канату у два прийоми застосовуються ті ж види підготовчих і загальнорозвивальних вправ, що і для лазіння у три прийоми.  

Підвідні вправи до лазіння по вертикальному канату у два прийоми

1.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує канат на рівні підборіддя розгойдування.

2.

Із сіду на гімнастичній лаві продольно захват гімнастичної скакалки або мотузки ногами.

3.

Із в.п. о.с., одна рука вверх, інша на рівні підборіддя, стиснуті у кулаки: імітація лазіння по канату в два прийоми: І – присісти, ІІ – випрямити ноги і зігнути руку до підборіддя, що була вверх, одночасно піднімаючи іншу вверх.

4.

Із вису на одній руці, іншу руку зігнути у ліктьовому суглобі та взятися нею за рійку на рівні підборіддя боком до гімнастичної стінки: послідовне виконання прийомів лазіння із фіксацією положень після кожного із них.

5.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя окреме розучування прийомів лазіння.

6.

Із вису на канаті на прямій руці, інша рука захвачує його на рівні підборіддя послідовне виконання  прийомів лазіння з фіксацією положень після кожного із них.

Методика навчання. При навчанні лазінню по вертикальному канату у три і два прийоми доцільно спочатку добре засвоїти прийоми лазіння на гімнастичній стінці та способи захвату канату в різних вихідних положеннях, замінюючи його гімнастичною скакалкою або товстою мотузкою.

Кожен із прийомів необхідно засвоїти окремо, потім їх поєднати разом з фіксацією кожного із них при цьому треба не поспішати лазити по канату до його верхнього кінця, а правильно засвоїти спочатку один цикл рухів.

Не дивлячись на те, що по координації лазіння у два прийоми простіше за лазіння у три прийоми, першим доцільно вивчати саме його тому, що при лазінні у два прийоми навантаження на руки і плечовий пояс значно зростає.

Страховка і допомога. При виконанні лазіння по вертикальному канату в три і два прийоми страховка  здійснюється позаду того, хто виконує вправу; допомога надається стоячи позаду під таз.

Рекомендовані види допомоги – проводка за рухом, підштовхування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34508. Романское искусство. Искусство эпохи развитого феодализма. Термин «романский». Романская архитектура: ведущая роль, строительные принципы, стилистические черты. Типы церквей 22.24 KB
  С развитием торговли и ремесла в XI XII вв. С XII в. XI XIII века время расцвета монументального искусства как живописи так и скульптуры. В XI XII вв.
34509. Готическое искусство Франции. Термин «готика». Ведущая роль архитектуры. Принципы готической каркасной конструкции, ее элементы. Роль скульптуры. Причины появления витражной живописи 18.95 KB
  Особое внимание уделялось сторожевой башне ратуши беффруа которая была символом независимости республики как городской собор был символом благосостояния граждан коммуны. На площади перед собором происходили диспуты лекции разыгрывались мистерии. Самым большим храмом периода ранней готики был Собор Парижской Богоматери пятинефный храм вмещал до 9000 человек. Раннеготический собор в Лане 1174 1226.
34510. Искусство Проторенессанса. Скульптура. Н. Пизано. Живопись П. Каваллини. Джотто – реформатор итальянской живописи. Принципы творчества Фрески Капеллы дель Арена в Падуе 20.03 KB
  Мозаичный цикл в церкви Санта Мариа ин Трастевере 1291. Фрагмент фрески âСтрашный судâ в церкви Санта Чечилиа ин Трастевере 1293. Ассизи Житийный цикл фресок в верхней церкви Сан Франческо посвященных св. Фрески в трансепте верхней церкви св.
34511. Искусство Раннего Возрождения. Формирование новых принципов изобразительного языка. Переплетение ренессансных принципов и средневековых традиций в искусстве ХV в. Мазаччо – основоположник живописи Кватроченто. А. дель Кастаньо. П. дела Франческо. Проблема 21.58 KB
  Стефана 1425 1426 ниш церкви Ор Сан Микеле. Георгийâ 1415 1417 для ниш церкви Ор Сан Микеле. âБлаговещениеâ алтаря Кавальканти в церкви Санта Кроче 1я пол. Полиптих для церкви кармелиток в Пизе 1426 ныне в различных музеях: готическая экспрессия и ее преодоление.
34512. Высокое Возрождение в Италии. Общая характеристика искусства Высокого Возрождения. Творчество Леонардо да Винчи, Рафаэля Санти, Микельанджело Буанаротти 17.58 KB
  Творчество Леонардо да Винчи Рафаэля Санти Микельанджело Буанаротти. Флорентийскоримские мастера Леонардо да Винчи 1452 1519 ученик Верроккьо универсальный гений. Непродуктивность Леонардоживописца неспособность довести вещь до конца следствия опережающей работы интеллекта. Леонардо в Милане 1482 1499.
34513. Позднее Возрождение в Венеции. Творчество Тициана, Тинторетто, Веронезе 16.52 KB
  1509 Дрезден Картинная галерея âТри философаâ ок. âЛюбовь небесная и земнаяâ 1514 Рим галерея Боргезе. Импозантность и демонстрация жизненного амплуа модели в портретах Федериго II Гонзага 1529 Мадрид Прадо и Ипполито Медичи 1533 Флоренция галерея Питти. Работы среднего периода: âВведение во храмâ 1534 1538 Венеция Академия âВенера Урбинскаяâ 1538 Флоренция Уффици âДанаяâ 1544 1546 Неаполь галерея Каподимонте.
34514. Северное Возрождение. Искусство Нидерландов. Ян ван Эйк. Рогир ван дер Вейден. Гуто ван дер Гус. Мир И. Босха. Питер Брейгель Старший 19.04 KB
  Ян ван Эйк. Рогир ван дер Вейден. Гуто ван дер Гус. и Яна около 1390 1441 ван Эйков законченного Яном ван Эйком в 1432 г.
34515. Философско-эстетические взгляды А. Мердок. Конфликт искусства и жизни в романах писательницы 15.66 KB
  Конфликт искусства и жизни в романах писательницы Ее философскопсихол. Чаще всего ее романы связаны с событиями частной семейной жизни. По ее мнению роман должен повествовать о сложной нравственности жизни человека о загадочности человеческого индивидуальности о том что человек это необыкновенная ценность она выступила против романа мифа романапритчи и связала роман с философией. В романе 70х : Человек случайности Черный принц Священная и земная любовь на первый план выдвигается философская проблема случайности в жизни...
34516. Игра в сюжетном развитии и повествовательной организации произведений Д. Фаулза 19.88 KB
  До конца 1960х вышли в свет два романа писателя Волхв и роман Женщина французского лейтенанта. При этом Фаулз достигает эффекта максимального присутствия предлагая в конце романа читателю сделать выбор вместе с его героем уподобиться осторожному обывателю или рискнуть обрести свое я в извечном конфликте долга и чувства. деконструирует сам тип викторианского романа. Но задача Фаулза не в том чтобы занять читателя интеллектуальной игрой по разгадке аллюзий а в деконструировании или деконструкции согласно терминологии...