50199

ВИВЧЕННЯ ДИФРАКЦІЇ ФРАУНГОФЕРА НА ДВОХ ЩІЛИНАХ

Лабораторная работа

Физика

Всі деталі установки розміщаються в рейтерах. Пластини зі щілинами встановлюються в тримач, який містить пристрій, що дозволяє регулювати і встановлювати пластини відносно світлового променя. На оптичній лаві закріплена масштабна лінійка довжиною 1м з ціною поділки 1мм.

Украинкский

2014-01-17

132 KB

3 чел.


Лабораторна робота № 20

ВИВЧЕННЯ ДИФРАКЦІЇ ФРАУНГОФЕРА НА ДВОХ ЩІЛИНАХ

Мета роботи

Дослідження дифракції Фраунгофера на двох щілинах у світлі лазера і визначення довжини хвилі лазера

Для виконання лабораторної роботи студенту попередньо необхідно: знати фізичну суть явищ інтерференції світла (§2.1.1) і дифракції світла (§2.2.1), вміти описати дифракцію Фраунгофера на одній (§2.2.3) і на двох (§2.2.4) щілинах

Прилади і матеріали

He-Ne лазер, дві непрозорі пластини (фотоплівки), на які нанесено щілини, екран зі шкалою, оптична лава з масштабною лінійкою

Теоретичні відомості та опис установки

Оптична схема для спостереження дифракції Фраунгофера на двох щілинах наведена на рис. 1. Паралельний пучок променів від He-Ne– лазера 1 потрапляє на пластину 2 з двома щілинами 3 і 4. Дифракційну картину спостерігають на екрані 5.

Для того щоб спостерігати дифракцію Фраунгофера в даній схемі необхідно, щоб відстань l від щілин 3 і 4 до екрана 5 була значно більшою ширини  щілин і відстані d між двома щілинами.

Відомо, що в межах кута  дифракції, який задовільняє умову головних мінімумів, може вкладатися декілька головних максимумів.

Якщо виконується співвідношення

,                                                                     (1)

(де n – ціле число, – порядок головного мінімуму, – порядок головного максимуму), то головні максимуми – го порядку збігаються з головними мінімумами – порядку і будуть погашені (для прикладу див. рис. 2.13). Відповідно між головними мінімумами – го порядку вкладається 2n-1 головних максимумів.

З умови головних дифракційних мінімумів

                                                             (3)

для  отримуємо

,

або з врахуванням (1)

.                                                                      (4)

Тоді

.                                                                             (5)

Значення  можна розрахувати з співвідношення 2n-1=, де – кількість інтерференційних максимумів на екрані між головними мінімумами першого порядку за формулою:

.                                                                       (6)

Відстань між серединами головних максимумів або мінімумів називають шириною інтерференційної смуги Δx. При малих кутах  отримаємо Δx із співвідношення , звідки . З другої сторони ,

тоді

                   ,                                                                         (7)

Для довжини хвилі λ отримаємо

                                                                                                             (8)

Формули (7) і (8) можна застосовувати для невеликих порядків k.

Загальний вигляд лабораторної установки наведено на рис. 2.

Рис. 2

1 – лазер; 2 –тримач зі щілинами; 3 – екран; 4 – блок живлення лазера.

Всі деталі установки розміщаються в рейтерах. Пластини зі щілинами встановлюються в тримач, який містить пристрій, що дозволяє регулювати і встановлювати пластини відносно світлового променя. На оптичній лаві закріплена масштабна лінійка довжиною 1м з ціною поділки 1мм.

До лабораторної роботи додаються числові значення d і b пластини.

Послідовність виконання роботи

Завдання 1. Визначити ширину (а) щілин за даними значенням відстані (d) між двома  

                         щілинами

Для цього:

  1.  Вставити пластину з щілинами в тримач 2. УВАГА! Не торкатись пальцями поверхні пластини.
  2.  Увімкнути блок живлення 4 лазера 1 в мережу 220 В і після ~ 5 хв прогріву лазера натиснути кнопку “Випромінювання”. При цьому появиться лазерний промінь. УВАГА! Із–за використання високої напруги в лазері (до 5000 В) слід бути гранично уважним і акуратним при виконанні роботи: така напруга небезпечна для життя.
  3.  Встановити рейтер з тримачем пластини на такій відстані від вихідного вікна лазера 1, щоб світловий пучок повністю перекривав дві щілини за шириною і був направлений перпендикулярно до пластини. Екран 3 розмістити на краю оптичної лави.
  4.  Користуючись мікрогвинтом тримача домогтися найкращого зображення дифракційної картини на екрані 3.
  5.  Полічити видиму кількість  дифракційних максимумів на екрані. Визначити значення  ширини  щілин за формулою (5), використовуючи відоме значення відстані  між щілинами і знайдене значення .
  6.  Порівняти отримане значення  з даним.

Завдання 2. Визначити довжину λ хвилі випромінювання лазера за допомогою двох щілин з

                         відомою відстанню (d) між ними

  1.  Визначити ширину інтерференційної смуги Δx. Для цього виміряти за допомогою шкали на екрані довжину всієї дифракційної картини і поділити цю довжину на кількість  максимумів.
  2.  Визначити за допомогою масштабної лінійки відстань l від щілин до екрана.
  3.  Знаючи d, Δx і l обчислити λ за формулою (8).
  4.  Порівняти отримане значення  з табличними даними.

Завдання 3. Порівняти дифракційну картину, отриману на одній щілині з дифракційною

                         картиною на двох щілин

  1.  З екрана 5 перенести в робочий зошит розміщення дифракційних максимумів уздовж шкали при дифракції на двох щілинах.
  2.  Користуючись мікрогвинтом тримача, перемістити пластинку з щілинами так, щоб промінь лазера попадав на одну щілину, яка нанесена на тій же пластинці окремо.
  3.  Перенести в робочий зошит розміщення дифракційних максимумів уздовж шкали екрана при дифракції на одній щілині.
  4.  Порівняйте дифракційні картини. Дати їм коротке пояснення.   

Контрольні запитання

  1.  Що таке дифракція світла?
  2.  Чим відрізняється дифракція Фраунгофера від дифракції Френеля?
  3.  При якій умові будуть спостерігатися дифракційні максимуми і мінімуми у випадку дифракції Фраунгофера на двох щілинах?
  4.  Як розподіляється інтенсивність світла по дифракційним максимумам при дифракції Фраунгофера на двох щілинах?

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9557. Дыхательные движения 15.01 KB
  Дыхательные движения Дыхательные движения - это циклические (ритмические, вдох - выдох) изменения объёма грудной клетки за счет работы дыхательных мышц и эластичности аппарата внешнего дыхания. Вдох и выдох ритмически сменяют друг друга, обеспечивая...
9558. Упражнения для тренировки речевого дыхания 15.59 KB
  Упражнения для тренировки речевого дыхания Для речи обычного физиологического дыхания не хватает. Речь и чтение вслух требуют большего количества воздуха, постоянного дыхательного запаса, экономного расходования его и своевременного возобновления. В...
9559. Строение и функции голосового отдела речевого аппарата 12.62 KB
  Строение и функции голосового отдела речевого аппарата. Речевой аппарат состоит из двух отделов: центрального и периферического. К центральному отделу относиться головной мозг с его корой подкорковых узлами, проводящими путями и ядрами соответствующ...
9560. Механизм голосообразования 12.87 KB
  Механизм голосообразования Голос - это совокупность разнообразных по своим характеристикам звуков, возникающих в результате колебания эластических голосовых складок. Звук голоса - колебания частиц воздуха, распространяющихся в виде волн сгущения и р...
9561. Особенности произношения имен и отчеств 118.56 KB
  Особенности произношения имен и отчеств Сочетание имени и отчества употребляется в различных ситуациях как в письменной,так и устной речи.Многие русские имена и отчества имеют варианты произношения,которые желательно учитывать в то...
9562. Способы подачи голоса (Атака звука) 26.5 KB
  Способы подачи голоса (Атака звука). Большое значение для качества голоса имеет способ его подачи - атака звука. Различают три вида атаки: твердую, мягкую и придыхательную. Твердая атака - голосовая щель плотно замыкается перед началом звука...
9563. Интонация как сложное акустическое явление 14.5 KB
  Интонация как сложное акустическое явление Интонация – сложное явление. Она включает в себя четыре акустических компонента: тон голоса, интенсивность или силу звучания, его длительность и тембр. Тон голоса - высота гласных, сонорных и звон...
9564. Логическая пауза и логическое ударение 17.55 KB
  Логическая пауза и логическое ударение. Каждое предложение звучащей речи делится по смыслу на части, состоящие из нескольких слов или даже из одного слова. Такие смысловые группы внутри предложения называются речевыми тактами, или синтагмами (речевы...
9565. Национальная Экономика 74 KB
  Национальная Экономика. Национальная Экономика- это сложная взаимосвязанная система, охватывающая весь социально- экономический комплекс страны на региональном и национальном уровнях. Для характеристики национальной экономики используется функ...