50216

Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій

Курсовая

Мировая экономика и международное право

Дослідження сутності міжнародного ринку інформаційних технологій та його ролі в світовій економіці; класифікація обʼєктів ринку інформаційних технологій; аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій; знаходження механізму регулювання світового ринку інформаційних технологій; відображення напрямків розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.

Украинкский

2015-01-27

557.5 KB

4 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП……….……………………………………………………………….…..…. 4

РОЗДІЛ1 . Система міжнародного ринку інформаційних технологій……….…..7

1.1. Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці……………………………………………………………………………..7

1.2. Складові міжнародного ринку інформаційних технологій………….……14

РОЗДІЛ 2. Стан міжнародного ринку інформаційних технологій ……………..20

2.1. Класифікація об’єктів міжнародного ринку інформаційних технологій…..20

2.2. Аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.…….…..23

РОЗДІЛ 3. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій…………………………………….………………………………….....39

3.1.Механізм регулювання міжнародного ринку інформаційних технологій... 39

3.2. Напрямки розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій  ……47

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……….54

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..….....58

ДОДАТКИ……………………………………………………………….………. .62

ЗМІСТ

ВСТУП……….……………………………………………………………….…..…. 4

РОЗДІЛ1 . Система міжнародного ринку інформаційних технологій……….…..7

1.1. Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці……………………………………………………………………………..7

1.2. Складові міжнародного ринку інформаційних технологій………….……14

РОЗДІЛ 2. Стан міжнародного ринку інформаційних технологій ……………..20

2.1. Класифікація об’єктів міжнародного ринку інформаційних технологій…..20

2.2. Аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.…….…..23

РОЗДІЛ 3. Проблеми та шляхи розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій…………………………………….………………………………….....39

3.1.Механізм регулювання міжнародного ринку інформаційних технологій... 39

3.2. Напрямки розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій  ……47

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….……….54

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..….....58

ДОДАТКИ……………………………………………………………….………. .62

ВСТУП

У наш час зростає потреба дослідження суспільства нового типу, яке протягом останніх десятиліть все частіше характеризують, як інформаційне суспільство. Саме розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій та зростання кількості інформації все більше визначають сутність нашого часу. Новітні інформаційно технології мають величезний вплив на всі сфери сучасного суспільства. Глобальність процесів, що відбуваються, неминуче підвищує інтерес до інформаційного суспільства й вивчення впливу міжнародного ринку інформаційно-комунікаційних технологій на трансформацію соціально-економічних, політичних і культурних структур. .Інформаційні технології відіграють у нашому житті все більшу і більшу роль.  Розвиток ринку інформаційних технологій є надзвичайно актуальним в сучасних умовах як у світовому масштабі, так і в Україні зокрема. Це пов’язано із прагненням держав до інноваційного шляху розвитку.

Метою курсової роботи: є дослідження стану міжнародного ринку інформаційних технологій, розкриття тих обставин , які сприяють або, навпаки, перешкоджають формуванню та розвитку ринку інформаційних технологій на світовому рівні.

Суть інформаційних технологій, які у зв'язку з загальної комп'ютеризацією нині вийшли на принципово новий рівень: передача, зберігання, обробка і сприйняття інформації.

Чим далі, тим частіше і в науково-виробничих колах, і навіть у побутовому середовищі можна почути таке поняття, як віртуальна або інформаційна економіка, притаманна ринку, як на регіональному, так і на міжнародному рівнях.

Сучасні інформаційні технології являють собою комп'ютерну обробку інформації за заздалегідь відпрацьованим алгоритмам, зберігання великих обсягів інформації на різних носіях і передачу інформації на будь-які відстані в гранично мінімальний час.

Розробка інформаційних технологій – це  дуже витратна галузь, що вимагає високої підготовки фахівців і наукомісткої техніки, зате їх реалізація нерідко порівнянна з революційними перетвореннями.

Основними завданнями курсової роботи є:

- дослідження сутності міжнародного ринку інформаційних технологій та його ролі в світовій економіці;

- класифікація обʼєктів ринку інформаційних технологій;

- аналіз розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій;

- знаходження механізму регулювання світового ринку інформаційних технологій;

- відображення напрямків розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.

Світовий ринок інформаційних технологій змінив багато аспектів економічної реальності, в тому числі, і функцію грошей, які з загального еквівалента трудовитрат поступово перетворилися  на засіб розрахунку. Віртуальні банки та системи оплати – плід  розвитку інформаційних технологій.

Таким чином, у найзагальнішому вигляді інформаційні технології в економіці можна визначити як сукупність дій над економічною інформацією за допомогою комп'ютерної техніки для отримання оптимального кінцевого результату.

Зрозуміло, що рішення про інвестиції в розвиток інформаційних технологій , як і інші управлінські рішення , повинні прийматися з урахуванням економічної доцільності. Але так вже виходить, що цю саму вигоду найзручніше прораховувати за допомогою все тих же інформаційних технологій . Є моделі підрахунку сукупного економічного ефекту , що дозволяє враховувати, крім усього іншого, додаткові переваги від впровадження інформаційних технологій, розширюваність і гнучкість систем, а також можливі ризики.

Більше того, необхідно відзначити також освітню складову, пов'язану із застосуванням інформаційних технологій в економіці. Для того, щоб інформаційні технології працювали, їх треба вміти використовувати з максимальною віддачею. Тому багато управлінців велику увагу приділяють навчанню персоналу та моніторингу новітніх розробок в області інформаційних технологій в економіці,науці і навіть мистецтві.

Значні можливості обміну інформаційними технологіями впливають на регіональний попит, координують виробництво, заохочують інвестиції в інформаційно-комунікаційну індустрію, створюють нові потужності для співробітництва в різних сферах – від  традиційних, де запроваджуються нові технології, до інтелектуальних, високотехнологічних, які визначають прогресивний потенціал економіки майбутнього.

В останні десятиріччя для світової індустрії інформаційних технологій є характерні одні з найбільш високих темпів зростання у світовій економіці.

Динамічний розвиток світового ринку інформаційних технологій здійснює значний вплив на розвиток світового господарства, розробка та втілення нових інформаційних технологій оптимізує  процеси  виробництва,  дозволяє  більш  ефективно  використовувати  ресурси, сприяє  прискоренню  обміну  інформацією.  З  огляду  на  це,  дослідження  специфіки розвитку  світового  ринку  інформаційних  технологій,  його  товарної  та  географічної структури є неабияк актуальним.  

Актуальність теми полягає в тому, що на даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців в зв᾽язку зі зростанням їх ролі і значення, і як інструменту, і як найважливішого чинника розвитку міжнародної економіки.   

РОЗДІЛ 1

СИСТЕМА МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

1.1 Сутність ринку інформаційних технологій та його роль у світовій економіці

Інформаційні технології (ІТ, від англ. Information technology, IT) – це    клас областей діяльності, що належать до технологій управління та обробкою величезного потоку інформації із застосуванням обчислювальної техніки.

Згідно з визначенням, прийнятим ЮНЕСКО, інформаційні  технології – це  комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних наук, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації за допомогою обчислювальної техніки і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні застосування, а також пов'язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми.

Рис. 1.1. Основні риси інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[2] 

Міжнародний інформаційний ринок – це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг. 

Ринок інформаційних технологій є досить молодим порівняно з ринком промисловості та ринків товарів та послуг. Активно розвиватися він почав приблизно з середини 80-х років ХХ ст., і це в першу чергу пов’язано з технологічним розвитком всіх сфер виробництва. Саме в цей час зароджувалися компанії, які є провідними на сьогодні. 

Світовий інформаційний ринок – це головним чином продаж і купівля послуг з використанням різних баз даних. До цього ринку можна віднести інформаційні технології, що розробляються в науково – дослідних інститутах, центрах аналізу інформації та інших інформаційних установах. Крім того, в інформаційний ринок можна включити різні засоби електрозвязку для автоматизованого пошуку у мережевих базах даних.  

Європейський центр дослідження інформаційних технологій запропонував сегментацію світового ринку інформаційних технологій,  яка охоплює апаратні засоби  ( комп'ютерне обладнання ), програмне забезпечення, комп'ютерні та інформаційні послуги .

Міжнародний ринок інформаційних технологій  за оборотом і темпами зростання в більшості розвинутих країн далеко випереджає ринок матеріальних продуктів та послуг. Ринок інформаційних технологій представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Ринок інформаційних технологій трансформується у бік орієнтації на ІТ - послуги, при цьому значна частина цих послуг буде надаватися із розвинутих країн. На відміну від виробничих галузей, де міжнародний поділ праці вже склалося, географічний розподіл галузі інформаційних технологій ще не закінчено. Ринок інформаційних технологій є найбільш динамічним .

Сучасне матеріальне виробництво та інші сфери діяльності все більше потребують в інформаційному обслуговуванні , переробці величезної кількості інформації. Універсальним технічним засобом обробки будь-якої інформації є

комп'ютер,  який грає роль підсилювача інтелектуальних можливостей людини і суспільства в цілому, а комунікаційні засоби, що використовують комп'ютери, служать для зв'язку і передачі інформації. Поява і розвиток комп'ютерівце  необхідна складова процесу інформатизації суспільства.

Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства на потребу в істотному збільшенні продуктивності праці в інформаційному секторі суспільного виробництва, де зосереджено більше половини працездатного населення. Так, наприклад, в інформаційній сфері США зайнято більше 60 % працездатного населення, в СНДблизько  40 %.

Сучасні інформаційні технології з їх стрімко зростаючим потенціалом і  витратами,що зменшуються, відкривають великі можливості для нових форм організації праці та зайнятості в рамках як окремих корпорацій, так і суспільства в цілому. Спектр таких можливостей значно розширюється –    нововведення впливають на всі сфери життя людей, сім'ю, освіту, роботу, географічні кордони людської спільності і т.д. Сьогодні інформаційні технології можуть внести вирішальний внесок у зміцнення взаємозв'язку між зростанням продуктивності праці, обсягів виробництва , інвестицій і зайнятості. Нові види послуг,  що поширюються по мережах, надають можливість створити чимало робочих місць, що підтверджує практика останніх років. 

Особливе місце в організації нових інформаційних технологій займає компютер, який створює широкі можливості для нагромадження необхідної інформації (запис в память рефератів книг, статей, доповідей, результатів досліджень), забезпечення аналітичної обробки великих масивів даних, пересилання інформації та її збереження в електронному вигляді. 

Прикладами нових інформаційних технологій можуть бути система електронної пошти, системи факсимільної передачі зображення і мережі передачі даних. Електронна пошта вже стала загальноприйнятим видом інформаційного обслуговування, здатним суттєво потіснити традиційну пошту.

Іншим прикладом стали бази даних, які також зобов’язані своїм створенням комп’ютеру, здатному зберігати у цифровій формі значні обсяги інформації. Комп’ютер з допомогою відповідного програмного забезпечення дозволяє оперувати необхідною інформацією, яка знаходиться в його пам’яті, подавати її в потрібній формі та послідовності.

До початку 1980-х років інформаційні технології були представлені головним чином великими ЕОМ і використовувалися для потреб лише половини корпоративної " піраміди", оскільки через їх високу собівартість було неможливо автоматизувати рішення різних управлінських завдань. Автоматизація повторюваних процесів обробки інформації була порівняна з

автоматизацією ручної праці на основі застосування машин, які замінили людей. Автоматизація робочих місць, що знаходилися на нижніх рівнях адміністративної ієрархії, привела до зменшення розмірів підприємств , але в той же час не викликала кардинальних змін в загальній моделі організації сприяти стабільному соціально – економічному  розвитку; навпаки, факти свідчили про те, що їх роль у підвищенні продуктивності праці, формуванні моделей споживчої поведінки, орієнтованих на нові товари та послуги, створення нових робочих місць в галузях інформаційні технології в порівнянні з вибуттям робочих місць в галузях – споживачах  їхньої продукції, була в цілому незначною для праці.

Інформаційні технології проникають як в професійну діяльність, так і в приватне життя. Вони впливають на міжнародний торговий баланс, рівень зайнятості, політику. В міру становлення інформаційного суспільства виникає потужна індустрія інформаційних технологій, призначена для задоволення потреб цього суспільства. Індустрія інформаційних технологій породжує  нові види інформаційного продукту та засоби його доставки до споживачів.

Під інформаційним продуктом слід розуміти різноманітні аспекти знань, відомості, твори мистецтва, інші форми інформації та розваг, отримані як традиційними шляхами, так і за допомогою електронної техніки.

         Особливо яскраво інформаційні технології проявляються в об’єднанні багаточисельних секторів економіки, таких, як видавнича справа, виробництво офісного обладнання, обчислювальної техніки, систем телезв’язку та побутової техніки, які до недавнього часу хоча й були взаємопов’язані, проте незначно. Інформаційні технології стимулюють розвиток та посилення цього зв’язку.                              

В цілому сучасні інформаційні технології спрямовані на підвищення рівня автоматизації всіх інформаційних процесів, що є основою для прискорення темпів науково-технічного прогресу. Інформаційні технології дозволяють ефективно поєднувати  різні технічні можливості обчислювальної

техніки, електрозв’язку, інформатики. Вони спрямовуються на збір, нагромадження, аналіз та доставку інформації споживачам (вченим, інженерам, керівникам, лікарям, економістам) незалежно від відстані до джерел та обсягів, на автоматизацію одноманітних операцій управлінського процесу і підготовку аналітичної інформації для прийняття рішень.

Широке застосування сучасних інформаційних технологій в організації забезпечує:

- оперативний доступ до найвіддаленіших джерел інформації, в тому числі до джерел зовнішнього середовища;

- якісний електронний зв’язок, який найкраще і найшвидше наближається до ідеального;

- створення можливостей вертикальної та горизонтальної взаємозв’язки управлінської діяльності всіх ланок менеджерів підприємства;

- функціонуванням єдиного інформаційного середовища організації, що дозволить охопити багатофункціональну діяльність в єдиний комплекс[11, c. 106-107].

Інформатизація на базі впровадження комп'ютерних і телекомунікаційних технологій є реакцією суспільства на потребу в істотному збільшенні продуктивності праці в інформаційному секторі суспільного виробництва, де зосереджено більше половини працездатного населення. Так, наприклад, в інформаційній сфері США зайнято більше 60 % працездатного населення, в СНД – близько 40 %.

Так,  наприклад,  інформаційний ринок США склався у 60-70 роки ХХ ст. Його розвитку значною мірою сприяло те, що у США традиційно розвинутий приватний сектор. Держава приділяє значну увагу розвитку системи науково-технічної інформації, про що свідчать матеріали Міжнародної конференції з наукової інформації від 1958 р. З 1977 року конгресом США було прийнято більш ніж 300 законодавчих актів з питань інформаційної діяльності. До кола органів наукової інформації федерального уряду США входить біля 2.5 тис. інформаційних центрів і бібліотек. Органи  наукової  інформації  приватного

сектору включають інформаційні центри в великих промислових фірмах, спеціальні бібліотеки (біля 12,5 тис.) і інформаційні фірми, що виключно на комерційних засадах надають різні види інформаційного обслуговування[15, с.216-217].

Важливу роль на інформаційному ринку США відіграють так звані незалежні «безприбуткові» установи. Вони виконують наукові дослідження по замовленням інших установ, в тому числі міністерств і відомств США. Для цього «безприбуткові» установи, які формують власні високоефективні центри науково технічної інформації, які готують аналітичні огляди і прогнози розвитку, здійснюють інформаційне обслуговування на теренах інформаційного ринку. Деякі «безприбуткові» установи займаються виключно інформаційною діяльністю.

Використання баз даних для інформаційного пошуку в режимі інтерактивного теледоступу забезпечується спеціалізованими базами даних. Для теледоступу в ці банки даних використовуються швидкодіючі мережі передачі даних, головним чином через Інтернет. Деякі центри, що створюють бази даних,  не тільки віддають їх у оренду, але й забезпечують їх використання користувачами.

Пошук  баз даних виконується з терміналів і персональних комп’ютерів по каналам електрозв’язку. На проведення пошуку потрібно в середньому 10-15 хвилин, його вартість8-10 дол. США, як і іншим розвиненим країнам, притаманна тенденція зрощення систем науково – технічної інформації з бібліотеками та їх мережами. В США функціонують близько 29,5 тис. наукових, спеціальних, вузівських і публічних бібліотек, 18 великих регіональних бібліотечних мереж, кожна з яких об’єднує до 300 і більше бібліотек [ 15, с.219-220].

На інформаційному ринку США важливу роль відіграє система видавничої діяльності і поліграфічного виробництва. В США щорічно видається більш ніж 10 тис. назв журналів і 15-20 тис. нових книг. Завдяки використанню комп’ютерів та інших засобів інформаційної техніки в видавництвах та типографіях все більша кількість газет, журналів, довідників та

інших видань виходять не тільки в друкованій, але й в електронній формі у вигляді повнотекстових баз даних, що надходять для використання.

За припущенням фахівців доходи від продажу і оренди баз даних щорічно зростають на 28%.

Рис. 1.2.  Фактори, які забезпечують доходи від продажу баз даних

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[2]

Цей зріст стимулюється наступними факторами:

  •  розширенням мереж електрозв’язку для передачі даних і теледоступу до внутрішніх інформаційних ресурсів;
  •  впровадженням нової техніки для виготовлення і доставки копій документів користувачам, у тому числі на оптичних дисках.

В США на створення і використання баз даних витрачається більше коштів, ніж в будь-якій іншій країні: саме тут створені головні світові центри автоматизованого інформаційного пошуку, в яких зберігаються близько 2/3 усіх баз даних, доступних для вільного використання. Не менш ніж 50% усіх інформаційних пошуків, що проводять вчені і спеціалісти Західної Європи, здійснюються в американських центрах [15, с. 234-235].

Ці процеси викликають серйозне занепокоєння країн Західної Європи у зв’язку з тим, що зростає їх інформаційна залежність від США, йде процес витискування цих країн із світового інформаційного ринку. Тому розвиток інформаційної промисловості в країнах Західної Європії є одним з першочергових політичних і економічних завдань.

  Міжнародний ринок інформаційних технологій постійно поповнюється новими програмними та апаратними продуктами. Широке застосування набувають технологічні засоби, в основу яких покладені концепції штучного інтелекту (генетичні алгоритми, штучні нейронні мережі та нейрокомп’ютери, методи візуалізації даних тощо). Критерієм розвитку інформаційних технологій стало підвищення якості інформаційного обслуговування всього населення планети.
         Отже, функціонування ринкової економіки сьогодні неможливо уявити без активного впровадження і використання інформаційних технологій на всіх стадіях виробництва і реалізації товару і, відповідно, розширення міжнародного обміну даним видом товару у світовій економіці.

1.2. Складові міжнародного ринку інформаційних технологій

У ринковому середовищі виділяють п’ять макросекторів: споживчих товарів, засобів виробництва,  праці,  грошей та цінних паперів, інформаційних технологій.

Інформаційний ринок – система  економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг . 

Також, треба зауважити що ринок інформаційних технологій є досить молодим порівняно з ринком промисловості та ринків товарів та послуг. Активно розвиватися він почав приблизно з середини 80-х років ХХ ст., і це, в першу чергу, пов’язано з технологічним розвитком всіх сфер виробництва. Саме в цей час зароджувалися компанії, які є провідними  на світовому інформаційному ринку.

Світовий ринок інформаційних технологій складається із трьох основних сегментів: сегмент апаратного забезпечення, сегмент програмного забезпечення та сегмент ІТ - технологій [6, с.384-385]. В зв’язку з розділенням ринку інформаційних технологій на сегменти, конкуренція спостерігається не тільки в кожному із сегментів, а навіть між окремими сегментами. Так, аналіз динаміки розвитку ринку інформаційних технологій свідчить про нерівність розвитку ринку за сегментами.

                                                                                                   Таблиця  1.3

Середні темпи зростання ринку інформаційних технологій за 2007 – 2013 рр., %

Сегменти ринку ІТ

               Відсотки                                                                                   

Ринок апаратного забезпечення

               2

Ринок програмного забезпечення

               4   

Ринок ІТ-технологій

                6

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[3 ] 

За 2007 – 2013рр. середні темпи зростання ринку інформаційних технологій апаратного забезпечення складає лише 2%, натомість ринок програмного забезпечення і ІТ- технологій займає 4% та 6%. Традиційно, сегмент ІТ- технологій відрізнявся вищими темпами розвитку. Це пов’язано зі зростання вагомості ІТ- послуг в світовому господарстві та зацікавленістю ІТ- компаній в розвитку саме цього виду своєї діяльності, яка є однією з самих високо оплачуваних у відношенні затраченого часу та отриманого прибутку [2, с.164-167].   

У рамках економіки розвинутих країн відбулося відокремлення секторів з виробництва ЕОМ, електронних компонентів, комунікаційної техніки, програмного забезпечення, сервісного обслуговування тощо. Вони утворюють

інформаційну (комп’ютерну) промисловість, або індустрію. Як показав досвід цих країн, розвиток інтелектуального, а особливо інформаційного ринку, є головним фактором інформатизації суспільства.

Інформаційний ринок являє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність з організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів. Поняття ринку того чи іншого інформаційного продукту для інформаційної структури надзвичайно важливе: цей термін дає змогу визначити, окрім усього іншого, всю сукупність інформаційних структур, що функціонують у даній системі обміну, а це дає можливість виявити потенційних і реальних конкурентів і споживачів. Такі відомості є основою для аналізу  діяльності інформаційної структури, планування її стратегії і тактики.

Структура інформаційного ринку безпосередньо пов’язана з інформаційними потребами і відбиває можливості інформаційних технологій різних років. Якщо у 80-ті роки головними постачальниками і одночасно споживачами були інформаційні служби наукових, професійних та державних установ, які працювали на некомерційній основі і головними інформаційними продуктами на ринку були реферативні видання, інформаційні бюлетені, бібліотечні каталоги, які розповсюджувалися за передплатою, то в останні роки з᾽явились нові споживачі – представники ділового світу, які мають високу купівельну спроможність і підвищені вимоги до аналітичної інформації, яку вже не треба буде обробляти. В наш час до 80% продажу інформаційних товарів припадає на бізнесовий світ –  маркетингові служби промислових фірм і фінансових установ [6, с.387].

·

Рис.1.4.  Продуктивний аналіз світового ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[24] 

Внутрішній роздрібний інформаційний ринок,  насамперед, стосується побутової сфери, це платні комп'ютерні послуги: електронна пошта, електронні газети та журнали; телеконференції, референдуми; послуги міських довідкових бюро по обміну житла, послуги фонду зайнятості, розклад руху транспорту, повідомлення про комунальний сервіс тощо.

Компоненти ринку інформаційних технологій:

- програмно - технічні засоби і технології , що дозволяють здійснювати переробку інформації;

- нормативно - правові акти, наприклад , закони, що регулюють авторське право або захист інформації;

- довідники та словники, що дозволяють швидко класифікувати дані про продавців і покупців інформаційних технологій [6, с. 388].

Найважливішою складовою сучасного світового ринку інформаційних технологій є комп’ютерні мережі, серед яких найбільшого значення набула глобальна мережа  Internet. Розроблена в інтересах військово–промислового комплексу США ця система, завдяки вдалим технічним рішенням, перетворилася на феномен загальносвітового значення. Особливого значення Internet набув після винаходу технології  WWW, використання якої перетворила мережу науковців на інформаційну систему загальнонаціонального користування. Важлива перевага Інтернету в тому, що інформація отримує нову якість за рахунок застосування гіпертекстових і мультимедійних технологій.

Рис. 1.5. Географічна структура світового інформаційного ринку

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[8] 

Світовий інформаційний ринок включає в себе регіональні ринки:

· європейський – медіа-послуги, телекомунікації, приладобудування, послуги реклами, зв’язки з громадськістю, лобіювання, послуги кредитно-довідкового бюро, продукти і послуги інформаційної безпеки, електронна комерція, послуги мережі Інтернет, послуги електронного врядування, розважальний бізнес;

· азіатсько-тихоокеанський – офшорне програмування, ноу-хау, сервіс Інтернет, електронна комерція, ринок реклами, ринок програмного забезпечення;

· північно-американський – усі інформаційні продукти і послуги  на світовому ринку;

 · латино-американський – проблема – нерозвинута інфраструктура; телебачення, радіомовлення, друкована преса; сфери – виробництво серіалів, розважальних стрічок;

· африканський – телебачення, послуги мережі Інтернет, ринок телекомунікацій;

· західно-азійський – імпортує продукти та інформаційні технології світового ринку;

· ринок СНД – має особливості, оскільки всі пострадянські країни зайняли різні позиції на світовому ринку. Імпортується – всі послуги інформаційно-комунікаційних технологій, виробляється – приладобудування, телевізори, комп’ютери, медіа-продукти [24, с. 216-217].

Формування інформаційного ринку відбувається водночас з розвитком інформаційної індустрії. У глобальній економіці спостерігається прискорення механізмів міжнародного співробітництва, швидкоплинний розвиток високих технологій,  їх застосування у світовій торгівлі. Світовий ринок інформаційних технологій характеризується асиметричністю щодо представлення регіонів і країн на цьому ринку. Найбільший попит мають ІКТ, комплексні технології, продаж ноу-хау, біо - технологій.

РОЗДІЛ 2

СТАН МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ                 ТЕХНОЛОГІЙ

2.1. Класифікація об’єктів міжнародного ринку інформаційних технологій

Одним з принципів класифікації країн з економічної точки зору є їх поділ відповідно з розміром частки ІТ- галузі у створенні ВВП. При такому підході країни можна умовно поділити на аутсайдерів, поставників сировини, кваліфікованих виконувачів та на інноваційних та технологічних лідерів.

 

Рис. 2.1. Сегменти ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[ 21] 

1. Промисловий ринок – продукт використовується для подальшого виробництва інших товарів чи надання послуг.

2. Корпоративний ринок великих замовників – споживачі цього сегменту це великі підприємства.

3. Корпоративний ринок – споживачами виступають підприємства малого та середнього бізнесу.

4. Домашні користувачі – кінцеві споживачі продуктів інформаційних технологій.

Об’єкти світового ринку інформаційних технологій можна класифікувати на основі двох характеристик: кому призначені інформаційні технології; що робиться за допомогою інформаційних технологій.

Рис. 2.2. Об’єкти світового ринку інформаційних технологій

*Примітка:розроблено автором на основі джерела[6]

За першою ознакоюзалежно  від типу споживачів інформаційних технологій - можна виділити такі сегменти ринку:

споживчий сегментпередавання  інформаційних технологій, процес споживання їх особами;

сегмент взаємодії – взаємодія  фірм-розробників інформаційних технологій(створення та експлуатація мереж для поширення своєї продукції, розробка стандартів);

сегмент забезпечення бізнесу – споживання  інформаційних технологій під час реалізації різних видів діяльності:закупівлі,виробництва, обслуговування;

інтелектуальна роботапередавання  та споживання інформаційних технологій менеджерами та іншими фахівцями [6, с.389].

За другою ознакоюдії,  що виконуються за допомогою елементів інформаційних технологій зі створення інформаційних продуктів і послуг, – тут виділяють такі сегменти ринку:

транспортуванняорганізація  потоку інформаційних технологій різними засобами;

перенесення з носія на носій (людинаЕОМ );

збереженнязбереження інформаційних технологій електронними та традиційними засобами;

інформація – вид  інформаційних технологій, що включає дані, знання, а також програмні засоби їх оброблення [6, с.390].

Згідно звітів аналітиків обєм інформаційно-телекомунікаційного ринку в 2012 р. склав 3,4 трлн євро, причому на частку інформаційних технологій припадає приблизно 46%, а на частку телекомунікаційного ринку – 55%. Ділення інформаційно-телекомунікаційного ринку відбувається наступним чином: приблизно 30% США та Європа, більше 10% - Японія, та менше 30% -

усі інші країни, але найбільшими темпами розвиток даного ринку відбувається саме в країнах, що розвиваються.

Дані в абсолютних числах та темпах розвитку ІТ-ринку далеко не повністю відображають стан ІТ- індустрії в конкретній країні. Важливими показниками в цьому сенсі є ступінь необхідності інформаційних технологій, рівень ринкової споживацької зрілості, а також різноманіття інформаційних технологій та складність представлених у країні ІТ-послуг. Для аналізу даних показників варто звернутися до міжнародного рейтингу країн по зрілості ринку ІТ-послуг – IT-Services Country Maturity Index (ITS-CMI). Для оцінки технологічного рівня країни в сфері ІТ використовується співвідношення загальних видатків на ІТ до обсягу ВВП. По цьому показнику в десятку лідерів входять Швейцарія, Швеція, Данія, Великобританія, Фінляндія, США, Австралія, Нідерланди, Сінгапур, Норвегія.

Рівень ринкової споживчої зрілості розраховується як співвідношення обсягу представлених на ринку ІТ-послуг до загального обсягу ІТ-ринку. Тут також лідирують Японія, Фінляндія, Іспанія, Швеція, Великобританія, Канада, США, Бельгія, Німеччина, Норвегія.

Ступінь розмаїття та складності представлених у країні ІТ-послуг є найбільш значним критерієм для оцінки зрілості вказаного ринку та визначається на основі:

відношення обсягу засобів, необхідних на підтримку та обслуговування апаратних та програмних ІТ-продуктів, до витрат на їх придбання;

відношення затрат на аутсорсинг до загальних витрат на придбання ІТ-послуг;

відношення затрат на аутсорсінг бізнес-процесів до загальних витрат на покупку ІТ-послуг.

По цьому комплексному показнику в десятку лідерів входять Японія, Фінляндія, Канада, США, Великобританія, Іспанія, Австралія, Німеччина, Нова Зеландія, Швеція. Для визначення рейтингу ITS-CMI усі вище вказані показники нормуються, а потім складаються [3, с.29].

Таким чином були визначені основні лідери в сфері інформаційних технологій у світі. Серед них країни Західної Європи, США, Канада, Австралія та Японія. У той же час найбільші темпи росту сфери ІТ спостерігаються у країнах, що розвиваються.

2.2. Аналіз розвитку  міжнародного ринку інформаційних технологій

В останні десятиріччя для світової індустрії інформаційних технологій є характерні одні з найбільш високих темпів зростання у світовій економіці.

Динамічний розвиток світового ринку інформаційних технологій здійснює значний вплив на розвиток світового господарства, розробка та втілення нових інформаційних технологій оптимізує  процеси  виробництва,  дозволяє  більш  ефективно  використовувати  ресурси, сприяє  прискоренню  обміну  інформацією.  З  огляду  на  це,  дослідження  специфіки розвитку  світового  ринку  інформаційних  технологій,  його  товарної  та  географічної структури є неабияк актуальним.  

Ґрунтовному аналізу структури ринку інформаційно-комунікаційних технологій присвятили свою наукову працю Войтко С. В. і Сакалош Т. В. Литвак А. Г. досліджує просторову організацію світового ринку ІТ-послуг [6,с.384-392].

На  відміну  від  них  Мошелла  Девід  велику  увагу  приділяє  вивченню  специфіки формування  галузі  інформаційних  технологій.  Не  оминули  увагою  цю  проблематику  і російські  науковці,  зокрема,  Абрамова  А.  В.  та  Савінов  Ю.  А.[2,с.185-206].  Варто  зазначити,  що  і  у вітчизняній  науковій  літературі  особливості  розвитку  світового  ринку  інформаційних технологій досліджені недостатньо.  

 Процес  інтернаціоналізації  світової індустрії  інформаційних  технологій  розпочався  пізніше,  ніж  в  оброблювальній промисловості.  До  середини  70-х  рр.  XX  ст.  лише  продуценти  устаткування обслуговували  міжнародні  ринки.  До  кінця  80-х  рр.  XX  ст.  активні  процеси інтернаціоналізації  спостерігалися  практично  в  усіх  сегментах  світової  галузі інформаційних  технологій,  активізувалася  міжнародна  торгівля  готовими  програмними пакетами. На світовому  ринку інформаційних технологій діяли спеціалізовані  системні інтегратори  і  розробники  програмного   забезпечення,  яких  згодом   витіснили   великі  сервісно-аутсорсингові компанії, такі як, EDS, Cap Gemini Sogeti та ін. З кінця 90-х рр. XX ст. роль лідерів в інтернаціоналізації світової ІТ-індустрії перейшла до найбільших диверсифікованих структур, які спеціалізуються на розробці програмного забезпечення і наданні широкого спектру послуг –  Oracle,  IBM, Microsoft та інші. Важливим результатом і одночасно  фактором  інтернаціоналізації  світової  ІТ-індустрії  стало  зниження  цін  на устаткування і тарифів на послуги, що сприяло глобальному зростанню продуктивності праці і збільшенню темпів приросту світового ВВП  на 0,3 % щороку [6, с.391-392].

Галузь  інформаційних  технологій  належить  до  таких,  що  розвиваються  дуже динамічно. За останні 12 років доходи  ІТ-компаній на світовому ринку інформаційних технологій зростали в середньому на 8 % у рік, при середньому темпі зростання світового ВВП – 3% (рис.2.3), що призвело до збільшення частки галузі у структурі ВВП країн світу.  

Світовий ринок інформаційних технологій складається з трьох сегментів: сегменту апаратного  забезпечення,  програмного  забезпечення  та  ІТ-послуг.  За  даними аналітичного  агентства  Gartner,  у  2012  р.  обсяг  світового  ринку  інформаційних  і комунікаційних технологій склав 3,4 трлн. дол. США. Частка інформаційних технологій в  обсягу  ринку  ІКТ  становить  41%,  тобто  1,4  трлн.  дол.  США.  Найбільша  частка світового  ринку  інформаційних  технологій  припадає  на  сегмент  ІТ-послуг  –  57%. Сегмент  апаратного  та  програмного  забезпечення  склали  26%  і  17%  відповідно  .  З 1980 р. до 2000 р. обсяг світового ринку інформаційних технологій збільшився у 49 разів, а за перше десятиріччя ХХІ ст. – в 1,4 рази [3, с.38].  

Рис.2. 3. Темпи зростання світового ринку інформаційних технологій та світового ВВП у 2003-2012 рр., у % до попереднього року

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[6] 

 Негативний  вплив  на  розвиток  світового  ринку  інформаційних  технологій здійснили економічні кризи початку 2000 р. і 2008-2009 рр.  Світові фінансові кризи значно вплинули на розвиток світової галузі інформаційних  технологій.  Економічний  спад  зумовив  падіння  попиту  на  продукти  та послуги ІТ-компаній, різке зменшення обсягів ринку інформаційних технологій та прямих іноземних інвестицій, погіршив умови фінансування на міжнародному ринку позичкових капіталів,  що  створило  додаткові  ризики  для  системи  постачань  ІТ-компаній  та  змусив ТНК зменшити або припинити свої науково-дослідні роботи. З іншого боку, економічні кризи сприяють зміцненню позицій «підривних» технологій. Так, Google був створений у 1998 р. у час загострення Азіатської фінансової кризи,  Skype – у 2003 р., коли мала місце криза  доткомів.  Це  зумовлено  тим,  що  вони  розширювали  діючу  ІТ-екосистему,  мали невеликі  обороти,  здобували  переваги  за  рахунок  порівняно  незначного  збільшення доходів за умов падіння цін на ринку інформаційних технологій [7, c.37].  

Аналіз динаміки розвитку світового ринку інформаційних технологій свідчить про нерівномірність  розвитку  ринку  за  сегментами  (рис.2.2).  За  2003 - 2012  рр.  середні  темпи зростання  сегментів  світового  ринку  інформаційних  технологій – апаратного  та програмного  забезпечення,  ІТ-послуг  склали  відповідно  2  %,  4  %  та  6  %.  Традиційно, сегмент  ІТ-послуг  відрізняється  вищими  темпами  зростання.  Це  зумовлено  зростаючою вагою ІТ-послуг у світовому господарстві та зацікавленістю ІТ-компаній розвивати саме цей  вид  своєї  діяльності,  який  є  одним  з  найбільш  високомаржинальних  у  порівнянні  з іншими.  Таким  чином,  тенденцією  на  світовому  ринку  інформаційних  технологій  є перевага зростання обсягів торгівлі ІТ-послугами над іншими ІТ-продуктами.

 

Рис.2.4. Динаміка розвитку сегментів міжнародного ринку інформаційних технологій у 2003 – 2012 рр., млрд. дол.

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[19] 

Частка  сегментів  світового  ринку  інформаційних  технологій  змінюється  з  часом: якщо  у  2003 р.  частка  апаратного  забезпечення  (ряд 1) становила  37%  світового  ІТ-ринку, частка програмного  забезпечення (ряд 2)  -  8%, частка  ІТ-послуг (ряд 3) -  55%,  то  у  2012  р.  ці  показники  склали відповідно 26%, 17% та 57% .  Таким чином, відбулося зростання сегменту програмного забезпечення,  ІТ-послуг.  Однією  з  причин  збільшення  частки  послуг  є  зростання складності ІТ-систем, які потребують великих зусиль і витрат на розробку, установку та обслуговування, унікальних технічних навичок кваліфікованої робочої сили. Тенденція до залучення  сторонніх  організацій  для  виконання  функцій,  пов’язаних  з  інформаційними технологіями,  також  робить  свій  внесок  для  випереджаючого  зростання  сегменту  ІТ-послуг[3, с. 34-35].

Особливістю розвитку інформаційних технологій у світовому господарстві є поява нових  «high-hume»  технологій,  які  дають  компаніям  можливість,  що  їх  акумулюють, глибокої  та  відносно  вільної  перебудови  масової  та  індивідуальної  свідомості,  а  також поява  новітніх  метатехнологій,  яка  робить  практично  неможливою  конкуренцію  із розробниками цих технологій .  Варто  відмітити,  що  товарна  структура  ринків  інформаційних  технологій  у розвинутих країнах і країнах, що розвиваються значно відрізняється. Так, частка ІТ-послуг від  загального  обсягу  ІТ-ринку  США  складає  45%,  програмне  забезпечення  –  25%, апаратне забезпечення – 30%. Для ринків нових індустріальних країн, країн з перехідною економікою  і  окремих  країн,  що  розвиваються  характерним  є  домінування  сегменту апаратного  забезпечення  –  більше  50%  у  структурі  внутрішнього  ринку  інформаційних технологій. Наприклад, у Китаї частка апаратного забезпечення складає 70%, програмного забезпечення – 10%, ІТ-послуг – 20% ринку [24, c.225-226].  

До  початку  ХХІ  ст.  у  сегменті  апаратного  забезпечення  домінували  ІТ-компанії промислово розвинених країн. На сьогодні провідні позиції займають також  ІТ-компанії Китаю  та  інших  азіатських   держав.

Головними  постачальниками  комп’ютерів  і периферійного устаткування є Китай (17%) та США (11%), електронних компонентів – США та Японія (25% і 13% відповідно), аудіо- і відеотехніки – Китай  (18%) та Японія (15%).  Питома  вага  промислово  розвинених  країн  в  імпорті  комп’ютерів, телекомунікаційного  і  периферійного  устаткування  перевищує  70%.  Серед  країн,  що розвиваються,  провідним  споживачем  електронних  компонентів  залишається  Китай – понад   50%  світового  імпорту.  У  сегменті  комп’ютерів  і  периферійного  устаткування домінує торгівля між  промислово розвиненими країнами, а електронних компонентів – між   країнами, що розвиваються. У  структурі  торгівлі ІТ-продуктами між  країнами, що розвиваються провідні позиції займають електронні компоненти (близько 50% обороту) .  

На сьогодні сегмент світового ІТ-ринку – сегмент програмного забезпечення є у значній  мірі  монополізованим.  До  найбільших  експортерів,  які  контролюють виробництво  і  постачання  програмного  забезпечення,  належать  США,  країни  ЄС  і Японія. Особлива роль у розвитку світового ринку інформаційних технологій належить американським ІТ-компаніям, на які припадає близько однієї третини ринку програмного забезпечення  та  ІТ-послуг.  Міжнародна  торгівля  програмним  забезпеченням характеризується  тим,  що  основний  обсяг  зовнішньо - торгівельних  операцій  у  даному сегменті світового ринку інформаційних технологій сконцентрований у групі розвинених країн, членів Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Лідерами за обсягом  експорту  програмного  забезпечення  у  групі  країн-членів  ОЕСР  є  Німеччина, США й Ірландія. На країн-лідерів припадає до 50% всього обсягу експорту програмного забезпечення.  До  найбільших  імпортерів  програмного  забезпечення  серед  розвинених країн  світу  належать:  Німеччина,  Великобританія,  Франція,  Канада  та  Італія  з  рівнем імпорту у 1-2 млрд. долл. США. При цьому США і Німеччина є нетто-експортерами, а такі  країни,  як  Італія,  Франція,  Великобританія – нетто-імпортерами  програмного забезпечення [24, c.248-249].  За  темпами  зростання  міжнародної  торгівлі  ІТ-послуги  випереджають  світовий експорт  товарів  та  

інших  послуг  і  належать  до  секторів  світової  торгівлі,  які розвиваються найбільш динамічно. Так, у перше десятиріччя XXI ст. зростання світового експорту ІТ-послуг склало більше 45 %, випередивши світовий експорт усіх інших видів товарів і послуг, обсяг експорту яких збільшився за аналогічний періодчасу відповідно на  21  %  і  16%.  Таким  чином,  питома  вага  ІТ-послуг  у  світовому  експорті  послуг збільшилася з 3,5 % у 2000 р. майже до 12 % у 2012 р.

Найбільшими  постачальниками  ІТ-послуг  у  світовій  економіці  є  Ірландія,  Індія, США, Великобританія, Німеччина та Ізраїль. Частка цих країн у світовому експорті ІТ-послуг  складає    більше  60%.  Характерною  рисою  розвитку  сегменту  ІТ-послуг  стало зміцнення  позицій  ІТ-компаній  з  Індії,  Ірландії,  Ізраїлю,  а  останнім  часом  –  також  ІТ-компаній  з  Китаю  і  країн  Східної  Європи.  Варто  зазначити,  якщо  для  таких  країн-експортерів,  як  США,  Великобританія,  Південна  Корея  і  Китай,  характерний  високий попит на  ІТ-послуги на внутрішньому  ринку, то  Індія та  Ірландія експортують більшу частку  ІТ-послуг.  Найбільшими  імпортерами  ІТ-послуг  послуг  є  розвинені  країни, зокрема:  Німеччина,  США,  Великобританія,  Швеція,  Нідерланди.  США  є  нетто-експортером ІТ-послуг, а Німеччина - нетто-імпортером [24, c. 242-244].  

Останнім  часом  помітно  змінилась  роль  індійських  компаній  на  світовому  ринку інформаційних технологій. Вони займаються не тільки офшорним програмуванням, а й почали  здобувати  більш  прибуткові  сегменти  світового  ІТ-ринку.  Спостерігається тенденція  до  розширення  самостійних  операцій  індійських  аутсорсерів  у  Північній Америці, тобто офшор перетворюється на оншор.
 Серед нових індустріальних країн світу по ступеню використання електронно-обчислювальної техніки й інформаційних технологій виділяється Сінгапур, що займає одне з перших місць у світі по кількості встановлених професійних комп'ютерів.  Сінгапур є одним із кращих у світі інформаційних і комунікаційних центрів. У країні створена загальнонаціональна комп'ютерна

мережа, що поєднує урядові організації, приватні фірми, наукові й громадські організації.

 Складовою частиною загальнонаціональної комп'ютерної системи Сінгапуру є єдина міжвідомча система, у рамках якої діють локальні комп'ютерні мережі, кожна з яких обслуговує лише одне міністерство й підвідомчі йому установи.  Крім цього, створений ряд спеціалізованих комп'ютерних систем. Зокрема, для забезпечення інформаційної бази даних у сфері експортно-імпортних операцій діє система "Трейднет". Для обміну інформацією між медичними установами діє система "Меднет". Система "Телевю" призначена для підприємців і широких верств населення, вона дозволяє одержувати необхідну інформацію на екранах телевізорів, отримувати та посилати кореспонденцію,оплачувати рахунки. Комп'ютеризація сфери керування в Сінгапурі дозволила значно підвищити ефективність роботи державних установ, скоротити число зайнятих і знизити управлінські витрати. Економія від впровадження комп'ютерних мереж і створення інформаційної бази майже в 1,7 рази перевищила загальні витрати на комп'ютеризацію.

 Помітною тенденцією ринку стає поступове зрощення функцій постачальників ІТ-послуг  і  компаній,  які  надають  консалтингові  послуги.  З  однієї  сторони,  консультанти починають розширювати пакети своїх послуг за рахунок ІТ-складової. З іншого боку, ІТ-компанії більш активно взаємодіють з неінформаційним консалтингом.  

Найбільшими  постачальниками  ІТ-послуг  за  підсумками  2012  р.  стали  IBM, Hewlett-Раckard, Fujitsu, Accenture і CSC. ІТ-компанія IBM збільшила свій дохід на 2,6% - до 56,4 млрд. дол. США та зайняла 7,1% світового ринку. Одною з головних тенденцій світового  ІТ-ринку  є  зростання  ролі  ІТ-аутсорсингу.    За  даними експертів  аналітичного агентства Everest Group, у 2010 р. обсяги операцій з ІТ-аутсорсингу у Північній Америці та Європі були вищі, ніж у 2009 р., на 20 і 17% відповідно. У 2010 р. було відкрито 39 нових  офшорних  центрів  в  Індії,  32  у  Східній  Європі,  27  у  Латинській  Америці,  25  на Філіппінах, 16 у Китаї і 6 в Африці. До провідних ІТ-компаній

у сегменті ІТ-аутсорсингу належать: Accenture, ACS Xerox, Atos Origin, Capgemini, Convergys, CSC, AON Hewitt, HP Enterprise Services, IBM, Dell Services, Unisys, Genpact, HCL, Infosys, Satyam Mahindra, Tata Consultancy Services, Wipro и WNS. Очікується, що у середньостроковій та довгостроковій перспективі  процеси  реструктуризації,  інтеграції  і  перегляду  бізнес-стратегій  будуть стимулювати  значне  зростання  сегменту  ІТ-аутсорсингу  на  світовому  ринку інформаційних  технологій.   Останнім  часом  ІТ-компанії  почали  приділяти  увагу розробці  так  званих  «зелених  ІТ»,  тобто  інформаційних  технологій,  які  дозволяють зменшити  споживання  електроенергії,  викиди  вуглекислого  газу,  сприяють  екологічно стійкому зростанню [12, c.4].  

За  прогнозами  експертів  аналітичного  агентства  IDC,  у  2014  р.  найбільші  темпи зростання ринку інформаційних технологій будуть у країнах, що розвиваються. Зокрема, у Азіатсько-тихоокеанському  регіоні,  за  виключенням  Японії,  ІТ-витрати  збільшаться  на 10%.  Двохзначні  темпи  зростання  спостерігатимуться  також  у  Центральній  та  Східній Європі,  Латинській  Америці,  Близькому  Сході  та  Африці.  Для  порівняння:  у  2011  р. зростання ІТ-витрат у розвинених країнах світу, зокрема США, Канаді, Західній Європі та Японії, не перевищили 5% .  

 В  даний час існує декілька міжнародних рейтингів, які характеризують рівень розвитку інформаційних технологій в різних країнах світу. До найбільш авторитетних відносяться рейтинги Організації Об’єднаних Націй (ООН), Міжнародного союзу електрозв’язку(МСЕ), Всесвітнього економічного форуму(ВЕФ), Світового банку (СБ).

Всесвітній економічний форум оприлюднив звіт про розвиток інформаційних технологій у 134 країнах світу. Рівень розвитку ІТ виражається через індекс мережевої готовності (The Networked Readiness).

Україна посідає у рейтингу 62 місце, поступаючись Естонії, Литві, Латвії та Азербайджану, але випереджаючи на 7 рядків Польщу і на 12 – Росію.

Країнами з найвищим рівнем розвитку інформаційних технологій, як і минулого року, стали держави Скандинавії – Данія та Швеція (відповідно перше і друге місця). США, Сінгапур і Швейцарія доповнюють чільну п’ятірку. Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Нідерланди входять до першої десятки, демонструючи високий рівень застосування нових технологій і впровадження інновацій. Канада замикає топ-10.

Індекс мережевої готовності – складний показник, сформований на основі багатьох чинників. Перш за все, це сприятливість середовища (ринкового, політичного та інфраструктури) для розвитку інформаційних технологій: чи є у державі здорова конкуренція, інноваційний потенціал, можливість фінансувати нові проекти.

Другий критерій – готовність людей, бізнесу та урядовців до використання нових інформаційних технологій. Сюди входить доступність мережі Інтернет у школах, вартість мобільного зв'язку, державна позиція щодо інформаційних технологій, доступність ІТ для бізнесу, витрати на дослідження і розвиток галузі.

Нарешті, останнім критерієм є поточний ступінь використання інформаційних технологій на державному, бізнесовому та приватному рівнях. Тут враховується кількість персональних комп’ютерів, інтернет-користувачів, абонентів мобільного зв’язку, наявність робочих інтернет-ресурсів урядових організацій, а також те, скільки інформаційних технологій країна виробляє і споживає.

Переважну частину даних для дослідження надав Всесвітній Банк і Телекомунікаційне об’єднання при ООН. Крім того, Всесвітній економічний форум провів додаткові дослідження й опитування.                                                                                  

                                                                                             Таблиця 2.1

Індекс мережевої готовності (Всесвітній економічний форум 2012 рік)

Місце

Країна

Індекс

1

Данія

5,85

2

Швеція

5,84

3

США

5,68

4

Сінгапур

5,67

5

Швейцарія

5,58

6

Фінляндія

5,53

7

Ісландія

5,50

8

Норвегія

5,49

9

Нідерланди

5,48

10

Канада

5,41

                   Продовження таблиці 2.1.

11

Південна Корея

5,37

12

Гонконг

5,30

13

Тайвань

5,30

14

Австралія

5,29

15

Британія

5,27

16

Австрія

5,22

17

Японія

5,19

18

Естонія

5,19

19

Франція

5,17

20

Німеччина

5,17

21

Люксембург

5,10

22

Нова Зеландія

5,04

23

Ірландія

5,03

24

Бельгія

5,02

25

Ізраїль

4,98

26

Мальта

4,79

27

ОАЕ

4,76

28

Малайзія

4,76

29

Катар

4,68

30

Португалія

4,63

* Примітка: розроблено автором на основі джерела [ 3]

 Експерти Міжнародного союзу електрозв’язку при ООН вивчають 155 держав по 11 показникам, серед яких число домашніх господарств, які мають комп’ютер з доступом до Інтернету, рівень комп’ютерної грамотності і число абонентів широкополосного доступу в глобальну мережу.

Отже, перша десятка рейтингу  провідних IT-держав планети. 

1. Південна Корея утримує лідерство в рейтингу  по рівню розвитку інформаційних технологій другий рік підряд.  На долю жителів країни приходиться біля  5%  всіх азіатських інтернет-користувачів. За останні 10 років кількість сімей, які підключились до Інтернету зросла з 39% до 83%.

2. Уряд Швеції всіляко сприяє проникненню інформаційних технологій в усі сфери життя громадян. Шведи одними із перших почали користуватись таким електронним сервісом, як Електронний уряд.

 3. Більше  90% користувачів мережі  Інтернет в Данії використовують  широкополосний доступ. За даними InternetWorldstats більше половини данців є користувачамиFacebook.
        4. Інтернет – справжній порятунок для острівної держави Ісландія.  Тут 97% жителів  мають доступ до глобальної мережі .

 5. Рівень розвитку інформаційних технологій в скандинавських країнах традиційно високий – вони входять в п’ятірку лідерів рейтингу з 2007 року. Обовязок фінів мати доступ до мережі Інтернет зі швидкістю не менше 1 Mbit/s, закріплений законодавчо.

6. В Нідерландах   самий високий в Европі рівень розповсюдження  широкополосного доступу до Інтернету. Доступ до інформаційних технологій мають більше 90% нідерландців.

7. Інтернетом  користується  91% населення Люксембургу. Майже  40% населення країни є зареєстрованими користувачами Facebook.
        8. Японія    відзначається   високим  рівнем  розвитку  інформаційних  технологій. Уряд країни ставить перед собою   задачу на протязі найближчих років реалізувати програму «Інтернет – в кожен  будинок».          

         9. Населення Великобританії почало активніше користуватися комп’ютерами, покращив свої позиції в рейтингу в порівнянні з минулим роком,коли країна посіла лише 14-е місце. На сьогоднішній день 84% жителів Туманного Альбіону мають і використовують доступ до Інтернету.
        10. Біля 80% населення Швейцарії має доступ до Інтернету.  На території  Швейцарії працюють більше 120  інтернет - провайдерів, які надають доступ в мережу по самих сучасних каналах
[3,с.40-41].

 Відповідно до звіту Міжнародного Союзу Електрозв'язку (МСЕ) ООН "Вимір інформаційного суспільства", цього року Україна піднялася на сходинку вище за рівнем розвитку інформаційних технологій, повідомляє УНН. 
Торік Україна займала 69 місце з 157 країн, цього року її рейтинг підвищили на 1 місце. Поряд з Україною в рейтингу перебуває Туреччина й Молдова. Білорусь зайняла 41 місце, Грузія – 71. 

На першому місці за обсягом товарообігу світового ринку ІТ технологій знаходиться США з 67% продажів. Європейський союз контролює 20% глобального ринку. Проте, найбільша прибутковість ІТ ринку зафіксована в Китаї, на який припадає всього 2,7% доходів основних ІТ – компаній. А найшвидші темпи зростання сектору інформаційних технологій зафіксовані в Індії. Так, швидкість нарощування товарообігу на ринку становить 18,4%. Фахівці Світового банку прогнозують, що до 2015 року на часку Індії припаде близько 9% глобального ринку ІТ.

Індекс розвитку інформаційно - комунікаційних технологій (ICT Development)  – це комбінований показник, який характеризує досягнення країн з точки зору розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Розраховується за методикою Міжнародного союзу електрозв’язку, спеціалізованого підрозділу ООН, який визначає світові стандарти в області ІКТ. Індекс було розроблено в 2007 році на основі 11 показників, якими МСЕ оперує в своїх оцінках розвитку ІКТ. Індекс об’єднує ці показники в єдиний критерій, який порівнює досягнення країн світу в розвитку ІКТ і може бути використаний в якості інструмента для проведення порівняльного аналізу на глобальному, регіональному і національних рівнях. Ці показники стосуються доступу до ІКТ, використання ІКТ, а також навиків, тобто практичного знання цих технологій населенням країн, охоплених моніторингом. Автори дослідження підкреслюють, що рівень розвитку ІКТ сьогодні є важним показником економічного і соціального добробуту держави. Організація публікує Індекс на регулярній основі, що дозволяє країнам слідкувати за змінами в тимчасовій динаміці.                                                          

                                                          Таблиця 2.2

Індекс розвитку інформаційних технологій в країнах світу  в 2013 р. (International Telecommunication Union. The ICT Development Index).

РЕЙТИНГ

КРАЇНА

ІНДЕКС

1

Південна Корея

8,57

2

Швеція

8,45

3

Ісландія

8,36

4

Данія

8,35

5

Фінляндія

8,24

6

Норвегія

8,13

7

Нідерланди

8,00

8

Великобританія

7,98

9

Люксембург

7,93

10

Гонконг

7,92

11

Австралія

7,90

12

Японія

7,82

13

Швейцарія

7,78

14

Макао

7,65

15

Сінгапур

7,65

16

Нова Зеландія

7,64

17

Сполучені Штати Америки

7,53

18

Франція

7,53

19

Німеччина

7,46

20

Канада

7,38

21

Австрія

7,36

22

Естонія

7,28

23

Ірландія

7,25

* Примітка: розроблено автором на основі джерела [ 3]

Даний ракурс дослідження сприяв розробці інструментального апарату для моніторингу розвитку процесу інформатизації країн і введенню в науковий обіг нових показників (  Індекс розвитку інформаційних технологій,  Індекс мережевої готовності, Індекс інформаційного прогресу  країни, Глобальний індекс інформаційного прогрес ) , які дозволяють більш точно в кількісному і якісному плані виявити результати ринку інформаційних технологій, оцінити його проблеми та обгрунтувати шляхи їх подолання.

  На міжнародному ринку інформаційних технологій сформувався динамічний попит на такі PR-послуги, як лобіювання, корпоративний, фінансовий, кризовий, політичний, урядовий, комерційний, промисловий, мережевий PR. Стратегія розвитку PR-бізнесу враховує сприятливу ринкову кон'юнктуру, тенденції діяльності  провідних європейських PR-компаній, зокрема, Barson Marsteller, GTS, Edelmann PR World Wide, співробітництво яких забезпечує надприбутки на ринку інформаційних технологій, створення нових форм і структур, здатних конкурувати на світових ринках.

Аналіз нинішнього стану індустрії міжнародного ринку інформаційних технологій  свідчить, що інтелектуальні ресурси досягли рекордних результатів: абсолютне зростання світового ринку ІТ пов'язане з розширенням можливостей обігу мультимедійних продуктів, з розвитком мобільної електронної комерції, зокрема контрактингу, консалтингу, інтернет-маркетингу, інтернет-банкінгу, інтернет-телефонії, РR-брендингу тощо.

Аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій на світових фінансових ринках дозволяє  відмітити  створення  майже  ідеальної  інформаційної  системи  та  її  постійне  вдосконалення. Проведення операцій на фінансових ринках європейських країн або США, займають усього декілька хвилин, важливі  новини  передаються  по  всіх  відділах  певних  організацій  за  лічені  секунди,  прийняття  рішень комп’ютерами, без людської допомоги – це велике досягнення сьогоденних інформаційних технологій.   

РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО РИНКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

3.1. Механізм регулювання міжнародного ринку інформаційних технологій

Сучасний етап розвитку світового ринку інформаційних технологій зумовив необхідність зміни системи регулювання інформаційного обміну на національному, регіональному і глобальному рівнях з метою модернізації міжнародних правил інформаційної діяльності та ролі міжнародних економічних організацій ( СОТ, МСЕ та ін.) і держав в напрямі узгодження політики лібералізації світового та національних ринків інформаційних технологій. Такий підхід передбачає врахування інтересів економічних агентів, який може бути досягнутий на основі застосування матричних моделей для вирішення проблем з дерегулювання та приватизації державних інформаційних ресурсів, що зумовлює пом'якшення наслідків економічної та інформаційного криз на внутрішній ринок інформаційних послуг.

У будь-якій країні незалежно від рівня її розвитку розуміють тією чи іншою мірою неминучість і необхідність створення інформаційного суспільства. Багато країн мають національні програми інформатизації з урахуванням місцевих особливостей та умов. Однак під час створення та впровадження таких програм, варто спиратися на досвід передових країн, враховувати їхні успіхи й невдачі, відбити в них існуючі й перспективні тенденції в розвитку ринку інформаційних технологій.

У цей час всі країни світу в тому або іншому ступені здійснюють процес інформатизації. Невірно визначена стратегія інформатизації або її недостатній динамізм і мобільність можуть призвести до істотних, а часом драматичним змінам у всіх сферах життя країни.

У більшості розвинених країн розуміють, що без надзвичайних зусиль відставання в області інформаційних і комунікаційних технологій може стати

необоротним для їхнього розвитку в цілому. Керівники деяких країн "третього світу" з наростаючою тривогою спостерігають за все більшим відставанням їх від промислово розвинених країн, що здійснюють перехід до інформаційного суспільства. Це може призвести до того, що країна буде сприйматися як сировинний придаток співтовариства інформаційно та промислово розвинених країн.

Для успішної реалізації програми інформатизації бажано дотримуватись загальним для всього світового співтовариства принципам:
   - відмова від прагнення в першу чергу забезпечити економічний ріст країни;
   -необхідність заміни економічної структури, заснованої на важкій промисловості, структурою, що базується на наукомістких галузях;
   -визнання пріоритетного характеру інформаційного сектора;
   -широке використання досягнень світової науки й техніки;
     -вкладення значних фінансових ресурсів в інформатизацію, як державну, так і приватну;

   -оголошення зростання добробуту країни і її громадян за рахунок полегшення умов комунікації й обробки інформації.

Результатом процесу інформатизації є створення інформаційного суспільства, де маніпулюють не матеріальними об'єктами, а символами, ідеями, образами, інтелектом, знаннями. Якщо розглянути людство в цілому, то воно в цей час переходить від індустріального суспільства до інформаційного.
Для кожної країни її рух від індустріального етапу розвитку до інформаційного визначається ступенем інформатизації суспільства.

У цей час у першу десятку країн, які мають найбільш розвинені системи інформаційних технологій, що відповідають світовим стандартам, входять Сінгапур, Нова Зеландія, Фінляндія, Данія, США, Гонконг, Швеція, Туреччина, Норвегія й Канада.

Для порівняння та оцінки можливостей країни інтерес можуть представляти концепція й основні ідеї програми інформатизації в Японії, що у

цей час займає лідируюче положення у світі по виробництву сучасних інформаційних   технологій. На даний час Японія перебуває на другій стадії
інформатизації. Одним з найважливіших факторів її досягнення  завжди були й дотепер залишаються значні  витрати на наукові дослідження й розробки, високий пріоритет інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни. На сьогоднішній день її головними пріоритетами стає  власне виробництво нового знання, нових інформаційних технологій, а в центрі уваги – новаторські ідеї, точки зору й оригінальність.
          Мета японського  проекту по інформатизації суспільства  –  зв
язати     ті послуги, які раніше пропонувалися окремо. Для цього всі види інформації від телефонних повідомлень і телепрограм до комп'ютерної продукції повинні передаватися по одному загальному кабелю. Кожен абонент кабельної мережі  отримує кілька послуг одночасно. Велика увага в проекті також приділяється створенню терміналів для недосвідчених користувачів з інтелектуальним інтерфейсом, де введення інформації здійснюється голосом. Передбачається, що повне здійснення проекту інформатизації займе 20 років і близько 100 млрд.дол. капіталовкладень [2, с.184-185]. Розробляється  програма загальною вартістю 480 млн. дол. для розробки нових типів комп'ютерів:

комп'ютерів з високим ступенем паралелізму обробки інформації, у яких одночасно виконують складні операції десятки - сотні процесорів;
    комп'ютерів з нейронними мережами, робота яких аналогічна функціонуванню мозку;

       комп'ютерів, у яких передача інформації здійснюється світлом.
       У Японії вже давно інформація стала загальнонауковим поняттям, а інформаційний підхід, що включає в себе сукупність ідей і комплекс математичних засобів, перетворився в загальнонауковий засіб дослідження.
        В основі інформаційного розвитку „азіатських тигрів” (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур і Гонконг) лежить так звана концепція економічного співробітництва  держави й  ринку. Успіх цих країн  базується  на  втручанні

держави в прийняття великих вкладень приватного капіталу, на його активній участі в  створенні матеріальної, соціальної й інформаційної інфраструктур.

В Південній Кореї створений Національний Технічний Конгрес під  головуванням президента країни, що включає представників з інформаційних технологій. У такий спосіб Південній Кореї вдалося за дуже короткий час вийти в лідери за рівнем інформаційних технологій.  Тайвань створила Інститут Інформаційної Індустрії для безпосередньої підтримки своєї індустрії, що, крім того, бере плату за навчання програмістів.

 Інші країни, такі як Австралія, Канада, Ізраїль і країни ЄС, теж розробляють свої загальнонаціональні плани інформатизації. У всіх випадках всі ці країни повторили досвід Японії й США, згідно підтримки розвитку інформаційної індустрії й спробі одержання для себе привілейованих секторів міжнародної обчислювальної торгівлі.

 Наприклад, Бразилія заснувала Секретаріат по інформатиці й Національну раду по інформатиці (CONI) під головуванням президента Бразилії, у роботі яких також беруть участь члени Кабінету Міністрів і представники інформаційних технологій [2, 191-192].

Провідні  фахівці в галузі управління  інформаційними технологіями вважають, що на додаток до технічних засобів і технологій провідну роль в механізмі регулювання ринку інформаційних технологій грають складні поєднання ринкових сил, що існує середовище стратегічного управління, яке породили п’ять різних, але взаємопов’язаних явищ, названих «інформаційними тенденціями», які є рушійною силою в розширенні використання та виробництва ІТ.

Схема 3.1 Механізм регулювання ринку інформаційних технологій

* Примітка: розроблено автором на основі джерела[30]

Інформаційні продукти. Інформаційний продукт у вигляді програмних засобів, баз даних і служб експертного забезпечення набуває стратегічне значення в порівнянні з такими характеристиками засобів, як обчислювальна потужність, память або пропускна здатність. Слід особливо підкреслити велику важливість інформаційного продукту в порівнянні з «носієм», тобто засобом. Добре виконаний інформаційний продукт зберігає свою цінність довше, ніж конкретні носії, які «приходять і йдуть».

Економічні аспекти панівного становища інформаційного продукту пояснюються наступним чином. Технологія знижує вартість окремих блоків більшості засобів. У той же час вартість інформаційного обслуговування зростає, що повязано в значній мірі з високою вартістю кваліфікованої праці.

Здатність до взаємодії. У міру того як зростає відносна цінність інформаційного продукту, здатність до взаємодії набуває значення ведучої технологічної проблеми для постачальників і споживачів інформаційних технологій. Здатність до взаємодії означає можливість двох або більше сторін, представлених машиною або людиною, провести ідеальний обмін інформаційним продуктом. Визначення "ідеальний" означає відсутність смислового перекручення чи непередбачуваної затримки між створенням, обробкою і використанням інформаційного продукту.

Ліквідація проміжних ланок. Розвиток здатності до взаємодії веде до вдосконалення процесу обміну інформаційним продуктом, причому реальна

його значимість поглиблюється і розширюється. Неминучим наслідком цього процесу в області взаємовідносин постачальників і покупців є ліквідація проміжних ланок. Використання нових інформаційних технологій веде до створення досконалішого ринку, під яким розуміється ринок з мінімальною кількістю проміжних ланок між покупцем і продавцем, що дозволяє їм здійснювати операції швидше, чіткіше та точніше.

Глобалізація. За останні 50 років світовий обсяг експорту зріс майже в 12 разів і постійно продовжує рости. Обсяги реалізації товарів і продукції, іноземних інвестицій та наукового обміну зросли більш ніж у 15 разів. Обсяг валютних операцій у світовому масштабі перевищив 16 трильйонів доларів на рік. У кілька разів скоротився час доставки товарів з одного материка на інший. Скоротилося час проходження і перельотів між містами, країнами та континентами пасажирських поїздів, пароплавів і авіалайнерів за рахунок збільшення їх швидкості. А такі інформаційні засоби, як комп’ютери, інформаційно-стільникові телефони, локальні та глобальні інформаційні системи та мережі, Інтернет, супутники зв’язку, а також поступова ліквідація бар’єрів, що перешкоджають торгівлі і руху капіталу, зробили об’єднавчу тенденцію в світовому господарстві незворотною [24, с.233-234].

Результатом впливу інформаційних технологій є здатність транснаціональних корпорацій  (в металургії, електроніці, автомобілебудуванні та ін.) успішно вести справи в світовому масштабі, нові технології надають фірмам можливість проводити операції на периферії, а також купувати і продавати більш ефективно, використовуючи при цьому знання про стан ринку. Для них не існує кордонів. У кожній країні нас годує Мс Donalds, не дає нам засохнути Coca-Cola і містить в ідеальній чистоті Procter & Gamble.

Одночасно з цим йде глобалізація ринку споживчої продукції ІТ. Цьому сприяють, з одного боку, загальне прагнення споживачів до розваг, знань та інших форм самозадоволення, а з іншого боку, бажання продавців розширити і

зміцнити нові торгові канали для масового збуту, що не визнають національних кордонів.

Глобалізація створює сприятливі умови для «економічних суб’єктів і видів діяльності по всьому світу і нові канали зв’язку між ними ... Переваги глобалізації очевидні: більш швидке економічне зростання, більш високий рівень життя, прискорене впровадження та розповсюдження технічних нововведень і навичок управління, нові економічні можливості як для окремих осіб, так і для країн » [3, с. 40].

Конвергенція. Конвергенція є кінцевим результатом розвитку чотирьох описаних вище тенденцій. Зникають відмінності між виробами та послугами, інформаційним продуктом і засобами, використанням в побуті і для ділових цілей, інформацією і розвагою, а також серед окремих режимів роботи, таких, як передача звукових, цифрових та відеосигналів. Конвергенція проявляється в ослабленні конкуруючих інтересів між постачальниками ІТ, а також між зайнятими в індустрії ІТ, які раніше були ізольовані. Однак поява галузей нової продукції і ринків дедалі більшою мірою стикається з інтересами аналогічних галузей в інших областях ІТ. Це обумовлює стратегічні наслідки в плані конкуренції не тільки усередині індустрії ІТ, але й між ІТ та іншими галузями економіки. Відносно високі темпи зростання і дивіденди в індустрії ІТ приваблюють багато нових компаній з інших галузей. У свою чергу фірми з галузі ІТ, які мають великі фінанси та надприбутки, також стали проникати в інші галузі економіки. Однак фірми (як ті, так і інші), які вкладають свої капітали в галузі, які знаходяться поза межами їх компетенції, повинні пам’ятати той важкий урок, який отримали в цій ситуації такі потужні корпорації, як «Ер Сі Ей», «Ай Ті Ті» , «Контрол Дейта» і «Ксерокс» індустрії ІТ, а також з інших галузей економіки – «Ексон», «Амерікен Кен», «Фольксваген».

Взаємозв’язок між даними інформаційними тенденціями має глибоке коріння, підсилює кожну з них. Прагнення до більш досконалого інформаційного  продукту  спричиняє  розвиток  здатності  до  взаємодії, яка

забезпечує можливість ліквідації проміжних ланок. Остання веде до глобалізації, яка в свою чергу до конвергенції. І, замикаючи коло, конвергенція стимулює розповсюдження знань в галузі ІТ, що сприяє підвищенню попиту на інформаційний продукт.

Випереджальний розвиток інформаційних технологій є необхідною умовою для створення інфраструктури бізнесу, формування сприятливих умов для залучення іноземних інвестицій, рішення питань зайнятості населення.
В умовах світового науково-технічного прогресу, стрімкого розвитку й повсюдного впровадження новітніх інформаційних технологій і глобальних засобів телекомунікацій однієї з найважливіших складових частин безпеки держави є забезпечення інформаційних процесів й існування інформаційних ресурсів. Це обумовлено тим, що провідні країни світу вступили в нову фазу суспільного розвитку, у фазу, що характеризується визначальною роллю інформації в забезпеченні національних інтересів й обороноздатності країни, тобто у фазу інформаційного суспільства, що стрімко розвивається. Більше того, функціонування важливих державних об'єктів повністю залежить від стану їхньої інформаційної сфери. Розширення інформаційного простору й формування на його основі інформаційного суспільства вимагає адекватного правового регулювання як вже існуючих, так і знову виникаючих суспільних відносин у даній сфері.

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він буде відкритим для суспільства, що дає можливість реалізовувати погоджені інтереси громадян, суспільства й держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечує поступальний рух країни до побудови інформаційного суспільства. Це рух повинне спиратися на новітні інформаційні, комп'ютерні, телекомунікаційні технології й технології зв'язку, розвиток яких призвів до бурхливого розвитку відкритих інформаційних  мереж, насамперед  Інтернету,  що  дають  принципово  нові

можливості міжнародного інформаційного обміну й на його основі розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій.

3.2.Напрямки розвитку міжнародного ринку інформаційних технологій  

Розвиток  міжнародного інформаційного ринку відбувається в результаті впливу сучасних інформаційних  технологій на культуру, соціальну структуру, економіку, право, державу. Формування інформаційного ринку як самостійного середовища зумовлене наявністю специфічного товару – інформаційних ресурсів та послуг, які є результатом інтелектуальної діяльності. Такий процес зумовлений збільшенням використання в суспільному виробництві знань і прискореним оновленням інформаційних технологій. Формування інформаційного ринку пов'язане із залученням до інформаційного сектора економіки основних ресурсів розвинених країн світу. Тому прискорення таких процесів в країнах сприяє переходу до інформаційного суспільства, а отже, дає змогу інтегруватися у глобальні світові процеси, оскільки на сьогодні інформатизація є головним фактором всіх сфер діяльності людини.

Тому інформаційний ринок характеризується як економічний простір нового типу, що формується в результаті глобальної соціально-економічної революції, основою якого є сфера знань та розвиток інформаційних й комунікаційних технологій, який характеризується зміною домінування чинників економічного розвитку з ручної та механізованої праці до теоретичних знань та переходом економічних і соціальних функцій капіталу до інформації.

Тенденції розвитку світового ринку інформаційних технологій :

1. Значне зростання числа інформаційних посередників ( brokers ) , які представляють інформацію клієнту в доопрацьованому вигляді, відповідному запитам клієнта.

2. Висока ступінь спеціалізації інформаційних фірм за сферами діяльності  наука , бізнес, промисловість, право і т. д.

3 . Концентрація інформаційної індустрії на базі центрів - генераторів баз даних і центрів обробки баз даних , створення інформаційних супермаркетів, в яких не тільки готується інформація, але і ведеться торгівля інформацією, підготовленою зовні. В одному місці клієнтові забезпечується самий повний комплекс послуг: доступ не тільки до документальної, а й до фактографічної інформації у вигляді таких послуг  як діалоговий пошук, режим виборчого розповсюдження інформації, оглядово - аналітичні видання, першоджерела.

4 . Зростання вимог стандартів обслуговування у міру об'єднання дрібних і середніх інформаційних фірм, що в свою чергу пояснюється збільшенням частки інформаційних послуг в речової формі .

5 . Привабливість інформаційного бізнесу ( розширення попиту , висока прибутковість, сприятливі перспективи ) стає причиною переливу капіталу з інших областей господарства, в першу чергу пов'язаних з інформаційним бізнесом. Перелив капіталу здійснюється в порядку вертикальної інтеграції, а іноді і диверсифікації, тобто конвергенції ринку ІТ .

6 . Спостерігаються і зворотні процеси, коли промислові фірми, які раніше володіли інформаційними системами, продають їх спеціалізованим інформаційним фірмам.

7. Інтернаціоналізація концентрації капіталу в індустрії інформації, і насамперед з боку західноєвропейських фірм на ринку США .

8 . Збереження дрібних фірм при значній концентрації інформаційної індустрії , чому сприяють нові інформаційні технології - високоінтелектуальні і відносно недорогі,  в першу чергу обчислювальна техніка та глобальна мережа Інтернет. Збереження і розширення позицій цих фірм пов'язано і з зростанням попиту на інформаційні послуги .

9. Розширення конкурентної боротьби в індустрії інформації в різних формах: великі фірми борються з дрібними; об'єднання борються з монополіями і дрібними підприємцями; за клієнта борються комерційні, державні  та   безприбуткові   інформаційні   органи;  цінова   конкуренція доповнюється неціновими методами-диференціацією послуг, їх комбінування, різноманітністю асортименту.

10. Приватний капітал «залишає » державі підготовку та розвиток окремих видів інформаційних послуг, які не несуть комерційного інтересу, але життєво важливих для прогресу продуктивних сил і соціального забезпечення суспільства, в тому числі і створення дорогих баз даних, які потім використовуються для комерційного розповсюдження інформаційними фірмами, але вже на платній основі.

Наявність і вірогідне збереження в майбутньому значної частки держави в інформаційному забезпеченні пояснюється як двоїстим характером інформації (з одного боку, це товар, з іншого – суспільне надбання ), так і відмінностями у цільових установках і стимулах інформаційного обслуговування (попит і ефективність для приватного сектора, вимоги розвитку економіки і суспільства – для державного сектора), все ще існуючої відносної збитковістю підготовки інформації і її введення в інформаційні системи і прибутковістю її розподілу та розповсюдження.

11. Формування світового ринку інформаційної індустрії на базі одноразового створення інформаційних масивів, мінімізації витрат на їх обслуговування (поповнення , оновлення , зберігання і т. д.) і багаторазового, максимально    широкого  їх використання для інформаційного обслуговування.  12 . Загострення суперництва за лідерство на світовому інформаційному ринку між США, країнами ЄС і Японією.

13 . Створення та зміцнення поряд з інтернаціоналізацією інформаційної індустрії відповідних національних державних органів і неурядових об'єднань, що забезпечують національний інформаційний «суверенітет ».

14. Сучасні інформаційні технології створюють можливість при високому ступені стандартизації процесів пошуку інформації реалізувати індивідуальний підхід до її відбору із залученням неоплаченої праці споживача, тобто реалізується принцип самообслуговування, що дозволяє підвищити якісний рівень обслуговування (за умови, якщо користувач є професіоналом у використанні сучасних інформаційних технологій ) [2,с.185-186].

Одним із напрямків розвитку інформаційних технологій є рішення про інвестиції. Зрозуміло, що дане рішення, як і інші управлінські рішення, повинні прийматися з урахуванням економічної доцільності. Але так уже виходить, що цю саму вигоду найзручніше прораховувати за допомогою все тих же інформаційних технологій. Є моделі підрахунку сукупного економічного ефекту, що дозволяє враховувати, крім усього іншого, додаткові переваги від впровадження інформаційних технологій, розширюваність і гнучкість систем, а також можливі ризики.  Більше того, необхідно відзначити також освітню складову, пов'язану із застосуванням інформаційних технологій в економіці. Для того, щоб інформаційні технології працювали, їх треба вміти використовувати з максимальною віддачею. Тому багато управлінців велику увагу приділяють навчанню персоналу та моніторингу новітніх розробок в області інформаційних технологій в економіці, науці і навіть мистецтві.

Важливим є питання монополізації ринку інформаційних технологій. Перш за все, треба сказати, що монополізація ринку світових технологій пов’язана з історичними процесами. Важливим в цьому питанні є те, що деякі країни пережили науково-технічну революцію раніше, в зв’язку з цим їх виробництво розвивалося швидше, та на певному етапі потребувало значних модернізацій. Така модель розвитку виробництва найбільш характерна для Японії та США, саме ці країни є монополістами на ринку інформаційних технологій. Особлива роль у світовому ринку інформаційних технологій належить американським ІТ- компаніям, на які припадає приблизно одна третина ринку інформаційних технологій та програмного забезпечення. 

Окрім монополізму з боку країн, можна говорити і про монополізм міжнародних організацій в цій сфері. Особливе місце серед міжнародних організацій на ринку інформаційних технологій займає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Саме цією організацією розробляються програми економічного розвитку, які в тому числі стосуються і ринку інформаційних технологій. Серед країн-учасників ОЕСР треба зазначити США та Німеччину, як провідних експортерів програмного забезпечення на світовий ринок, та Великобританію, Францію, та Італію, як провідних імпортерів програмного забезпечення.

Наступною ланкою монополізму ринку інформаційних технологій є монополії окремих компаній. В зв’язку з тим, що ринок інформаційних технологій є досить специфічним, окремі види технологій окремих компаній мають більший попит за рахунок новизни цих технологій. Так, найбільшими постачальниками ІТ- продукції є такі компанії, як IBM, Hewlett-Раckard, Fujitsu, Accenture та CSC. Так, компанія IBM, в 2012р. зайняла приблизно 12% світового ІТ - ринку. Хоча за українськими мірками вона і не стане монополістом, але на фоні міжнародного ринку інформаційних технологій 12% є досить вагомими, зважаючи на те, що в цій сфері своє місце займає доволі велика кількість компаній [3, с.36].   

Треба зазначити, що аналітики прогнозують вихід на міжнародний ринок інформаційних технологій країн, які розвиваються. Це, перш за все, Азіатсько- тихоокеанський регіон, окрім Японії та країн Південної Америки.  Це пов’язано з великим попитом на дешеві інформаційні технології, які ці країни можуть надати за рахунок дешевої робочої сили та досить високої якості зазначеної продукції. Тому,  в 2014-2015рр. прогнозується перерозподіл світових центрів розвитку інформаційного бізнесу у світі. 

Ще однією сучасної тенденцією розвитку ринку інформаційних технологій є збільшення можливості споживачів реалізувати свої потреби інформаційному забезпеченні (дослідження ринку; встановлення взаємозвязку з постачальниками і кінцевими споживачами з посередниками і контактними аудиторіями; планування виробництва і збуту продукції; підвищення кваліфікації кадрів ) комплексно-технологічним методом. Він полягає в тому, що потужна інформаційна дистрибутивна фірма по індивідуальному проекту для такого замовника забезпечення підбирає технічне, стандартне програмне забезпечення, розробляє індивідуальне математичне забезпечення, встановлює та налагоджує роботу всього технологічного ланцюжка, що реалізує інформаційну технологію, навчає персонал замовника роботі з цією технологією, забезпечує її модернізацію та сервісне обслуговування. Реалізація всіх  елементів  інформаційних  технологій одним  виробником  вирішує  такі

складні проблеми як сумісність компонентів, наприклад, технічного пристрою і програмного забезпечення підвищення ефективності проекту за рахунок зменшення накладних витрат на взаємодію з різними і численними постачальниками. Нарешті, реалізація всього проекту одним постачальником створює умови для синергетичного ефекту, який виникає внаслідок злагодженої роботи всіх елементів системи. Ця тенденція виникла внаслідок нарощування професійної рівня, фінансової потужності, конвергенції сфер діяльності комерційних фiрм, які працюють у сфері iнформацiйних технологiй.

Інша домінуюча тенденція на світовому ринку інформаційних технологій пов’язана з  поступовим  злиттям  постачальників  ІТ-сервісів  та  виробників  устаткування  і програмного  забезпечення.  Надання  таких  послуг  у  сфері  інформаційних  технологій таких, як розробка ІТ-стратегій, оптимізація бізнес систем та ін. передбачає довгострокову співпрацю.  Враховуючи  сучасні  темпи  зміни  поколінь  інформаційних  систем  та устаткування, можна очікувати, що попит на послуги ІТ-компаній буде зростати, а отже збільшиться кількість партнерських угод між ТНК у галузі інформаційних технологій.

До важливих тенденцій світового ринку інформаційних технологій належить також наміри основних постачальників виявити найбільш рентабельні ринки, так звані нові ніші. Йде мова, зокрема, про ринок малого і середнього бізнесу. Даний сектор помітно збільшив обсяг своїх витрат на інформаційні технології. На думку аналітиків, увага до потреб малих і середніх підприємств принесе хороші дивіденди тим ТНК, які з’явилися на цьому ринку раніше за інших - наприклад, компаніям IBM, Hewlett-Packard, Dell [10, с. 32-34].

Важливою  тенденцією  розвитку  світового  ринку  інформаційних  технологій  є розвиток хмарних обчислень, які передбачають передачу клієнтам за допомогою мережі Інтернет широких можливостей, пов’язаних з інформаційними технологіями, дозволяють зменшити  операційні  витрати  та  використовувати  переваги  економії  на  масштабі.  До хмарних  обчислень відносять програмне забезпечення як послугу (SaaS), платформу як послугу

(PaaS),  платформу додатків як послугу (aPaaS), інфраструктуру як послугу (IaaS).

За  оцінкою  експертів  аналітичного  агентства  Gartner,  обсяг  світового  ринку  хмарних обчислень у 2009 р. склав 58,6 млрд. дол. США, та має зрости у 2,5 рази - до 148,8 млрд. дол. США у 2014 р. [3, c. 23-24].

На даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців. Бо вже зрозуміло: без новітніх інформаційних технологій економіка і окремо взятих підприємств, і цілої держави залишатиметься серед відстаючих.

ВИСНОВКИ

В  даній роботі я провів дослідження сутності міжнародного ринку інформаційних технологій. Отже, інформаційні технології – це технології, пов’язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою і управлінням інформацією. Саме вони стали одним з найбільш динамічних явищ сучасного суспільства. Як підкреслюється в Окинавській хартії глобального інформаційного суспільства ІТ стають життєво важливим стимулом розвитку світової економіки. Вони надають людям можливість широкого використання свого потенціалу і служать досягненню взаємодоповнюючих цілей забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення добробуту, зміцнення демократії, миру та стабільності. В зв’язку з цим перетворення потенційних можливостей інформаційних технологій на реальну силу розвитку стає дуже актуальним завданням. На думку багатьох провідних експертів, інформаційні технології, хоча і не є панацеєю від всіх бід, але можуть допомогти створити нову соціальну і економічну інфраструктури, що забезпечують стійкий економічний розвиток за рахунок якісного поліпшення можливостей обміну інформацією. 

На сучасному етапі розвитку цивілізації процвітання будь-якої країни неможливе без її активної участі у міжнародній співпраці. Самостійність національної економіки зовсім не означає її ізоляцію. Навпаки її подальший розвиток значною мірою залежить від завоювання вітчизняними промисловими підприємствами конкурентних переваг, в тому числі і на світових інформаційних ринках. Тому використання інформаційних технологій в управлінні організацією для здійснення бізнесу на міжнародному рівні має важливе значення. Закони зростання потреб, поділу праці, економії робочого часу, товарного виробництва та обміну є об’єктивними економічними законами розвитку світової цивілізації, що обумовлюють посилення її цілісності, становлення та зміцнення єдиного світового господарства. Це знаходить своє відображення у розширенні мережі великомасштабних транснаціональних господарських комплексів, єдиних ринків товарів та послуг, капіталів та робочої  сили. У зв’язку  з цим, в останні  роки все  більше значення отримує

орієнтація промислових підприємств на розвиток трансграничної електронної торгівлі з метою стабілізації свого бізнесу та економічного становища на міжнародному рівні.

Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності. 

Міжнародний інформаційний ринок – це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу, купівлі і розповсюдження інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг. Ринок інформаційних технологій представляє собою сферу товарного обміну, де виникають і реалізуються відносини, пов’язані з процесом купівлі-продажу, і має місце конкретна діяльність по організації руху інформаційних продуктів від виробників до споживачів.

Світовий ринок інформаційних технологій складається із трьох основних сегментів: сегмент апаратного забезпечення, сегмент програмного забезпечення та сегмент ІТ- технологій. В зв’язку з розділенням ринку інформаційних технологій на сегменти, конкуренція спостерігається не тільки в кожному із сегментів, а навіть між окремими сегментами.

Найважливішою складовою сучасного світового ринку інформаційних технологій є комп’ютерні мережі, серед яких найбільшого значення набула глобальна мережа  Internet. Розроблена в інтересах військово-промислового комплексу США ця система, завдяки вдалим технічним рішенням, перетворилася на феномен загальносвітового значення. Важлива перевага Інтернету в тому, що інформація отримує нову якість за рахунок застосування гіпертекстових і мультимедійних технологій.

На першому місці за обсягом товарообігу світового ринку ІТ технологій знаходиться США з 67% продажів. Європейський союз контролює 20% глобального ринку. Проте, найбільша прибутковість ІТ ринку зафіксована в Китаї, на який припадає всього 2,7% доходів основних ІТ – компаній. А найшвидші темпи зростання сектору інформаційних технологій зафіксовані в Індії. Так, швидкість нарощування товарообігу на ринку становить 18,4%. Фахівці Світового банку прогнозують, що до 2015 року на частку Індії припаде близько 9% ринку інформаційних технологій.

Аналіз сучасного стану розвитку інформаційних технологій на світових фінансових ринках дозволяє  відмітити  створення  майже  ідеальної  інформаційної  системи  та  її  постійне  вдосконалення. Проведення операцій

на фінансових ринках європейських країн або США, займають усього декілька хвилин, важливі  новини  передаються  по  всіх  відділах  певних  організацій  за  лічені  секунди,  прийняття  рішень комп’ютерами, без людської допомоги – це велике досягнення сьогоденних інформаційних технологій.   

Галузь  інформаційних  технологій  належить  до  таких,  що  розвиваються  дуже динамічно. За останні 12 років доходи  ІТ-компаній на світовому ринку інформаційних технологій зростали в середньому на 8 % у рік, при середньому темпі зростання світового ВВП - 3%, що призвело до збільшення частки галузі у структурі ВВП країн світу.

 Міжнародний ринок інформаційних технологій переживає стадію динамічної еволюції, попри потрясіння останніх років на ринках розвинутих країн. Так, сервіс ІКТ зріс на 38%, обладнання ІКТ — на 33%, програмне забезпечення — на 10%, комунікативні технології — на 13%. Світовий ринок інформаційних технологій охоплює виробництво продуктів та послуг у галузях промислової індустрії, приладобудування, телекомунікацій, електронної комерції та Інтернет, інтелектуальної власності, мас-медіа, реклами й рекламного сервісу, гуманітарної сфери, державного й корпоративного управління, банківської та фінансової сфери, страхування тощо.

Як висновок, треба зазначити, що темпи зростання світового ринку інформаційних технологій випереджають темпи світового ВВП. Розвинені країни є одночасно найбільшими виробниками і споживачами інформаційних технологій. Варто відмітити зростання ролі таких країн, як Індія і Китай, які поступово займають провідне місце в міжнародній торгівлі, та в перспективі можуть потіснити навіть Японію та США. Зі зростанням вагомості на світовому ринку інформаційних технологій Китаю та Індії, передові виробники втратили можливість диктувати стандарти виробництва та рівень цін, що свідчить про зниження рівня монополізації ринку інформаційних технологій. Поступово, можна спостерігати спад виробництва апаратного забезпечення та підвищення інтересів к ІТ-технологіям. В підсумку хотілось би зазначити, що ринок інформаційних технологій – це перш за все динамічний та перспективний ринок, який можливо через декілька років буде диктувати тенденції розвитку в міжнародній економіці, адже ринок сировини поступово спадає нанівець в зв’язку із закінченням самої сировини. 

На даний момент інформаційні технології, їх вивчення і розробка є особливо важливим завданням для фахівців. Бо вже зрозуміло: без новітніх інформаційних технологій економіка і окремо взятих підприємств, і цілої держави залишатиметься серед відстаючих.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про інформацію» від 02.10.2002 N 2658-XII ( 2658-12). 

2. Абрамова А.В.,  Савинов Ю.А. Международный бизнес в отрасли нформационных технологий: Учебное пособие для студентов вузов// А.В.Абрамова, Ю.А.Савинов; Под ред. Н.Н.Ленивцева. – М. Аспект Пресс, 2010. –C.185- 206.

3 . Armstrong H. Regional economics and the Networked readiness.3rd ed . Blackwell Publishing , 2013 . – С.23 - 41.

4. Бузова Н.Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 2006. –С. 25 - 27.

5. Вдовін В.М., Суркова Л.Є., Шурупів А.А. Предметно –орієнтовані економічн економічні інформаційні системи . М. : Видавничо- торгова корпорація Дашков і КО . - 2010 . – С.374 - 388 .

6.  Войтко С.В. Ринок інформаційно-комунікаційних технологій: структура та аналіз // С.В. Войтко, Т.В. Сакалош // Вісн. Нац. ун-ту “Львівська політехніка”. – 2013–  №594. – С.384 – 392.

7. Голосов О.В. Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О.В. Голосов, С.А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В.П. Тихомирова, А.В. Хорошилова. - М.: Финансы и статистика, 2007. – С.225-234.

8. Єдинак В.С. Розвиток інформаційних технологій в Україні.//Наукові доробки молоді – вирішенню проблем європейської інтеграції: збірник наукових статей. В 2 т. Т. 1- Харків: Континент, 2008. С. 289-290.

9. Зурковски П. Информационный бизнес: взгляд изнутри // Международная экономика и международные отношения. 2007. -  № 8,  С. 96 - 104. 

10. Казанцева К.В. Научная организация информационной деятельности. М.: Наука, 2005. – С. 221-222.

11. Какорін М.О. Інформаційні технології як фактор інновацій у глобальній фінансовій системі.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - №5- 2012.С. 106-109.

12. Карминский А.М., Нестеров П. В. Информатизация бизнеса. — М.: Финансы и статистика, 2007. – С. 412-413.

13. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана. — М.: ГУ ВШЭ, 2008. С.601- 608.

14. Коломієць Г.С., Маньковський А.Л. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів.К .: Либідь, 2006. –  С.169 - 176.

15. Корюшкова А.А. Информационный рынок: продукция, услуги, цены и ценообразование. – М.: Коринф, 2002. С. 106 - 108.

16. Лазарева А.Г. Маркетинг информационных продуктов в США. – М. .: Дело, 2012. С. 146-152 с.

17. Майоров С.И. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг.М .: Финансы и статистика, 2003. С. 126 - 128.

18. Мелюхин И.С. Рынок электронных информационных продуктов и услуг : состояние и тенденции развития // НТИ.Серия  1.ВИНИТИ, 2009. - № 2. – С. 8-17.

19. Молчанова О.П., Родионов И. И., Торжевский А. П. Анализ рынка информационных средств // НТИ.Серия  1. ВИНИТИ. 2008, -   9. С 8-19.

20. Писаревский М. Компьютерный рынок Украины. Итоги 2011 года / Computerworld Россия, № 30, 2012. – С.38-39.

21. Поппель Г, Голдстайн Б. Информационная технологи - миллионные   прибыли. Пер. с англ. / Под ред. В.В. Симаков.  М.: Экономика, 2000. - 238 с.

22. Родионов И.И. Основные характеристики рынка информационных услуг развитых капиталистических стран. – М. МЦНТИ, 2009. С.225 - 228.

23.Розанова Н.М. Экономический анализ отрасли информационных технологий: мировой опыт и реальность России // Н.М. Розанова // –TERRAECONOMICUS(Экономический вестник Ростовского государственного университета). –2009 –№3 – С. 42-57.

24.Світовий ринок інформаційних послуг : Підручник. / За ред.Е.С. Спиридонова , М.С. Кликова . М.: Книжковий дім " ЛИБРОКОМ" , 2010 . – С.216-254 с.

25. Сидоров А. Экономические аспекты информационных технологий // Теория и практика управления.2006.№ 1. С. 86 - 91.

26. Смирнова Н.В., Шейхетов В.М. Экономический анализ информационного сектора в развитых капиталистических странах // Прикладная информатика. Вып. 2. М.: Финансы и статистика. 2008. С. 156 - 172.

27. Соловьев В.И. Эффективность моделей бизнеса на рынке информационных технологий // В.И. Соловьев //Эффективное   антикризисное управление. – 2011 – №6 (69). –  С. 42-52.

28. Страссман П.А. Информация в век электроники: Пробл. управления.: Пер. с англ. с сокр. М: Экономика, 2007. С. 234 - 237.

29. Суханов А.П. Информация и прогресс.Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 2008. –  С.  185 - 190.

30. Тамбовцев В Л. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации. М.: Изд-во МГУ, 2007. –  С. 121 - 127 с.

31. Толковый словарь по основам информационной деятельности.К.: УкрИНТЭИ, 2005. 252 с.

32. Урсул А.Д. Информатизация общества (Введение в социальную информатику): Учебное пособие. — М.: Акад. Общественных наук., 2000. – С.  190 - 191.

33. Чигасова Н.М. Місце інформаційних технологій у розвитку інформаційного суспільства в Україні.// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць. - № 9 – 2007. С. 110-113.

34.Чубукова О.Ю. Про формування національного ринку інформаційних продуктів та послуг / О.Ю.Чубукова // Економіка України. – 2008. – №9. С.86–88.

35.Шандра В.М. Застосування інформаційних технологій в забезпеченні технологічного оновлення економіки на інноваційній основі.// Актуальні проблеми економіки.№10 – 2007. – С.220-223.

36. Штрик А.А. Экономика информатизации развитых зарубежных стран. Ч. 1. Структура и характеристики мирового и европейского рынков информационных технологий / Информационные технологии. 2008. № 3.  С. 2—7.

37. Юзвишин И.И. Основы информациологии. Учебник. М.: «Высшая школа», 2008. С. 486 - 495.


                                                                                                           Додаток А

Індекс розвитку інформаційних технологій в країнах світу  в 2013 р. (International Telecommunication Union. The ICT Development Index).

РЕЙТИНГ

КРАЇНА

ІНДЕКС

1

Південна Корея

8,57

2

Швеція

8,45

3

Ісландія

8,36

4

Данія

8,35

5

Фінляндія

8,24

6

Норвегія

8,13

7

Нідерланди

8,00

8

Великобританія

7,98

9

Люксембург

7,93

10

Гонконг

7,92

11

Австралія

7,90

12

Японія

7,82

13

Швейцарія

7,78

14

Макао

7,65

15

Сінгапур

7,65

16

Нова Зеландія

7,64

17

Сполучені Штати Америки

7,53

18

Франція

7,53

19

Німеччина

7,46

20

Канада

7,38

21

Австрія

7,36

22

Естонія

7,28

23

Ірландія

7,25

24

Мальта

7,25

25

Бельгія

7,16

26

Ізраїль

7,11

27

Іспанія

6,89

28

Словенія

6,76

29

Барбадос

6,65

30

Італія

6,57

  

                                                                                         Додаток Б 

Показник росту ринку інформаційних технологій

з поділом на регіони, %

Рейтинг ITS-CMI

Группа зрілості

Місце у рейтингу

Країна

Показник ITS-CMI

«Зрілі країни»

1

Японія

3,80

2

Великобританія

3,71

3

США

3,68

4

Канада

3,57

5

Фінляндія

3,33

6

Австралія

3,30

7

Нова Зеландія

3,05

8

Швеція

3,02

9

Нідерланди

2,97

10

Німеччина

2,78

11

Іспанія

2,73

12

Бельгія

2,71

13

Норвегія

2,65

14

Сінгапур

2,61

15

Швейцарія

2,61

16

Франція

2,50

«Дозріваючі країни»

17

Італія

2,41

18

Данія

2,40

19

Австрія

2,27

20

Гонконг

2,20

21

Ірландія

2,17

22

Португалія

2,04

23

Ізраїль

1,93

24

Південна Африка

1,91

25

Південна Корея

1,87

26

Тайвань

1,86

27

Угорщина

1,75

28

Малайзія

1,72

29

Чехія

1,65

30

Польща

1,55

«Країни, що розвиваються»

31

Греція

1,47

32

Туреччина

1,35

33

Таїланд

1,30

34

Індія

1,16

35

Китай

0,93

36

Індонезія

0,92

37

Росія

0,75


Інформаційні

технології

Передача інформації на будь- які відстані  в стислі сроки

Зберігання великих обсягів інформації на машинних носіях

Компʼютерна обробка інформації

Фактори зростання продажу баз даних

Впровадження нової техніки

Розширення мереж електозвя’зку

Складові частини ринку інформаційних технологій

ринок проектних і  науково-дослідних робіт

ринок інформаційних технологій

ринок програмних засобів

внутрішній роздрібний інформаційний ринок

ринок реалізації обчислювальних ресурсів і послуг

ринок маркетингових та консалтингових послуг

ринок інформаційних апаратних засобів

ринок інформаційних ресурсів та послуг

ринок праці в інформаційній галузі

ринок Internet-послуг

ринок навчальних послуг

Регіональні ринки

латино-американський

північно-американський

азіатсько-тихоокеанський

європейський

ринок СНД

західно-азійський

африканський

Ринок інформаційних технологій

Корпоративний ринок малого та середнього бізнесу

Корпоративний ринок великих  замовників

Промисловий ринок

Домашні користувачі

Об’єкти світового ринку ІТ

За діями, що виконують-ся за допомогою ІТ

За типом споживання ІТ

інформація

Збереження ІТ

Споживчий сегмент

Сегмент взаємодії

Інтелектуальна робота

Транспортування

Перенесення з носія на носій

Сегмент забезпечення бізнесу

Тенденції  ринку інформаційних технологій

Конвергенція

Глобалізація

Ліквідація проміжних ланок

Інформаційний продукт

Здатність до взаємодії


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44930. Основные этапы складывания древнерусского государства 20.74 KB
  Основные этапы складывания древнерусского государства В своем развитии древнерусское государство прошло ряд этапов. На первом этапе образования древнерусского государства VIIIсередина IХ вв. процесс складывания государства ускоряется во многом благодаря активному вмешательству внешних сил хазар и норманнов варягов. Норманнская теория происхождения древнерусского государства.
44932. Australia. Австралия 15.29 KB
  Australia is one of the most unusual and exotic countries of the world. A significant feature of modern Australian society is the representation of a lot of cultures drawn from many lands by its people
44933. Два способа установки ПО 22.78 KB
  В первом случае пакет ПО обычно поставляется в виде trgz архива во втором случае в виде rpm пакета но это не обязательно исполняемые модули также могут распространяться в виде trgz архива. Проще всего установить ПО представленное в виде rpm пакета содержащего исполняемые файлы. Программа rpm Название этой программы или команды является аббревиатурой от Redht Pckge Mnger. Программа rpm в некотором смысле аналогична программам типа setup wizrd для MS Windows.
44934. Влади́мир Андре́евич Фаво́рский 38.9 KB
  Фаворский вспоминает: Там я встретил целый ряд русских между прочим Истомина. Фаворский вспоминает: Бегали ещё в университет слушать профессоров Фуртвенглера и Фолля и к Молье слушать его лекции по анатомии Студенты Академии протестовали против нашего присутствия и выгоняли нас Молье услыша об этом возмутился и сказал что всякий кому интересно может слушать и мы слушали. Фаворский хорошо знал немецкий язык в отдельных случаях он даже исполнял роль переводчика на занятиях.
44935. Предмет и задачи методики преподавания РЯ 13.34 KB
  Методика РЯ опирается на лингвистические и психологические концепции о роли языка в социальном развитии о связи языка и сознания речи и мышления. Методика обеспечивает такую систему обучения языку которая строго соответствует современной теории лингвистики о сущности языка и его социальной функции быть важнейшим средством человеческого общения средством формирования мысли и ее выражения в языковом коде. Для решения своих задач методика выбирает оптимальные варианты в рамках классноурочной системы жестко ограниченного числа уроков и...
44936. Имя существительное 14.24 KB
  Род существительное не словоизменительная категория. Существительное относится к одному из трех родов. Род сущ. Или по значению выделяется корпус слов: плакса обжора умника род опред.
44938. New Zealand. Новая Зеландия 15.12 KB
  New Zealand, an independent state and a member of the Commonwealth, is situated south-east from Australia. The country consists of three large islands and also many small islands. New Zealand is a mountainous country.