50224

Відкритий валютний ринок, його характеристика та інструменти

Лекция

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Валютний ринок – це сфера економічних відносин, щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті з метою отримання прибутку та хеджування, а також операцій з інвестування валютного капіталу.

Украинкский

2014-09-21

863 KB

6 чел.

Тема 3. Відкритий валютний ринок, його характеристика та інструменти

3.1. Валютні ринки: їх характеристика та класифікація

Валютний ринок – це сфера економічних відносин, щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті з метою отримання прибутку та хеджування, а також операцій з інвестування валютного капіталу.

Проте зазвичай валютним ринком називають ринок купівлі або продажу іноземної валюти. З функціональної точки зору валютні ринки забезпечують своєчасне здійснення міжнародних розрахунків, страхування валютних і кредитних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, валютну інтервенцію, отримання прибутку його учасниками у вигляді різниці курсів валют.

З інституційної точки зору валютні ринки є сукупністю уповноважених банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, іноземних банків, що здійснюють валютні операції.

З організаційно-технічної точки зору валютний ринок є сукупністю телеграфних, телефонних, телексних, електронних і інших комунікаційних систем, що зв'язують між собою банки різних країн, що здійснюють міжнародні розрахунки і інші валютні операції.

Історично на початку XX ст. курси валют були фіксованими і жорстко прив'язувалися до золота. Після другої світової війни на золото обмінювалися лише американські долари. Курси останніх валют фіксувалися по відношенню до долара. Фіксовані курси з часом ставали невигідними, а девальвація окремих валют сильно відбивалася на всіх країнах. Розпад золотого пулу в 1968 році і, як наслідок, сильне зростання цін на золото спричинило відмову від фіксованого курсу. В результаті, у 1971 році конвертація долара в золото була припинена. Після цього деякі країни протягом двох років перейшли на плаваючий валютний курс. Офіційно плаваючі валютні курси були узаконені на Ямайській валютній конференції 1976 років, після чого курси основних світових валют стали формуватися під впливом виключно попиту і пропозиції. Остання трансформація валютного ринку відбулася у 1985 році, коли провідні країни перейшли від вільно плаваючих валютних курсів до регульовано плаваючих.

Валютний ринок — найбільший в світі. Він є специфічним через:

  •  величезний об'єм торгівлі, що обумовлює високу ліквідність;
  •  його географічне розосередження;
  •  його безперервну дію: 24 години в день окрім вихідних, тобто торгується від 20:15 по Гринвічу в неділю до 22:00 п'ятниці по Гринвічу;
  •  різноманітність чинників що впливають на валютні курси;
  •  низькі межі відносного прибутку в порівнянні з іншими ринками фіксованого доходу;
  •  використання левериджу, аби поліпшити маржу прибутку відносно розміру рахунку.

Оскільки іноземна валюта - позабіржовий ринок цінних паперів, де брокери/дилери ведуть переговори безпосередньо один з одним, немає жодної центральної обмінної або розрахункової палати. Унаслідок панування Лондона на ринку призначена ціна особливої валюти зазвичай – це лондонська ринкова ціна. Наприклад, коли МВФ рахує вартість свого SDRs щодня, вони використовують лондонські ринкові ціни опівдні того ж дня.

Ефективність операції на валютному ринку багато в чому визначається його видом. Валютні ринки можна класифікувати за окремими ознаками: за сферою поширення, по відношенню до валютних обмежень, за видами валютних ресурсів, за ступенем організованості.

1. За сферою поширення, або широтою обхвату, прийнято виділяти міжнародний і внутрішній валютні ринки. Які, у свою чергу, складаються з ряду регіональних ринків.

2. За відношенням до валютних обмежень можна виділити вільний і обмежений валютні ринки. Валютні обмеження - це система державних заходів (адміністративних, законодавчих, економічних, організаційних) по встановленню порядку поведінки операцій з валютними цінностями.

3. За видами валютних курсів валютний ринок може бути з одним режимом і з подвійним режимом.

4. За формою проведення виділяють готівковий та безготівковий.

5. За цілями проведення валютних операцій можна виділити торгівельний, спекулятивний ринок, ринок для хеджування, інтервенційний валютний ринок.

6. За степенем організованості виділяють біржовим і позабіржовий валютний ринок. Біржовий валютний ринок є організованим ринком, який представлений валютною біржею. Валютна біржа — як правило не комерційне підприємство, оскільки її основне завдання полягає не в одержанні прибутку, а в організації торгів валютою й у мобілізації тимчасово вільних валютних коштів. У деяких країнах (наприклад, у Японії, скандинавських країнах, у Франції та ін.) функціями валютних бірж є встановлення курсу валюти або фіксація довідкових курсів валют.

Біржовий валютний ринок має ряд переваг: є найдешевшим джерелом валютних засобів; заявки, що виставляються на біржові торги, володіють абсолютною ліквідністю. Ліквідність валюти і цінних паперів у валюті означає здатність їх швидко і без втрат перетворюватися на національну валюту.

Більшість угод на валютному ринку здійснюється безпосередньо без допомоги біржі. Такі операції називаються позабіржовими (over-the-counter — ОТС). Позабіржовий валютний ринок організовується дилерами, які можуть знаходитися в будь-якій точці земної кулі, вони можуть бути або не бути членами валютної біржі і ведуть його по телефону, телефаксу, комп'ютерним мережам. З цієї причини валютні ринки не прив'язані фізично до одного місця, вони існують там, де фактично знаходяться їх учасники.

Біржовий і позабіржовий ринки певною мірою протистоять один одному і в той же час взаємно доповнюють один одного. Це пов'язано з тим, що, виконуючи загальну функцію по торгівлі валютою вони застосовують різні методи і форми проведення угод.

7. За терміном проведення операцій ринок касових угод та строковий ринок. На ринку касових угод поставка валюти відбувається протягом до двох робочих днів. Строковий ринок має за мету або страхування валютних ризиків або спекулятивні операції з метою отримання курсового прибутку. Відповідно виділяють такі сегменти: ринок форвардів та ринок опціонів і ф’ючерсів. На відміну від ринку касових угод, купівля-продаж валюти на строковому ринку відбувається на основі майбутніх коливань валютного курсу. Спекуляція означає взяття на себе валютних зобов'язань, майбутня вартість яких в місцевій валюті невідома. Валютний ринок дозволяє торгувати валютою як спекулянтам, так і страхувальникам активів. Практично немає критеріїв, за якими ринок розділяв би ці дві групи учасників. Строковий ринок надає додаткові можливості для спекуляції. Спекулянти можуть діяти, навіть не маючи необхідної кількості наявної валюти.

8. За видами валютних угод можна виділити спотовий і форвардний ринок, на яких відбувається основна торгівля головними світовими валютами. На спотовому ринку об’єктом угоди переважно є готівкова валюта,

Контракт на спотовому ринку має на увазі негайне його виконання з датою валютування, як правило, два дні з моменту укладення угоди.

На форвардному ринку транснаціональні корпорації і комерційні банки домовляються про обмін фіксованої суми грошей в одній валюті на іншу валюту за заздалегідь обумовленою ціною в певний момент в майбутньому.

Особливістю спотових та форвардних операцій є те що вони проводяться міжбанківським ринком. Міжбанківський ринок поділяється на прямий та брокерський. Брокерські (маклерські) фірми, котрі, працюючи з конкретним банком, виступають як посередники між продавцем і покупцем валюти, здійснюють майже 30% загального обсягу валютних операцій. До переваг роботи через брокера можна віднести анонімність при здійсненні угод, безперервність процесу котирування, можливість пропонувати власні ціни.

Брокерські фірми стягують за посередництво комісію — "куртаж" (у середньому 30 дол. США за кожний контракт). У міжнародній практиці поширена система нарахування брокерської комісії, згідно з якою покупець та продавець валюти сплачують брокерові по 50% брокерської винагороди. Зазначені суми не включаються в котирування та, як правило, виплачуються контрагентами щомісячно безпосередньо брокеру. З розвитком електронних засобів міжбанківського зв'язку здійснення валютних операцій значення брокерських фірм на міжбанківському ринку зменшилося, хоча вони надалі відіграють вагому роль в операціях приватних осіб та невеликих фірм

9. За каналами валютного обміну виділяють оптові та роздрібні валютні ринки. Роздрібні угоди здійснюються за поточним курсом на дату проведення і здійснюються переважно для задоволення потреб клієнтів та невеликого бізнесу в отриманні валюти для проведення поточних валютних операцій клієнтів, переважно розрахункового характеру, тощо. Оптовий ринок проводить значні за обсягом операції, та передбачає можливість створення нових інструментів обміну валютою, або проведення валютних операцій з метою хеджування валютних ризиків.

Міжбанківський оптовий і роздрібний ринки до недавнього часу були єдиними каналами валютного обміну.

На відміну від фондового ринку, валютний ринок поділений на рівні доступу. Вгорі міжбанківський ринок, який складається з найбільших комерційних банків і дилерів. На міжбанківському ринку спреди, які є різницею між курсами продавця і покупця, зазвичай недоступні, і не відомі гравцям поза інсайдерського кола. Відмінність між різницею між курсами продавця і покупця розширюється (від 0-1 пунктів до 1-2 пунктів для деяких валют, таких як євро) за результатами збільшення обсягу. Якщо трейдер може гарантувати велику кількості операцій для великих сум, він може зажадати меншу різницю між курсами продавця і покупця, яка згадується як кращий спред. Рівні доступу, які складають валютний ринок, визначені розміром "лінії" (сума грошей, з якою вони торгуються). Головний міжбанківський ринок охоплює 53 % всіх операцій. За ним розташовуються менші банки, що супроводжуються крупними транснаціональними корпораціями (які прагнуть хеджувати ризик і оплати співробітникам в різних країнах), крупні хедж-фонди, і навіть деякі з роздрібних учасників ринку FX-метала. Центральні банки, також беруть участь на валютному ринку, аби вирівняти валюти до їх економічних потреб.

В сучасних умовах загально прийнято валютний ринок поділяти на наступні сектори:

1. роздрібний ринок спотової торгівлі;

2. ринок Форекс (міжбанківський ринок для спотової та форвардної торгівлі);

3. оптовий ринок для спотової, форвардної та свопової торгівлі;

4. ринок для торгівлі ф’ючерсами та опціонами.

Виділяють також і інші класифікації валютних ринків (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Класифікація валютних ринків.

Узагальнюючи окремі основні види валютних ринків, визначено їх взаємозв’язок у вигляді таблиці 3.1.

При всій різноманітності секторів валютного ринку для приватного інвестора головним залишається ринок Форекс – ринок спекулятивних конверсійних валютних операцій. Конверсійні валютні операції – це угоди по обміну однієї національної валюти на іншу по узгодженому двома сторонами курсу з поставкою цих валют на певну дату.

Таблиця 3.1

Структура валютного ринку за окремими ознаками

характеристика

Вид ринку

За інструментами

Спотовий

Форвардний

Своповий

Опціонний

Ф’ючерсний

За строками

Касовий

Строковий

За порядком обміну

Розд-рібний

Оптовий

Деривативи

За ступенем організованості

Традиційний сегмент

Біржовий

Позабіржовий

Форекс

Існують чотири основні різновиди таких операцій:

  1.  операції типу спот (Spot), де датою поставки є 2-й робочий день після дати укладання угоди;
  2.  форвардні операції (Forward), де строк поставки може становити від декількох днів до декількох років;
  3.  позабіржові валютні опціони (JTC Options), де строк та ціна поставки визначаються за згодою сторін – банком або брокерською компанією, з однієї сторони, та клієнтом, з іншої;
  4.  біржові валютні ф’ючерси та опціони (Futures @ Options ), де строк поставки визначено біржею у відповідності з біржовими правилами.

Валютні ринки використовуються для різноманітних цілей (рис 3.3).

Основне призначення валютного ринку полягає у забезпечення торгівлі і інвестицій валютними цінностями. Компанії, що займаються імпортом і експортом товарів, купують грошові кошти за одну валюту, а продають за іншу, тобто здійснюють платежі в одній валюті, а виручку отримують в іншій. Отже, доводиться конвертувати частину виручки в ту валюту, якою вони розраховуються за товари, що були придбані. Теж саме стосується і компаній, які купують активи в іншій країні і повинні розрахуватися за них в місцевій валюті. Їм також доводиться конвертувати свою валюту в місцеву.

Рис. 3.3. Призначення валютного ринку.

Спекуляції. На спекуляції припадає велика частка операцій валютного ринку. Спекуляція означає взяття на себе валютних зобов'язань, майбутня вартість яких в місцевій валюті невідома. Обмінний курс двох валют змінюється залежно від попиту і пропозиції на кожну з них. Трейдери можуть отримати прибуток, купуючи валюту по одному курсу і продаючи по іншому, більш вигіднішому. Валютний ринок дозволяє торгувати валютою як спекулянтам, так і страхувальникам активів. Практично немає критеріїв, за якими ринок розділяв би ці дві групи учасників.

Хеджування. Компанії, що мають активи, наприклад фабрики, в інших країнах, приймають на себе ризик зміни вартості активів, вираженій в їх національній валюті, в результаті коливань обмінного курсу двох валют — національної і місцевої. Хоча іноземні активи не змінюють з часом своєї вартості в іноземній валюті, вони можуть приносити як прибуток, так і збитки в національній валюті їх власникам при зміні валютного курсу. Компанії можуть уникнути прибутків або збитків, вдавшись до хеджування. Хеджування передбачає здійснення валютної операції, яка повністю компенсує прибуток або збиток за іноземними активами, що обумовлені зміною валютного курсу.

Сучасні валютні ринки характеризуються наступними основними особливостями. Операції здійснюються безперервно протягом доби поперемінно у всіх частинах світу. Техніка валютних операцій уніфікована, розрахунки здійснюються за кореспондентськими рахунками банків. Нестабільність курсів валют, курс яких, як будь-який біржовий товар має свої тенденції, не залежні від фундаментальних економічних чинників. Широкого розвитку набуло проведення валютних операцій саме з метою страхування валютних і кредитних ризиків. Обсяг обороту на валютному ринку наближається до спекулятивного, що з одного боку добре, оскільки цим забезпечується висока ліквідність активів, з іншого боку, це часто призводить до порушення стійкості ринку і робить його нелінійним

Валютні ринки є позабіржовими (ОТС), вони цілодобово функціонують у всіх країнах світу. В той же час існує цілий ряд похідних валютних інструментів — деривативів, якими торгують на біржах.

Торгівля валютами зосереджена в основному на двох площадках:

FOREX (Foreign Exchange) - міжбанківський валютний ринок, який умовно можна назвати торгівельною площадкою;

CME (IMM) @ GLOBEX – під час роботи біржі торгівля строковими контрактами відбувається у підрозділі CME - IMM (international Vоnetari Market), у позабіржовий час – на GLOBEX.

Додатково слід відмітити існування ф’ючерсного контракту на індекс долару США, який торгується на NYBOT і іноді використовується для хеджування різних портфельних позицій.

Обмін валюти теоретично і практично відбувається в багатьох фінансових центрах планети, тому валютний ринок не локалізований десь в одному, певному місці, а розкиданий по всьому світу. Найбільший у світі центр по торгівлі валютою — Лондон, за ним слідують Нью-Йорк і Сінгапур. У кожному з таких центрів операції, як правило, здійснюються протягом робочого дня. У нього, в цілому, немає часу початку і кінця торгової сесії. Торгівля ведеться все 24 години в добу. Коли європейська торгова сесія закінчується увечері, то в Чикаго торгова сесія тільки починається і до кінця дня плавно переходить в Сінгапурську, а потім і Токійську сесії. Тому офіційних денних цін закриття на валютному ринку не існує. Проте, для визначеності, різні інформаційні агентства прив'язуються до певної години (наприклад, 0:00 годин часу Чикаго в інформаційній системі CQG Inc.) для початку відліку нового торгового дня.

Основними учасниками валютного ринку є:

Комерційні банки. Зрештою, міжнародний валюто обмінний ринок (Форекс) є ринком міжбанківських операцій. На світових валютних ринках найбільш впливовими є крупні міжнародні банки маркет-мейкери, щоденний обсяг операцій яких досягає мільярдів доларів, що призводить до значних змін у котируванні або в ціні валюти. Це такі банки, як Citibank, JPMorgan Chase Bank, Deutsche Bank, ABN Amro Bank, Barclays Bank, Union Bank of Switzerland,та інші, які займаються операціями з іноземною валютою, працюють в торгівельних секціях провідних фінансових центрів (Лондон, Нью-Йорк, Токіо, Франкфурт, Сінгапур, Гонконг). Якщо ж говорити про вітчизняний ринок FOREX, то можна виділити наступних найбільш активних маркет-мейкеров: Укрсоцбанк, Райффайзенбанк, та інші.

За деякими оцінками, на світовому валютному ринку активно оперують приблизно 1600 банків. Але вони є не єдиними учасниками, оскільки, разом з самостійною роботою, надають посередницькі послуги з купівлі-продажу валюти для своїх клієнтів.

Фірми, що здійснюють зовнішньоторговельні операції. Сумарні заявки від імпортерів формують стійкий попит на іноземну валюту, а від експортерів – її пропозиція, у тому числі у формі валютних депозитів (розміщують і залучають тимчасово вільні валютні залишки в короткострокові валютні депозити). Як правило, фірми прямого доступу на валютний ринок не мають і проводять конверсійні і депозитні операції через комерційні банки.

Міжнародні інвестиційні компанії, пенсійні і хеджеві фонди, страхові компанії, що здійснюють зарубіжні вкладення активів (Investment Funds, Money Market Funds, International Corporations). Їх основне завдання – диверсифіковане управління портфелем активів, що досягається розміщенням коштів в цінні папери урядів і корпорацій різних країн. На дилерському сленгу їх називають просто фондами (funds). Найбільш відомі фонд Quantum Джорджа Сороса, а також фонди Morgan Stanley Dean Witter і Fidelity Fund. До даного виду можна віднести також крупні транснаціональні корпорації, що здійснюють іноземні виробничі інвестиції: створення філій, спільних підприємств, такі як: Дженерал Моторс, Брітіш Петролеум тощо.

Центральні банки. Їх головне завдання полягає у проведені валютного регулювання, тобто запобігання різким стрибкам валютного курсу з метою недопущення економічних криз, підтримки балансу експорту-імпорту тощо. Також вони проводять операції з метою управління державними валютними резервами. Для реалізації цих завдань можуть проводитися як прямі валютні інтервенції, так і непрямий вплив – через регулювання рівня облікової ставки, нормативи резервування тощо.

Центральні банки не можна відносити до "биків" або до "ведмедів", оскільки вони можуть грати як на підвищення, так і на пониження, виходячи з конкретних завдань, що стоять перед ними в даний момент. ЦБ може виступати на ринку поодинці, для роботи впливу на національну валюту, або погоджено з іншими ЦБ для проведення спільної валютної політики на міжнародному ринку або ж для спільних інтервенцій.

Валютні біржі. У ряді країн функціонують національні валютні біржі, у функції яких входить здійснення обміну валют для юридичних осіб і формування ринкового валютного курсу. Держава звичайно активно регулює рівень обмінного курсу, користуючись компактністю місцевого біржового ринку. Хоча валютний ринок в основному є позабіржовим і, отже, децентралізованим, функціонує цілу добу, деякі його інструменти торгуються на біржі. Наприклад, з валютними ф'ючерсами активно працює товарна біржа (СМЕ) Чикаго, а з валютними опціонами - Фондова біржа Філадельфії (PHLX).

Валютні брокери. У їх функцію входить зведення покупця і продавця іноземної валюти і здійснення між ними конверсійної або позиково-депозитної операції. За своє посередництво брокерські фірми стягують брокерську комісію у вигляді відсотка від суми операції. Але сума цієї комісії часто менше, ніж різниця між позиковим відсотком банку і ставкою за банківським депозитом. Банки так само можуть виконувати цю функцію. В цьому випадку вони не видають кредит і не несуть відповідних ризиків.

Як правило, на практиці дилери банків мають прямі лінії зв'язку з брокерами. Робота через брокерів вигідна тим, що економить дилерам багато часу, позбавляючи їх від необхідності «прицінюватися». Через спекулятивність українського валютного ринку брокерські компанії набули розвитку. Будучи деякій абстрагованим альтернативним торгівельним майданчиком грошового ринку, брокерська компанія є для банків джерелом швидкої інформації про стан ринку і домінуючі тенденції на ньому. Важливим є те, що брокерська компанія переймає на себе ризики, що пов'язані з пошуком контрагента і здійсненням операції. Найбільш крупними міжнародними брокерськими компаніями є: Tullett + Tokyo, Tradition UK, Cantor Fitzgerald.

Приватні особи. Громадяни проводять широкий спектр операцій, кожна з яких невелика, але в сумі можуть формувати істотний додатковий попит або пропозицію: оплата зарубіжного туризму; грошові перекази заробітної плати, пенсій, гонорарів; покупки/продажі готівкової валюти як засобу збереження; спекулятивні валютні операції на ринку FOREX з метою отримання прибутку.

За ступенем активності і впливу на валютні курси учасники валютного ринку Форекс поділяються на дві групи: маркет-мейкери (market makers) і маркет-юзери (market users).

Під поняттям маркет-мейкерів мають на увазі крупні банки і фінансові організації, які визначають поточний рівень валютного курсу за рахунок значної частки своїх операцій в загальному обсязі світового ринку. Маркет-мейкери постійно контролюють курси різних торгівельних інструментів, так само вони вступають в операції за ними. Маркет-мейкери - це учасники ринку, які забезпечують ліквідність певних інструментів, виставляючи заявки на покупку або продаж. Маркет-мейкери — це крупні міжнародні банки і фінансові інститути, які щодня здійснюють валютні операції на покупку або продаж торгівельних інструментів на мільярди і десятки мільярдів доларів. Для певного ринку існують свої маркет-мейкери. Також у кожного Форекс-брокера є свій маркет-мейкер або маркет-мейкери, котируваннями, яких вони користуються, пропонуючи, у свою чергу, їх своїм клієнтам.

Таблиця 3.2

Кращі 10 валютних трейдерів % з повного об'єму, травень 2010

Назва

Частка на ринку

1

Germany Deutsche Bank

18,06 %

2

Switzerland UBS AG

11,30 %

3

United_Kingdom Barclays Capital

11,08 %

4

United_States Citi

7,69 %

5

United_Kingdom Royal Bank of Scotland

6,50 %

6

United_States JPMorgan

6,35 %

7

United_Kingdom HSBC

4,55 %

8

Switzerland Credit Suisse

4,44 %

9

United_States Голдман Сакс

4,28%

10

United_States Morgan Stanley

2,91 %

За даними Єврогроші у 2010 році десять найактивніших трейдерів охоплювали 77 % обсягу торгівлі. Ці крупні міжнародні банки безперервно забезпечують, ринок і пропозицією (купують) і попитом (продають) ціни. До стану великих світових маркет-мейкеров (табл. 3.2)можна віднести: Deutsche Bank, Barclays Bank, PBS, Citi Bank, Chase Manhattan Bank, Union Bank of Switzerland. Для визначення, чи є дана організація маркет-мейкером, слід, враховувати не розмір самого банку, а його частку в операціях спільного ринку, його здатність, через встановлення ціни впливати на ринок.

Як було вже сказано, що для певного ринку може бути свій макет-мейкер. Так, наприклад, для ринку торгівельного інструменту USD/CHF головними маркет-мейкерами є Credit Suisse Bank і Union Bank of Switzerland. Для ринку торгівельних інструментів до складу яких входять азіатські валюти, найбільшим маркет-мейкером є Standard Chartered Bank. Так само маркет-мейкером може виступити центральний банк, який є найактивнішим учасником у встановленні курсу валют з національною одиницею країни, проводячи валютні інтервенції.

Маркет-мейкери встановлюють поточний рівень курсу шляхом проведення операцій один з одним, а також з менш крупними банками, які є так само учасниками ринку. Саме маркет-мейкери встановлюють курс для дрібних банків, організацій і фізичних осіб. Таким чином, з'являється ще одне поняття, що характеризує цих учасників, - маркет-юзер.

Маркет-юзери – це фінансові організації, брокерські компанії, дрібні банки і фізичні особи, які використовують для своїх операцій той курс, який для них встановлюють маркет-мейкери. Маркет-юзери не є активними гравцями на ринках, хоча загальний обсяг їх операцій на ринку може бути достатньо великим, однак частка кожного з них незначна. Роль дрібних маркет-юзерів полягає в прийнятті або неприйнятті котирувань, що поставляються маркет-мейкерами. Таким чином, маркет-мейкери — котирують ціну (make price), а маркет-юзери — беруть ціну (take price).

3.2. Особливості ринку FOREX

Форекс (Forex, від англ. FOReign EXchange – валютний обмін) – ринок міжбанківського обміну валют за вільними цінами (котирування формується без обмежень або фіксованих значень). Зазвичай використовується поєднання «ринок Форекс». Термін Форекс прийнято використовувати для позначення взаємного обміну валют, а не всієї сукупності валютних операцій.

В англомовному середовищі Форексом зазвичай називають валютний ринок, а також торгівлю валютою. Ринок Форекс характеризується значним обсягом торгів, мінімальною вартістю операцій, що проводяться, і найшвидшим рухом грошових коштів. Ліквідність цього ринку зросла до десятка трильйонів доларів США в день. До теперішнього часу операції на валютному ринку є основним джерелом доходу провідних банків світу.

На ринку Форекс, як і на інших сегментах фінансового ринку, присутні декілька категорій учасників. З точки зору цілей і здійснюваних операцій їх можна класифікувати як спекулянтів, арбітражерів і хеджерів. Особливість цього сектора валютного ринку полягає в тому, що переважна більшість його учасників є спекулянтами. Контракти на спот ринку Форекс укладаються головним чином з метою гри на курсовій різниці або хеджуванні.

Операції, що проводяться на ринку Форекс, мають високу міру ризику, є актуальними та потребують певних заході та вмінь щодо мінімізації втрат.

Основною операцією на ринку Форекс є купівля — продаж іноземної валюти, об'єктом торгівлі є торгівельні пари. Основні валюти, – євро, долар США, англійський фунт стерлінгів, швейцарський франк, японська йєна – утворюють валютні пари, якими найбільше торгують на ринку Форекс, а саме: EURUSD, GBPUSD, USDCHF, USDJPY.

Далі слідують канадський долар, австралійський долар і новозеландський долар і, відповідно, валютні пари USDCAD, AUDUSD і NZDUSD.

Основні пари крос-курсів: EURJPY, EURGBP, EURCHF, GBPJPY, GBPCHF.

Forex є самим молодим сегментом фінансового ринку.

Особливості ринку Forex представлені в таблиці 3.1.

  1.  Перша особливість ринку Forex полягає в тому, що він не має якого-небудь певного місця торгівлі, та який працює цілодобово.

Forex - це величезна мережа сполучених між собою за допомогою засобів телекомунікації валютних дилерів, розосереджених по всіх ведучих світовим фінансовим центрам, що працюють цілодобово. Внаслідок того, що ці центри розташовуються в різних тимчасових поясах, робота на валютному ринку не припиняється ціла доба.  Якщо розглядати діяльність ринку протягом доби то можна виокремити три географічні центра торгівлі валютами: Азію з центром у Токіо ( Японія), Європу з центрами у Лондоні (Великобританія) та у Фракфурт-на-Майні (Німеччина), а також Америку з центрами в Нью-Йорку, Чикаго та Сан-Франциско.

2. Тому другою особливістю ринку є цілодобовий час роботи ринку FOREX , що представлено в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Сесії на FOREX (час по GMT)

Регіон

Назва міста

Зимовий час

Літній час

Відкриття

закриття

відкриття

Закриття

АЗІЯ

ТОКІО

ГОНГ КОНГ

СІНГАПУР

0:00

1:00

1:00

8:00

9:00

9:00

0:00

1:00

1:00

8:00

9:00

9:00

ЕВРОПА

ФРАНКФУРТ

ЦЮРИХ

ПАРИЖ

ЛОНДОН

6:00

6:00

6:00

7:00

14:00

14:00

14:00

15:00

5:00

5:00

5:00

6:00

13:00

13:00

13:00

14:00

АМЕРИКА

НЬЮ-ЙОРК

ЧІКАГО

13:00

14:00

21:00

22:00

12:00

13:00

20:00

21:00

АВСТРАЛИЯ

ВЕЛІНГТОН

СІДНЕЙ

21:00

22:00

5:00

6:00

21:00

22:00

05:00

06:00

Зі сходом сонця починаються перші торги в Австралії та Новій Зеландії. Проте активним ринок стає з відкриттям фінансових ринків у Японії – біля 3 годин ночі з деяким спадом активності біля 6 – 7 ранку (обід у Японії).

Різним територіальним ринкам можна дати наступні характеристики середньої типової активності протягом доби (рис.3.4).

Перші європейські дилери починають торгувати з 9 ранку коли відкривається ринок в європейських фінансових центрах Цюріху, Франкфурті-на-Майне, Парижі, Люксембурзі.

Рис. 3.4. Географічний розподіл сесій на Форекс

Проте дійсно сильний рух валютного курсу долара до основних валют починається після 10.00 години, коли відкривається лондонський ринок. В цей час починається перехресна торгівля європейського та азіатського фінансових ринків, яка характеризуються різкими та частими рухами котирувань. В цей же час активно торгують крос-курси, в яких приймають участь з одного боку японська ієна, а з іншого – євро та фунт стерлінг. Найбільш активні години з 10 до 13. Потім активність спадає до 15 години, коли починають працювати перші американські дилери з відкриттям ринку в Нью-Йорку. Сили європейських і американських банків приблизно рівні, тому коливання курсу в середньому не виходить за межі звичайних європейських коливань. Найбільший вплив починається з 16-30. Саме в цей час у США публікуються важні звіти щодо розвитку економіки США. Це дуже-дуже активний та ризиковий час роботи, багато хибних тенденцій.

Після закриття європейського ринку (близько 18.20 годин), американські банки, залишаються наодинці на ринку, та здатні привести до різкої зміни валютного курсу долара до інших валют.У 21 годині закривається американська складова валютного ринку. У 23 годині закриваються біржові торги строковими контрактами на СМЕ, що обумовлює різке зниження активності всього ринку.

Позабіржове відділення GLOBEX відкривається у 23:30, проте ліквідність валютних ф’ючерсів у позабіржовий час на порядок нижче біржової сесії.

Американська і азіатська сесії є найагресивнішими (їх частка 25 %), а найбільший обсяг операцій доводиться на європейську сесію (близько 50 %). Новозеландська і австралійська сесії вважаються найспокійнішими (рис. 3.5).

              АЗІЯ

 

АМЕРИКА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФЛЕТ

СИЛЬНИЙ РУХ

 

СИЛЬНИЙ РУХ

ПРОДОВЖЕННЯ РУХУ АБО КОРЕКЦІЯ

 

 

 

 

ПЕРЕРВА

 

 

КОРЕКЦІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄВРОПА

 

 

АВСРАЛІЯ

0

3

6

9

12

15

18

21

Рис. 3.3. Розподіл сесій на Форекс за ступенем важливості

На сьогодні географічний розподіл валютного ринку значно не змінився. Серед країн, основних фінансових центрів, Великобританія, Швейцарія і Сінгапур збільшили ринкову частку, в той же час частка Сполучених Штатів і Японії скоротилися. Зміна часток відображає передислокацію торгівельних майданчиків (desks). Вища частка Австралії (зростання з 3,4% до 4,2%) викликана збільшенням оборотів за участю австралійського долара в carry trade, в той же час частка Гон Конга, що збільшилася, (зростання з 4,2% до 4,4%) можливо відобразила зростаючу роль Китаю. Серед ринків, що розвиваються, заслуговує на увагу зростання в Індії, що можливо відображає спроби офіційних осіб ослабити контроль за переміщенням капіталу.

Таким чином, в даний час можна говорити про те, що учасники національних валютних ринків тісно зв'язані між собою і є складовою частиною глобального світового валютного ринку.

  1.  Третя і головна особливість ринку Forex, що пояснює підвищений інтерес до нього, полягає в можливості купівлі і продажу іноземних валют за відсутності всієї суми, необхідної для проведення операцій. Для укладення угоди клієнт вносить лише початкову маржу, але має можливість укладати угоди, обсяг яких в 50-100 разів перевищує обсяг внесених засобів. Банк або інша кредитна організація, куди клієнт вносить гарантійну маржу, надають йому кошти, яких не вистачає або так зване "кредитне плече".
  2.  Не можна не відзначити також той факт, що у зв'язку з відсутністю організуючого органу, що управляє, у вигляді конкретної біржі, на ринку Forex відсутні комісійні. Інвестор не несе ніяких додаткових витрат, пов'язаних з виконанням його розпоряджень, окрім природної ринкової різниці між цінами попиту і пропозиції. Треба погодитися і з тим, що дохід дилінгового центру складає не тільки "різниця, що заявляється, в спреді, але і головним чином гроші клієнтів, що програли. Адже загальновідомий той факт, що левова частина клієнтів "роздрібного" Forex рано чи пізно програє (за оцінками експертів, 95% гравців). Клієнт не бере безпосередньої участі у міжнародному ринку Forex. З маркет-мейкерами Forex клієнта сполучає інформаційний потік "індикативних" котирувань.
  3.  Важливою особливістю ринку Forex є величезний обсяг операцій, що здійснюються щодня. На сьогодні цей обсяг далеко перевищив трильйон доларів США і продовжує інтенсивно рости, що забезпечує абсолютну ліквідність торгових операцій на Forex. На цьому ринку можна купити або продати необхідну кількість валюти у будь-який час. Проте, враховуючи що на обмінні курси валют може впливати декілька сотень різних чинників, зокрема політична і економічна ситуація в країнах, які емітували валюту, надзвичайні ситуації і різні непередбачені події, такі як, наприклад, стихійні лиха, військові конфлікти або теракти, робота на Forex вимагає професійної підготовки.

Розглянемо на конкретному прикладі процес утворення прибутку на ринку Forex.

Товар, який продається або купується на Forex, це - конкретна валюта. Наприклад, курс EUR/USD - показує вартість 1 EUR, виражену в доларах США (USD). Даний курс завжди має два різні значення: курс купівлі (Buy, Bid), за яким купують дану валюту, і курс продажу (Sell, Ask), за яким - продають валюту. Природно, що курс купівлі завжди менший (тобто на ринку хочуть купити дешевше), ніж курс продажу (хочуть продати дорожче).

Візьмемо графічну історію змін котирувань USD/JPY, в точці "A" було значення 111,01, через годину – 109,71 (точка В). Різниця між котируваннями на ділянці А-В склала 130 пунктів (111,01 мінус 109,71). В цілому, це зовсім невелика зміна, якщо порахувати його у відносному вираженні (близько 1%). Але навіть така незначна зміна курсу здатна принести вагомий прибуток. Якщо прогноз в точці А полягав в тому, що курс "знижуватиметься", то потрібно провести операцію продажу (операцію SELL), а через годину, в точці В потрібно провести закриття позиції зворотнью операцією, зробивши купівлю (BUY). Чистий прибуток: 130 пунктів. В реальних розрахунках необхідно враховувати спред (різницю між ціною продажу і ціною купівлі), який може складати в середньому від 1 до 10 пунктів за різними валютними парами. Для зручності розрахунків не враховуємо величину спреда.

Скільки прибутку маємо отримати в грошовому вираженні з даної операції? Передбачимо, що для операції було використано 100$. У момент купівлі дилінговий центр надає кредит (плече) 1:100, тобто маємо змігу продати валюти (у точці А) не на 100$ а на 10000$ (100$ помножено на розмір плеча 100 = 10000). При курсі 111,01 йен за 1 долар, це 1110100 йен. І вже в точці В вже купуємо на дану суму долари по курсу 109,71, отримуючи 10118,49$. У момент завершення операції кредит автоматично закривається (виручка ділиться на 100, згідно значення плеча) і маємо чистий дохід від операції - 101$. Якщо порівняти із стартовою сумою, яку було використано для операції (100$), то дохід складе 100% від суми.

Таким чином, бачимо, що навіть при зміні курсу на 1%, учасники можуть отримувати прибуток. Деколи коливання курсу навіть серед одного дня можуть складати і 200-300 пунктів і більше.

3.3. Фактори, що впливають на розвиток валютного ринку та валютного курсу

Динамічний процес формування і розвитку валютного ринку відбувається під впливом безлічі різнорідних і різноспрямованих чинників. Міра активності валютного ринку, співвідношення окремих його елементів визначається шляхом вивчення його кон'юнктури. Динаміка кон'юнктури валютного ринку, що є формою прояву системи чинників, що характеризують стан попиту, пропозиції, цін і конкуренції на ринку в цілому і окремих його видах, має непередбачуваний характер і приймає, як правило, різні форми.

Наведемо одне зауваження щодо чинників валютного ринку. На наш погляд, світова економіка, з рівнем ВВП в межах 45 трлн дол. на рік, вже не є сьогодні основним чинником, що впливає на рух цін на ринку Forex, річний оборот якого складає приблизно 600 трлн дол. Швидше навпаки, саме світова економіка вимушена сьогодні підстроюватися під процеси, що відбуваються на цьому ринку.

Валютний ринок є складовим елементом глобального фінансового ринку. Ринком, що може бути розгуляним як величезне з'єднання поточних подій, чинників попиту і пропозиції, що постійно змінюються і, відповідно змінюється ціна активу – валюти. Жоден інший ринок не охоплює (і дистилює), так багато з того, що відбувається в світі у будь-який момент часу як валютний ринок.

До того ж, ступінь розвитку інших секторів фінансового ринку, наприклад ринку цінних паперів, що конкурують з валютним ринком, також впливає на його динаміку та рівень ділової активності. Відповідно при аналізі динаміки валютного ринку потрібно враховувати не тільки різноманітні внутрішні чинники, а й взаємозв’язки даного ринку з іншими сегментами фінансового ринку.

Елементом, що пов’язує валютний ринок та інші ринки, валютний курс та, в першу чергу, інструменти грошового ринку та ринку цінних паперів, є процента ставка (позичковий процент, ставка проценту) (рис. 3.6). Можна вважати, що для конкретної валюти процентна ставка є ціною грошових сум в цій валюті (тобто вартістю запозичення в цій валюті). Процентна ставка складається на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції: чим більше тих, хто хоче зайняти гроші, тим вона вища; чим більше тих, хто готовий позичити гроші, тим вона нижча.

Рис. 3.6. Взаємозв’язки та фактори, що впливають на валютний ринок.

Відносні процентні ставки. Жоден з індикаторів економіки і фінансів не має для моніторингу динаміки валютних ринків такого значення, як процентні ставки. Процентний диференціал (Interest Rate Differential), тобто різниця процентних ставок, що діють по двох валютах, — це головний чинник, що безпосередньо визначає відносну привабливість пари валют, а отже, і можливий попит на кожну з них. Процентна ставка встановлюється на грошовому ринку кожної країни де діє багато видів процентних ставок: ставка, під яку комерційні банки позичають гроші в центрального банку (офіційна процентна ставка — Official Interest Rate); ставки, під які банки займають гроші один у одного (ставки міжбанківського запозичення — Interbank Offered Rate); процентні ставки, що визначають прибутковість державних цінних паперів (Government Bonds Yields); процентні ставки, під які банки видають кредити своїм клієнтам (Lending Rates); процентні ставки, під які комерційні банки залучають гроші на депозити (Deposit Rates). Всі ці ставки тісно пов'язані між собою і, визначаються тією офіційною процентною ставкою, яку встановлює центральний банк.

Уряди держав можуть впливати на розмір процентної ставки на грошових ринках, обмежуючи кількість грошей в обігу. Чим менше грошей в обігу, тим гостріше конкуренція між позичальниками і, отже, вище процентна ставка. Таким чином, розмір процентної ставки впливає на рівень економічної активності в країні. Якщо процентна ставка підвищується, а, отже, запозичення стають дорожчі, то проекти, що фінансуються за рахунок кредитних коштів, стають менш привабливими, оскільки мають бути більш прибутковими, аби покрити витрати. Іншими словами, висока процентна ставка пригнічує економічну активність і унеможливлює здійснення окремих проектів. Навпаки, зниження процентної ставки сприяє зростанню економічної активності, підвищуючи привабливість проектів з позичковим фінансуванням, одночасно знижуючи альтернативну вартість грошей як капіталу.

Валютний ринок часто підпадає під вплив інтервенцій центральних банків, якщо останні вважають, що рух курсу національної валюти відхиляється від визначеного напряму. Через ці дії центральний банк прагне встановити порядок і стабільність на валютному ринку.

Таким чином, на цьому сегменті фінансового ринку, як ні на одному з інших, присутній тісний взаємозв'язок між урядовцями і професіоналами ринку, що робить його не прогнозованим. Це спричиняє подальше зростання волатильності ринку, причому інколи зміни валютного курсу стають настільки величезними, що абсолютно не відповідають макроекономічним умовам. Від цього сильно страждають, в першу чергу, експортери або імпортери товарів і енергоносіїв.

Отже уряди використовують процентні ставки для проведення грошово-кредитної політики та регулювання кон’юнктури валютного ринку. На розмір процентних ставок, як вже зазначалось, впливають три основні чинники.

1. Попит на гроші та їх пропозиція. Чим вище попит на гроші, тим вище процентна ставка. Вищі ставки відсотка знижують економічну активність в країні. Більш низькі ставки відсотка, навпаки, стимулюють позичальників і сприяють зростанню економічної активності.

2. Дії уряду. Уряд впливає на величину процентної ставки через центральний банк. Скорочення кількості грошей в обігу в країні призводить до підвищення процентної ставки і, отже, до зниження економічної активності. Збільшення обсягу грошей в обігу знижує процентну ставку і сприяє зростанню економічної активності.

3. Інфляція. Кредитори розраховують на отримання компенсації за надання позики. Такою компенсацією є ставка процента, що стягується за використання грошових коштів. Ставка процента має бути вища за рівень інфляції, оскільки інакше відсотки за надану позику не компенсують втрати вартості грошей.

Динаміку валютного ринку визначає сукупність багатьох факторів. Серед основних, що впливають на валютний ринок можна виокремити: економічні фактори, політичні умови, та «людський» чинник (або іноді кажуть психологія ринку) (рис.3.6).

Економічні фактори включають: (a) економічну політику, що проводиться урядовими установами і центральними банками, (b) економічні умови, взагалі та через канали впливу такі як економічні звіти та інші економічні показники. У довгостроковому плані на валютний ринок впливають економічні умови, що існують в країні, особливо тенденції зміни таких показників, як:

  •  Економічна політика включає урядову фіскальну політику (в першу чергу – податки та інші методи доходів/витрат) і валютна політика (засоби, якими центральний банк впливає на постачання і "вартість" грошей, які відбиті ставками відсотка.
  •  Урядовий бюджетний дефіцит або надлишки: ринок зазвичай реагує негативно на урядовий бюджетний дефіцит, що розширюється, і позитивно на звуження бюджетного дефіциту. Дія відбита у вартості валюти країни.
  •  Рівні торгівельного балансу і тренди: торгівельний потік між країнами відбиває попит на товари і послуги, який у свою чергу вказує на попит на валюту країни, аби вести торгівлю. Надлишки і дефіцит в торгівлі товарів і послуг відображають конкурентоспроможність національної економіки. Наприклад, торгівельний дефіцит може негативно вплинути на національну валюту.
  •  Рівні інфляції і тренди: Зазвичай валюта втрачає вартість, якщо буде високий рівень інфляції в країні або якщо рівні інфляції, як сприймають, підвищуються. Це те, тому що інфляція руйнує купівельну спроможність. Проте, валюта може інколи посилюватися, коли інфляція підвищується через очікування, що центральний банк підніме короткострокові процентні ставки, аби подолати зростаючу інфляцію.
  •  Економічне зростання та стан економіки: Звіти, такі як ВВП, рівні зайнятості населення, роздрібний продаж, використання потужності та інші, деталізують рівні економічного зростання країни і стан економіки. Взагалі, чим стабільніше та доцільно побудована буде економіка країни, тим краще її валюта працюватиме, і більший попит на неї буде.
  •  Продуктивність економіки: Підвищення продуктивності в економіці повинне позитивно впливати на вартість валюти. Його ефекти є виднішими, якщо збільшення знаходиться не у виробничому секторі а в торговому.

Попит на капітал і його пропозиція. Капітал перетікає в ту країну, де інвестори бачать для себе перспективи. Деякі країни потребують припливу капіталу і пропонують відповідні ставки відсотка, інші мають надлишок капіталу і, отже, нижчі процентні ставки. Проте інвестори не завжди приймають рішення, орієнтуючись лише на високий процентний дохід. Наприклад, японські виробники автомобілів і електроніки інвестують кошти у виробництва на території Європи і США для подолання тарифних бар'єрів і квот. У короткостроковій перспективі пропозиція і попит капіталу визначаються діловою активністю. Міжбанківський ринок оперує крупними капіталами при невеликих торгівельних спредах, тоді як клієнтський ринок має справу з відносно невеликими обсягами капіталу, але при значніших спредах.

Будь-яка несподівана зміна попиту на клієнтському ринку позначається на ставках міжбанківського ринку, що у свою чергу впливає на ставки змінного курсу.

Внутрішні, регіональні, і міжнародні політичні умови і події можуть мати сильну дію на валютний ринок.

Всі валютні курси сприйнятливі до політичної нестабільності і очікувань на нову правлячу партію. У політичного перевороту і нестійкості може бути негативна дія на національній економіці. Наприклад, дестабілізація коаліційних урядів в Пакистані і Таїланді може негативно торкнутися вартості їх валют. Так само в країні, що випробовує фінансову кризу, сподівання на політичну фракцію, яка сприймається як відповідальна у фінансовому відношенні, може бути протилежний ефект. Крім того, події в одній країні в регіоні можуть заохотити позитивний / негативний відсоток в сусідній країні і, в процесі, вплинути на валюти.

І, нарешті, стан валютних ринків визначається новинами та настроями ринку, що формують узагальнено «людський» фактор впливу.

Психологія ринку і сприйняття трейдера впливають на валютний ринок за декількома напрямами:

  •  Пошуки якості: Тривожні міжнародні події можуть привести до "пошуків якості", з інвесторами, що шукають "зону безпеки." Буде більша вимога, таким чином вища ціна, за валютами, які сприймаються як сильніші відносно інших слабкішимх валют. Долар США, швейцарський франк і золото були традиційними зонами безпеки за часів політичної або економічної невпевненості.
  •  Довгострокові тренди: валютні ринки часто переміщаються у видимі довгострокові тренди. Хоча у валют немає річного сільськогосподарського сезону як, наприклад у фізичної сировини, ділові цикли дійсно виявляються. Аналіз циклу виявляє довгострокові цінові тренди, які можуть посилитись з економічних або політичних трендів.
  •  "Купуйте слух, продавайте факт", або «торгівля слухами»: Цей вислів може відноситися до багатьох валютних ситуацій на ринку. Це - тенденція за ціну валюти, аби відобразити дію особливої дії перш, ніж станеться і, коли передбачувана подія трапляється, потрібно реагувати в точно протилежному напрямі. Це може також згадуватися як ринок, що є "перепроданим" або "перекупленим". Як приклад «купити слух або продати факт» може також бути пізнавальною упередженістю, відомої як постановка на якір, коли інвестори фокусуються надто багато на доцільності зовнішніх подій щодо ї впливу на ціну валюту.
  •  Економічні дані: Тоді як економічні дані можуть, звичайно, відобразити економічну політику, деякі звіти і данні дають ефект подібний зразковому: самі дані стають важливими для психології ринку і можуть безпосередньо впливати на рух ринку короткострокового капіталу. "За чим спостерігати", може змінитися протягом тривалого часу. Останніми роками, це, наприклад, грошова маса, зайнятість,
  •  Технічні торгівельні міркування: Як на інших ринках, накопичена динаміка цін у валютній парі, така як евро/usd може сформувати очевидні образи, які трейдери можуть спробувати їх використовувати. Багато трейдерів вивчають цінові графіки, аби ідентифікувати такі зразки.

Вже легендарним прикладом «людського» фактору впливу щодо правильного розуміння, своєчасного передбачення і вдалого використання ситуації, що склалася, що увійшов до історії валютного ринку, є операції Д. Сороса, який використав назріваюче падіння британського фунта (рис. 3.7).

Рис. 3.7. Графік британського курсу фунта по відношенню до німецької марки

Незадовго перед цим фунт повторно увійшов до європейської системи регулювання валютних курсів, що об'єднала єдиним механізмом основні європейські валюти. Сенс механізму регулювання (European Rate Mechanism, ERM) полягав в тому, що призначалися (саме призначалися) деякі центральні обмінні курси за кожною парою валют, і від цих курсів валюта не могла відхилитися більш ніж на заданий відсоток. Таким чином валютні курси змінювались усередині своїх коридорів (всю систему регулювання називали currency snake). Якщо звичайних механізмів грошового регулювання (перш за все - процентних ставок) центральним банкам не вистачало для підтримки валют в цих коридорах, то застосовувалися прямі валютні інтервенції: на кордоні валютного коридору кожен з двох центральних банків повинен був купувати або продавати свою валюту проти валюти партнера, аби скоректувати курс так, щоб його значення знаходилось в межах коридору.

Фунт увійшов до цієї валютної системи з дуже високим обмінним курсом по відношенню до інших валют. По відношенню до німецької марки його курс був встановлений на рівні 2,95 марок за фунт. В Європі на той момент після об'єднання Німеччини і інших подій в економіках було немало проблем. У Англії економіка також знаходилася на нижній стадії економічного циклу, що супроводжувалась високою інфляцією і високими процентними ставками, падінням виробництва, високим безробіттям тощо.

Виконуючи обумовлені зобов'язання по регулюванню валютних курсів, центральні банки витратили немало валюти; більше всіх, десятки мільярдів доларів, витратив Бундесбанк (Bundes Bаnk - центральний банк Німеччини), оскільки фунт безперервно падав проти німецької марки. У результаті Банк Англії (Bank of England) вичерпав всі можливості виконувати зобов'язання по підтримці курсу фунта відповідно до вимог європейського механізму регулювання. Подальший підйом процентних ставок був неможливий - вони і так вже знаходилися на дуже високому рівні, створюючи додаткові проблеми в економіці, зокрема збільшуючи безробіття. Тому врешті-решт Банк прийняв неминуче рішення - надав ринку можливості регулювати курсу фунта, який відразу услід за цим різко впав, і Англія вийшла з європейського механізму регулювання обмінних курсів. Правильне розуміння суті ситуації і передбачення її результату дозволили Соросу вчасно зробити вірні ставки проти фунта і заробити свій мільярд доларів, обваливши ринок.

Як і на інших секторах фінансового ринку, ціна валютного ринку – обмінний курс валют визначається попитом і пропозицією, які змінюються під впливом певних чинників.

Наступні теорії пояснюють коливання в ставках FX в режимі плаваючого валютного курсу (за умов фіксованого валютного курсу, ставки FX встановлюються урядом):

(a) Міжнародні паритетні умови: відносний паритет купівельної спроможності валют, паритет процентних ставок, внутрішній ефект Фішера, міжнародний ефект Фішера. Хоча до деякої міри вищезазначені теорії забезпечують логічне пояснення коливань у валютних курсах, все ж ці теорії вагаються, оскільки вони засновані на сумнівних припущеннях (наприклад, вільний потік товарів, послуг і капіталу), які рідко відповідають реальним умовами.

Найвідоміша модель паритет купівельної спроможності (ПКС) стверджує, що зміна валютного курсу між валютами двох країн пропорційна відносній зміні рівня цін в цих країнах. Відповідно ціна валютної пари змінюється настільки, наскільки це потрібно для того, щоб компенсувати різницю в динаміці рівня цін у різних країнах. Саме тому ключовим фактором курсової динаміки валютних пар є диференціал в темпах інфляції між країнами, що досліджуються. Так, якщо інфляція у США перевищує інфляцію в Єврозоні, то за інших рівних умов курс євро/долар буде зростати. Існує значна кореляційна залежність між індексом рівня цін та волантильністю валютного курсу. Теорія відносного ПКС застосовується на практиці до прогнозування валютного курсу на довгострокову перспективу, в умовах високої монетарної інфляції для розрахунків орієнтовного курсу.

Розрахований валютний курс з урахування вищезазначених припущень дорівнює відношенню індексів цін в двох країнах, помножений на валютний курс базового року:

На основі цього рівняння можна оцінювати середньо річний курс будь-якої валюти валютної пари, якщо відомо відомі індекси цін в країнах.

Суттєві відхилення в динаміці реальних валютних курсів від ПКС можна пояснити іншими факторами фундаментального характеру, які стають домінуючими на менш глибоких середньострокових інвестиційних горизонтах.

Сучасне розуміння динаміки валютних цін має базуватися на припущенні, що значні зміни валютних цін слідують власним законам, а малі – власним. Тобто значні зміни ціни мають більшу вірогідність відбутися на тривалих інвестиційних горизонтах. Це потрібно враховувати при вивчені моделі валютного ринку та прогнозуванні процесів ціноутворення. Якщо метою діяльності на валютному ринку є формування довгострокових інвестиційних стратегій то один з ключових факторів курсової динаміки – це диференціал в темпах інфляції в країнах, що розглядаються.

(b) Модель платіжного балансу: Ця модель фокусується в значній мірі на товарах і послугах, якими торгують країни, ігноруючи роль глобальних рухів капіталу, що збільшується. Це було не в змозі забезпечити будь-яке пояснення безперервної оцінки долара протягом 1980-х і більшості частини 1990-х враховуючи високий дефіциту американського поточного рахунку.

(c) Модель ринку активу: валюти представляються як важливий клас активів для того, щоб побудувати інвестиційні портфелі. На ціну цих активів впливає головним чином готовність людей тримати існуючу кількість активів, яка, у свою чергу залежить від їх очікувань майбутньої цінності цих активів. Модель ринку активу визначення валютного курсу заявляє, що “валютний курс між двома валютами представляє ціну, яка лише балансує відносні постачання, і попит на, активи, виражені в цих валютах”.

Проте жодна з моделей, розвинених до цих пір, не пояснює рівні курсів FX і їх мінливість в тривалому періоді часу. Протягом коротких періодів часу (менше ніж декілька днів) алгоритм аби передбачити ціну, може бути розроблений. Крупні і невеликі установи і професійні трейдери отримують послідовний прибуток від цього. Виходячи з вищезазначених моделей багато макроекономічних чинників впливають на валютний курс, і, як наслідок, валютні ціни – це результат подвійних сил попиту та пропозиції.

Серед безлічі детермінантів, що впливають на величину валютного курсу та її коливання, виділимо наступні.

1. Процентний диференціал. Завдяки глобалізації та прозорості кордонів для фінансових капіталів, інвестор сьогодні може вибирати найбільш вигідний варіант вкладення своїх грошей. Тому, якщо японський інвестор (інвестиційна компанія, пенсійний фонд або страхова компанія) має в своєму розпорядженні кошти в трильйони ієн і може отримати дохід за ними у вигляді відсотків за депозитом в японському банку, у розмірі, скажімо, 0,1% річних, то цей інвестор, звичайно ж, віддасть перевагу доларовому депозиту під 5,5% відсотків річних в американському банку, або ж він купить американські державні облігації, за якими також виплачується високий дохід (причому гарантовано, що особливо важливо для таких структур, як пенсійні фонди, які потребують саме високонадійних джерел доходів, з яких вони виплачують майбутні пенсії).

Крупні інвестори можуть легко змінювати валюту інвестицій. З цієї причини їм необхідний вимірник, який дозволяв би порівнювати прибутковість інвестицій, зроблених в різних валютах, і, таким чином, знаходити найкращі інвестиційні рішення.

Якщо позики в іноземній валюті надаються під вищий відсоток, ніж позики в національній валюті, є сенс давати гроші в кредит в іноземній валюті.

Для цього національну валюту необхідно конвертувати в іноземну (за курсом, що діє), після чого надати валютний кредит за ставкою процента, що діє, а після закінчення терміну запозичення, конвертувати гроші і отримані процентні доходи в національну валюту.

У загальному випадку, інвестор порівнює два варіанти:

розміщення певної суми в деякій валюті під певну величину відсотків річних;

конвертація цієї суми в іншу валюту з розміщенням в депозит під певну величину відсотків річних на визначений термін.

Порівняння ставок процента в різних валютах, здійснюване так само, називається зіставленням відносних процентних ставок. Різниця між результатами цих двох варіантів складе величину, пропорційну процентному диференціалу (Interest rare Differential).

Чим більше процентна ставка за даною валютою порівняно з іншими валютами (великий процентний диференціал), тим більше буде бажаючих серед іноземних інвесторів купити дану валюту, аби розмістити кошти в депозит під високу процентну ставку. А оскільки процентні ставки завжди тісно пов'язані між собою, високі ставки банківського ринку означають і високі ставки за державними облігаціями, а також високу прибутковість по ризикованіших корпоративних облігаціях. Отже, високі процентні ставки роблять дану валюту привабливою як інструмент інвестування; а значить, попит на неї на міжнародному валютному ринку підвищується, і курс цієї валюти зростає.

Протягом останніх років курс долар/єна визначався великою різницею процентних ставок в Японії і США. Завдяки дуже низьким процентним ставкам в Японії, японські фінансові структури мали можливість запозичувати великі об'єми ієни під дуже малі відсотки (нижче 0,5% річних, на сьогодні 0%) і, конвертуючи їх в долари, купувати державні цінні папери США, що мають високу прибутковість (більше 5% річних). Такі операції, що спрямовані на доход, призвели до сильного зниження курсу ієни по відношенню до долара.

На практиці валюти з вищими значеннями процентної ставки зазвичай зростають в ціні відносно інших валют як результат підвищеного попиту з боку інвесторів, що прагнуть до вищих доходів.

Суттєві відхилення в динаміці реальних валютних курсів пояснюються факторами фундаментального характеру, які домінують на неглибоких інвестиційних горизонтах (середньо - та короткострокові стратегії). Ці зміни обумовлені: зміною напрямів регіональних потоків капіталу, коливання в торгових балансах, політика центральних банків тощо.

  1.  Зміна напрямів фінансових потоків (рух капіталів). Серед середньострокових факторів найбільший вплив на валютний ринок та динаміку валютного курсу здійснюють регіональні міжнародні потоки капіталів. Зміна напрямів потоків капіталів пов’язана з окремими фундаментальними факторами, серед яких грошово-кредитна політика центрального банку та зміна процентного диференціалу в базових облікових ставках між цими країнами. Зростання базових облікових ставок в країні стимулює приток капіталу та призводить до подорожчання національної валюти.

Наприклад, на початку 2000 років Сполучені Штати активно знижували облікову ставку в країні з метою послаблення грошово-кредитної політики та стимулювання виробництва (за рахунок дешевих кредитів). Європа не поспішала слідом за США так зразу та значно знижувати облікову ставку. Відповідно процентний диференціал між США та Єврозоною почав працювати  на користь Європи. Інвестори з метою отримання максимального доходу почали реструктуризацію своїх портфелів активів (в першу чергу блок облігацій) на користь паперів, що номіновані в євро, фунтах стерлінгів, австралійському доларі та частково позбавлялися від менш доходних доларових паперів (активів). Капітали почали уходити зі США та розміщувались в інших регіонах, тим самим спровокувавши падіння долара США відносно широкого спектру світових валют.

Якщо інвестори прагнуть отримати більше іноземних боргових зобов'язань, облігацій, акцій, банківських депозитів або готівки, то вони тим самим набавляють ціну на іноземну валюту. В протилежність цьому, платежі інших країн певній державі сприяють посиленню курсу його національної валюти.

Цей чинник, що визначає рух капіталу, тісно пов'язаний із спекуляцією валютою. Якби йшлося лише про експорт товарів або платежі по поточних операціях, то курс іноземної валюти, можливо, був би млявим і вагався вельми трохи. Проте коли курс йени падає з 115.00 до 125.00 йен за долар, багато хто починає побоюватися, що він впаде ще більше. Тому вони прагнуть звільнитися від йени. Збільшення продажів єдиної європейської валюти і скорочення попиту на неї в результаті короткострокових спекулятивних рухів капіталу сприяє ще більшому зниженню її курсу.

Таким чином, невеликі коливання валютного курсу часто мимоволі посилюються унаслідок руху «гарячих грошей», які переміщаються з однієї країни в іншу при будь-якому слуху про проблеми, що насуваються, зміну політичного напряму або ж вагання валютного курсу. Коли подібна «втеча капіталу» починається у великих масштабах і в якому-небудь одному напрямі, то це може привести до різких рухів валютних курсів і навіть до фінансової кризи. Останнім часом істотно знизився рівень довіри американській економіці і попит на боргові зобов'язання цієї країни впав. Як наслідок це чинить тиск і на курс долара.

  1.  Серед середньострокових факторів суттєвий вплив на динаміку валютного курсу здійснюють фундаментальні зміни стану платіжного балансу. Зміна окремих статей платіжного балансу та загального позитивного чи від’ємного його сальдо обов’язково визивають зміни обмінних курсів.

Чим сильніше бажання мати закордонні товари і користуватися закордонними послугами, тим більшу ціну доводиться пропонувати за іноземну валюту. Із зростанням національного доходу збільшується і попит на імпортні товари. Це викликає тенденцію до здешевлення національної валюти. З іншого боку, високий національний дохід за кордоном знижує ціну іноземної валюти. Все це відбувається із-за «схильності країни імпортувати»: зростання національного доходу веде до розширення імпорту майже в такій же мірі, в якій збільшується внутрішній вжиток. Так в парі євро долар цей механізм впливає на зростання Євро. Попит на товари, що ввозяться, в Єврозоні зараз невеликий через зниження рівня доходу усередині країни.

На рис. 3.8 наведено як змінюються обсяги експорту зі США та імпорту в країну в залежності від росту або падіння курсу євро/долар. З урахуванням рухів капіталів крива, що показує обсяг імпорту в країну Imp буде модифікована в ImpК, а крива Exp, що показує обсяг експорту з країни, - в ExpК. При здорожені євро з точки А до А” доходи від експорту США зростають з С до С”, в той час як витрати на імпорт падають з М до М”. Відповідно при новому обмінному курсі (падіння долара США) перелив капіталу зменшує торговий дефіцит та сприяє його покриттю.

Таким чином коливання платіжного балансу (за рахунок нових статей експорту, заміщення імпорту тощо), що призводять до його профіциту ведуть до ралі валютного курсу та посиленню цінового тиску в країні.

Рис.3.8. Механізм зміни валютного курсу під впливом експорту/імпорту.

  1.  Вихід даних і очікування виходу даних. До поняття «даних» можна віднести настання наступних подій: вихід (публікація) економічних індикаторів країн-господарів торгуемих валют, повідомлення про зміну процентних ставок в цих країнах, огляди стану економік і інші події, що роблять істотний вплив на валютний ринок.

Очікування якої-небудь події і настання цієї події є сильними рушіями валютних курсів. Важко сказати, що робить сильніший вплив на ринок, само подію, або його очікування, але можна сказати з упевненістю, що вихід серйозних даних може призводити до значних і тривалих рухів курсів валют.

Так наприклад, статистика, що вийшла об 15.30 щодо даних по запасах опалювальної нафти виявилась кращою за прогноз, що спочатку сприяло зміцненню долара, але після перегляду цих даних ефект зійшов нанівець.

  1.  Діяльність фондів. Перше місце по силі дії на довгострокові тенденції в динаміці валютних курсів займають фонди (хеджеві, інвестиційні, страхові, пенсійні). Один з напрямів їх діяльності – це інвестування в певні валюти. Володіючи величезними обсягами коштів, вони здатні надовго змусити курс рухатися в певному напрямі.
  2.  Вислови політичних діячів. Вислови, здатні вплинути на рухи курсів валют, з'являються під час різних доповідей, самітів, зустрічей, прес-конференцій і так далі (наприклад, зустрічі лідерів країн Великої Сімки або прес-конференція після чергового обговорення процентних ставок провокували ранню корекцію по парі євро / долар). В середу, 21 липня 2010 року відбувся запланований виступ глави ФРС Бена Бернанке. Він визнав факт слабкості економіки і вказав на те, що прогнози відносно її відновлення "незвичайно невизначені". Голова також назвав дефіцити бюджетів ряду штатів країни однієї з причин повільного відновлення економічної системи США після кризи. За словами Б.Бернанке, це може привести до втраті безлічі робочих місць. Таким чином, інвестори отримали сигнал про те, що ситуація трохи гірша, ніж передбачало більшість, і незначне падіння курсу долара США не змусило себе чекати.
  3.  Діяльність центральних банків. Свій вплив на валютний ринок держава здійснює через центральні банки. Якщо центральний банк певної держави абсолютно не втручається у валюто обмінні операції шляхом покупки і продажу іноземної валюти на міжнародному валютному ринку, то внутрішня валюта знаходиться в стані «вільного плавання». На практиці таке трапляється украй рідко. Країни, що мають плаваючі курси, час від часу намагаються вплинути на курс своєї валюти за допомогою валютних операцій. Такий стан валюти називають «брудним плаванням».

На користь розвитку виробництва і зростання вжитку держави повинні займатися регулюванням валютного курсу. Зазвичай використовується пряме і непряме регулювання. Побічно регулювання здійснюється через кількість грошей, що знаходяться в обігу, рівень інфляції і так далі До прямих можна віднести дисконтну політику і валютні інтервенції на зовнішніх валютних ринках.

Валютні інтервенції пов'язані з різким викидом або настільки ж різким вилученням значних об'ємів валюти з міжнародного ринку. Вихід центрального банку на валютний ринок відбувається через комерційні банки. Оскільки об'єми дуже великі (мільярди доларів), то валютні інтервенції наводять до значних рухів валютних курсів.

Також слід мати на увазі, що на ринку Форекс, як ні на якому іншому сегменті фінансового ринку, працює теорія рефлексивності Сороса:

— на ринку Форекс завжди присутні переважаючі переваги того або іншого напряму.

— ринок може впливати на хід подій, що передбачаються ним.

Настрій ринку — найважливіший чинник, що визначає ціну валюти. Існування процесу, що самопосилюється, при якому негативне відношення до валюти або позитивне її сприйняття впливає на курс валюти, та пояснює появу більшості проміжних трендів. У результаті ціна валюти може опуститися до таких низів або піднятися так високо, що цю її поведінку неможливо пояснити з точки зору макроекономіки.

Ціна одиниці валюти зазвичай визначається шляхом її вираження в одиницях іншої валюти. Більшість міжнародних контрактів укладаються в доларах США, японських єнах і євро, при цьому долар США використовується в світовій практиці як резервна валюта. Згідно з дослідженнями БМР (BIS) найбільш торуємими є такі продукти валютного ринку:

  •  EURUSD: 27 %
  •  USDJPY: 13 %
  •  GBPUSD: 12 %

Наведемо одне зауваження щодо чинників валютного ринку. На наш погляд, світова економіка вже не є сьогодні основним чинником, що впливає на рух цін на ринку FOREX. Швидше навпаки, саме світова економіка вимушена сьогодні підстроюватися під процеси, що відбуваються на цьому ринку.

За ступенем важливості фундаментальні чинники можна розбити на три групи.

До першої групи – найбільш важливі – відносяться:

  •  дефіцит торгівельного балансу. При його зростанні, як правило, курс національної валюти знижується;
  •  дефіцит платіжного балансу. Його вплив на курс таке ж, як і в дефіциту торгівельного балансу;
  •  індекси інфляції: індекс споживчих цін і індекс оптових цін. При зростанні інфляції курс, як правило, знижується;
  •  офіційні облікові ставки (репо, ломбардна і тому подібне). При їх зростанні курс, як правило, підвищується;
  •  динаміка валового національного продукту. При зростанні ВНП курс, як правило, зростає;
  •  дані по безробіттю або зайнятості. Зростання безробіття (падіння зайнятості), як правило, супроводжується падінням курсу національної валюти. Проте для кожної з країн на сьогодні існують офіційно вживані дані по ефективному безробіттю. Тобто за допустимих і навіть бажаних для процвітання економіки розмірах безробіття.
  •  дані по грошовій масі (М4, МЗ, М2, М1, МО). Зростання грошової маси, як правило, супроводжується падінням курсу національної валюти. Проте інколи дані по зростанню грошової маси наводять до очікувань підвищення облікової ставки і, зрештою, до підвищення курсу;
  •  вибори до парламенту (конгрес, сенат і тому подібне), і вибори президента. Зміна курсу залежить від передвиборних обіцянок кандидатів і історичних переваг партій, що перемагають на виборах.

До другої групи відносяться чинники, що можуть вплинути на курс валюти, ступінь впливу досить часто ситуаційна:

  •  розміри роздрібних продажів. При їх зростанні курс може підвищитися;
  •  розміри житлового будівництва. При його зростанні курс може також підвищитися;
  •  величина замовлень. Зростання кількості замовлень супроводжується, як правило, незначним підвищенням курсу;
  •  індекс виробничих цін. Їх зростання може викликати падіння курсу;
  •  індекс промислового виробництва. Його зростання може викликати зростання курсу;
  •  продуктивність в економіці. Падіння продуктивності може викликати падіння курсу.

Джерелом новин першої і другої групи є дані інформаційних агентств.

До третьої групи фундаментальних чинників відносяться дані, які можливо отримувати в режимі реального часу:

  •  форвардні курси відповідних валют;
  •  ф'ючерсні курси валют;
  •  ефективний змінний курс, який розраховується як відношення зміни національної валюти до певної корзини інших валют;
  •  депозитні ставки
  •  індекси акцій - зростання цих індексів говорить про хороший стан національної економіки і підвищує попит на національну валюту даної країни;
  •  динаміка цін державних облігацій - збільшення попиту на державні коштовні папери і наступне за ним підвищення їх цін, як правило, супроводжується зростанням національної валюти.

В цілому, фундаментальний аналіз неможливо проводити без порівняння всіляких взаємозалежних чинників. На практиці обсяг обороту на сегменті валютного ринку – ринку Форекс – наближається до спекулятивного, що з одного боку добре, оскільки цим забезпечується висока ліквідність активів, що звертаються, але з іншого боку, це часто приводить до порушення стійкості ринку і робить його нелінійним.

Таблиця 3.4

Вплив фундаментальних чинників на зміну курсу національної валюти

Назва показника

Ступінь важли-вості

Зміна показника

Зміна курсу нац. валюти

  1.  Дефіцит торгового балансу (Trade deficit)

1

зростання

зниження

  1.  Дефіцит платіжного балансу (Payment deficit)

1

зростання

зниження

  1.  Індекси інфляції: індекс споживчих цін (CPI) і індекс оптових цін (PPI)

1

зростання

зниження

  1.  Офіційні облікові ставки (репо, ломбардна і т.п.)

1

зростання

зростання

  1.  Валовий національний продукт (GDP)

1

зростання

зростання

  1.  Безробіття (Unemployment)

1

зростання

зниження

  1.  Дані по грошовій масі (М3, М2, М1, М0)

2

зростання

зниження

  1.  Розміри роздрібних продажів (Retail sales)

2

зростання

зростання

  1.  Житлове будівництво (Housing starts)

2

зростання

зростання

  1.  Величина замовлень (Orders)

2

зростання

зростання

  1.  Індекс промислового виробництва (Industrial production)

2

зростання

зростання

  1.  Продуктивність в економіці (Productivity)

2

зростання

зростання

  1.  Індекси акцій (DJI, NIKKEY, DAX, FTSE)

3

зростання

зростання

  1.  Ціни державних облігацій (T-bills, T-bonds)

3

зростання

зниження

Валютний ринок Forex за обсягом перевершує світовий фондовий ринок в 4–5 разів. Точних даних немає, оскільки це позабіржовий ринок, і немає вимоги обов'язкової реєстрації і публікації даних про операції. Частину цього обсягу забезпечує маржинальна торгівля, за умовами якої дозволяється укладати контракти на суми, що істотно перевищують дійсний капітал учасника операції. Незалежно від характеру і цілей операцій, великий денний оборот є гарантією високої ліквідності цього ринку. Але з упевненістю можна говорити про очевидну тенденцію збільшення обсягів торгів. Враховуючи дані по ВВП провідних країн, попиту на сировинні товари і політико-економічні тенденції останніх років можна передбачити, що обсяг торгів в 2012 перевищить 5 трлн. доларів.

3.3. Інструменти валютного ринку

Торгівля іноземною валютою більш ніж подвоїлася протягом останнього десятиріччя, що є наслідком зростаючої важливості іноземної валюти як класу активів і збільшення активів управління фондом, особливо хедж-фондів і пенсійних фондів. Валютні ринки дозволяють здійснювати обмін однієї валюти на іншу за допомогою певних специфічних інструментів. Відповідно існують дві категорії інструментів валютного ринку, які узгоджуються структурно з вищенаведеною класифікацією валютних ринків: валютні угоди та деривативи.

Рис. 3.9. Інструменти валютного ринку

Коротко охарактеризуємо інструменти валютного ринку. Більш детально окремі інструменти будуть розглянуті в наступних параграфах.

На сьогодні валютний ринок — найбільший в світі. Значний оборот є результатом валютних операцій трьох основних видів: операцій «спот», форвардів «аутрайт» і валютних свопів, які належать до сегментів спот та форвард. Спотовий сегмент пов'язаний з реальною купівлею/продажем та поставкою валюти протягом не більше двох робочих днів. Форвардний сегмент ринку пов'язаний з обміном валюти у майбутньому та представлений форвардами «аутрайт» та валютними свопами.

Таблиця 3.6

Характеристика валютних угод

Вид угоди

Характеристика

Угоди «спот»

Обмін валют з поставкою або розрахунком (дата валютування), як правило через два робочі дні після дати укладання угоди

Форварди «аутрайт»

Встановлюється курс купівлі/продажу валют на певну дату в майбутньому. Купуючи/продаючи валюту на форвардних ринках інвестор може захистити себе від зміни валютного курсу.

Валютні свопи

Представляють собою комбінацію угоди «спот» з форвардом, які здійснюються одночасно

1. Операції спот (spot transactions) – обмін двома валютами на основі простих стандартизованих умов з розрахунками на другий робочий день після дати укладення угоди. Цього типа операції називають також операціями на умовах негайного постачання.

Не дивлячись на розвиток нових форм торгівлі валютою, ринок спот продовжує грати вельми істотну роль в світовому валютному ринку. Ринок характеризується участю практично всіх країн і практично всіх валют, високою стандартизованою і автоматизированностью операцій, зазвичай великими об'ємами кожній з них.

З початком світової фінансової кризи випереджаючими темпами зростали саме операції спот. Інструментом торгів є валютні пари. Валюти завжди торгуються парами. Валюти торгуються проти одна одної. Таким чином кожна валютна пара складає окремий торгівельний продукт і традиційно відмічена XXXYYY або XXX/YYY, де XXX і YYY за ISO 4217 міжнародний трьохбуквений код залучених валют. Перша валюта (XXX) є базовою валютою, яка вказана відносно другої валюти (YYY), яка називається зустрічною валютою (або валютою котирування). Наприклад, котирування EURUSD (ЕВРО/USD) 1.5465 є ціною євро, вираженого в доларах США, що означає 1 євро = 1.5465 долара. Історично, базова валюта була сильнішою валютою при створенні пари. Проте, коли євро був створений, європейський Центральний банк визначив у статуті, що євро завжди буде базовою валютою в будь-якому з'єднанні.

Чинники, що впливають на XXX, впливають і на XXXYYY і на XXXZZZ. Це викликає позитивну валютну кореляцію між XXXYYY і XXXZZZ. Оскільки валюти котируються по відношенню одна до одної, то назви валют можуть бути розділені таким знаком ( / ) і позначаються таким чином: EUR/USD.

Валютні пари є стосунками цін валют, що входять до пари.

Таблиця 3.7

Основні світові валюти (majors) та їх позначення 

Символ

Код валюти

Назва валюти

Жаргон

$

USD

Долар США

Green back (зелена спинка), Buck

DEM

Німецька марка

 

_

EUR

Євро

 

Ґ

JPY (YEN)

Японська ієна

 

Ј

GBP (STG)

Англійський фунт стерлінгів

Cable (стерлінг)

CHF (SWF)

Швейцарський франк

Swiss, Swissy

FRF

Французький франк

Paris

SEK

Шведська крона

Stokie

A$

AUD

Австралійський долар

Aussie (осі)

C$

CAD

Канадський долар

 

NZD

Новозеландський долар

Kiwi (ківі)

XAU

Золото (Спот)

 

XAG

Срібло (Спот)

 

Таблиця 3.8

Основні валютні пари  та їх позначення

Символ

Название

Разговорные выражения

EUR/USD

Евро-Доллар

Евро

USD/JPY

Доллар-Єна

Єна

GBP/USD

Фунт-Доллар

Стерлинг или Кабель

USD/CHF

Доллар-Франк

Свисси (Swissy)

AUD/USD

Австралийский Доллар-Доллар

Оззи (Aussie)

USD/CAD

Доллар-Канадский Доллар

Луни (Loonie)

NZD/USD

Новозеландский Доллар-Доллар

Киви (Kiwi)

Основні правила складання валютних пар

  1.  EUR завжди виступає як базова валюта.
  2.  GBP завжди виступає як базова валюта, окрім випадку з EUR/
  3.  JPY завжди виступає як контрвалюта.
  4.  CHF завжди виступає як контрвалюта, окрім випадку з JPY.

Існують, так звані пари групи majors, за якими здійснюється порядка 75% всіх операцій на ринку Форекс: EURUSD, GBPUSD, USDCHF, USDJPY. Як ми бачимо, долар США присутній у всіх представлених парах, таким чином, якщо валютні пари містять долар, значить, ця пара вважається основною валютною парою. Пари, які не містять американського долара, називаються «Крос валютними парами», або крос курсами.

Відповідно до вказаних правил можна скласти такі валютні пари(тал 3.9)

Таблиця 3.9

Основні валютні пари

Курси (з USD)

Курси Кросу (без USD)

EUR/USD

EUR/GBP

GBP/USD

EUR/CHF

USD/CHF

EUR/JPY

USD/JPY

GBP/CHF

GBP/JPY

CHF/JPY

Найактивніше торгуються нижче наведені крос курси.

Символ

Назва

EUR/CHF

Швейцарський Євро

EUR/GBP

Евро-Стрелінг

EUR/JPY

Евро-Єна

GBP/JPY

Стерлінг-Єна

AUD/JPY

Оззі-Єна

NZD/JPY

Киви-Єна

Отже спот-курс – це ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни, встановлена на момент укладення оборудки, за умови обміну валютами банками-контрагентами на другий робочий день з дня укладення оборудки. Спот-курс відображає, наскільки високо оцінюється національна валюта на момент проведення операції за межами даної країни.

  1.  Прямі форварди (straight forward) – структурно близькі до операцій спот операції по обміну двома валютами, але передбачають розрахунки не на умовах негайного постачання, а опісля більш ніж два робочих дня.

Єдина відмінність валютних форвардів від операцій спот полягає в тому, що при укладенні форвардної оборудки сторони домовляються про курс, по якому вони обміняються валютою в певний момент в майбутньому. Термін форвардних операцій складає зазвичай тиждень, місяць, три місяці, шість місяців і рік. В даний час більшість форвардів полягають на короткий термін, форварди на рік дуже рідкі. Форвардний курс може бути рівним курсу спот, вище за нього або нижче за нього. Якщо форвардний курс нижче за курс спот, то іноземна валюта продається з форвардною знижкою (forward discount), якщо форвардний курс вище за курс спот, то іноземна валюта продається з форвардною премією (forward premium). Форвардні знижки або премії зазвичай виражаються в різниці пунктів між курсом спот і форвард або відсотках в рік по відношенню до значення курсу спот по формулі:

де Е – валютний курс, відповідно форвардний і курс-спот.

Коефіцієнт п показує число періодів до настання платежу і переводить тим самим відсоток в річне числення. При тривалості форвардного контракту в один місяць для перерахунку відсотків в річне числення результат умножають на 12, при тривалості контракту три місяці – на 4, тиждень – на 52.

Форварди «аутрайт» і валютні свопи утворюють форвардні валютні ринки, оскільки і ті та інші пов'язані з обміном валют в майбутньому. До 1995 року на операції «спот» доводилося 43% денного обороту, але з 1998 року валютні форварди і свопи стали переважати, і тепер їх частка в загальному обороті становить 56,3 % станом на квітень 2010 року.

Курси Форвард (курси валют за строковими операціями).Тоді як спот-курс є ціною для валюти на даний момент часу, форвард-курс слугує реальним показником того, яку вартість матиме валюта через певний період часу. Період має стандартний час: 1,3,6 і 12 місяців. Форвардні операції поділяються на два види:

операції аутрайт (outright)- одинична конверсійна операція з датою валютування, відмінною від дати спот;

операції своп (swap)- комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами  валютування.

Більшість валютних операцій передбачає обмін валюти на американські долари. Але якщо виникає потреба в обмінному курсі валют, до числа яких американський долар не входить, то в цьому випадку розраховується крос-курс.

Форвард (форвардний контракт) — договір (похідний фінансовий інструмент), за яким одна сторона (продавець) зобов'язалася у визначений договором термін передати товар (базовий актив) іншій стороні (покупцеві) або виконати альтернативне грошове зобов'язання, а покупець зобов'язався прийняти і сплатити цей базовий актив, і (або) за умовами якого в сторін виникають зустрічні грошові зобов'язання в розмірі, залежному від значення показника базового активу на момент виконання зобов'язань, в порядку і протягом терміну або в строк, встановлений договором.

Інакше кажучи форвардний контракт — це угода між двома сторонами про постачання певного активу на даних умовах в певний термін в майбутньому. Така операція відбувається поза біржею, обов'язкова для виконання і зазвичай закінчується реальною покупкою-продажем активу.

Сторона, яка зобов'язалася по форвардному контракту поставити відповідний актив, відкриває коротку позицію. Тоді інша сторона операції займає довгу позицію.

При укладенні форвардного контракту оплачуються лише комісійні і накладні витрати, пов'язані з оформленням операції. Жодних інших витрат не передбачено. Оскільки форвардний контракт укладається поза біржею, то сторони при укладенні контракту обумовлюють всі специфічні умови. Але навіть це не гарантує від зриву контракту. Через відсутність стандартизації форвардних контрактів вторинний ринок таких контрактів розвинений слабо. Виключення складає форвардний валютний ринок.

Курс форвард характеризує очікувану вартість валюти через певний період часу і є ціною, по якій дана валюта продається або купується за умови її постачання на певну дату в майбутньому.

Теоретично курс форвард може дорівнювати курсу спот, але на практиці він завжди виявляється або вищим, або нижче. Відповідна різниця називається форвардною маржею. На практиці валютні ділери, як правило, працюють з форвардною маржею, причому її значення даються для курсу купівлі і продажу.

Оскільки зазвичай використовується пряме котирування, то за значенням форвардної маржі можна визначити, як котирується валюта.

Якщо форвардна маржа для курсу купівлі менше форвардної маржі для курсу продажу (1-е число менше 2-го), то в цьому випадку форвардну маржу називають премією і для визначення курсу форвард цю премію додають до курсу спот (говорять, що валюта котирується з премією).

Якщо форвардна маржа для курсу купівлі більше форвардної маржі для курсу продажу (1-е число більше 2-го), то в цьому випадку форвардну маржу називають дисконтом і для визначення курсу форвард дисконт віднімають з курсу спот (говорять, що валюта котирується з дисконтом).

Приклад. Курс А/В: спот 29,65 - 29,75; 1 місяць 5-3. Знайдемо курс форвард.

Оскільки 5 > 3, то валюта А котирується з дисконтом по відношенню до валюти В. Для визначення курсу форвард дисконт віднімають з курсу спот. Очікуваний курс А/В через 1 місяць 29,60 - 29,72.

Приклад. Курс А/В: спот 34,83 -35,21; 1 місяць 22 - 37. Знайдемо курс форвард.

Оскільки 22< 37, то валюта А котирується з премією по відношенню до валюти В. Для визначення курсу форвард цю премію додають до курсу спот. Очікуваний курс А/В через 1 місяць 35,05 - 35,58.

Форвардні операції по купівлі або продажу валюти дозволяють зафіксувати майбутній обмінний курс і тим самим застрахуватися від його непередбаченої несприятливої зміни. Ефективність форвардних операцій прийнято оцінювати у вигляді річної процентної ставки,

де Rs — курс спот купівлі або продажу валюти, FM— форвардна маржа t — термін операції в днях. Для кожної конкретної форвардної операції ця величина не має особливого сенсу, але вона дозволяє порівнювати результати операції з результатами інших варіантів дій при купівлі або продажі валюти на термін і вибирати найбільш вигідний варіант.

Форвардна операція по купівлі валюти, що котирується з премією, дозволяє застрахуватися від зростання її курсу вище зафіксованого в контракті. Якщо ринковий курс на момент закінчення терміну операції менше зафіксованого в контракті, то різниця характеризує додаткові витрати при купівлі валюти.

Приклад. Курс А/В: спот 36,20 - 36,30; 30 днів 15 - 20. Визначимо результат форвардної операції по купівлі валюти А.

Валюта А котирується з премією. Тоді курс А/В форвард 36,35 (36,20+0,15) — 36,50 (36,30+0,20). t = 30 днів. Курс купівлі спот Rs = 36,30, форвардна маржа FM= 0,20. Тоді ефективність форвардної купівлі у вигляді річної процентної ставки 0,066 (= 6,6% річних).

Навпаки, форвардна операція по купівлі валюти, що котирується з дисконтом, дозволяє застрахуватися від недостатнього пониження її курсу в порівнянні з курсом в контракті. Якщо ринковий курс на момент закінчення терміну операції менше зафіксованого в контракті, то різниця характеризує додаткові витрати при купівлі валюти.

Форвардна операція з продажу валюти, що котирується з премією, дозволяє застрахуватися від недостатнього зростання її курсу в порівнянні з курсом, зафіксованим в контракті. Якщо ринковий курс на момент закінчення терміну операції вище зафіксованого в контракті, то різниця характеризує упущену вигоду.

Форвардна операція з продажу валюти, що котирується з дисконтом, дозволяє застрахуватися від непередбаченого пониження її курсу в порівнянні з курсом в контракті. Якщо ринковий курс на момент закінчення терміну операції вище зафіксованого в контракті, то різниця характеризує упущену вигоду.

Тип операції

Умови котирування

Премія

дисконт

Купівля

від непередбаченого зростання курсу

від недостатнього зниження курсу

Продаж

від недостатнього зростання курсу

від непередбаченого зниження курсу

Форвард може бути розрахунковим або поставочним.

  •  Розрахунковий (беспоставочный) форвард (NDF) не закінчується постачанням базового активу.
  •  Поставочний форвард (DF) закінчується постачанням базового активу і повною оплатою на умовах операції (договору). 

Строкова позабіржова операція (операція з відстроченими зобов'язаннями) є поставочним форвардом.

Форвард з відкритою датою — форвардний контракт, за яким не визначена дата розрахунків (дата виконання).

Форвардна ціна активу — поточна ціна форвардних контрактів на відповідний актив.

  1.  Валютні свопи (currency swaps) – операції, що передбачають покупку-продаж певної кількості двох валют на умовах спот і зворотну операцію з такою ж кількістю валют в погоджену дату в майбутньому, тобто на умовах форвард.

В рамках форвардних операцій приблизно 85% доводиться на валютні свопи, які використовуються переважно в цілях хеджування валютних рисок. Механізм хеджування полягає в тому, що певна сума базової валюти (звичайно це долари США) продається по курсу ринку спот за контр валюту і одночасно сторони домовляються про зворотну покупку тієї ж кількості доларів в певну дату в майбутньому. Тим самим операції своп – це поєднання операції спот з форвардною операцією. Якщо російський банк отримує 1 млн. дол. сьогодні, але їх йому буде потрібно лише через три місяці, він може доки інвестувати ці засоби на внутрішньому ринку в рублеві інструменти. Замість того, щоб продавати долари за рублі на ринку спот сьогодні і одночасно купувати долари знову на основі ф'ючерсу з постачанням через три місяці і платити тим самим комісіонні по двох різних операціях, банк може в рамках однієї операції своп спочатку обміняти долари на рублі, а потім зробити зворотний обмін через три місяці, коли йому буде потрібно долари.

В результаті валютний ризик міняється на кредитовий, що принциповим чином відрізняє ринок своп від ринку спот. Більше 70% свопів полягає на строк до одного тижня. Більшість операцій своп здійснюється на невеликій кількості високоліквідних ринків, оскільки ключовим елементом для сторін зазвичай є здатність ринку сприйняти великі по об'ємах операції без істотної зміни цін. Історично з початку 1960-х рр. операції своп використовувалися ЦБ для регулювання ліквідності. ЦБ обмінювалися погодженими кількостями національних валют для поповнення ліквідності на випадок, якщо уряду буде потрібно додаткові резервні ресурси.

4. Опціони (options) – контракт, що дає покупцеві за певну плату право, яке не є його зобов'язанням, купити або продати на основі стандартного контракту валюту в певний день за зафіксованою ціною. Продавець опціону несе безумовне зобов`язання щодо продажу (купівлі) базового активу, а покупець опціону має право на відмову від купівлі (продажу) базового активу.

Опціони є стандартними контрактами за розміром в половину стандартних контрактів на ф'ючерси, які дають покупцеві право купити (call option) або продати (put option) певну кількість валюти в певний день (Європейський опціон) або у будь-який момент до певного дня (Американський опціон) за зафіксованою ціною (strike price). Тим самим у покупця опціону є вибір: або купити його, або не купувати, тоді, як продавець зобов'язаний продати опціон на першу вимогу покупця. За це покупець платить продавцеві премію у розмірі 1–5% від вартості контракту. Опціони використовуються у випадку, наприклад, участі компанії в торгах на покупку землі за кордоном, коли компанія запропонувала заплатити певну суму, але не упевнена, що її виберуть за результатами торгів. Тоді компанія, яка не знає, чи знадобиться їй іноземна валюта чи ні, може придбати опціон на покупку валюти, який вона реально виконає, лише якщо переможе на торгах. Опціони використовуються і в цілях валютної спекуляції: якщо покупець набуває валюти за ціною, яка набагато нижче, ніж що склалася на ринку, він, навіть за вирахуванням ціни опціону, опиняється у виграші по відношенню до продавця. 

Розмір ринку торгівлі валютою незрівняний і перевершує на порядок всі останні форми міжнародних економічних відносин, такі як торгівля товарами, торгівля послугами, міжнародний рух капіталу, робочої сили або технології. Міжнародний зворот ринку валюти складає трильйони. дол. в день і збільшується приблизно на 10% в рік. Приблизно 41% всіх операцій з валютою складають операції спот, 53 – прямі форварди і свопи і близько 6% – ф'ючерси і опціони, причому доля операцій спот залишається на відносно стабільному рівні – 45 %, прямих форвардів і свопів – збільшується, а ф'ючерси і опціони продовжують залишатися відносно невеликим  

Валютний опціон дає право його тримачу купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу валюту по курсу, зафіксованому в контракті, на певну дату в майбутньому (європейський опціон) або протягом певного періоду (американський опціон).

Якщо ж у момент закінчення терміну європейського опціону або протягом терміну американського опціону курс валюти, що купується (що продається), буде вигіднішим, його тримач може відмовитися від реалізації опціону і купити (продати) валюту по цьому вигіднішому курсу. При купівлі опціону його продавцеві виплачується премія.

Call-опцион — це опціон на купівлю валюти. При його реалізації ефективний курс обміну Roe = R0 + Р, де R0 — ціна виконання, Р — сплачена премія. Умова відмови від реалізації R0 > Rm, де Rm — ринковий курс, що склався. При відмові від реалізації опціону ефективний курс обміну Rme = Rm + P.

Опціон на купівлю валюти, що котирується з премією, дозволяє застрахуватися від зростання її курсу вище зафіксованого в контракті. Опціон на купівлю валюти, що котирується з дисконтом, дозволяє застрахуватися від недостатнього пониження її курсу в порівнянні з курсом, зафіксованим в контракті.

Приклад. Придбаний опціон на купівлю через 1 місяць валюти А за наступною ціною: 1 грошова одиниця А дорівнює R0 = 29,55 грошових одиниць В з виплатою премії Р = 0,2 грошових одиниць В за 1 грошову одиницю А.

Якщо через 1 місяць курс А/В складе 29,70 — 29,90, то ринковий курс продажу валюти, що склався, А рівний Rm = 29,90.

Оскільки R0< Rm (29,55 < 29,90), то опціон реалізується при ефективному курсі обміну Roe — R0 + P= 29,55 + 0,2 = 29,75.

Якщо через 1 місяць курс А/В складе 29,30 - 29,50, то ринковий курс продажу валюти, що склався, А рівний Rm = 29,50.

Оскільки R0 > Rm (29,55 > 29,50), то слідує відмова від реалізації опціона і ефективний курс обміну Rme = Rm+ Р = 29,50 + 0,2 = 29,70.

Put-опцион — це опціон на продаж валюти. При його реалізації ефективний курс обміну Roe = R0 - Р, де R0 — ціна виконання, Р — сплачена премія. Умова відмови від реалізації R0 < Rm, де Rm — ринковий курс, що склався. При відмові від реалізації опціону ефективний курс обміну Rme = Rm — P.

Опціон на продаж валюти, що котирується з премією, дозволяє застрахуватися від недостатнього зростання її курсу в порівнянні з курсом, зафіксованим в контракті. Опціон на продаж валюти, що котирується з дисконтом, дозволяє застрахуватися від пониження її курсу в порівнянні з курсом, зафіксованим в контракті.

Приклад. Придбаний опціон на продаж через 1 місяць валюти А за наступною ціною: 1 грошова одиниця А дорівнює R0 = 29,35 грошових одиниць В з виплатою премії Р = 0,2 грошових одиниць В за 1 грошову одиницю А.

Якщо через 1 місяць курс А/В складе 29,30 — 29,45, то ринковий курс покупки валюти, що склався, А рівний Rm = 29,30.

Оскільки R0> Rm (29,35 > 29,30), то опціон реалізується при ефективному курсі обміну 7?^ = R0 — Р= 29,35 - 0,2 = 29,15.

Якщо через 1 місяць курс А/В складе 29,55 — 29,70, то ринковий курс покупки валюти, що склався, А рівний R„ ~ 29,55.

Оскільки R0 < Rm (29,35 < 29,55), то слідує відмова від реалізації опціону і ефективний курс обміну Rme — Rm— P= 29,55 — 0,2 = 29,35.

В Україні можуть випускатися опціони:

  •  на купівлю - опціони, що засвідчують право власника на купівлю базового активу в продавця опціону;
  •  на продаж - опціони, що засвідчують право власника на продаж базового активу продавцю опціону;
  •  з поставкою базового активу;
  •  без поставки базового активу.

Фондовий варант - це опціон на купівлю, базовим активом якого є акції або облігації. Фондовий варант надає його власнику право на купівлю базового активу за ціною виконання у будь-який час до закінчення строку дії варанту.

Опціон може бути:

  •  з виконанням протягом строку його дії - опціон, який може бути виконаний у будь-який момент до завершення строку його обігу;
  •  з виконанням в обумовлену дату - опціон, який виконується в день, визначений у ньому.

Опціони випускаються в обіг:

  •  посередником, тоді існують виключноу без документарній формі;
  •  шляхом здійснення випуску опціонів емітентом, вони можуть існувати в документарній та бездокументарній формах.

Покупець опціону для набуття права власності на опціон повинен сплатити його продавцю премію.

Специфікація опціонів обов`язково повинна містити такі відомості:

  •  характеристики опціону; тип опціону; базовий актив; кількісні та якісні характеристики базового активу;
  •  перший та останній день обігу опціону;
  •  порядок визначення ціни для кожного моменту обігу опціону;
  •  мінімальна зміна ціни угоди;
  •  порядок реалізації сторонами своїх прав та виконання зобов'язань за опціоном;
  •  порядок проведення розрахунків за опціоном.

Обіг опціонів, що вводяться в обіг шляхом випуску опціонів емітентом, здійснюється на організаційно оформленому та неорганізованому ринках. Емітент має право на його випуск лише після реєстрації випуску та інформації про випуск опціонів у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

  1.  Ф'ючерси (futures) – стандартизовані форвардні контракти на валюту, торгівля якими відбувається на біржах. 

Ф'ючерси, є тими ж форвардами, але торгівля ними відбувається у формі стандартизованих контрактів на певні суми валюти на організованих біржах. Вони з'явилися в 1972 р. Набор валют, якими відбувається торгівля в рамках ф'ючерсів, вельми обмежений – звичайно це долар США, єна, ЄВРО, канадський долар, фунт і швейцарський франк. Розмір контракту обмежений правилами конкретної біржі, торгівля відбувається з постачанням в строго певні дні року, біржа накладає обмеження на масштаби зміни валютного курсу. Ф'ючерсний ринок валют розвивається лише в декількох містах, таких як Чикаго, Нью-Йорк, Лондон і Сінгапур. Розмір ф'ючерсного контракту зазвичай менше форвардного, і комісійні по ньому вищі.

Ф'ючерс засвідчує взаємні зобов'язання, взяті покупцем, продавцем та організатором торгівлі щодо купівлі (продажу) базового активу або проведення грошових розрахунків відповідно до специфікації ф'ючерсу.

Ф'ючерсний контракт (скорочено ф'ючерс) — це контракт на купівлю певної партії активу за ціною, що задовольняє дві сторони у момент укладення угоди, а сам актив поставляється продавцем опісля досить тривалий час. Ф'ючерс — це цінний папір другого порядку, який є об'єктом операцій на фондовому ринку.

Осіб, що купують і продають ф'ючерсні контракти, можна визначити як хеджерів або спекулянтів. Хеджери беруть участь у ф'ючерсних операціях в основному для зменшення ризику, оскільки дані особи або виробляють, або використовують актив в рамках свого бізнесу. Спекулянти укладають ф'ючерсні контракти в цілях отримання прибутку в короткі терміни.

Сторона, яка погоджується купити (продати) на дату постачання вказаний у ф'ючерсному контракті актив, займає довгу (коротку) позицію.

Якщо спекулянт чекає підвищення ціни активу, то він займає довгу позицію на ф'ючерсному ринку. Якщо спекулянт чекає падіння ціни активу, то він займає коротку позицію на ф'ючерсному ринку.

Ф'ючерсні контракти стандартизовані по всіх параметрах, окрім ціни. Ціна узгоджується в процесі відкритої торгівлі в біржовому залі. Існування активного вторинного ринку по ф'ючерсних контрактах сприяє їх високій ліквідності.

Виконання ф'ючерсного контракту гарантується біржею. Тому при укладенні ф'ючерсного контракту немає необхідності перевіряти фінансовий стан партнера по операції.

У світовій практиці не більше 5% укладених ф'ючерсних контрактів закінчуються реальним постачанням активу, а останні операції закриваються за допомогою офсетних (протилежних) операцій.

Будь-який ф'ючерсний контракт має встановлений біржею термін існування.

Для виключення надмірної спекуляції на ф'ючерсних контрактах передбачені щоденні ліміти відхилення цін поточного дня від цін попереднього дня (наприклад, на 5%). Якщо в ході торгівельної сесії ціна виходить за встановлену межу, то торгівля припиняється. Біржа може також обмежити число відкритих ф'ючерсних контрактів у одного учасника ринку.

Ліміти на зміну цін дозволяють уникнути панічної покупки і продажу активів на основі помилкової інформації, а також не допустити надмірної реакції на правдиву інформацію. За ситуації, коли інвестори мають більше часу для ухвалення рішення, аби відреагувати на надзвичайну інформацію, реакція на зміну цін буде більш зваженою і обґрунтованою.

В Україні зобов`язання за ф'ючерсом можуть бути виконані шляхом:

  •  виконання умов поставки відповідно до специфікації ф'ючерсу;
  •  продажу (купівлі) ф'ючерсу;
  •  здійснення грошових розрахунків залежно від різниці між ціною виконання та ціною укладення ф'ючерсу.

Зобов`язання за ф'ючерсом виконуються виключно через організатора торгівлі цим ф'ючерсом (крім проведення розрахунків у грошовій формі, які здійснюються через розрахунковий банк).

Гарантом виконання зобов'язань за ф'ючерсом є юридична особа, яка веде облік прав власності за ф'ючерсом.

Обіг ф'ючерсів здійснюється відповідно до правил, що розроблюються організатором торгівлі та затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Специфікація кожного нового класу ф'ючерсів обов'язково повинна містити такі відомості:

  •  вид ф'ючерсу (з поставкою або без поставки базового активу);
  •  базовий актив;
  •  кількісні та якісні характеристики базового активу;
  •  термін виконання зобов'язання за ф'ючерсом;
  •  перший та останній день обігу ф'ючерсу;
  •  порядок здійснення сторонами своїх прав та виконання обов'язків за ф'ючерсом;
  •  порядок проведення розрахунків за ф'ючерсом;
  •  спосіб визначення ціни ф'ючерсу;
  •  мінімальна зміна ціни ф'ючерсу.

3.5. Валютні курси та їх види. Котирування валют

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одиницях іншої країни, при операціях купівлі-продажу. Така ціна може встановлюватися виходячи із співвідношення попиту і пропозиції на певну валюту в умовах вільного ринку, або бути строго регламентованою рішенням уряду або його головним фінансовим органом, звичайно центральним банком.

Курс кожної валюти, у зв'язку з глобалізацією світових фінансових ринків, є практично єдиним у всьому світі в кожен момент часу і формується на основі поточних котирувань, які пропонують найбільш крупні учасники ринку. Поступова зміна рівня курсу валюти пов'язана з тим, що ті ж найбільші учасники починають на основі ринкових чинників або власних інтересів підвищувати або знижувати котирування.

У найбільш узагальненому вигляді, котирування – це ціна, курс товару, яку оголошує продавець або покупець і по якій вони готові зробити покупку або продаж. На ринку Forex (Форекс) котирування –це вартість одиниці однієї валюти ( називається базовою), що виражена в одиницях іншої валюти (що називається котируваною або контрвалютою).

Наприклад, котирування EUR/USD знаходиться на рівні 1.25. Це означає, що євро в даному випадку коштує 1.25 доларів.

Таким чином, котирування валюти є ціною, за якою трейдер може купити (ASK) або продати (BID) ту або іншу валюту. На валютному ринку котирування завжди складається з двох цін - котирування валюти, за якою продавці цієї валюти готові продати, і котирування валюти, за якою продавці цієї валюти готові купити. Банки-маркетмейкери за нормальних ринкових умов котирують для своїх клієнтів як ціну купівлі, так і ціну продажу валюти, для якої вони формують ринок.

Кожна операція з іноземною валютою включає операції з двома валютами - і дуже важливо знати, яка з них є базовою валютою (або що фіксується) і яка валютою котирування (або контр-валютою). Трейдер завжди купує або продає фіксовану кількість "базової" валюти і міняє кількість валюти котирування залежно від змін валютного курсу.

Валюта котирування є знаменником, а базова валюта - чисельником. Коли чисельник зростає, базова валюта підсилює свої позиції і стає дорожче, коли чисельник зменшується, базова валюта ослабляє свої позиції і стає дешевшим.

При вимовленні котирування базова валюта завжди виголошується першою. Наприклад, котирування для "долара-ієни" означає, що долар є базовою валютою і чисельником; "доллар-свисс" означає, що швейцарський франк є валютою котирування; а "стерлінг-долар" (зазвичай називають "cable") означає, що валютою котирування є вже долар. У кодах валют, що використовуються для представлення валютних пар, базова валюта також зазвичай стоїть на першому місці, а валюта котирування - на другому. Таким чином, "долар-ієна" виглядає як USD/JPY, "доллар-свисс" - USD/CHF, а "стерлінг-долар" - GBP/USD.

Валютні котирування, як ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти, бувають двох видів: "пряма" (direct) - певна сума національної валюти за одиницю іноземної валюти і "зворотна" - сума іноземної валюти за одиницю національної валюти.

Інколи в літературі фігурує термін - "американські умови", який означає пряме котирування з точки зору того, хто знаходиться в Сполучених Штатах. Таким чином, котирування курсу виражене в різних кількостях американських доларів і центів за одну одиницю іноземної валюти (наприклад, котирування - 1,2800 долара за один євро). У свою чергу, термін "європейські умови" означає пряме котирування валют з точки зору того, хто знаходиться в Європі (наприклад, котирування - 0,8000 євро за 1 американський долар).

У житті більшість цін мають "прямі" котирування, тобто при купівлі газети на вулиці ви платите за неї Х рублів або доларів. Довгий час всі обмінні курси мали пряме котирування. Курс долара котирувався на європейських умовах в Європі і на американських умовах в Сполучених Штатах. Проте на прикінці 70-х років, коли валютний ринок почав рухатися по шляху глобалізації американцям довелося переглянути цю практику. Таким чином, на позабіржовому ринку долари зараз котируються на європейських умовах по відношенню до більшості валют (тобто кількість іноземної валюти за 1 долар США). Це означає, що долар практично завжди є базовою валютою, а іноземна валюта - валютою котирування.

Проте, із загального правила є два крупні виключення. Фунт стерлінгів, по відношенню до якого долар як і раніше є валютою котирування. Маркет-мейкери по всьому світу котирують фунт стерлінгів за ціною Х доларів і центів за фунт. Система десяткового числення котирувань була прийнята у Великобританії лише після 1971 року і математично було набагато легко котирувати різні кількості іноземної валюти за фунт, а не навпаки. Аналогічним чином котируються валюти колишніх англійських колоній: австралійський долар (AUD/USD) і новозеландський долар (NZD/USD). Європейська валюта євро також котирується до американського долара як базова (EUR/USD). Це треба знати, оскільки часто в інформаційних системах в записі пари валют скорочують USD, тобто USD/CHF позначають як CHF, а GBP/USD позначають як GBP.

Грошова одиниця Європейського Союзу - євро - також котирується в доларах і центах за 1 євро.

У позначенні пари валют, які виставлені на торги базова валюта записується першою, котирувана - другою. Так, в парі EUR/USD базова валюта – євро, а котирувана, іншими словами - контрвалюта – долар. Базова валюта завжди стоїть першою у валютній парі. Всі операції проводяться саме з базовою валютою.

Отже, правилом прямого котирування є: курси іноземних валют виражаються в національній валюті. Наприклад, в Японії один долар США ($) буде прирівняний до певної кількості єн, а в Нью-Йорку одна японська єна буде прирівняна до певної кількості центів (або доларів, якщо курс єни достатньо високий). Пряме котирування валюти показує кількість національної валюти за одиницю іноземної, переважно долар США: USD/JPY, USD/CHF, USD/CAD тощо.

USD/CHF, USD/JPY – долар в прямих котируваннях називається базовою валютою.

Правилом непрямого котирування є: котирування, що показує кількість іноземної валюти за одиницю національної: EUR/USD, GBP/USD, AUD/USD і ін. Тобто зворотнє котирування валюти відображає, яка кількість доларів США міститься в одиниці національної валюти. GBP/USD, EUR/USD – базовою валютою в непрямих котируваннях для цих двох пар будуть Євро і Фунт відповідно.

Прямі і зворотні котирування є взаємозворотніми числами і можна легко отримати одну з іншої. Фінансові видання зазвичай публікують обоє виду котирувань.

Різні банки і обмінні пункти дають різні ціни купівлі і продажу валют - різні котирування, але ці котирування є фіксованими на певний термін. На валютному ринку котирування постійно змінються, оскільки відображають поточні рівні попиту і пропозиції (BID/ASK).

У котируванні міститься два значення. Приклад, EUR/USD дорівнює 1.2135-1.2138. Перше місце займає ціна продажу базової валюти (Bid). Друге значення в котируванні - Ask або Offer – ціна покупки базової валюти за котирувану. Останнім часом можна зустріти котирування до п'ятого знаку після коми, або до третього у випадку з ієною. Таким чином, котирування цих валют виглядатиме так: EUR/USD 1,31403-1,31411; USD/JPY 100,392-100,412.

На ринку FOREX вироблена єдина система котирувань валют через американський долар. Таким чином, розвиток американської економіки і вартість американського долара є важливим, якщо не вирішальним, чинником, що визначає спрямованість ринку, загальним для основних валют. Тому головна увага валютних брокерів або дилерів направлена на американський долар і на його «поведінку», що викликає певні реакції з боку інших валют. Правда, це зовсім не зменшує вплив інших чинників - політики національних банків або вплив суміжних ринків.

Інформацію про котирування валют можна отримати з інформаційних джерел про які вже йшла мова. Перш за все це Reuters, Bloomberg, Dow та інші. Точність котирування залежить від багатьох чинників, не в останню чергу від того скільки контрагентів у той чи іншої системи. наприклад, в Reuters поставляють інформацію близько 2,600 банків, в Dow - 1000, DBC - 500. Обирати систему потрібно шляхом співставлень та особистих переваг. За результатами досліджень незалежних експертів система Dow характеризується запізненням цін, хоча має гарну аналітику та значний потік корисних новин.

В світі є системи, що об'єднують лише найбільші банки, наприклад, ELECTRONIC BROKER SYSTEM (EBS), DEALING2000/2 (D2) . Якщо банк в рамках цих систем виставляє свою ціну, то це означає його безумовне зобов'язання зробити по ній операцію. Ці системи служать свого роду електронними брокерами. В окремих крупних банках встановлено автомати, що транслюють ціни цих систем. 

У випадку з EUR, JPY і GBP треба уважно стежити за котируваннями, що виставляються великими банками. Серйозну увагу варто приділити BANK ONE (USA), BARCLAYS (GB), RZB (AUSTRIA), ALLIED (IRISH), DEMIR (TURKISH), SOCIETE GENERALE (FRENCH), ANZ (AUSTRALIA).

Не варто також забувати і про ф'ючерси на валюту (котирування ринку СПОТ можна обчислити, використовуючи форвардну премію/дисконт, дані по ним також знаходяться в інформаційних системах). Користуючись цим, можна уникнути проблем реального ринку по EUR і GBP.

Окремо хотілося б зупинитися на CHF. Річ у тому, що при визначенні рівня ринку по цій валюті в першу чергу треба звертати увагу на валюти європейської групи - EUR і, у меншій мірі, GBP, і не реагувати на відносно великі і різкі скачки CHF, якщо EUR стоїть на місці.

Отже, підводячи підсумок. Для визначення реального ринку потрібно стежити за наступними джерелами цін:

  •  EUR - SOCIETE GENERALE, ALLIED, BANK ONE, FUTURES; 
  •  GBP - BARCLAYS, BANK ONE, FUTURES;
  •  JPY - SOCIETE GENERALE, RZB, ANZ;
  •  CHF - FUTURES або CROSS RATE с EUR.

Курси Кросу –це співвідношення між двома валютами, яке витікає з їх курсу по відношенню до курсу третьої валюти. При операціях на світовому ринку часто використовуються крос курси з доларом США, оскільки долар США є не тільки основною резервною валютою, але і валютою операції в більшості валютних операцій.

EUR/CHF, EUR/GBP

Всі розрахунки по курсах кросу, між різними базовими валютами, визначаються множенням

EUR/CHF = USD/CHF * EUR/USD

EUR/JPY= USD/JPY * EUR/USD

Всі розрахунки по крос курсам, де в розрахунках присутні валюти для яких долар США  не  базова валюта, визначаються діленням

EUR/GBP = EUR/USD  /   GBP/USD  

Є три варіанти обчислення курсів кросу залежно від того, базової або котируваної по відношенню до долара є валюти, що становлять крос.

Приклад
1. CHFJPY = USDJPY / USDCHF
2. GBPCHF = GBPUSD * USDCHF
3. EURGBP = EURUSD / GBPUSD

Фінансові установи, що постійно здійснюють котирування курсів купівлі і продажу різних валют і вступаючи в операції за ними, називаються маркет-мейкерами (market-maker) – 20% світових банків, що здійснюють до 60% обсягу всіх операцій. Фінансові установи, що здійснюють запит вартості валют, маркет - юзери (market-user).

При здійсненні операції на ринку Форекс, необхідно знати не лише валютну пару, яку трейдер хоче відкрити, але і ціну даної валюти. На ринку Форекс ціна валютної пари позначається двома позначеннями Ask і Bid, які мають конкретні цифрові значення.

Перша цифра - бид (Bid) - ціна, за якою клієнт може продати базову валюту, Ціна Bid – це найменша ціна в котируванні валютної пари, по ній здійснюють продаж валюти, яка стоїть першою в абревіатурі валютної пари. І, відповідно купують валюту, яка стоїть другою в абревіатурі.

Друга - аск (Ask або Offer) - ціна, за якою клієнт може купити базову валюту за котирувану. Ціна Ask – це велика ціна в котируванні валютної пари, за цією ціною трейдер купує валюту, яка стоїть першою в абревіатурі позначення валютної пари. І відповідно він продає валюту, яка стоїть другою в даній абревіатурі.

Котирування пропонованої валюти виглядає таким чином:

USD/CHF = 1,3450/60

Це означає, що трейдер може купувати долари за швейцарські франки по курсу 1,340, а продавати долар за швейцарські франки по курсу 1,3450.

1,3450 – бид (bid); 1,3460 – аск (ask).

Ключовими словами на здійснення операції є:

При купівлі: BUY або КУПИВ

При продажі: SELL або ПРОДАВ

Рис. 3.10. Правила визначення часу купівлі та продажу

Приклад:  Продажи (SELL) здійснюються наверху, тобто на піку ціни, купівля (BUY) навпаки на дні (унизу).

Після здійснення операції утворюється ринкова позиція, при якій зміни курсу починають вже приносити прибуток або збиток. Здійснення операції купівлі або продажу призводить до утворення так званої "відкритої позиції", здійснення оборотної операції (продажу або купівлі) з фіксацією результатів називається "закриттям позиції". При купівлі базової валюти відкрита позиція називається довгою позицією, а при її продажі - короткою позицією. Довга позиція відкривається з розрахунку на зростання курсу базової валюти, коротка - з розрахунку на її падіння.

Мінімальна зміна котирування називається пунктом (Point, Pips). Різні інструменти (пари валют) котируються з різною точністю, тобто з різною кількістю десяткових знаків в котируванні. Більшість валют котируються з точністю до 0.0001, деякі, наприклад, ієна і її кроси - з точністю до 0.01. Оскільки старші цифри котирування (Big Figure) міняються досить поволі, котирування, як правило, дається скорочено: CHF 1.3450/60, що означає, наприклад, USD/CHF 1.3450/1.3460.

Пункт(point) – це найдрібніша допустима зміна ціни (pips) – 1,3455 – 5 pips.

Різниця між цими курсами, називається спредом (spread).

Спред (spread) – різниця між ціною купівлі і ціною продажу: 1,3460 – 1,3450 = 10 pts points (стандартний банківський спред від 5 до 10 pts).

Приклад
Котирування USD/CHF 1,3450/60 означає, що клієнт може продати долари за ціною 1,3450 швейцарських франків за 1 USD; клієнт може купити долари за ціною 1,3460 швейцарських франків за 1 USD; спред рівний 5 пунктам; базова валюта - USD, котирувана - CHF.

Котирування GBP/USD 1.6310/15 означає, що клієнт може продати фунти за ціною 1.6310 доларів за 1 GBP; клієнт може купити фунти за ціною 1.6315 доларів за 1 GBP; спред рівний 5 пунктам; базова валюта - GBP, котирувана - USD.

Розмір спреда залежить від даної пари валют, від суми операції і від стану ринку. Величини спредов фіксовані і можуть змінюватися лише за наступних умов:

  •  Зміна курсів центральних банків (ECB, FED, BOE; BOJ і так далі).
  •  Рішення, що стосуються валютної політики (зустрічі FOMC і так далі).
  •  Непередбачені обставини, що ведуть до хвилювання на ринку.
  •  Хвилювання на фінансовому ринку.
  •  Неліквідність на ринку (канікули, свята тощо).

Напрям подорожчання / здешевлення валют

Відсутність одноманітності в котируваннях різних валют доставляє певні незручності. Так, для фунта і для євро (пряме котирування) збільшення курсу (рух графіка вгору) означає подорожчання цих валют і здешевлення  долара. А для франка, ієни (оборотне котирування) збільшення курсу (рух графіка вгору) означає здешевлення цих валют і подорожчання долара.

У загальному випадку, вгору по графіку дорожчає базова валюта, дешевшає котирувана.

Для отримання прибутку від операції необхідно купити дешевше (нижче по графіку) і продати дорожче (вище по графіку), причому послідовність цих дій значення не має, тобто можна спочатку продати вище, а потім купити нижче.

Рис. 3.11. Графіки руху основних валют

Укладення угод складається з декількох етапів: запит котирування, отримання котирування, подача команди, підтвердження операції. При запиті потрібно вказати ту, що цікавить пару валют (інструмент) і суму операції. При цьому не слід повідомляти брокера про свої наміри - покупка або продаж.

Після отримання котирування потрібно дати команду Buy (купити) або Sell (продати) або Out (відбій, нічого).

На ринку Форекс прийнято укладати угоди, указуючи суму в базовій валюті, причому звичайно сума операції є кратною 100 000 одиниць базової валюти (1 лот).

Мінімальне коливання ціни, і розмір контрактів на основні світові валюти представлені в табл. 3.10.

Таблиця 3.10

Мінімальні ціни і розмір контрактів на основні світові валюти

Найменування валюти

Розмір контракту

Мінімальна зміна ціни, пунктів

Євро

125 000 EUR

1  ($12.50)

Фунт стерлінгів

62 500 GBP

2  ($12.50)

Японська ієна

12 500 000 JPY

1  ($12.50)

Швейцарський франк

125000 CHF

1  ($12.50)

Відкрита позиція - це стан, коли трейдер схильний до ризику, тобто коли зміна курсів валют впливає на стан його рахунку або, виражаючись по-іншому, коли він може одержати прибуток або збиток від зміни курсів валют.

Якщо трейдер провів операцію купівлі валюти, то говорять, що у нього довга позиція. Якщо продав - коротка позиція.

Стан, коли немає відкритої позиції, трейдери часто називають "сквер" або "я в сквері". Ці жаргонні вирази відбулися від англійського слова Square.

Приклад

Відкриття позиції. Якщо проведена операція Buy (купівлі) 100 000 GBP по курсу 1,6200 і, відповідно, Sell (продаж) 162 000 USD, то виникла довга позиція по фунту (або можна сказати по GBP/USD) і коротка позиція - по долару.

Закриття позиції. Якщо тепер укласти операцію Sell (продажу) 100 000 GBP, то тим самим позиція буде закрита. При цьому буде одержаний прибуток або збиток, залежно від курсу закриття.

Розрахунок прибутку або збитку Якщо Ви купили товар (валюту) за однією ціною, потім продали його по іншій, то прибуток або збиток складе різницю між ціною продажу і ціною купівлі помноженої на суму операції.

Прибуток або збиток = Сума операції * (Ціна продажу - Ціна купівлі)

У загальному вигляді формула розрахунку прибутків  і збитків (по-англійськи profit and loss або просто  profit/loss) виглядає таким чином:

Profit/Loss = Nlots*100000*(Sell – Buy) – Nlots* Сommission - Nlots*100000*Overnight*Ndays/365,

   де Nlots – кількість лотів по 100 000, які використовував трейдер

         Sell – ціна продажу базової валюти

         Buy – ціна купівлі базової валюти

         Commission – комісійні, що стягуються дилінговою компанією

         Overnight – різниця в ставках між базовою валютою і контрвалютою для операцій Sell  або Buy, залежно від здійснених трейдером операцій. Стягується тільки  у випадку якщо трейдер не встиг закрити позицію того ж дня. Вона може  бути як позитивною (оплачується за рахунок трейдера), так і негативною  (доплачується трейдеру)

        Ndays – кількість днів через які трейдер закрив позицію.                             

Декілька зауважень.

  1.  Результат розрахунків по цій формулі виражається в котируваній валюті.
  2.  Сума операції в цій формулі повинна бути виражена в базовій валюті, причому сума проданої і купленої базової валюти повинна бути однакова.
  3.  Якщо є прибуток від операції, то після розрахунків буде отриманий позитивний результат, якщо втрати - негативний.
  4.  Результат не залежить від того, як проводилася операція: спочатку покупка, а потім продаж або навпаки.

Визначимо важливі відмінності проведення торгів на ринку Форекс від розглянутих інших сегментів фінансового ринку. Оскільки здійснюється торгівля грошима — самими ліквідними інструментами фінансового ринку, та більшість входжень в спот ринок Форекс і виходів з нього здійснюється по Market orders, які є обов'язковими для виконання брокером, що дав ринкове котирування. Таким чином, трейдер упевнений, що зможе купити або продати вибрану кількість даної валюти і в подальшому легко закрити свої позиції шляхом здійснення офсетних операцій. Це дає велику перевагу учасникам ринку Форекс у порівнянні з трейдерами, що працюють на інших сегментах фінансового ринку. Причому через високу конкуренцію, а на міжбанківському ринку торгівлі іноземною валютою конкуренція є одній з найжорсткіших, котирування, що даються брокером, як правило, практично збігаються з котируваннями провідних банків світу.

Основний недолік ринку Форекс по порівнянню, скажімо, з фондовим ринком США, полягає в монополії банків, що історично склалася, на «котирувальний бізнес», що позбавляє навіть інституційних інвесторів або транснаціональних фірм з небанківського сектора, не говорячи вже про приватних інвесторів, можливості самим виставляти на Форексе свої котирування.

Слід зауважити, що ринку Форекс з 2000р. відбулася «лібералізація» торгів (в першу чергу через Інтернет) на цьому сегменті фінансового ринку.

3.6. Характеристика основних валютних пар.

Фундаментальні чинники, що впливають на долар США

Federal Reserve Bank (Fed) (Федеральна резервна система): Центральний банк США має повну свободу в регулюванні валютної політики для досягнення максимального не інфляційного зростання. Основні способи впливу ФЕД: операції на відкритому ринку, облікова ставка і курс фондів Федеральної резервної системи.

Federal Open Market Committee (FOMC) Федеральний Комітет відкритого ринку: FOMC відповідальний за ухвалення рішень по валютній політиці, включаючи зміни процентної ставки, що може відбуватися 8 раз на рік.

Голова та віце-голова ради керівників

Процентні ставки: Fed Funds Rate: Ставка фондів ФЕД: Вочевидь, найбільш важлива процентна ставка. Це відсоток, який депозитні установи платять один одному за добові позики. ФЕД оголошує об зміну ставки фондів, коли хоче дати ясні сигнали валютної політики. Ці оголошення зазвичай мають велику дію на всі акції, облігації (бонди) і валютний ринок.

Discount Rate (Облікова ставка): Процентна ставка, яку ФЕД вимагає від комерційних банків. Хоча це швидше символічне значення, його зміни також мають на увазі ясні сигнали певної політики. Облікова ставка - майже завжди менше, ніж ставка фондів.

30-year Treasury Bond (30-річні казначейські зобов'язання): 30-річні бонди, також відомі, як довгі бонди. Це найважливіший індикатор очікувань інфляції на ринках. Зазвичай зберігається наступне відношення - падіння ціни бонда (зростання кількості) із-за інфляційного занепокоєння може придавити долар. Підйом же може виявитися результатом сильних економічних даних. Проте, оскільки постачання 30-річних зобов'язань почало скорочуватися із-за дій Казначейства з їх відшкодування (покупалися борги), роль 30-річного бонда, як еталонного тесту, поступово передається його 10-річному варіанту.

Якщо немає загрози інфляції - сильні економічні дані можуть підняти долар, але підвищення процентних  ставок сильно шкодять долару, із-за розпродажу бондів. Фінансовий або політичний безлад на ринках країн третього світу викликає гарячий інтерес до американських казначейських зобов'язань із-за їх безпечного характеру, таким чином, допомагаючи долару.

3-month Eurodollar Deposits (3-місячні Євродоларові Депозити): процентна ставка на 3-місячні доларові депозити в банках поза США. Вона слугує цінним еталонним тестом для визначення різниці процентних ставок, аби допомогти оцінити змінні курси валют. Наприклад, візьмемо USD/JPY, велика різниця процентних ставок на користь євродолара проти євроієни - ймовірно, USD/JPY підніметься. Інколи, все ж, це відношення не підтримується із-за впливу інших чинників.

10-year Treasury Note (10-річні білети державних скарбівниць): FX ринки зазвичай звіряються з 10-річними квитками, порівнюючи їх кількість з аналогами за кордоном, а саме, для Euro (Німецькі 10-річні bund), ієни (10-річні JGB) і фунта (10-річні gilt). Наявність спреда (різниці в кількостях) між кількістю 10-річних американських білетів державних скарбівниць і не американських зобов'язань, впливає на обмінний курс. Більша кількість американських білетів державних скарбівниць зазвичай приносить користь долару США проти іноземних валют.

Treasury. Казначейство. Казначейство США відповідальне за обслуговування урядового боргу і ухвалення рішень по фінансуванню бюджету. Казначейство не говорить про валютну політику, але його заяви по долару мають сильний вплив на валюту. Ключові посади займають:

Секретар Казначейства -Paul O'Neil

Помічник Kenneth Dam

Економічні дані: Звіти по робочій силі (платіжні відомості, рівень безробіття і середня почасова зарплата), CPI (comsumer price index - індекс споживчих цін), PPI, GDP (gross domestic product - валовий національний продукт), international trade - міжнародна торгівля, ECI, NAPM, productivity - продуктивність, industrial production - промислове виробництво, housing starts - будівництво будинків, housing permits - дозволи на будівництво і consumer confidence - довіра споживачів.

Ринок акцій: три основні індекси акцій - Індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrials Index) (Dow), S&P 500, і NASDAQ. Доу - індекс, що найбільш впливає на долар. Три головні сили ведуть Доу: 1) Прогнозний і фактичний корпоративний дохід 2) Очікування процентної ставки 3) Глобальні міркування.

Ефект крос-курсів: ціна долара проти однієї валюти інколи підштовхується іншою парою валют (змінним курсом) яка може не включати долар. Наприклад, різке підвищення ієни проти євро (падаючий EUR/JPY) може привести до загального зниження євро, включаючи і падіння EUR/USD.

Ф'ючерсні контракти на процентну ставку фондів: очікування процентної ставки можуть виявитися через ф'ючерси на процентну ставку фондів (Fed Funds rate). Ціна контракту показує, яка процентна ставка фондів (ставка овернайт) очікується в майбутньому. Отже, ф'ючерс - коштовний барометр ринкових очікувань vis-а-vis політиці Федеральної резервної системи.

Ф'ючерсні контракти на 3-місячний Євродолар: Тоді як ф'ючерс на фонди ФЕД відображає очікування Fed Funds rate в майбутньому, 3-місячний Євродоларовий контракт робить той же саме для процентної ставки на 3-місячних євродоларових депозитах. Наприклад, різниця між ф'ючерсами на 3-місячний євродолар і євроієну - обов'язкова змінна у визначенні очікувань по USD/JPY.

Чинники, що впливають на EUR/USD

Слід визнати, що сьогодні ринок євродолар, на який припадає 30-40% обороту FOREX (тобто приблизно 1 трлн дол. щоденний), перетворився на самостійну надвелику, надскладну стохастичну систему, що живе за своїми власними внутрішніми законами.

Єврозона: 12 країн, які використовують євро в розрахунку валового національного продукту: Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Нідерланди, Бельгія, Австрія, Фінляндія, Португалія, Ірландія, Люксембург і Греція.

Європейський Центральний Банк (ECB): Контролює валютну політику Єврозони. Орган ухвалення рішень - Порада Керівників, яка складається з Правління і національних центральних банків, що управляють. У Правління входять:

Wim Duisenberg (Нідерланди), Президент ECB

Christian Noyer (Франція), Віце-президент

Otmar Issing (Німеччина), Член Правління (Головний економіст)

Tomasso Padoa-Schioppa (Італія), Член Правління

Eugenio Domingo Solans (Іспанія), Член Правління

Sirkka Hamalainen (Фінляндія), Член Правління

Вибрані керівники національних центральних банків:

Німеччина: Ernst Welteke Франція: Jean-Claude Trichet Італія: Antonio Fazio

Цілі політики ECB: Основна мета ECB - цінова стабільність. Тут - два основні "стовпи" валютної політики. Перший - перспектива цінових подій і ризики цінової стабільності. Цінова стабільність визначається, як збільшення Погодженого Індексу Споживчих Цін (Harmonized Index of Consumer Prices - HICP) не більше 2 %. Тоді як HICP дуже важливий, використовується велике число індикаторів і прогнозів, аби визначити середньострокову загрозу стабільності цін. Другий стовп - грошовий приріст, виміряний M3. ECB рекомендує для M3 щорічне зростання 4.5 %. Порада ECB збирається кожен другий четвер місяця, аби анонсувати процентні ставки. При зустрічі перший раз в кожному місяці, ECB проводить прес-конференцію, в якій дає перспективу по валютній політиці і економіці в цілому.

Процентні ставки: ставка рефінансування ECB - ключова банківська короткострокова процентна ставка, використовувана для управління ліквідністю. Різниця між ставкою рефінансування ECB і ставкою Фондів США - хороший індикатор для EUR/USD.

3-місячний Євродепозит (Euribor): процентна ставка на 3-місячний Euribor, тобто депозит, розміщений в банках поза Єврозоною. Слугує цінним еталоном, аби допомогти оцінити курси обміну.

10-літні Урядові Зобов'язання: чинник курсу EUR/$ - відмінність в процентних ставках між США і Єврозоною. Як еталонний тест зазвичай використовуються німецькі 10-річні Bund. Оскільки ставка 10-річних Bund - нижче за американські 10-річні білети державних скарбівниць, звуження спреда (тобто підвищення кількості німецьких або падіння кількості американських паперів) по очікуваннях, на користь EUR/$. Розширення спреда, діятиме проти курсу. Отже, 10-річний американо-німецький спред працює досить упевнений. Тренд в цьому випадку зазвичай важливіший чим абсолютні значення. Різниця процентних ставок, природно, співвідноситься з перспективами зростання США і єврозони.

Міністри фінансів: Німеччина: Hans Eichel, Франція: Christian Sautter, Італія Vicenzo Visco, Міністр Казначейства і Бюджету Giuliano Amato.

Економічні дані: важливі економічні дані - з Німеччини, найкрупнішої економіки, Ключові дані - зазвичай валовий національний продукт, інфляція (CPI і HICP), промислове виробництво, і безробіття, в огляді IFO - індикатором ділової активності. Також важливий дефіцит бюджету окремих країн, який, згідно з Угодою про Зростання і Стабільність, повинен зберігатися нижче 3 % валового національного продукту, подальше скорочення дефіцитів, і трудності з виконанням  буде, шкідливо для євро.

Ефект крос-курсів: На курс EUR/$ інколи впливають рухи кросів (недоларових курсів), типа EUR/JPY або EUR/CHF. Наприклад: EUR/USD міг падати в результаті сильних позитивних новин з Японії, що фільтрується через падіння курсу EUR/JPY.

3-місячний Євроф'ючерс (Euribor): Контракт відображає очікування ринків на 3-місячних депозитах euro-Euro (euribor). Відмінність між ф'ючерсами на 3-місячний готівковий євродолар і на депозит euro-Euro - обов'язкова складова у визначенні очікувань EUR/USD.

Інші індикатори: Є сильна негативна кореляція між EUR/USD і USD/CHF, що відображає подібність між євро і швейцарським франком. Це тому, що швейцарська економіка в значній мірі залежна від економіки Єврозони. В більшості випадків, падіння EUR/USD буде супроводжуватися падінням EUR/CHF.

Політичні чинники: політична нестабільність із-за загрози коаліційного уряду у Франції, Німеччині або Італії. Політична або фінансова нестійкість в Росії – позитивно впливають.

Чинники, що впливають на USD/CHF

Швейцарський франк як валюта притулку - історично користувався вигідною роллю "безпечного" активу із-за: незалежності SNB в збереженні валютної стабільності; секретності національної банківської системи; і політичного нейтралітету Швейцарії. Крім того, в надійність франка в значній мірі вніс вклад і значний золотий запас SNB. Навіть не дивлячись на те, що з середини 90-х міжнародна роль цієї валюти починає зменшуватися (частково із-за підвищення долара і падіння золота), швейцарський франк залишається коштовною альтернативою на ринку Forex.

Швейцарський Національний Банк (SNB): Центральний Банк Швейцарії має максимальну незалежність в регулюванні грошово-кредитної політики і курсу валют, не використовує певну ставку рефінансування для регулювання стану валюти. Управління ліквідністю характерний дією на швейцарський франк за допомогою використання свопів FOREXа. Якщо Банк бажає підвищити ліквідність, то купує іноземну валюту (перш за все долари) проти швейцарських франків, створюючи, таким чином, тиск на валюту. Річна інфляція не більше 2.00 %, для цього Банк використовує діапазон 3-місячної Лондонської міжбанківської ставки LIBOR (London Interbank Offer Rate).

Посадові особи SNB можуть впливати на швейцарський франк, роблячи епізодичні зауваження по ліквідності, валютному запасу або безпосередньо валюті. Ось ключові посадові особи SNB: Голова: Jean-Pierre Rot Віце-голова: Bruno Gehrig Член ради керівників Niklaus Blattner.

Процентні ставки: SNB використовує облікову ставку (discount rate) для анонсування змін у валютній політиці. Ці зміни мають істотну дію на валюту.

3-місячні Депозити Euroswissfranc: процентна ставка на 3-місячні депозити у франках, розміщених в банках поза Швейцарією. Слугує цінним тестом для визначення різниці процентних ставок, аби допомогти оцінити курси обміну. Наприклад, велика різниця процентних ставок на користь євродолара проти єврошвейцарського депозиту - велика вірогідність, що USD/CHF повинен підвищитися. Інколи, правда, це відношення не виконується із-за впливу інших чинників.

Економічні дані: найбільш важливі пункти економічних даних, що виходять в Швейцарії: M3 (міра валютного запасу), CPI, безробіття, платіжний баланс, валовий національний продукт і промислове виробництво.

Ефект крос-курсів: USD/CHF інколи підпадає під вплив рухів крос-курсів (недоларових курсів), типа EUR/CHF або GBP/CHF. Наприклад, підвищення GBP/CHF, що викликане зростанням процентної ставки у Великобританії, може розповсюдити послаблення франка і на інші валюти, включаючи долар.

3-місячний Єврошвейцарський ф'ючерс: контракт відображає очікування ринків на 3-місячних швейцарських для євро депозитах в майбутнє. Різниця між ф'ючерсами на 3-місячні євродоларові і єврошвейцарські депозити - обов'язкова змінна у визначенні очікувань USD/CHF.

Інші чинники: із-за близькості швейцарської економіки до Єврозони (особливо до Німеччини), швейцарський франк показав значну позитивну кореляцію з євро. Відношення найнаочніше у великій негативній кореляції між USD/CHF і EUR/USD. Наприклад, раптовий хід EUR/USD (викликаний сильним фундаментальним чинником) найймовірніше, приведе до такого ж різкого руху USD/CHF в протилежному напрямі. Зв'язок між цією парою валют - одна з найсильніших на валютному ринку.

Чинники, що впливають на USD/JPY

Міністерство фінансів: MOF - єдина найважливіша політична і грошово-кредитна установа в Японії. Його вплив на валюту істотніше чим в міністерств фінансів США, Великобританії або Німеччини, не дивлячись на поступові заходи по децентралізації ухвалення рішень. Посадові особи міністерства фінансів часто роблять заяви про економіку, які мають відомі дії на ієну. Ці заяви складають усні інтервенції, з метою уникнути небажаної переоцінки/знецінення єни. Ключові посадові особи, наступні:

Міністр фінансів Masajuro Shiokawa

Заступник міністра закордонних справ: Haruhiko Kuroda

Глава Міжнародного Бюро міністерства фінансів: Zembei Mizoguchi, Eisuke Sakakibara, Колишній замміністра закордонних справ. Також відомий як "Містер Ієна", за його здатність рухати валюту своїми заявами. Хоча на посту його вже змінив Курода, проте Сакакибара все ще може висловлювати думку про рух ринку.

Банк Японії (BOJ). Не залежить від уряду (міністерства фінансів), і хоча загальний контроль над валютною політикою змістився до BOJ, за форексную політику по колишньому відповідає міністерство фінансів.

Керівник Банком Японії:  Masaru Hayami:

Процентні ставки: Overnight Call Rate - ключова короткострокова міжбанківська ставка. Управляється діями BOJ на відкритому ринку, з метою контролю ліквідності. BOJ використовує call rate, як сигнали про зміни валютної політики, який впливають на валюту.

Japanese Government Bonds (JGBs) - Японські урядові зобов'язання: BOJ купує 10 і 20-річні JGB кожного місяця, аби додати ліквідності в грошово-кредитну систему. Кількість (yield ) 10-річних JGB слугує ключовим індикатором довгострокових процентних ставок. Спред, або різниця, між 10-річними JGB і 10-річними білетами державних скарбівниць США є важливим індикатором курсу $/JPY. Падіння JGB (підвищення кількості JGB) зазвичай підвищує ієну і діє на USD/JPY.

Economic and Fiscal Policy Agency - Агентство по економічній і фінансовій політиці. Урядове агентство, відповідальне за формулювання програм економічного планерування і координування економічної політики, зайнятість, міжнародну торгівлю і форекс.

Голова агенства по економічній фінансовій политиці:Taro ASO.

Ministry of International Trade and Industry - Міністерство міжнародної торгівлі і промисловості (MITI): Урядова установа, націлена на підтримку інтересів японської промисловості і захист конкурентоспроможності японських корпорацій на міжнародній арені. Влада MITI'S стала не настільки істотна, як була. Міністр:kaoru Yosano Замміністра: Osamu Watanabe:

Економічні дані: Валовий національний продукт (GDP); Огляд Tankan (щоквартальний огляд настроїв і очікувань бізнесу); міжнародна торгівля; безробіття; промислове виробництво і постачання грошей (M2+CDs).Nikkei-225: провідний індекс акцій Японії. Обґрунтоване зниження ієни зазвичай піднімає акції компаній, орієнтованих на експорт, що підвищує і весь індекс акції. Відношення Nikkei-єна інколи повністю міняється, хоча сильний ринок Nikkei має тенденцію підвищувати ієну (впливає на USD/JPY) із-за потоку інвестиційних фондів в єнові акції.

Ефект крос-курсів: схильний до впливу крос-курсів EUR/JPY. підвищення USD/JPY (підвищення долара і падіння ієни) швидше може бути результатом підвищення EUR/JPY, чим сили долара. Це підвищення курсу може висуватися на перший план із-за контрасту настроїв Японії і Єврозони. Приклад: При загальному посиленні євро і EUR/JPY, і EUR/USD зростають. Із-за деяких специфічних чинників (типа кращих перспектив Японії), це може надавати більшу дію на долар, чим на ієну. В результаті, USD/JPY знижується, оскільки ієна відносно менше страждає від посилення євро.

Чинники, що впливають на GBP/USD (Кабель)

Банк Англії (BOE): BOE отримав незалежність в регулюванні валютної політики, аби підтримувати стабільність цін і зростання зайнятості. Мета стабільності цін встановлена урядом, визначена як 2.5 % щорічне зростання Індексу Роздрібних Цін (Retail Prices Index), виключаючи застави (RPI-X). Отже, не дивлячись на свою незалежність регулюванні валютної політики, BOE необхідно виконувати мета встановлену Казначейством і боротьба з інфляцією. Комітет з валютної політики (MPC) відповідальний за ухвалення рішень по процентних ставках. У Комітет входять: Eddy George, Керівник Центральним Банком, Mervyn King, Заступник керівника, David Clementi, Заступник керівника, Ian Plenderleith, Виконавчий директор, John Vickers, Виконавчий директор.

Зовнішні Експерти: Stephen Nickell, Christopher Allsopp, Kate Barker, Vushil Wadhwani

Процентні ставки: - мінімальний позиковий відсоток (lending rate), який використовується, аби дати ясний сигнал про зміну валютної політики в перший тиждень кожного місяця. Зміни основної ставки зазвичай мають велику дію на фунт. BOE також регулює валютну політику своїми щоденними операціями на ринку, використовуючи зміни курсу купівлі урядових паперів в дисконтерів грошового

Gilts: Урядові зобов'язання, відомі, як цінні папери із золотим обрізом. Різниця спреда (відмінність в кількості) між 10-річними gilt і 10-річними американськими білетами державних скарбівниць зазвичай впливає на курс фунта. Також важлива різниця спреда між gilts і німецькими bunds, оскільки вона впливає на курс EUR/GBP, який може зачіпати GBP/USD (див. ефект крос-курсів).

3-місячні депозити Євростерлінгу: процентна ставка на 3-місячні стерлінгові депозити, розміщені в банках поза Великобританією. Слугує цінним еталоном для визначення різниці процентних ставок, аби допомогти оцінити курси обміну. Наприклад, велика різниця процентних ставок на користь євродолара проти євростерлінгу - вірогідніше падіння GBP/USD. Інколи, правда, це відношення не дотримується із-за злиття інших чинників.

Казначейство: роль в регулюванні валютної політики зменшилася, починаючи з 1997. Проте, Казначейство все ще встановлює цілі інфляції для BOE і виробляє ключові призначення в Центральному Банку. Gordon Brown: Канцлер Казни (Глава Казначейства).

Стерлінг і членство в EMU: Британський прем'єр-міністр Тоні Блер часто впливає на стерлінг, коли робить життєво важливі зауваження про можливе приєднання Британії до  євро. Аби приєднатися до єдиної валюти, британські процентні ставки повинні будуть знизитися до рівня Єврозони. Якщо британці проголосують на користь прийняття євро, стерлінг повинен буде знизитися проти євро, аби досягти торгівельна перевага для британської промисловості. Таким чином, будь-які ознаки (мови, зауваження або опити), що вказують на наближення Великобританії до євро, матимуть знищуючу дію на стерлінг.

Економічні дані: найбільш важливі пункти економічних даних, що виходять у Великобританії: Claimant unemployment - одержуючі допомогу з безробіття (число безробітних); average earnings - середній дохід; RPI-X; retail sales - роздрібні продажі; PPI; промислове виробництво; GDP growth - зростання валового національного продукту; purchasing managers; огляди (виробництво і послуги); валютний запас (M4); balance of payments - баланс платежів і ціни на житлі.

3-місячний ф'ючерс Євростерлінгу (короткий стерлінг): контракт відображає очікування ринків на 3-місячний євростерлінг. Різниця між ф'ючерсами на 3-місячний євродолар і євростерлінг - обов'язкова змінна у визначенні очікувань по GBP/USD.

FTSE-100: провідний індекс британських акцій. На відміну від аналогів в США або Японії, британський основний індекс акцій має відносно менший вплив на валюту. Проте, позитивна кореляція між FTSE-100 і індексом Dow Jones - одна з сильних на глобальних ринках.

Ефект крос-курсів: GBP/USD інколи схильний до впливу руху крос-курсів (недоларових курсів), типа EUR/GBP. Наприклад: підвищення EUR/GBP (падіння стерлінгу), викликане посиленням очікувань британського членства в євро може привести до зниження по GBP/USD. Навпаки, повідомлення, що вказують, що Великобританія не може приєднатися до єдиної валюти, пошкодять EUR/GBP і піднімуть кабель.

Розглянемо одни з  найбільш важливих  подій з історії валютних пар.

Один з найцікавіших рухів в історії ринку Форекс показав Англійський Фунт восени 1992 роки, а точніше 16 вересня. Пізніше, цей день був названий чорною середою, коли відбулося різке здешевлення британської валюти. Найсильніше, це позначилося на валютних парах GBP/DEM (Фунт/Німецька марка), на той час, і GBP/USD (Фунт/Долар). Падіння англійського фунта до долара, в період з листопада по кінець грудня 92 року, склало 25% (з 2,01 до 1,51 GBP/USD). Основною причиною цієї "стерлінгової кризи" називають: участь Великобританії в європейській валютній системі зі встановленими валютними коридорами, парламентські вибори, що недавно тоді відбулися, зниження рівня промислового виробництва, прагнення Банку Англії утримати паритет саме до німецької марки, а так само найбільший відтік інвесторів. У той же час через дисбаланс у прибутковості, німецький валютний ринок став привабливішим, ніж англійський. У результаті, спекулянти кинулися продавати фунти стерлінгів за марки і долари. Наслідки валютної кризи були важкими: різке зросла процентна ставка з 10 до 15%, уряд Великобританії вимушений був піти на девальвацію фунта і вийти з європейської валютної системи (ЕВС). У результаті Фунт повернувся до вільно плаваючого обмінного курсу.

Іншою цікавою валютною парою можна виділити єна/долар (JPY/USD). Валютна пара USD/JPY знаходиться на третьому місці серед найбільш торгуемих валютних пар після евро/долара і фунта/долара. Найактивніше вона торгується під час азіатської сесії. Рухи даної валютної пари, як правило, плавні, пара USD/JPY швидко реагує на загострення ризику на фінансових ринках. З середини 80–х курс єни почав активно дорожчати по відношенню до американського долара. Спочатку 90-х рр. на зміну пожвавленню прийшов повний застій Японської економіки, зріс рівень чисельності безробітних, знизилася заробітна плата і рівень життя населення в цілому.

Як результат, починаючи з 1991 року, в Японії почалися банкротства великої кількості фінансових організацій. Як підсумок, обрушилися котирування на Токійській фондовій біржі, сталася девальвація єни, після чого настала нова хвиля банкрутств серед компаній у виробничій сфері. А в 1995 році був зафіксований історичний мінімум по парі JPY/USD – 79,80. Азіатська криза, що почалася в 1997 – 1998 роках, привела до обвалу японської єни. Результатом цього стало падіння курсу валютної пари єна/долар з 115 йен за долар до 150 йен.

Сучасна світова економічна криза торкнулася практично всіх сфер діяльності людини. Не обійшов стороною і валютний ринок Форекс. Хоча учасники ринку Форекс (центральні банки, комерційні банки, інвестиційні банки, брокери і ділери, пенсійні фонди, страхові компанії, транснаціональні корпорації) і прибувають у вельми важкому положенні, ринок Forex продовжує успішно працювати, він стабільний і як ніколи прибутковий.

Фінансова криза призвела до різких змін вартості різних валют світу. За час кризи більш всього зміцнилася єна по відношенню до всіх інших валют. Ні долар, ні євро, а саме єна виявилася найнадійнішим інструментом для трейдерів. Однією з причин даного зміцнення називають, те, що трейдерам життєво необхідно було знайти притулок в тому хаусе, в якому прибували валюти. Інші фахівці пояснили дане підвищення курсу єни відмовою від операцій carry trade. Нижче представлені зміни курсів по основних валютних парах, по яких торгується єна.

Таблиця 3.10

Зміни курсів за основними валютними парами, за якими торгується єна

Валютна пара

Значення до кризи (08.2008)

Значення після кризи (01.2010)

Зміни у  %

USD/JPY

110.38

89.97

-18.5

GBP/JPY

213.50

142.79

-33.22

EUR/JPY

168.48

122.16

-27.5

З таблиці бачимо, що до долара єна зміцнилася більш ніж на 18%, до євро на 27,5%, а до фунта на 33%. З валют, що найбільш зміцнилися, долар зайняв 4 місце. Як не дивно долар продовжує бути одній з найнадійніших валют в світі, не дивлячись на рецесію, що настає, в США, обвал фінансової системи країни, витрату 750 мільярдів доларів на план Поулсена із порятунку економіки США і величезний постійно зростаючий зовнішній борг, що обчислюється вже в десятках трлн. доларів. Інвестори все ще продовжують довіряти американській валюті. Нижче представлена таблиця зміни курсів валют по відношенню до долара.

Таблиця 3.11

Зміни курсів за основними валютними парами по відношенню до долара

Валютна пара

Значення до кризи (08.2008)

Значення післе кризи (01.2010)

Зміни у %

EUR/USD

1.5619

1.4328

-8.3

USD/CHF

1.0820

1.0555

-2.5

GBP/USD

1.9774

1.5990

-19.2

З вище вказаних даних видно, що до євро долар зміцнився на 8,3 відсотка, до фунта на 19.2%. А по єні і франку зафіксоване падіння. У першому випадку на 18.5%, в другому на 2,5%.

Євро в рейтингу валют, що зміцнилися, зайняв 12 місце. Негативом послужили: скорочення ВВП і виробництва низки найбільших країн зони євро (Німеччині, Франції, Італії), побоювання відносно рецесії в Євросоюзі, звіти про стагнацію виробництва, інфляцію і величезні зовнішні борги країн тих, що входять в ЄС, а саме Португалії, Ірландії, Іспанії і Греції. Над останньою, так взагалі виникла загроза виходу із зони ЄС. На падіння євро зіграв чинник відходу інвесторів з цієї валюти на користь валют - притулків (долара і єни). Таблиця зміни курсів валют до євро представлена нижчим:

Таблиця 3.12

Зміни курсів за основними валютними парами до євро

Валютна пара

Значення до кризи (08.2008)

Значення післе кризи (01.2010)

Зміни у %

EUR/CHF

1.6352

1.4747

-8.8

EUR/GBP

0.7900

0.8991

13.8

EUR/AUD

1.6974

1.5658

-7.7

За час фінансової кризи євро ослабів до наступних основних валют: до долара на 8,3%, до єни на 27,5%, до швейцарського франка на 8,8%, до австралійця на 7,7%. Зі всього сказаного можна зробити наступний висновок: Ринок Форекс (Forex), на відміну від фондового ринку і інших видів діяльності, від світової фінансової кризи не те, аби не постраждав, він навіть отримав вигоду. Отримали вигоду і багато учасників валютного ринку, прибутки яких в цей період світової фінансової кризи вийшли нечуваними. У ситуації, що склалася, багато людей бачать вихід з кризи саме у Форексе. Як говорять в Китаї: криза це не лише економічні потрясіння і соціальна напруга, але і вдалий час для інвестицій, а також вирішення багатьох проблем, що накопичилися.

3.7. Принципи маржинальної торгівлі

Операції на ринку Форекс здійснюються за принципом маржинальної торгівлі. Йдеться не про реальне придбання валюти, а про купівлю з обов'язковим наступним продажем (або навпаки), тобто про торгівлю, яка називається маржинальной. Розглянемо її зміст.

Найбільш поширеним варіантом роботи на ринку forex для кінцевих інвесторів є робота через брокерську компанію або підрозділ банку, який виконує її функції. Брокерська компанія виконує заявку, купуючи або продаючи необхідний актив. Інвестор, вступаючи у договірні відносини з брокерською компанією, заздалегідь переводить в заставу певну суму, з якої відніматимуться можливі збитки по його позиціях. Відкриття рахунку і внесення грошей на депозит (внесення маржі) – це перше, що потрібно зробити перед початком проведення торгових операцій. Призначення депозиту - гарантія компенсації можливих втрат.

Однією з умов торгівлі є важіль (кредитне плече) - коефіцієнт, що показує, в скільки разів розмір відкритої позиції може перевищувати розмір депозиту. У різних компаній важіль різний, але звичайно він знаходиться в діапазоні від 10 до 100.

Типовими умовами роботи для багатьох західних брокерських компаній є заставна сума у 50 - 100 тис. доларів США і надання 20-кратного "плеча". Тобто, поклавши на рахунок брокерської компанії 100 тис. доларів США інвестор може оперувати її капіталом на загальну суму в 2 млн. доларів США.

Оскільки ринок Форекс є нерегульованим міжбанківським ринком, то такий важливий параметр, як надання кредитного плеча, обумовлюється індивідуально кожним інвестором. Зазвичай розмір такого плеча знаходиться в інтервалі 1:33 для європейських валют і 1:20 для японської єни. Це означає, наприклад, що на депозиті в $30 000 можна відкрити позицію на $1 млн. по USD/CHF або $600 000 по USD/JPY. Особливо обумовлюється можливість надання плеча 1:100. Це, як правило, лише для учасників з досвідом і торгів протягом денної сесії за умов обов'язкової постановки ордера стоп-лосс. Також якщо відкрита позиція переноситься на наступний день, то на ніч банківське плече зменшується (скажімо, в IG Index'e до 1:15 по GBP/JPY). Таке ж правило поширюється на вихідні і святкові дні.

Отже, в результаті дії маржинального механізму учасник ринку оперує сумами, які у декілька разів перевищують кількість його власних грошей. Відповідним великим буде і фінансовий результат такої операції. З врахуванням середньої денної цінової динаміки – декілька сотів доларів на стандартний лот.

Розглянемо детальніше механізм маржинальной торгівлі. Основна мета торгівлі на будь-якому ринку - купити товар дешевше, а продати дорожче. Не становить винятки і міжнародний ринок валют, тут необхідно спробувати визначити напрям зміни ціни валюти і купити валюту, ціна на яку підвищується, або продати валюту, ціна на яку падає, а потім, уклавши зворотну угоду, отримати прибуток.

Для більшої наочності проведення торгівельних операцій наведемо наступний приклад. Передбачимо, відкритий рахунок на 2000 торгівельних доларів (гарантійний депозит), відповідно при кредитному плечі 1:100 є можливість відкрити позицію в 200 000 доларів США. Ситуацію на ринку ілюструє рис. 3.6.

 

Рис.3.12. Схема торгівельної операції на ринку forex

Як свідчить рис.3.12, об 08:30 годині курс євро відносно долара США склав 1,1358/1,1363. Проаналізувавши ситуацію на ринку було вирішено, що євро в даний момент недооцінений і повинен вирости. Відповідно цьому  було прийнято рішення відносно покупки 100 000 євро (1 лот) по даному курсу.

Відзначимо, що будь-яка валюта має дві ціни - ціна Bіd, по якій можна продати валюту і ціну Ask по який можна її купити. Так, в розглянутому прикладі ціна Bіd - 1,1358, а ціна Ask, по якій була відкрита позиція, - 1,1363. У точці 1 графіка ціна має значення 1,1360 і є середньою між цінами Ask і Bіd.

О 17:30 годині курс євро досягає рівня вказаного в точці 2 і приймається рішення закрити позицію, а саме продати 100 000 євро по новому курсу. Так за час з 08:30 до 17:30 дохід склав 1 000 доларів США.

Відразу відзначимо, що дана операція не є типовою, а лише ілюструє саму схему маржинальной торгівлі. Як правило, для того, щоб отримати за одну операцію прибуток в 1000 доларів з гарантійним депозитом 2000 доларів США необхідно мати значний досвід роботи на ринку і добре орієнтуватися в тонкощах прогнозування. Але теоретично це можливо.

Таким чином, спекуляції на валютному ринку, який до недавнього часу були прерогативою елітних банків, сьогодні стала потенційно доступною і приватним особам з невеликими капіталами. А розвиток інтернет-технологій, простота процедури торгів і взаєморозрахунків дають можливість дуже швидко стати активними учасниками цього ринку все більшому числу тих, що бажають.

Отже, маржінальна торгівля має ряд особливостей, які і зробили її такою популярною.

  1.  Невеликий стартовий капітал дозволяє здійснювати операції на суми, багато разів (у десятки і сотні разів) його що перевищують. Це перевищення називають важелем (Leverage).
  2.  Торгівля проводиться без реальної поставки грошей, що скорочує накладні витрати і дає можливість відкривати позиції як купівлею, так і продажем валюти (зокрема відмінної від валюти депозиту).
  3.  Виділяють поняття депозиту (як застави) та важеля.

При вході в ринок трейдер як з довгою, так і з короткою позицією зобов'язаний стежити за тим, аби в разі несприятливого розвитку подій втрати на курсовій різниці не перевищували суму його депозиту, інакше брокер сповіщає клієнта (так званий маржинколл) про необхідність внести додатковий внесок. Якщо інвестор не вносить необхідну суму, то брокер сам ліквідовує його позицію (або її частину) шляхом укладення офсетної угоди.

Приклад. Страховий депозит рівний 5 000 USD, важіль 100. За даних умов клієнт може відкрити позицію, розмір якої не перевищує 500 000 USD (= 5 000 * 100) або еквівалент в іншій валюті.

Якщо ж він відкрив позицію не 500 000, а 100 000 USD, то він задіяв не весь свій депозит. Використовуваний їм важіль буде рівний 20 (= 100 000 / 5 000), а вільні кошти 4 000 (= 5 000 - 100 000 / 100) можуть бути використані для відкриття інших позицій.

Дата валютування (Value Date)

Будь-яка операція на ринку Форекс має так звану дату валютування (Value Date) - дату постачання валют. Більшість операцій на Форекс є спотовими (Spot), тобто згідно цій умові торгівлі, валюта поставляється на другий робочий день після укладення угоди. При цьому можливий як варіант реальної поставки валюти, так і варіант без реального її постачання.

Приклад (Операція з поставкою). Припустимо 25.03.2009 якийсь "Банк А" вирішив купити у "Банку Б" 100 000 доларів по курсу 1.8110 CHF за долар. Тоді Банк А і Банк Би перерахують один одному продану валюту USD і CHF 27.03.09 (за умови, що 25, 26, 27 - робочі дні).

Операція Spot з реальним постачанням (межбанк)

Дата

Дії Банку А

Дії Банку Б

25.03.09
Deal Date

Укладення угоди Spot:
Sell 100 000 USD (по 1.8110)
Buy 181 100 CHF

Укладення угоди Spot:
Buy 100 000 USD (по 1.8110)
Sell 181 100 CHF

26.03.09

 

 

27.03.09
Value Date

Виконання зобов'язань: Переказ банку Б 100 000 USD
Отримання від банку Б 181 100 CHF

Виконання зобов'язань: Перелік банку А 181 100 CHF
Отримання від банку А 100 000 USD

За приведеною вище схемою можуть працювати тільки банки або крупні фонди. Звичайним клієнтам ця схема недоступна, оскільки передбачає наявність у клієнта суми 100 000 USD (щоб після продажу їх перерахувати) або наявність 181 100 CHF (щоб купити за них 100 000 USD). Тому була розроблена схема маржинальной торгівлі - торгівлі без реального постачання валюти.

Коли клієнт бажає продати велику суму якої-небудь валюти, йому видається кредит в цій валюті на цю суму. А куплена клієнтом валюта розміщується на депозит. Це дозволяє працювати з різними валютами (а не тільки з валютою депозиту) і на купівлю і на продаж. Цей кредит і депозит є безпроцентними, якщо позиція закрита того ж дня. Таке кредитування (і розміщення депозиту) виконуються автоматично за умовами торгівлі і без жодного спеціального оформлення.

Не дивлячись на таке кредитування, банк або брокер що це виконує, не бере участь в прибутках клієнта - весь прибуток і всі збитки від торгових операцій належать клієнту. Таким чином, при маржинальній торгівлі реальне постачання валют за угодою замінюється зобов'язанням закрити позицію оборотною операцією. А коли позиція закрита, відбувається зарахування на рахунок клієнта (реальне постачання) тільки одержаного прибутку або збитку. 

Якщо до кінця дня позиція не закрита, то відбувається перенесення зобов'язань (позицій) на наступну дату валютування за допомогою Roll-over.

  1.  Управління капіталом

Загальні принципи і правила управління капіталом.

1. Загальна сума вкладених коштів не повинна перевищувати 50%
від загального капіталу.

Цей принцип встановлює правило розрахунку маржі під відкриті позиції: розмір обов'язкового резерву для використання у нестандартних ситуаціях і продовження нормальної роботи повинен бути не менше половини загального капіталу. Цифра 50% приводиться Мерфі, однак багато аналітиків вважають, що процент вкладених коштів повинен бути ще меншим: 5% - 30%.

2. Загальна сума коштів, які направляються в один ринок, не може перевищувати 10% - 15% від загального капіталу

У даному випадку трейдер застрахований від вкладення надмірних коштів в одну угоду, що може призвести до банкрутства.

3. Норма ризику для коленого ринку, в який трейдер вкладає свої кошти, не повинна перевищувати 5% загальної суми його капіталу

Таким чином, якщо угода буде збитковою, то трейдер готовий втратити не більше 5% від загальної суми своїх коштів. Цифра 5% взята із роботи Мерфі, однак, наприклад, Елдер наводить цифру 1,5% - 2%.

4. Загальна сума гарантійних внесків, які вносяться при відкритті позиції по одній групі ринків, повинна складати не більше 20% - 25%) загального капіталу.

Ринки, які входять в одну групу, рухаються більш-менш однаково. Відкриття великих позицій на кожному ринку однієї групи порушує принцип диверсифікації, тому до розміщення коштів на сходних ринках слід відноситись дуже обережно. Ніколи не можна нехтувати важливим правилом оптимального розміщення коштів: у тому чи іншому степені вони обов'язково повинні бути диверсифіковані. Свій капітал потрібно розміщувати так, щоб збитки від однієї великої угоди не розорили трейдера, а, по можливості, були компенсовані прибутком від інших. При роботі на ринку FOREX можна виділити чотири основні ринки, всередині яких поведінка валютних курсів доволі схожа: доларова зона, стерлінгова зона, єнова зона і єврозона.

  1.  Визначення ступеня диверсифікації портфеля.

Диверсифікація являється одним із способів захисту капіталу, однак у різноманітності також повинна бути міра. Завжди необхідний розумний компроміс між диверсифікацією і концентрацією. Більше чи менше надійного розподілу коштів можна досягти, відкриваючи позиції одночасно на чотирьох-шести ринках різних груп - не більше. Чим більше значення від'ємної кореляції, тим вища диверсифікація вкладених коштів.

6. Визначення рівня стоп-лос ордерів.

Стоп-накази ставляться на період відсутності трейдера за робочим місцем і основною своєю задачею ставлять спасти трейдера від банкрутства (виконання стоп-лосів) або забезпечити додатковий прибуток (стоп-профіт). Величина стоп-лосу, по-перше, залежить від того, скільки трейдер готовий втратити на одній угоді і, по-друге, від його розрахунку ситуації на ринку.

Наприклад, нехай трейдер має на ринку доларовий депозит розміром S. При відкритті позиції він допускає втрати L процентів від суми депозиту. Допустимо, контракт на 100,000 був відкритий купівлею USD проти продажу швейцарського франка CHF, при цьому ціна відкриття складала рх.

-Buy USD 100,000;

-Sell CHF p,x 100,000.

На якому рівні p2 трейдер повинен виставити ордер на продаж, щоб не перевищити рівень допустимих втрат S х L?

Якщо б ордер на рівні р2 спрацював, то збиток від позиції склав би:

Loss = -CHF (P] - р2) х 1009000.


З іншої сторони збиток не повинен перевищувати USD SxL, або у швейцарських франках CHF SxLx p2. Значить, маємо:

( Р]2100,000= SxLxp2,

Звідки отримуємо наступний вираз для рівня ордеру:

P2=PrPi xSxL/(SxL+l 00,000).

Слід відмітити, що при визначенні рівня стоп-наказу трейдеру необхідно відштовхуватися від розумного поєднання технічних факторів, відображених на графіку ціни, і міркувань захисту власних коштів. Чим мінливішим є ринок, тим більше віддалені повинні бути рівні стоп-лос наказів від поточного рівня ціни. В інтересах трейдера розмістити стоп-наказ як можна ближче до рівня цін, щоб звести втрати від невдалих угод до мінімуму. У той же час занадто «жорсткі» стоп-накази можуть призвести до небажаної ліквідації позиції при короткострокових коливаннях ціни («перешкода»). Занадто віддалені стоп-накази не чутливі до «перешкод», але можуть призвести до значних збитків.

7. Визначення співвідношення можливого прибутку і збитків.

Для кожної потенціальної угоди визначається норма прибутку Ця норма прибутку повинна бути потім збалансована з потенціальними збитками у випадку, якщо ринок піде у небажаному напрямку. Звичайно це співвідношення встановлюється як 3 к 1. У протилежному випадку від входження на ринок слід відмовитися. Наприклад, трейдер закладує ризик від угоди у 100$, то потенціальний прибуток повинен складати $300.

Так як відносно невелика кількість угод на протязі року може принести значний прибуток, необхідно намагатися довести цей прибуток до максимуму, зберігаючи прибуткові позиції як можна довше. З іншої сторони, необхідно звести до мінімуму втрати при невдалих угодах.

8. Торгівля з декількома позиціями.

Входячи в ринок декількома контрактами (тобто укладаючи контракт більше, ніж на один лот), трейдер повинен розподілити їх на так звані трендові і торгові позиції. Трендові позиції ведуться з достатньо ліберальними стоп-наказами, які дозволяють зберігати ці позиції навіть в умовах консолідації і корекції цін. Саме ці позиції дають трейдеру можливість отримати найбільший прибуток.

Торгові позиції призначені для короткострокової торгівлі і обмежені достатньо жорсткими стоп-орд ерами. У результаті цього, при досягненні визначених цінових орієнтирів вони закриваються, а при відновленні тенденції - відновлюються.

9. Консервативний і агресивний підходи до торгівлі.

Більшість аналітиків віддають перевагу консервативному підходу. Наприклад, Тевелс, Харлоу і Стоун у своїй книзі «Игра на рынках товарных фьючерсов» пишуть: «...трейдер, який має найгірші можливості отримати прибуток, але який притримується консервативного стилю торгівлі, насправді, скоріше досягне довгострокового успіху (перемоги у грі), ніж трейдер, який має більші можливості отримання прибутку, але, який грає агресивно».

Цієї ж думки притримується Мерфі: «...консервативні гравці у кінці кінців дійсно перемагають. Агресивно грає трейдер, який бажає розбагатіти швидко. Його прибутки дійсно значні - але тільки поки ринок рухається у сприятливому для нього напрямку. Коли положення на рику змінюється, агресивна стратегія звичайно приводить до краху».

10. Правила відкриття позицій:

а) відкриватися тільки при наявності одного основного і не менше одного додаткового сигналів;

б) при відкритті обов'язково наперед слід сформулювати і написати на папері:

ціну входу у ринок;

ціну, за якою закриваємо прибуткову позицію;

ціну, за якою закриваємо збиткову позицію;

розрахунковий час «життя» відкритої позиції.

в) обережно і на короткий термін відкриватися проти тренду;


г) обережно і на короткий термін відкриватися під час флету.

11. Правіша підтримки позиції і часткового закриття до розрахункового часу:

а) підтримуйте позиції тільки якщо аналіз підтверджує зроблені раніше висновки;

б) частково закриватись:

при отриманні збитків вище розрахункових;

якщо ціна досягла розрахункову відмітку для отримання прибутку;

в) чекати:

при отриманні збитків нижче розрахункових;

якщо ціна залишається на тому є рівні;

якщо ціна не досягла розрахункової відмітки для отримання прибутку.

12. Правила закриття позицій:

при закінченні розрахункового часу;

при отриманні розрахованого прибутку;

при отриманні розрахованих збитків;

при досягненні максимуму прибутку.

Управління капіталом невід'ємна частина будь ефективної торговельної системи. Управління капіталом це отримання максимальної корисності від його використання та адекватна оцінка ризиків. Головна мета будь-якого трейдера на ринку Forex це отримання максимального прибутку і контроль збитків .

Багато починаючі трейдерів не замислюються про можливий ризик і покладаються тільки на успіх, як тільки їм перестає везти або вони пару раз помиляються, вони втрачають свій депозит і опиняються в числі 90% тих хто розорився. Однак чи хто хоче почути Margin Call .

Як свідчить одне з правил торгівлі на будь-якому ринку, в тому числі і на Forex - «Необхідно, що б прибуток зростав геометрично, а збитки арифметично». Може це звучить занадто ідеалістично, але це правило більше говорить про саме ставлення та управління прибутком і ризиком. Тому управління капіталом складається з двох частин - управління прибутком і управління ризиком .

Рис 1 . Складові елементи управління капіталом.

Прибуток і ризик ось головні складові будь-якої торгівлі їх не можна розглядати окремо, вони нерозривно пов'язані і грамотне, виважене управління ось шлях до ефективної і прибуткової торгівлі. Під ризиком при торгівлі на ринку Forex розуміємо - ймовірність втрати частини свого капіталу (депозиту) за несприятливих результатах. Торгівля на всіх фінансових ринках, а особливо на ринку Forex, дуже ризикована через високу волатильність цін. Значення котирувань за одну хвилину можуть перевищувати середньоденні або навіть середньо тижневі значення. Але там де є великий ризик там є і великий прибуток, швидким збагаченням і привертає все більше і більше людей ринок Forex. Але для того, що б не збанкрутувати через тиждень, а мати постійний заробіток, необхідно робити глибокий аналіз, розробити сценарії і можливі моделі поведінки ціни в майбутній перспективі. Тільки використовуючи математичний апарат, а не голу інтуїцію можна реально заробляти гроші.

Агресивна торгівля великими позиціями, що припускає більший прибуток, але не контролює ризик призведе до провалу.

Існує старе і надійне правило, яке свідчить, що обсяг кожної наступної угоди повинен бути не більше 2-5 %. Тобто максимальний ризик по операції при найгіршому закінчені становитиме ці самі 2-5%. Для прикладу, якщо ми маємо депозит рівний 10000$, і здійснюємо операцію покупки EURUSD об'ємом 500 $, то ризик буде дорівнює 5 %. Це досить умовне і грубе правило з контролю за ризиком, для кожної торгової системи трейдер повинен вибрати свої показники і свої методи управління ризиком і прибутком.

Методи управління капіталом

При роботі на Форексе потрібно уміти правильно розподіляти капітал, прораховувати, яка кількість коштів має бути задіяна в операції, аби отримати достатній прибуток, а в разі збитків не втратити весь депозит.

Для цих цілей існують спеціальні методи управління капіталом (money management), а саме:

  •  Відсутність управління капіталом. Багато трейдерів, відкриваючи позицію, не розраховують ні обсягів коштів, що використовуються в операції, ні бажаного прибутку, ні збитків. Це одна з тактик, але якщо капітал невеликий, після декількох невдалих операцій його просто не стане.
  •  Множинні контракти. При відкритті декількох позицій на ринку Форекс за різними інструментами, наприклад, EURUSD і EURGBP в разі руху цін в потрібному напрямі трейдер може отримати прибуток від цих операцій. Як прибуток, так і збитки в цьому випадку можуть бути чималими.
  •  Фіксована сума. Залежно від кількості коштів на рахунку трейдер вирішує, яким обсягом коштів він готовий ризикнути, відкриваючи ту або іншу позицію. В цьому випадку трейдер укладає операції, не перевищуючи встановлений їм самим ліміт.
  •  Самий класичний метод управління капіталом - це постійний обсяг капіталу. Constant Fraction. Це найпростіший спосіб управління капіталом. Суть цього методу полягає в тому, що обсяг позиції не залежить від зміни сукупного капіталу, а заздалегідь встановлений в певних, абсолютних значеннях.

Розмір позиції = Певна кількість лотів = const ;

Розмір позиції не змінюється ні за умови виграшів , ні при програші . На перший погляд можна подумати, що цей метод марний у практичному застосуванні , так як ніяким чином не відбувається управління капіталом , але це помилково. Даний метод добре підходить для тестування якості сигналів стратегій. Припустимо у нас є класична стратегія, побудована на ковзних середніх, де їх перетин є сигналом для покупки або продажу. Поставивши рівні рівні StopLoss і TakeProfit і постійний лот, ми можемо визначити якість сигналу вираженого в кількісному відношенні всіх правильних сигналів до помилкових.

Якість сигналу = (Загальна кількість вірних сигналі ) / (Загальна кількість помилкових);

Іншими словами, це відношення є не що інше, як ймовірність виграшу позиції. А це дуже важливий показник.

  •  Фіксований відсоток капіталу. Цей метод схожий на попередній з тією лише різницею, що трейдер визначає не суму, а відсоток від капіталу. Fixed Fraction. Цей метод фіксованої частки дозволяє вже заздалегідь, при відкритті позиції, встановити і визначити величину ризику у відсотках. Він дозволяє ризикувати постійної часткою всього капіталу. При отриманні прибутку і збільшення капіталу, величина торгуємої позиції теж збільшиться пропорційно приросту капіталу. У зворотному випадку, при програші частини коштів, величина торгуємої позиції буде зменшена. Формула розрахунку за цим методом досить проста.

Розмір позиції в лотах = max [ ( Розмір капіталу) х (величину фракції в долях) ] / Розмір мінімального лота ;

Припустимо, у трейдера є депозит у розмірі 10 000 $, він прийняв рішення про відкриття позиції по EURUSD і визначив фіксовану частку 2.5% від свого капіталу в кожній угоді. Розрахуємо необхідний обсяг позиції. Використовуючи формулу знайдемо, що розмір позиції дорівнюватиме 10000 $ * 0.025 = 250 $. Зараз , що б розрахувати, скільки потрібно купити лотів необхідно 25 $ розділити на розмір мінімального лота для торгуемого фінансового інструменту. Мінімальний лот дорівнює 0.1 = 127 $ . У результаті ми повинні відкрити позицію об'ємом 0.19 лота на євродолару .

Але після програшу, трейдеру необхідно здійснити вже кілька поспіль позитивних угод, тому що одна виграшна угода не зможе покрити попередній збиток.

Це дозволяє визначити наступний метод управління капіталом, як фіксована пропорційна фракція або узгодження виграшів і програшів. Необхідно самостійно вести статистику по виконаних операціях

(кількість програшів, виграшів і їх взаємозв'язок). = (Загальна кількість вірних сигналів) / (Загальна кількість помилкових);

Іншими словами , це відношення є не що інше , як ймовірність виграшу позиції. А це дуже важливий показник. Встановивши взаємозв'язок, або програш і виграш чергуються, або після певної кількості програшів слідують виграші, слід після черги програшів збільшувати об'єм позиції, чекаючи швидкого виграшу, або, навпаки, зменшувати, чекаючи програшу.

Optimal f (Оптимальна частка)

Для того що б визначити оптимальний відсоток ризику на кожну угоду , для певної торгової системи (у нашому випадку це перетин ковзних середніх) , при якому буде забезпечений максимальний приріст капіталу, необхідно протестувати торгову систему з ризиком на кожну угоду від 1 % до 100 % і розглянути зміну капіталу . Ця зміна показує параметр TWR (Terminal Wealth Relative , що характеризує відношення кінцевого депозиту до стартового) .

При побудові кривої на рис 2 було протестовано торгову систему для різних фіксований % від 1 до 100. Як видно з малюнка максимальна віддача від використовуваного капіталу досягається при 9 % , а при подальшому збільшенні частки використовуваного капіталу в угоді ефективність різко знижується. Так само можна помітити , що при використанні більш меншого капіталу, наприклад такого як 5 % , досягається така ж ефективність як і при використанні 16 %. Але ризикованість при використанні 16 % капіталу більш висока , ніж при 5 %.

Мінуси цього методу аналогічні методу « Фіксований відсоток » , тому що «Оптимальне Ф» є приватним варіантом фіксованого відсотка , тільки величина відсотка оптимізується для отримання максимального прибутку .

Але в майбутній перспективі не можна з високою часткою ймовірності стверджувати що , використовуючи цей % від капіталу , буде отримана максимальна прибуток . Занадто великий оптимальний % може привести до великих осіданням в майбутньому.

  

Рис 2 . Приріст капіталу для різних варіантів фіксованого %.

  •  Перетин ковзаючих середніх кривої капіталу. У даному методі ковзаючі середні (довга і коротка) використовуються для визначення результатів укладених операцій. Якщо коротка крива знаходиться вище довгою - сигнал до того, що позиції варто відкривати, і вони будуть прибуткові, якщо нижче - варто діждатися кращого моменту.

Методи управління капіталом, що застосовуються до відкриття позиції. У роботі на Форекс інвестор може примножити свій капітал, але також ризикує втратити не лише потенційний прибуток, але і ті гроші, які він вкладає. Саме відхилення від середньої очікуваної прибутковості визначає ризик інвестора на фінансовому ринку.

Це відхилення може принести як високий прибуток, так і збиток.

Управління фінансовими ризиками не є гарантією успішної торгівлі, але складає істотну її частину. Кожна валютна операція схильна до ризиків, тому вживання загальних методів управління ними понизить потенційний збиток:

  1.  виставляння стоп-ордерів;
  2.  інвестування лише частини капіталу;
  3.  торгівля по тренду;
  4.  управління емоціями.

Методи управління ризиками, що використовуються після відкриття позицій. Основним методом управління капіталом (ризиком втрати грошей) є використання ордерів, що обмежують втрати.

Ордер - це інструкція дилерові здійснити операцію, якщо ринок досягне певного рівня. Дуже часто маркет-тейкер сам не може стежити за рухом валютного ринку, але в нього є певні зобов’язання або наміри, які він хоче здійснити на ринку Форекс. Для їх виконання він надає маркет-мейкеру так звані ордери.

Ордер – це у певний спосіб сформульоване і передане розпорядження маркет-тейкера до маркет-мейкера про відкриття і/або закриття позицій за певними курсами при досягненні ринком заданого рівня. Якщо маркет-мейкер прийняв ордер, то він не має права відмовитися від його виконання, якщо ринок досяг зазначеного рівня цін.

За конверсійними операціями переважно використовуються три види ордерів – маркет, ліміт та стоп. (на ринку деривативів ордерів більше)

На ринку виконують наступні основні типи наказів:

Market Order (ринковий наказ) – виконується за поточною ринковою ціною; термін виконання – 20-30 секунд.

Limit order  (лімітний наказ) – виконується за ціною вказаної в ордері або кращий;

Market on Close (операція за ціною закриття) – виконується за ціною, що склалася у момент закриття ринку;

Market on Open Only (операція за ціною відкриття) - виконується за ціною, що склалася у момент відкриття ринку;

Stop (loss) (Стоп наказ) - зробити операцію за поточною ціною у разі досягнення ринком вказаної в наказі ціни.

Можливі і інші типи наказів, що є комбінацією вищезгаданих, але використовують їх достатньо рідко.

Маркет-ордер (market) — найтиповіший ордер, де вказуються тільки такі параметри: валюта, бажана дія (купівля, продаж) і вказівка про виконання ордера за поточною ринковою ціною. Ринкові ордери здійснюються відразу ж після розміщення і повинні задовольнятися за найкращою можливою на момент виконання ціною.

Стоп і Ліміт Ордера

Укласти операцію по покупці/продажу валюти можна не тільки шляхом запиту котирування і подачі команд Buy або Sell ("Купую" або "Продаю"), але також і шляхом розміщення ордерів - замовлень на покупку/продаж певної валюти по наперед вибраному курсу. Ордери бувають двох типів: Стоп наказ ОСО (One Cancels Other  або Order Cancel Order) і Ліміт ордер (Limit Order); іноді їх називають Stop Loss, Stop Profit і Take Profit.

Stop Loss (s/l) /Take Profit (t/p) Стоп -ордер - це інструкція здійснити операцію за зазначеною ціною, трохи відмінної від поточної ціни (купуємо, якщо ринок виросте до певного рівня, або продаємо, якщо ринок піде долілиць).

Стоп-ордери часто розміщаються, щоб обмежити потенційні втрати по відкритих позиціях, тому їх ще називають «стоп-лосс» ордерами.

Stop-loss (дослівно зупинити втрати) - точка виходу з ринку в разі невдалий ситуації, що склалася, для трейдера. При відкритті позиції потрібно виставляти stop-loss, аби застерегти себе від зайвих збитків.

Stop Loss – обмеження збитків. Відкриваючи позицію, або виставляючи ордер, трейдер має можливість визначити для себе, ту кількість грошей, яку він може дозволити собі втратити, якщо ринок піде проти нього. Тобто до будь-якої позиції можна прикріпити деяке певне значення ціни, досягнувши якого ділер автоматично закриє позицію і буде зафіксований мінімальний певний збиток, не допустившись значних втрат. Ця можливість особливо добре використовується в тому випадку, якщо трейдер не має можливості постійно відстежувати ринкові рухи ціни, виставляючи стоп-лосс він може не турбуватися про те, що зазнає збитків в разі невдачі.

Існує декілька типів стоп-сигналів:

  •  Вихідний стоп-сигнал. Визначається відсоток або розмір депозиту, який трейдер готовий втратити. При русі ціни проти позиції і досягненні нею встановленого трейдером рівня позиція закривається із збитком.
  •  "Плаваючий" стоп-сигнал. При русі ціни у напрямі позиції стоп-сигнал виставляється слідом за нею у встановленому трейдером співвідношенні. В разі зміни напряму ціна досягає цього сигналу, і трейдер виходить з ринку, але, потенційно, навіть з прибутком (залежно від того, коли почалася зміна руху ціни).
  •  Зняття прибутку. При здобутті розрахункового прибутку позиція закривається.
  •  Стоп-сигнали за часом. Якщо протягом певного періоду часу ринок не в змозі забезпечити потрібний відсоток прибутковості, позиція закривається.

Take Profit - фіксація прибутку. Цей параметр існує за тими ж законами, що і стоп-лосс, але несе в собі мету фіксації прибутку. Виражається також в ціновому еквіваленті, але в прибутковій зоні від ціни відкриття позиції у відмінності від спот-лосса.

Необхідно відмітити, і s/l і t/p однаково застосовуються для позицій по market order і limit order, можуть бути виставлені у будь-який час за бажанням учасника ринку і існують поза залежністю один від одного тобто наприклад можна поставить stop loss, але не ставити take profit і навпаки, або можуть бути виставлені обоє одночасно.

Рис.3.13. Відкрита позиція вгору (BUY), від рівня відкриття визначається t/p в прибутковій зоні і s/l  у збитковій

Ліміт ордер (Limit Order) - це замовлення на здійснення операції по вигіднішому курсу, що є на ринку у момент розміщення ордера (тобто по вищому курсу для продажу або нижчому - для купівлі). Ліміт ордер використовується для фіксації прибутку ("Take Profit") або збитку у разі сприятливого руху курсу; або для відкриття нової позиції.

Приклад. Допустимий, зараз котирування USD/JPY рівне 119.20/25. Трейдер відкриває позицію Buy 100 000 USD/JPY по курсу 119.25 і розміщує Limit Order Sell 100 000 USD/JPY по курсу 120.25. Тепер він знає, що якщо курс USD/JPY досягне 120.25, то його позиція буде автоматично закрита брокером. В цьому випадку трейдер одержить прибуток 100 000 JPY.

Limit Order - відкладений наказ дилерові на відкриття позиції за вказаною трейдером ціною, в разі її досягнення ринком. Це може бути, як BUY, так і SELL, цей параметр також вказується трейдером в наказі. В разі спрацьовування ліміт ордера, автоматично формується відкрита позиція і всі подальші маніпуляції з нею відбуваються по алгоритму  маркет ордера тобто вона може бути закрита у будь-який момент по котируванню присутньою на ринку і так далі.

При встановленні ордера треба враховувати, що більшість брокерів виконують його не по вказаному котируванню, а по котируванню, яке встановлюється на ринку після проходження заданого рівня. З одного боку це може збільшити втрати, з іншої - знижує вірогідність фіксації збитку при однократному неринковому торканні рівня. Таким чином, курс операції по ордеру може відрізнятися від виставленого в нім котирування. Це явище у виконанні ордерів називає Slippage, або "прослизання". На спокійному ринку прослизання може скласти всього декілька пунктів. Проте, в разі різких коливань курсів може виникнути розрив в ринкових котируваннях, і брокер зможе виконати його по курсу, що відрізняється від виставленого на декілька десятків пунктів.

Також необхідно розуміти, що розміщений ордер не має прямого зв'язку з відкритою позицією. Наприклад, якщо був розміщений ордер для закриття позиції, але потім позиція була закрита до виконання ордера, то ордер залишається дійсним і якщо він спрацює, то буде відкрита нова позиція. Тому потрібно уважно відноситися до розміщення ордерів, контролювати їх виконання і вчасно відміняти непотрібні. І ще один момент: розміщуючи ордери потрібно пам'ятати, що ордери на покупку виконуються, коли ринковий курс купівлі (Market Ask), а не продажу (Market Bid), графік якого зазвичай змальовують в інформаційних системах, при досягненні вказаного в ордері значення.

Як стоп-, так і ліміт-ордера використовуються для відкриття й закриття позиції. Якщо для однієї й тієї ж відкритої позиції ви одночасно використовуєте стоп-ордер і ліміт-ордер, то вони зв'язуються в один ордер, тобто спрацьовування одного з них приводить до автоматичного скасування іншого.

Рис.3.14. Дилерові наданий наказ відкрити позицію на продаж (вниз-sell) до досягненні  ціною рівня, що визначений трейдером

ОСО (One Cancels Other) При розміщенні пари ордерів (Stop і Limit), цій парі може бути призначений ознака OCO (One Cancels Other - один відміняє інший). У такому разі, при виконанні одного ордера, другий автоматично відміняється.

Приклад. Припустимо, зараз котирування USD/JPY рівне 119.20/25. Трейдера відкриває позицію Buy 100 000 USD/JPY по курсу 119.25 і розміщує два ОСО ордери:

Стоп ордер: Sell 100 000 USD/JPY по курсу 118.75;

Ліміту ордер: Sell 100 000 USD/JPY по курсу 120.25.

Тепер трейдер знає, що якщо курс USD/JPY впаде до 118.75, то його позиція буде закрита (із збитком), а зараз вже не потрібний Limit Order буде відмінний автоматично.

Якщо ж курс USD/JPY досягне 120.25, то його позиція буде закрита (з прибутком), а зараз вже не потрібний Stop Order буде відмінний автоматично.

Необхідно розуміти, що розміщений ордер не має прямого зв'язку з відкритою позицією. Наприклад, якщо був розміщений ордер для закриття позиції, але потім позиція була закрита до виконання ордера, то ордер залишається дійсним і якщо він спрацює, то буде відкрита нова позиція. Тому потрібно уважно відноситися до розміщення ордерів, контролювати їх виконання і вчасно відміняти непотрібні.

При торгівлі через Інтернет відстежування ордерів не складає проблеми - вони видні на екрані комп'ютера у відповідній формі. А при роботі по телефону рекомендується кожного разу в кінці дня подзвонити дилеру і звірити відкриту позицію і розміщені ордери, особливо якщо протягом дня велася інтенсивна торгівля.

Ліміт ордер виконується, коли курс на ринку досягає вказаного в ордері значення. Стоп ордери можуть виконуватися по-різному у різних брокерів. Один варіант: виконання ордера точно по вказаному в ньому курсу, коли цей курс досягнутий на ринку. Другий варіант: ордер виконується по котируванню, наступному (за часом) за вказаною в ордері - це котирування може відрізнятися від замовленої на декілька пунктів. Це явище називають Slippage (прослизання).

Розміщуючи ордери, потрібно пам'ятати, що ордери на покупку виконуються, коли ринковий курс купівлі (Market Offer), а не продажу (Market Bid), графік якого звичайно зображають в інформаційних системах, досягає вказаного в ордері значення.

Рис.3.15. Загальна схема проведення торгових стратегій на ринку Форекс

3.9. Строковий ринок

У всьому світі строковий ринок - ринок ф'ючерсних і опційних контрактів - є важливою складовою частиною фінансового ринку. Оборот строкового ринку в розвинених країнах в десятки разів перевищує обсяг торгів на ринку базового активу. Ринок ф'ючерсних і опційних контрактів набув популярності серед великого круга інвесторів завдяки широким можливостям ефективно управляти капіталом при мінімальних витратах.

Координовані BIS установи, що беруть участь у збирані даних приблизно від 1 300 повідомляючих ділерів про обороти в інструментах іноземної валюти і дериватах процентної ставки OTC надали у квітні 2010 року наступну інформацію. Проте спочатку зауважимо на деяких важливих моментах, шодо зміни методології опитування. Опитування проводиться кожні три роки з квітня 1989, і було змінено у квітня 1995, аби включати деривати процентної ставки OTC. Попередні опитування трьохрічного періоду використовували вислів "традиційні валютні ринки", аби визначити операції спот, форвард і свопи іноземної валюти. Цей вираз виключає валютні свопи і валютні опціони, які знаходяться під інструментами OTC.

Починаючись з опитування 2010 року, вислів "глобальні валютні ринки" включатиме всі п'ять інструментів обміну іноземних валют. Отже, опубліковані дані у квітні 2010 року наступні (табл.3.5).

Таблиця 3.5

Дані щодо глобального ринку FOREX*

Оборот у

2010 (у більйонах дол.. США)

Абсолютний приріст порівняно з

2007(у більйонах дол.. США)

Темпи зміни порівняно з

2007 (%)

Вкладення

до ринку FX

приріст (%)**

Global FX market  

3,981

657

20

100

By counterparty

Reporting dealers

1,548

156

11

24

Other financial institutions

1,900

561

42

85

Non financial customers

533

–60

–10

–9

By instrument

  Spot  

1,490

485

48

74

  Outright forwards

475

113

31

17

  FX swaps

1,765

51

3

8

  Currency options

207

–4

–2

–1

  Currency swaps

43

11

36

2

*http://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt1012.pdf

** Процентний вклад в повне збільшення $657 більйона з 2007 до 2010

  •  Глобальний оборот валютного ринку в квітні 2010 був на 20 % вище ніж у квітні 2007, з середньодобовим оборотом $4,0 трильйонів в порівнянні з $3,3 трильйонами.
  •  Збільшення відбулося, в першу чергу, за рахунок 48%-ого зростання в обороті операцій спот, які становлять 37,4 %  від загального обороту валютного ринку. Оборот спотових операцій  підвищився до $1,5 трильйонів в квітні 2010 від $1,0 трильйонів в квітні 2007.
  •  Збільшення обороту інших інструментів іноземної валюти було помірнішим в 7 %, з середньодобовим оборотом $2,5 трильйонів в квітні 2010. Оборот за «аутрайт» форвардами (outright forwards) і валютними свопами (currency swaps) зростав сильно. Оборот в свопах іноземної валюти був плоским відносно попереднього опиту, тоді як торгівля у валютних опціонах зменшилася. Turnover in foreign exchange swaps was flat relative to the previous survey, while trading in currency options decreased.
  •  Операції з деривативами процентної ставки OTC зросли на 24 %, з середньодобовим оборотом у 2,1 трильйонів доларів США у квітні 2010. Майже все збільшення відносно останнього опитування відбулося унаслідок зростання угод за форвардним курсом (FRAs), який збільшився на 132 % та становив 601 мільярда доларів США.

Біржовий ринок ф'ючерсів і опціонів - (Futures&Options) - поєднує в собі розвинену інфраструктуру, надійність і гарантії, а також технології торгівлі на строковому ринку.

У всьому світі позиції по термінових контрактах складають значну частину інвестиційних портфелів професійних керівників активами і приватних інвесторів. Це обумовлено безліччю можливостей, які відкриває перед інвесторами ринок похідних інструментів. Вони далеко не обмежуються спекулятивною складовою, властивій терміновому ринку. Унікальність цього сегменту фінансового ринку полягає в тому, що разом з виключно сприятливими можливостями для спекулятивних операцій, терміновий ринок представляє інтерес для категорій інвесторів, не схильних до ризику, які за допомогою ф'ючерсів і опціонів страхують свої вкладення на фінансовому ринку або проводять операції з невеликою нормою прибутку, але і з обмеженими ризиками.

Використання ф'ючерсів і опціонів надає інвесторові наступні можливості:

  •  проведення високодоходних (спекулятивних) операцій
  •  страхування ризиків на ринку коштовних паперів (хеджування), у тому числі валютній вартості акцій
  •  арбітражні операції
  •  ефективне управління портфелем акцій за допомогою ф'ючерсів на індекси
  •  побудова різних стратегій з використанням ф'ючерсів і опціонів

Основними категоріями учасників даного ринку є:

1. Професійні біржові гравці - спекулянти. Умови для проведення спекуляцій на терміновому ринку не можуть порівнятися з альтернативними можливостями, ринками, що надаються, на яких торгується базисний актив.

Переваги спекулятивних операцій:

  •  Терміновий ринок надає можливість торгувати з використанням "ефекту плеча", яке в середньому складає 1:5-1:6.
  •  операції з ф'ючерсами дешевше за аналогічні операції на ринку акцій, за рахунок:
    •  нижчих біржових зборів
    •  відсутність додаткових непрямих витрат
    •  безкоштовного "плеча" (плата стягується лише за відкриття і закриття позиції на терміновому ринку, за підтримку відкритої позиції зборів не стягується)
  •  Доступ на ринок, як правило, простіше і пов'язаний з меншою кількістю витрат і організаційних проблем (немає необхідності відкривати і обслуговувати рахунки в розрахункових і депозитарних організаціях)
  •  Терміновий ринок надає можливість проведення "продажів без покриття" (SHORT). Використання ф'ючерсів при проведенні операцій SHORT робить їх вигіднішими в порівнянні з аналогічними операціями на спот ринку, оскільки ціна ф'ючерсу протягом терміну звернення (за винятком останніх днів перед постачанням) зазвичай вище за ціну акцій
  •  Операції з терміновими контрактами на інвестиційний індекс дають можливість торгувати "всім ринком", тобто при проведенні операцій орієнтуватися на рух ринку в цілому, не побоюючись дії негативних корпоративних подій
  •  на відміну від маржинальной торгівлі можливість відкриття позицій (SHORT або LONG) залежить не від ресурсів обслуговуючого інвестора брокера, а лише від коштів самого інвестора
  •  прийняття як частина гарантійного забезпечення позицій, відкритих на терміновому ринку, цінних паперів, ще більш підвищує ефективність операцій, що проводяться на нім

2. Хеджери. Одну з основ даного ринку складають учасники, що займають позиції на терміновому ринку для хеджування (страхування) своїх ризиків на фондовому ринку. Їх метою участі на терміновому ринку є не отримання спекулятивного прибутку, а прагнення забезпечити себе від несприятливої зміни цін на ринку акцій, при цьому ради досягнення цієї мети вони готові зазнавати певні збитки на терміновому ринку (при сприятливому для них русі цін на основному ринку). Саме хеджери створюють основу для отримання прибутку спекулянтами.

3. Арбітражери. Ще однією категорією учасників термінового ринку є арбітражери - учасники, що прагнуть отримати прибуток виходячи з різниці цін на різних ринках. Вони також як і хеджери не ставлять для себе за мету неодмінне отримання прибутку на терміновому ринку, їх цікавить фінансовий результат одночасно по позиціях на терміновому і основному ринках.

Переваги проведення арбітражних операцій:

  •  можливість проведення операцій з гарантованим рівнем доходу
  •  можливість використання термінового ринку для тимчасового залучення коштів;
  •  різноманіття інструментів
  •  Можливість побудови календарних спредов, а також спредов між різними ф'ючерсними і опційними контрактами

Окремо виділимо переваги, якими володіють операції на ринку опціонів:

  •  Можливість отримання необмеженого доходу при обмеженому ризику (покупка опціонів)
  •  Ефективніші схеми хеджування за рахунок зниження витрат і діставання можливості отримання прибули при сприятливому русі ринку
  •  Можливості побудови синтетичних позицій, із заданими параметрами "ризик-прибутковість"
  •  Отримання  прибутку виходячи із зміни волатильности на ринку, а не на основі прогнозу руху цін в яку-небудь сторону
  •  Можливість оптимізації витрат на операції з терміновими контрактами

Біржовий ринок ф’ючерсів та опціонів - це ринок, який зазвичай створений на основі торгівельних і клірингових технологій. При цьому існують 3 категорії учасників ринку

  •  Розрахункові фірми
  •  Біржові посередники
  •  Клієнти.

Основою ефективного розвитку термінового ринку є максимально гнучка, прозора і така, що відповідає потребам учасників ринку система гарантій і управління ризиками.

Система управління ризиками  на ринку включає дві групи параметрів:

  •  систему фінансових гарантій
  •  систему організаційних гарантій.

Перша група - так звана "фінансова складова системи гарантій" - містить наступні елементи:

  •  гарантійне забезпечення (початкова маржа)
  •  варіаційна (змінна) маржа
  •  страховий фонд
  •  резервний фонд

Основна функція початкової маржі - забезпечити виконання зобов'язань по відкритих позиціях. У встановлених правилами торгівлі і специфікаціями контрактів терміни біржа, як правило, має право збільшити вимоги до базового розміру початкової маржі і зажадати від учасників внести додаткове гарантійне забезпечення по своїх позиціях. Даний механізм застосовується для контрактів, до виконання яких залишається 5 робочих днів або в разі тривалої (більше двох днів підряд) відсутності торгівельних сесій. Базовий розмір початкової маржі безпосередньо залежить від лімітів коливань цін операцій на ринку не може складати менше 15% вартості самого контракту. Це дозволяє на постійній основі підтримувати необхідний рівень засобів гарантійного забезпечення на рахунках розрахункових фірм.

На відміну від гарантійного забезпечення, яке вноситься при укладенні кожного контракту (при відкритті позиції) і повертається на рахунок розрахункової фірми після його ліквідації протилежною операцією або йде в оплату постачання активу за контрактом, варіаційна маржа вноситься лише при несприятливій зміні цін. Іншими словами, вона забезпечує відповідність розміру внесеного гарантійного забезпечення нової вартості контракту після зміни цін. Негативна варіаційна маржа списується з гарантійного забезпечення контракту, зменшуючи його, після чого розрахункова фірма зобов'язана відновити суму рахунку до потрібного за контрактом рівня гарантійного забезпечення.

Друга група параметрів системи управління ризиками - це широко вживані "організаційні гарантії", що включають:

  •  переддепонування засобів гарантійного забезпечення
  •  щоденний кліринг
  •  ліміти коливань цін операцій і систему примусового закриття позицій учасників торгів, що не заповнили гарантійного забезпечення до необхідного рівня
  •  Механізм ліквідації позицій розрахункових фірм що мають заборгованість перед кліринговим центром
  •  ліміти відкритих позицій
  •  резервування негативної варіаційної маржі в ході торгів
  •  модель розрахунку риски позицій (механізм оцінки ризиків всіх позицій розрахункової фірми)

Одним з головних елементів системи гарантій є механізм оцінки ризиків всіх позицій на рахівницях розрахункової фірми (модель розрахунку риски позицій). Даний механізм прораховує різні сценарії розвитку подій на ринку і, виходячи з них, оцінює ризику тих позицій, які утримує розрахункова фірма. Необхідно відзначити, що весь алгоритм функціонує в режимі реального часу. Складовою частиною даного алгоритму є резервування потенційної негативної варіаційної маржі безпосередньо в ході торгів. Вказана маржа виникає в разі закриття позицій із збитками, які остаточно будуть списані в ході клірингу. Проте вже в ході торгів система автоматично відкладає ці засоби, не дозволяючи учасникові відкривати на них позиції, що фактично перешкоджає появі незабезпечених позицій.

Іншим механізмом, що перешкоджає появі незабезпечених позицій, є попереднє депонування початкової маржі на етапі подачі заявки в торгівельну систему. Таким чином, не існує незабезпечених заявок, а, отже, виключено виникнення в ході торгів незабезпечених необхідною кількістю засобів операцій і позицій. Крім того, використання даного механізму жорстко обмежує (лімітує) об'єм відкритих ними позицій, що, відповідно, обмежує ризику утворення монопольної позиції і маніпулювання цінами на ринку.

Кліринг, що щодня проводиться, дозволяє забезпечувати своєчасне внесення коштів гарантійного забезпечення і варіаційної маржі до розрахункової системи, виявити потенційно незабезпечені позиції і своєчасно їх ліквідовувати.

На біржі по кожному контракту з кожним терміном виконання встановлені ліміти коливань цін операцій. Причому тут доречно говорити саме про систему управління цими лімітами, оскільки передбачені механізми їх розширення і звуження залежно від кон'юнктури ринку в режимі реального часу. Процедура розширення лімітів тісно пов'язана з системою закриття позицій, яка включає, зокрема, примусове закриття позицій учасників клірингу. Система управління ризиками побудована так, щоб в обов'язковому порядку закрити протягом одного торгівельного дня позиції, по яких учасник торгів не заповнив гарантійне забезпечення до рівня, потрібного біржею. Частина торгівельного дня відводиться розрахунковій фірмі для самостійного закриття таких позицій. Примусове закриття позицій розрахункової фірми здійснює розрахунковий центр.

Позабіржові валютні опціони (ОТС Оptions) передбачають, що строк і ціна постачання визначаються угодою сторін – банком чи брокерською компанією, з однієї сторони, і клієнтом, з іншої. Стандартними строками постачання є тиждень, місяць та три місяці із дня укладання угоди, проте можуть існувати і інші дати виконання опціонів. Все залежить від контрагентів угоди.

Біржові валютні ф’ючерси та опціони передбачають, що строк поставки визначений біржею у відповідності з біржовими правилами і не може бути змінений. При цьому дата виконання ф’ючерсних та опціоних контрактів є строго фіксованою.

Ф'ючерсний ринок (FUTURES MARKET) є організованим форумом для укладення термінових контрактів, які для більшої ліквідності мають надзвичайно стандартизовані умови. Він є самостійним, переважно американським ринком, де полягають термінові операції, Але та його частина, де торгуються контракти на валюту, є частиною ринку FOREX. Рухи курсів валют на спотовому і ф'ючерсних ринках практично синхронні, пропорційні по величині.

Тому ринок валютних ф'ючерсів розглядається звичайно як частина ринку FOREX, що володіє всіма характерними для нього рисами, хоч і що має свої особливості і переваги:

- Торгівля ф'ючерсними контрактами відбувається на торгових майданчиках (біржах) через брокерські фірми, біржі, що є членами, що зменшує можливість зловживань, які присутні при роботі з конкретним маркет-мейкером спотового ринку;

  •  Зникає ризик втрати активів клієнта, у разі банкрутства брокерської компанії, оскільки облік і зберігання активів здійснюється в незалежній від брокера кліринговій корпорації, що обслуговує біржу;
  •  Використовується єдина система клірингу і розрахунків, що підвищує безпеку і швидкість розрахунків;
  •  Реальна робота на ринку ф'ючерсів можлива набагато меншими сумами, ніж на ринках готівкових валют ( від 5 000 $);
  •  Система надання безпроцентних кредитів (кредитне плече). Використовуючи кредитне плече $ 5000 тис. як страховий депозит ви зможете проводити операції з контрактами обсягом $ 60000- 80000. На спотовому ринку також надаються такі кредити, але, як правило, за них потрібно платити певні відсотки.
  •  Продаж або купівля валюти проводиться, як правило, за долари США;
  •  Торгівля здійснюється стандартними лотами (контрактами);
  •  Ф'ючерсний контракт підлягає ліквідації у визначений, наперед обумовлений термін;
  •  При купівлі /продажу контракту (відкриття позиції) на рахунку клієнта блокується певна частина страхового депозиту (звичайно $ 1500 – 2500 за кожен відкритий контракт);
  •  При закритті позицій сума повертається на рахунок
  •  Існує можливість підтримки відкритих позицій протягом тривалого часу ( до 9-12 місяців);
  •  Ринок ф'ючерсів дозволяє торгувати крім валютних контрактів, контрактами на інші види товарів (індекси, ставки, сільськогосподарська продукція, метали і ін.).

Ф'ючерсний контракт є угодою двох сторін про постачання товару певної кількості і якості в певний час, ув'язнений за правилами біржі. Ціна, по якій полягає ф'ючерсний контракт, визначається шляхом вільної конкуренції серед учасників торгівлі в операційному залі біржі. Ф'ючерсні контракти існують на багато товарів і фінансові інструменти. Одні з них вельми популярні, а інші – ні. Так, обсяг торгівлі по деяких контрактах перевищує 100 тис. операцій в день, а по інших не досягає і 500.

3.10.Стратегії форекс (forex)

Визначення оптимальних і ефективних стратегій валютної діяльності вимагають:

- поточного спостереження за станом фінансового ринку з метою організації постійного моніторингу попиту, пропозиції, ціни і конкуренції;

- аналізу поточної кон'юнктури валютного ринку і виявлення сучасних тенденцій його розвитку;

- прогнозу кон'юнктури валютного ринку для вибору оптимальних напрямів стратегії валютної діяльності.

Практика показує, що в економічних системах, валюта яких вільно конвертується, рівень її змінного курсу є вирішальним чинником успіху експортних галузей і рівня цін на товари, що імпортуються з інших країн, і послуги. У оцінці ролі і сутності валютних активів істотне значення грає макроекономічна ситуація, що склалася в країні, адекватне валютне законодавство і стан міжнародних зв'язків. У останніх десятиліття мав місце зростання ділової активності, яке привело до інтенсифікації і збільшення об'ємів міжбанківської валютної діяльності.

Торгівля на Форексі здійснюється декількома способами. Ці способи передбачають певні торгівельні стратегії. Основні з них наступні.

- Денна торгівля (внутрідена-короткострокова торгівля). Це - відкриття операцій на короткий проміжок часу, періодом від одній-двох хвилин, до пари годин. Такі операції зазвичай закривають в той же торгівельний день, і майже ніколи не переносять на наступний.

- Торгівля на новинах. Трейдери, що використовують цього типа торгівлі, можуть завдяки ньому мати постійний дохід, роблячи вірний аналіз по новинах, що вийшли. В той же час, невірний аналіз цих новин, і неправильне відкриття позиції, може принести серйозний збиток.

- Середньострокова торгівля. Даний вигляд торгівлі характеризується тим, що трейдер відкриває операції на тривалий період (від одного-двох днів, до одного-двох місяців). Отримання великого прибутку при такому типові торгівлі можливо, якщо операція залишається відкритою не менше декількох днів. Для підтримки таких операцій буде потрібно хороший капітал.

- Технічний Аналіз в торгівлі на Форекс полягає в умінні правильно оцінити і зробити аналіз різних типів графіків (бар, японські свічки, лінії) валютних пар і, фігурах, що відображуються на них, що дозволяє прогнозувати зміни курсів валютних пар.

- Каррі Трейд. Це – отримання прибутку з різниці ставок по відсотках пар валют. При використанні даного типа торгівлі, операції трейдера залишаються відкритими на дуже довгий період часу (від двох-трьох місяців, до року і більше). Така торгівля передбачає великий капітал. Він потрібний, для чекання часу, коли операція почне надавати прибутки, аби не закритися в збитку, до зміни ціни у вірному напрямі.

Стратегії фінансового ринку можна умовно розділити на дві великі підгрупи: інвестиційні стратегії і стратегії торгівельні або ігрові.

Торгівельні стратегії Форекс вельми різноманітні. Їх об'єднує одне - спроба знайти закономірності в русі вартості валют і використання виявлених закономірностей при торгівлі на ринку Форекс.

Підхід до виявлення закономірностей може бути різний. Хтось відстежує тренд, визначає рівні підтримки і опору, стежить за подвійними і потрійними максимумами і мінімумами. Хтось заглиблюється в нетрі хвилевого аналізу, а хтось стежить за фундаментальними змінами в економіці країн і держав

Інвестиційні стратегії Форекс засновані на різниці в процентних ставках різних валют. На ринку Форекс є можливість узяти в кредит валюти з низькими процентними ставками (єна, швейцарський франк), купити на них валюти з високими процентними ставками (англійський фунт, американський долар) і жити за рахунок отримуваної різниці у відсотках. наприклад - узявши у борг йену під 0,5 відсотків річних, тримати на рахунку куплені фунти під 6% річних. Якщо пригадати про те, що надається Форекс брокерами кредитне плече, то відсоток доходу від подібної інвестиції виходить дуже і дуже гідний. Інвестиційні стратегії - це різні варіації на тему carry trade (керрі трейд).

Carry trade (керрі трейд) - одна з найпопулярніших торгівельних стратегій на ринку валют. Чисто механічно, операція carry trade є не чим іншим, як купівлею високодохідної валюти і продажем низькодохідної, тобто за правилом "купуй внизу, продавай нагорі".

Самі популярні операції carry trades складаються з таких валютних пар, як Австралійський долар/Японська ієна, Новозеландський долар/Японська ієна і Британський фунт/Швейцарський франк, оскільки різниця процентних ставок у цих пар валют дуже висока. Перший крок в оцінці carry trade - це дізнатися, яка валюта пропонує високу прибутковість, а яка - низьку.

Враховуючи ці процентні ставки, досить просто побачити, які країни пропонують найбільшу і найменшу прибутковість. Трейдери можуть тримати рівні процентних ставок в полі зору, просто відвідуючи DAILYFX.com або сайти певних центральних банків. Враховуючи той факт, що Нова Зеландія і Австралія мають в нашому списку найвищу прибутковість, тоді як Японія - найнижчу, недивно, що пара AUD/JPY є флагманом операцій carry trades. Валюти торгуються парами, тому все, що повинен зробити інвестор для відкриття операції, це купити NZD/JPY або AUD/JPY.

Низька вартість продажів японської ієни була гідно оцінена трейдерами акцій, а також товарними трейдерами. За останні декілька років інвестори інших ринків почали освоювати власні версії операцій carry trade, продаючи ієни і купуючи, наприклад, американські або китайські акції. Це сприяло зростанню величезного спекулятивного міхура на цих ринках, а так само сильній кореляції між операціями carry trades і акціями.

Один з наріжних каменів стратегії carry trade - здатність заробляти відсотки. Щоденний дохід розраховується наступним чином:

(Процентна ставка купленої валюти – Процентна ставка проданої валюти) x Величина позиції / Кількість днів в році

Для 1 лота NZD/JPY величиною 100 000 прибутковість буде такою:

(0.8 – 0.005) x 100000 / 365 = приблизно $20 в день

Важливо розуміти, що ці гроші можуть заробляти лише ті трейдери, в яких відкрита довга позиція по NZD/JPY.

Між січнем 2000 і травнем 2007 валютна пара Австралійський долар/японска єна (AUD/JPY) пропонувала середню річну прибутковість 5,14 %. На ринку, де плече досягає величини 200:1, навіть використання п’яти - або десятиразового плеча може зробити цю віддачу надзвичайно цікавою. Інвестори заробляють ці гроші, навіть якщо пара валют не зрушиться ні на цент. Проте, коли багато людей зацікавлене carry trades, валюта майже ніколи не залишається в спокої. За минулі роки (6,5 років) курс AUD/JPY виріс на 83%, довівши віддачу від довгої операції по AUD/JPY до 100%. Навіть при всього двократному плечі, це 200%.

Рис.3.16.

Стратегія carry trade не зводиться до простої купівлі прибуткової валюти і продажу низько дохідної. Ця стратегія відразу ж зазнає фіаско, як тільки курс пари знеціниться більше, ніж середньорічна віддача. З використанням плеча втрати можуть виявитися ще істотніше і, коли операція carry trades йде не так, як очікувалося, наслідки можуть бути руйнівні. Тому важливо зрозуміти, коли carry trades працюють, а коли шкодять лише.

Умови, за яких стратегія працює наступні.

Центральний Банк збільшує процентні ставки: Carry trades працюють, коли центральні банки або збільшують процентні ставки або навіть лише планують їх збільшити. Привабливість carry trade - не лише в доході, але також і в оцінці капіталу. Коли центральний банк піднімає процентні ставки, світ стежить за цим дуже уважно, а багато хто тут же вкладається в операції carry trade, підштовхуючи тим самим котирування валютної пари вгору.

Низька волатильность, ризикуючі учасники ринку: Carry trades також добре працюють в умовах низької волатильности, тому що трейдери стають більш схильними до ризику. Трейдери шукають прибутковість, а будь-яка переоцінка капіталу буде вже бонусом. Тому більшість керрі-трейдерів, особливо крупні фонди хеджування, які ставлять багато грошей, абсолютно щасливі, якщо валюта не зрушується ні на цент, тому що вони заробляють помножену плечем прибутковість. Поки валюта не падає, ці трейдери, по суті, отримують плату за очікування. Крім того, трейдерам і інвесторам зручніше приймати ризики в умовах низької волатильности.

Умови, за яких стратегія carry trades не працює наступні.

Центральний Банк знижує процентні ставки: Прибутковість carry trades виявляється під питанням, коли країни, що до цих пір пропонували високі процентні ставки, починають їх скорочувати. Зміни валютної політики є потужною зміною тренду валюти. Аби операції carry trades приносили прибуток, валютна пара повинна або не мінятися, або зростати. Коли процентні ставки знижуються, іноземні інвестори менш зацікавлені у відкритті довгих позицій по цій пара, а швидше, підуть шукати вигідніші можливості в інше місце. Коли таке трапляється, попит на валютну пару знижується і вона починає падати. Знецінення пари може легко знищити будь-який дохід від процентних ставок.

Центральний Банк проводить валютні інтервенції: Операції carry trades також приноситимуть збитки, якщо центральний банк проводить інтервенції на валютному ринку, для того щоб, або зупинити зростання своєї валюти, або перешкодити її подальшому падінню. Для країн, залежних від експорту, надмірно сильна валюта може зробити експорт непомірно дорогим, тоді як надмірно слабка валюта приведе до істотної оборотної реакції. Це особливо вірно для японської ієни, переважної валюти фінансування, тому що багато іноземних компаній скаржилися, що слабка ієна робить їх товари менш конкурентоздатними на глобальному ринку. Вони просили своїх політичних діячів чинити тиск на японців, аби ті або збільшили процентні ставки або втрутилися для запобігання подальшому падінню валюти. Вживання будь-який з цих тактик підсилило б ієну, що зіб'є курс carry trades. Те ж саме можна сказати і відносно втручання Резервного Банку Нової Зеландії, направленого на послаблення Новозеландського долара.

Враховуючи всі "за і проти" керри-трейдинга, кращий спосіб торгувати carry - через корзину. Коли справа стосується carry trades, у будь-який момент часу один центральний банк може вважати процентні ставки стійкими, тоді як інший може збільшувати або зменшувати їх. Маючи на руках корзину, що складається з трьох найбільш прибуткових і трьох найменш прибуткових валют, будь-яка окрема пара валют є лише частиною загального портфеля; тому, навіть якщо по одній парі валют carry trade приносить збиток, втрати можуть бути компенсовані останніми парами корзини. Так, насправді, вважають за краще торгувати carry інвестиційні банки і хеджеві фонди.

Вигоди Carry Trade. Carry trade - довгострокова стратегія, яка значно підходить для інвесторів, ніж для трейдерів, оскільки інвесторам потрібно перевіряти котирування лише кілька разів на тиждень, а не кілька разів на день. Дійсні керри-трейдери, включаючи провідні банки з Уолл-Стріт, триматимуть свої позиції протягом багатьох місяців (якщо не років). Наріжний камінь стратегії carry trade - отримувати гроші в процесі очікування.

Частково завдяки попиту на carry trades тренди на валютному ринку сильні і направлені. Це поважно також і для короткострокових трейдерів, тому що в парі валют, де різниця процентних ставок дуже істотна, може бути набагато вигідніше шукати можливості купувати на падіннях у напрямі керрі. Для тих, хто наполягає, наприклад, на послабленні AUD/JPY, слідує з великою обережністю дуже довго тримати короткі позиції, тому що з кожним днем потрібно буде заплатити все більше відсотків. Більш короткостроковим трейдерам слід враховувати процентні ставки - це допоможе зменшити середню ціну. Для внутрішньоденних операцій carry не матиме значення, але для трьох-, чотири - або п'ятиденної операції напрям carry стає набагато значимішим.

Визначити формування напряму тижневого тренду можна завдяки двом чинникам:

1. Рух валютних пар в п'ятницю на американській біржі.

2. Відкриття ГЕП (ціновий розрив на кінець попереднього і початок наступного дня) опівночі, з воскресіння на понеділок (азіатська сесія). Результатом слугує те, що валютні пари окреслюють свої рівні опору, пробиваючи які, вони, частенько, перетворюються на рівні підтримки і, відштовхнувшись від них, рухатимуться в перебігу тижня в заданому напрямі.

Між американською сесією в понеділок і азіатською сесією в п'ятницю канал рівнів опору піків (по фракталах і зигзагах) визначає відправну точку, від якої беруть старт валютні пари, пробиваючи опір вгору або вниз і, як правило, весь тиждень в спочатку заданому напрямі тренду.

Першим і основним моментом поведінки валютних пар на ринку Форекс є їх рух в п'ятницю на американській біржі. Це своєрідне тестування через вихідні новини, сили і напрями тренду.

Якщо вихід украй негативних новин не зробив впливу на скачки валютних пар в п'ятницю - це означає, що брокери і банки не були готові до таких скачок, і рух повинен початися вже в понеділок.

Зі всього вищесказаного можна зробити висновок: п'ятниця визначає поведінку валюти на початку наступного тижня.

1. Якщо потенційна сила тренду є дуже великою, і в п'ятницю був дуже великий стрибок по тренду, то в понеділок або вівторок можна чекати або корекцію і зворотний хід, або нову хвилю по тренду.

2. Якщо в п'ятницю валюта зробила стрибок проти тренду, то п'ятничний рух перетвориться, або в корекцію, або в першу хвилю протилежного тренду.

3. Якщо валюта не початку свого руху в п'ятницю, означає можна чекати формування руху, або в понеділок, або у вівторок.

Ще однією важливою властивістю валютного ринку Форекс є аналіз календаря новин на майбутній тиждень. Для цього слідує, відзначати ті події, які можуть зумовити настрій тренду і всі корекції до нього.

Крім того, є ще особливість – слід звернути увагу на ГЕП, який з'являється опівночі на понеділок – вгору або вниз відкриваються валютні пари союзників і куди піде валюта зрізу за цим на азіатській торгівельній сесії – як правило, туди і піде валюта наступного тижня.

Для того, щоб заробляти на ринку, потрібно розуміти, що внутрішньоденний тренд не існує сам по собі.

Основний висновок, який повинен зробити трейдер: валюта основну частину свого руху здійснює до того, як новина була опублікована, і лише невеликий рух спостерігається, коли новина була офіційно підтверджена.

Прогнози forex - це гіпотези про вірогідний майбутній стан індикаторів ринку валют forex (котирувань валют, крос курсів валют, інколи напрямів трендів, цілей, значень підтримки-опору і інших), складені на підставі наявних даних про відомий стан індикаторів валютного ринку forex. Прогнози forex широко використовується як інструмент передбачення і аналізу при виробленні рішень на ринку forex.

Максимально можливий прибуток це прибуток, який міг би отримувати інвестор за певний період часу, якби він діяв оптимальним чином. Інвестор або трейдер завжди б вигравав, якби наперед точно знав, якими будуть індикатори ринку forex. Проте майбутнє точно знати не може ніхто, його можна лише передбачати. Інакше кажучи, гравець на ринку forex може знати лише прогнози forex. Чим достовірніше прогнози, тим достовірніше гравцеві - інвесторові або трейдеру - відоме "майбутнє ринку валют", тим оптимальнее і беспроигрышнее його інвестиційні стратегії.

Результати статистичної обробки даних про те, наскільки часто збуваються прогнози forex, показують, що вірогідність збігу прогнозів з подіями, що реально настали, складає близько 50%. Це зовсім не означає, що одні компанії видають лише достовірні прогнози, а інші недостовірні. Просто валютний ринок forex - це ринок, який ще погано вивченний.

Аби побудувати стратегію, ринок треба вивчити. Функціонування фінансового ринку підпорядковане певним статистичним закономірностям. Якщо учасник ринку не може отримати бажаний для себе прибуток на forex або зазнає збитки, то це не злий намір ринку forex, а всього лише незнання статистичних законів його функціонування. Якщо не відомі статистичні закони функціонування ринку, то неможливо отримати більш-менш достовірні прогнози forex і, відповідно, заздалегідь включати найбільш перспективні валюти в спекулятивний портфель. Звідси витікає, що мета вивчення ринку forex стосовно валютних спекуляцій одна - це прагнення отримати достовірні прогнози і використовувати ці прогнози для вироблення спекулятивних стратегій.

Тому максимізації прибутку професійного учасника-аналітика повинна складатися з послідовності кроків:

  •  вивчення законів функціонування ринку;
  •  подальше оптимальне прогнозування ринкової ситуації (прогнози forex);
  •  ухвалення оптимальних рішень за результатами прогнозування.

PAGE  92


Види валютних ринків

За спеціалізацією

За видами валютних операцій

ринки окремих розрахункових одиниць

ринки процентних ставок на іноземні валюти

ринки конверсійних операцій

своп-ринки

спот-ринки

форвард-ринки

ф’ючерсні ринки

Забезпечення торгівлі і инвестиций

Хеджування

Спекуляції

Призначення валютного ринку

Валютний ринок

Ринок цінних паперів

Грошовий ринок

  •  Попит на гроші;
  •  Інфляція;
  •  Дії уряду

Політичні умови

«Людський» чинник

кономічні фактори

  •  Паритет процентних ставок
  •  Економічні умови;
  •  Попит на капітал та його пропозиція;

Процентна ставка

Обсяг Imp, Exp

Exp

ExpК

M”

Imp

ImpК

A’

A

EUR/USD

С

С

M

Валютні угоди спот

Інструменти валютного ринку

Валютні угоди

Деривативи ОТС

Форвардні валютні угоди

Форвард «аутрайт»

Валютні свопи

  •  Валютний курс
    •  амер. долар
    •  евро;
  •  Крос-курс

Синтетична угода по валютному обміну(SAFE)

Валютні опціони

Валютно-процентні свопи

Валютні ф’ючерси

  •  Готівкові опціони
  •  Опціони на фючерс

Способи проведення операцій на ринку FOREX

MARKET ORDER

LIMIT ORDER

Поняття трансакції

BUY

SELL

STOP LOSS

TAKE PROFIT

  •  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8536. Движение как коренное свойство материи 14.71 KB
  Движение как коренное свойство материи Материя обладает неотъемлемыми свойствами - атрибутами, главными из которых являются движение, пространственно временная определенность и отражение. Структурность материи, существование в ней определенного типа...
8537. Пространство и время как форма существования материи 19.78 KB
  Пространство и время как форма существования материи Пространство - это объективная форма существования материи, которая характеризует взаимное расположение материальных объектов способность их занимать определенный об и иметь определенную форму, с...
8538. Теория познания: проблема познаваемости в философии. Сенсуализм рационализм 19.04 KB
  Теория познания: проблема познаваемости в философии. Сенсуализм рационализм На первых этапах исторического развития человеческой цивилизации потребность в познании мира в той или иной мере удовлетворялась в мифологическом и религиозных объяснениях п...
8539. Понятие истины: Объективность, противоречивость, процессуальность, конкретность 19.15 KB
  Понятие истины: Объективность, противоречивость, процессуальность, конкретность. Истина - гносеологическая характеристика мышления в его отношении к своему предмету. Имеются разные понимания истины.: Истина - это соответствие знаний действитель...
8540. Диалектика абсолютной и относительной истины 15.98 KB
  Диалектика абсолютной и относительной истины. Истина - такое знание, которое отражает объективную реальность предмета, процесса, явления такими, какими они есть на самом деле. Истина объективна, это проявляется в том, что содержание нашего знания не...
8541. Агностицизм и его разновидности 16.42 KB
  Агностицизм и его разновидности Агностицизм (от греч. - недоступный познанию) - учение, отрицающее полностью или частично возможность познания мира. Термин введен английским естествоиспытателем Гексли, однако выражение позиции агностицизма...
8542. Философия как феномен культуры 18.4 KB
  Философия как феномен культуры. Понятие мировоззрения. Исторические типы мировоззрения Философия как наука. Предмет, объект и основные направления философии как науки Философия как феномен культуры. Философия (древнегреч...
8543. Философия древнего мира 22.65 KB
  Философия древнего мира Культурологические предпосылки возникновения философии. Философия Др.Индии и Китая Античные натуры философии Античные философии классического периода Философия периода эллинизма Предпосылки...
8544. Философия средних веков и эпохи Возрождения 21.52 KB
  Философия средних веков и эпохи Возрождения Основные принципы и проблемы средневековой философии. Философия периода патристики Философия периода схоластики Общая характеристика и основные проблемы философии эпохи Возрождения...