50237

Предмет и объект социологии, основные функции. Структура и уровни социологического знания

Доклад

Социология, социальная работа и статистика

Социология – один из способов изучения людей. Социологи стремятся выяснить, «почему люди ведут себя определенным образом, почему они образуют группы, почему они поклоняются чему-то, женятся, разводятся, учатся, голосуют»

Русский

2014-03-31

17.51 KB

0 чел.

Предмет и объект социологии, основные функции. Структура и уровни социологического знания.

Социология – один из способов изучения людей. Социологи стремятся выяснить, «почему люди ведут себя определенным образом, почему они образуют группы, почему они поклоняются чему-то, женятся, разводятся, учатся, голосуют», то есть они изучают всё то, что происходит с людьми, когда они взаимодействуют друг с другом. Социологию можно определить как научное изучение общества и социальных отношений. Объектом социологии является общество, то есть люди, объединенные в общество и протекающие в обществе многообразные процессы сотрудничества, взаимопомощи, соперничества людей, объединение в семейные, профессиональные, религиозные группы. Социология изучает общество сквозь призму социальных явлений, процессов и отношений. Своеобразие объекта социологии можно определить как развитие общества и взаимодействующих в его рамках и условиях людей и их групп. Если объект исследований находится не в сознании человека его изучающего, то предмет находится всецело в голове того человека, который исследует какой-то объект окружающей действительности. Предмет возникает тогда, когда исследователь выделяет из объекта исследований какие-то существенно - важные для него, в данный момент и в данном отношении, стороны, части или особенности. Объект – это то, что видит исследователь, а предмет – то, на что направлен его взор. Предмет социологии – есть выделение из всех многообразных проявлений определенного набора социальных отношений и взаимодействий как на уровне общества в целом, так и на уровне отдельного человека. Социолог видит общество как многоплановую картину многообразных взаимодействий различных людей. Эти люди связаны с другими людьми какими-либо осмысленными отношениями, например, родства, дружбы, вражды и взаимодействуют с другими людьми, объединяющихся в определенные группы. Предметом социологии являются исследования взаимодействия личностей и социальных групп в их структурных взаимозависимостях в определенных условиях их существования.

Современная социология как наука о социальных закономерностях развития общества выполняет достаточно широкие функции. Познавательная функция. Социология изучает и объясняет закономерности социального развития на различных уровнях общественной системы. Прогностическая функция. На основе знания закономерностей общественного развития социология способна строить кратко-, средне- и долгосрочные прогнозы в сфере демографии, социальных структур, урбанизации, уровня жизни, избирательных кампаний и т. п.

Функция социального проектирования. В задачу социального проектирования входит разработка оптимальных моделей не только организации различных социальных общностей, например, трудового коллектива. В странах с развитым гражданским обществом большая часть профессионально подготовленных социологов занимается именно такой работой. Социально-технологическая функция. Типичным примером является создание служб социального развития на предприятиях, в крупных организациях, объединениях, где работают профессиональные социологи.

Управленческая функция. Социология, в особенности прикладная, напрямую связана с управленческой деятельностью. Без социологической подготовки и социологических знаний заниматься управлением в современных условиях практически невозможно.

Идеологическая функция. Как и любая другая наука об обществе, социология несет определенную идеологическую нагрузку хотя бы потому, что объясняет состояние общества, общественных процессов, изучает общественное мнение, образ жизни, рейтинг политических деятелей и т. п.

Структура социологии. Современная социология представляет собой сложную разветвленную систему научного знания, которая может быть структурирована по различным основаниям. В зависимости от объекта исследования социология подразделяется на общетеоретическую, отраслевую и микросоциологию.

Общетеоретическая социология как макросоциологическое исследование ориентирована на выявление общих закономерностей функционирования и развития общества как целостной социальной системы. Отраслевая социология как социологическое исследование среднего уровня занимается изучением отдельных сфер социальной жизни. В ней выделяют три раздела: исследование социальных институтов (социология семьи, образования, науки, политики, права и т. д.); исследование социальных общностей (социология социально-профессиональных групп, толпы, публики, этнических общностей, территориально-региональных образований и др.); исследование социальных процессов (социология конфликтов, урбанизации, процессов массовой коммуникации и т. д.). Микросоциология изучает социальные явления и процессы сквозь призму конкретных взаимодействий людей в их повседневной жизни.

В зависимости от уровня получаемого знания социология подразделяется на теоретическую и эмпирическую. Для теоретического социологического исследования первостепенное значение имеют глубокое обобщение накопленного фактического материала и создание на этой основе теорий и концепций, объясняющих закономерности развития социальных явлений и процессов. Эмпирическая социология занимается сбором фактических данных и их первичной обработкой. В зависимости от целей и задач социологические исследования подразделяются на фундаментальные и прикладные.

Представление о структуре социологии постоянно эволюционирует, меняется и уточняется по мере развития самой социологической мысли.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25154. Вірогідне та достовірне знання 28.5 KB
  В науковому пізнанні поняття достовірне знання виконує дві основні функції: оціночну та методологічну. Оціночна функція поняття достовірність як показано в роботі Обєктивне знання К.Поппера полягає у визначенні відношення одного знання до іншого.
25155. Концепця негативної діалектики 30.5 KB
  Концепця негативної діалектики Негативна діалектика термін Теодора Адорно назва методології що функціонувала як критика до тенденцій схильного до універсалізації раціонального розуму Просвітництва зокрема того який знаходить свій вияв у процесі діалектичного розвязання. Термін вперше зявляється в друці в 1966 році в книзі Адорно Негативна діалектика. Адорно: розвязання діалектичного протиставлення Ф. Адорно критично називає таке опосередкування мисленням ідентичності.
25156. Російська релігійна філософія. Принципи всеєдності 31.5 KB
  Тому осягаючи істину в своїй теоретичній діяльності пізнаючий субєкт має брати суще не тільки в його даній дійсності але і в його цілісності універсальності тобто прагнути до пізнання всього у всьому в розвиваючій ся в полярних визначеннях єдності. Безумовна єдність як досконалий синтез істини добра і краси0 осягається за Соловйовим лише засобами цілісного знання. За своєю структурою цілісне знання є органічною єдністю синтезом таких 3х необхідних компонентів як теологія філософія і досвідна наука. Тільки такий...
25157. Підсумкова робота Йєнського періоду творчості 34.5 KB
  тотожність буття та мислення світ як прояв ідеї поняття Духа процес самопізнання Абсолютною Ідеєю самої себе і процес породження дійсності тобто в феноменології розглядається еволюція людської свідомості розробка і реалізація принципу історизму формування ідеї тріадичності теза антитеза синтез істина як процес діалектика володаря і раба Абсолютна ідея в своєму розвитку проходить три етапи: розвиток ідеї у власному лоні в стихії чистого мислення Логіка розвиток ідеї у формі інобуття тобто в формі природи Філософія...
25158. Ідеалізація та ідеальні обєкти в науковому пізнанні 37.5 KB
  Ці предмети існують поза і незалежно від суб'єкта що пізнає і відображаються їм за допомогою органів почуттів мислення й мови. Вони називаються ідеалізованими об'єктами а процес їхнього створення ідеалізацією. Ясно що створення ідеалізованого об'єкта необхідно містить у собі абстракцію відволікання від ряду сторін і властивостей досліджуваних конкретних предметів. Але якщо ми обмежимося тільки цим те ще не одержимо ніякого цілісного об'єкта а просто знищимо реальний об'єкт або ситуацію.
25159. Суспільно-культурологічні засади еліністично-римської філософії, її періодизація 30.5 KB
  В стоїцизмі знаходить своє обґрунтування натурфілософія епохи еллінізму. Необхідно обґрунтувати ідеал внутрішньої свободи відбувається обґрунтування становища людини в новому світі світі монархії деспотичний режим. Але система обґрунтування в різних школах була різна. Головна задача філософії обґрунтування та досягнення щастя людини.
25160. Єдність та багатоманітність історії як філософсько-історична проблема 29 KB
  Єдність та багатоманітність історії як філософськоісторична проблема. Осягнення всесвітньої історії в її єдності і багатоманітності проявів головна мета філософії історії. На відміну від дослідження історика який зосереджується на описі одиничних фактів філософське осмислення історії завжди намагається усвідомити ціліснсть історичного процесу. Вихідною при поясненні окремих явищ історії з філософсько історичної позиції є ідея закономірності історичного розвитку і саме вона становить фундамент для побудови загального...
25161. Ідеологія, її місце в житті суспільства 26 KB
  В ній з більшою чи меншою адекватністю виражено їх соціальне становище колективний інтерес історичну еволюцію сучасний стан можливі перспективи розвитку Можна визначити ряд характеристик ідеології з метою кращого усвідомлення даного феномену: завжди дає цілісну картину світу акцентуючи увагу на місці і ролі людини в цьому світі; інтерферує знання отримані попередніми поколіннями; стимулює і направляє людську поведінку інтегруючи суспільні дії; є організуючою формою громадського життя; в цілому визначає перетворення розвиток і...
25162. Ф.Шеллінг про місце натурфілософії в системі знання 25.5 KB
  Система трансцендентального ідеалізму це шлях від субєкта до обєкта. А натурфілософія це шлях від обєкта до субєкта. А як в природі зародилося це ідеальне Цим ідеальним є дух або безкінцевий субєкт. В абсолютному розумі суб'єкт і об'єкт нерозривно пов'язані створюють цілісну нерозрізнюваність суб'єктивного й об'єктивного .