50263

ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Украинкский

2014-11-16

29 KB

13 чел.

ТЕМА 3: ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

План

1. Поняття та правовий статус преси в Україні

2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

(Закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів»).

Питання 1. Поняття та правовий статус преси в Україні

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Діяльність друкованих ЗМІ ґрунтується на таких засадах:

1. Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань – означає право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ.

Виключення – друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для:

а) поширення відомостей, розголошення яких забороняється Законом України "Про інформацію";

б) закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

в) пропаганди війни, насильства та жорстокості;

г) розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

д) розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

е) втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність;

ж) розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

2. Заборона цензури (ч. 3 ст. 15 Конституції): друковані ЗМІ є вільними.

Не допускається:

1) створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації;

2) вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ;

3) заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.

3. Економічна самостійність та економічна підтримка діяльності друкованих ЗМІ з боку держави.

Питання 2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Державній реєстрації не підлягають:

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

Процедура реєстрації друкованих ЗМІ:

1. Подання заяви про реєстрацію.

У заяві повинні бути вказані:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). Вимога інших документів забороняється.

2. Розгляд заяви про реєстрацію друкованого ЗМІ.

Здійснюється у місячний строк, протягом якого приймається та письмово повідомляється засновника про одне з таких рішень:

а) державну реєстрацію видання;

б) відмову у державній реєстрації;

в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації може бути оскаржена до суду.

3. Сплата реєстраційного збору та отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Реєстраційний збір сплачується протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

4. Перереєстрація друкованого ЗМІ (факультативна стадія)

Здійснюється в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Питання 3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

Діяльність друкованих засобів масової інформації – це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих ЗМІ, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері.

Суб’єкти діяльності друкованих засобів масової інформації:

1) засновник (особа, яка заснувала друкований ЗМІ) / співзасновники друкованого ЗМІ (особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання; розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності визначається установчим договором);

2) редакція – здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників); діє на підставі статуту, в якому визначаються виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності, та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, що затверджуються засновником.

3) редактор (головний редактор) – є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Він

  1.  керує діяльністю редакції, затверджує рішення редакційної колегії;
  2.  представляє редакцію у відносинах із суб’єктами публічного та приватного права,
  3.  несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації.

4) редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації - створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

5) трудовий колектив редакції;

6) журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням.

7) журналістський колектив;

8) автор;

9) видавець – суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

10) розповсюджувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання.

Питання 4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

Правові, економічні, організаційні засади державної підтримки ЗМІ та соціального захисту журналістів визначає Закон України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів».

Питання 5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

Інформаційні агентства – це зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Види інформаційних агентств:

1) державні та недержавні інформаційні агентства України;

2) іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Представництво інформаційного агентства в Україні – зареєстрована в Україні відповідно до чинного законодавства як суб'єкт інформаційної діяльності будь-яка установа (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність в Україні у сфері інформації відповідно до Законів України "Про інформацію", «Про інформаційні агентства».

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності.

Діяльність інформаційних агентств – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб'єктами діяльності інформаційних агентств є:

1) засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2) його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3) трудовий колектив;

4) творчий колектив;

5) журналіст інформаційного агентства;

6) спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7) автор або власник інформації;

8) видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9) розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10) споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Питання 6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

Аналогічно до питання про друковані ЗМІ відповідно до ст. ст. 12–17 Закону України «Про інформаційні агентства».

Питання 7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

Продукція інформаційного агентства – це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Є власністю інформаційного агентства.

Види продукції інформаційного агентства: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційного агентства розповсюджується через засоби комунікації, такі як: друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Державним інформаційним агентствам надається першочергове право перед іншими інформаційними агентствами на використання засобів комунікації для розповсюдження інформації, яка має особливе значення для держави і суспільства.

Основою відносин між інформаційним агентством та розповсюджувачем-власником (користувачем) засобу комунікації є договір.

Розповсюджувач – власник (користувач) засобу комунікації укладає договір з інформаційним агентством за наявності у останнього свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта інформаційної діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64661. АНАЛИЗ МЕТОДОВ КОЛЬКУЛИРОВАНИЯ СЕБЕСТОИМОСТИ ПРОДУКЦИИ 256.15 KB
  Цель курсовой работы - проанализировать методы учета себестоимости продукции. Данная цель реализуется в работе на основе решения следующих задач: раскрыть понятие и сущность себестоимости продукции и описать основные методы учета затрат и калькулирования себестоимости.
64662. Технико-экономическое обоснование предпринимательского решения по созданию нового производства 95.99 KB
  Расчет текущих издержек на производство и реализацию продукции Определение выручки от реализации продукции финансовых результатов реализации проекта и критического объема производства Исходя из поставленной цели курсовой работы необходимо решить следующие задачи: обосновать состав и содержание...
64663. Состояние письма учащихся младших классов школы для детей с ТНР 5.23 MB
  Цель исследования: выявить особенности письма учащихся младших классов школы с ТНР. Гипотеза исследования. Мы предполагаем, что у детей 2 класса с ТНР будут наблюдаться трудности в формировании письма, проявляющиеся в ошибках языкового анализа и синтеза...
64664. КОММЕРЧЕСКИЕ БАНКИ И ИХ ФУНКЦИИ В РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКЕ 376.41 KB
  Банки составляют неотъемлемую часть современного денежного хозяйства, их деятельность тесно связана с потребностями воспроизводства. Они находятся в центре экономической жизни, обслуживают интересы производителей...
64666. Проектирование водоема-копани в Красноармейском районе Волгограда 1.94 MB
  Природными водоемами являются естественные озера и пруды. Чтобы наглядно показать трудоемкость их создания используют такой показатель как отношение объема накопленной воды к объему земляных работ выполняемых для создания водоема.
64668. ОСОБЕННОСТИ РЕГУЛИРОВАНИЯ ТРУДА ЖЕНЩИН И ЛИЦ С СЕМЕЙНЫМИ ОБЯЗАННОСТЯМИ 74.96 KB
  К задачам работы относятся: рассмотрение общей характеристики института охраны труда женщин и лиц с семейными обязанностями: понятия, значения, источников правового регулирования; исследование правовых средств обеспечения безопасных условий труда женщин...