50263

ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Украинкский

2014-11-16

29 KB

17 чел.

ТЕМА 3: ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

План

1. Поняття та правовий статус преси в Україні

2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

(Закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів»).

Питання 1. Поняття та правовий статус преси в Україні

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Діяльність друкованих ЗМІ ґрунтується на таких засадах:

1. Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань – означає право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ.

Виключення – друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для:

а) поширення відомостей, розголошення яких забороняється Законом України "Про інформацію";

б) закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

в) пропаганди війни, насильства та жорстокості;

г) розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

д) розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

е) втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність;

ж) розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

2. Заборона цензури (ч. 3 ст. 15 Конституції): друковані ЗМІ є вільними.

Не допускається:

1) створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації;

2) вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ;

3) заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.

3. Економічна самостійність та економічна підтримка діяльності друкованих ЗМІ з боку держави.

Питання 2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Державній реєстрації не підлягають:

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

Процедура реєстрації друкованих ЗМІ:

1. Подання заяви про реєстрацію.

У заяві повинні бути вказані:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). Вимога інших документів забороняється.

2. Розгляд заяви про реєстрацію друкованого ЗМІ.

Здійснюється у місячний строк, протягом якого приймається та письмово повідомляється засновника про одне з таких рішень:

а) державну реєстрацію видання;

б) відмову у державній реєстрації;

в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації може бути оскаржена до суду.

3. Сплата реєстраційного збору та отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Реєстраційний збір сплачується протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

4. Перереєстрація друкованого ЗМІ (факультативна стадія)

Здійснюється в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Питання 3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

Діяльність друкованих засобів масової інформації – це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих ЗМІ, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері.

Суб’єкти діяльності друкованих засобів масової інформації:

1) засновник (особа, яка заснувала друкований ЗМІ) / співзасновники друкованого ЗМІ (особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання; розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності визначається установчим договором);

2) редакція – здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників); діє на підставі статуту, в якому визначаються виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності, та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, що затверджуються засновником.

3) редактор (головний редактор) – є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Він

  1.  керує діяльністю редакції, затверджує рішення редакційної колегії;
  2.  представляє редакцію у відносинах із суб’єктами публічного та приватного права,
  3.  несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації.

4) редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації - створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

5) трудовий колектив редакції;

6) журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням.

7) журналістський колектив;

8) автор;

9) видавець – суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

10) розповсюджувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання.

Питання 4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

Правові, економічні, організаційні засади державної підтримки ЗМІ та соціального захисту журналістів визначає Закон України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів».

Питання 5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

Інформаційні агентства – це зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Види інформаційних агентств:

1) державні та недержавні інформаційні агентства України;

2) іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Представництво інформаційного агентства в Україні – зареєстрована в Україні відповідно до чинного законодавства як суб'єкт інформаційної діяльності будь-яка установа (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність в Україні у сфері інформації відповідно до Законів України "Про інформацію", «Про інформаційні агентства».

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності.

Діяльність інформаційних агентств – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб'єктами діяльності інформаційних агентств є:

1) засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2) його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3) трудовий колектив;

4) творчий колектив;

5) журналіст інформаційного агентства;

6) спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7) автор або власник інформації;

8) видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9) розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10) споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Питання 6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

Аналогічно до питання про друковані ЗМІ відповідно до ст. ст. 12–17 Закону України «Про інформаційні агентства».

Питання 7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

Продукція інформаційного агентства – це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Є власністю інформаційного агентства.

Види продукції інформаційного агентства: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційного агентства розповсюджується через засоби комунікації, такі як: друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Державним інформаційним агентствам надається першочергове право перед іншими інформаційними агентствами на використання засобів комунікації для розповсюдження інформації, яка має особливе значення для держави і суспільства.

Основою відносин між інформаційним агентством та розповсюджувачем-власником (користувачем) засобу комунікації є договір.

Розповсюджувач – власник (користувач) засобу комунікації укладає договір з інформаційним агентством за наявності у останнього свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта інформаційної діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73238. Расчет цеха производства рыбных продуктов 119.83 KB
  Нежность мягкость рыбы острота вкусовых и ароматических ощущений обилие приправ и специй пряностей ароматических трав соусов все это способствует приготовлению широкого ассортимента вкусных блюд из рыбы. Наиболее богатыми белком видами рыб считаются лосось форель семга белуга другими словами все рыбы отрядов лососевые и осетровые. В наибольшей степени это касается жирных морских сортов рыбы – лосось скумбрия сельдь форель семга и др. Естественно следует учитывать что при длительном хранении заморозке не говоря уже о...
73239. Коррекция страхов у детей дошкольного возраста 217.5 KB
  Страхи, эмоциональные нарушения поддаются коррекции и без последствий проходят у детей до десяти лет. Поэтому чрезвычайно важно своевременно обращаться к специалисту, принять меры по преодолению фобий у ребёнка.
73240. Объяснение основного психического эффекта 273.44 KB
  Автор пропагандирует материал этой статьи для преподавания в школах. Как можно видеть, тут нет ничего сложного, особенно если сравнить с материалом по химии или молекулярной генетике, какой уже преподаётся. Нельзя не понимать, чем дух отличается от тела; учить этому надо начинать ещё в школе. Те, кто согласен с этим мнением – поддержите инициативу автора.
73241. Коррекция гиперактивного поведения детей младшего школьного возраста (с синдромом дефицита внимания) 430.5 KB
  Раскрыть проблемы гиперактивного поведения младших школьников в исследованиях отечественных и западных психологов; осуществить выбор методов коррекции гиперактивного поведения младших школьников с синдромом дефицита внимания; провести эмпирическое исследование по коррекции гиперактивного поведения младших школьников с синдромом дефицита внимания и проанализировать его результаты.
73242. Управління зовнішньоекономічноюю діяльністю ПАТ «ПБК «Радомишль» 647 KB
  Визначити суть та зміст управління зовнішньоекономічною діяльністю; охарактеризувати елементи управління зовнішньоекономічною діяльністю; розглянути показники ефективності управління зовнішньоекономічної діяльності; висвітлити загальну характеристику підприємства; провести діагностику фінансово-господарської діяльності підприємства; оцінити рівень управління ЗЕД підприємства...
73243. Українська держава як суб’єкт міжнародних відносин та напрямки її зовнішньоекономічної політики 994.5 KB
  Аналіз міжнародних економічних відносин України з Бельгією Грузією та Казахстаном дозволить дізнатися про співпрацю та динаміку її змін нашої держави з даними країнами на протязі 2007-2011 років. Метою курсової роботи є визначення сучасного стану та питомої ваги зовнішньоекономічних зв’язків що впливають на міжнародні економічні відносини України з Бельгією Грузією та Казахстаном а також пошук шляхів для економічної інтеграції з даними країнами. Завданнями даної роботи є: проведення діагностики економічної ситуації у обраних...
73244. Амортизационная политика предприятия и оценка ее эффективности 83 KB
  Амортизационная политика является составной частью общей научно –технической политики государства. Устанавливая норму амортизации, порядок ее начисления и использования, государство регулирует темпы и характер воспроизводства в отраслях, а именно через норму амортизации задается скорость обесценивания, а через ее –скорость обновления производственных фондов.
73245. Розумове виховання молодших школярів у навчальному процесі 144 KB
  Розумове виховання потрібне людині не тільки для праці, а й для повноти духовного життя. Уміти творчо мислити і бути розумною повинна бути кожна людина, бо розум конче необхідний в усіх сферах людського життя. Тому справжнє розумове виховання орієнтує людину на життя в усіх його складностях.
73246. Опыт издания журнала «Мир Фантастики» 115 KB
  Журналы о фантастике и фэнтези не эксклюзивная русская находка. Первые журналы с подобной тематикой появились ещё до второй мировой войны, на пике интереса к техническим достижениям, казавшимися простым обывателям, чем-то сверхъестественным. Но в России на постоянной основе не один из подобных журналов до конца прошлого века не издавался.