50263

ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Украинкский

2014-11-16

29 KB

25 чел.

ТЕМА 3: ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

План

1. Поняття та правовий статус преси в Україні

2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

(Закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів»).

Питання 1. Поняття та правовий статус преси в Україні

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Діяльність друкованих ЗМІ ґрунтується на таких засадах:

1. Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань – означає право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ.

Виключення – друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для:

а) поширення відомостей, розголошення яких забороняється Законом України "Про інформацію";

б) закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

в) пропаганди війни, насильства та жорстокості;

г) розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

д) розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

е) втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність;

ж) розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

2. Заборона цензури (ч. 3 ст. 15 Конституції): друковані ЗМІ є вільними.

Не допускається:

1) створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації;

2) вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ;

3) заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.

3. Економічна самостійність та економічна підтримка діяльності друкованих ЗМІ з боку держави.

Питання 2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Державній реєстрації не підлягають:

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

Процедура реєстрації друкованих ЗМІ:

1. Подання заяви про реєстрацію.

У заяві повинні бути вказані:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). Вимога інших документів забороняється.

2. Розгляд заяви про реєстрацію друкованого ЗМІ.

Здійснюється у місячний строк, протягом якого приймається та письмово повідомляється засновника про одне з таких рішень:

а) державну реєстрацію видання;

б) відмову у державній реєстрації;

в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації може бути оскаржена до суду.

3. Сплата реєстраційного збору та отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Реєстраційний збір сплачується протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

4. Перереєстрація друкованого ЗМІ (факультативна стадія)

Здійснюється в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Питання 3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

Діяльність друкованих засобів масової інформації – це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих ЗМІ, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері.

Суб’єкти діяльності друкованих засобів масової інформації:

1) засновник (особа, яка заснувала друкований ЗМІ) / співзасновники друкованого ЗМІ (особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання; розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності визначається установчим договором);

2) редакція – здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників); діє на підставі статуту, в якому визначаються виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності, та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, що затверджуються засновником.

3) редактор (головний редактор) – є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Він

  1.  керує діяльністю редакції, затверджує рішення редакційної колегії;
  2.  представляє редакцію у відносинах із суб’єктами публічного та приватного права,
  3.  несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації.

4) редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації - створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

5) трудовий колектив редакції;

6) журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням.

7) журналістський колектив;

8) автор;

9) видавець – суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

10) розповсюджувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання.

Питання 4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

Правові, економічні, організаційні засади державної підтримки ЗМІ та соціального захисту журналістів визначає Закон України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів».

Питання 5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

Інформаційні агентства – це зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Види інформаційних агентств:

1) державні та недержавні інформаційні агентства України;

2) іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Представництво інформаційного агентства в Україні – зареєстрована в Україні відповідно до чинного законодавства як суб'єкт інформаційної діяльності будь-яка установа (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність в Україні у сфері інформації відповідно до Законів України "Про інформацію", «Про інформаційні агентства».

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності.

Діяльність інформаційних агентств – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб'єктами діяльності інформаційних агентств є:

1) засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2) його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3) трудовий колектив;

4) творчий колектив;

5) журналіст інформаційного агентства;

6) спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7) автор або власник інформації;

8) видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9) розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10) споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Питання 6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

Аналогічно до питання про друковані ЗМІ відповідно до ст. ст. 12–17 Закону України «Про інформаційні агентства».

Питання 7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

Продукція інформаційного агентства – це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Є власністю інформаційного агентства.

Види продукції інформаційного агентства: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційного агентства розповсюджується через засоби комунікації, такі як: друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Державним інформаційним агентствам надається першочергове право перед іншими інформаційними агентствами на використання засобів комунікації для розповсюдження інформації, яка має особливе значення для держави і суспільства.

Основою відносин між інформаційним агентством та розповсюджувачем-власником (користувачем) засобу комунікації є договір.

Розповсюджувач – власник (користувач) засобу комунікації укладає договір з інформаційним агентством за наявності у останнього свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта інформаційної діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28696. Конец двоевластия и установление единовластия Временного правительства. Антинародная политика Временного правительства. Провозглашение России Республикой. Центральные и местные органы власти и управления 13.46 KB
  Конец двоевластия и установление единовластия Временного правительства. Антинародная политика Временного правительства. Центральные и местные органы власти и управления. На 1 съезде Советов рабочих и солдатских депутатов была принята резолюция о сотрудничестве с Временным праввом.
28697. Политическая и законотворческая деятельность Временного правительства по основным социально-политическим и экономическим проблемам страны 13.75 KB
  правво принимает ряд правовых актов значительно расширяющих демократиче права и свободы граждан. В марте принимается постановление О кооперативных товариществах и их союзах возникающих без особого разрешения правитвенной власти. Вместе с тем правво отказывся от некотх чрезвычх мер запретив аресты без суда и ограничив число областей объявленных на военном положи постановле О лицах арестованных во внесудом порядке.
28698. Октябрьское вооруженное восстание 1917 г. и установление диктатуры пролетариата в России 13.87 KB
  Комитет состоял из представителей армии профсоюзов фабричнозаводских комитетов военных секций Советов и др. Важная роль в становлении Советского государства и государственного аппарата принадлежала Всероссийскому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов. Ленин выдвинул идею диктатуры пролетариата в виде республики Советов. Новый госный строй России диктатуру пролетариата в виде республики Советов окончательно утвердила принятая 10 июля 1918 г.
28699. II-ой Всероссийский съезд Советов, его состав. Исторические декреты съезда о мире и земле 12.38 KB
  IIой Всероссийский съезд Советов его состав. Исторические декреты съезда о мире и земле. Важная роль в становлении Советского гос0ва и государственного аппарата принадлежала Всероссийскому съезду Советов рабочих и солдатских депутатов. Съезд больш.
28700. Слом старого государственного аппарата после Октябрьского вооруженного восстания1917г Упразднение органов буржуазного самоуправления. Роспуск Учредительного собрания 12.77 KB
  Руководство этим процессом осуществляли Всероссийские съезды Советов Петроградский ВРК ВЦИК НКВД и другие органы. когда Декретом ВЦИК и СНН упразднялись все сословия и сословные организации и учреждения. Председатель ВЦИК Я. Свердлов от имени ВЦИК и ЦК партии большевиков зачитал и предложил принять Декларацию прав трудящегося и эксплуатируемого народа.
28701. Военно-революционный комитет Петрограда и его роль в переходе власти к Советам. Создание милиции, судебных органов, ВЧК и Красной Армии, их компетенции и борьба против контрреволюции 14.26 KB
  Создание милиции судебных органов ВЧК и Красной Армии их компетенции и борьба против контрреволюции.10 вводится в действие приказ По рабочей милиции. НКВД и Наркомюст утвердили совместную инструкцию Об организации советской рабочекрестьянской милиции. Руководство органами милиции осуществляло Главное управление рабочекрестьянской милиции НКВД РСФСР.
28702. «Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа», ее содержание и значение 12.2 KB
  Декларация прав трудящегося и эксплуатируемого народа ее содержание и значение. Декларация Прав Трудящегося И Эксплуатируемого Народа важнейший конституционный акт Советской республики законодательно закрепивший завоевания Октябрьской революции и провозгласивший основные принципы и задачи социалистического государства. Декларация была утверждена III Всероссийским съездом рабочих солдатских и крестьянских депутатов. Декларация состояла из четырех разделов.
28703. «Декларация прав народов России», ее содержание и значение 15 ноября 1917 г. 11.56 KB
  Декларация прав народов России ее содержание и значение 15 ноября 1917 г. Исполняя волю съездов Совет Народных Комиссаров решил положить в основу своей деяти по вопросу о национальностях России следующие начала: 1 Равенство и суверенноcть народов России. 2 Право народов России на свободное самоопределение вплоть до отделения и образования самостоятельного государства. 4 Свободное развитие национальных меньшинств и этнографических групп населяющих территорию России.
28704. Мероприятия Советского государства по созданию новой экономики. Национализация банков связи, транспорта, внешней торговли, крупной промышленности 13.92 KB
  ВСНХ принял постановление согласно котму все частные предпря с числом рабочих свыше 5 при наличии механического двигателя на предприятии или 10 без двигателя человек объявлялись национализированными. органа по рукву эккой страны учреждался Высший совет народного хозва ВСНХ. ВСНХ действовал в качестве органа при правве. ВСНХ д.