50263

ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

Лекция

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Украинкский

2014-11-16

29 KB

10 чел.

ТЕМА 3: ДРУКОВАНІ ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (ПРЕСА) В УКРАЇНІ ТА ПРАВОВИЙ СТАТУС ІНФОРМАЦІЙНИХ АГЕНТСТВ

План

1. Поняття та правовий статус преси в Україні

2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

(Закони України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів»).

Питання 1. Поняття та правовий статус преси в Україні

Друковані ЗМІ (преса) – це періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

Додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу є окремими періодичними і такими, що продовжуються, друкованими виданнями і підлягають реєстрації на загальних підставах.

Друковані видання можуть включати до свого складу інші носії інформації, розповсюдження яких не заборонено чинним законодавством України.

Друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами.

Стиль і лексика друкованих засобів масової інформації мусять відповідати загальновизнаним етично-моральним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.

Діяльність друкованих ЗМІ ґрунтується на таких засадах:

1. Свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань – означає право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих ЗМІ.

Виключення – друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані для:

а) поширення відомостей, розголошення яких забороняється Законом України "Про інформацію";

б) закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;

в) пропаганди війни, насильства та жорстокості;

г) розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;

д) розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;

е) втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність;

ж) розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його представника.

2. Заборона цензури (ч. 3 ст. 15 Конституції): друковані ЗМІ є вільними.

Не допускається:

1) створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації;

2) вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ;

3) заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.

3. Економічна самостійність та економічна підтримка діяльності друкованих ЗМІ з боку держави.

Питання 2. Процедура реєстрації друкованих засобів масової інформації

Друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Державній реєстрації не підлягають:

1) законодавчі, офіційні нормативні та інші акти, бюлетені судової практики, що видаються органами законодавчої, судової та виконавчої влади;

2) інформаційні матеріали та документація, що видаються підприємствами, організаціями, навчальними закладами і науковими установами з метою використання їх у своїй діяльності;

3) видана за допомогою технічних засобів друкована продукція, не призначена для публічного розповсюдження, або машинописна, розмножувана на правах рукопису.

Процедура реєстрації друкованих ЗМІ:

1. Подання заяви про реєстрацію.

У заяві повинні бути вказані:

1) засновник (співзасновники) видання;

2) вид видання;

3) назва видання;

4) мова видання;

5) сфера розповсюдження (місцева, регіональна, загальнодержавна, зарубіжна) та категорії читачів;

6) програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість;

7) передбачувані періодичність випуску, обсяг і формат видання;

8) юридична адреса засновника, кожного із співзасновників та його (їх) банківські реквізити;

9) місцезнаходження редакції.

Реєструючий орган має право зажадати від засновника (співзасновників) подання документів, якими підтверджується його (їх) цивільна правоздатність та цивільна дієздатність (паспорт, статут, договір між співзасновниками, договір з правонаступником, довіреність тощо). Вимога інших документів забороняється.

2. Розгляд заяви про реєстрацію друкованого ЗМІ.

Здійснюється у місячний строк, протягом якого приймається та письмово повідомляється засновника про одне з таких рішень:

а) державну реєстрацію видання;

б) відмову у державній реєстрації;

в) зупинення строку розгляду заяви про реєстрацію.

Відмови в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації може бути оскаржена до суду.

3. Сплата реєстраційного збору та отримання свідоцтва про державну реєстрацію

Реєстраційний збір сплачується протягом одного місяця з дня одержання письмового повідомлення реєструючого органу про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації.

Засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

4. Перереєстрація друкованого ЗМІ (факультативна стадія)

Здійснюється в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Питання 3. Правові основи редакційно-видавничої та іншої інформаційної діяльності преси в Україні

Діяльність друкованих засобів масової інформації – це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.

Діяльність друкованих ЗМІ, спрямована на отримання прибутку, є підприємницькою діяльністю у цій сфері.

Суб’єкти діяльності друкованих засобів масової інформації:

1) засновник (особа, яка заснувала друкований ЗМІ) / співзасновники друкованого ЗМІ (особи, які об'єдналися з метою спільного заснування видання; розподіл між співзасновниками обов'язків щодо виробничого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності визначається установчим договором);

2) редакція – здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника (співзасновників); діє на підставі статуту, в якому визначаються виробничі, майнові, фінансові та інші умови її діяльності, та реалізує програму друкованого засобу масової інформації, що затверджуються засновником.

3) редактор (головний редактор) – є керівником редакції, уповноваженим на те засновником (співзасновниками). Він

  1.  керує діяльністю редакції, затверджує рішення редакційної колегії;
  2.  представляє редакцію у відносинах із суб’єктами публічного та приватного права,
  3.  несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності друкованого засобу масової інформації.

4) редакційна колегія – дорадчий орган управління діяльністю редакції друкованого засобу масової інформації - створюється, діє та припиняє свою діяльність відповідно до статуту редакції і очолюється її редактором (головним редактором).

5) трудовий колектив редакції;

6) журналіст – творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням.

7) журналістський колектив;

8) автор;

9) видавець – суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації, на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;

10) розповсюджувач – суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання.

Питання 4. Державна підтримка ЗМІ та соціальний захист журналістів

Правові, економічні, організаційні засади державної підтримки ЗМІ та соціального захисту журналістів визначає Закон України «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів».

Питання 5. Поняття та особливості створення інформаційних агентств в Україні

Інформаційні агентства – це зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг.

Види інформаційних агентств:

1) державні та недержавні інформаційні агентства України;

2) іноземні інформаційні агентства, які діють в Україні через свої представництва.

Представництво інформаційного агентства в Україні – зареєстрована в Україні відповідно до чинного законодавства як суб'єкт інформаційної діяльності будь-яка установа (бюро, представництво, корпункт тощо), що представляє в Україні державне або недержавне інформаційне агентство, зареєстроване як юридична особа згідно з чинним законодавством відповідної країни, і яке здійснює свою діяльність в Україні у сфері інформації відповідно до Законів України "Про інформацію", «Про інформаційні агентства».

Інформаційне агентство набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації.

Інформаційне агентство діє на підставі свого статуту (положення), яким визначаються його мета та завдання, функції та порядок діяльності.

Діяльність інформаційних агентств – це збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції.

Суб'єктами діяльності інформаційних агентств є:

1) засновник (співзасновники) інформаційного агентства;

2) його керівник (директор, генеральний директор, президент та ін.);

3) трудовий колектив;

4) творчий колектив;

5) журналіст інформаційного агентства;

6) спеціаліст у галузі засобів комунікації;

7) автор або власник інформації;

8) видавець (виробник) продукції інформаційного агентства;

9) розповсюджувач продукції інформаційного агентства;

10) споживач продукції інформаційного агентства.

Інформаційне агентство може виступати як засновник (співзасновник) інших засобів масової інформації, бути автором або власником інформації, видавцем (виробником) інформаційної продукції, розповсюджувачем і споживачем інформаційної продукції.

Питання 6. Процедура та умови реєстрації інформаційних агентств

Аналогічно до питання про друковані ЗМІ відповідно до ст. ст. 12–17 Закону України «Про інформаційні агентства».

Питання 7. Створення та поширення продукції інформаційного агентства

Продукція інформаційного агентства – це матеріалізований результат його діяльності, призначений для розповсюдження з метою задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави. Є власністю інформаційного агентства.

Види продукції інформаційного агентства: електронна, друкована, фото-, кіно-, аудіо- та відеопродукція.

Продукція інформаційного агентства розповсюджується через засоби комунікації, такі як: друковані та екранні видання, радіо, телебачення (кабельне, супутникове, глобальне), електричний та електронний зв'язок (телеграф, телефон, телекс, телефакс), комп'ютерні мережі та інші телекомунікації.

Державним інформаційним агентствам надається першочергове право перед іншими інформаційними агентствами на використання засобів комунікації для розповсюдження інформації, яка має особливе значення для держави і суспільства.

Основою відносин між інформаційним агентством та розповсюджувачем-власником (користувачем) засобу комунікації є договір.

Розповсюджувач – власник (користувач) засобу комунікації укладає договір з інформаційним агентством за наявності у останнього свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта інформаційної діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46369. Требования к качеству подготавливаемой продукции скважин 10.22 MB
  Добыча нефти и нефтяного газа – это совокупность технологических процессов осуществляемых на НГДП с целью получения этих продуктов в заданном количестве и определенного качества. При извлечении нефти из недр происходит изменение давления и температуры в результате чего продукция скважин из однофазного состояния переходит в двухфазное т. разгазированную нефть и нефтяной газ; жидкая фаза начнет состоять из нефти и пластовой воды в этом случае поток движущийся по сборным трубопроводам называют трехфазным; для получения товарной нефти и...
46370. ЭТАПЫ И ПРОЦЕДУРЫ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО АУДИТА 927 KB
  Рекомендации по составлению договора на проведение экоаудита Практические рекомендации по проведению совещаний группы экоаудита с руководящим составом аудируемого объекта Инициирование проведения экоаудита осуществляется заказчиком клиентом на проведение экоаудита. При возникновении у клиента потребности в проведении экоаудита в той или иной области деятельности промышленного объекта связанной с воздействием на окружающую среду охраной окружающей средой и природопользованием им формулируются цели и задачи экоаудита и...
46371. Геополитика. Хрестоматия 5.07 MB
  Хрестоматия имеет целью содействовать углубленному представлению студента о влиянии природных факторов на внешнюю и внутреннюю политику государства. После распада Советского Союза произошло образование по сути дела нового государства – Российской Федерации. Геополитика и безопасность Выделение специального раздела рассматривающего связь геополитики и безопасности носит как может показаться несколько искусственный характер поскольку почти все проблемы геополитики самым тесным образом связаны с безопасностью государства....
46372. Дневник-отчет о результатах производственной практики 245.5 KB
  Обучать практической ориентировке на себе; – активизировать зрительноосязательное обследование ребенком своего тела учить рассматривать себя другого ребенка взрослого с соответствующим комментарием увиденного. Посетил занятий а тифлопедагога Дата Форма Тема ФИО Тифлопедагога Краткий анализ Подпись преподавателя 1 2 3 4 5 6 Группое Занятие по СБО Питание В ходе занятий решались следующие цели и задачи: – познакомить детей с разновидностями хлебных изделий; – показать способ приготовления теста вместе с детьми изготовить фигурное...
46373. Основы глобалистики. Учебное пособие 822 KB
  Философия техники и философия человека ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА И МЕСТООБИТАНИЕ ЧЕЛОВЕКА Гомеостатическая деятельность человека При этом конечной целью глобалистики является не только судьба человечества но и Человека.
46374. ДЕЛОВОЕ ОБЩЕНИЕ 322.5 KB
  Понятие общения его типология. Характеристика делового общения Понятие общения. Типология общения. Характеристика делового общения: сущность особенности роль в современном бизнесе.
46375. Управленческий учет. Краткий конспект лекций 944.5 KB
  Введение Цель и сущность управленческого учета Классификация и поведение затрат Системы и методы калькулирования затрат Анализ взаимосвязи затрат объема деятельности и прибыли Анализ релевантной информации для принятия управленческих решений Анализ для принятия решений относительно долгосрочных инвестиций 84 7 Бюджетное планирование и контроль 95 8 Учет по центрам ответственности и оценка их деятельности 108 Литература Процесс управления предусматривает своевременное...
46376. ЛЕКЦИИ ПО МАКРОЭКОНОМИКЕ 2.67 MB
  Критериями являются особенности обслуживания того или иного вида производства. Экономическая свобода – это свобода предпринимательской деятельности наличие конкуренции свобода перелива капитала и экономической информации передвижение трудовых ресурсов разнообразие технологических способов ведения производства. Характеризуется тем что вопросы производства расширение ресурсов решаются единолично государством. Общество получает выгоду от производства благ от государства.
46377. Опыт и эффективность перехода ЖКХ на инновационные формы управления 518.5 KB
  Рыбальченко опыт и эффективность перехода жкх на инновационные формы управления Учебное пособие Москва2008 Спектор В. – экономист соискатель кафедры экономики и инвестирования ГАСИС Опыт и эффективность перехода ЖКХ на инновационные формы управления. В учебном пособии проанализированы основные факторы влияние которых необходимо учитывать при разработке предложений по применению в ЖКХ новых форм управления жилищным фондом и объектами коммунальной инфраструктуры. Дана оценка эффективности перехода на новые формы управления и пути снижения...