50356

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В СИСТЕМАХ ОСВІТЛЕННЯ

Лабораторная работа

Физика

Значну економію електроенергії можна отримати при управлінні освітленням. Входячи в темне приміщення, людина завжди вмикає освітлення, а виходячи з нього, не завжди вимикає. Встановлення датчиків присутності забезпечить вимкнення освітлення при відсутності в приміщенні людей.

Украинкский

2014-01-21

133 KB

7 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №3   Бельського В. В. ЕМ–041

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В СИСТЕМАХ ОСВІТЛЕННЯ

3.1 Мета роботи

Ознайомитися з різними типами ламп, провести порівняльний аналіз їх світлотехнічних характеристик.

3.2 Теоретичні відомості

Економність джерел світла характеризується таким показником, як світловіддача, що являє собою відношення світлового потоку джерела світла до потужності, що споживається. Одиницею вимірювання світловіддачі є люмен на ват (лм/Вт). Чим вище світловіддача, тим менше буде споживання електричної енергії з мережі живлення при тому ж самому світловому потоці.

У процесі експлуатації світильники знижують світловіддачу як внаслідок їхньої запиленості, так і через старіння ламп. У першому випадку необхідне регулярне очищення світильників від пилу, а в другому — заміна світильників після вичерпання їхнього ресурсу.

Для підвищення коефіцієнту використання світильників (відношення світлового потоку, що падає на робочу поверхню, до загального світлового потоку всіх світильників) необхідно внутрішні поверхні приміщень фарбувати в світлі кольори.

При регулярному протиранні засклених поверхонь приміщень (не рідше 2 разів за рік) можливо скоротити термін горіння ламп при двозмінній роботі не менше, ніж на 15% в зимовий період і на 50-70% в літній період.

Значну економію електроенергії можна отримати при управлінні освітленням. Входячи в темне приміщення, людина завжди вмикає освітлення, а виходячи з нього, не завжди вимикає. Встановлення датчиків присутності забезпечить вимкнення освітлення при відсутності в приміщенні людей. У виробничих приміщеннях в період перезміни, перерви на обід можливо зменшити освітленість за допомогою спеціальних таймерів (датчиків часу).

У широких приміщеннях світильники доцільно встановлювати рядами відносно вікон, аби було можливо відключати окремі ряди при нормальному сонячному освітленні.

3.3 Порядок виконання роботи

3.3.1 Зібрати схему відповідно до рисунку

3.3.2 Дослідити вплив рівня напруги на світлотехнічні характеристики лампи розжарення.

Примітка: Під час вимірювання рівня освітленості  вимірювання проводити на трьох відстанях: 0,5, 0,7 та 1,0 м для подальшого осереднення світлового потоку.

3.3.3 Провести серію дослідів з різними типами ламп при номінальній напрузі.

3.3.4 За результатами розрахунків заповнити таблицю.

3.4.5 Зробити висновки по роботі.

Таблиця 1.1 – Дані вимірювання

Тип лампи

Вимірювання

Розрахунки

Відстань L, м

U,B

I, A

P, Вт

Е, лк

Еф, лк

Ел, лк

Cos φ

Ф, лм

Фср, лм

Н, лм/Вт

Лампа розжарювання з відбивачем

0.97

220

0.325

70

640

55

585

0,979

0.87

220

0.325

70

900

75

825

0,979

0.77

220

0.325

70

1100

80

1020

0,979

Лампа розжарювання без відбивача

0.97

200

0.31

60

360

55

305

0,968

3605

3623

60,38

0.87

200

0.31

60

400

75

325

0,968

3291

0.77

200

0.31

60

640

80

560

0,968

4172

0.97

180

0.292

52

200

55

145

0,989

1714

1648

31,69

0.87

180

0.292

52

250

75

175

0,989

1664

0.77

180

0.292

52

290

80

210

0,989

1565

0.97

160

0.275

44

140

55

85

1

1005

1154

26,23

0.87

160

0.275

44

200

75

125

1

1189

0.77

160

0.275

44

250

80

170

1

1267

Люмінесцентна лампа

0.97

220

0.15

22

250

210

40

0,667

236,4

461,3

20,97

0.87

220

0.15

22

350

250

100

0,667

476

0.77

220

0.15

22

480

300

180

0,667

671,4

Розрахунки

У зв'язку зі складністю методики розрахунку, розрахунок для лампи розжарювання з відбивачем проводити не будемо.

  1.  Лампа розжарювання без відбивача(75 Вт, 230 В):

Ел=Е–Еф

Ел11–Еф1=640-55=585 (лк)

Аналогічно для решти випадків

  1.  Ф=Ел·Sсф

Ф1л1·Sсф1

Sсф=4π·

Sсф1=4π·L1²=4 ·3,14 ·0,97²=11,82 (м²)

Ф1л1·Sсф1=305·11,82=3605 (лм)

Аналогічно для решти випадків

  1.  Фср=(Ф123)/3

Фср1=(Ф123)/3=(3605+3291+4172)/3=3623 (лм)

Аналогічно для решти випадків

  1.  Н=Фср

Н1ср11=3623/60=60,38

Аналогічно для решти випадків

Люмінесцентна лампа (22 Вт, 230 В):

  1.  Ел=Е–Еф

Ел11–Еф1=250-210=40 (лк)

Аналогічно для решти випадків

  1.  Ф=Ел·Sпсф

Ф1л1·Sпсф1

Sпсф=2π·

Sпсф1=·L1²=2 ·3,14 ·0,97²=5,91 (м²)

Ф1л1·Sпсф1=40·5,91=236,4 (лм)

Аналогічно для решти випадків

  1.  Фср=(Ф123)/3

Фср1=(Ф123)/3=(236,4+476+671,4)/3=461,3 (лм)

  1.  Н=Фср

Н=Фср/Р=461,3/22=20,97

Залежнісь Ел від напруги мережі U при L=0.97м

Залежнісь Ел від напруги мережі U при L=0.87м

Залежнісь Ел від напруги мережі U при L=0.77м

Висновки: у ході лабораторної роботи ми ознайомитися з лампою розжарювання та люмінесцентною лампою, провели порівняльний аналіз їх світлотехнічних характеристик. Світловіддача у лампи розжарювання більша ніж у люмінесцентної лампи


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29009. Опускные колодцы. Условия применения, конструктивная схема и последовательность устройства. Классификация опускных колодцев по материалу, по форме в плане и по способу устройства стен 41.5 KB
  Опускные колодцы. Опускные колодцы могут быть выполнены из дерева каменной или кирпичной кладки бетона железобетона металла. Наибольшее распространение в современной практике строительства получили железобетонные колодцы. По форме в плане опускные колодцы могут быть круглыми квадратными прямоугольной или смешанной формы с внутренними перегородками и без них рис.
29010. Кессоны. Условия применения, конструктивная схема, последовательность производства работ 35 KB
  При залегании прочных грунтов на значительной глубине когда устройство фундаментов в открытых котлованах становится трудновыполнимым и экономически невыгодным а применение свай не обеспечивает необходимой несущей способности прибегают к устройству фундаментов глубокого заложения. Необходимость устройства фундаментов глубокого заложения может быть вызвана и особенностями самого сооружения например когда оно должно быть опущено на большую глубину заглубленные и подземные сооружения. Одним из видов фундаментов глубокого заложения наряду с...
29011. Возведение заглубленных и подземных сооружений методом "стена в грунте". Технология устройства. Монолитный и сборный варианты 66.5 KB
  Возведение заглубленных и подземных сооружений методом стена в грунте . Способ стена в грунте предназначен для устройства фундаментов и заглубленных в грунт сооружений различного назначения. Способ заключается в том что сначала по контуру будущего сооружения в грунте отрывается узкая глубокая траншея которая затем заполняется бетонной смесью или сборными железобетонными элементами. Способ стена в грунте используется при возведении фундаментов под тяжёлые здания и.
29012. Условия применения песчаных подушек при устройстве фундаментов мелкого заложения. Основы расчёта 31.5 KB
  В качестве материала грунтовых подушек чаще всего используют крупные и среднезернистые пески песчаные подушки. Если в первом случае выбор толщины грунтовой подушки однозначен то во втором случае порядок её проектирования сводится к следующему. Задавшись расчётными значениями физикомеханических характеристик материала подушки определяют ориентировочные размеры фундамента в плане. Далее варьируя толщину подушки и если необходимо размеры фундамента устанавливают такую толщину подушки чтобы выполнялось условие: pz ≤ Rz 1 где pz ...
29013. Поверхностное уплотнение грунтов укаткой, вибрацией и тяжёлыми трамбовками. Понятие об оптимальной влажности уплотняемого грунта 36 KB
  Понятие об оптимальной влажности уплотняемого грунта. Уплотняемость грунтов особенно пылеватоглинистых в значительной степени зависит от их влажности и определяется максимальной плотностью скелета уплотнённого грунта ρdmax и оптимальной влажностью w0. Эти параметры находятся по методике стандартного уплотнения грунта при различной влажности 40 ударами груза весом 215 Н сбрасываемого с высоты 30 см. По результатам испытания строится график зависимости плотности скелета уплотнённого грунта ρd от влажности грунта w рис.
29014. Глубинное уплотнение грунтов с помощью песчаных и грунтовых свай. Область применения указанных методов 51.5 KB
  Песчаные сваи применяют для уплотнения сильно сжимаемых пылеватоглинистых грунтов рыхлых песков и заторфованных грунтов на глубину до 18. Песчаные сваи изготовляют следующим образом. Вокруг песчаной сваи грунт также находится в уплотнённом состоянии рис. Уплотнение грунта песчаными сваями обычно производится под всем сооружением Сваи располагаются в шахматном порядке как это показано на рис.
29015. Уплотнение грунтов основания водопонижением. Ускорение процесса уплотнения с помощью электроосмоса 33.5 KB
  Площадь основания где намечено уплотнение грунтов окружается иглофильтрами или колодцами из которых производится откачка воды водопонизительными установками рис. Понижение уровня подземных вод приводит к тому что в пределах зоны водопонижения снимается взвешивающее действие воды на скелет грунта. При пропускании через грунт постоянного электрического тока происходит передвижение воды к иглофильтрукатоду и эффективный коэффициент фильтрации увеличивается в 10.
29016. Закрепление грунтов инъекциями цементных или силикатных растворов, битума, синтетических смол. Область применения указанных методов 34 KB
  Закрепление грунтов инъекциями цементных или силикатных растворов битума синтетических смол. Закрепление грунтов заключается в искусственном преобразовании строительных свойств грунтов в условиях их естественного залегания разнообразными физикохимическими методами. Это обеспечивает увеличение прочности грунтов снижение их сжимаемости уменьшение водопроницаемости и чувствительности к изменению внешней среды особенно влажности. Цементация грунтов.
29017. Термическое закрепление грунтов. Область применения и методы контроля качества работ 33.5 KB
  В результате этого образуются прочные водостойкие структурные связи между частицами и агрегатами грунта. Отметим что температура газов которыми производится обработка грунта не должна превышать 750.12 суток в результате чего получается упрочнённый конусообразный массив грунта диаметром поверху 15. Образуется как бы коническая свая из обожжённого непросадочного грунта с прочностью до 10 МПа.