50437

ЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ І НАЙПРОСТІШІ КОМБІНАЦІЙНІ СХЕМИ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Проаналізувати задану комбінаційну схему див. Зібрати задану схему. На підставі отриманої ТС за допомогою ГС і ЛА протестирувати зібрану схему і зняти її часову діаграму. Спробувати спростити отриманий ЛВ і одержати нову схему.

Украинкский

2014-01-23

284 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"Харківський політехнічний інститут"

Кафедра "Обчислювальної техніки та програмування"

ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ

з курсу "КОМП’ЮТЕРНА СХЕМОТЕХНІКА"

Проф. Скородєлов В.В.

ХАРКІВ 2002

Лабораторна робота 1

ЛОГІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ

І НАЙПРОСТІШІ КОМБІНАЦІЙНІ СХЕМИ

1. МЕТА

Побудова найпростіших комбінаційних схем на основі базових логічних  елементів,  а  також інструментальних засобів цифрової  частини  пакета  EWB  таких як: генератор слів,  логічний аналізатор,  логічний перетворювач.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Проаналізувати   задану   комбінаційну   схему   (див.рис.1-8):

Рисунок 1

Рисунок 2

Рисунок 3

Рисунок 4

Рисунок 5

Рисунок 6

Рисунок 7

Рисунок 8

2.1.2. Зібрати задану схему.

2.1.3. За  допомогою ЛП одержати ТС. Для цього необхідно входи схеми підключити до  відповідних входів ЛП, а вихід  зв'язати  з правою клемою (out). Отримана в результаті перетворення ТС може бути конвертована в  будь-яку  іншу  форму представлення при використанні кнопок на лицьовій панелі ЛП.

2.1.4. На підставі отриманої ТС за допомогою ГС і ЛА  протестирувати зібрану схему і зняти її часову діаграму.

2.1.5. Перетворити отриману ТС  у  логічний  вираз  (ЛВ). (Вибравши нижню кнопку)

2.1.6. Спробувати спростити отриманий ЛВ і одержати нову схему. (Вибравши спочатку третю кнопку зверху, а потім останню або передостанню кнопку знизу).

2.2. Побудувати по заданому логічному вираженню комбінаційну схему (див. логічні вираження 1-10):

            __                             __                           __        __         __

    Y = (X1^X2^X3) v (X1^X2^X3) v (X1^X2^X3) v (X1^X2^X3)                  (1)

            _____     __

    Y = X1vX2 v X3                                                                                                (2)

            ________     __

    Y = X1^X2^X3 ^ X4                                                        (3)

    Y = (X1vX2) v (X3vX4)                                                    (4)

             _____        _____

    Y = (X1^X2) v (X3^X4)                                                    (5)

             __  __        __                     __

    Y = (X1^X2) v (X1^X2) v (X1^X2) v (X1^X2)                               (6)

                                _____

    Y = (X1vX2) ^ (X3vX4)                                                    (7)

             _____

    Y = (X1vX2) ^ (X3vX4)                                                    (8)

              _____       _____

    Y = (X1vX2) ^ (X3vX4)                                                    (9)

            __               __

    Y = (X1^X2) v (X3^X4)                                                  (10)

2.3. Ввести  заданий  логічний вираз в ЛП і перетворити його в схему.  Для цього необхідно в діалоговому вікні, розміщеному у нижній частині лицьової панелі ЛП,  задати ЛВ. Після чого вибрати відповідну кнопку в правій частині лицьової панелі (можна, наприклад, перетворити вихідний ЛВ і побудувати схему в базисі "І-НІ" - останню кнопку знизу).

2.3.1. За допомогою ЛП одержати ТС (вибравши третю кнопку знизу).

2.3.2. На підставі отриманої ТС за допомогою ГС і ЛА протестувати отриману схему і зняти її часову діаграму.

2.3.3. Спробувати спростити вихідний ЛВ (вибравши третю кнопку зверху).

2.5. Перетворити  спрощений  логічний вираз в схему (вибравши останню кнопку знизу).

Лабораторна робота 2

Д–ТРИГЕРИ

1. МЕТА

Будування та ознайомлення з роботою основних схем Д–тригерів за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Дослідження роботи Д–тригеру у статичному режимі.

2.1.1.Зібрати схему в пакеті EWB 5.12,  яка показана на рис.1:

    

Рисунок 1

2.1.2. Зібрати Д-тригер, який має наступну внутрішню структуру:

Рисунок 2

2.1.3. Зняти часову діаграму цьго тригеру.

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати (див. рис.3). Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.2. Дослідження роботи Д–тригеру у динамічному режимі.

2.2.1. Зібрати схему в пакеті EWB 4.0, яка вказана на рис.3:

Рисунок 3

2.2.2. За допомогою ГІ на D–вхід подати прямокутні сигнали з наступними параметрами:   A= 4 В ,  f= 2 кГц ,  а на вхід синхронізації за допомогою ГС – наступні:  f= 10 кГц

2.2.3. За допомогою ЛА отримати часову діаграму

Контрольні запитання

1. Яким рівнянням описується  робота Д-тригера?

2. Скласти таблицю станів Д-тригера.

3. Намалюйте схему зазначеного викладачем Д-тригера.

4. Намалюйте умовне графічне зображення зазначеного викладачем Д-тригера.

5. Поясніть принцип роботи зазначеного викладачем Д-тригера.

6. Класифікація схем Д-тригерів.

7. Поясніть вплив завад на інформаційному вході Д-тригера, зазначеного викладачем типу.

8. Визначіть основні динамічні характеристики для зазначеного викладачем Д-тригера.

9. Як на базі Д-тригера з прямим динамічним керуванням побудувати Д-триггер зі зворотнім динамічним керуванням?

10.  Як побудувати Д-тригер на базі JK-тригера?

11.  Як побудувати Д-тригер на базі RS-тригера?

12.  Намалюйте тимчасову діаграму з урахуванням затримок логічних елементів для зазначеного викладачем Д-тригера.

13. Розходження між Д і ДV тригерами.

Лабораторна робота 3

JK–ТРИГЕРИ

1. МЕТА

       Будування та ознайомлення з роботою основних схем JK–тригерів за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Дослідження роботи асинхронного JK–тригеру у статичному режимі

       2.1.1.Зібрати схему в пакеті EWB 4.0, яка показана на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. За допомогою ЛА побудувати таблицю станів (ТС), привести часову діаграму.

2.2. Дослідження роботи двоступеневого JK–тригеру у статичному режимі.

2.2.1. Створити свій макрос“ одноступеневого JK-тригера з імям jk” (схема приведена на рис.3)

Рисунок 3

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати (див. рис. 13.1). Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.2.2. Зібрати схему двоступеневого JK-тригера, використовуючі створений макрос“

Рисунок 4

2.2.3. Дослідити цей JKтригер (привести часову діаграму).

2.3. Дослідження роботи двоступеневого JK–тригеру у динамічному режимі.

2.3.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка вказана на рис.5:

Рисунок 5

2.3.2. Дослідити JKтригер, який працює у режимі Tтригеру (J=K=1). Для цього на синхровхід подали прямокутні сигнали з наступними параметрами (за допомогою ГІ):  A= 4 В,  f= 10 кГц,  tu= 50 мкс

2.3.3. Зняти осцилограму з входів та виходів.

2.4. Зібрати Дтригер на основі JK–тригеру і дослідити його роботу.

Рисунок 6

2.4.1. Привести часову діаграму цього Д-тригера.

   Контрольні запитання

1. Намалювати таблицю станів JK-тригера.

2. Намалюйте схему і поясніть принцип роботи, заданого викладачем JK-тригера.

3. Принцип утворення схем JK-тригерів на базі синхронних JK-тригерів.

4. Чому в схемах асинхронних JK-тригерів використовуються лінії затримки?

5. Визначте основні динамічні характеристики заданого викладачем JK-тригера.

6. Намалюйте умовне графічне зображення заданого викладачем JK-тригера.

7. Поясніть причини впливу завад на інформаційних входах на стан JK-тригера (на прикладі схеми заданої викладачем).

8. Порівняйте по завадостійкості JK-тригери зі статичним і динамічним керуванням.

9. Як здійснювати керування станом тригера по асинхронних входах S, R ? Особливості такого керування.

10. Як побудувати на базі JK-тригера тригери RS, Д, ДV, T, TV типів ?

11. Класифікація JK-тригерів.

12. Визначите навантажувальну здатність заданого викладачем JK-тригера.

13. Принцип дії JK-тригера серії 217.

14. Намалюйте тимчасові діаграми (з урахуванням затримок логічних елементів) заданого викладачем JK-тригера.

Лабораторна робота 4

РЕГІСТРИ, ЩО ЗРУШУЮТЬ

  1.  МЕТА

Ознайомлення з роботою регістрів, що зрушують, на прикладі регістрів з зрушенням вправо за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

       2.1. Паралельний запис коду до регістру.

      2.1.1. Зібрати схему паралельного регістру в пакеті EWB 5.12, яка вказана на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Встановити перший регістр до нульового стану, для чого подати на вхід R1' нуль.

2.1.3. За допомогою ГС записати до регістру код 1101.

2.2. Послідовний запис коду у регістр по інформаційним входам.

2.2.1. Зібрати схему послідовного регістру, яка вказана на рис.2:

Рисунок 2

2.2.2. За допомогою ГС записали до першого регістру код 1001.

2.3. Послідовний запис коду з одного регістру до іншого.

       2.3.1. Зібрати схему чотирьохрозрядного регістру і створити макрос:

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати (див. рис. 13.1). Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.3.2. Зібрати схему двох послідовно з’єднаних регістрів

Рисунок 3

2.3.3. За допомогою ГС за записали з першого до другого регістру код 1111.

2.4. Дослідження роботи регістру у режимі "кільця"

2.4.1. Зібрати схему двох послідовно з’єднаних регістрів

Рисунок 3

2.4.2. Дослідити роботу цього регістру.

    Контрольні запитання

1. Способи запису у регістр, що зрушує.

2. Як здійснити рівнобіжний запис у регістр, що зрушує, по асинхронних входах?

3. Як здійснити послідовний запис у регістр, що зрушує, по інформаційних входах тригера старшого розряду?

4. Як здійснити в регістр, що зрушує, зрушення коду на задане число розрядів?

5. Як здійснити послідовний запис коду з одного регістра, що зрушує, в інший?

6. Призначення інверторів 1-6 у досліджуваних регістрах.

7. Як здійснити за допомогою регістрів, що зрушують, перетворення послідовного коду в рівнобіжний і навпаки?

8. Які типи тригерів можуть бути використані для побудови регістрів, що зрушують?

9. Призначення регістрів, що зрушують.

10. Типи регістрів.

11. Способи організації зчитування інформації з виходів регістра.

12.  Як організувати прийом інформації до регістр від різних джерел?

13. Намалювати тимчасові діаграми роботи регістра в заданому викладачем режимі.

14. Яка швидкодія дослідженого регістра в заданому викладачем режимі роботи?

15. Як побудувати регістр, що зрушує, на RS-тригерах?

16. Приведіть приклади побудови регістрів, що зрушують, при однофазному зв'язку між тригерами регістра.

17. Приведіть приклади двотактних регістрів, що зрушують.

18. Як побудувати реверсивний регістр, що зрушує?

19. Приведіть приклади побудови здвигателя.

20. Умовне графічне зображення заданого викладачем регістра.

Лабораторна робота 5

ЛІЧІЛЬНИКИ

1. МЕТА

Ознайомлення з роботою лічильників за допомогою інструментальних засобів цифрової частини пакету EWB: генератор слів (ГС), логічний аналізатор (ЛА), логічний перетворювач (ЛП), вольтметр.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Встановлення лічильника у нуль та в одиницю:

2.1.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Зібрали Т-тригер "tp" на базі JK-тригера, який має наступну внутрішню структуру:

Рисунок 2

Для створення складного елементу ("макроса"), необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.1.3.  Встановили лічильник у 0 за допомогою ГС, для чого на входи R подали 1, а на S – 0.

2.1.3. Встановили лічильник у 1 за допомогою ГС для чого на входи R подали 0, а на S – 1.

2.2.  Запис початкового коду до лічильника.

2.2.1. Зібрали схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.3:

Рисунок 3

2.2.2. Встановити лічильник у нуль.

2.2.3. На входи S за допомогою ГС подати код 1011.

2.2.4. За допомогою ЛА витягнути код (тобто отримати часову діаграму)

2.3. Режим складання.

2.3.1. Зібрати схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.4

2.3.2. Запустити схему та отримати часову діаграму.

Рисунок 4

2.4. Режим віднімання.

2.4.1. Зібрали схему в пакеті EWB 5.12, яка наведена на рис.5:

Рисунок 5

2.4.2. Запустити схему та отримати часову діаграму.

 

   Контрольні запитання

1. Призначення елементів И-ИЛИ-НЕ в схемі досліджуваного лічильника.

2. Чому в асинхронних лічильниках не можна змінювати напрямок рахунка (складання, віднімання) у процесі рахунку? У яких лічильниках це можливо?

3. Як задається рахунковий режим у досліджуваного лічильника?

4. Що таке коефіцієнт перерахування лічильника?

5. Як змінюється значення коду на прямих і інверсних виходах лічильника (при різних режимах роботи) з подачею кожного нового імпульсу на рахунковий вхід лічильника?

6. Чому не можна вольтметр підключати безпосередньо до виходів і входів тригерів досліджуваного лічильника? Як уникнути цього недоліку?

7. Як встановити досліджуваний лічильник у 0?

8. Як встановити досліджуваний лічильник у 1?

9. Способи запису початкового коду в досліджуваний лічильник.

10. Чим визначається навантажувальна здатність досліджуваного лічильника?

11. Яким навантаженням є досліджуваний лічильник по входу установки в 0?

12. Чим визначається швидкодія досліджуваного лічильника?

13. Схемні способи збільшення швидкодії лічильників.

14. На яких тригерах будуються лічильники?

15. Класифікація лічильників.

16. Намалюйте умовне графічне зображення заданого викладачем лічильника.

17. Намалюйте тимчасові діаграми заданого викладачем лічильника.

18. Принципи побудови лічильників з коефіцієнтом перерахування не рівним ступені 2?

19. Намалюйте схему лічильника з коефіцієнтом перерахування заданим викладачем.

20. Принципи побудови кільцевих лічильників.

21. Методика виявлення і локалізації несправностей лічильника.

Лабораторна робота 6

ФОРМУВАННЯ ТА ГЕНЕРУВАННЯ ЦИФРОВИХ СИГНАЛІВ

1. МЕТА

Ознайомлення з принципами побудови та функціонування схем часової затримки, формування та генерування цифрових сигналів.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Дослідження схем затримки сигналів.

2.1.1. На виході генератору отримати прямокутні імпульси з наступними параметрами:  Amplitude = 4 V,  Duty Cycle= 50, Frequency = 10 kHz

2.1.2. Дослідити схему затримки – SZ з буферним елементом LS*(елементом, що не інвертує) на виході (рис. 1) за допомогою RC-ланцюга, що інтегрує. Зняти та занести у звіт осцилограми Uin, Uс и Uout при різних значеннях С. Визначити та занести у звіт значення tз10, tз01 для кожного випадку. Порівняти отримані значення з очікуваними. Очікувані значення tз10, tз01 вказати у звіті.

* Щоб встановити буферний елемент типу LS, необхідно два рази натиснути на елемент, далі у вікні "Library" вибрати "ttl" та у вікні "Model" – "LS", потім натиснути кнопку "Accept".

Рисунок 1

2.1.3. Дослідити схему затримки SZ з елементом, що інвертує, на виході (рисунок 2). Виконати всі ті ж дії, що й у підрозділі 2.1.2.

Рисунок 2

де: R = 5 + Ni (k), С = 5 + Ni (pF),

 Niпорядковий номер студента або бригади.

2.1.4. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" схеми затримки з ім'ям "SZ".

Для створення складного елементу (наприклад, з ім'ям SZ) необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

Рекомендовані параметри осцилографу: 

  •  Time Base = 0.01 ms/div
  •  Channel A = Channel B = 5 V/div
  •  Channel A: Y Pos = 1.00
  •  Channel B: Y Pos = –1.00
  •  Синхронізацію осцилографу здійснити каналом "A", для чого на лицевій панелі осцилографу у вікні "Trigger" натиснути кнопку "A".

2.2. Дослідження схем формувачів.

2.2.1. Зібрати схему, вказану на рис.3, використавши макрос "SZ". У звіті привести внутрішню структуру елементу затримки (тобто SZ), а також осцилограми з точок 1 та 2, 1 та 3, 1 та 4 (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).

Рисунок 3

2.2.2. Параметри генератору:

  •  Amplitude= 4 V
  •  Duty Cycle= 50
  •  Frequency= 1 MHz

Рекомендовані параметри осцилографу:

  •  Time Base = 0.10 s/div
  •  Channel A = Channel B = 5 V/div
  •  Channel A: Y Pos = 1.00
  •  Channel B: Y Pos = –1.00
  •  Синхронізацію осцилографу здійснити каналом "A", для чого на лицевій панелі осцилографу у вікні "Trigger" натиснути кнопку "A".

2.2.2. Перевірити працездатність формувача при зменшенні тривалості вхідних імпульсів. Для цього, зменшуючи тривалість імпульсів, визначити та занести у звіт мінімальну тривалість імпульсів, при якій форма вихідного імпульсу не змінюється. Вказати, до чого призводить подальше зменшення тривалості вхідного імпульсу.

2.2.3. Зібрати схему, вказану на рис.4.  Привести у звіті осцилограми з точок 1 та 2, 1 та 3, 1 та 4 (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).

Рисунок 4

2.2.4. Зібрати схему, яка вказана на рис.5

Рисунок 5

2.2.6. Зняти та занести у звіт осцилограми у точках схеми Uin та U", Uin та Uout (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу). Визначити та вказати у звіті тривалість вихідного імпульсу та перепад вхідного сигналу, з котрим він з'являється.

2.3. Дослідити схеми формувачів імпульсів довільної тривалості.

2.3.1. Зібрати схему, вказану на рис.6.

2.3.2. Виконати пункт 2.2.2.

   Рисунок 6

2.3.2. Зняти та занести у звіт осцилограми у точках схеми Uin та U', Uin та Uout (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу). Зменшуючи тривалість імпульсів на виході генератору, встановити, починаючи з якої величини тривалість імпульсів на обох виходах RS-тригера буде однаковою. Результат вказати у звіті.

2.3.3. Зібрати схему, вказану на рис.7.

2.2.5. Виконати пункт 2.2.2.

Рисунок 7

2.2.6. Зняти та занести у звіт осцилограми у точках схеми Uin та U', Uin та U", Uin та Uout (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).

2.2.7. Дослідити схеми формувачів, які змінюють тривалість вхідних імпульсів.

2.2.8. Зібрати схему, вказану на рис.8.

2.3.2. Виконати пункт 2.2.2.

Рисунок 8

2.3.4. Зняти та занести осцилограми у точках схеми Uin та U', Uin та Uout (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).

2.4. Дослідження схем генераторів прямокутних імпульсів.

2.4.1. У макросі "SZ" замінити буферний елемент "LS" на ідеальний. Для цього спочатку розкрити макрос, потім у схемі макросу два рази натиснути на елемент "LS", далі у вікні "Library" вибрати "default" та у вікні "Model" – "ideal", потім натиснути кнопку "Accept".

2.4.2. Зібрати схему, вказану на рис.9, використати новий макрос "SZ".

Рисунок 9

2.4.3. Виконати пункт 2.2.2.

2.4.4. Зняти та занести у звіт осцилограми сигналів у точках Uin та U', Uin та Uout. (Осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу!) Визначити період виникаючих коливань та tзср логічних елементів генератора. , , n кількість логічних елементів (повинна бути непарною, наприклад, для схеми на рис.9  n = 1)

2.4.5. Дослідити некерований генератор (рис10).

Рисунок 10

2.4.6. Зібрати схему, яка вказана на рис 13.10, використати новий макрос "SZ"

2.4.7. Виконати пункт 2.2.2.

У осцилографі встановити: Time Base = 0.02 s/div

2.4.8. Зняти та занести у звіт осцилограми сигналів у точках Uс1, Uс2, U3, U2,  Uout1, Uout2 (осцилограми знімати з однаковими параметрами осцилографу).

2.4.9. Змінюючи ємність конденсатору "С" усередині елементу "SZ", встановити та вказати у звіті, до яких змін імпульсів на виході це призводить.

Контрольні запитання

1. Методи отримання затримки.

2. Умовне графічне зображення елементів затримки.

3. Принцип дії елемента затримки з диференціальним RC-ланцюгом на вході. Переваги та недоліки.

4. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів, коротших за вхідні (рис. 13.3, 13.4).

5. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів тривалістю 3tзср (рис. 13.5).

6. Принцип дії та часові діаграми роботи схем формування імпульсів довільної тривалості (рис. 13.6, 13.7).

7. Принцип дії та часові діаграми роботи схем зміни тривалості вхідних імпульсів (рис. 13.8)

8. Методи побудови генераторів імпульсів на базі елементів затримки. Керування такими генераторами (рис. 13.9).

9. Визначення tзср логічних елементів, включених послідовно.

10. Визначення tз01 та tз10 логічного елементу.

Лабораторна робота 7

ДЕШИФРАТОРИ

1. МЕТА

Ознайомлення з роботою та будуванням прямокутного дешифратору.

2. ЗАВДАННЯ ПО ЛАБОРАТОРНІЙ РОБОТІ

2.1. Дослідження дешифратору у статичному режимі.

2.1.1. Зібрати схему яка показана на рис.1:

Рисунок 1

2.1.2. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "PS".

Для створення складного елементу (наприклад, з ім'ям PS) необхідно виділити ті елементи, які він буде включати. Далі вибрати меню "Circuit Subcircuit" (або натиснути Ctrl+B). З'явиться наступне діалогове вікно, де потрібно:

2.1.3. Зібрати схему яка показана на рис.2:

Рисунок 2

2.1.4. Створити у пакеті EWB 5.12 свій "макрос" цієї схеми з ім'ям "VS".

2.1.5. Зібрати схему яка вказана на рис.3

Рисунок 3

2.1.6. Згідно логічним виразам, скласти таблицю станів (ТС).

2.1.7. Занести цю ТС у генератор слів, та дослідити роботу дешифратора (привести часову діаграму)

2.2. Дослідження дешифратору у динамічному режимі.

2.2.1. Зібрати схему, яка показана на рис.4:

Рисунок 4

2.2.2. За допомогою ГІ, ГС, ЛА, осцилографу зробити наступне: подати на вхід Х1 сигнал прямокутної форми з наступними параметрами: Amplitude=4V, Duty Cycle=50, Frequency=10 kHz. Зі входу YN зняти осцилограми (N-порядковий номер студента або бригади) 

    Контрольні запитання

1. Які пристрої називаються дешифраторами?

2. Чим визначається число лінійних дешифраторів у першій ступіні прямокутного дешифратора?

3. Укажіть розходження між повним і неповним дешифратором.

4. Доведіть, що на виходах елементів ИЛИ-НЕ першої ступіні дешифратора получаються кон’юнкции від сигналів на їхніх входах.

5. У яких прямокутних дешифраторах виходи інверсні і у яких прямі?

6. Укажіть розходження між дешифраторами з прямими й інверсними виходами.

7. Запишіть таблицю істиності повного дешифратора з заданої викладачем розрядністю вхідних кодів.

8. Чим визначається число каскадів прямокутного дешифратора?

9. Як позначається збільшення числа каскадів дешифратора на його швидкодію?

10. Намалюйте умовне графічне зображення досліджуваного в даній роботі прямокутного дешифратора.

11. Методика виявлення і локалізації несправності дешифратора.

12. Намалюйте схему повного дешифратора, заданого викладачем типу і розрядністю вхідних кодів.

13. Порівняєте дешифратори різних типів по швидкодії.

14. Порівняйте дешифратори різних типів по апаратурних затримках.

15. Достоїнства і недоліки дешифратора, зазначеного викладачем типу.

16. Як побудувати дешифратор кодів великої розрядності (розрядність задається викладачем) на базі дешифраторів кодів меншої розрядності (дворазрядних), виготовлених у виді СИС.

17. Намалюйте тимчасові діаграми заданого викладачем дешифратора.

18. Чим визначається навантажувальна здатність заданого викладачем дешифратора.


X3

Y

X1

X2

1

1

Y

X1

X2

1

1

1

Y

X1

X2

X3

1

1

Y

X1

X2

1

1

1

Y

X1

X2

X3

&

&

Y

X1

X2

1

1

&

Y

X1

X2

&

1

1

Y

X1

X2

X3

X4

&

1

&

1) Ввести ім'я елементу (D)

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel

) Ввести ім'я елементу (jk)

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel

1) Ввести ім'я елементу (SCH)

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel

1) Ввести ім'я елементу (tp) 

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel

              SZ

1) Ввести ім'я елементу (SZ) 

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel

1) Ввести ім'я елементу (SZ) 

2) Створити елемент та ввести його у схему

3) Відмінити

Subcircuit

Name:

Copy from circuit

Move from circuit

Replace in circuit

Cancel


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

3659. Склад числа шість. Поняття зліва, справа 396.31 KB
  Мета уроку. Сформувати вміння складати приклади на додавання та віднімання в межах 6. Вчити розрізняти многокутники за їх основними ознаками, розвивати вміння аналізувати, співставляти, виділяти істотне. Закріпити навики визначення понять «зліва», «справа». Збагатити знання про тваринний світ морських мешканців, виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до живого.
3660. Нам треба твого голосу, Тарасе! 122 KB
  Нам треба твого голосу, Тарасе! Мета: Вчити учнів сприймати поезію Кобзаря серцем і душею, виховувати любов до України, її великих людей. Оформлення: У залі – портрет Тараса Шевченка, прикрашений рушниками. Виставка книг та ;вишивок. Хід з...
3661. Алгоритми роботи з одномірними масивами 119 KB
  Алгоритми роботи з одномірними масивами. Масив задає спосіб організації даних. Масивом називають упорядковану сукупність елементів одного типу. Кожен елемент масиву має індекси, що визначають порядок елементів. Число індексів характеризує розмі...
3662. Алгоритми роботи з багатомірними масивами 160.5 KB
  Алгоритми роботи з багатомірними масивами Поділ;масивів на одномірні і багатомірні носить історичний характер. Ніякої принципової різниці між ними немає. Одномірні масиви - це окремий випадок багатомірних. Можна говорити й по-іншому: багат...
3663. Робота з масивами 218 KB
  Робота з масивами Масиви в C# Масив задає спосіб організації даних. Масивом називають упорядковану сукупність елементів одного типу. Кожен елемент масиву має індекси, що визначають порядок елементів. Число індексів характеризує розмірніс...
3664. Клас Array і нові можливості масивів 90.5 KB
  Клас Array і нові можливості масивів Клас Array Не можна зрозуміти багато деталей роботи з масивами в C#, якщо не знати пристрій класу Array з бібліотеки FCL, нащадками якого є всі класи-масиви. Розглянемо наступні оголошення: Клас Array...
3665. Алгоритми обробки символьної інформації 947.27 KB
  Алгоритми обробки символьної інформації. Символьна інформація — це інформація, що відображається за допомогою символів (букв, цифр, знаків операцій і ін.). IBM-сумісні комп'ютери обробляють 256 різних символів, кожен з яких кодується одним байтом. Відповідність символів і байтів задається таблицею кодування, в якому для кожного символу вказується відповідний байт.
3666. Клас StringBuilder – будівничий рядків 125 KB
  Клас StringBuilder – будівничий рядків. Клас string не дозволяє змінювати існуючі об'єкти. Стрінговий клас StringBuilder дозволяє компенсувати цей недолік. Цей клас належить до змінюваних класів і його можна знайти в просторі імен System.Text. Розглянемо клас StringBuilder докладніше.
3667. Робота з літерними величинами 532 KB
  Робота з літерними величинами Коли говорять про cтрічковий тип, то звичайно розрізняють тип, що представляє: окремі символи - тип char, рядок постійної довжини - масив символів, рядок змінної довжини - тип string. Символьний тип char, що представляє...