50440

Енергозбереження. Методичні вказівки

Книга

Энергетика

Лабораторні роботи дають змогу студентам що вивчають курс перевірити та дослідити теорію яку подано в навчальних посібниках та лекціях дають знання щодо шляхів раціонального використання всіх видів енергії від її виробництва до споживання. Після виконання кожної лабораторної роботи оформлюється звіт. Звіт про виконання лабораторної роботи повинен мітити: назву та мету лабораторної роботи; короткі теоретичні відомості які необхідні для захисту лабораторної роботи непотрібно друкувати всі теоретичні відомості з методички чи книжки;...

Украинкский

2014-01-23

441 KB

12 чел.

Міністерство науки i освіти України

Чернігівський державний технологічний університет

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з дисципліни

“Енергозбереження”

Затверджено

на засіданні кафедри

електротехніки та автоматики

Протокол №12 від 30.06.04

Чернігів ЧДТУ 2007

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Енергозбереження”/ Укл. Бодунов В.М. – Чернігів: ЧДТУ, 2007. – 19 с.

Укладач: Бодунов Вадим Миколайович, асистент

Відповідальний за випуск: Гнєдін Олег Петрович, доцент кафедри

     електротехніки та автоматики ЧДТУ

Рецензент: Зорін Владлен Володимирович, завідувач кафедри

електротехніки та автоматики, доктор технічних наук, професор ЧДТУ


ВСТУП

 

Ці методичні вказівки складено для проведення циклу лабораторних робіт з дисципліни “Енергозбереження” для студентів спеціальності 06.090600 “Електричні системи та мережі”.

Лабораторні роботи дають змогу студентам, що вивчають курс, перевірити та дослідити теорію, яку подано в навчальних посібниках та лекціях, дають знання щодо шляхів раціонального використання всіх видів енергії від її виробництва до споживання. Під час занять студенти складають схеми, проводять вимірювання, навчаються аналізувати та оцінювати результати дослідів, вчаться коротко та ясно оформляти звіти робіт, що дуже необхідно для підготовки майбутнього спеціаліста.

Ці методичні вказівки не замінюють підручника, а є доповненням до нього, допомагають студентам в підготовці i виконанні лабораторних робіт.

Після виконання кожної лабораторної роботи оформлюється звіт. Звіт про виконання лабораторної роботи повинен мітити:

  •  назву та мету лабораторної роботи;
  •  короткі теоретичні відомості, які необхідні для захисту лабораторної роботи (непотрібно друкувати всі теоретичні відомості з методички чи книжки);
  •  відомості про хід виконання лабораторної роботи, таблиці отриманих результатів;
  •  якщо потрібно, розрахунки необхідних параметрів;
  •  висновки по роботі, в яких повести короткий аналіз отриманих результатів.

Оформлений звіт потрібно показати викладачеві на консультації після роботи і після цього, якщо помилок при оформленні не було, можна приступати до захисту лабораторної роботи. Захищати лабораторні роботи можна як на лабораторних роботах так і на консультаціях. Якщо ви маєте дві незахищені роботи, то до виконання наступної – не допускається.

Після виконання всього циклу лабораторних робіт всі захищені роботи підшивається у звіт по виконання циклу лабораторних робіт і здаються викладачеві до заліку. Без звіту по виконання циклу лабораторних робіт студент до заліку не допускається.


Лабораторна робота № 1

Аналіз втрат електроенергії в розподільчих мережах

1.1 Мета роботи

Ознайомитися з методиками визначення втрат електроенергії в розподільчих мережах та проаналізувати вплив характеру вихідної інформації на величину розрахункових втрат електроенергії

1.2  Теоретичні відомості

В даний час в Україні застосовуються наступні методики розрахунку втрат електроенергії:

методика нормативних характеристик електричних мереж за  втратами

електроенергії;

  •  методика розрахунку режимів роботи мережі (методика „Укренергосетьпроєкт”);
  •  штучні нейронні мережі (методика Львівської політехніки);
  •  методика максимальних втрат;
  •  методика середніх навантажень.

1.2.1 Методика нормативних характеристик електричних мереж

за втратами електроенергії.

У даній методиці використовуються так звані нормативні характеристики мереж за технологічними втратами електроенергії .Вони розробляються у вигляді:

- розрахункових схем електричних мереж кожного ступеня напруги і технічних даних елементів цих мереж;

- значень еквівалентних групових опорів або опорів багатоелементних ліній і трансформаторів кожного ступеня напруги;

- аналітичній залежності від режимних чинників (тільки для прогнозування втрат).

Розробка НХТРЭ мережі 154 (110) кВ виконується у вигляді розрахункової схеми мережі і технічних даних ЛЕП і трансформаторів кожного ступеня напруги. Технічні втрати для мережі 154 (110) кВ розраховуються поелементно в кожній ділянці ЛЕП і в кожному трансформаторі на основі конкретних параметрів цих елементів, об'ємів передачі активної і реактивної електроенергії по цих елементах, середньоексплуатаційних рівнів напруг.

Для мережі 35 кВ розробка нормативних характеристик виконується поелементно, як для мереж 154-110 кВ, якщо мережа 35 кВ представлена у вигляді розрахункової схеми мережі і технічних даних ліній і трансформаторів, або у вигляді еквівалентних опорів ліній і трансформаторів.

Для електричних мереж 10-0,38 кВ розробка виконується тільки у вигляді еквівалентних групових опорів або опорів багатоелементних ліній і трансформаторів кожного ступеня напруги.

1.2.2 Методика розрахунку режимів роботи мережі (методика Укрсель-

енергопроект).

У методиці обчислення втрат електроенергії базується на розрахунку режимів роботи мережі послідовно для кожної години з використанням моделі електричної мережі, інформаційно-довідкової бази і програмного забезпечення.

Модель електричної мережі містить вузли (з правилами визначення графиків навантаження), графи схем окремих підсистем (з правилами обчислення струмів в елементах мережі і напруги у вузлах), елементи мережі (з правилами розрахунку втрат).

Інформаційно-довідкова база включає:

типові характерні добові графіки навантаження споживачів і транс-

форматорных підстанцій для всіх чотирьох сезонів року. При цьому типові графіки задаються математичними очікуваннями активної і реактивної потужностей навантаження і їх среднеквадратическими відхиленнями;

технічні характеристики проводів, кабелів і силових трансформаторів.

Розрахунки виконуються за кожну годину типового добового графіка навантаження.

Втрати навантажень активної і реактивної потужностей лінії і трансформа-

тора обчислюються за формулами:

                                        

де математичне очікування струму лінії (трансформатора) у момент t; DI(t) -дисперсия струму лінії (трансформатора) у момент t; r,x- активне і индук

тивное опори лінії (трансформатора).

Струм і його дисперсія в елементах мережі обчислюються для мереж 10 110 кВ.

У програмі передбачений розрахунок втрат потужності при несиметричному навантаженні фаз лінії.

1.1.3 Штучні нейронні мережі (методика Львівської політехніки ).

Нейрон-нервова клітина, структурна одиниця нервової системи. Нейронні мережі—схеми з'єднання нейронів.

Штучний нейрон (нейронний елемент) —математична модель нейрона, що складається з помножувачів (синапсів), суматора і нелінійного перетворювача:

                                              

де хі –вхідний сигнал; у-вихідний сигнал; s-результат складання; wi- вага синапсу; f-нелінійний перетворювач; N-число входів нейрона.

Штучні нейронні мережі—математична модель схеми з’єднання нейронних елементів, що є багатошаровими просторовими структурами (пірамідальні, воронкоподібні, деревовидні). Нейронні мережі можуть мати позитивні і негативні зворотні зв'язки. Основна—перетворення вхідного вектора сигналів у вихідний.

Штучні нейронні мережі відносяться до класу статистичних методів моделювання, таких як ідентифікація, статистична апроксимація, багаточинний регресійний аналіз.

Застосування технологій ИНС як методу статистичного моделювання не вимагає створення точної математичної моделі об'єкту; забезпечується практично повний режимний діапазон роботи електричної мережі; облік необмеженої кількості впливаючих чинників; стійкість до неточності початкової інформації; забезпечується високий ступінь адекватності режимів мережі; автоматичне вдосконалення моделі шляхом самонавчання.

Як вхідні дані в штучних нейронних мережах використовуються як фактичні величини (дані телеметрії), так і результати розрахунків, отримані за допомогою математичних моделей (нейроматематичне моделювання).

1.2.4 Методика максимальних втрат 

Методика максимальних втрат заснована на наступних положеннях:

будь-який, у тому числі і невідомий графік активного (реактивного) електричного навантаження за розрахунковий період Т (місяць, квартал, рік) можна представити у вигляді:

                                             (1.3)

                                            (1.4)

де Э, W-активна і реактивна складові корисного відпуску енергії в розрахунковий період Т; Рmax, Qmax- максимуми активної і реактивної потужностей навантаження; Тmax- число годинника використання максимуму навантаження; максимальні активний і реактивний струми в лінії.

З (1.3) і (1.4) максимальні активний і реактивний струми в трифазній лінії обчислюються за формулами:

                          .                            (1.5)

максимальні активний і реактивний струми, що протікають по

лінії з опорами R і Х протягом часу а, р, супроводжуються такими ж втратами активної і реактивної електроенергії відповідно як і робочий струм I(t) за розрахунковий період Т :

                                               

де а,р час максимальних втрат активною і реактивною складових електроенергії.

Значення а і р залежать від форми графіків активного і реактивного навантаження (за тривалістю). Практично використовується загальне значення . При цьому передбачається, що форми графіків активного і реактивного навантажень близькі і тому коефіцієнт потужності навантаження залишається незмінним.

Величина пов'язана з числом годинника використання максимуму навантаження Tmax емпіричною формулою:

                                                    ,                                            

де С- параметр, залежний від тривалості розрахункового періоду Т:

                               якщо Т=8760 ч, то   С=10000 ч

                               якщо Т= 720 ч,  то  С= 822 ч і т.д.

1.2.5 Методика середніх навантажень

Методика середніх навантажень заснована на наступних положеннях:

середнє навантаження кожного j-го вузла визначається як відношення енергії спожитої вузлом в розрахунковий період, до величини розрахункового періоду Т:

  .

конфігурація графіка навантаження в розрахунковий період враховується за допомогою коефіцієнта форми. Квадрат коэффициента форми графіка навантаження розраховується по формулі:

,           

де Рt- активна потужність у момент t, n—число спостережень активної потужності.

1.3 Порядок  виконання роботи

1.3.1 Відповідно до виданого викладачем фрагменту розподільчих мереж визначити всі параметри мережі за довідниками.

1.3.2 Відкорегувати добовий графік навантаження відповідно до місячного споживання.

1.3.3 Розподілити навантаження в центрі живлення пропорційно потужностям РТ 10/0,4 кВ.

1.3.4 Провести розрахунки втрат електроенергії за місяць трьома способами:

а) за середнім струмом;

б) за добовим графіком навантаження при інтервалі осереднення 0,5 годин;

в) за добовим графіком навантаження при інтервалі осереднення 1,0 година.

1.3.5 Результати розрахунку представити в таблиці (в абсолютних та відносних одиницях).

1.3.6 Зробити висновки по роботі.


Лабораторна робота №2

Ознайомлення з приладами та пристроями для вимірювання витрат енергоносіїв

2.1 Мета роботи:

Ознайомитись з приладами та пристроями для вимірювання витрат енергоносіїв

2.2 Теоретичні відомості

Питанням точності вимірювання витрат палива приділяють велику увагу. Помилка у вимірюваннях, яка дорівнює одному відсотку, може призвести до втрати (або навпаки) палива тільки на одному танкері сотень, а на великих — навіть тисячі тонн!

Типи приладів для вимірювання витрат палива залежать передусім від виду палива: тверде, рідке або газоподібне.

Витрату твердого палива Мτ (кг/с), визначають за масою палива М (кг), використаного протягом якогось часу τ (с);

Мτ = М / τ.

Оскільки в земних умовах маса речовини чисельно дорівнює його вазі, то простіше тверде паливо, яке витрачається, зважувати. Цей спосіб вимірювання кількості твердого палива найбільш точний, але не завжди зручний. За умови безперервної подачі палива з допомогою, наприклад, шнекового механізму витрату палива можна визначати за частотою обертання механізму. Однак точність такого способу невелика, оскільки "уявна густина" палива не контролюється і може змінюватися в широких межах.

Аналогічно можна вимірювати і витрати рідинного палива, але такий спосіб визначення мас рідинного палива використовують під час транспортування його окремими порціями: наприклад, у цистернах чи бочках. Часто ж рідинне паливо транспортують або подають в установку суцільним потоком. У цьому випадку використовують витратоміри: прилади, що вимірюють витрату речовини, яка проходить через певний переріз трубопроводу за одиницю часу.

Витратомір, обладнаний інтегруючим пристроєм, називається витратоміром із лічильником. Витрата рідини, що вимірюється в одиницях об'єму, називається об'ємною (Vτ наприклад, м3/с), а в одиницях мас — масовою (Мτ, кг/с). Зв'язок між ними Мτ= Vτ*ρ (де ρ (кг/м3) — густина рідини). Об'єм рідини, як правило, не є одиницею кількості речовини, оскільки для однієї і тієї ж кількості рідини він залежить від температури і тиску (або питомого об'єму). Тому об'ємну витрату відносять до якихось фіксованих (нормальних) умов. Під час промислових вимірювань вважають нормальними умовами температуру tн=20°С і тиск р=101 325 Па.

Витратоміри використовують і для вимірювання витрати газоподібного палива. Хоча для рідин і газів використовують різні з конструктивного погляду пристрої, однак принципово ці витратоміри не відрізняються один від одного. Тому далі розглянуто принцип дії витратомірів для вимірювання витрат рухливих середовищ, тобто як рідин, так і газів. Однак при цьому для простоти рухливі середовища називають рідинами. За необхідності із цього поняття виокремлюють "краплинні рідини" і "гази".

2.2.1 Вимірювання витрати рідин за перепадом тиску у звужувальному пристрої

Одним із найбільш поширених є спосіб вимірювання витрат рідин у трубопроводах за перепадом тиску у звужувальному пристрої. Принцип дії таких пристроїв грунтується на тому, що під час проходження потоку рідини через звуження в трубопроводі змінюється його швидкість і, отже, динамічний і статичний тиск. Ця зміна тиску залежить від швидкості потоку, а значить, і від витрати рідини. Вимірювання статичного тиску звичайно не становить труднощів. Найпростішим звужувальним пристроєм є діафрагма, що являє собою одинарний або подвійний диск з отвором круглого перерізу

Вимірювання тиску здійснюється за допомогою двох отворів, розташованих до і після діафрагми. Знаючи ці значення, нескладно визначити і витрати рідини. Розрахункове співвідношення виглядає так:

де k1 – коефіцієнт, що визначається конструкцією діафрагми;

ε — поправковий коефіцієнт, що враховує розширення середовища, яке вимірюється;

F0 — площа перерізу отвору діафрагми;

ρ — густина рідини;

p1 , p2  — відповідно тиск до і після діафрагми.

2.2.2 Витратоміри постійного перепаду тиску

Витратоміри постійного перепаду тиску грунтуються на вимірюванні вертикального переміщення чутливого елемента, що залежить від витрати середовища. Це переміщення спричиняє зміни площі прохідного отвору. До приладів постійного перепаду тиску належать ротаметри, поршневі та поплавкові витратоміри.

Ротаметр

Порштений витратомір

Поплавковий витратомір

Поршневі і поплавкові витратоміри мають велику похибку вимірювань і широкого поширення не дістали.

2.2.3 Тахометричні лічильники кількості рідкого палива

Тахометричні лічильники витрати рідини складаються з тахометричного перетворювача і лічильного підсумовуючого механізму. За принципом дії тахометричні лічильники поділяються на швидкісні та об'ємні.

У швидкісних лічильниках як робочий елемент застосовуються вертикальні і горизонтальні вертушки (турбінки). У лічильників із вертикальною вертушкою потік рідини, що обертає вертушку, направлений по дотичній до кола, що описується середнім радіусом вертушки. Такі крильчасті вертушки (турбінки) звичайно називаються тангенціальними. У лічильників із горизонтальною вертушкою потік рідини направлений паралельно осі турбінки. Такі турбінки називаються аксіальними.

Кутова швидкість обертання турбінки пропорційна середній швидкості потоку рідини, а отже, і об'ємній витраті. Число обертів вертушки приладу підсумовується лічильним механізмом, а кількість рідини в одиницях об'єму вказується лічильним покажчиком.

Об'ємні тахометричні лічильники, що мають більш високу точність порівняно зі швидкісними, застосовують для вимірювання сумарної кількості мазуту, нафти, бензину та інших рідин. В об'ємних лічильниках рідина, яка протікає через них, вимірюється окремими, рівними за об'ємом дозами, що відсікаються одним або декількома робочими елементами. Число доз рідини підсумовується лічильним механізмом, а сумарна кількість рідини, що пройшла через прилад за певний проміжок часу, показується лічильним покажчиком.

2.2.4 Електромагнітні витратоміри

Електромагнітні (індукційні) витратоміри використовуються для вимірювання в трубопроводах об'ємної витрати електропровідних рідин, розчинів і пульп із дрібнодисперсними неферомагнітними частинками. Деякі різновиди електромагнітних витратомірів використовуються для вимірювання витрати рідкого металевого теплоносія, наприклад натрію.

Принцип дії витратомірів, що розглядаються, ґрунтується на законі електромагнітної індукції, згідно з яким наведена в провіднику ЕРС пропорційна швидкості його руху в магнітному полі. Роль рухомого в магнітному полі провідника відіграє електропровідна рідина, що протікає через первинний електромагнітний перетворювач витрати, встановлений у трубопроводі. Вимірюючи ЕРС, наведену в електропровідній рідині, яка під час свого руху перетинає магнітне поле первинного перетворювача, можна визначити середню швидкість рідини, а разом із тим і об'ємну витрату.

Вимірювання витрати рідини електромагнітним методом може бути здійснене як за умови наявності постійного збудливого магнітного поля, так і за умови наявності змінного поля первинного перетворювача витрати.

2.2.5 Ультразвукові витратоміри

В останні роки стали популярними два типи ультразвукових витратомірів, які ґрунтуються на використанні, відповідно, ефекту Доплера і методів швидкості поширення імпульсів. Робота доплерівського витратоміра ґрунтується на існуванні різниці частот випромінюваного ультразвукового променю і променю, відбитого від рухомої частинки або пухирця в рухомій рідині. Ця різниця частот залежить від швидкості частинки, а отже, і рідини.

Швидкість поширення імпульсу ультразвукової енергії буде більшою під час переміщення в напрямі руху рідини і меншою під час переміщення в напрямі, протилежному потоку. Таким чином, час, необхідний для проходження імпульсу від одного ультразвукового передавача до іншого, розташованого діаметрально протилежно по трубопроводу на деякій відстані від першого, буде залежати від швидкості рухомої рідини.

Основною перевагою ультразвукових витратомірів є можливість їх розміщення на зовнішньому боці металевої труби, хоч подібні зовнішні вимірювачі, як правило, мають невисоку точність (±5% од верхньої межі швидкості потоку).

2.2.6 Діафрагмові витратоміри

Цей витратомір використовується для вимірювання споживання газу в побуті і також у промисловості.

Газовий лічильник поділений на дві частини, при цьому газ надходить у верхню камеру, з якої він подається за допомогою клапанів відповідно всередину і назовні двох сильфонів, розташованих окремо один від одного в нижній частині вимірника. У міру того, як газ витісняється з будь-якої частини сильфонів, він проходить через клапани на вихідні отвори, які сполучені з вихідною трубкою вимірника. Під час надходження газу в працюючі прилади, тиск газу спричиняє зворотно-поступальний рух сильфонів, і цей рух, що перетворюється системою з'єднаних стержнів, важелів і шестерень, забезпечує почергово управління клапанами і показами вимірника.

Діафрагмовий витратомір — це ще один тип об'ємного витратоміра.

2.3  Порядок виконання роботи

2.3.1 Отримати комплект приладів в викладача

2.3.2 За даними, написаними на приладах, звести до таблиці наступну інформацію: тип приладу, спосіб вимірювання, енергоносій, робочий діапазон, клас точності.

2.3.3 Зробити висновки по роботі.


Лабораторна робота № 3

Енергозбереження в системах освітлення

3.1 Мета роботи

Ознайомитися з різними типами ламп, провести порівняльний аналіз їх світлотехнічних характеристик.

3.2 Теоретичні відомості

Економність джерел світла характеризується таким показником, як світловіддача, що являє собою відношення світлового потоку джерела світла до потужності, що споживається. Одиницею вимірювання світловіддачі є люмен на ват (лм/Вт). Чим вище світловіддача, тим менше буде споживання електричної енергії з мережі живлення при тому ж самому світловому потоці.

У процесі експлуатації світильники знижують світловіддачу як внаслідок їхньої запиленості, так і через старіння ламп. У першому випадку необхідне регулярне очищення світильників від пилу, а в другому — заміна світильників після вичерпання їхнього ресурсу.

Для підвищення коефіцієнту використання світильників (відношення світлового потоку, що падає на робочу поверхню, до загального світлового потоку всіх світильників) необхідно внутрішні поверхні приміщень фарбувати в світлі кольори.

При регулярному протиранні засклених поверхонь приміщень (не рідше 2 разів за рік) можливо скоротити термін горіння ламп при двозмінній роботі не менше, ніж на 15% в зимовий період і на 50-70% в літній період.

Значну економію електроенергії можна отримати при управлінні освітленням. Входячи в темне приміщення, людина завжди вмикає освітлення, а виходячи з нього, не завжди вимикає. Встановлення датчиків присутності забезпечить вимкнення освітлення при відсутності в приміщенні людей. У виробничих приміщеннях в період перезміни, перерви на обід можливо зменшити освітленість за допомогою спеціальних таймерів (датчиків часу).

У широких приміщеннях світильники доцільно встановлювати рядами відносно вікон, аби було можливо відключати окремі ряди при нормальному сонячному освітленні.

3.3 Порядок виконання роботи

3.4.1 Зібрати схему відповідно до рисунку

3.4.2 Дослідити вплив рівня напруги на світлотехнічні характеристики лампи розжарення.

Примітка: Під час вимірювання рівня освітленості  вимірювання проводити на трьох відстанях: 0,5, 0,7 та 1,0 м для подальшого осереднення світлового потоку.

3.4.3 Провести серію дослідів з різними типами ламп при номінальній напрузі.

3.4.4 За результатами розрахунків заповнити таблицю.

Тип лампи

Вимірювання

Розрахунки

Відстань L, м

U,B

I, A

P, Вт

Е, лк

Cos φ

Ф, лм

Фср, лм

Н, лм/Вт

3.4.5 Зробити висновки по роботі.


Лабораторна робота № 4

Енергозбереження в машинах та механізмах з електроприводом

4.1 Мета роботи

Ознайомитися з можливими шляхами економії електроенергії в машинах та механізмах з електроприводом; дослідити вплив навантаження асинхронного двигуна на його коефіцієнт потужності; вивчити способи підвищення  у мережах із асинхронним двигуном.     

4.2 Теоретичні відомості

Електричні двигуни мають як постійні втрати (в сталі, механічні втрати), так і змінні (в міді обмоток). Втрати в сталі характеризуються напругою живлення, втрати в міді залежать від завантаження двигуна (відношення фактичної потужності до номінальної).

При завантаженні двигуна менш ніж 0,4 його доцільно замінити двигуном меншої потужності, а при завантаженні 0,4-0,6 можна зменшити напругу живлення (при наявності 6 виводів обмотки статора перейти зі схеми з'єднання трикутником на зірку — фазна напруга зменшується в ^ 3 разів, можна використати регулятори напруги, як результат — знижуються втрати в сталі).

При тривалій роботі двигуна в неробочому (без навантаження) режимі, що характерно, наприклад, при роботі верстатів, доцільно використовувати обмежувачі неробочого режиму, які відключають двигун в такому режимі.

Якщо за характером роботи можливо замінити асинхронний двигун на синхронний, то останній може обертатися без споживання з мережі реактивної потужності і навіть бути генератором реактивної потужності в режимі перезбудження.

Останнім часом мають широке розповсюдження так звані енергозберігаючі асинхронні короткозамкнені двигуни, в яких за рахунок збільшення довжини осердя, зменшення опору провідників при підвищеному перерізі в статорі і роторі, зменшення додаткових втрат забезпечуються вищі значення ККД і соsφ у порівнянні зі звичайними двигунами. Зрозуміло, що такі двигуни дорожчі, але і більш економічні в експлуатації.

Економію електроенергії можна отримати при використанні регульованого електроприводу, тобто системи, яка забезпечує змінення частоти обертання двигуна в залежності від потреби технологічного процесу. Найширше розповсюдження отримало частотне регулювання, інакше кажучи, живлення статора двигуна через тиристорний регулятор частоти.

4.3 Порядок виконання роботи

4.3.1Записати паспортні дані двигуна, підготувати лабораторну установку до роботи, виконати наступні операції:

  1.  Зібрати схему (рисунок 3.1).
  2.  Встановити коефіцієнти трансформації трансформаторів струму ТТ1  і ТТ2 , вибрані з урахуванням паспортних даних двигуна.
  3.  Зробити пуск двигуна і вимірити пусковий струм.
  4.  Досліджувати вплив навантаження на коефіцієнт потужності двигуна та на ккд. Результати вимірів записати в таблицю 4.1.

Рисунок 4.1 – Схема дослідження трифазного асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором

Таблиця 4.1 – Дослідження впливу навантаження на коефіцієнт потужності двигуна.

Режими роботи

двигуна

Дані вимірів

Результати обчислення

UФ

I1

I2

I3

Р

РФ

cosφ

η

В

А

А

А

Вт

Вт

д/од

%

Холостий хід

,

,

,

,

Розрахувати ємність, необхідну для заданого викладачем коефіцієнта потужності при 100% завантаженні двигуна.

Встановивши розраховану ємність, повторити виміри при 100% завантаження двигуна. Результати виміру записати в таблицю 4.1.

4.3.2 Зробити висновки по роботі.


Рекомендована література

  1.  Промышленность Украины: путь к энергетической эффективности, К.: ТАСIS, 1995.
  2.  Енергетичний менеджмент: Навчальний посібник/ Праховник А. В., Розен В. П., Разумовський О. В., та інші, - К.: Київ. Нот. ф-ка, 1999. – 184 с.
  3.  Енергозбереження – пріоритетний напрямок державної політики України / Ковалко М. П., Денисюк С. П.; Відпов. ред. Шидловський А. К. – Київ: УЕЗ, 1998. – 506 с.
  4.  Зниження втрат електроенергії у сільському господарстві/ Бебко В.Г., Меженний С.Я. та ін. – К.: Урожай, 1987. – 128 с.
  5.  Потери электроэнергии в электрических сетях энергосистем/ В.Э. Воротницкий, Ю.С. Железко и др. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 368 с., ил.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70973. БЕЗРАБОТИЦА И МЕХАНИЗМЫ ЕЕ ПРЕОДОЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ КРИЗИСА И ПОСТКРИЗИСНОГО РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ РОССИИ 117 KB
  Мировой финансовый кризис отложил значительный отпечаток на экономику России. Помимо значительного спада производства существенно возросла численность безработных, сократилось число вакансий и усилилась напряженность на рынке труда.
70974. ИМИТАЦИОННЫЕ МОДЕЛИ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ВРЕМЕННЫХ РЯДОВ 330.5 KB
  При этом увеличение сложности модели вовсе не означает пропорциональное повышение надежности прогноза. В данной статье в качестве альтернативы предлагаются динамические адаптивные модели для внутрифирменного планирования реализованные в системе...
70976. Оценка воздействия на окружающую среду от строительства и дальнейшей эксплуатации офисного центра («Офис-11райд») и прилегающей автостоянки 568.59 KB
  Площадка строительства расположена в Красногвардейском районе по адресу улица Лазо I, вдоль Индустриального проспекта. Разработка проекта производилась на основании технического задания договора №26/08 от 25.08.2008г, заключенного между ЗАО «Группа 1» и ОАО «Офис-Прайд»...
70977. Разработка программы определения запасов сырья 504.68 KB
  На нескольких предприятиях используется сырье одного вида. Для каждого предприятия заданы верхние и нижние границы норм хранения этого сырья. Определить номера предприятий, имеющих запасы сырья выше нормы, ниже нормы и общие запасы сырья на этих предприятиях.
70978. Рассчет основных технических параметров модуля счетчика 211.41 KB
  Все разнообразные средства цифровой техники: ЭВМ, микропроцессорные системы измерений и автоматизации технологических процессоров, цифровая связь и телевидение и т.д. состоятся на единой элементной базе, в состав которой входят чрезвычайно разные по сложности...
70979. Блинная «Теремок» на 75 посадочных мест 181.5 KB
  Закусочная находится не далеко от центра. На берегу городского пруда, рядом с центральной улицей города. Недалеко от блинной находится гостиница, вблизи находится лесопарк. Блинная «Теремок» рассчитана на 75 посадочных мест. Филиалов не имеет.