5050

Виготовлення разової ливарної форми за рознімною моделлю

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Виготовлення разової ливарної форми за рознімною моделлю. Мета роботи: ознайомитися з процесом виготовлення вручну разової ливарної форми зі стержнем для нескладного виливка у двох опоках за рознімною моделлю. Обладнання, прилади, матеріали. Модельн...

Украинкский

2012-12-02

117.5 KB

38 чел.

Виготовлення разової ливарної форми за рознімною моделлю.

Мета роботи: ознайомитися з процесом виготовлення вручну разової ливарної форми зі стержнем для нескладного виливка у двох опоках за рознімною моделлю.

Обладнання, прилади, матеріали.

Модельний комплект (виливка моделі, стояка, випору, шлаковловлювача, живильників, підмодельна плита), дві центрові опоки, знаряддя для формовки, формувальні суміші, розділювальний пісок.

Теоретичні відомості.

Ливарне виробництво – це технологічний процес одержання литої заготовки (деталі) шляхом заповнення порожнини спеціально виготовленої форми рідким металом. Форма заповнюється рідким металом через систему вертикальних і горизонтальних каналів, що називають ливниковою системою, при цьому зовнішні обриси виливка визначаються порожниною форми, а внутрішні утворяться фасонними вставками, що називають стержнями.

Рис.1.1 Ескіз ливникової системи.

Після затвердіння виливка його вибивають з форми, очищують від залишків формувальної суміші, відокремлюють від ливникової системи і, якщо необхідно, відправляють на механічну обробку.

Сплави, що застосовуються для одержання виливки, поряд з певними механічними і хімічними властивостями повинні мати також високі ливарні властивості, що визначають придатність сплавів для одержання якісних виливків. Найбільш важливі ливарні властивості – рідкотекучість й ливарна усадка, а також схильність до газопоглинання і утворення ліквацій.

Рідкотекучість – властивість рідкого сплаву, що характеризує його здатність швидко заповнювати порожнину форми. Сплав, що має підвищену рідкотекучість, добре заповнює самі тонкі перетини, дозволяє одержувати виливки складної конфігурації.

Ливарна усадка – властивість металів і сплавів зменшувати свій об’єм та лінійні розміри при затвердінні і наступному охолодженні. Чим менша усадка тим менш імовірність утворення таких ливарних дефектів як тріщини, раковини, короблення і внутрішні напруження.

Газопоглинання – здатність металів і сплавів у рідкому стані адсорбувати гази з навколишнього повітря, як під час охолодження виділяються й можуть утворювати у виливку раковини і порожнини з гладкою внутрішньою поверхнею.

Ліквації – н6еоднорідність хімічного складу металу виливка за перерізом.

У якості ливарних сплавів використовують чавун, сталь, кольорові сплави на основі міді, алюмінію, свинцю, цинку, і ін. Найпоширеніший ливарний сплав – сірий чавун, що має наступний хімічний склад: 2,4-3,6% С, 0,5-3%Si; 0,2-1%Mn; 0,04-0,08 %Р; 0,02-0,06%S.

Ливарні форми бувають разові, півпостійні і постійні. Разові ливарні форми більш дешевші, але використовуються лише один раз (при вибиванні виливка вони руйнуються). Разові форми виготовляють із піщано- глинистих та піщано – смоляних формувальних сумішей. Основними матеріалами для виготовлення разових  ливарних форм служать кварцовий пісок, вода і вогнетривка глина. Півпостійні форми виготовляють з вогнетривких матеріалів (шамоту, магнезиту) вони витримують кілька десятків заливань. Постійні форми (кокілі) виготовляють з різноманітних сплавів металів і вони витримують від кількох сотень до десятків тисяч заливань.

Процес виготовлення ливарних форм називається формуванням. Формування буває ручним і машинним. Найбільш часто разові форми виготовляють у парних опоках, що являють собою міцні металеві рамки різних розмірів.

Для утворення порожнин форми у яку заливають рідкий метал, що визначає конфігурацію виливка, використовують модель деталі, виготовлену з деревини чи металу, що легко оброблюється.

Для утворення у виливку отворів, чи порожнин, інших складних контурів використовують стержні, що є елементами ливарної форми. Матеріали для виготовлення стержнів аналогічні основним формувальним матеріалам, однак вимоги до матеріалів стержнів більш високі.

 

Рис.1.2 Ескіз деталі

Рис 1.3 Ескіз моделі

Рис 1.4 Ескіз готового стержня

  1.  На підмодельну плиту площиною рознімання укласти нижню половину моделі виливка і моделі живильників. Накрити нижньою опокою; нанести на модель шар облицювальної піщано – глинистої суміші (рис 1.5.1)

Рис 1.5.1 Початок виготовлення нижньої півформи.

  1.  Заповнити нижню півформу формувальною сумішшю й ущільнити її трамбуванням (рис 1.5.2)

Рис. 1.5.2 Ущільнення формувальної суміші.

  1.  Видалити надлишки формувальної суміші з нижньої опоки (рис.1.5.3)

Рис. 1.5.3 Видалення надлишків формувальної суміші

  1.  Зробити наколи вентиляційними голками для видалення газів у процесі заповнення форми рідким металом, перевернути нижню півформу на 180 і встановити на підмодельну плиту.
  2.  Встановити на нижню половину моделі виливка верхню половину з напрямними шипами. Встановити моделі шлаковловлювача, стояка, випора. Накрити нижню півформу верхньою опокою і зафіксувати опоки центруючими штирями. Поверхню рознімання форми посипати розділювальним піском. Нанести на модель шар облицювальної пісчано – глинистої суміші.
  3.  Заповнити верхню опоку формувальною сумішшю, сформувати порожнину чаши і зробити наколи.

Рис. 1.5.4 Виготовлення верхньої півформи

  1.  Витягти моделі стояка і випора; зняти верхню півформу, перевернути її на 180 , витягти за допомогою гачка – підйомника верхню половину моделі виливка і модель шлаковловлювача.
  2.  Встановити стержень своїми знаками у нижню півформу на відформовані знаки форми
  3.  Встановити верхню півформу на нижню; скріпити опоки для запобігання стікання металу в зазори між півформами .

Рис 1.5.5 Ливарна форма готова до заливання рідкого металу.

Разова ливарна форма готова до заливання рідким металом. Після заливання рідким металом і його охолодження виливок витягають, руйнуючи при цьому форму, разом з елементами ливникової системи


чаша

стояк

шлаковловлювач

живильники

знак стержня

верхня півмодель

напрямні шипи

верхньої півмоделі

знак стержня

лощина рознімання

напрямні отвори

нижньої півмоделі

нижня пів модель 

знак стержня

знак стержня

сито

формувальна

(наповнювальна) суміш

нижня півмодель

шар облицювальної суміши

модель живильника

нижня опока

підмодельна плита

формувальна

(наповнювальна) суміш

модель живильника

Трамбівка

лінійка

порожнина чаши

порожнини


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74366. Метод ньютона второго порядка для решения УУН 424.5 KB
  Метод ньютона второго порядка для решения УУН. По методу Ньютона второго порядка нелинейное уравнение заменяется кривой второго порядка 2 квадратичная аппроксимация и решением квадратичного уравнения. а назовем приращением второго порядка. Основная трудность метода второго порядка заключается в решении системы.
74368. УУН в полярной системе координат 80 KB
  Данные математические модели применимы для описания ЭС, не содержащих в своем составе генерирующих источников, кроме балансирующего по активной и реактивной мощности (станция, ведущая по частоте, узел типа U,δ). Во всех других п узлах нагрузки учтены, как правило, значениями требуемой активной и реактивной мощности, принимаемых либо постоянными
74369. Вывод УУН в прямоугольной (декартовой) системе координат 200.5 KB
  Выделив в них отдельно действительные и мнимые составляющие небалансов токов и небалансов мощностей получим следующие системы нелинейных уравнений двойного порядка с вещественными коэффициентами: в форме баланса активных и реактивных составляющих токов 8.7б Где векторы действительных и мнимых составляющих напряжений относительно которых решаются данные системы нелинейных уравнений.
74370. Расчет параметров установившегося режима по известным параметрам схемы и напряжениям узлов. Взаимосвязь параметров режима и схемы замещения 315 KB
  После решения уравнений установившегося режима и получения напряжений в узлах ЭС выполняется второй этап задачи — расчет потокораспределения: мощностей и токов в схеме, потерь мощности в ветвях, мощности балансирующего источника и другие
74371. Методы нулевого порядка для решения УУН. применение метода Зейделя для решения УУН 165 KB
  В практических алгоритмах наиболее часто реализуется два метода нулевого порядка: методы Зейделя и Zматрицы. Метод Зейделя был первым методом примененным для расчета установившихся режимов ЭЭС на ЭВМ.26 Из формулы видно что вместо простейшего итерационного процесса метода Якоби метод Зейделя использует для вычисления каждой последующей переменной самые последние новые значения предыдущих переменных т.