50530

Изучение детекторных характеристик детекторов

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Диодный детектор. Детекторные характеристики диодного детектора при различной омической нагрузке. Транзисторный детектор.

Русский

2014-01-25

251 KB

18 чел.

Выполнение работы

Изучение детекторных характеристик детекторов

1. Диодный детектор.

Uс, мВ

2

50

100

150

200

250

500

750

1000

1250

1500

1750

2000

UR1C1, мВ

4

4

4

9

9

24

219

454

751

927

922

1740

1230

UR2C1, мВ

0

0

4

4

9

19

180

400

625

805

893

922

1210

Рис.1. Детекторные характеристики диодного детектора

при различной омической нагрузке.

2. Транзисторный детектор.

Uс, мВ

0

5

10

15

20

25

30

UR1C1, мВ

454

1098

1508

1826

2055

2152

2270

UR2C1, мВ

356

903

1245

1484

1665

1752

1801

Рис.2. Детекторные характеристики транзисторного детектора

при различной омической нагрузке.

3. Синхронный детектор.

Uс, мВ

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

U, мВ

0

14

39

63

87

112

136

161

180

200

219

Рис.3. Детекторная характеристика синхронного детектора.

Как видно из графиков, лучшей детекторной характеристикой обладает синхронный детектор. Во-первых, его детекторная характеристика является наиболее линейной, а во вторых, она выходит из нуля, т.е. при отсутствии сигнала детектор не «шумит». На втором месте по качеству находится транзисторный детектор. Его характеристики являются нелинейными, но достаточно плавными, что может обеспечить низкий уровень искажений и устойчивость работы всей системы. Существенный недостаток – высокое напряжение дрейфа нулевого уровня. На третьем месте по качеству стоит диодный детектор. Несмотря на отсутствие напряжения дрейфа нулевого уровня или очень низкий его уровень, характеристики детектора резко нелинейны. Это может привести к сильным искажениям сигнала, а также ввести систему в неустойчивое состояние.

Изучение частотных характеристик детекторов

1. Диодный детектор.

Uс=1.353 В.

fн, кГц

0.044

3

6

9

12

15

UR1C1, мВ

96

164

159

159

151

141

UR1C2, мВ

101

170

168

176

179

181

UR1(C1+С2), мВ

96

164

158

158

149

135

Рис.4. Частотные характеристики диодного детектора

при различной емкостной нагрузке.

2. Транзисторный детектор.

Uс=15 мВ.

fн, кГц

0.044

3

6

9

12

15

UR1C1, мВ

75

148

151

162

165

169

UR1C2, мВ

75

153

161

180

187

201

UR1(C1+С2), мВ

70

148

150

158

160

160

Рис.5. Частотные характеристики транзисторного детектора

при различной емкостной нагрузке.

3. Синхронный детектор.

Uс=100 мВ.

fн, кГц

0.044

3

6

9

12

15

U, мВ

5

5

5

6

6

6

Рис.6. Частотная характеристика синхронного детектора.

Судя по графикам, лучшей частотной характеристикой обладает синхронный детектор, т.к. она почти постоянна во всей полосе исследуемых частот. На высоких частотах наблюдается незначительный рост характеристики. Частотные характеристики диодного и транзисторного детекторов стоят на втором месте по качеству. По своей степени нелинейности они схожи. Схожесть состоит ещё и в том, что на нижних частотах для обоих типов детекторов наблюдается сильный завал. Отличие – в том, что у диодного детектора на высоких частотах, как правило, также наблюдается достаточно сильный спад характеристики (меньше, чем на низких частотах), а у транзисторного детектора на высоких частотах наблюдается плавный рост характеристик.

Определение коэффициента передачи детекторов

1. Диодный детектор.

Uс=1.2 В. Fм=43 Гц. f=1.103 кГц. m=30%. Нагрузка R1C1.

Uс, мВ

250

500

750

1000

1250

1500

U~, мВ

7

38

81

115

152

198

К

0.093

0.253

0.36

0.383

0.405

0.44

Рис.7. Коэффициент передачи диодного детектора.

2. Транзисторный детектор.

Fм=43 Гц. f=1.103 кГц. m=30%. Нагрузка R1C1.

Uс, мВ

0

5

10

15

20

25

30

U~, мВ

32

102

129

147

132

145

119

К

68

43

32.67

22

19.33

13.22

Рис.8. Коэффициент передачи транзисторного детектора.

3. Синхронный детектор.

Fм=43 Гц. f=1.103 кГц. m=30%.

Uс, мВ

0

10

20

30

40

50

60

70

80

90

100

U~, мВ

5

5

7

8

10

13

16

18

21

24

26

К

1.667

1.167

0.889

0.833

0.867

0.889

0.857

0.875

0.889

0.867

Рис.9. Коэффициент передачи синхронного детектора.

Из представленных коэффициентов передачи лучшим обладает синхронный детектор, поскольку его коэффициент передачи почти постоянен во всей полосе рассматриваемых частот. Диодный и транзисторный детекторы находятся по качеству на втором месте. Коэффициент передачи диодного детектора достаточно сильно возрастает, а транзисторного – убывает с ростом частоты. Общим недостатком транзисторного и синхронного детекторов является уход в бесконечность коэффициента передачи на низких частотах.


ЛР – 2069965 – 2
10302 – 0210

2

Лист

Дата

Подпись

докум.

Лист

Изм.

ЛР – 2069965 – 210302 – 0210

3

Лист

Дата

Подпись

№ докум.

Лист

Изм.

ЛР – 2069965 – 210302 – 0210

4

Лист

Дата

Подпись

№ докум.

Лист

Изм.

ЛР – 2069965 – 210302 – 0210

5

Лист

Дата

Подпись

№ докум.

Лист

Изм.

ЛР – 2069965 – 210302 – 0210

6

Лист

Дата

Подпись

№ докум.

Лист

Изм.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха розташований в латеральній частині заднього канатика.
84493. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність 48.79 KB
  Вони носять назву надсегментарних утворень так як впливають на мязи не прямо а через мотонейрони сегментарних структур рухові ядра спинного мозку і черепномозкових нервів. Задній мозок отримує і переробляє всю аферентну інформацію що надходить від спинного мозку оскільки всі специфічні висхідні шляхи від спинного мозку входячи в стовбур мозку задній та середній мозок віддають коллатералі гілочки до ретикулярної формації тут продовжується обробка аферентної інформації. В задньому мозку розміщені 4 вестибулярні ядра медіальне...
84494. Рухові рефлекси середнього мозку, їх фізіологічне значення 44.55 KB
  Середній мозок СрМ за участі сітчастої речовини опрацьовує аферентну інформацію яка поступає в спинний та задній мозок. Нова інформація поступає в СрМ від зорових та слухових рецепторів. На основі опрацьовання інформації від усіх цих рецепторів СрМ здійснює контроль за станом зовнішнього та внутрішнього середовища організма. Важливими надсегментарними руховими ядрами СрМ є: 1 червоні ядра від них інформація від нейронів спинного мозку передається по шляхах що перехрещуються руброспінальні шляхи елемент ЛНС; 2 ретикулярна формація;...
84495. Мозочок, його функції, симптоми ураження 44.3 KB
  Від вестибулорецепторів через вестибулярні ядра контроль за збереженням рівноваги при русі. Від всіх рухових ядер стовбуру ретикулярна формація краєві ядра. З руховими ядрами стовбуру ретикулярна формація вестибулярні ядра червоні ядра через які Мз здійснює вплив на мотонейрони і на мязи. З базальними ядрами.
84496. Таламус, його функції 43.44 KB
  Сенсорні перемикаючі специфічні ядра вони отримують інформацію від специфічних сенсорних шляхів переробляють її і передають в сенсорні зони КГМ. Неспецифічні вони отримують інформацію від ретикулярної формації стовбура мозку по шляхах больової чутливості. Вони передають інформацію до всіх зон КГМ здійснюючи на неї неспецифічний активуючий вплив. Асоціативні отримують інформацію від специфічних сенсорних перемикаючих ядер і від неспецифічних ядер таламуса.