50975

УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ І ОПЕРАЦІЙНОГО ОБЛІКУ ПСП «БАНІВКА» ПРИМОРСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дипломная

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Ознайомлення з теоретичними аспектами фінансового стану підприємств; оцінка структури майна і фінансової стійкості підприємства; проведення аналізу ліквідності балансу і рентабельності підприємства; розрахування і вивчення основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства

Украинкский

2014-12-13

1.44 MB

5 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність, необхідність та види оцінки фінансового стану підприємств

1.2 Інформаційна база оцінки фінансового стану підприємств

1.3 Методи і прийоми оцінки фінансового стану підприємств

РОЗДІЛ 2.ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСП «БАНІВКА» ПРИМОРСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.1 Оцінка динаміки та структури майна підприємства

2.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства 

2.4 Оцінка фінансової стійкості і ділової активності підприємства

2.5 Аналіз рентабельності підприємства

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ І ОПЕРАЦІЙНОГО ОБЛІКУ ПСП «БАНІВКА» ПРИМОРСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

3.1 Діагностика банкрутства і визначення точки беззбиткового виробництва підприємства  

3.2 Розробка плану по збільшенню виробництва продукції на підприємстві 

3.3 Впровадження комп’ютерної програми 1С: Бухгалтерія 7.8

3.4 Система Клієнт-банк для електронної обробки інформації на підприємстві

РОЗДІЛ 4. Охорона праці та довкілля

4.1 Вибір джерел фінансування і витрати ПСП «Банівка» на заходи з охорони праці

4.2 Забезпечення екологічної безпеки в ПСП «Банівка»

4.3 Фінансування заходів на охорону навколишнього середовища ПСП «Банівка»

РОЗДІЛ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП

Протягом останніх років тривало становлення ринкової системи господарювання. Активніше здійснювалися економічні реформи, виявлено нові аспекти реформування форм власності і структурної перебудови економіки України.

У сучасних умовах кожне підприємство повинно чітко орієнтуватися у складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий та економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан як свого підприємства так і підприємств-партнерів.

Актуальність теми дипломної роботи «Оцінка фінансового стану та шляхи його покращення на прикладі ПСП «Банівка»» визначається в тому, що фінансовий стан підприємства – це здатність, спроможність підприємства фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченням фінансовими ресурсами, які необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їх розміщення та ефективність використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Питанням оцінки фінансового стану підприємства присвячено безліч праць авторів різних країн. Засновниками розробки й розвитку цього питання вважають представників англо-американської школи (Р. Фоулк, Дж. Кеннон, Р. Сміт, Дж. Хорріган, фахівці фірми Дюпон і т.д.). У Росії останні дослідження з цих питань висвітлено у працях В.В. Ковальова, А.Д. Шеремета, Р.С. Сайфуліна, О.С. Стоянової й інших авторів, в Україні — у працях С.Ф. Покропивного, A.M. Поддєрьогіна, Т.Г. Беня, С.Б. Довбні та інших.

Головною метою дипломної роботи є оцінка фінансового стану підприємства, перспектива та напрямки його покращення на майбутнє, а також вивчення і аналіз показників, що характеризують фінансовий стан будь-якого підприємства.

При написанні дипломної роботи найважливішими є такі завдання:

  1.  ознайомлення з теоретичними аспектами фінансового стану підприємств;
  2.  оцінка структури майна і фінансової стійкості підприємства;
  3.  проведення аналізу ліквідності балансу і рентабельності підприємства;
  4.  розрахування і вивчення основних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства та ефективність його діяльності за 2004-2008 роки;
  5.  діагностика банкрутства і визначення точки беззбиткового виробництва підприємства;
  6.  виявлення резервів та розробка заходів щодо покращення фінансового стану підприємства у наступному періоді.

Об’єктом дослідження дипломної роботі виступає приватне сільськогосподарське підприємство «Банівка» Приморського району Запорізької області - це самостійно господарюючий суб’єкт, який організований у відповідності з чинним законодавством України, тобто є юридичною особою, займається підприємницькою діяльністю і функціонує на принципах комерційного розрахунку. В основі комерційного розрахунку закладено принцип підвищення ефективності виробництва в межах підприємства, а саме намагання отримати максимум ефекту при мінімумі затрат і обмежених ресурсах, а також маркетингова спрямованість діяльності, яка визначає поведінку на ринку.

Суб'єктами фінансової оцінки є аналітики, які зацікавлені в діяльності підприємства: управлінський персонал, банки, контролюючі органи різних рівнів (галузеві, фінансові, податкові, статистичні та ін.), акціонери тощо.

Предметом дипломної роботи виступають механізм оцінки фінансового стану підприємства, його адаптації до сучасних значень і цілей розвитку.

Джерелами дослідження є фінансова звітність підприємства, яка складена за даними фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у зручному і зрозумілому вигляді, для прийняття ними певних ділових рішень.

Аналіз вітчизняних і закордонних літературних джерел дав змогу виокремити такі методи оцінки фінансового стану підприємства: коефіцієнтний; комплексний; інтегральний; беззбитковий; рівноважний та інші.

Структура роботи складається з вступу, п’яти розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Дипломна робота містить 52 таблиці, 10 рисунків, форми фінансової бухгалтерської звітності.


РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВ

1.1 Сутність, необхідність та види оцінки фінансового стану підприємств

Одним з інструментів з'ясування реальної конкурентоспроможності підприємства є аналіз його фінансового стану, оскільки навіть прибуткове підприємство постійно постає перед необхідністю аналізу доходів і витрат. Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси, коли кожна вкладена в підприємство гривня сприяє зростанню прибутку. Щоб забезпечити певну стійкість на ринку, необхідно постійно аналізувати фінансовий стан, проводити обґрунтоване наукове дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської і торговельної діяльності кожного підприємства. Аналізуючи фінансовий стан підприємства, слід чітко розрізняти фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства [43].

Фінансовий стан — це результат фінансово-виробничої діяльності. Він характеризується розміром засобів підприємства, їх розміщенням і джерелами утворення, залежить від виконання матеріально-технічного постачання, виробництва, реалізації та прибутку.

Фінансовий стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов'язань перед державою та іншими підприємствами.

Фінансовий стан підприємства як комплексне поняття, що є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, які відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Тому під фінансовим станом підприємства розуміють його спроможність фінансувати свою діяльність. Оптимізація фінансового стану є однією з умов успішного розвитку підприємства в майбутньому, а погіршення фінансового стану свідчить про загрозу його можливого банкрутства.

Оцінка фінансового стану — узагальнюючий показник економічної діяльності підприємства, що характеризує його ділову активність і надійність як партнера.

Фінансова діяльність підприємства базується на фінансовому плані, полягає в організації поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів, контролі за їх використанням.

Фінансове планування — процес наукового обґрунтування руху фінансових ресурсів і відповідних фінансових відносин. Воно покликане вирішувати такі завдання:

  •   обґрунтування обсягу фінансових ресурсів для виконання виробничої програми і реалізації продукції, розширення виробництва, вирішення соціальних завдань;
  •   визначення фінансових взаємовідносин з фінансовою системою і контролюючим або координуючим органом;
  •   встановлення оптимальних пропорцій у розподілі грошових коштів на внутрішньогосподарські потреби, переобладнання і розширення виробництва, матеріальне заохочення робітників, виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом;
  •   виявлення внутрішніх резервів росту грошових нагромаджень. Фінансове планування включає:
  •   складання перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;
  •   касове планування;
  •   кредитну заяву;
  •   розробку та доведення окремих фінансових показників до окремих підрозділів і контроль за їх виконанням [27].

Фінансовий план можна вважати виконаним, коли виконані: всі показники розділу «Доходи та надходження»; основні показники розділу «Витрати і відрахування»; повністю проведені платежі в бюджет.

У традиційному розумінні сутність фінансового аналізу полягає в оцінці та прогнозуванні фінансового стану підприємства за даними бухгалтерського обліку та певної звітності. Системний аналіз фінансового стану підприємства є основою для управління фінансами підприємства і охоплює такі головні напрямки:

  •   оцінка фінансових потреб підприємства;
  •   розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучених фінансових ресурсів та каналів їх одержання — кредити, пошук внутрішніх резервів, додатковий випуск акцій, облігацій;
  •   забезпечення системи фінансової звітності, яка об'єктивно відображала б процеси та забезпечувала б контроль за фінансовим станом підприємства. Фінансовий аналіз дозволяє своєчасно вирішувати питання поліпшення поточного руху фінансових ресурсів, їх формування та використання, поточного та довгострокового планування діяльності. На його основі будується фінансове забезпечення стратегії підприємства на перспективний період. Без фінансового аналізу неможливі планування, прогнозування, бюджетні асигнування, ефективне розміщення фінансових ресурсів, аудит.

Фінансова оцінка відіграє важливу роль в економічній діяльності підприємства. Вона дає змогу:

  •  виявити резерви поліпшення фінансового стану;
  •  об'єктивно оцінювати раціональне використання усіх видів фінансових ресурсів;
  •  своєчасно вживати заходи щодо підвищення платоспроможності підприємства;
  •  забезпечувати оптимальний виробничий та соціальний розвиток колективу за рахунок використання виявлених у процесі аналізу резервів;
  •  забезпечувати обґрунтоване планування фінансового оздоровлення підприємства [31].

Об'єктом фінансової оцінки є певне підприємство, установа чи суб'єкт господарювання або фінансова операція.

Суб'єктами фінансової оцінки є аналітики, які зацікавлені в діяльності підприємства: управлінський персонал, банки, контролюючі органи різних рівнів (галузеві, фінансові, податкові, статистичні та ін.), акціонери тощо.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким та кризовим залежно від динаміки рівнів існуючої системи показників. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства - це, по суті, з одного боку - кінцеві результати його діяльності, а з іншого - характеристика його фінансової конкурентоспроможності, використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання (власники, кредитори, керівники (адміністрація), персонал (службовці), постачальники, покупці (клієнти), податкова адміністрація) [43].

Таблиця 1.1

Мета фінансової оцінки залежно від інтересів партнерів підприємства

Основні партнери

Внесок

Компенсація, що вимагається

Мета фінансового аналізу

Власники

Власний капітал

Дивіденди

Фінансові результати, фінансова стійкість підприємства

Кредитори

Позичковий капітал

Відсотки

Ліквідність (платоспроможність), мобільність коштів для сплати боргів

Керівники

Компетентність і кваліфікованість, організаційні здібності

Оплата праці та частина прибутку понад посадовий оклад

Інформація в повному обсязі

Персонал

Виконання робіт згідно з розподілом праці

Оплата праці, премії, соціальні умови

Фінансові результати та його ліквідність

Постачальники

Постачання засобів та предметів праці

Договірна ціна

Фінансовий стан та ліквідність підприємства

Покупці

Збут продукції, товарів, робіт, послуг

Договірна ціна

Фінансовий стан і наявність запасів готової продукції та товарів

Податкова адміністрація

Послуги

Сплата податків в повному обсязі та в зазначений термін

Фінансові результати

Мета фінансової оцінки - всебічна оцінка фінансового стану підприємства, його ділової активності для пошуку резервів підвищення рентабельності виробництва і збільшення прибутку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами; розробка об'єктивних передбачень та прогнозів майбутніх умов функціонування підприємства; визначення дохідності фірми для порівняння її з аналогічними показниками інших підприємств чи оцінка підприємства з точки зору його ринкової вартості; своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності для пошуку шляхів поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності; виявлення змін у фінансовому стані в просторі і часі; визначення і прогнозування основних факторів, які впливають на фінансовий стан підприємства. Основна мета проведення фінансової оцінки залежить від інтересів партнерів (табл. 1.1).

Для досягнення мети у комплексі необхідно розв'язати такі завдання:

  •   оцінка фінансових результатів підприємства (результативності діяльності);
  •   загальна оцінка фінансової стійкості суб'єкта господарювання;
  •   оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
  •   дослідження ефективності використання майна (капіталу) та забезпеченість оборотними коштами підприємства;
  •   оцінка конкурентоспроможності підприємства;
  •   аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
  •   визначення ефективності використання фінансових ресурсів;
  •   загальна оцінка фінансового стану і факторів його зміни;
  •   вивчення співвідношення між джерелами оборотних коштів, їх розміщення і ефективності використання;
  •   дотримання підприємством фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;
  •   визначення ліквідності та фінансової стійкості підприємства;
  •   довго- і короткострокове прогнозування стійкості і фінансового стану.
  •   перевірка виконання зобов'язань за розрахунками з бюджетом, банками, кредиторами, а також використання засобів за цільовим призначенням;
  •   виявлення резервів покращання фінансового стану на основі залучення джерел і прискорення оборотності оборотних засобів;
  •   розробка заходів щодо використання виявлених резервів і контроль за їх впровадженням.

Для розв'язання цих завдань вивчаються:

  •   наявність, склад і структура оборотних коштів підприємства, причини та наслідки їх змін;
  •   стан, структура і зміни довгострокових активів;
  •   наявність і структура поточних активів у сферах виробництва та обороту, причини та наслідки їх змін;
  •   платоспроможність і фінансова гнучкість;
  •   ефективність використання активів;
  •   окупність інвестицій.

Завдання аналізу залежно від його мети та специфіки підприємства розв'язуються на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних показників, які формують відповідні блоки схеми аналізу фінансового стану [33].

Види фінансової оцінки та її користувачі. Класифікація видів фінансової оцінки визначається різними ознаками (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Класифікація видів фінансової оцінки

Ознака

Вид фінансової оцінки

За користувачами

- зовнішні;

- внутрішні

За метою дослідження

- діагностичні;

-експрес-аналіз;

- деталізований аналіз.

За часом

- попередній;

- наступний (ретроспективний):

а) оперативний;

б) підсумковий.

Користувачі інформації поділяються на внутрішніх та зовнішніх (табл. 1.3). Такий розподіл визначається, залежно від того, як вирішуються господарсько-фінансові питання в різних економічних системах.

Таблиця 1.3

Користувачі бухгалтерської інформації

Типи

Внутрішні користувачі

Зовнішні користувачі

Адміністративна економіка

Адміністрація підприємства

Податкові органи, міністерства, органи статистики та інші державні органи

Ринкова економіка

Управлінський персонал підприємства

Акціонери, кредитори, постачальники, покупці, представники податкових та інших державних служб і позабюджетних фондів, службовці підприємства

Зовнішній фінансовий аналіз розкриває зміст фінансових показників у їхньому зв'язку з виробництвом, спираючись на періодичну публічну (регламентовану державою) звітність підприємства. Основною його метою є оцінювання та економічна діагностика фінансового стану підприємства заданими фінансової звітності.

Внутрішній фінансовий аналіз використовує всі існуючі джерела інформації. Основна його мета - визначити фінансовий стан підприємства, оцінити ефективність використання не обіговий і обігових активів, ефективність використання власних та позикових коштів, визначити фінансову структуру. Основне призначення результатів цього аналізу - прийняти правильні управлінські рішення, спланувати фінансовий стан підприємства, що забезпечує планомірне надходження грошових коштів, отримати максимально можливий прибуток, уникнути ризику банкрутства.

Діагностичний аналіз - засіб встановлення характеру порушень нормального функціонування підприємства на основі типових ознак, які характерні тільки для даного порушення (такі аналізи ще називають трафаретними).

Експрес-аналіз використовується для швидкого оцінювання фінансового стану підприємства за основними розрахунковими показниками на основі їх порівняння з базовими (еталонними). Цей аналіз проводиться в декілька етапів (табл. 1.4).


Таблиця 1.4

Експрес-аналіз фінансового стану

Етапи

Характеристика

Підготовчий

Ознайомлення із загальними умовами функціонування підприємства, аудиторськими висновками, наявністю форм, додатків, реквізитів, підписів, правильністю заповнення.

Попередній

Огляд звітності для виявлення «хворих» статей балансу, визначення найбільш значних структурно-часових змін за допомогою вертикального та горизонтального аналізу.

Основний

Аналіз коефіцієнтів та порівняння їх з нормативними (еталонними) значеннями і на основі типових ознак визначення причин порушень (базується на існуванні залежності між окремими статтями звітності, що мають певний економічний вплив)

Заключний

Даються висновки та рекомендації.

Деталізований аналіз доповнює та розширює експрес-аналіз. Основна його мета - детально охарактеризувати майновий та фінансовий стан суб'єкта господарювання, результати його діяльності, визначити вплив факторів, виявлення ресурсів, можливості розвитку підприємства. Основні етапи аналізу наведено в табл. 1.5.

Таблиця 1.5

Деталізований аналіз фінансового стану

Етапи

Характеристика

Попередній огляд економічного та фінансового стану

Характеристика фінансово-господарської діяльності, виявлення «хворих» статей балансу

Аналіз економічного потенціалу суб’єкта господарювання

- Оцінювання майнового стану.

- Оцінювання фінансового стану (вертикальний та горизонтальний аналіз балансу, оцінювання ліквідності та фінансової стійкості)

Аналіз результативності

- Оцінювання основної діяльності.

- Аналіз економічного потенціалу підприємства.

- Аналіз рентабельності та конкурентоспроможності.

- Аналіз стану на ринку цінних паперів.

Попередній аналіз забезпечує рішення завдання стратегічного управління. Цей аналіз проводять до здійснення фінансових операцій. За основними прогнозними показниками розвитку підприємства розраховують прогнозну фінансову звітність, на її основі визначають можливий фінансовий стан і, таким чином, обґрунтовують управлінські рішення і планові завдання, а також оцінюють фінансову перспективу підприємства, запобігають небажаним результатам.

Зовнішні користувачі використовують результати попереднього аналізу для мінімізації ризиків за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок. Внутрішні користувачі - для одержання певної кількості найбільш інформованих показників, щоб мати об'єктивну оцінку фінансового стану підприємства для прийняття необхідних управлінських рішень.

Наступний, ретроспективний аналіз проводиться після здійснення фінансових операцій. Застосовуються для контролю за використання плану, виявлення резервів, об'єктивного оцінювання фінансової діяльності підприємства.

Ретроспективний аналіз поділяють на оперативний (ситуаційний) і підсумковий.

Оперативний (ситуаційний) аналіз здійснюють відразу після проведення фінансових операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (добу, зміну, декаду та ін.). Його мета - оперативно виявити недоліки і вплив на фінансові операції.

Підсумковий аналіз - проводять за звітний період (місяць, квартал, рік). Цінність його полягає в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всебічно за звітними даними за певний період [43].

1.2 Інформаційна база оцінки фінансового стану підприємств

Аналіз фінансових звітів передбачає використання різноманітної фінансової інформації, тобто набір даних, систематизованих у певний спосіб.

Фінансова звітність — це сукупність форм звітності, яка складена за даними фінансового обліку з метою надання зовнішнім та внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у зручному і зрозумілому вигляді, для прийняття ними певних ділових рішень [33].

Бухгалтерська фінансова звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату, складають інформаційну базу аналізу фінансового стану суб'єктів господарської діяльності. Склад, зміст, вимоги та інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентовано положенням (стандартом) бухгалтерського обліку П(С)БО № 19 «Об'єднання підприємств», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. № 163. Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається із взаємопов'язаних форм, на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства: 1. П(С)БО №2 «Баланс» ф. 1.2. П(С)БО №3 «Звіт про фінансові результати» ф. 2.3. П(С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів» ф. 3.4. П(С)БО № 5 «Звіт про власний капітал» ф. 4. Аналізуючи фінансовий стан підприємства за цими формами, необхідно передусім ознайомитися з П(С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і переконатись у тому, що всі вимоги даного стандарту на підприємстві враховано. Ця звітність орієнтована на ринкові відносини, на тих користувачів, які не можуть вимагати у службовому порядку звітів, складених з урахуванням їхніх конкретних інформаційних потреб (табл. 1.6).

Таблиця 1.6

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Звітність

Використання інформації

Баланс

Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності, платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах

Звіт про фінансові результати

Оцінка та прогноз прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат

Звіт про власний капітал

Оцінка та прогноз змін у власному капіталі

Звіт про рух грошових коштів

Оцінка та прогноз надходжень і використання коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства

Примітки

Оцінка та прогноз облікової політики ризиків та непевності, які впливають на підприємство, його ресурси та зобов'язання, діяльність підрозділів підприємства

Особливість звітності, яку розроблено згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, полягає в тому, що нею можуть широко користуватися інвестори та інші особи, які беруть участь у підприємницькій діяльності - кредитори, постачальники, конкуренти, працівники підприємства.

Кожний користувач фінансової звітності, як правило, вивчає ту інформацію, яка йому необхідна в процесі підприємницької діяльності. Так, власникам підприємств необхідно знати, збільшується чи зменшується питома вага власного капіталу, оцінити ефективність використання ресурсів підприємства; кредиторам і постачальникам - необхідність і можливість продовження кредиту, умови кредитування, гарантії повернення кредиту тощо.

Детальний аналіз фінансового стану може проводити адміністрація підприємства, бо вона має можливість використовувати дані управлінського обліку для прийняття відповідних рішень.

Таблиця 1.7

Інформаційні потреби основних користувачів фінансових звітів

Користувачі звітності

Інформаційні потреби

Інвестори, власники

Придбання, продаж та володіння цінними паперами. Участь у капіталі підприємства. Оцінка якості управління. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу

Керівництво підприємства

Регулювання діяльності підприємства

Банки, постачальники та інші кредитори

Забезпечення зобов'язань підприємства. Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання

Замовники

Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання

Працівники підприємства

Оцінка здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання. Забезпечення зобов'язань підприємства перед працівниками

Органи державного управління

Формування макроекономічних показників

Слід зазначити, що в певних випадках для аналізу фінансового стану підприємства недостатньо наявної тільки бухгалтерської звітності, особливо для інвесторів. Тому П(С)БО передбачає складання приміток до форм бухгалтерської звітності, які дають змогу зовнішнім користувачам фінансової інформації докладно ознайомитися з фінансовим станом підприємства. Крім фінансової звітності використовується інформація, яка доступна тільки внутрішнім користувачам; тобто підрозділам та працівникам підприємства. Кожен з них використовує ту інформацію, яка йому необхідна для прийняття відповідних управлінських рішень (табл. 1.7).

Тому в процесі оцінки фінансового стану підприємства використовується така інформація:

1) конструкторсько-технологічна;

2) планово-нормативна (фінансовий план, нормативи запасів);

3) дані всіх видів господарського обліку (оперативний, бухгалтерський, податковий, статистичний);

4) звітність: оприлюднена фінансова звітність (річна) та квартальна звітність, а також комерційна звітність, яка складається за спеціальними вказівками, та обов'язкова статистична звітність;

5) позаоблікова інформація: маркетингові дослідження, закони, інструкції та експертна інформація.

Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси та їхні джерела. Для досягнення основної мети цього аналізу - об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства та виявлення впливу факторів підвищення ефективності його функціонування можуть застосовуватися різні методи аналізу.

Інформаційне забезпечення оцінки фінансового стану, за системою фінансових коефіцієнтів поділяється на шість блоків:

Блок 1. Фінансова оцінка майнового стану;

Блок 2. Показники ліквідності;

Блок 3. Показники фінансової стійкості;

Блок 4. Показники ділової активності;

Блок 5. Оцінка рентабельності;

Блок 6. Оцінка стану підприємства на ринку цінних паперів [43].


1.3 Методи і прийоми оцінки фінансового стану підприємств

Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів (прийомів) та принципів дослідження фінансового стану підприємства.

До основних прийомів фінансової оцінки належать такі прийоми: порівняння, деталізація, групування, середніх і відносних величин, балансовий прийом, горизонтальний, вертикальний та коефіцієнтний аналіз, трендовий аналіз, прийом послідовного ізолювання факторів, абсолютних та відносних різниць, дольової участі.

До економіко-математичних прийомів, які мають широке застосування у фінансовому аналізі, відносять інтегральний, графічний та кореляційно-регресійний прийоми [43].

Горизонтальний аналіз - полягає у визначенні абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу та показників фінансової звітності підприємства за звітний період.

Вертикальний аналіз - розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу, тобто вивчення структури статей активу і пасиву на звітну дату.

За допомогою коефіцієнтного аналізу вивчають рівень і динаміку відносних показників фінансового стану, які розраховуються як відношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників фінансової звітності, порівнюючи їх із базовими даними або нормативними.

Факторний аналіз застосовується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників, а також для розрахунку впливу причин (факторів) на зміну фінансового показника, який аналізують.

В основу багатомірного порівняльного аналізу покладено метод евклідових відстаней, який дозволяє враховувати не тільки абсолютні величини показників кожного підприємства, але і ступінь їх близькості (віддаленості) до показників підприємства-еталона. Для цього необхідно координати порівнюваних підприємств зобразити в частках відповідних координат підприємства-еталона, що дорівнюють одиниці.

В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу і загалом фінансового аналізу.

Класифікація розрізняє неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Неформалізовані (евристичні) методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи: експертних оцінок та сценаріїв, психологічні, морфологічні, порівняння, побудови системи показників, системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладені жорстко формалізовані аналітичні залежності, а саме: різниць абсолютних та відносних величин, ланцюгових підстановок, відсоткових чисел, дисконтування, диференційний, балансовий, логарифмічний, відокремлювання ізольованого впливу факторів, інтегральний, простих та складних відсотків, ін.

У процесі проведення фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики та математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, метод головних компонентів та ін.).

Використання видів, прийомів та методів фінансового аналізу з певною метою оцінки фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу.

У фінансовому аналізі застосуються моделі, які дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними та опосередкованими показниками. Існують три основні типи моделей аналізу фінансового стану підприємства:

1) дискредитивні;

2) предикативні;

3) нормативні.

Дискредитивні моделі (описового характеру) є основними, до них відносяться такі: побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний та горизонтальний аналіз звітності, трендовий аналіз результативних показників, аналіз відносних показників та коефіцієнтів, порівняльний або просторовий аналіз, факторний аналіз, система аналітичних коефіцієнтів. Ці моделі будуються на основі бухгалтерської фінансової звітності.

Предикативні моделі - це моделі прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та витрат підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найпоширеніші з них:

1) розрахунки точки критичного обсягу продажу (аналіз беззбитковості);

2) побудова прогностичних фінансових звітів;

3) моделі динамічного аналізу;

4) моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства з нормативними. Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі. їх сутність полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат для відповідних технологічних процесів, видів виробів та з'ясування причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Отже, під час фінансового аналізу підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі. їх кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному окремому випадку [33].

Залежно від мети оцінки досліджуються різні показники. Однак жоден із них індивідуально не дає достатньої інформації про умови функціонування та прибутковість фірми. Лише аналіз певної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків. Слід брати до уваги й фактор сезонності в бізнесі. Разом із тим для попереднього оцінювання фінансової діяльності підприємства необхідно лише кілька з чисельних показників. Обчислення зайвих коефіцієнтів ускладнює аналіз і вносить плутанину. Інформація для порівняння кількох компаній має бути стандартизована.

Існує кілька класифікацій показників фінансової діяльності фірми. Більшість економістів виділяє такі групи відносних показників: коефіцієнти прибутковості (рентабельності), ліквідності, стабільності та акціонерного капіталу. Інші аналітики схильні до такої класифікації: показники ліквідності, управління активами й управління пасивами, прибутковості та ринкової вартості акцій. Існує також точка зору, згідно з якою виділяються: коефіцієнт ліквідності, зобов'язань кредиторам, прибутковості та покриття.

Фінансовий стан підприємства може бути оцінений з різним ступенем деталізації залежно від цілей аналізу, існуючої інформації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Найбільш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу та поглибленого аналізу фінансового стану, де розрізняють ряд показників.

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні - для окремих., галузей. Первинні показники формуються за даними обліку планової інформації, похідні — розраховуються на базі первинних даних. Синтетичні (інтегральні ) показники узагальнюють складні економічні явища та процеси. Причинно-наслідкові зв'язки та результати вивчаються на основі результативних та факторних показників. Результативний показник - це показник, що є об'єктом дослідження. Показники, які характеризують результативний показник, тобто є його кількісними та якісними характеристиками, відносять до факторних показників.

Тільки система показників, що детально та всебічно характеризують фінансовий стан підприємства, дозволяє об'єктивно аналізувати всі аспекти діяльності.

Якість фінансового аналізу залежить від застосованої методики, достовірності даних фінансової звітності, а також від компетенції керівника, який приймає управлінське рішення. Від того, наскільки якісно проведено фінансовий аналіз, залежить ефективність управлінських рішень, а відтак - результативність діяльності підприємства в цілому.

Найбільш широко використовуються при оцінці фінансового стану фінансові коефіцієнти, їх аналіз дозволяє виявити симптоми прихованих явищ, проблеми, що потребують глибокого вивчення. Корисність коефіцієнтів для аналізу і прийняття рішень залежить від правильності їх інтерпретації. Для цього необхідно знати внутрішні і зовнішні фактори їх формування. Найважливішими коефіцієнтами є ліквідність, ділова активність, фінансова стійкість і рентабельність [43].


РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПСП «БАНІВКА» ПРИМОРСЬКОГО РАЙОНУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області, зареєстровано розпорядженням Представника Президента України у Приморському районі №113225 від 05.07.1993 року

ПСП «Банівка» утворилася його членам на добровільних початках в процесі реорганізації ТАВ «Банівка» та є його правонаступником перетворення.

ПСП «Банівка» є самостійним господарюючим суб’єктом підприємницької діяльності і рівноправною формою ведення господарства. Належить до головного підприємства. Організаційно-правова форма господарювання – приватне підприємство.

Адреса господарства така: с. Банівка, вул. Коларова, 44, р-н Приморський, область Запорізька, індекс 72103.

ПСП «Банівка» розташоване в придніпровській природнокліматичній зоні України, в південній частині Приморського району. На північно-східному напрямі від районного центру м. Приморськ, в південній частині степової зони України, на правому березі річки Обіточна, в 5 км від Азовського моря. Підприємство розташоване в 3 км від районного центру м. Приморськ, на відстані 30 км від ближчої залізниці станції Еліватора, на відстані 155 км від обласного центру м. Запоріжжя.

Землекористування підприємства граничить з землями господарств ПСП „Приморський”, СПК „Лан”, кооператив „Перше травня”.

Найбільший пункт прийому с/г продукції зерна – Приморський „ХПП” – 6 км. Елізаветівський пункт „Заготзерно” – 35 км, Молоко-Приморський завод, М’яса-Бердянський м’ясокомбінат -24 км.

Територія підприємства входить до ІІІ агро-кліматичного району Запорізької області. Цей район характеризується дуже теплим та дуже засушливим кліматом. Кількість опадів різко коливається по роках і особливо по місяцям року, що негативно впливає на вирощування ярих, ранніх зернових і озимих культур. У літній період опади випадають у вигляді зливів і слабо всмоктуються в грунт.

Максимальна температура повітря у зоні ПСП досягає +390С, а мінімальна - 220С. Середньорічна температура повітря дорівнює 7-80С. Тривалість без морозного періоду 160 днів, період з температурою повітря +100С – 165 днів, вище +50С – 200 днів. Осінні заморозки в повітрі настають в середньому в І декаді жовтня, але самі ранні можливі в середині вересня. Весняні заморозки припиняються у ІІІ декаді квітня. Різкі перепади температури від тепла до холоду з початку і особливо в середині зими не рідко супроводжується утворенням льодової криги, яка негативно впливає на посіви зернових і багаторічних трав. Висота снігового покриву взимку складає в 10 до 20 см.

Істотній вплив на кліматичні умови мають вітри. Пануючими вітрами району є східні. Середня швидкість вітрів від 15 до 20 м за хвилину.

Найбільшу шкоду наносять східні вітри влітку. Таким чином клімат господарства має як позитивні так і негативні сторони.

ПСП «Банівка» займається в основному виробництвом продукції рослинництва, тваринництва та переробкою цих галузей.

Вид діяльності ПСП «Банівка»:

1. Вирощування зернових, технічних та решта культур, не віднесених до інших класів рослинництва;

2. Оптова торгівля зерном та кормами для тварин;

3. Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом;

4. Медична практика;

5. Діяльність допоміжного медичного персоналу, що виконується не в лікарнях і не лікарями;

6. Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами;

В рослинництві особливе місце займають зернові культури і соняшник, в тваринництві – молочно-м’ясному скотарстві, в переробці – виробництво борошна та хліба. Цех тваринництва складається з ферми ВРХ, кормоцеху, складів та сховищ кормів.

Цех рослинництва складається з двох виробничих бригад.

Для функціонування основних виробництв створені допоміжні цехи: строй двір, меток, автогараж, машдвір, майстерня з ремонту і затари для зберігання техніки.

Господарство непогано забезпечено господарськими кадрами.

Організаційну структуру управління ПСП «Банівка» зображено на рис 2.1.

Рис. 2.1 - Організаційна структура управління ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер, який призначається керівником господарства. Він встановлює обов’язки для підпорядкованих йому робітників, разом з іншими робітниками бухгалтерії вони організують та ведуть бухгалтерський облік товариства. На підприємстві застосовується меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Контроль за рівнем відповідності регістрів обліку, порядку, і способу реєстрації й узагальнення інформації покладається на головного бухгалтера підприємства.

Головний бухгалтер підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання і представлення у встановлений термін фінансової і податкової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від неї, і псування цінностей підприємства.

В свою чергу головний бухгалтер несе особисту відповідальність за організацію і ведення обліку перед керівником підприємства. Розпорядження головного бухгалтера, що стосуються здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.

Розмір сільськогосподарського підприємства впливає на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення його продуктивності, рівень собівартості продукції. Прямим показником розміру сільськогосподарського підприємства прийнято вважати об'єм валової продукції. Також до показників розміру підприємства відносять площу сільськогосподарських угідь, середньорічну вартість основних і оборотних фондів, чисельність середньорічних робітників (табл. 2.1).

ПСП «Банівка» згідно з таблиця 2.1 має такі основні економічні показники.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. у % до 2004 р.

2004

2005

2006

2007

2008

Виручка від реалізації, тис грн.

2986,6

3919,9

5003

7414

6292

210,67

Чистий прибуток, тис. грн.

27,1

147,8

51,3

2041

1048

3867,16

Фінансові результати від операційної діяльності, тис. грн.

166,1

338,3

321

1636

1801

1084,29

Вартість валової продукції, тис. грн.

2713

3263,9

4335,5

4862

4466

164,61

Загальна земельна площа, га

4004

4004

3669

3548,6

3511,8

87,71

Середньо облікова чисельність робітників, чол.

236

143

126

140

47

19,92

Середня вартість основних засобів, тис. грн.

1685,95

1731,15

2379,1

3755,35

5345,5

317,06

Середня вартість оборотних засобів, тис. грн.

2555,8

2754,75

3128,85

3149,1

3091,5

120,96

Сума активів, тис. грн.

4394,6

4995,6

6454,6

7613

9412

214,17

Аналізуючи данні таблиці 2.1, можна сказати, що за період 2004-2008 рр. спостерігалось економічне зростання підприємства. Відбулося збільшення за такими показниками: вартість валової продукції – на 64,61%; виручка від реалізації – на 110,67%; прибуток – на 3767,16%; середня вартість основних засобів – на 217,06%; середня вартість оборотних засобів – на 20,96%; Сума активів - на 114,17%. Зменшення відбулось земельної площі – на 12,29% та чисельності робітників – на 80,08%.

Рис. 2.2 - Складу і структура товарної продукції рослинництва в ПСП «Банівка» за 2008 р., тис. грн.

Як бачимо на рис.2.2 в структурі товарної продукції рослинництва за 2008 р. найбільшу питому вагу займає озима пшениця 36% або 1530,7 тис. грн., на 2 місці інша продукція рослинництва 34% або 1446,6 тис. грн. до яких належить сорго і ріпак озимий, на 3 і 4 місці соняшник і ярий ячмінь відповідно 18% або 785,9 тис. грн. і 12% або 537,2 тис. грн.

Рис. 2.3 - Складу і структура товарної продукції тваринництва в ПСП «Банівка» за 2008 р., тис. грн.

На рис. 2.3 в структурі товарної продукції тваринництва за 2008 р. найбільшу питому вагу займає молоко 78% або 386,2 тис. грн., яку приносить ВРХ, яка займає 19% або 94,3 тис. грн., на 3 і 4 місці інша продукція тваринництва і продукти бджільництва відповідно 2% або 11,5 тис. грн. і 1% або 4,1 тис. грн.

Проаналізуємо структуру товарної продукції господарства на основі даних таблиці 2.2.

Аналізуючи структуру товарної продукції ПСП «Банівка» за 2004-2008 рр., можна стверджувати, що перше місце відводиться продукції рослинництва (83,20%), де важливе значення приділяється озимій пшениці (29,61%) та соняшнику (15,20%). Обсяг реалізації продукції рослинництва у 2008 р. збільшився в 2,5 ризи в порівнянні з 2004 р. Друге місце в структурі продукції відводиться продукції тваринництва – 9,62%, в основному із-за реалізації молока на 7,49%. Як бачимо за 2004-2008 рр. в структурі товарної продукції ВРХ і продукти бджільництва зменшились відповідно на 54,84% і 46,05%. Уся товарна продукція на підприємстві збільшилась на 73,07%.


Таблиця 2.2

Динаміка складу і структури товарної продукції в ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Види продукції

Роки

2008 р.

у % до 2004 р.

2004

2005

2006

2007

2008

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Продукція рослинництва, всього

1700,6

56,94

2349,7

59,94

2920,4

58,37

5754,3

90,82

4300,4

83,20

252,88

Озима пшениця

105,8

3,54

736,3

18,78

922,2

18,43

1364,7

21,54

1530,7

29,61

1446,79

Соняшник

1266,7

42,41

1339,7

34,18

961,6

19,22

1534,9

24,23

785,9

15,20

62,04

Ярий ячмінь

194,4

6,51

230,9

5,89

253,9

5,07

117,3

1,85

537,2

10,39

276,34

Інша продукція рослинництва

133,7

4,48

42,8

1,09

782,7

15,64

2737,4

43,20

1446,6

27,99

1081,97

Продукція тваринництва,

 всього

429,2

14,37

622,1

15,87

733,7

14,67

561,7

8,87

497,1

9,62

115,82

ВРХ

208,8

6,99

295,4

7,54

386,2

7,72

252,6

3,99

94,3

1,82

45,16

Молоко

210,3

7,04

305,4

7,79

326,8

6,53

277,8

4,38

387,2

7,49

184,12

Продукти бджільництва

7,6

0,25

8,7

0,22

12,3

0,25

31,3

0,49

4,1

0,08

53,95

Інша продукція тваринництва

2,5

0,08

12,6

0,32

8,4

0,17

0

0

11,5

0,22

460,00

Всього по підприємству

2986,6

100

3919,9

100

5003

100

6336

100

5169

100

173,07


Отже, можна зробити висновок, що виробничий напрям підприємства – виробництво і реалізація зернових культур та соняшнику.

Виробництво матеріальних благ – це процес праці, процес поєднання живої праці із засобами виробництва. Засоби виробництва складаються із предметів праці і засобів праці. Таким чином, розподіл засобів виробництва на засоби праці і предмети праці відбувається в залежності від їх функціональної ролі в процесі виробництва.

До засобів і предметів праці відносяться всі засоби виробництва як створені, так і не створені (земля) працею людини.

Розглянемо таблицю 2.3, в якій наведена забезпеченість та ефективність використання основних фондів підприємства.

Таблиця 2.3

Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання в ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. у % до 2004 р.

2004

2005

2006

2007

2008

1.Вартість валової продукції, тис. грн. (ф2 ряд.040)

2713

3263,9

4335,5

4862

4466

164,61

2.Середньорічна вартість основних фондів призначення, тис. грн. (ф1 ряд.030 (гр.3+4)/2)

1685,95

1731,15

2379,1

3755,35

5345,5

317,06

3.Площа с/г угідь, га (50 с/г.)

4004

4004

3669

3548,6

3511,8

87,71

4.Середньорічна чисельність робітників, чол. га (50 с/г.)

236

143

126

140

47

19,92

5.Прибуток, тис. грн. (ф2 ряд.220)

27,1

147,8

51,3

2041

1048

3867,16

6.Фондовіддача, грн. (пок.1/пок.2)

1,61

1,89

1,82

1,29

0,84

51,92

7.Фондомісткість, грн. (пок.2/ пок.1)

62,14

53,04

54,87

77,24

119,69

192,61

8.Фондоозброєність, тис. грн. (пок.2/ пок.4)

7,14

12,11

18,88

26,82

113,73

1592,05

9.Фондозабезпеченість, тис. грн. (пок.2/ пок.3 ∙ 100)

0,42

0,43

0,65

1,06

1,52

361,50

10.Фондорентабельність, % (пок.5/ пок.2)

1,61

8,54

2,16

54,35

19,61

1219,69

Аналізуючи забезпеченість підприємства основними фондами за 2004-2008 рр.(табл. 2.3), можна стверджувати, що середньорічна вартість основних фондів сільськогосподарського призначення збільшилась за рахунок придбання нової техніки на 3659,55 тис. грн. (217,06%), в той же час середньорічна вартість оборотних фондів теж збільшилась на 535,7 тис. грн. (20,96%). Із зростанням вартості валової продукції відбулося зменшення фондовіддачі на 0,77 грн. (48,08%) та збільшення фондомісткості на 57,55 грн. (92,61%). Збільшення вартості основних фондів вплинуло на збільшення фондозабезпеченості на 1,1 тис. грн. (261,50%) та збільшення фондоозброєності на 106,59 тис. грн. (в 15 разів). Фондорентабельність збільшилась на 18% (в 11 разів).

До засобів і предметів праці відносяться всі засоби виробництва як створені, так і не створені (земля) працею людини.

Розглянемо таблицю 2.4, в якій наведена забезпеченість та ефективність використання оборотних фондів ПСП «Банівка».

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання оборотних засобів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. у % до 2004 р

2004

2005

2006

2007

2008

1.Виручка від реалізації, тис грн. (ф2 ряд.035)

2986,6

3919,9

5003

7414

6292

210,67

2.Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн. (ф1 ряд.260 (гр.3+4)/2)

2555,8

2754,75

3128,85

3149,1

3091,5

120,96

3.Коефіцієнт оборотності (пок.1/пок.2)

1,17

1,42

1,60

2,35

2,04

174,17

4.Коефіцієнт закріплення (пок.2/пок.1)

0,86

0,70

0,63

0,42

0,49

57,42

5.Тривалість одного обороту, днів (365/пок.3)

312,35

256,51

228,27

155,03

179,34

57,42

6.Коефіцієнт ефективності обороту оборотних засобів (пок.2/пок.5)

8,18

10,74

13,71

20,31

17,24

210,67

Аналізуючи забезпеченість підприємства оборотних засобів за 2004-2008 рр., можна стверджувати, що коефіцієнт оборотності підвищився на 0,87 (74,17%), це призвело до зменшення тривалості обороту на 133 дні (42,58%). Із-за збільшення середньорічної вартості оборотних фондів коефіцієнт закріплення збільшився на 9,06 (110,67%).

Виробництво продукції в сільському господарстві (як і в інших галузях народного господарства) супроводжується затратами живої та уречевленої праці. Загальні затрати цих видів праці в економічній літературі одержали назву сукупних. Продуктивність праці більш точно вимірюється саме сукупними її затратами.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає результативність виробничого процесу, співвідношення між досягнутими результатами і витратами живої та уречевленої праці, відображаючими в свою чергу ступінь досконалості виробничих ресурсів і ефективність їх використання.

Фактично досягнутий рівень продуктивності праці в кожному господарстві характеризує ефективність затрат робочого часу конкретних працівників сільськогосподарського виробництва, а разом з тим і ефективність використання трудових ресурсів. Розглянемо дані таблиці 2.5.

Аналізуючи данні таблиці 2.5, можна констатувати, що за період 2004-2008 рр. середньорічна чисельність робітників зменшилась на 80,08%, одночасно зменшились витрати праці – на 33,05%, відбулося збільшення відпрацьованих людино-днів 1 робітником – на 236,15%. За рахунок цього коефіцієнт використання робочого часу збільшився в 6 разів. Відбулося збільшення середньорічного виробітку на 1 працівника в 4 рази, разом з тим збільшився і середньодобовий і середньогодинний виробіток – на 52,69%


Таблиця 2.5

Забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання в ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р у % до 2004 р

2004

2005

2006

2007

2008

1.Середньорічна чисельність робітників, чол.

236

143

126

140

47

19,92

2.Витрати праці, тис. люд-год. (50 с/г.)

478

502

304

398

320

66,95

3.Відпрацьовано люд-днів 1 робітником ((пок.2:пок.1∙1000)/пок.3)

2025,4

3510,5

2412,7

2842,9

6808,5

336,15

4.Середня тривалість робочого дня, год.

7

7

7

7

7

100,00

5.Вартість валової продукції, тис. грн.

3810,9

5206,3

4487,7

4851,4

3895,4

102,22

Виробіток 1 робітника:

6.- середньорічний , тис. грн. (пок.5/пок.1)

16,15

36,41

35,62

34,65

82,88

513,26

7.- середньодобовий, грн. (пок.7/пок.3)

7,97

10,37

14,76

12,19

12,17

152,69

8.- середньогодинний, грн. (пок.8/пок.4)

1,14

1,48

2,11

1,74

1,74

152,69

9.Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу (пок.8/пок.1)

0,005

0,010

0,017

0,012

0,037

766,68

Визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва базується на використанні систем показників, відображаючих в свою чергу систему об’єктивних економічних законів у формі їх виявлення в даній галузі матеріального виробництва з урахуванням її специфіки.

Розглянемо таблицю 2.6 в якій наведено економічна ефективність сільськогосподарського виробництва ПСП «Банівка».


Таблиця 2.6

Економічна ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. у % до 2004 р.

2004

2005

2006

2007

2008

1.Отримано валової продукції, грн.:

2713

3263,9

4335,5

4862

4466

164,61

- на 1га с/г угідь

0,68

0,82

1,18

1,37

1,27

187,69

- на 1000 грн. основних фондів

1609,18

1885,39

1822,33

1294,69

835,47

51,92

- на 1000 грн. виробничих витрат

711,91

626,91

966,09

1002,18

1146,48

161,04

- на 1 працівника

11,50

22,82

34,41

34,73

95,02

826,58

2.Отримано валового доходу, грн.:

2986,6

3919,9

5003

7414

6292

210,67

- на 1га с/г угідь

0,75

0,98

1,36

2,09

1,79

240,20

- на 1000 грн. основних фондів

1771,46

2264,33

2102,90

1974,25

1177,06

66,45

- на 1000 грн. виробничих витрат

783,70

752,91

1114,82

1528,22

1615,24

206,10

- на 1 працівника

12,66

27,41

39,71

52,96

133,87

1057,85

3.Отримано прибутку, грн.:

27,1

147,8

51,3

2041

1048

3867,16

- на 1га с/г угідь

0,01

0,04

0,01

0,58

0,30

4409,16

- на 1000 грн. основних фондів

16,07

85,38

21,56

543,49

196,05

1219,69

- на 1000 грн. виробничих витрат

7,11

28,39

11,43

420,70

269,04

3783,27

- на 1 працівника

0,11

1,03

0,41

14,58

22,30

19418,1

4.Рівень рентабельності, % (пок.3/пок.1∙100)

1,00

4,53

1,18

41,98

23,47

-

5. Норма прибутку, % (пок.3/(ф1 ряд.260 (гр.3+4)/ 2)+ (ф1 ряд.030 (гр.3+4)/2) ∙100)

0,64

3,29

0,93

29,56

12,42

-

Аналізуючи дані таблиці 2.6, можна стверджувати, що за період 2004-2008 рр. відбулися зміни інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. На підвищення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва вплинули збільшення:

  1.  валової продукції на:
    •  1 га сільськогосподарських угідь – на 87,79%;
    •  1000 грн. виробничих витрат – на 61,04%;
    •   1 працівника – в 72 рази;
  2.  прибутку на:
    •  1 га сільськогосподарських угідь – в 38 разів ;
    •  1000 грн. виробничих витрат – в 37 разів;
    •  1000 грн. основних фондів – в 11 разів;
    •  1 працівника – в 193 рази.

3) Доходу на:

  •  1 га сільськогосподарських угідь – на 23% ;
    •  1000 грн. виробничих витрат – на 106%;
    •  1 працівника – в 9 разів.

На зниження інтенсифікації сільськогосподарського виробництва вплинули зменшення:

  1.  валової продукції на 1000 грн. основних фондів – на 48%;
  2.  доходу на 1000 грн. основних фондів – на 33,55%;

Рівень рентабельності виробництва збільшився майже на 22,47 %. Норма прибутку теж підвищилась на 11,81 %., тобто становище підприємства на високому рівні.

2.2 Оцінка динаміки та структури майна підприємства

 

Майно – це ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

У складі майна виділяють оборотні (мобільні, поточні) і необоротні (іммобілізовані) активи. Майно підприємства може бути використане у внутрішньому обороті або поза його межами, тобто, іммобілізованим в дебіторську заборгованість, вкладеним в цінні папери або залученим в оборот інших підприємств у вигляді інвестицій.

В процесі аналізу майна підприємства використовують прийоми горизонтального (визначають абсолютні та відносні зміни різних статей балансу) та вертикального аналізу (визначають питому вагу окремих статей та їх змін). Показники аналізу активів балансу можна об єднати у три групи:

- структури балансу;

- динаміки балансу;

- структурної динаміки балансу.

Дослідження змін структури активів підприємства дозволяє отримати важливу інформацію. Так, збільшення частки оборотних активів у майні може свідчити про:

- формування більш мобільної структури активів, що буде сприяти прискоренню оборотності засобів підприємства;

- відвертання частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, готової продукції, послуг, дочірніх підприємств та інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію цієї частини оборотних активів із господарського обороту;

- викривлення реальної оцінки основних засобів внаслідок існуючого їх бухгалтерського обліку.

Основними ознаками «гарного» балансу є:

- збільшення валюти балансу;

- перевищення темпів росту оборотних активів над темпами росту необоротних;

- власний капітал за розміром перевищує позиковий та темпи його росту вищі ніж позикового;

- приблизно однакові темпи приросту дебіторської та кредиторської заборгованості;

- частка власного капіталу в оборотних активах перевищує 50%;

- в балансі відсутні статті «Непокриті збитки», «Вилучений капітал», «Неоплачений капітал».

Групування статей балансу для аналізу майна підприємства представлено в таблиці 2.7 [43].

Таблиця 2.7

Групування статей балансу для аналізу майна підприємства

Статті балансу

Код рядка балансу

1. Усього активів

280

2. Необоротні активи

080+270

3. Оборотні активи

260+270

3.1 Запаси

100+110+120+130+140

3.2 Грошові кошти в розрахунках

260-(100+110+120+130+140+270)

3.2.1 Кошти в розрахунках

260-(100+110+120+130+140+220+230+240+270)

3.2.2 Грошові кошти та їх еквіваленти

220+230+240

Аналіз структурної динаміки майна підприємства, діяльність якого досліджується, представлена в таблиці 2.8

Таблиця 2.8

Структура активів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Активи

Роки

2008 р. до 2004 р. у %

2004

2005

2006

2007

2008

1. Усього активів

4394,6

4995,6

6454,6

7613

9412

214,17

В тому числі:

2. Необоротні активи

1796,6

2084,1

3108,4

4661

6181

344,04

3. Оборотні активи

з них:

2598

2911,5

3346,2

2952

3231

124,36

3.1 Запаси

2511,8

2840

3121,4

2807

3002

119,52

3.2 Грошові кошти в розрахунках

86,2

71,5

224,8

145

229

265,66

В тому числі:

3.2.1 Кошти в розрахунках

77,1

62,6

209,2

88

198

256,81

3.2.2 Грошові кошти та їх еквіваленти

9,1

8,9

15,6

57

31

340,66

Розрахунки таблиці 2.8 свідчать, що підприємство станом на кінець 2008 р. має загальну вартість майна у розмірі 9412 тис. грн. За останні 5 роки спостерігається його збільшення на 5017,4 тис. грн. На кінець періоду, який досліджується 65,67% загальної вартості майна займають необоротні активи, 34,33% займають оборотні активи. Всі активи підприємства з роками мали тенденцію до збільшення.

На рис. 2.4 представлено динаміку темпів змін вартості майна ПСП «Банівка», вартості необоротних та оборотних активів за 2004-2008 рр.

Рис. 2.4 - Динаміка темпів змін основних показників активу балансу ПСП «Банівка», %

Як бачимо рис. 2.4, на протязі 2004-2008 рр. спостерігається зростання поточних активів у 2005 р. на 14%, 2006 р. - 49%, 2007 р. - 50%, 2008 р. - 33% відповідно проти минулого року. Майже всі активи підприємства на протязі аналізованих років збільшились, лише темп зміни оборотних активів зменшився в 2007 році на 12%, на це вплинуло зменшення кількості запасів на підприємстві в цьому році.

Таким чином, за період з 2004 по 2008 рр. відмічаємо наступні зміни у структурі активів:

- підприємство володіє неліквідним майном, частка необоротних активів від валюти балансу на кінець періоду, який аналізується становить 65,67%;

- збільшення вартості майна підприємства протягом 2004-2008 рр. зумовлено збільшенням вартості необоротних активів, а саме основних засобів;

Після загальної оцінки динаміки складу і структури активів підприємства необхідно детально вивчити стан, рух, ефективність використання кожного виду майна.

Аналіз складу та структури необоротних активів підприємства.

Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» необоротні активи – це активи, що тривалий час утримуються підприємством з певною метою. До складу необоротних активів входять: основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи.

Слід врахувати, що аналіз необоротних активів дає можливість визначити тип стратегії підприємства відносно довгострокових вкладень. Висока питома вага нематеріальних активів свідчить про інноваційний характер стратегії підприємства, про вкладення капіталу в ліцензії, патенти та нішу інтелектуальну власність. Така стратегія сприяє зміцненню фінансового стану підприємства. Високі показники довгострокових фінансових вкладень відображають інвестиційну стратегію розвитку підприємства.

Склад та структура необоротних активів підприємства наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Склад та структура необоротних активів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області, тис. грн.

Показники

Роки

2008 р. до 2004 р. (+;-)

2004

2005

2006

2007

2008

Нематеріальні активи:

- залишкова вартість

-

-

3,9

3

1

-1

Незавершене будівництво:

- вартість

174,3

243,1

186,3

-

-

-174,3

- питома вага, %

9,70

11,66

5,99

-

-

-9,7

Основні засоби:

- залишкова вартість

1621,8

1840,5

2917,7

4593

6098

4476,2

- питома вага, %

90,27

88,31

93,87

98,54

98,66

8,39

Довгострокові фінансові інвестиції:

- інші фінансові інвестиції

0,5

0,5

0,5

1

1

0,5

Довгострокова дебіторська заборгованість

-

-

-

60

79

-79

Інші необоротні активи

-

-

-

4

2

-2

Разом необоротних активів

1796,6

2084,1

3108,4

4661

6181

4384,4

Зазначимо, що у 2008 р. найбільшу питому вагу у складі необоротних активів підприємства займали основні засоби – 98,66%, у 2005 р. вони складали найменшу питому вагу 88,31%. На протязі 2004-2006 рр. підприємство мало незавершене виробництво. Загалом необоротні активи з 2004-2008 рр. збільшились на 4384,4 тис. грн. або в 2,4 рази.

Отже, підприємство дотримується стратегії створення матеріальних умов для розширення своєї основної діяльності. У зв'язку з цим проаналізуємо більш детально показники стану, руху, ефективності використання саме основних засобів.

Відповідно до П(С)БО 7 основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [43].

Інформація про склад основних засобів показані у форма №5. В таблиці 2.10 розглянемо склад основних засобів ПСП «Банівка».

На підставі даних таблиці 2.10 можемо зробити висновок, що переважна частина основних засобів підприємства в 2008 р. припадає на виробничі машини та обладнання, будівлі, споруди і передавальні пристрої. Загалом їх вартість становить близько 78,4% сумарної вартості основних засобів. Проте, якщо питома вага будівель та споруд поступово зростає протягом періоду, який аналізується, то стосовно частки виробничих машин спостерігається тенденція до її скорочення у загальній вартості основних засобів підприємства. За даних обставин така тенденція може стати безпосередньою передумовою скорочення виробничих потужностей господарства, не дивлячись на незначне поповнення складу активної частини основних засобів у 2006 р.


Таблиця 2.10

Склад і структура основних засобів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 до 2004 %

2004

2005

2006

2007

2008

Основні засоби усього, тис. грн.

2030,6

2408,3

6048,1

8135,1

9288

457,40

в тому числі

Будівлі, споруди та передавальні пристрої

- вартість, тис. грн.

207,8

228,7

3284,8

3459,5

3568

1717,04

- питома вага, %

10,23

9,50

54,31

42,53

38,42

375,39

Машини та обладнання

- вартість, тис. грн.

870,6

1149,2

1632,7

3444,8

3713

426,49

- питома вага, %

42,87

47,72

27,00

42,34

39,98

93,24

Транспортні засоби

- вартість, тис. грн

113,6

153

473

795,9

842

741,20

- питома вага, %

5,59

6,35

7,82

9,78

9,07

162,05

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

- вартість, тис. грн.

57,2

60,3

69,5

72,5

153

267,48

- питома вага, %

2,82

2,50

1,15

0,89

1,65

58,48

Робоча і продуктивна худоба

764

789,9

536,8

305,3

956

125,13

- питома вага, %

37,62

32,80

8,88

3,75

10,29

27,36

Інші основні засоби

17,4

27,2

51,3

57,1

56

321,84

- питома вага, %

0,86

1,13

0,85

0,70

0,60

70,36

У процесі аналізу розраховують показники, які характеризують стан та рух основних засобів. Їх алгоритму розрахунку за фінансовою звітністю підприємства наведено в таблиці 2.11 [43].


Таблиця 2.11

Алгоритм розрахунку показників, які характеризують стан та рух основних засобів

Показники

Алгоритм розрахунку

  1.  Вартість введених у дію основних засобів

форма №5, ряд 260, гр.4

  1.  Первісна вартість основних засобів на кінець року

форма №5, ряд 260, гр.14

  1.  Коефіцієнт оновлення основних засобів

пок.1 : пок.2

  1.  Вартість основних засобів, які вибули

форма №5, ряд 260, гр.8

  1.  Первісна вартість основних засобів на початок року

форма №5, ряд 260, гр.3

  1.  Коефіцієнт вибуття основних засобів

пок.4 : пок.5

  1.  Сума нарахованого зносу на початок року

форма №5, ряд 260, гр.4

  1.  Сума нарахованого зносу на кінець року

форма №5, ряд 260, гр.15

  1.  Коефіцієнт зносу основних засобів на початок року

пок.7 : пок.5

  1.  Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року

пок.8 : пок.2

  1.  Коефіцієнт придатності основних засобів на початок року

1 – пок.9

  1.  Коефіцієнт придатності основних засобів на кінець року

1 – пок.10

Дані таблиці 2.12 ще раз засвідчують зниження придатності основних засобів підприємства, що є прямим наслідком їх зношеності.

Розрахунки табл. 2.12 свідчать, що показники стану та руху основних засобів ПСП «Банівка» з 2004-2008 рр. показали, що вартість введених у дію основних засобів збільшились в 3 рази або на 6124,6 тис. грн.. Первісна вартість основних засобів на кінець року теж збільшились в 3,6 рази. Коефіцієнт оновлення основних засобів навпаки зменшився на 11,53%, найбільшим цей коефіцієнт був в 2004 р. – 0,99. Найбільше вибулих основних засобів було в 2006 р. - 4023,7 тис. грн., це сталося передусім із-за вибуття будівель, споруд та передавальних пристроїв 3465,7 тис. грн., тому коефіцієнт вибуття основних засобів в цьому році був найбільшим 1,67. В 2004 р. вибулих основних засобів не було. Сума нарахованого зносу на початок року збільшилась в 7 разів або на 2881,2 тис. грн., а на кінець року теж збільшилась в 13 разів або на3281,7 тис. грн. Коефіцієнт зносу основних засобів на початок року збільшився в 2 рази, а на кінець року теж збільшився на 70,6%. Коефіцієнт придатності основних засобів на початок року зменшився на 35,14%, на кінець року теж зменшився 17,8%, це пов’язано зі значною кількістю зношеності основних засобів.

Таблиця 2.12

Показники стану та руху основних засобів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. до 2004 р., %

2004

2005

2006

2007

2008

Вартість введених у дію основних засобів

2010,4

2030,6

2408,3

6048,1

8135

404,65

Первісна вартість основних засобів на кінець року

2030,6

2408,3

6048,1

8135,1

9288

457,40

Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,99

0,84

0,40

0,74

0,88

88,47

Вартість основних засобів, які вибули

0

87

4023,7

557,5

1302

1302

Первісна вартість основних засобів на початок року

2010,4

2030,6

2408,3

6048,1

8135

404,65

Коефіцієнт вибуття основних засобів

0

0,04

1,67

0,09

0,16

0,16

Сума нарахованого зносу на початок року

260,3

408,8

567,8

3130,4

3542

1360,74

Сума нарахованого зносу на кінець року

408,8

567,8

3130,4

3542,8

3190

780,33

Коефіцієнт зносу основних засобів на початок року

0,13

0,20

0,24

0,52

0,44

336,28

Коефіцієнт зносу основних засобів на кінець року

0,20

0,24

0,52

0,44

0,34

170,60

Коефіцієнт придатності основних засобів на початок року

0,87

0,80

0,76

0,48

0,56

64,86

Коефіцієнт придатності основних засобів на кінець року

0,80

0,76

0,48

0,56

0,66

82,20

Із рис. 2.5 видно, що у 2004 р. і 2005 р. велику питому вагу в структурі основних засобів займала робоча і продуктивна худоба - 37,62% і 32,80% відповідно, але з роками вона зменшувалась. З 2006-2008 рр. основну питому вагу стали займати будівлі, споруди та передавальні пристрої і машини та обладнання.


Рис. 2.5 Склад основних засобів ПСП «Банівка» за 2004-2008 рр., тис. грн.


Перший комплексний (інтегральний) показник ефективності використання основних засобів (ФЕ) відображає умовний середній економічний ефект у вигляді виручки від реалізації та прибутку, який припадає на кожну гривню витрат, які вкладені в основні засоби. Його визначають шляхом витягнення кореня квадратного з добутку показників фондовіддачі (ФВ) і рентабельності (ФР) за формулою:

,                                               (2.1)

Другий інтегральний показник ефективності використання основних засобів (ФЕ ) розраховується за формулою:

,                                           (2.2)

де, ФЕ - інтегральний показник ефективності використання основних засобів;

ФВ - фондовіддача основних засобів;

ФР - рентабельність основних засобів;

ФТ - рівень ефективності використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності.

Рівень ефективності використання основних засобів при здійсненні трудової діяльності визначається як відношення продуктивності праці до середньорічної вартості основних засобів [43].

Дані для аналізу ефективного використання основних засобів аналізованого підприємства наведені в таблиці 2.10.


Таблиця 2.13

Розрахунок узагальнюючих показників ефективності використання основних засобів в ПСП «Банівка» Приморський район, Запорізька область

Показники

Роки

2008 р. до 2004 р., %

2004

2005

2006

2007

2008

1. Виручка від реалізації, тис, гри. (ф№2, ряд. 035)

2986,3

3919,9

5003

7414

6292

210,70

2. Прибуток (збиток),тис. грн. (ф№2, ряд. 170)

27,1

147,8

51,3

2164

1048

3867,16

3. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн. ((ф№1 ряд.031 гр.3+4):2)

4041

4438,9

4228,2

7091,5

8711,5

215,58

4. Середньо облікова чисельність робітників, чол. (форма №1-ПВ)

236

143

126

140

47

19,92

5. Фондовіддача, грн. (пок.1 : пок.3)

0,74

0,88

1,18

1,05

0,72

97,74

6. Рентабельність (збитковість) основних засобів, % ((пок.2 : пок.3)∙100)

0,67

3,33

1,21

30,52

12,03

-

7. Продуктивність праці, грн. ((пок.1 : пок.4) ∙1000)

12653,8

27411,9

39706,4

52957,1

133872,3

1057,96

8. Рівень ефективності використання основних засобів, % ((пок.2 : пок.3)∙100/ 1000)

0,31

0,62

0,94

0,75

1,54

-

9. Перший інтегральний показник ефективності використання основних засобів, гри.

0,07

0,17

0,12

0,56

0,29

418,72

10. Другий інтегральний показник ефективності використанню основних засобів, грн.

0,54

1,22

1,11

2,88

1,67

309,26

За аналізований період фондовіддача основних засобів знизилася на 0,02 грн. або на 2,26%. Рентабельність же основних засобів порівняно з 2004 р. теж збільшилась на 11,36%, однак відносно 2007 р. навпаки впала на 18,49%. Продуктивність праці була найбільшою в 2008 р. - 133872,3 грн., на це вплинуло зменшення кількості робітників в цьому році до 47 чол.. Рівень ефективності використання основних засобів з 2004-2008 рр. збільшився 1,23%. У такому разі лише значення інтегрального показника дозволяє зробити оцінку економічної ефективності використання основних засобів. З п’яти періодів відносно кращі показники використання основних засобів були у 2007 р., де перший і другий інтегральні показники були вищими і складали відповідно 0,56 грн. і 2,88 грн.

2.3 Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

Особливе місце серед показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, належить показникам платоспроможності та ліквідності.

Аналіз платоспроможності проводять як зовнішні, так і внутрішні користувачі інформації. Внутрішні користувачі розраховують показники платоспроможності з метою оцінки та прогнозування фінансової діяльності підприємства на перспективу. Зовнішні користувачі аналітичної інформації, зокрема:

- банківські установи - з метою оцінки рівня кредитоспроможності підприємства;

- інвестори, ділові партнери повинні мати інформацію щодо фінансових можливостей підприємства за умов надання йому комерційного кредиту, позик або відстрочки платежу.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів. Під ліквідністю підприємства розуміють його здатність покривати зобов'язання активами, строк перетворення яких у грошові форму відповідає строку погашення зобов'язань.

При оцінці рівня ліквідності слід розрізняти наступні поняття:

- ліквідність балансу - це можливість суб'єкта господарювання перетворити свої активи у готівку та погасити зобов'язання, або ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань;

- ліквідність підприємства - це більш загальне поняття ніж ліквідність балансу. Якщо ліквідність балансу характеризує якість управління активами, тобто можливість надходження грошових коштів за рахунок реалізації активів, то ліквідність підприємства залежить від іміджу даного підприємства, його інвестиційної привабливості, що дозволяє підприємству залучити додаткові кошти;

- ліквідність активів - величина зворотна ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошові кошти. Чим менше часу необхідно для перетворення того чи іншого активу у грошову форму, тим вища його ліквідність. Часто можна продати актив швидко за короткий час, але зі значною знижкою в ціні;

- поточна ліквідність - це відповідність між розміром дебіторської заборгованості, грошових активів підприємства і кредиторською заборгованістю товарного та нетоварного характеру;

- термінова ліквідність - здатність підприємства до погашення зобов'язань у випадку його ліквідації;

- недостатня ліквідність - неможливість підприємства повністю розрахуватися з боргами навіть за умови надання йому вигідних комерційних можливостей, знижок;

- високий рівень недостатності ліквідності - підприємство неспроможне погасити поточні борги і зобов'язання, що може призвести до його неплатоспроможності і банкрутства.

Аналіз ліквідності балансу підприємства та методика оцінки показників ліквідності.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), які згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені у порядку зменшення їх ліквідності, із зобов'язаннями (пасив балансу), які згруповані за строками їх погашення та розміщені у порядку зростання термінів. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) — це суми за всіма статтями грошових коштів та їх еквівалентів, а також короткострокові фінансові вкладення.

2. Активи, що швидко реалізуються (А2) — це активи, для перетворення яких у наявні кошти потрібен визначений час: отримані векселі та дебіторська заборгованість підприємств із нормальним фінансовим станом, розрахунки за виданими авансами, виробничі запаси та готова продукція масового споживання, що користується попитом.

3. Активи, що повільно реалізуються (A3) — це запаси (виробничі, готова продукція, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво, малоцінні та швидкозношувані предмети), дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються не раніше ніж через 12 місяців після звітної дати), готова продукція виробничо-технічного призначення, витрати майбутніх періодів, які підлягають списанню протягом менше ніж 12 місяців, та інші обігові активи.

4. Активи, що важко реалізуються (А4) — це активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду, а саме - необігові активи, а також дебіторська заборгованість підприємств, що знаходяться в тяжкому фінансовому стані, запаси готової продукції, що не мають попиту, витрати майбутніх періодів, які підлягають списанню протягом більше ніж 12 місяців, та інші.

Зобов'язання підприємства залежно, що ступеня зростання строків їх погашення групуються так:

1) найбільш строкові зобов'язання (П1) — кредиторська заборгованість бюджету, за товари, роботи, послуги, інші короткострокові пасиви;

2) короткострокові зобов'язання (П2) — короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати;

3) довгострокові зобов'язання (П3) — довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви;

4) постійні пасиви (П4) — це власний капітал, забезпечення наступних витрат і платежів та доходи майбутніх періодів.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі співвідношення:

А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; A3 ≥ ПЗ; А4 ≤ П4,                            (2.3)

де А1 - форма №1 ряд. (220+230+240);

А2 - форма №1 ряд. (150+160+170+180+190+200+210+250+270 до 1 року);

А3 - форма№1 ряд. (100+110+120+130+140);

А4 - форма №1 ряд. (080+270 понад 1 рік);

П1 - форма №1 ряд. (620-500-510+430 до 1 року +630 до 1 року);

П2 - форма №1 ряд. (500+510);

ПЗ - форма №1 ряд. (480+430 понад 1 рік + 630 понад 1 рік);

П4 - форма №1 ряд. (380).

Виконання перших трьох умов свідчить про те, що поточні активи підприємства (А1+А2+АЗ) перевищують його зовнішні зобов'язання (П1+П2+ПЗ), тобто воно має власний оборотний капітал, який при ефективному використанні забезпечує належну фінансову сталість. Баланси ліквідності за декілька періодів, дають можливість виявити тенденції зміни фінансового стану підприємства. Якщо суб'єкт господарювання має достатньо високий рівень ліквідності, то це свідчить про те, що після погашення найбільш термінових зобов'язань у нього залишаються вільні кошти, тобто воно має можливість значно швидше розрахуватися з установами банків, постачальниками, іншими кредиторами  [43].

Зробимо оцінка ліквідності балансу ПСП «Банівка» за цією методикою (табл. 2.14).

Наведені баланси підприємства (табл. 2.14) на вказані дати не є ліквідними, а саме:

- підприємство не має достатньої суми наявних грошових коштів для розрахунків з кредиторами (А1 ≤ П1). На кінець 2008 р. найбільш ліквідні активи покривають найбільш строкові зобов'язання лише на 4,61%, у 2004, 2005, 2006, 2007 рр. відповідно на 1,96%, 1,67%, 2,66% та 15,66%.

- не ліквідними є друга група активів протягом усього аналізованого періоду. Тому що, підприємство користується послугами установ банків і має заборгованості по короткостроковими кредитам.

- ліквідними є третя група активів протягом усього аналізованого періоду. Активи, що повільно реалізуються покривають у повному обсязі довгострокові забов’язання.


Таблиця 2.14

Оцінка ліквідності балансу ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області, тис. грн.

Активи

Роки

Пасиви

Роки

Надлишок (+), нестача (-) платіжних коштів

2004

2005

2006

2007

2008

2004

2005

2006

2007

2008

2004

2005

2006

2007

2008

Найбільш ліквідні (А1)

9,1

8,9

15,6

57

31

Найбільш строкові зобов’язання (П1)

465,4

534,2

586,5

364

673

-456,3

-525,3

-570,9

-307

-642

Швидко реалізуються (А2)

77,1

62,6

209,2

88

198

Короткострокові зобов’язання (П2)

910,2

1058,6

1236,4

635

2095

-833,1

-996

-1027,2

-547

-1897

Повільно реалізуються (А3)

2511,8

2840

3121,4

2807

3002

Довгострокові зобов’язання (П3)

0

264,2

1302,4

1467

497

2511,8

2575,8

1819

1340

2505

Важко реалізуються (А4)

1796,6

2084,1

3108,4

4661

6181

Постійні пасиви (П4)

3019

3138,6

3329,3

5147

6147

-1222,4

-1054,5

-220,9

-486

34

Баланс

4394,6

4995,6

6454,6

7613

9412

Баланс

4394,6

4995,6

6454,6

7613

9412

0

0

0

0

0


- відмічається збільшення власного капіталу як для формування важко ліквідних активів, так і оборотних активів. Впродовж аналізованого періоду власний капітал ПСП «Банівка» збільшився на 3128 тис. грн.., це майже в 2 рази. Але незважаючи на це четверта група активів є не ліквідною з 2004 по 2007 рр. і тільки в 2008 р. активи, що важко реалізуються покривають в повному обсязі власний капітал.

Загалом зміни в балансі свідчать про погіршення фінансового стану підприємства. Суб’єкт дослідження на кінець 2008 р. володіє неліквідним майном і для перетворення його на грошові активи потрібен значний час.

З метою комплексної оцінки ліквідності балансу застосовують загальний показник платоспроможності:

,                                             (2.4)

Збільшення значення Кл свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства та зрушення в бік покращення структури активів і пасивів.

Визначимо показник загальної ліквідності аналізованого підприємства станом на початок та кінець 2008 р.:

Отже, коефіцієнт загальної ліквідності протягом 2008 р. зменшився на 0,29% , що свідчить про погіршення платоспроможності підприємства та структури активів і пасивів. Даний показник використовують також при виборі найбільш надійного партнеру із множини потенційно можливих на основі їх звітності [43].

Враховуючи ступінь ліквідності активів маємо можливість спрогнозувати фінансовий стан підприємства на короткострокову та довгострокову перспективу (табл. 2.15).


Таблиця 2.15

Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеню ліквідності активів ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Тип сталості

На дату складання звітності

У короткостроковій перспективі

У довгостроковій перспективі

Абсолютний

А1≥П1

А1≥П1+П2

А1≥П1+П2+П3

2004

9,1

>

465,4

9,1

>

1375,6

9,1

>

1375,6

2005

8,9

>

534,2

8,9

>

1592,8

8,9

>

1857

2006

15,6

>

586,5

15,6

>

1822,9

15,6

>

3125,3

2007

57

>

364

57

>

999

57

>

2466

2008

31

>

673

31

>

2768

31

>

3265

Нормальний

А1+А2≥П1

А1+А2≥П1+П2

2004

86,2

>

465,4

86,2

>

1375,6

86,2

>

1375,6

2005

71,5

>

534,2

71,5

>

1592,8

71,5

>

1857

2006

218,3

>

586,5

218,3

>

1822,9

218,3

>

3125,3

2007

145

>

364

145

>

999

145

>

2466

2008

229

>

673

229

>

2768

229

>

3265

Передкризовий (критичний)

А1+А2+А3≥П1

А1+А2+А3≥П1+П2

А1+А2+А3≥П1+П2+П3

2004

2598

>

465,4

2598

>

1375,6

2598

>

1375,6

2005

2911,5

>

534,2

2911,5

>

1592,8

2911,5

>

1857

2006

3339,7

>

586,5

3339,7

>

1822,9

3339,7

>

3125,3

2007

2952

>

364

2952

>

999

2952

>

2466

2008

3231

>

673

3231

>

2768

3231

>

3265

Кризовий

А1+А2+А3≤П1

А1+А2+А3≤П1+П2

А1+А2+А3≤П1+П2+П3

2004

2598

<

465,4

2598

<

1375,6

2598

<

1375,6

2005

2911,5

<

534,2

2911,5

<

1592,8

2911,5

<

1857

2006

3339,7

<

586,5

3339,7

<

1822,9

3339,7

<

3125,3

2007

2952

<

364

2952

<

999

2952

<

2466

2008

3231

<

673

3231

<

2768

3231

<

3265

Оцінка фінансового стану підприємства з урахуванням ступеню ліквідності активів ПСП «Банівка», що підприємство на потязі 2004-2008 рр. мало передкризовий (критичний) тип сталості.

Враховуючи ступінь ліквідності оборотних активів фінансовий стан підприємства може бути оцінений як на дату складання звітності, так і на довгострокову та короткострокову перспективу як кризовий.

Для об'єктивної оцінки фінансового стану підприємства важливе значення має розрахунок та застосування показників ліквідності. Вони дають можливість оцінити рівень платоспроможності підприємства на певний момент часу, а також у випадках виникнення надзвичайних ситуацій. З цією метою застосовують систему коефіцієнтів ліквідності, що розрізняються між собою розміром ліквідних активів та розглядаються як джерело покриття зобов'язань (табл. 2.16).

Таблиця 2.16

Показники ліквідності та алгоритм їх розрахунку за балансом підприємства

Назва показника

Призначення показника

Оптимальне значення

Алгоритм розрахунку за балансом

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Показує, яка частка поточної заборгованості підприємства може бути погашена негайно на дату складання звітності

0,2-0,3

ряд.(220+230+240)/

ряд.(620+430+630)

Коефіцієнт термінової ліквідності

Показує, яка частка поточної заборгованості підприємства може бути погашена за рахунок готівки та очікуваних надходжень від дебіторів

0,7-0,8

ряд.(260+270 -100-110-120-130-

140)/ряд.(620+430+

630)

Коефіцієнт загальної ліквідності

Дозволяє виявити, в якій мірі поточні активи покривають поточні зобов'язання

2,0-2,5

ряд.(260+270/

ряд.(620+430+630)

Коефіцієнт ліквідності запасів

Показує, в якій мірі матеріальні цінності покривають поточні зобов'язання підприємства

ряд.(100+110+120+

130+140) /ряд.(620 +430+630)

Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках

Показує, в якій мірі очікувані надходження від дебіторів будуть використані для погашення поточних зобов'язань підприємства

ряд.(150+160+170+180+190+200+210-250+270)/ряд.(620+

430+630)

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

Показує, який розмір кредиторської заборгованості припадає на 1грн. дебіторської

ряд.(530+540+550+560+570+580+590+

600)/ряд.(620+430+

630)

Коефіцієнт мобільності активів

Показує, яку частку в активах підприємства займають оборотні активи

≥ 0,5

ряд.(260+270)/

ряд. 280

Коефіцієнт співвідношення активів

Показує рівень співвідношення між оборотними та необоротними активами підприємства

> 1

ряд.(260+270)/

ряд.080

Кожен із зазначених коефіцієнтів має своє аналітичне призначення. Так, загальну оцінку платоспроможності підприємства дає коефіцієнт загальної ліквідності. В міжнародній аналітичній практиці він має ще назву – коефіцієнт покриття, поточної ліквідності та оптимальне значення, яке залежить від галузі діяльності. Цей коефіцієнт універсальний, так як аналітиками застосовується не лише при оцінці рівню платоспроможності, але й при діагностиці ймовірності банкрутства підприємства. Його оптимальне значення (2-2,5) свідчить, що оборотні активи повинні у двічі перевищувати розмір поточних зобов'язань підприємства. При значенні показника нижче за оптимальне суб'єкт господарювання вважається платоспроможним, але має ознаки фінансового ризику в оплаті боргів. Рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань (значення коефіцієнта ≥ 1) є свідченням загрози для фінансової стабільності підприємства, так як воно має можливість розрахуватися лише з боргами, власного капіталу в обороті для продовження господарської діяльності не матиме. При значенні коефіцієнта < 1 підприємство вважається неплатоспроможним, оскільки не в змозі оплатити свої зобов'язання.

Коефіцієнт термінової ліквідності (швидкої ліквідності, проміжного покриття, миттєвої оцінки) допомагає оцінити можливість погашення підприємством поточних зобов'язань у разі виникнення критичних обставин. Однак при оцінці рівню платоспроможності слід враховувати «якість» складу оборотних активів, дебіторської заборгованості, реальність і терміновість її повернення на підприємство.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є свідченням достатності грошових коштів для негайного покриття зобов'язань. При цьому підприємство повинно погасити не менше 20% короткострокових боргів, що є запорукою його платоспроможності.

Інші вищенаведені показники ліквідності, розраховуються за потребою, оптимальних значень не мають, їх визначають індивідуально для кожного підприємства та свідчать про частку певного виду поточних активів у покритті зобов'язань.

Розрахуємо показники платоспроможності ПСП «Банівка» за наведеними вище коефіцієнтами (табл. 2.17) [43].


Таблиця 2.17

Показники платоспроможності ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Назва показника

Роки

2008 р. до 2004 р. (+;-)

2004

2005

2006

2007

2008

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,007

0,006

0,009

0,057

0,011

0,004

Коефіцієнт

термінової ліквідності

0,020

0,014

0,035

0,019

0,024

0,004

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,89

1,83

1,83

2,95

1,17

-0,72

Коефіцієнт ліквідності запасів

1,83

1,78

1,71

2,81

1,08

-0,75

Коефіцієнт ліквідності коштів у розрахунках

0,056

0,039

0,111

0,088

0,072

0,016

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

0,273

0,248

0,318

0,333

0,175

-0,098

Коефіцієнт мобільності активів

0,591

0,583

0,18

0,388

0,343

-0,248

Коефіцієнт співвідношення активів

1,446

1,39

1,077

0,633

0,523

-0,923

Аналіз показників платоспроможності підприємства (табл. 2.16) вказує, що суб'єкт дослідження не є платоспроможним. Так, станом на кінець 2006 р., воно може негайно за рахунок наявних грошових коштів погасити відповідно лише 5,7% та 1,1% найбільш термінових зобов'язань, що майже у 4 та 19 разів нижче за оптимальне значення. У той же час при нормативі 70-80% підприємство за рахунок наявних грошових коштів та очікуваних надходжень від дебіторів може розрахуватися з боргами короткострокового характеру лише на 2% у 2004 р., 1,4% - у 2005 р., 3,5% - у 2006 р., 1,9% - у 2007 р., 2,4% - у 2008 р.

Відхилення від рекомендованих значень спостерігається щодо коефіцієнту загальної ліквідності, лише в 2007 р. він перебував в оптимальному значені 2,95, а в 2008 р. навпаки мав мінімальне значення 1,17 за весь аналізований період. Отримані кошти від перетворення оборотних активів на готівку станом на кінець 2008 р. дозволять перекрити кредиторську заборгованість товарного характеру та поточні зобов'язання за розрахунками лише на 117%, що у 2 разів менше оптимального значення.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості показує, що у 2008 р. підприємство на 1грн. дебіторської заборгованості залучало 0,175 грн., у 2007 р. - 0,333 грн., у 2006 р. - 0,318 грн., у 2005 р. 0,248 грн. - у 2004 р. - 0,273 грн. Тобто при недостатності власного капіталу підприємство використовувало у господарському обороті, як єдине джерело фінансування, кредиторську заборгованість.

Коефіцієнт співвідношення активів у 2006 р. становить 52,3%, що нижче рекомендованого значення майже у 2 рази.

Підводячи загальний підсумок за усіма вище наведеними розрахунками стверджуємо, що баланс підприємства не є ліквідним. Йому не вистачає власних джерел фінансування для формування оборотних активів. Крім того, протягом 2004-2008 рр. підприємство є неплатоспроможним.

2.4 Оцінка фінансової стійкості і ділової активності підприємства

Оцінка фінансової стійкості підприємства з використанням узагальнюючих показників.

Основні завдання аналізу фінансової стійкості є оцінка величини і структури активів та пасивів. Це необхідно для того щоб дати відповідь на питання:

- чи фінансово залежне підприємство від зовнішніх джерел фінансування?

- зростає чи знижується рівень цієї залежності?

- чи є структура балансу задовільною?

- чи відповідає стан активів та пасивів підприємства завданням його фінансово-господарської діяльності?

Фінансову стійкість підприємства оцінюють за двома ознаками:

- з урахуванням ступеню покриття запасів джерелами фінансування;

- з урахуванням рівню ліквідності оборотних активів.

Фінансова стійкість підприємства за першою ознакою визначається за системою узагальнюючих та часткових показників.

Узагальнюючими показниками фінансової незалежності є надлишок або нестача джерел фінансування для формування запасів, який визначають як різницю між величиною джерел покриття та величиною запасів. Вартість запасів порівнюють послідовно з наявністю власного оборотного капіталу, довгостроковими зобов`язаннями та короткостроковими кредитами і позиками. Відповідно до забезпеченості запасів, розрізняють чотири типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість – це тип фінансової стійкості зустрічається рідко та вказує, що для забезпечення запасів достатньо власного оборотного капіталу, платоспроможність підприємства гарантовано.

2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів залучають власний (постійний) капітал та довгострокові кредити і позики, платоспроможність гарантовано.

3. Передкризовий (критичний) фінансовий стан – для забезпечення запасів крім власного оборотного капіталу та довгострокових кредитів і позик залучають Короткострокові кредити, платоспроможність порушено, але є можливість її відновити за рахунок скорочення дебіторської заборгованості, прискорення оборотності запасів.

4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів, не вистачає зазначених джерел їх фінансування, підприємству загрожує банкрутство, поповнення запасів відбувається за рахунок коштів, які сформувалися за рахунок уповільнення оборотності кредиторської заборгованості.

Методику розрахунку вище наведених показників подано у таблиці 2.18.


Таблиця 2.18

Методика розрахунку узагальнюючих показників фінансової стійкості підприємства

Показники

Алгоритм розрахунку за балансом

Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів

Н1 = ряд.(380-080)

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів

Н2 = Н1 + ряд.(480+430+630)

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів

Н3 = Н2 + ряд (500+510)

Запаси

Н4 = ряд.(100+110+120+130+140)

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів

Е1 = Н1 - Н4

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів

Е2 = Н2 - Н4

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів

Е33 - Н4

Запас стійкості фінансового стану, днів

, де В - ряд. 035 ф №2

Надлишок (+) нестача (-) джерел фінансування на 1грн. запасів, грн.

Д1 = Е3 / Н4

Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації

1 або 2 або 3 або 4

При оцінці фінансового стану потрібно враховувати, що:

1. Якщо Е1, Е2, Е3 > 0 – то підприємство має абсолютну фінансову стійкість;

2. Якщо Е1< 0, Е2 > 0, Е3> 0 - то підприємство має нормальну фінансову стійкість;

3. Якщо Е1< 0, Е2< 0, Е3 > 0 - то підприємство має нестійке фінансове положення;

4. Якщо Е1< 0, Е2< 0, Е3 < 0 - то підприємство має кризовий фінансовий стан.

Використовуючи цю методику і звітні дані ПСП «Банівка», проведемо розрахунки узагальнюючих показників фінансової стійкості підприємства (табл.2.18) [43].


Таблиця 2.19

Узагальнюючі показники фінансової стійкості ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Показники

Роки

2008 р. до 2004 р. (+,-)

2004

2005

2006

2007

2008

Наявність власного оборотного капіталу для формування запасів (Н1)

1222,4

1054,5

220,9

487

-34

-1256,4

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Н2)

1222,4

1318,7

1523,3

1954

463

-759,4

Наявність власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів (Н3)

2132,6

2377,3

2581,9

2589

2558

425,4

Запаси (Н4)

2511,8

2840

3121,4

2807

3002

490,2

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу для формування запасів (Е1)

-1289,4

-1785,5

-2900,5

-2320

-3036

-1746,6

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових кредитів та позик для формування запасів (Е2)

-1289,4

-1521,3

-1598,1

-853

-2539

-1249,6

Надлишок (+) нестача (-) власного оборотного капіталу, довгострокових, короткострокових кредитів та позик для формування запасів (Е3)

-379,2

-462,7

-539,5

-218

-444

-64,8

Запас стійкості фінансового стану, днів (ЗС)

-379,2

-42,49

-38,82

-0,92

-25,4

353,8

Надлишок (+) нестача (-) джерел фінансування на 1грн. запасів, грн. (Д1)

-0,15

-0,16

-0,17

-0,08

-0,15

0,003

Номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації

4

4

4

4

4

Як бачимо ПСП «Банівка» за період 2004-2008 рр. має 4 номер типу фінансової ситуації відповідно класифікації по всім рокам, це свідчить про кризовий фінансовий стан.

Кожен із чотирьох типів фінансової стійкості характеризується однотипних показників, які дають характеристику фінансового стану підприємства (табл. 2.20).

Таблиця 2.20

Оцінка стійкості фінансового стану підприємства

Тип сталості

Коефіцієнт забезпеченості запасів

Надлишок (+) нестача (-) коштів, тис. грн.

Запас стійкості фінансового стану, дні

Надлишок (+) нестача (-) коштів на 1 грн. запасів, грн.

Абсолютний

Н1 : Н4 > 1

Е1 > 0

1 × 360): В > 0

Е1 : Н4 > 0

Нормальний

Н2 : Н4 = 1

Е2 > 0

2 × 360): В > 0

Е1 : Н4 > 0

Передкризовий

Н3 : Н4 = 1

Е3 > 0

3 × 360): В > 0

Е1 : Н4 > 0

Кризовий

Н3 : Н4 < 1

Е3 < 0

3 × 360): В < 0

Е1 : Н4 > 0

Проведемо оцінку стійкості фінансового стану ПСП «Банівка» і виявимо тип сталості (табл. 2.20).

Таблиця 2.21

Оцінка стійкості фінансового стану ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Тип сталості і показники

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

Коефіцієнт забезпеченості запасів

Абсолютний

0,49

0,37

0,07

0,17

-0,01

Нормальний

0,49

0,46

0,49

0,70

0,15

Передкризовий

0,85

0,84

0,83

0,92

0,85

Кризовий

0,85

0,84

0,83

0,92

0,85

Надлишок (+) нестача (-) коштів, тис. грн.

Абсолютний

-1289,4

-1785,5

-2900,5

-2320

-3036

Нормальний

-1289,4

-1521,3

-1598,1

-853

-2539

Передкризовий

-379,2

-462,7

-539,5

-218

-444

Кризовий

-379,2

-462,7

-539,5

-218

-444

Запас стійкості фінансового стану, дні

Абсолютний

-155,42

-163,98

-208,71

-112,65

-173,71

Нормальний

-155,42

-139,71

-114,99

-41,42

-145,27

Передкризовий

-45,71

-42,49

-38,82

-10,59

-25,40

Кризовий

-45,71

-42,49

-38,82

-10,59

-25,40

Надлишок (+) нестача (-) коштів на 1 грн. запасів, грн.

Абсолютний

-0,51

-0,63

-0,93

-0,83

-1,01

Нормальний

-0,51

-0,63

-0,93

-0,83

-1,01

Передкризовий

-0,51

-0,63

-0,93

-0,83

-1,01

Кризовий

-0,51

-0,63

-0,93

-0,83

-1,01

Проаналізувавши стійкість фінансового стану ПСП «Банівка» за 2004-2008 рр (табл. 2.20). можна сказати, що підприємство знаходиться в кризовому типу сталості, тому що коефіцієнт забезпеченості запасів по всім рокам менше одиниці, запас стійкості фінансового стану по всім рокам має від’ємне значення. Також підприємство по всім рокам має нестачу коштів і нестачу коштів на 1 грн. запасів.

Поряд з абсолютними показниками фінансову стійкість підприємства характеризують також фінансові коефіцієнти. (табл. 2.22) [43].

Таблиця 2.22

Методика розрахунку часткових показників фінансової стійкості підприємства

Назва показника

Призначення показника

Оптимальне значення

Алгоритм розрахунку за балансом

Коефіцієнт економічної незалежності

Характеризує частку власного капіталу у загальній вартості майна

≥ 0,5

ряд. 380 / ряд. 640

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

Характеризує ступінь участі позикового капіталу у формуванні активів

≤ 0,5

ряд. 430+480+620+ 630 / ряд. 640

Коефіцієнт фінансової залежності

Характеризує ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування

< 2,0

ряд. 640 / ряд. 380

Коефіцієнт фінансування

Показує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок власного капіталу

> 1,0

ряд.380 / ряд.(430+4в0+620+ 630)

Коефіцієнт заборгованості

Показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок позикового капіталу

< 1,0

ряд.(430+480+620+ 630) / ряд.380

Коефіцієнт забезпеченості запасів

Характеризує, яка частка запасів фінансується за рахунок власного капіталу

> 0,8

ряд.(260+270-620-430-630) / ряд.(100+ 110+120+130+140)

Коефіцієнт забезпеченості товарів

Показує, яка частина товарів фінансується за рахунок власного капіталу

> 0,5

ряд.(260+270-620-430-630) / ряд. 140

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів

Показує, яка частка оборотних активів фінансується за рахунок власного капіталу

> 0,5

ряд.(260+270-620-430-630) /

ряд. (260-270)

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу

Характеризує частку вартості основних засобів у валюті балансу

0,3-0,5

ряд. 030 / ряд. 280


Таблиця 2.23

Методика розрахунку інших часткових показників фінансової стійкості підприємства

Назва показника

Призначення показника

Оптимальне значення

Алгоритм розрахунку за балансом

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу

Характеризує частку вартості основних засобів і запасів у валюті балансу

0,8

ряд.(030+100+110+ 120+130+140)/ ряд. 280

Коефіцієнт маневреності

Показує, яка частка власного капіталу вкладена у найбільш мобільні активи

> 0,5

ряд.(260+270-620-430-630)/ ряд.380

Коефіцієнт довготермінового залучення коштів

Характеризує, яка частка діяльності підприємства фінансується за рахунок залучення довгострокових кредитів і позик

-

ряд.(480+430+630)/ ряд.(380+480+430+ 630)

Коефіцієнт інвестування

Характеризує, яка частка основних засобів фінансується за рахунок власного капіталу

-

ряд. 380 / ряд. 030

Коефіцієнт маневреності власного оборотного

капіталу

Характеризує частку запасів у власному оборотному капіталі, обмежує свободу маневру власним капіталом

-

ряд.{100+110+120+ 130+140)/ряд.(260+ 270-620-430-630)

Коефіцієнт покриття запасів

Показує, скільки припадає «нормальних джерел фінансування на 1грн. запасів

-

ряд.(380-080+480+ 430+630+500+510) / ряд.(100+110+120+ 130+140)

Коефіцієнт фінансової стійкості (1)

Характеризує частку стабільних джерел фінансування у їх загальному обсязі

-

ряд.{380+480+430+ 630 ) / ряд.640

Коефіцієнт фінансової стійкості (І1)

Показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена власним капіталом

≥ 1,0

ряд.380 / ряд.(620+630+430)

Коефіцієнт короткострокової заборгованості

Показує частку короткострокових зобов’язань у загальному їх розмірі

ряд.(620+630+430)/

ряд.(430+480+620+ 630)

Коефіцієнт фінансового лівериджу

Свідчить про залежність підприємства від довгострокових зобов'язань

< 0,25

ряд.(480+430+630)/ ряд.380

Коефіцієнт нагромадження амортизації

Свідчить про ступінь зносу основних засобів

-

ряд.032 / ряд. 031

Коефіцієнт придатності основних засобів

Свідчить про ступінь зносу основних засобів

-

ряд.030 / ряд. 031

Коефіцієнт покриття відсотка

Свідчить про потенційну можливість погасити позику

-

ф. №2 ряд.(170+ 140)/ф. №2 ряд.140


Розрахуємо часткові показники фінансової стійкості ПСП «Банівка» (табл. 2.24)

Таблиця 2.24

Часткові показники фінансової стійкості ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Назва показника

Роки

2008 р. від 2004 р.

2004

2005

2006

2007

2008

(+,-)

%

Коефіцієнт економної незалежності

0,69

0,63

0,52

0,68

0,65

-0,04

94,20

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

0,31

0,37

0,48

0,32

0,34

0,03

109,68

Коефіцієнт фінансової залежності

1,46

1,59

1,94

1,48

1,53

0,07

104,79

Коефіцієнт фінансування

2,19

1,69

1,07

2,09

1,88

-0,31

85,84

Коефіцієнт заборгованості

0,45

0,59

0,94

0,48

0,53

0,08

117,78

Коефіцієнт забезпеченості запасів

0,49

0,46

0,49

0,70

0,15

-0,34

30,61

Коефіцієнт забезпеченості товарів

-

-

-

-

-

-

-

Коефіцієнт забезпеченості оборотних активів

0,47

0,45

0,45

0,66

0,14

-0,33

29,79

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу

0,37

0,37

0,45

0,60

0,65

0,28

175,68

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу

0,94

0,94

0,94

0,97

0,97

0,03

103,19

Коефіцієнт маневреності

0,40

0,42

0,46

0,38

0,08

-0,32

20,00

Коефіцієнт довготермінового залучення коштів

-

0,08

0,28

0,22

0,07

0,07

Коефіцієнт інвестування

1,86

1,71

1,14

1,12

1,01

-0,85

54,30

Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу

2,05

2,15

2,05

1,44

6,48

4,43

316,10

Коефіцієнт покриття запасів

0,85

0,84

0,88

0,92

0,85

0

100,00

Коефіцієнт фінансової стійкості (І)

0,69

0,68

0,72

0,87

0,71

0,02

102,90

Коефіцієнт фінансової стійкості (II)

2,19

1,97

1,83

5,15

2,22

0,03

101,37

Коефіцієнт короткострокової заборгованості

1

0,86

0,58

0,41

0,84

-0,16

84,00

Коефіцієнт фінансового лівериджу

-

0,08

0,39

0,29

0,08

0,08

Коефіцієнт нагромадження амортизації

0,20

0,24

0,52

0,44

0,34

0,14

170,00

Коефіцієнт придатності основних засобів

0,80

0,76

0,48

0,56

0,66

-0,14

82,50

Коефіцієнт покриття відсотка

1,19

1,78

1,19

11,45

4,24

3,05

356,30

Проаналізувавши часткові показники фінансової стійкості ПСП «Банівка» за 2004-2008 рр. (2.24) можна сказати що більшість коефіцієнтів знаходяться в оптимальному значені, крім:

  •  коефіцієнта забезпеченості запасів, який з роками зменшився на 0,34 або на 69,39%, показує, що підприємство не забезпечено у повному обсязі запасами у Власному капіталі;
  •  коефіцієнта маневреності зменшився на 0,32 або на 80%, це вказує на те, що частина власного капіталу вкладена у невелику кількість найбільш мобільних активів;
  •  коефіцієнта забезпеченості оборотних активів зменшився на 0,33 або на 70,21%, але в 2007 році цей коефіцієнт був в оптимальному значені. Вказує на те, що підприємство незабезпечене в повному обсязі оборотними активами;

Відбулося збільшення за такими показниками:

  •  коефіцієнт концентрації позикового капіталу на 0,03 або на 9,68%, це свідчить про збільшення позикового капіталу у формуванні активів;
  •  коефіцієнт фінансової залежності на 0,07 або на 4,79, це свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;
  •  коефіцієнт заборгованості на 0,08 або на 17,78%, це свідчить про збільшення позикового капіталу в фінансуванні підприємства;
  •  коефіцієнт реальної вартості основних засобів у валюті балансу на 0,28 або на 75,68%, це свідчить про збільшення основних засобів у майні підприємства;
  •  коефіцієнт реальної вартості основних засобів і запасів у валюті балансу на 0,03 або на 3,19%, це свідчить про збільшення основних засобів і запасів у майні підприємства;
  •  коефіцієнт довготермінового залучення коштів на 0,07, це свідчить про залучення довгострокових кредитів і позик;
  •  коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу на 4,43 або в 3 рази, це свідчить, що частина запасів у власному оборотному капіталі, обмежує свободу маневру власним капіталом;
  •  коефіцієнт фінансової стійкості (І) на 0,02 або на 2,9%, показує стабільність джерел фінансування у їх загальному обсязі;
  •  коефіцієнт фінансової стійкості (II) на 0,03 або на 1,37%, це свідчить про погашення частини поточних зобов’язань власним капіталом;
  •  коефіцієнт нагромадження амортизації на 0,18 або на 70%, це свідчить про зношеність основних засобів;
  •  коефіцієнт покриття відсотка на 3,05 або в 3,5 рази, це свідчить про потенційну можливість погасити позику;
  •  коефіцієнт фінансового лівериджу збільшився на 0,08, але не можна не відмітити, що в 2004 р. у підприємства не було довгострокових зобов’язань невідмінно від інших років. Але в 2006 і 2007 рр. цей коефіцієнт був нижче за оптимальне значення.;

Відбулося зменшення за такими показниками:

  •  коефіцієнт економної незалежності на 0,04 або на 5,8%, це свідчить про зменшення власного капіталу у майні підприємства;
  •  коефіцієнт забезпеченості запасів на 0,34 або на 69,39%, це свідчить про зменшення фінансування запасів за рахунок власного капіталу;
  •  коефіцієнт інвестування на 0,85 або на 45,7%, це свідчить про зменшення інвестування в основні засоби з власного капіталу
  •  коефіцієнт короткострокової заборгованості на 0,16 або на 16%, це свідчить про зменшення частки короткострокових зобов’язань у загальному їх розмірі;
  •  коефіцієнт придатності основних засобів на 0,14 або на 17,5%, це свідчить про зменшення придатності основних засобів.

Коефіцієнт покриття запасів з роками не змінився, це свідчить про стабільність джерел фінансування на 1 грн. запасів.

На другому етапі потрібно розрахувати коефіцієнта стійкості економічного зростання.

Розширена модель розрахунку коефіцієнта стійкості економічного зростання має вигляд:

Ксез = К1× К2 × К3 ×К4 × К5 × К6 × К7,                                 (2.5)

де, Ксез - коефіцієнт стійкості економічного зростання;

К2 - частка прибутку, реінвестована у виробництво;

К2 - рентабельність реалізації, продажу;

К3 - оборотність власного оборотного капіталу;

К4 - забезпеченість власним оборотним капіталом;

К5 - коефіцієнт загальної ліквідності;

К6 - частка короткострокових зобов'язань у капіталі підприємства;

К7 - коефіцієнт фінансової залежності.

Таблиця 2.25

Розрахунок показників оцінки стійкості економічного зростання підприємства

Назва показника

Алгоритм розрахунку

Частка прибутку, реінвестована у виробництво

Чистий прибуток за мінусом виплачених дивідендів / Чистий прибуток

Рентабельність реалізації, продажу

Чистий прибуток / Чиста виручка від реалізації

Оборотність власного оборотного капіталу

Чиста виручка від реалізації / Середній розмір власного оборотного капіталу

Коефіцієнт загальної ліквідності

Середній розмір оборотних активів / Середній розмір короткострокових зобов`язань

Частка короткострокових зобов’язань у капіталі підприємства

Середній розмір короткострокових зобов'язань / Середній розмір капіталу

Коефіцієнт фінансової залежності

Середній розмір капіталу / Середній розмір власного капіталу

Результати аналізу дозволяють виявити «хворі місця», які потребують особливого контролю з боку керівництва підприємства.

Застосування багатофакторних моделей коефіцієнта стійкості економічного зростання дозволяє також спрогнозувати темпи розвитку підприємства, оцінити вплив кожного фактору на загальну стійкість економічного зростання. При цьому, доречним є використання прийомів ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць, дольової участі та інше [43].

Розрахунки таблиці 2.26 свідчать, що на аналізованому підприємстві намітилася стійка тенденція до збільшення власного оборотного капіталу, збільшення обсягів реалізації, зростання залежності від зовнішніх джерел фінансування, невисока реалізація, зниження показників ліквідності оборотних активів і як результат цього – невисоке значення коефіцієнта стійкості економічного зростання, але його значення продовж 2004-2008 рр. зростає до 0,18 або в 18 разів. Найбільшим цей показник був у 2007 р. – 0,48.

Таблиця 2.26

Показники оцінки стійкості економічного зростання ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області

Назва показника

2004

2005

2006

2007

2008

2008 р. до 2004 р. (+,-)

Чистий прибуток, тис. грн.

27,1

147,8

51,3

2041

1048

1020,9

Виплачені дивіденди, тис. грн.

-

-

-

-

-

-

Прибуток, спрямований на розвиток підприємства, тис. грн.

-

-

-

-

-

-

Чиста виручка від реалізації, тис. грн.

2986,6

3919,9

5003

7414

6292

3305,4

Середній розмір власного оборотного капіталу, тис. грн.

611,2

659,35

761,65

976,5

231,5

-379,7

Середній розмір оборотних активів, тис. грн.

2555,8

2754,75

3128,85

3149,1

3091,5

535,70

Середній розмір короткострокових зобов`язань, тис. грн.

188,1

197,25

290,2

166,5

242

53,9

Середній розмір власного капіталу, тис. грн.

3029,1

3078,8

3233,95

4238,15

5647

2617,95

Середній розмір капіталу, тис. грн.

4409,9

4695,1

5725,1

7033,8

8512,5

4102,65

Частка прибутку, реінвестована у виробництво, тис. грн.

-

-

-

-

-

-

Рентабельність реалізації, продажу, тис. грн.

0,01

0,04

0,01

0,28

0,17

0,16

Оборотність власного оборотного капіталу, тис. грн.

4,89

5,95

6,57

7,59

27,18

22,29

Коефіцієнт загальної ліквідності

0,24

0,24

0,24

0,31

0,07

-0,16

Частка короткострокових зобов’язань у капіталі підприємства, тис. грн.

13,59

13,97

10,78

18,91

12,77

-0,81

Коефіцієнт фінансової залежності

0,04

0,04

0,05

0,02

0,03

-0,01

Коефіцієнт стійкості економічного зростання

0,01

0,05

0,02

0,48

0,19

0,18

Напрямок оцінки ділової активності підприємства. Ділова активність підприємства проявляється у динамічному розвитку підприємства, досягненні ним поставленої мети. Основним свідченням цього є: широта ринків збуту, стабільна репутація підприємства, рівень ефективності використання фінансових ресурсів, високий імідж на ринку послуг.

Під час поточного аналізу в якості ділової активності найчастіше використовують такі показники, як обсяг реалізації продукції, товарів, наданих послуг, прибуток, величину капіталу авансованого в активи підприємства. При цьому обов'язково враховують, так зване, «золоте правило» економіки підприємства - прибуток повинен зростати більш високими темпами, ніж обсяг реалізації продукції та вартість майна підприємства. Це означає, що витрати виробництва повинні знижуватися, а ресурси використовуватися ефективніше.

Оптимальним вважають наступне співвідношення:

ТПр > Тр > Ті > 100%,                                      (2.5)

де, Тпр - темп росту прибутку до оподаткування, %;

Тр - темп росту обсягу реалізації, %;

Тк- темп росту авансованого капіталу, %.

Якщо вище зазначені умови виконуються, то це є свідченням того, що:

- обсяг реалізації зростає більш високими темпами ніж вкладений капітал, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

- прибуток підприємства збільшується більш інтенсивно, ніж обсяг реалізації, що свідчить про відносне зниження витрат виробництва;

- економічний потенціал підприємства зростає, оскільки всі темпи зміни показників більші за 100%  [43].

Розглянемо показники ділової активності аналізованого підприємства в таблиці 2.27.


Таблиця 2.27

Показники ділової активності ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області, тис. гри.

Показники

Роки

2008 р. до 2004 р. (+,-)

2004

2005

2006

2007

2008

Чистки дохід (виручка) від реалізації

2986,6

3919,9

5003

7414

6292

3305,4

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

27,1

147,8

51,3

2041

1048

1020,9

Середній розмір капіталу

4409,85

4695,1

5725,1

7033,8

8512,5

4102,65

Можна стверджувати про ефективність господарювання на підприємстві протягом останніх років. Так, у 2008 р. відносно 2004 р. спостерігаємо збільшення виручки від реалізації на 110,67% та середньої вартості капіталу - на 93,03%. До того ж прибуток від звичайної діяльності до оподаткування за цей же період збільшився в 38 разів. Все це наслідком значного підйому виробництва у 2007 р.

Далі покажемо відхилення показників ділової активності ПСП «Банівка» табл. 2.28

Таблиця 2.28

Відхилення показників ділової активності ПСП «Банівка» Приморського району Запорізької області, %

Показники

Відхилення 2008 р. від

2004

2005

2006

2007

Чистки дохід (виручка) від реалізації

210,67

160,51

125,76

84,87

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

3867,16

709,07

2042,88

51,35

Середній розмір капіталу

193,03

181,31

148,69

121,02

Порівняно з 2007 р. середній розмір капіталу підприємства збільшився на 21,02%, однак темп його зміни є нижчим за темп зниження виручки від реалізації (15,13%). Внаслідок неефективного управління структурою витрат розмір прибутку за вказаний період знизився майже в половину.

Співвідношення між вищезазначеними показниками діяльності підприємства матимуть наступний вигляд:

у 2004 р. – 3867,16 > 210,67 > 193,03 > 100

у 2005 р. – 709,07 > 160,51 > 181,31 > 100

у 2006 р. – 2042,88 > 125,76 > 181,31 > 100

у 2007 р. – 51,35 > 84,87 > 121,02 > 100

Можемо констатувати що співвідношення виконуються повністю лише в 2004 році, в інших роках виконується частково, що вказує на середній рівень ділової активності аналізованого підприємства

Аналіз системи показників, які характеризують ефективність використання ресурсів підприємства. Аналіз ділової активності полягає в досліджені рівнів і динаміки різноманітних фінансових коефіцієнтів оборотності, що являються відносними показниками фінансових результатів діяльності підприємства.

Під час поточної оцінки ділової активності найчастіше використовують такі показники, як обсяг реалізації продукції, товарів, наданих послуг, прибуток величину капіталу авансованого в активи підприємства.

Залежно від мети аналізу доцільним є також обчислення показників:

- фондовіддача основних засобів, нематеріальних активів, необоротних активів;

- оборотність оборотних активів, товарів, готової продукції, грошових коштів;

- рентабельність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

Розрахунок показників ділової активності підприємства дає змогу виявити місце та репутацію підприємства на фінансовому ринку, рівень ефективності використання фінансових ресурсів.

Другий напрямок аналізу ділової активності підприємства полягає у розрахунку показників, які характеризують ефективність виконання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів (табл. 2.29) [43].


Таблиця 2.29

Алгоритм розрахунку показників ділової активності підприємства

Назва показника

Алгоритм розрахунку за балансом

1. Виручка від реалізації

форма №2 ряд. 035

2. Середній розмір капіталу

форма №1 ряд.(640 гр. 3+4) / 2

3. Середній розмір власного капіталу

форма №1 ряд. (380 гр. 3+4) /2

4. Середній розмір власного оборотного капіталу

форма №1 ряд.(260+270-620-430-630(гр. 3+4))

5. Середній розмір дебіторської заборгованості

форма №1 ряд.(160+170+180+190+200+

210 (гр. 3+4)) /2

6. Середній розмір запасів