51119

Реєстрація сигналів в MatLAB

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Прочитати за допомогою функції load в робочу область сигнал ЕКГ, отриманий з допомогою комп’ютерного електрокардіографа та збережений у mat-файлі. Вивести графік, позначити вісі. (файл архіву ECG_rec.rar на сайті, обрати сигнал згідно номеру за списком; ЕКГ дискретизована з частотою 400 Гц, значення напруги в мілівольтах отримується діленням величин відліків на 500). Визначити (програмно) тривалість записаного сигналу.

Украинкский

2014-02-06

613.88 KB

10 чел.

      

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Факультет електроніки

Лабораторна робота № 2

з дисципліни «Теорія сигналів»

«Реєстрація сигналів в MatLAB»

Виконав:  студент 3-го курсу

групи ДП-92

 Лонтковський С.А.

Київ – 2011

Завдання:

1. Прочитати за допомогою функції load в робочу область сигнал ЕКГ, отриманий з допомогою комп’ютерного електрокардіографа та збережений у mat-файлі. Вивести графік, позначити вісі. (файл архіву ECG_rec.rar на сайті, обрати сигнал згідно номеру за списком; ЕКГ дискретизована з частотою 400 Гц, значення напруги в мілівольтах отримується діленням величин відліків на 500). Визначити (програмно) тривалість записаного сигналу.

Текст програми:

clear all

close all

load('ecg_1.mat');

v=400;

n=length(d);

i=0:n-1;

t=i/v;

subplot(2,1,1);

plot(t,[d]/500);

xlabel('t, c');

ylabel('U,mB');

grid;

subplot(2,1,2);

strips(d, 4 ,400 ,1);

xlabel('t, c');

grid;

savefile = '1.mat';

save(savefile, 't', 'd');

t=num2str( max(t));

f=strcat('t=', t,' (c)');

disp(f);

Тривалість сигналу : t=10.2375 (c)


2. Прочитати за допомогою функції load в робочу область сигнали ЕЕГ здорової та хворої людини, отримані з допомогою комп’ютерного електроенцефалографа та збережені у mat-файлі. Вивести графік, позначити вісі. (файли архіву EEG_healthy.rar та EEG_sick.rar на сайті, обрати сигнал згідно номеру за списком; ЕЕГ дискретизована з частотою 256 Гц, значення напруги подано в мікровольтах). Визначити (програмно) тривалість записаного сигналу.

Текст програми:

clear all

close all

 

subplot(3,1,1);

hold on

load('eeg_healthy_1.mat');

load('eeg_sick_1.mat');

n=length(sig_healthy);

v=256;

i=0:n-1;

t=i/v;

plot(t, sig_healthy);

plot(t,sig_sick);

xlabel('t, c');

ylabel('U,мкB');

grid;

hold off

 

subplot(3,1,2);

strips(sig_healthy, 5 ,256,1);

xlabel('t, c');

title('healthy');

grid

 

 

subplot(3,1,3);

strips(sig_sick, 5 ,256,1);

xlabel('t, c');

title('sick');

grid

savefile= '2.mat';

save(savefile, 't','sig_healthy','sig_sick');

 

t=num2str( max(t));

f=strcat('t=', t,' (c)');

disp(f);

Тривалість сигналу: t=10 (c)

3. Прочитати в робочу область сигнал внутришньочерепного тиску за допомогою функції fscanf (файл TBI_ICP.txt; сигнал одноканальний, записаний з частотою дискретизації 125 Гц, одиниці виміру – ммHg), вивести графік на екран, позначити вісі. Зберегти отриманий сигнал у вигляді mat-файлу.

Текст програми:

clear all

close all

tf=fopen('TBI_ICP.txt');

A=fscanf(tf,'%f');

n=length(A);

v=125;

i=0:n-1;

t=i/v;

strips(A, 4500,v,1);

xlabel('t, c');

ylabel('ммHg');

savefile = '3.mat';

save(savefile, 't', 'A');

t=num2str( max(t));

f=strcat('t=', t,' (c)');

disp(f);

Тривалість сигналу : t=21606.392 (c)


4. Прочитати в робочу область сигнал артеріального тиску (файл TBI_ABP.txt; сигнал одноканальний, записаний з частотою дискретизації 125 Гц, одиниці виміру – ммHg) за допомогою функції textread, вивести графік на екран, позначити вісі. Зберегти отриманий сигнал у вигляді mat-файлу. Визначити тривалість записаного сигналу. 

Текст програми :

clear all

close all

A=textread('TBI_ABP.txt');

n=length(A);

v=125;

i=0:n-1;

t=i/v;

strips(A, 2500,v ,1);

ylabel('ммHg')

savefile = '4.mat';

save(savefile, 't', 'A');

t=num2str( max(t));

f=strcat('t=', t,' (c)');

disp(f);

Тривалість сигналу : t=21606.392 (c)


5. Побудувати файл-функцію для виводу на графік ділянки сигналів, отриманих в пп. 1-4. В функцію передавати: час початку та закінчення ділянки, вектор з відліками сигналу, а також інші необхідні дані.

Текст програми :

function f=grf(tmin,tmax,x ,v,amp);

clc;

a=tmin*v;

b=tmax*v;

t=a/v:1/v:b/v;

y=amp*x(a+1:b+1);

f=plot(t,y);

grid;

xlabel('t,c');

ylabel('Y(t)');

           6. Побудувати файл сценарію для виводу на графік потрібної ділянки сигналів, отриманих в пп. 1-4. Значення початку та закінчення ділянки задавати з клавіатури.

Текст програми :

clear all;

close all;

clc;

fn=num2str(input('Name mat file: '));

r=strcat(fn,'.mat');

load(r);

disp(load(r));

x=input('X name of the vector: ');

tmin=input('tmin: ');

tmax=input('tmax: ');

v=input('V: ');

amp=input('Amplitud=X* ');

grf(tmin,tmax,x,v,amp);

Name mat file: 1

   t: [1x4096 double]

   d: [1x4096 double]

X name of the vector: d

tmin: 3

tmax: 8

V: 256

Amplitud=X* 0.03

           9. Зареєструвати за допомогою реанімаційного монітору багатоканальний сигнал ЕКГ та сигнал плетизмограми, зберегти дані у вигляді бінарного файлу.

Частота дискретизації сигналів дорівнює 155.1 Гц в кожному каналі. В бінарному файлі відліки відведень розташовані по стовпцях. Кожний рядок відповідає окремому відведенню.

Прочитати дані з бінарного файлу в робочу область MatLAB, вивести графіки всіх сигналів на екран в одному вікні за допомогою функції subplot. Зберегти отримані сигнали в матриці у mat-файлі.

Текст програми :

close all

clear all

 k=3;

 sig=fopen('sig1.bin','rb');

 A=fread(sig,[k inf],'int16');

 fclose(sig);

 n=length(A);

 v=151.1;

 i=0:n-1;

 t=i/v;

for e=1:k;

   m=A(e,:);

   subplot(k,1,e);

   plot(t,m);

   grid;

   xlabel('t, c');

   ylabel('Y(t)');

end

   savefile = 'sig1.mat';

   save(savefile, 't', 'A');

   


10. Записати звук тривалістю 5 сек. в робочу область за допомогою функції wavrecord. Записати однакові фрази з частотою дискретизації 8 кГц та 44 кГц. Записати дані в .wav- файл. Засобами операційної системи оцінити об’єм пам’яті, необхідний для збереження сигналу.

Текст програми :

clear all

close all

clc;

         

 Fs1=44000;

 y1=wavrecord(5*Fs1, Fs1,'int16');

 wavwrite(y1,Fs1,'1.wav');

  Fs2=8000;

  y2=wavrecord(5*Fs2, Fs2,'int16');

  wavwrite(y2,Fs2,'2.wav');

Sound1 44kHz: 429.73kb

Sound2 8kHz:78.17kb

11. Прочитати та прослухати отримані записи з допомогою функції wavread. Засобами MatLAB отримати з файлу дані про частоту дискретизації та кількість бітів на відлік.

Текст програми :

clear all

close all

clc;

 

[N1,frequency1,bit1]=wavread('1.wav');

[N2,frequency2,bit2]=wavread('2.wav');

 

wavplay(N1,frequency1);

wavplay(N2,frequency2);

 

disp(['                      N           bit    F(kHz)']);

t=num2str([1 length(N1) bit1  frequency1/1000;2 length(N2) bit2 frequency2/1000]);

f=strcat( 'Sound' ,t);

disp(f);

                   N          bit    F(kHz)

Sound1  220000      16       44

Sound2   40000       16        8

12. Побудувати функцію, яка будує графік запису звуку заданої тривалості. Значення початку та закінчення ділянки задавати з клавіатури.

Текст програма :

function f=grf12(tmin,tmax,x ,v,amp);

a=tmin*v;

b=tmax*v;

t=a/v:1/v:b/v;

y=amp*x(a+1:b+1);

f=plot(t,y);

grid;

xlabel('t,c');

ylabel('Y(t)');

clear all;

close all;

clc;

fn=num2str(input('Name wav file: '));

r=strcat(fn,'.wav');

wavread(r);

tmin=input('tmin: ');

tmax=input('tmax: ');

v=input('V: ');

amp=input('Amplitud=X* ');

x=[ans];

grf12(tmin,tmax,x,v,amp);

Name wav file: 1

tmin: 2.5

tmax: 5

V: 36000

Amplitud=X* 3

 

                                                                         Висновки :

Записаний аудіо сигнал тривалістю 5 сек. із частотою 44КГц займає об'єм пам'яті 429.73kb , а у випадку із частотою 8КГц складає 78.17kb. Виходячи із цих даних можна розрахувати необхідну кількість пам’яті на 1 відлік: 1b=8bit;  (78.17*1024*8)/(5*8000)=16,009≈16bit що відповідає об'єму пам'яті визначеним программно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23272. Бальзак 31.47 KB
  На початку 30х років у Бальзака виникає задум створити цикл романів в яких він хотів змалювати сучасну йому Францію дослідити суспільство визначити рушійні сили його розвитку основні типи і характери людей. Остаточно зміст і структуру цього твору Бальзак визначив на початку 40х років тоді ж і виникла назва Людська комедія . Бальзак порівнює життя суспільства з життям природи тому ставить собі за мету описати його визначити основні види типи на які поділяється суспільство. Вміння Бальзака розкривати органічний взаємозв'язок окремого...
23274. Історичні романи В.Скотта 18.43 KB
  – Історизм Скотта не тільки антикварний а й те як люди виявляли себе в той чи інший період. Позиція Скотта ніколи не переміщувати об’єкт погляду на історію власний погляд на рух історії історія ніколи не йде крайнощами вона завжди знайде десь серединний шлях. В його пригодах найбільше приваблює читача не розповідь про кохання до шляхетної і цнотливої леді Ровени з якою Айвенго врештірешт щасливо одружується а його романтична закоханість у красунюєврейку Ревекку один з найпривабливіших жіночих характерів у Скотта дівчину із...
23275. Гофман 20.18 KB
  Гротескнофантастичний романтизм Гофмана На останньому етапі творчості Гофмана остаточно визначається його гротескнофантастичний романтизм. Але найуживанішим і найефективнішим художнім засобом стає у Гофмана гротескгротеск – це вільне й примхливе поєднання різних образів і мотивів вільна гра з ними викличне ігнорування раціоналістичної розсудливості й зовнішньої правдоподібності. У цьому плані дуже характерним твором Гофмана є повістьказка Малюк Цахес яка повністю складається з образівгротесків гротескних ситуацій і вся є...
23276. Гюго 22.53 KB
  Гюго Оди й різні вірші 1822 до якої ввійшли вірші створені переважно за правилами класицизму. Відкинувши класицистичну нормативність Гюго ввів у французьку поезію нові форми й розміри створив нову систему віршування велику увагу приділив звуковій організації вірша його ритмомелодиці. останній роман Гюго присвячений революції 93 рік 1874 р. Поезія Гюго.
23277. Диккенс 23.65 KB
  Діккенса можна поділити на чотири періоди. Показовим для цього періоду творчості Діккенса є побудований на матеріалах побутового нарису роман Посмертні нотатки Піквікського клубу 1837. Другий період творчості Чарлза Діккенса Другий період творчості письменника значною мірою пов'язаний з закордонними подорожами письменника по Італії Швейцарії Франції США. У цей час ще яскравіше проявився талант Діккенсапубліциста Американські замітки майстра нарисів Картини Італії .
23278. Едгар По Творчий доробок 19.49 KB
  По 373839 Творчий доробок його талант багатогранний – це проза поезія літкритичні статті рецензії науковоастрономічна поема засновник детективного жанру у літру ввійшов як новеліст 64 новели перша Рукопис знайдений у пляшці одне з найкращий оповідань Золотий жук двотомна збірка оповідань Гротески та арабески поезія Крук Оповідання По відрізняються одне від одного сюжетом настроєм тональністю так що здається важко знайти для них якийсь тематичний і стилістичний спільний знаменник за яким ми пізнаємо руку того...
23279. Творчість Еспронседи (байронізм) 20.43 KB
  Еспронседа не відразу знайшов свій поетичний шлях. Другий період творчості ЕспронседаіДельґадо розпочався у 1833 р. ЕспронседаіДельґадо поет пов'язаний з іспанською національною традицією. У своїй творчості ЕспронседаіДельґадо звертався до змалювання сучасного йому суспільства особливо яскраво це прослідковується у таких його поезіях як Злочинець засуджений до страти Кат Злидар.
23280. Естетичні засади романтизму 43 KB
  Якщо епоха Просвітництва найбільшим своїм здобутком вважала відкриття людини мислячої мірилом людяності якої є розум здатність мислити бажання пізнати таємниці землі та неба то найбільшим здобутком нового літературного напряму романтизму стало відкриття внутрішньої людини природу якої визначає не стільки її інтелект скільки багатство та глибина її душі. Індивідуальне Я людини було цінним для Просвітництва в тій мірі в якій воно було корисним для суспільства. Воно цікавило просвітителів не саме по собі а як засіб інструмент...