51198

Цифровое управляющее устройство в контуре управления

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Для отработки блока дискретизации рассмотрена система с неидеальным запаздывающим АС.1 Система неустойчива 0.4 Система неустойчива 0.1 Система неустойчива 0.

Русский

2014-02-10

660.15 KB

0 чел.

Поволжский государственный университет телекоммуникаций и информатики

Кафедра ПОУТС

Отчет

По лабораторным работам № 5-6.

«Цифровое управляющее устройство в контуре управления»

«Влияние запаздывания в исполнительных органах».

                                                             Выполнили:

                                                                             Софронов Н.

Юхина Д.

Самара 2013

Цель:

  1.  Определить установившуюся ошибку.
  2.  Определить максимальное перерегулирование:
  3.  Определить время затухания, определяется временем достижения 5% отклонения от установившегося значения.
  4.  Для отработки блока дискретизации рассмотрена система с неидеальным запаздывающим АС.

Дискретное цифровое управляющее устройство работает, обновляя информацию с периодом дискретизации h. Поэтому значения управляемых координат, присутствующих в ЦВМ отличаются от значений их же в объекте управления. Интегрировали методом Эйлера, так как стандарт в MathCad Рунге-Кутт не позволяет вставить блок дискретизации.

2)                                                                             

Рис 1. Метод Эйлера

Исследование влияния коэффициентов а0, а1 и параметра h на уравнение с неидеальным запаздывающим АС.

 - запрос перерегулирования

Т-время затухания переходного процесса

T1-время первого прохождения через установившееся значение

Результаты исследования приведены в таблице 1.

Таблица. 1. Результаты исследования влияния а0, а1 и h=l на уравнение с неидеальным запаздывающим АС.

a0

a1

Пр

T

T1

XУСТ

2

0.1

Система неустойчива

0.14

0.4

Система неустойчива

0.7

0.78

19.5

14.8

1

0.57

14.5

1.5

1

0.1

Система неустойчива

0.5

0.4

0.62

46

2.75

0.7

0.25

17

3.6

1

0.05

10.5

4.6

3

0.1

Система неустойчива

0.08

0.4

Система неустойчива

0.7

0.89

90

1

1

0.71

16

1.05

При наилучших и наихудших сочетаниях а0 и a1 из заданного диапазона:

a0=1

a1=1

h=10

0.064

8.2

4.43

0.5

h=20

0.09

7.8

3.8

h=40

0.18

10

3.1

h=100

0.84

105

2.1

a0=3

a1=0.7

h=10

Система неустойчива

0.08

h=20

Система неустойчива

h=40

Система неустойчива

h=100

Система неустойчива

Наилучшие параметры по результатам проведенных опытов а0=1, a1=l, h=l

Наихудшие параметры по результатам проведенных опытов а0=3, a0=0.7, h=l

Наилучшие параметры по результатам проведенных опытов а0=1, a1=l с дискретизацией h=10

Наилучшие параметры по результатам проведенных опытов а0=1, a1=l с дискретизацией h=100

Наихудшие параметры по результатам проведенных опытов а0=3, a1=0.7 с дискретизацией h=10

Вывод:

  1.  По результатам исследования системы, мы можем утверждать, что при увеличении шага дискретизации цифрового управляющего устройства качество переходных процессов в системах управления ухудшается, что связанно с запаздыванием по времени, вносимым ЦВМ в контур управления.
  2.  Наилучший режим работы системы управления при значениях цифрового управляющего устройства в контуре управления при значениях коэффициентов закона управления а0=1, a1=l. Отклонение их от данных значений приводит к ухудшению качества переходных процессов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.
84527. Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів 44.89 KB
  Механізми всмоктування йонів натрію води вуглеводів білків жирів. Всмоктування це процес транспорту речовин із порожнини травного каналу у внутрішні середовища організму кров та лімфу. Найінтенсивніше процеси всмоктування проходять в верхніх відділах тонкого кишківника. Всмоктування в шлунку.
84528. Рухова функція кишок, види скорочень, їх регуляція 50.42 KB
  Рух тонкої та товстої кишок принципово не відрізняються хоча рухи товстої кишки складніші так як в ній хімус знаходиться протягом більш тривалого часу. Саме в цих місцях виникають мязеві скорочення що рухаються вздовж кишки в дистальному напрямку. Тонічні скорочення тривають близько 10 хв такі скорочення займають великі ділянки кишки. За рахунок тонусу зростає внутрішньокишковий тиск що покращує всмоктування і контакт хімусу та стінок кишки.
84529. Фізіологічні механізми голоду та насичення 40.95 KB
  Голод фізіологічний стан зумовлений зниженням концентрації поживних речовин у крові спрямований на відновлення їх балансу в крові. Насичення сума процесів що змушує організм відмовитися від приймання їжі при підвищенні рівня поживних речовин в крові до певного рівня. Активність обох центрів регулюється рівнем поживних речовин в крові інформація про котрий надходить від периферичних та центральних рецепторів глікорецептори ліпорецептори.
84530. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність 43.29 KB
  Фактори які забезпечують рух крові по судинах його спрямованість та безперервність. СИСТЕМА КРОВООБІГУ ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ Нервові Гуморальні Серце Судини Хвилинний обєм крові ХОК який є адекватним потребам організму В залежності від потреби організму ХОК може змінюватися у дорослої людини від 5 л хв спокій до 30 л хв стан фізичного навантаження у добре тренованого спортсмена. Причиною руху крові по судинам та через камери серця є різниця градієнт тисків що створюється завдяки: нагнітальній насосній функції...
84531. Автоматія серця. Градієнт автоматії. Дослід Станіуса 45.23 KB
  Ця здатність є у структурах серця побудованих з атипічних кардіоміоцитів а саме в стимульному комплексі провідній системі серця: Пазуховопередсердний вузол nodus sinutrilis; Передсердношлуночковий вузол nodus trioventriculris; Передсердношлуночковий пучок або пучок Гіса; Ніжки пучка Гіса права та ліва; Волокна Пуркіньє. Ці елементи провідної системи серця носять назву центрів автоматії й мають певний порядок. Градієнт автоматії зменшення ступеня автоматії елементів провідної системи серця в напрямку від...
84532. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино-атріального вузла, механізми походження, фізіологічна роль 43.38 KB
  Така зміна стану каналів мембран АКМЦ веде до повільного зменшення мембранного потенціалу деполяризація мембрани. Частота з якою центр автоматії генерує ПД залежить від двох факторів: 1 величина порогового потенціалу; чим вона більша тим частота менша; в звичайних умовах під впливом механізмів регуляції частіше змінюється рівень мембранного потенціалу спокою зміна порогового потенціалу зміна частоти генерації імпульсів збудження водієм ритму зміна частоти серцевих скорочень; 2 швидкість повільної діастолічної деполяризації ПДД;...
84533. Провідна система серця. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю 42.64 KB
  Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю. Швидкість проведення збудження по структурах серця різна. Чинниками що впливають на швидкість проведення збудження по мязовим волокнам є: діаметр волокон амплітуда ПД величина порогу деполяризації швидкість розвитку піку ПД наявність нексусів між міокардіоцитами вони мають низький опір що сприяє швидкій передачі ПД з одного КМЦ на другий і збільшенню швидкості проведення збудження. Причинами великої швидкості проведення збудження по провідній системі серця є: великий діаметр...