5161

Определение консистенции связного грунта

Лабораторная работа

Лесное и сельское хозяйство

Определение консистенции связного грунта. Цель работы: определить вид и состояние глинистого грунта. Приборы и оборудование, весы лабораторные по ГОСТ 19491 ступка фарфоровая по ГОСТ 9147-73 пестик по ГОСТ 9147-73 с резиновым наконечником чашка ф...

Русский

2014-12-21

40.5 KB

7 чел.

Определение консистенции связного грунта.

Цель работы: определить вид и состояние глинистого грунта.

Приборы и оборудование, весы лабораторные по ГОСТ 19491; ступка фарфоровая по ГОСТ 9147-73; пестик по ГОСТ 9147-73 с резиновым наконечником; чашка фарфоровая по ГОСТ 9147-73; пикнометры по ГОСТ 22524-77; балансирный конус; шкаф сушильный; шпатель; дистиллированная вода.

Порядок выполнения работы.

Под консистенцией понимают густоту и вязкость грунтов, которые обуславливают способность их сопротивления пластическому изменению формы.

Консистенция зависит от количественного содержания твердых частиц и воды в единице объема грунта, а также от сил взаимодействия между частицами.

Показателем консистенции или текучести служит выражение

,

где  - влажность, при которой грунт переходит из твердого в пластичное состояние (нижний предел пластичности или предел раскатывания); - влажность на границе пластичной и текучей консистенции (верхний предел пластичности или предел текучести).

С увеличением содержания в грунте глинистых фракций растет разность числовых значений влажности на границе текучести и пластичности - число пластичности:

.

Это число положено в основу строительной классификации глинистых грунтов.

Определение границы текучести.

Границу текучести следует определять как влажность приготовленной из исследуемого грунта пасты, при которой балансирный конус погружается под действием собственного веса за пять секунд на глубину 10 мм.

Для определения границы текучести используют монолиты или образцы нарушенного сложения.

Для грунтов, содержащих органические вещества, границу текучести определяют сразу после вскрытия образца. Для грунтов, не содержащих органических веществ, допускается использование образцов грунтов в воздушно-сухом состоянии.

Образец грунта природной влажности разминают шпателем в фарфоровой чашке или нарезают ножом в виде тонкой стружки (с добавкой дистиллированной воды, если это требуется). Удалив из него растительные остатки крупнее 1 мм, отбирают из размельченного грунта методом квартования пробу массой около 300 г и протирают сквозь сито с сеткой № 1. Пробу выдерживают в закрытом стеклянном сосуде не менее двух часов.

Образец грунта в воздушно-сухом состоянии растирают в фарфоровой ступке или в растирочной машине, не допуская дробления частиц грунта и одновременно удаляя из него растительные остатки крупнее 1 мм, просеивают сквозь сито с сеткой с диаметром отверстий 0,1 мм, увлажняют дистиллированной водой до состояния густой пасты, перемешивая шпателем, и выдерживают в закрытом стеклянном сосуде.

Подготовленную грунтовую пасту тщательно перемешивают шпателем и небольшими порциями плотно (без воздушных полостей) укладывают в цилиндрическую чашку к балансирному конусу. Поверхность пасты заглаживают шпателем вровень с краями чашки.

Балансирный конус, смазанный тонким слоем вазелина, подводят к поверхности грунтовой пасты так, чтобы его острие касалось пасты. Затем плавно отпускают конус, позволяя ему погружаться в пасту под действием собственного веса.

Погружение конуса в пасту в течение пяти секунд на глубину 10 мм показывает, что грунт имеет влажность, соответствующую границе текучести.

При погружении конуса в течение пяти секунд на глубину менее 10 мм, грунтовую пасту извлекают из чашки, присоединяют к оставшейся пасте, добавляют немного дистиллированной воды, тщательно перемешивают ее и повторяют операции.

При погружении конуса за пять секунд на глубину более 10 мм грунтовую пасту из чашки перекладывают в фарфоровую чашку, слегка подсушивают на воздухе, непрерывно перемешивая шпателем, и повторяют операции.

По достижении границы текучести из пасты отбирают пробы массой 15.. .20 г для определения влажности.

Определение границы раскатывания.

Границу раскатывания (пластичности) следует определять как влажность приготовленной из исследуемого грунта пасты, при которой паста, раскатываемая в жгут диаметром 3 мм, начинает распадаться на кусочки длиной 3...10 мм.

Подготовку грунта производят в соответствии с предыдущими испытаниями или используют часть грунта (40...50 г), подготовленного для определения текучести.

Подготовленную грунтовую пасту тщательно перемешивают, берут небольшой кусочек и раскатывают ладонью на стеклянной или пластмассовой пластинке до образования жгута диаметром 3 мм. Если при этой толщине жгут сохраняет связность и пластичность, его собирают в комок и вновь раскатывают до образования жгута диаметром 3 мм. Раскатывать следует, слегка нажимая на жгут, длина жгута не должна превышать ширины ладони. Раскатывание продолжают до тех пор, пока жгут не начинает распадаться по поперечным трещинам на кусочки длиной 3... 10 мм.

Кусочки распадающегося жгута собирают в стаканчики, накрываемые крышками. Когда масса грунта в стаканчиках достигнет 10... 15 г, определяют влажность.

По окончании работы следует сделать вывод по виду и состоянию связного грунта.

Расчеты.

1. Показатель текучести

;

;

;

.

2. Число пластичности

.

Вывод: судя по полученным величинам исследуемый грунт, представляет собой супесь, находящуюся в твердом состоянии.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80979. Як використати на уроці методичні можливості підручника 38.26 KB
  Сучасна практика викладання історії в школах України переконливо свідчить що шкільний підручник ще довго залишатиметься найважливішим засобом навчання незважаючи на зростання інтересу до інших зокрема наочних комп\'ютерних технологійПерше знайомство з будьяким підручником учитель і учень розпо чинають із вступного тексту структури і особливостей його побудо ви різними видами тексту запитаннями і завданнями а також ілюст раціями картами. Весь текст підручника за обсягом і призначенням поділяють на основний додатковий і...
80980. Методика проведення навчальних екскурсій 35.46 KB
  Екскурсія - це вид навчальної роботи, при якому навчання проводиться на натуральному природному або виробничому обєкті поза межами школи, чи класу. екскурсія – це наочний метод отримання певних знань, виховання шляхом відвідин по заздалегідь розробленій темі певних об’єктів (музей, завод, підприємство тощо) із спеціальним керівником (екскурсоводом).
80981. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії 35.67 KB
  Важливим засобомнавчан ня історії є друкований текст. У навчанні історії застосовуються різні види текстів. У навчанні історії розрізняють такі типи інтерпретації: науковоісторична.
80982. Підготовка вчителя історії до написання плану конспекту уроку 34.45 KB
  Для того щоб вчитель міг підготувати план – конспект уроку йому спочатку скласти тематичне планування. Безпосередня підготовка вчителя до уроку це планування уроку конкретизація тематичного планування стосовно кожного окремо взятого уроку осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю незалежно від його стажу і рівня педагогічної майстерності.
80983. Методика використання мультимедійних засобів навчання на уроках історії 34.47 KB
  Перш за все потрібно сказати що використання мультимедійних засобів навчання на уроках є актуальною проблемою Тому що не всі вчителі вміють використовувати технічні засоби за допомогою яких проводиться мульт. Урок. А для того щоб користуватися такими уроками їх потрібно розробити.
80984. Структура та методичне забезпечення підручника «Історія України» (9 клас) 31.48 KB
  Теорія та суспільні виклики в першій половині ХІХстТема№2Українські землі в складі Російської та Австрійської імперії наприкінці 18пер.третині 19стТема№3Соціальноекономічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХстТема№4культурне життя в Українських землях нап.половині 19ст;Тема№5модернізація укр.ХІХстТема№6Національна ідея в др.
80985. Значення історичних ігор на уроці історії 34.36 KB
  Здебільшого використовуються для перевірки знань учнів але також можуть бути використані у процесі актуалізації опорних знань. Основна цінність пропонованих навчальних ігор полягає в тому що вони суттєво сприяють зростанню інтересу учнів до вивчення історії. практика використання навчальних ігор з історії довела корисність та високу ефективність використання вищеназваних завдань і велику зацікавленість учнів у цих завданнях.
80987. Основні підходи до класифікації уроків історії 34.33 KB
  У цій класифікації розрізняють: уроки засвоєння нового навчального матеріалу; уроки формування і вдосконалення умінь та навичок; уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок; уроки узагальнення та систематизації знань; уроки контролю і корекції знань вмінь та навичок; комбіновані уроки. Уроки вивчення нового навчального матеріалу. Уроки формування і вдосконалення вмінь та навичок. Уроки закріплення та застосування знань умінь та навичок передбачають наявність в учнів певної кількості попередньо засвоєних знань умінь та...