51610

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменник – назви істот, неістот

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Іменник як частина мови : загальне значення морфологічні ознаки синтаксична роль . Навчальна мета : повторити узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення мислення творчі здібності стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховувати позитивне ставлення до рідної мови. узагальнити та систематизувати знання учнів про іменник як частину...

Украинкский

2014-02-12

58 KB

77 чел.

Українська мова

6 клас

  

 Тема . Іменник як частина мови : загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль . Іменник – назви істот, неістот.

Навчальна мета : повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички  визначення морфологічних ознак іменників, вчити правильно використовувати іменники в мовленні; розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховувати позитивне ставлення до рідної мови. узагальнити та систематизувати знання учнів про іменник як частину мови; розвивати усне і писемне мовлення ; виробляти культуру спілкування ; удосконалювати навички роботи в групах ; пробуджувати інтерес  до походження свого роду , імені , прізвища ; виховувати любов до родини , повагу до людей , праці .

Розвивальна мета:

Виховна мета:

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручники, картки, таблиці.

Перебіг уроку

1. Організаційний етап.     

Метод передбачення.             

       – Уважно прослухайте загадку і спробуйте передбачити тему уроку.

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.

        Хто чи що? –  ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я … (іменник).

– Молодці! А тепер давайте подумаємо чого ми повинні навчитися на уроці.

      (Учні висловлюють думки щодо мети уроку: метод "Коло ідей").

 

2. Оголошення теми та мети уроку.

3.  Актуалізація досвіду учнів.

Евристична бесіда за змістом речень,  заздалегідь записаних на дошці.

     До найкоштовніших надбань кожного народу належить мова. Мова – найбільший духовний скарб, у якому народ виявляє себе творцем, передає нащадкам свій досвід і мудрість,  перемоги й поразки, культуру, традиції, надії і сподівання.

– Назвіть іменники в цих реченнях.

– Що означають підкреслені слова, яке їхнє лексичне значення?

– На які запитання відповідають іменники?

– Визначити рід іменників, відмінок та число.

– Іменник належить до самостійних чи службових частин мови?

– Що ми називаємо іменником?

Учні самостійно формулюють правило, а потім зіставляють його поданим у підручнику.

4.   Систематизація, узагальнення і поглиблення знань.

Робота з підручником. Повторення вивченого за темою уроку.           

Розподільно-словниковий диктант.

Записати іменники у дві колонки: назви істот та неістот.

Лисиця, дівчина, зошит, собака, ручка, товариш, олівець, карась, квітка, стіл, теля, школа, підручник,  кінь.

– Поясніть, як ви розрізняєте назви істот і неістот?

Робота з розвитку лінгвістичного мислення учнів. Розгадайте загадки. Про які відмінки не згадувалося у них?

Є ще люди сонні, наче сови,

А глухі до слова – це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

Прокажи відмінки. Це – як вірш.

– Давайте пригадаємо, що ми знаємо про відмінки?

Заздалегідь підготовлений учень читає вірш Д. Білоуса.

Хвилинка ерудита (завдання випереджувального характеру).

    Чи знаєте ви, що вчені нарахували різну кількість відмінків у сучасних мовах світу. В.Колесов уважав, що їх близько тридцяти. У фінській мові, наприклад, – п'ятнадцять відмінків, а в угорській – двадцять два. О.Кондратов указує, що датський лінгвіст Луї Єльмслев визначив: теоретично у мові може бути аж двісті шістнадцять різних відмінків.

Творча робота.

Поставте слова у відповідному відмінку, відновіть у фразі порядок слів й утворіть речення.

Зі, море, правда, дно, вирине.

(Правда зі дна моря вирине).

Мова, без, може, не, народ, існувати.

(Без мови не може існувати народ).

Дослідження-пошук.

1 група.  Із поданих іменників, що записані на дошці, виписати лише власні назви. Пояснити правопис виписаних слів. Обґрунтувати свій вибір.

Газета, добро, Україна, біль, Карпати, дерево, школа, Леся Українка, Державний гімн України, газета Наше слово, Київ, поезія Сон, Президент України, сузір’я Велика Ведмедиця.

     2 група. Додати до іменників, що означають  власні назви, іменники – загальні назви.

Київ, Росія, Дмитрик, Дунай, "Мурзилка", "За відвагу".

Диктант з "ключем".

Запишіть іменники у дві колонки: вжиті в однині; вжиті в множині. У кожному іменнику підкресліть першу літеру. З цих літер прочитаєте народне прислів’я.

Доля, ножиці, екзамени, озеро, приклади, радощі, берег, радість, експеримент, дочка, обеліски, птахи, іграшка, абрикоси, дерева, ліс, олівець, експонати.

 Ключ. Добре діло не пропаде.

– Як ви думаєте, яку синтаксичну роль виконує іменник у реченні? Чи лише підмета?      

Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати речення. Усно визначити синтаксичну роль іменників. Зробити висновки. Яка головна думка висловлювання?

Патріотизм починається зі ставлення до своєї мови. Поняття рідної мови виступає поряд з поняттям рідного дому, батьківської хати, материнського тепла. Культура мовлення – це духовне обличчя людини. Мова єднає між собою представників певного народу у часі і в просторі.

"Поетична п’ятихвилинка". Прочитайте записаний на дошці текст. Знайдіть іменники, випишіть їх, провідміняйте.

Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

Так народу без мови нема.

                          В.Забаштанський

5. Підбиття підсумків роботи.

Гра "Хто зайвий?". Вилучити з кожного ряду "зайве" слово. Свою думку обґрунтувати.

Щастя, щасливчик, пощастило.

Музика, музичний, музикант.

Здоровий, поздоровлення, здоров’я.  

Мова, розмова, розмовляти.

Казка, казковий, казкар.

Лінгвістичний двобій. Робота у парах. Учень сам вибирає суперника зі словами: "Я викликаю на двобій…" і ставить запитання. Наприклад:

– Яка частина мови називається іменником?

– Які морфологічні ознаки властиві іменникові?

– Назвіть відмінки і запитання, на які вони відповідають.

– Які іменники є власними назвами, а які – загальними? Наведіть приклади.

– Яку синтаксичну роль виконує іменник?

  

6. Домашнє завдання.

Вправа за підручником.

Творче завдання за вибором. Скласти казку з теми: "Країна іменників", вживаючи назви істот та неістот, власні та загальні назви або написати побажання (лист) іменникам.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32330. Форма государственного устройства как элемент формы государства. Понятие, виды, характеристика отдельных видов 33.5 KB
  Форма государственного устройства как элемент формы государства. Форма государственного устройства это элемент формы государства характеризующий внутреннюю структуру государства способ его политического и территориального деления обусловливающий определенные взаимоотношения органов всего государства с органами его составных частей. Взимание местных налогов как правило допускается с санкции государства. Территории в отличие от государства не вправе по своему усмотрению устанавливать и взимать налоги.
32331. Политический режим как элемент формы государства. Понятие режима. Виды режимов. Демократия как режим государства. Ее значение и виды. Антидемократические режимы и их виды 62 KB
  Политический государственный режим это система методов способов и средств осуществления политической власти. По мнению других авторов понятие политический режим более широкое чем понятие государственный режим поскольку включает в себя методы и приемы осуществления политической власти не только со стороны государства но и со стороны политических партий и движений общественных объединений организаций и т. Если первая показывает весь комплекс институтов участвующих в политической жизни общества и в осуществлении политической...
32332. Политическая система общества. Ее понятие, структура, типы. Характеристика отдельных типов политических систем 46.5 KB
  Выделяют следующие компоненты политической системы: 1 политическая организация общества включающая в себя государство политические партии и движения общественные организации и объединения трудовые коллективы и т.; 2 политическое сознание характеризующее психологические и идеологические стороны политической власти и политической системы; 3 социальнополитические и правовые нормы регулирующие политическую жизнь общества и процесс осуществления политической власти; 4 политические отношения складывающиеся между элементами системы...
32333. Место и роль государства и права в политической системе общества 33.5 KB
  Место и роль государства и права в политической системе общества Понятия государство и политическая система общества соотносятся как часть и целое. Государство концентрирует в себе все многообразие политических интересов регулируя явления политической жизни через призму общеобязательности. Именно в этом качестве государство играет особую роль в политической системе придавая ей своего рода целостность и устойчивость. Государство занимает центральное ведущее положение в политической системе общества так как оно: 1 выступает в качестве...
32334. Понятие и роль социальных норм. Деление их на обычаи, нравственные, правовые, корпоративные. Взаимосвязь правовых и иных социальных норм. Другие основания классификации социальных норм 55 KB
  Важнейшим средством организации общественных отношений являются социальные нормы: нормы права нормы морали нормы общественных организаций нормы традиций обычаев и ритуалов. Эти нормы обеспечивают наиболее целесообразное и гармоничное функционирование общества в соответствии с потребностями его развития. Социальные нормы это правила регулирующие поведение людей и деятельность организаций в их взаимоотношениях. Социальные нормы характеризуются рядом признаков: 1.
32335. Сущность права, признаки права и определение его понятия на основе нормативного подхода. Иные подходы к определению понятия права 43.5 KB
  Сущность права признаки права и определение его понятия на основе нормативного подхода. Иные подходы к определению понятия права. Специфика права проявляется в его признаках которые содержатся в приведенном выше определении. Эти признаки заключаются в следующем: 1 право носило волевой характер ибо оно есть проявление воли и сознания людей но не любой воли а прежде всего государственно выраженной воли классов социальных групп элит большинства членов общества; 2 общеобязательность в чем воплощается суверенитет государства...
32336. Характеристика права с позиции естественно-правовой, исторической, психологической, социологической школы. Их оценка. Соотношение права и закона в различных концепциях 43.5 KB
  Характеристика права с позиции естественноправовой исторической психологической социологической школы. Соотношение права и закона в различных концепциях. Становление права есть процесс и результат целенаправленной деятельности человека включающий в себя познание права его восприятие оценку и отношение к нему как к целостному социальному явлению. Учитывая такой плюрализм мнений и сложную природу самого права И.
32337. Право и нравственность (мораль) в современных условиях. Их единство, различие и взаимодействие. Возможные противоречия и пути преодоления 46 KB
  Поэтому не все ученые считают нормы нравственности явлением исключительно социальным. Человек как бы извлекает из себя нормы своего поведения в себе в глубине своей души дает оценку своим действиям. Согласно ей нормы морали имеют двоякую природу: одни имеют в виду самого индивида другие отношение индивида к обществу. Другие же категорически утверждают что нормы нравственности это требования обращенные к человеку извне.
32338. Правовая система. Понятие, элементы, их характеристика. Правовая система и правовое регулирование 48 KB
  В отечественной юриспруденции вопросы правовой системы общества стали интенсивно разрабатываться в конце 1970х начале 1980х годов. Другими словами возникла насущная потребность в синтезе правовой мысли в объединении накопленных знаний и создании целостной системной картины правового регулирования. Понятие правовая система должно быть результатом системного подхода ко всей правовой действительности как к единому объекту результатом проекции на правовую действительность системных категорий прежде всего понятия система . В итоге такого...