51656

Стандартні вимоги до виховного простору загальноосвітнього навчального закладу

Доклад

Педагогика и дидактика

Функції класного керівника Інформаційноаналітична передбачає збір і систематизацію даних про учнів та їхні сімї; аналіз стану навчальновиховного процесу в класі збір відомостей про стан здоров'я учнів. Плановопрогностична передбачає планування роботи класу а також своєї діяльності та освіти прогнозування особистісного росту учнів та розвитку і становлення класного колективу. Регуляційнокореляційна передбачає здійснення корекції поведінки учнів регулювання взаємовідносин у класному колективі; забезпечення умов для всебічного...

Украинкский

2014-02-12

28 KB

1 чел.

Стандартні вимоги до виховного простору загальноосвітнього навчального закладу (критерії оцінювання):

  •  Безпечний: гарантуються педагогічний захист і підтримка дітей у розв’язанні їхніх життєвих проблем та в індивідуальному саморозвитку, забезпечення їхньої особистісної недоторканості.
  •  Моральний: панують людяність, християнська етика, толерантність, педагогічна культура вчителів і вихователів висока.
  •  Сповнений довіри: існує взаєморозуміння та співпраця вихованців і виховників у розв’язанні суспільно значущих і особистісних життєвих проблем.
  •  Вільний: дитині забезпечується можливість самій облаштовувати власне життя, розв’язувати життєві проблеми, творити колективні та міжособистісні взаємини.
  •  Насичений патріотизмом: панує культ рідної мови, матері, Батьківщини, забезпечуються можливості пізнати героїчні сторінки історії України, виявити турботу про природу та культуру, повагу до Бога і до Людини, набути досвіду громадянської поведінки.
  •  Культуротворчий: забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу.
  •  Комфортний: виховники враховують у комплексі всі зовнішні й внутрішні впливи на вихованців, мінімізуючи негативні та посилюючи позитивні.
  •  Відкритий: зі школою співпрацюють усі виховні інститути: сім’ї, органи влади та самоврядування, громадськість.

Функції класного керівника

Інформаційно-аналітична — передбачає збір і систематизацію даних про учнів та їхні сім'ї; аналіз стану навчально-виховного процесу в класі, збір відомостей про стан здоров'я учнів.

Мотиваційно-цільова — полягає у визначенні цілей та завдань виховної системи школи та класу.

Планово-прогностична — передбачає планування роботи класу, а також своєї діяльності та освіти, прогнозування особистісного росту учнів та розвитку і становлення класного колективу.

Організаційно-виконавча — це забезпечення успішного виконання плану; надання допомоги в роботі класного самоврядування; робота з батьками, забезпечення участі класу в загальношкільному житті.

Контрольно-оцінювальна — полягає у здійсненні контролю за навчальним процесом, роботою самоврядування.

Регуляційно-кореляційна — передбачає здійснення корекції поведінки учнів, регулювання взаємовідносин у класному колективі; забезпечення умов для всебічного розвитку особистості учнів і становлення класного колективу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73850. ПРОИСХОЖДЕНИЕ И ЭВОЛЮЦИЯ ЧЕЛОВЕКА 332 KB
  От примитивных приматов в середине палеогена возникли антропоиды – человекообразные обезьяны. Их древнейшие остатки относятся к нижнему олигоцену, а появление относят к позднему эоцену – 40 млн.
73851. ПЕРИОДИЗАЦИЯ ИСТОРИИ СРЕДНИХ ВЕКОВ. РАННИЙ ФЕОДАЛИЗМ. ГЕНЕЗИС ФЕОДАЛИЗМА В ЕВРОПЕ 116.5 KB
  Поэтому Европу принято делить на несколько регионов: ЮЗ Италия Испания Южная Галлия Византия Франкское государство Германия Центральная Европа Польша Чехия Венгрия Славяно-Балканский регион СЗ Скандинавия Британские острова. ПРОИСХОЖДЕНИЕ И РАССЕЛЕНИЕ СЛАВЯН. Происхождение славян. Первые известия о славянах.
73852. Правление Александра Невского 107 KB
  Даниил Александрович Юрий Даниилович Иван Калита. сообщает что Юрий заложил город Москву на новом месте. Так и на месте вятичского городка Юрий заложил новый город. Когда Константин временно примирился с братьями Юрий осадил Москву.
73853. Симеон Гордый, Иван Красный, Дмитрий Донской. Борьба за сохранение старшинства 63 KB
  Дмитрий Иванович. После Ивана Красного остались его два малолетних сына Дмитрий род. Ранняя смерть великого князя и отсутствие взрослого преемника князем Москвы стал Дмитрий Иванович ему еще не было девяти лет вновь поставил вопрос о старшинстве Москвы.
73854. Ранняя Русская держава. Олег, Игорь. Походы на Византию 88 KB
  В правление Ольги многое будет упорядочено Святослав пойдет по стопам своих предшественников но его политика завершится крахом. После гибели Игоря в Киеве остался его малолетний сын Святослав и вдова Ольга. а Святослав родился не ранее 935 940 г. но в этом случае Святослав стал бы полноправным правителем ему было бы 16 лет в то время как ПВЛ говорит о его детском возрасте.
73855. Начало правления Владимира Святославича. Языческая реформа. Выбор вер 161.5 KB
  Перун – бог громовержец, его Владимир сделал главным богом, перед ним постоянно горел огонь. Хорс и Дажьбог – ипостаси солнечного божества, Стрибог – родоначальник ветров, ветры – стрибожьи внуки, Симаргл/Семаргл – спорно – либо божество
73856. Начало княжеских усобиц при Святополке Изяславиче. Нашествия половцев 177.5 KB
  Вопрос с Киевским престолом. Теперь правами на Киев согласно праву старшинства обладали сыновья Изяслава из которых в живых остался только Святополк затем сыновья Святослава и только затем сыновья Всеволода. Киев мог бы занять и Владимир Мономах однако этого он не сделал опасаясь вражды со Святополком. Святополк пришел в Киев и был принят киевлянами с радостью.
73857. Новгородская земля 149.5 KB
  Участие Новгорода во Владимирских усобицах. После разгрома Ростиславичей в борьбе за Владимир Новгородцам для противостояния с Всеволодом Большое гнездо пришлось идти на союз со Смоленском. И новгородцы призвали сына киевского князя Святослава Всеволодовича Черниговского Владимира.
73858. Роль налога как основной категории налогового права 110.5 KB
  Роль налога как основной категории налогового права. Понятие налога и виды налогов. Категория налога исследуется учеными с различных позиций. Финансовый аспект связан с выражением экономической сущности налога и проявляется в экономической природе отношений возникающих между государством и налогоплательщиком.