ID: 51687

Название работы: Прислів’я і приказки як різновид фразеологізмів. Антонімічні та синонімічні пари фразеологізмів. Встановлення відповідностей між українськими та російськими формами фразеологізмів

Категория: Конспект урока

Предметная область: Педагогика и дидактика

Описание: Антонімічні та синонімічні пари фразеологізмів. Встановлення відповідностей між українськими та російськими формами фразеологізмів. Завдання: навчити учнів добирати антонімічні та синонімічні пари фразеологізмів встановлювати відповідність між українськими та російськими формами фразеологізмів; розвивати вміння розкривати значення фразеологізмів творчо підходити до виконання завдань;...

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-02-12

Размер файла: 231 KB

Работу скачали: 21 чел.

5 клас (модульна система навчання)

Тема: Прислів’я і приказки як різновид фразеологізмів. Антонімічні та синонімічні пари фразеологізмів. Встановлення відповідностей між українськими та російськими формами фразеологізмів.  

Мета: поглибити знання учнів з теми «Фразеологія»; перевірити рівень засвоєного матеріалу під час виконання тестування.  

Завдання: навчити учнів добирати антонімічні та синонімічні пари фразеологізмів,

                   встановлювати відповідність між українськими та російськими формами

                   фразеологізмів;

                   розвивати вміння розкривати значення фразеологізмів, творчо підходити до

                   виконання завдань;

                   виховувати любов до слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань з елементами узагальнення та систематизації.

1-30 АП, КС1

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

1. Запис дати, теми уроку.

2. Налаштування учнів на роботу (Бесіда за епіграфом до уроку: «Хто мови цурається, хай сам себе стидається»).

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда за темою «Фразеологізми».

ІV. Актуалізація опорних знань.

1.  Знайти фразеологічні звороти, усно пояснити їх значення (Речення записані на дошці або надруковані на аркушах та розвішані на дошці).
2.  Ми з Романом Васильовичем друзі юності, з’їли в свій час пуд солі.
3.  Мене з печі як вітром здуло.
4.  Ішов з сіней холод: у хаті хоч вовків гони.
5.  Кирило ще вище кирпу гнув.
6.  Івану від цього ні холодно ні жарко.
7.  Поникла весела голова моя, обняв душу сум, на серце як кам’яная гора налягла.  
8.  Завдання 1. Вибірково-розподільний диктант (виписати в 1-шу колонку фразеологічні звороти, у 2-гу – сполучення слів, що не є фразеологізмами; біля дошки працюють два учні).

Пекти раків, ловити раків, задніх пасе, пасе корів, дути губи, червоні губи, вони розбили глек, розбити вазу, надувся, як сич, індик надувся, один як палець, порізати палець, вішати носа, витирати носа.

V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1.  Російські та українські відповідники фразеологізмів (пояснення).

Бити байдики – бить баклуши;

Ловити ґав – ворон считать.

1.  Завдання 2. Дібрати російські відповідники українським фразеологізмам (роздатковий матеріал).

Картка 1. Прошел огонь и воду, делать из мухи слона, ловить мух весь день напролет, не покладая рук, делать глазки, палец в рот не клади, мастер на все руки.

Довідка: бісики пускати; робити із мухи слона; і швець, і жнець, і на дуді грець, пройшов Крим і Рим, пальця в рот не клади, не покладаючи рук, ловити гав з ранку до вечора.

1.  Тест (роздатковий матеріал).

Картка 2.

Обрати вірний варіант тлумачення фразеологізма:         

1 Вуха пухнуть                   А  тихо
                                             Б  голосно
                                             В  уважно
                                             Г  нестерпно
2 Брати за горлянку           А  вчепитися
                                             Б  кричати
                                             В  змушувати
                                             Г  перешкоджати
3 П'ята колона                    А  упевненість у собі
                                             Б  підривна діяльність
                                             В  зайва допомога
                                             Г  бажана допомога
4 Мастити п'яти салом     А  дошкуляти
                                            Б  підлещуватися
                                           В  тікати
                                           Г  дратувати

5. Пояснити значення фразеологізмів:

Курячий мозок –

хіба що могила виправить –

мозолити язик –

нога в ногу –

на курячій ніжці –

обминати гострі кути –

пасти свині –

повзати на колінах –

прийняти естафету –

смалити халявки –

2-30 ЗП2

1. Повторення вивченого про синоніми та антоніми (за допомогою малюнків, які розвішані на дошці у довільному порядку, треба їх об’єднати та пояснити, чому це – антоніми).

2. Пояснення про синонімічні та антонімічні пари фразеологізмів:

1.  синонімічні пари фразеологізмів: бити байдики, ні за холодну воду не братися, собак ганяти, лежня правити.
2.  антонімічні пари фразеологізмів: теревені правити – ні пари з уст; і за холодну воду не братися – працювати не покладаючи рук.
   1.  Завдання 3. Дібрати до запропонованих фразеологізмів за смислом синонімічні відповідники.

Накивати п’ятами – дати драла, дати ходу, ноги в руки, ноги на плечі;

Держати язик за зубами – ні пари з уст не пускати; мовчати, як риба під крижиною; мов в рот води набрав.

1.  Завдання 4. Дібрати антонімічні пари фразеологізмів (робота в парах).

Картка 3. Бити байдики – не покладаючи рук

Пальця в рот не клади – мухи не скривдить

Хоч голки збирай – хоч око виколи

І швець, і жнець і на дуді грець – ні в дудочку, ні в сопілочку.

      5.  Вправа з підручника (480, с.204).

       6.  Відга дати намальований фразеологі зм.

 

 3-30 АП

1. Прислів’я та приказки – також різновиди фразеологізмів.

Пояснення: Хто мови цурається, хай сам себе стидається.

Хто рано встає, тому Бог дає.

За двома вовками поженешся – жодного не впіймаєш. (чому це фразеологізм?)

2. Завдання 5: пригадати прислів’я з поданими антонімами

Посієш – пожнеш

Світ – тьма

Праця – лінь

Рання – пізня

Менше – більше

Вранці – ввечері

1.   Завдання 6. Доповнити фразеологічні звороти, пояснити їх значення (вислови записані на дошці або надруковані, також вислови роздаються учням).

Картка 4.

Вставляти палиці в…

Битися мов риба об…

Мов води в рот…

Вийти …          з води

Товкти воду в…

Взяти себе в…

Каменя на камені…

Ніде голці…

1.  

Вставити фразеологізми за змістом у поданий текст (роздатковий матеріал), складений за картиною.

Картка 5. Вставити у текст за змістом фразеологізми.

Тоня на літні канікули приїхала до бабусі у село. Бабуся Ганна ____________________ з неслухняною онукою, та все було марним. Одного дня Тоня настільки захопилася грою, що ____________________ серед її іграшок. Коли бабуся побачила, що від порядку і ____________________, вона відправила дівчинку за водою до колодязя. А для Тоні це було найтяжчим покаранням, бо там бігав страшний звір – козеня Борька. Він давно _______________. Тоня довго _________________, але все ж таки ___________________ і принесла бабусі відро води.

1.   Робота в парах. Намалювати запропонований фразеологізм (учні витягають білети-фразеологізми, заготовлені на листочках). Галерея малюнків-фразеологізмів.

Намалювати фразеологізм:

1) Як баран в аптеці – уживається для повного заперечення змісту зазначеного слова; зовсім не розбиратися.

2) Бджілкою літати – швидко ходити, бути проворним.

3) Робінзон на безлюдному острові – самотній, відірваний від інших людей, ізольований від світу.

4) Розбивати серце – задавати кому-небудь душевного болю, страждань.

5) Не бий лежачого – який не потребує великої затрати праці, великого напруження; безвідповідальний, лінивий.

6) Білі мухи – сніг, сніжинки.

7) Вилами по воді – невідомо, як буде.

8) Горбатого лише могила випростає – хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось.

9) Хоч сокиру вішай – немає чим дихати, дуже душно.

10) Вішати ніс – журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачати надію.

11) Крапля в морі – дуже мізерна, незначна частина чогось великого, цілого.

VI. Підведення підсумків уроку.

VII. Інструктаж з домашнього завдання. Виконати вправи з підручника. Вправа 485, 486 с. 205 – 206.

1 АП – «адаптивно-преобразующий» тип модуля, КС – контрольно-смисловий тип модуля.

2 ЗП – змістово-пошуковий тип модуля.