51709

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Другое

Педагогика и дидактика

На уроці учні зрозуміли тему та мету уроку яку намагалася донести до них вчителька активно працювали із викладачем на уроці. Під час проведення уроку учні швидко переключалися з одного завдання на інше не зациклювалися на одному завданні багато часу. Пояснення нового матеріалу відбувалося у доступній їм формі тому що учні так швидше і краще зуміли тему та мету уроку яку вчителька намагалася донести до них. При опрацюванні нових завдань учні з ними швидко впоралися але не всі.

Украинкский

2014-02-12

40.5 KB

16 чел.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УРОКУ

Урок №6  «Художня культура» 9-А клас  18.02.2013р.

Вчитель: Шаповалова Алла Федорівна

Тема уроку: Античність

Аналіз уроку здійснюється за такою схемою

І. Аналіз діяльності школярів.

1. Спрямованість пізнавальної діяльності. На уроці учні зрозуміли тему та мету уроку, яку намагалася донести до них вчителька, активно працювали  із викладачем на уроці. Під час проведення уроку учні швидко переключалися з одного завдання на інше не зациклювалися на одному завданні багато часу. Вчителька використовувала різні методи  передачі інформації на уроці які покращували увагу, пам’ять, сприймання. Увага на уроці залишалася стійкою.

2. Пояснення нового матеріалу відбувалося у доступній їм формі , тому що  учні так швидше і краще зуміли тему та мету уроку, яку вчителька намагалася донести до них. При опрацюванні нових завдань учні з ними швидко впоралися, але не всі. Тому що деякі учні не повністю зрозуміли нову тему.

3. На уроці деякі учні самостійно і  правильно відповідали на запитання поставлені вчителем, але інша навпаки. При проведенні уроку учні вели себе активно і пасивно, учні ті що активно появляли себе завжди брали участь у роботі класу , висловлювали свої думки, а ті що пасивно - могли лише повторити думку своїх однокласників. Це значить те, що учні не можуть самі розв’язати завдання по предмету.  

4. За допомогою учителя учні використовували співвідношення конкретного і узагальненого в розумовій діяльності.

5. На уроці учні використовували різні способи, прийоми розумової діяльності вони захищали свої ідеї . При проведенні уроку вчителькою  враховувався розвиток психічних процесів учнів, виховання у них  волі, формування самооцінки, всі ці якості формувала у них вчителька при проведенні уроку.

6. Аналізуючи урок, я  приходжу до такого висновку, що  учням подобається відвідувати такі уроки художньої культури, адже на кожному уроці вони завжди дізнаються, щось нове у цікавій формі коли вчителька їм показує презентації по темі уроку. Також на уроці існувала атмосфера співпраці учителя і учня, що добре показалося на атмосфері їх співпраці . Діти  яскраво були виражені емоції на уроці, але це показувалося не в порушенні дисципліни, а в тому як вони брали активно участь у проведенні всіх завдання які давала вчителька. На уроці відбувалися  дискусії кожен з учнів висловлював свою думку.

7. На урок  впливали два види факторів це позитивні та негативні  Позитивний вплив мали ті моменти , коли учителька розповідала новий матеріал, а особливо коли демонструвала презентації по темі, які виконали самі учні . А до негативних якостей відносяться такі як,  вивчення великої кількості нового матеріалу.

8. Стійкість і динамічність відносин: у класі велику увагу можна звернути на те, яке відношення  у учнів до навчання, і ми спостерігаємо у них не однакове ставлення до навчання. Перша частина учнів, які позитивно ставляться до навчання ,завжди відповідають на уроці, готують додатковий матеріал, який задає вчитель, а саме дотують презентації по даній, або наступній темі,  піднімають руку на уроці, відповідають,  а інша частина учнів, які ставляться до навчання негативно, не готуються до навчання,  мало говорять, не виконують домашні роботи.

9. Співвідношення інтелектуального та емоційного у навчальній діяльності дітей: у 9-му А класі, які в інших класах, є учні які яскраво виражають своє  не бажання вчитися, вони не готуються до уроків, не виконують домашні роботи , але вчителька всіма силами намагалася сприяти активній участі учнів у навчальному  процесі, у розумінні нового матеріалу, вона зацікавлює їх вивчати нові теми, адже уроки художньої культури не потребують математичних здібностей до навчання, а є дуже цікавим.

ІІ. Аналіз діяльності вчителя

1.Інформаційна функція вчителя: Слід зазначити наступне, що учителька подавала нову інформацію точно, чітко, враховувала вікові особливості учнів, точно і правильно висловлювала свою думку, передбачала конфліктні ситуації, створювала атмосферу співпраці учителя з учнем, намагалася дати учням висловити свою точку зору,  встановлювала контакт з учнями, у своїй роботі спирався на попередній досвід, який досить сильно допоміг їй у проведенні уроку.

2. Перцептивна функція: розглядаючи психічний стан учнів на уроці, то можна сказати, що сприйнятий вчителем він був відмінно, вона толерантно до них ставилася, бачила особистість школяра, при виникненні проблем завжди допомагала, не підвищувала на них голос, ставилася до них толерантно.

3. Комунікативна функція: У своїй роботі вчителька використовувала  жвавий тон спілкування, у неї нормальна жестикуляція, тембр мови,  у неї проявляються наступні якості, такі як емоційність, терпеливість, її зовнішній вигляд відповідає вимогам. А розглядаючи  негативні якості, то до цього можна відвести лише те, що вона підвищувала голос на учні коли вони порушували дисципліну.

4. Організаторська функція: До цієї функції слід віднести те, що вчителька користується авторитетом серед колективу учнів і вміє правильно організувати їх  роботу на уроці. Вона тримає дисципліну, учні поважають її авторитет., всього цього вона досягла за допомогою раніше набутого досвіду.

5. Розвивальна функція: під час проведення уроку проводилася робота з формування розумової діяльності учнів, учителька правильно поєднала  різні форми навчання у своїй діяльності.

6. Функції контролю: протягом усього уроку учителька контролювала засвоєння учнями нового матеріалу, розуміння ними нової теми, по закінчення уроку учнів оцінювала тільки об’єктивно.

ІІІ. Загальні висновки про взаємодію вчителя на уроці

1.Результати засвоєння знань:  слід зазначити те, що учні швидко засвоювали новий матеріал, який пояснювала вчителька, адже він був досить цікавим, і учителька пояснювала його у цікавій формі, але були і такі, які не хотіли сприймати нову інформацію.

2. На уроці були використано результати засвоєння способів, прийомів розумової діяльності.

3. До предмету «Художня культура» учні відносяться відмінно. Учні вивчають цей предмет на відмінно, але звичайно не всі. Багато учнів з класу розуміє важливість вивчення цього предмету, адже він інтелектуально розвиває самих учнів.

4. Дивлячись на відносини між учнями у класі, та учнями і вчителем, можна зробити такі висновки , що між учням у класі досить теплі стосунки вони товаришують між собою,  а відносини між викладачем і учнями, також  знаходяться у теплих стосунках, але не зважаючи на це вчителька тримає дистанцію між учнями і це позитивно впливає на їх відносини у класі.

5. Оцінюючи загальну атмосферу цього уроку, то можна сказати що загальна оцінка - відмінна. Мені сподобалася атмосфера, яка існувала у класі, як взаємодіяли між собою учні і вчителька.

ІV. Пропозиції щодо вдосконалення уроку як основної форми навчально-виховної роботи учнів

  •  Щоб поліпшити управління навчальною діяльністю учнів потрібно, щоб учні активно, цілеспрямовано, а не з примусу працювали на уроці, допомагали один одному протягом усього уроку.
  •  Щоб сформувати позитивне емоційне ставлення учнів до навчання потрібно зацікавлювати учнів, щоб їм було цікаво відвідувати уроки і вивчати даний предмет.
  •  Щоб вчитель вдосконалював використання системи професійно важливих функцій потрібно, щоб він був обізнаний у всіх сферах своєї діяльності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25314. Торможение в центральной нервной системе 28.5 KB
  Сеченовым опыт: у лягушки делали разрез головного мозга на уровне зрительных бугров и удаляли большие полушария после этого измеряли время рефлекса отдергивания задних лапок при погружении их в раствор серной кислоты.раздражение на эту область мозга то время рефлекса резко удлиняется. На основании этого он пришел к заключению что в таламической области мозга у лягушки существуют нервные центры оказывающие тормозяшие влияния на спинномозговые рефлексы. мозга наряду с возбуждающими нейронами существуют и тормозящие аксоны кот.
25315. Строение мышечного волокна 32 KB
  В состав волокна входят его оболочка сарколемма жидкое содержимое саркоплазма ядро митохондрии рибосомы сократительные элементы миофибриллы а также замкнутая система продольных трубочек и цистерн расположенных вдоль миофибрилл и содержащих ионы Са2 саркоплазматический ретикулум. Поверхностная мембрана клетки через равные промежутки образует поперечные трубочки входящие внутрь мышечного волокна по которым внутрь клетки проникает потенциал действия при ее возбуждении. Миофибриллы тонкие волокна содержащие 2 вида...
25316. Физиология спинного мозга 30 KB
  В составе серого вещества спинного мозга человека насчитывают около 13. Из них основную массу 97 представляют промежуточные клетки вставочные или интернейроны которые обеспечивают сложные процессы координации внутри спинного мозга. Среди мотонейронов спинного мозга выделяют крупные альфамотонейроны имелкие гаммамотонейроны.
25317. Значение промежуточного мозга 33 KB
  Она формирует положительные и отрицательные эмоции со всеми двигательными вегетативными и гормональными их компонентами. Электрические раздражения различных участков лимбической системы через вживленные электроды выявили наличие центров удовольствия формирующих положительные эмоции и неудовольствия формирующих отрицательные эмоции. ФИЗИОЛОГИЯ ЭМОЦИЙ Эмоции это выражение реакции возбуждения от фр. Если этой мобилизации оказывается недостаточно для отражения опасности или удовлетворения внутренней потребности вспыхивают стенические...
25318. Ретикулярная формация ствола мозга 40 KB
  Дейтерс впервые описавший ее строение во второй половине прошлого столетия назвал ее сетчатой или ретикулярной формацией. Близкие по структуре к ретикулярной формации ядра имеются и в таламусе; нервные волокна идущие от них к коре образуют так называемые неспецифические пути. Физиологическое значение ретикулярной формации было выявлено в сравнительно недавнее время путем исследования изменений электрической активности больших полушарий и спинного мозга в опытах с точно локализованным разрушением или раздражением разных участков...
25319. Мозжечок 56.5 KB
  Полушария мозжечка делят па переднюю долю и заднюю долю; последнюю разделяют еще на две части. Филогенетически наиболее молодым образованием мозжечка является передняя часть задней доли новый мозжечок; она достигает максимального развития у человека и высших обезьян. Верхняя поверхность полушарий мозжечка состоит из серого вещества толщиной от 1 до 25 мм называемого корой мозжечка. В белом веществе мозжечка составляющем основную его массу находятся скопления серого вещества ядра мозжечка.
25320. Промежуточный мозг и подкорковые ядра 54 KB
  Функционально все ядра таламуса делят на две большие группы специфические и неспецифические. Специфические ядра таламуса имеют прямые связи с определенными участками коры больших полушарий. Неспецифические же ядра в большинстве случаев передают сигналы в подкорковые ядра от которых импульсы поступают одновременно в разные отделы коры.
25321. Кора больших полушарий головного мозга 27.5 KB
  Ритмы электроэнцефалограммы. Альфаритм это ритмические колебания потенциала почти синусоидальной формы частотой 8 13 в секунду с амплитудой до 50 мкв. Альфаритм отчетливо выражен если испытуемый человек находится в условиях физического и умственного покоя лежа или сидя в удобном кресле с расслабленной мускулатурой и закрытыми глазами при отсутствии внешних раздражений. Многие исследователи считают что существует две области коры в которых альфаритм имеет наибольшую амплитуду и характеризуется большим постоянством: одна из них...
25322. Физиологическое значение коры больших полушарий 30 KB
  Пирамидные нейроны осуществляют эфферентную функцию коры преимущественно через пирамидный тракт и внутрикорковые процессы взаимодействия между удаленными друг от друга нейронами. Наиболее крупные пирамидные клетки гигантские пирамиды Беца находятся в передней центральной извилине моторной зоне коры. Функциональной единицей коры является вертикальная колонка взаимосвязанных нейронов.