51724

Виступ на педраді вчителя початкових класів

Доклад

Педагогика и дидактика

Зважаючи на те що соціальний розвиток починається в дитинстві можна припустити що початкова школа забезпечує становлення особистості її інтелектуальний фізичний і соціальний розвиток. Сучасний етап розвитку освіти вимагає інноваційних процесів нових ідей та творчих пошуків забезпечення всебічного розвитку людини як особистості й найвищої цінності суспільства розвиток її талантів розумових і фізичних здібностей виховання високих моральних якостей. Реалізація акмеологічного підходу до розвитку особистості здійснюється ще в молодшому...

Украинкский

2014-02-12

26 KB

46 чел.

Виступ на педраді вчителя початкових класів

Артемівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів  № 4

Рублевської  Ірини Олександрівни

Становлення особистості у молодшому шкільному віці є важливим завданням сучасної психолого-педагогічної науки.

Зважаючи на те, що соціальний розвиток починається в дитинстві, можна припустити, що початкова школа забезпечує становлення особистості, її інтелектуальний, фізичний і соціальний розвиток.

Сучасний етап розвитку освіти вимагає інноваційних процесів, нових ідей та творчих пошуків, забезпечення всебічного розвитку людини як особистості й найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей. На допомогу приходить нова галузь знань – акмеологія, наука про вищі досягнення в життєдіяльності і розвитку людини, її саморозвиток і самовизначення.

Реалізація акмеологічного підходу до розвитку особистості здійснюється ще в молодшому шкільному віці. Одна людина все життя ніби пливе за течією, інша ж – цілеспрямовано рухається до самої себе потенційно. Що ж виступає спонукою до творчості та звершень у царині власного життєвого світу?

Молодший шкільний вік називають вершиною дитинства, бо  саме в цей період у дитини зявляється інша логіка мислення. Навчання для неї – значуща діяльність. У школі вона здобуває не лише знання і вміння, але й певний статус. Змінюється інтереси, цінності, життєвий устрій дитини. З приходом дитини до школи відбувається перебудова всієї системи відносин дитини з дійсністю. З цією метою під час навчального процесу створюються умови розвитку, а саме участь у різноманітних конкурсах, шкільних та міських заходах.

Початкова школа кидає раніше захищеного сім’єю, з малим особистим досвідом спілкування дитину в ситуацію, де насправді в реальних стосунках слід відстоювати свої позиції, свою думку, своє право на автономність, своє право бути рівноправним у спілкуванні з іншими людьми. З цієї метою проводяться години спілкування, хвилинки ранкових зустрічей, тематичні перерви, виховні заходи.

Найсприятливіші умови для виховання групового почуття корисності створюються  у кооперативній діяльності, яку застосовуємо  під час проведення уроків. Виробляємо активну позицію особистості стосовно себе, що передбачено в акмеологічному просторі.

Для розуміння відповідності чи невідповідності вимогам діяльності дитини часто не вистачає власних критеріїв діяльності і вона звертається до вчителя: «Чи правильно я зробив?», «Подивіться на мою роботу», «А в мене добре вийшло?». Молодший школяр буває незадоволений  собою, своїми результатами. Він готовий переробити, дослухатися до порад, аби лишень вийти на свій бажаний результат. Така поведінка молодшого школяра засвідчує, що вже у шкільному віці у дітей з’являються паростки «акме» - готовність до самовиявлення, бажання вийти на вершину своїх можливостей.

Отже, такий підхід до формування соціалізації молодшого школяра сприяє виробленню нового мислення, світорозуміння у педагогів, підвищення їх професійної інтуїції, яка є дуже важливою для того, щоб побачити в дитині її особливості та нахили, щоб дорога до майбутніх вершин стала яскравою, радісною та переможною, щоб у майбутньому дитина змогла реалізувати свій талант, знайти своє місце в суспільстві і відчути себе щасливою людиною.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25230. Суть Сократових тез “Пізнай самого себе” і ”Я знаю лише те, що Я нічого не знаю” 25 KB
  Характерним для класики стає пізнання чуттєвого космосу в якості обєкту. Відкриває метод отримання істинного знання шляхом відкриття у загальному сутнісного змісту одиничного що дозволяє керуватись у пошуках істини добра і краси. На відміну від софістів які вважали себе справжніми вчителями мудрості Сократ критично ставився до власного знання: €œя знаю тільки що я нічого не знаю€ методологічний сумнів головний зміст якого полягає в тому що отримати знання людина може лише власними духовнодушевними зусиллями не очікуючи його...
25231. Платон про ідеї як „досконалі речі” 28 KB
  Платон про ідеї як досконалі речі€ Оригінальне вчення про ідеї. Ідеї вічні незмінні безвідносні вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї одночасно є їх причинами і тими зразками за якими були створені ці речи. Водночас ідеї є метою до якої прагнуть істоти чуттєвого світу.
25232. Еллінізм: відкриття духовної реальності (Сенека, Епіктет) 29.5 KB
  Саме тут вперше на основі причасності всіх людей логосу формується ідея спільного братства на місце ідеалу національної держави приходить космополітизм. Нехай з середини ти будеш інший у всьому а ззовні ми не повинні відрізнятись від людей.€ Перше що обіцяє дати філософія це вміння жити серед людей. Епіктет проповідував близькі до християнства ідеї про різку відмінність Духа від тіла про братську любов до всіх людей про необхідність постійного звернення людини до бога.
25233. Епікуреїзм: таємниця «паренклізісу» (самочинне відхилення атомів від лінії необхідності) 22.5 KB
  грекоримський епікуреїзм середній Сад епікуреїзм у Римі пізній Сад.
25234. К. Леві-Строс Структурна антропологія 33.5 KB
  полягає в застосуванні структурного методу до аналізу історикоетнографічних процесів культури як окремого людського буття так і етногенезу в цілому а також до становлення окремих форм соціального буття. полягає в тому щоб в процесі аналізу конкретної етнографічної проблематики наблизитися до осягнення проблеми становлення і формування людського суспільства і людської культури. З огляду на це вивчення життя первісних народів є ключем для розуміння загальних закономірностей культури. Енґельса оскільки момент якісного стрибка від...
25235. Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії 25 KB
  Поняття історичних законів у новоєвропейській філософії історії. Поняття історичної закономірності у новоєвропейській філософії співіснує із поняттям прогресу.Час дух осягає себе в поняттях. Яскравої конкретизації поняття історичної закономірності набуває в марксизмі.
25236. Поняття системи у філософії науки 27 KB
  Поняття системи розкривається в двох основних значеннях онтологічному та методологічному. В методології широко використовується поняття теоретичної системи знання яке описує встановлення єдності між різними елементами знання на основі певних семантичних та синтаксичних правил. Онтологічний зміст поняття система розкривається в формі опису складно існуючої реальності яку поділяють на елементи звязки між ними і характеризують як цілісне утвореня. Специфічне тлумачення поняття система набуває в рамках діалектики та синергетики де вона...
25237. Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва 41 KB
  Проблема міфології у філософській спадщині Лосєва Олексій Лосєв 1893 1988 представник російської філософії її €œзолотого віку€. Головні праці: €œФілософія імені€ €œМузика як предмет логіки€ €œДіалектика міфу€ €œІсторія античної естетики€. Міфологічна проблематика займає центральне місце в філософській спадщіні Лосєва. Сам себе він називава філософом міфу оскільки всі його роботи в тій чи іншій мірі спроба відкрити світ міфу для читатача.
25238. Проблеми єдності онтології та гносеології 23 KB
  Критика марксизму виявила неприйнятність в межах філософського осмислення буття науки тези Леніна про єдність онтології та гносеології оскільки людина як субєкт без їх відокремлення нездатна встановлювати осмислене відношення до буття на основі методів. Онтологія дає нам знання про буття а гносеологія про пізнання цього буття. Кожній частині буття відповідає своє адекватне пізнання. Постмодерний дискурс критикуючи раціонально зцентровану гносеологію виявляє ірраціональні елементи як онтологічні ознаки людського буття.