51757

ОПИС МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, ЙОГО СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Мета: повторити й розширити теоретичні відомості про текст його ознаки будову засоби зв’язку речень у тексті; про особливості типів мовлення; розвивати навички стисло переказу вати розповідний текст з елементами опису місцевості формувати вміння розпізнавати тексти різних типів мовлення; удосконалювати мовлення восьмикласників їхнє логічне мислення пам’ять увагу культуру мовлення та письма. Як визначити основну думку в тексті Яку роль...

Украинкский

2014-02-12

233 KB

32 чел.

ОПИС МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, ЙОГО СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ

РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: повторити й розширити теоретичні відомості про текст, його ознаки, будову, засоби зв’язку речень у тексті; про особливості типів мовлення; розвивати навички стисло переказу-

вати розповідний текст з елементами опису місцевості, формувати вміння розпізнавати тексти різних типів мовлення; удосконалювати мовлення восьмикласників, їхнє логічне мислення, пам’ять, увагу, культуру мовлення та письма.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текстові матеріали.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою уроку

ІІІ. Повторення ключових питань з теми

Опрацювання схеми «Текст та особливості його будови»

Бесіда за запитаннями

- Що називається текстом?

-Як ви розумієте поняття «змістовий зв’язок між частинами тексту»?

- Що таке тема й мікротема тексту?

-Назвати основні ознаки тексту.

-Як визначити основну думку в тексті?

- Яку роль відіграє заголовок у тексті?

-Назвати основні види засобів зв’язку між реченнями в тексті.

-Що таке типи мовлення? Які типи мовлення можуть поєднуватися в тексті?

- Які особливості має кожен із типів мовлення?

Коментар учителя. Одним реченням не можна виразити розгорнутий зміст певного питання, у повній мірі розкрити ту чи іншу тему. Задля досягнення цього автор чи мовець користується цілою системою речень, тобто текстом. Текст ( від лат. textum — тканина, зв’язок, побудова ) — повідомлення, яке складається з кількох (чи багатьох) речень і характеризується змістовою й структурною завершеністю та певним відношенням автора до змісту висловлення. Таким чином, текст становить сукупність речень, пов’язаних і за змістом (у кожному наступному реченні використана попередня інформація), і лексико-граматичними засобами (узгодження форм часу і способу дієслів, використання займенників, споріднених чи синонімічних слів тощо).

Висловлювання, висвітлюючи якусь тему, містить певний обсяг фактів, певну інформацію. Текст створюється з метою передачі інформації.

Те, про що говориться в тексті, називається темою. Вона найчастіше відображена в заголовку. Тема може членуватися на підтеми (мікротеми). Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми (мікротеми), є абзац. На письмі абзац виділяється відступом вправо. Перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу. Між абзацами

паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу. Речення у тексті поєднуються за допомогою «даного» й «нового». «Нове» в реченні містить основне повідомлення і виділяється логічним наголосом. У спокійному монологічному мовленні «нове» звичайно знаходиться наприкінці речення. «Дане» в тексті служить для поєднання речень. У ньому повторюється якась частина попереднього речення. У тексті може бути послідовний і паралельний зв’язок. При послідовному — «даним» наступного речення стає «нове» попереднього. Паралельний зв’язок полягає в тому, що «дане» залишається одним і тим же. ІV. Виконання практичних завдань, спрямованих на розвиток мовленнєвознавчих понять  Робота з текстами

-Прочитати тексти. З’ясувати їх тип мовлення. Указати на речення, у яких подається опис місцевості. Визначити в них «дане» і «нове». Назвати стильову належність уривків. Свою думку обґрунтувати.

Текст 1

СТЕПОВА ЗОНА УКРАЇНИ

Степова зона займає близько 40 % території України. На півночі степ межує з лісостепом по лінії Ананьїв — Знам’янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп’янськ. Степ охоплює Причорноморську низо вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни зовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму. У порівнянні з іншими зонами України степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 oС, температури лип ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок. Природних лісів у степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси).

Є й штучні лісові масиви. Повсюди в степу ство рено лісові полезахисні смуги. Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок. У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав’ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками.

Ґрунти — звичайні чорно земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах. Тваринний світ теж дуже різноманітний, окрім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли. Рілля в степу складає 75 % земельного фонду. Головні сільськогоспо дарські культури — озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш танні. Степова зона України поділяється з півночі на південь на три підзони: північностепову, середньостепову та південностепову (З Інтернету). 

Текст 2

ПОСУХА

Спека, що стала тенденцією цього року, нанесла неабияку шкоду сільському господарству. Безмежний простір, котрий весною буяв різнотрав’ям, пишався зеленим килимом пшениці, зараз жовтіє вигорілими плямами сухих рослин. Земля вкрилася шрамами глибоких тріщин. Нещадний суховій обпалює своїм диханням усе живе. Фермерські угіддя Півдня України перетворилися на суцільну пустелю.

Поля з зерновими культурами знаходяться у плачевному стані. Невтішні прогнози подають і агрономи, підкреслюючи той факт, що клімат, який створився, не сприятиме повноцінному дозріванню злаків. Аналізи ґрунтів теж дають невтішні результати. До всіх неприємностей додалися і польові пожежі, які загрожують знищенням значної частини врожаю, і лише чергування патрульних служб дозволяють попередити лихо. Більш утішна ситуація на тих земельних наділах, де встановлено штучне зрошення, що дозволяє врятувати більшу частину врожаю. Тому були активізовані всі водні комунікації та введено в дію загальну систему водопостачання. Паралельно ведуться роботи щодо ліквідації неполадок

та налаштування нових поливних систем. Та цього все одно не вистачає, щоб напоїти спраглі хліборобські лани, повернути таку бажану й потрібну вологу, оживити буйну зелень неосяжних степів

(З газети «Новий день»).

-Коментар учителя. Описи поділяються на пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ тощо. Основою пейзажного опису є характеристика певного місця (гірського краєвиду, лугу, степу, берега річки, площі, лісу) та змалювання засобами слова навколишніх предметів та рельєфних особливостей, що характерні пейзажу (навколишня природа, споруди та інші об’єкти, що ними характеризується ця місцевість). Таким чином, «даним» в такому виді речень «опису місцевості» є розташування предметів, що безпосередньо змальовуються в тексті. Наприклад:

 

У лісі росли споконвічні дуби.

Дуби розкинули могутні гілки.

«Даним» у реченнях опису предметів є їхні назви, «новим» — озна-

ки та характеристики, що вони ними володіють. Наприклад:

Ліс стояв похмурий, темний, непорушний. Отже, можна визначити таку схему речень опису місцевості:

Опис місцевості може бути використаний у будь-якому стилі мовлення. Наприклад, художній опис характеризується образністю, поетичністю мови. Автор у своїх замальовках використовує живе, яскраве слово чи вираз, відтворює дійсність, викликає в уяві читача (слухача) той чи інший предмет, факт, подію, явище. Часто в подібних описах можна зустріти позицію мовця, його власні емоції, ставлення до певного об’єкта змалювання.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прослухати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Указати на вид опису (пейзажний, портретний, опис інтер’єру, характеристика людини, предмета). Свій вибір обґрунтувати.

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні, густі та високі верби, там ніби потонуло у вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить протии сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась у зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами. Один город одділяється від другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється у траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків. Он верби одступились од берега і розсипались купами на зеленій траві. Скрізь по обидва боки Раставиці стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку. В одному місці розрослись чималі вишняки, а далі од берега, коло самих хат, ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля понад соняшниками.

Серед села Раставиця входить у широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою. На ставу ніби плаває маленький острівець з високими старими тополями та осокорами. На греблі знов у два рядки видивляються у воді дуже старі, товсті, дуплинасті верби, вкриваючи гіллям здоровий панський питель. Нижче од ставка Раставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась у дубовий ліс та й утекла в Рось

(За І. Нечуєм-Левицьким, 336 сл.).

Словникова робота

-Пояснити значення слів клуня, тин, питель, руно.

Клуня — будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння; стодола.

Тин — 1. Огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт. 2. Огорожа з очерету тощо. 3. Огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями.

Питель — 1. Млин, на якому змелюють біле борошно особливим помолом. 2. Пристрій у такому млині, що відсіває борошно. 3. Борошно, змелене в такому млині.

Руно — густа й довга вовна овець, що не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле.

Складання плану тексту

Орієнтовний план:

1. Тихий затишок васильківської долини.

2. Вербівка — зелений рай.

3. Річка Раставиця — оаза неповторної природи.

4. Зелені палати.

5. Краса сільського ставка.

Творче спостереження

-Знайти в тексті порівняння, проаналізувати їх значення та функції. (Густа, як руно, трава; кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки; між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється Раставиця).

Складання усного переказу тексту за самостійно складеним планом

-Стисло переказати текст, звертаючи увагу на описи річки Раставиці, села Вербівки, незвичайної природи.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Підготувати усний опис парку чи скверу, що знаходиться у вашому місті (селі, селищі).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20650. Марксизм в России 40 KB
  Плеханов Георгий Валентинович 18561918 русский философмарксист сторонник революционных преобразований общества. Плеханов являлся ортодоксальным последователем учения Маркса и Энгельса о закономерностях развития общества. Но несмотря на сочувствие историческому материализму в марксизме Плеханов проявлял определённую творческую самостоятельность в размышлениях о социальных процессах. Плеханов предложил монистическое единое универсальное основание для любых форм хозяйственных и товарноденежных отношений социума географическую среду.
20651. Философский смысл проблемы бытия 63.5 KB
  Одна из первых по значению проблем философского исследования состоит в попытке дать ответ на такие онтологические вопросы как: что есть бытие существует ли оно и есть ли его противоположности попытка дать качественное определение категории бытие и рассмотреть его отношение с понятиями небытие и инобытие; где и когда оно существует проблемы пространства и времени; конечно ли всё сущее и есть ли его начало; как соотносятся между собой различные формы бытия как взаимосвязаны различные по степени конкретизации уровни форм бытия...
20652. Категория «материя» в философии 46 KB
  Рассматривая материю можно выделить ряд основных проблем формирующих предмет исследования данной категории: а вопрос о единстве материи б соотношение материи и идеального в диалектика материи то есть рассмотрение её через призму закона единства и борьбы противоположностей установка диалектических противоречий например исследование таких категорий как общее и специфическое целое и часть и т. Подобное ограниченное конкретновещественное понимание материи сохранялось как парадигма на протяжении многих столетий в философии...
20653. Дифференцированность материи существование различного типа систем структур и рассмотрение бытия как 44 KB
  Материя таким образом не существует вне изменений или вне движения. Любой предмет действительности реализует в себе формулу всё пребывает в вечном стремлении к иному состоянию и бытийствует лишь в форме определённого типа движения или изменяющиеся динамичные отношений. При разрушении собственного движения образующего качество объекта он переходит в состояния движения присущего другим классам объектов. Как и материя движение абсолютно то есть несотворимо и неуничтожимо и ни одна форма движения не берется ниоткуда.
20654. Пространство и время 38.5 KB
  Движение как на элементарном так и социальном уровне предполагает изменение положения объекта в пространстве осуществляемом во времени. Характеристиками времени являются длительность последовательности смены состояний осуществляемой благодаря взаимосвязи процессам развития или деградации объектов. Для того чтобы произвести отсчёт времени мы берём в качестве эталона повторяющийся по определённым критериям какойлибо процесс и с ним сопоставляем непериодические более сложные процессы. Время как и пространство существует лишь потому что...
20655. Основные исторические этапы становления диалектического учения 39.5 KB
  Сократовский диалог хотя и на первый взгляд не отличается от первых определений диалектики но в действительности становится одной из первых гносеологических формул в постижении человека и природы. Понимание диалектики как диалога спора противоречий продлилось и в средние века где казалось бы религиозный монизм должен исключить любое возможное несогласие с божественной догматикой. Рассмотрение диалектики как искусства вести беседу актуально и сейчас при столкновении мнений в области не просто частных споров но и в решении социальных...
20656. Основные принципы диалектики 62.5 KB
  Сложные связи разнообразных явлений пронизывают абсолютно всё мироздание и неразрывны в своей основе хотя материя и разнородна. Можно дать следующее определение связи – это атрибут материи являющийся общим выражением зависимости между явлениями отражением взаимообусловленности их существования и развития. Под отношением следует понимать одну из форм момент всеобщей взаимосвязи предметов и процессов раскрывающей существование объекта не только самого по себе но и для других речь идёт о том что отношения всегда устанавливаются между...
20657. Мировоззрение – понятие, структура и формы. Мировоззрение и философия 82 KB
  В более развёрнутом виде мировоззрение можно рассматривать как целостную самостоятельную социально детерминированную систему в которой сложно отражены и взаимосвязаны наиболее общие взгляды образы оценки принципы чувственные и рациональные представления индивида и коллектива о действительности в объективном природном общественном и субъективном индивидуальном состоянии и отношении к ним человека в его духовной деятельности. Основной проблемой мировоззрения выступает вопрос о специфики отношений связующих человека и мир. Раскрытие...
20658. Предмет, структура, функции философии. Философия и культура. Философия и наука 100 KB
  Определение философии. Подобное понимание лишает философское знание научной специфики создаёт ложное представление о философии как чистом мышлении способном существовать вне связей с объективной реальностью размывает уникальность её предмета целей задач и методов исследования а также ограничивает рамками личностного субъективного видения мира. Поэтому для определения философии можно использовать такой этимологический перевод как любовь к истине.