51757

ОПИС МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, ЙОГО СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Мета: повторити й розширити теоретичні відомості про текст його ознаки будову засоби зв’язку речень у тексті; про особливості типів мовлення; розвивати навички стисло переказу вати розповідний текст з елементами опису місцевості формувати вміння розпізнавати тексти різних типів мовлення; удосконалювати мовлення восьмикласників їхнє логічне мислення пам’ять увагу культуру мовлення та письма. Як визначити основну думку в тексті Яку роль...

Украинкский

2014-02-12

233 KB

33 чел.

ОПИС МІСЦЕВОСТІ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ, ЙОГО СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ. УСНИЙ СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ

РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ МІСЦЕВОСТІ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

Мета: повторити й розширити теоретичні відомості про текст, його ознаки, будову, засоби зв’язку речень у тексті; про особливості типів мовлення; розвивати навички стисло переказу-

вати розповідний текст з елементами опису місцевості, формувати вміння розпізнавати тексти різних типів мовлення; удосконалювати мовлення восьмикласників, їхнє логічне мислення, пам’ять, увагу, культуру мовлення та письма.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: текстові матеріали.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою уроку

ІІІ. Повторення ключових питань з теми

Опрацювання схеми «Текст та особливості його будови»

Бесіда за запитаннями

- Що називається текстом?

-Як ви розумієте поняття «змістовий зв’язок між частинами тексту»?

- Що таке тема й мікротема тексту?

-Назвати основні ознаки тексту.

-Як визначити основну думку в тексті?

- Яку роль відіграє заголовок у тексті?

-Назвати основні види засобів зв’язку між реченнями в тексті.

-Що таке типи мовлення? Які типи мовлення можуть поєднуватися в тексті?

- Які особливості має кожен із типів мовлення?

Коментар учителя. Одним реченням не можна виразити розгорнутий зміст певного питання, у повній мірі розкрити ту чи іншу тему. Задля досягнення цього автор чи мовець користується цілою системою речень, тобто текстом. Текст ( від лат. textum — тканина, зв’язок, побудова ) — повідомлення, яке складається з кількох (чи багатьох) речень і характеризується змістовою й структурною завершеністю та певним відношенням автора до змісту висловлення. Таким чином, текст становить сукупність речень, пов’язаних і за змістом (у кожному наступному реченні використана попередня інформація), і лексико-граматичними засобами (узгодження форм часу і способу дієслів, використання займенників, споріднених чи синонімічних слів тощо).

Висловлювання, висвітлюючи якусь тему, містить певний обсяг фактів, певну інформацію. Текст створюється з метою передачі інформації.

Те, про що говориться в тексті, називається темою. Вона найчастіше відображена в заголовку. Тема може членуватися на підтеми (мікротеми). Частиною тексту, в якій розкривається зміст підтеми (мікротеми), є абзац. На письмі абзац виділяється відступом вправо. Перші речення абзацу вимовляються з більшою силою голосу. Між абзацами

паузи довші, ніж між реченнями в середині абзацу. Речення у тексті поєднуються за допомогою «даного» й «нового». «Нове» в реченні містить основне повідомлення і виділяється логічним наголосом. У спокійному монологічному мовленні «нове» звичайно знаходиться наприкінці речення. «Дане» в тексті служить для поєднання речень. У ньому повторюється якась частина попереднього речення. У тексті може бути послідовний і паралельний зв’язок. При послідовному — «даним» наступного речення стає «нове» попереднього. Паралельний зв’язок полягає в тому, що «дане» залишається одним і тим же. ІV. Виконання практичних завдань, спрямованих на розвиток мовленнєвознавчих понять  Робота з текстами

-Прочитати тексти. З’ясувати їх тип мовлення. Указати на речення, у яких подається опис місцевості. Визначити в них «дане» і «нове». Назвати стильову належність уривків. Свою думку обґрунтувати.

Текст 1

СТЕПОВА ЗОНА УКРАЇНИ

Степова зона займає близько 40 % території України. На півночі степ межує з лісостепом по лінії Ананьїв — Знам’янка — Олександрія — Красноград — Балаклія — Куп’янськ. Степ охоплює Причорноморську низо вину, південні частини Придніпровської височини та Придніпровської ни зовини, Донецьку і Приазовську височини, а також рівнини Криму. У порівнянні з іншими зонами України степ одержує найбільшу кількість сонячного тепла, але найменшу кількість осадків. Із заходу на схід температури січня змінюються від -2 до -9 oС, температури лип ня — від +20 до +24 °С. Річна сума опадів зменшується з північного заходу на південний схід — від 450 до 300 мм. Це є причиною маловодності степових річок. Природних лісів у степу дуже мало. Вони ростуть переважно в бал ках (байрачні дубові ліси), у заплавах рік (заплавні ліси), на піщаних терасах (соснові ліси).

Є й штучні лісові масиви. Повсюди в степу ство рено лісові полезахисні смуги. Степ сильно змінений людиною. Природна рослинність збереглася в заповідниках, на схилах річкових долин і балок. У північних районах є лучні степи з пишним різнотрав’ям (конюшина, шавлія, сон-трава та ін.) і степовими злаками.

Ґрунти — звичайні чорно земи, типові чорноземи. Далі на південь — різнотравно-типчаково-кови лові степи на звичайних чорноземах поступово переходять у типчаково-ковилові на південних чорноземах. Ще далі на південь — сухі степи з роз рідженим травостоєм із злаків, полину, солянок на каштанових ґрунтах. Тваринний світ теж дуже різноманітний, окрім численних дрібних гризунів у степу живуть землерийки, кроти, сліпці. Бабак звичайний зараз зберігся тільки в Лу ганському заповіднику та у двох заказниках Харківської області. Харак терні для степу ховрашки, зустрічаються ласка, горностай, степовий тхір, борсук, лисиця та ін., із птахів — жайворонки, перепели, куріпки, рідко — дрохви, орли. Рілля в степу складає 75 % земельного фонду. Головні сільськогоспо дарські культури — озима пшениця, соняшник, цукровий буряк, баш танні. Степова зона України поділяється з півночі на південь на три підзони: північностепову, середньостепову та південностепову (З Інтернету). 

Текст 2

ПОСУХА

Спека, що стала тенденцією цього року, нанесла неабияку шкоду сільському господарству. Безмежний простір, котрий весною буяв різнотрав’ям, пишався зеленим килимом пшениці, зараз жовтіє вигорілими плямами сухих рослин. Земля вкрилася шрамами глибоких тріщин. Нещадний суховій обпалює своїм диханням усе живе. Фермерські угіддя Півдня України перетворилися на суцільну пустелю.

Поля з зерновими культурами знаходяться у плачевному стані. Невтішні прогнози подають і агрономи, підкреслюючи той факт, що клімат, який створився, не сприятиме повноцінному дозріванню злаків. Аналізи ґрунтів теж дають невтішні результати. До всіх неприємностей додалися і польові пожежі, які загрожують знищенням значної частини врожаю, і лише чергування патрульних служб дозволяють попередити лихо. Більш утішна ситуація на тих земельних наділах, де встановлено штучне зрошення, що дозволяє врятувати більшу частину врожаю. Тому були активізовані всі водні комунікації та введено в дію загальну систему водопостачання. Паралельно ведуться роботи щодо ліквідації неполадок

та налаштування нових поливних систем. Та цього все одно не вистачає, щоб напоїти спраглі хліборобські лани, повернути таку бажану й потрібну вологу, оживити буйну зелень неосяжних степів

(З газети «Новий день»).

-Коментар учителя. Описи поділяються на пейзажні, портретні, описи інтер’єру, характеристики людини, предметів, явищ тощо. Основою пейзажного опису є характеристика певного місця (гірського краєвиду, лугу, степу, берега річки, площі, лісу) та змалювання засобами слова навколишніх предметів та рельєфних особливостей, що характерні пейзажу (навколишня природа, споруди та інші об’єкти, що ними характеризується ця місцевість). Таким чином, «даним» в такому виді речень «опису місцевості» є розташування предметів, що безпосередньо змальовуються в тексті. Наприклад:

 

У лісі росли споконвічні дуби.

Дуби розкинули могутні гілки.

«Даним» у реченнях опису предметів є їхні назви, «новим» — озна-

ки та характеристики, що вони ними володіють. Наприклад:

Ліс стояв похмурий, темний, непорушний. Отже, можна визначити таку схему речень опису місцевості:

Опис місцевості може бути використаний у будь-якому стилі мовлення. Наприклад, художній опис характеризується образністю, поетичністю мови. Автор у своїх замальовках використовує живе, яскраве слово чи вираз, відтворює дійсність, викликає в уяві читача (слухача) той чи інший предмет, факт, подію, явище. Часто в подібних описах можна зустріти позицію мовця, його власні емоції, ставлення до певного об’єкта змалювання.

Творче спостереження з елементами аналізу

Прослухати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Указати на вид опису (пейзажний, портретний, опис інтер’єру, характеристика людини, предмета). Свій вибір обґрунтувати.

Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні, густі та високі верби, там ніби потонуло у вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить протии сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась у зеленому гіллі старих груш. Подекуди з-поміж верб та садків виринають білі хати та чорніють покрівлі високих клунь.

По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами. Один город одділяється від другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в’ється у траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки.

От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади. Густа, як руно, трава й дрібненька, тонісінька осока доходить до самої води. Подекуди по жовто-зеленій скатерті розкидані темно-зелені кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки. Між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється гадюкою Раставиця, неначе передражнює здорові річки, як часом маленькі діти передражнюють старших. А там далі вона повилась між високими вербами та лозами, що обступили її стіною з обох боків. Он верби одступились од берега і розсипались купами на зеленій траві. Скрізь по обидва боки Раставиці стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку. В одному місці розрослись чималі вишняки, а далі од берега, коло самих хат, ростуть дикі груші та яблуні, розкидавши своє широке гілля понад соняшниками.

Серед села Раставиця входить у широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою. На ставу ніби плаває маленький острівець з високими старими тополями та осокорами. На греблі знов у два рядки видивляються у воді дуже старі, товсті, дуплинасті верби, вкриваючи гіллям здоровий панський питель. Нижче од ставка Раставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась у дубовий ліс та й утекла в Рось

(За І. Нечуєм-Левицьким, 336 сл.).

Словникова робота

-Пояснити значення слів клуня, тин, питель, руно.

Клуня — будівля для зберігання снопів, сіна, полови тощо, а також для молотьби, віяння; стодола.

Тин — 1. Огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт. 2. Огорожа з очерету тощо. 3. Огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями.

Питель — 1. Млин, на якому змелюють біле борошно особливим помолом. 2. Пристрій у такому млині, що відсіває борошно. 3. Борошно, змелене в такому млині.

Руно — густа й довга вовна овець, що не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле.

Складання плану тексту

Орієнтовний план:

1. Тихий затишок васильківської долини.

2. Вербівка — зелений рай.

3. Річка Раставиця — оаза неповторної природи.

4. Зелені палати.

5. Краса сільського ставка.

Творче спостереження

-Знайти в тексті порівняння, проаналізувати їх значення та функції. (Густа, як руно, трава; кущі верболозу, то кругленькі, наче м’ячики, то гостроверхі, неначе топольки; між м’якими зеленими, ніби оксамитовими, берегами в’ється Раставиця).

Складання усного переказу тексту за самостійно складеним планом

-Стисло переказати текст, звертаючи увагу на описи річки Раставиці, села Вербівки, незвичайної природи.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

Підготувати усний опис парку чи скверу, що знаходиться у вашому місті (селі, селищі).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84235. Шок, виды шока 25.28 KB
  В основе этого вида шока лежит: уменьшение объема крови в результате кровотечения; чрезмерная потеря жидкости дегидратация; периферическая вазодилятация. При септическом шоке наиболее выражен ДВСсиндром потому что бактериальные эндотоксины обладают прямым действием на свертывающую систему крови. В основе развития анафилактического шока лежит гиперчувствительность реагинового типа обусловленная фиксацией IgE на базофилах крови и тканевых базофилах. В ответ на уменьшение сердечного выброса активируется симпатическая нервная система...
84236. ДВС-синдром. Местные расстройства кровообращения 25.33 KB
  Следует указать что диссеминированный тромбоз приводит также к израсходованию факторов свертывания крови с развитием коагулопатии потребления. Местное артериальное полнокровие артериальная гиперемия увеличение притока артериальной крови к органу или ткани. Постанемическая гиперемия гиперемия после анемии развивается в тех случаях когда фактор вызывающий местное малокровие ишемию быстро удаляется.
84237. ТРОМБОЗ 24.19 KB
  Образующийся при этом сверток крови называют тромбом. Свертывание крови наблюдается в сосудах после смерти посмертное свертывание крови. А выпавшие при этом плотные массы крови называют посмертным свертком крови.
84238. Эмболия. Тромбоэмболия сосудов большого круга кровообращения 25.08 KB
  Образование эмбола в венах большого круга кровообращения. Эмболы которые образуются в венах большого круга кровообращения или в правой половине сердца закупоривают артерии малого круга за исключением случаев когда они настолько малы что могут проходить через легочный капилляр. Эмболы которые возникают в ветвях портальной вены вызывают нарушения кровообращения в печени.
84239. Газовая эмболия. Жировая эмболия. Малокровие 24.13 KB
  Хотя механизм попадания жировых капель в кровоток при разрыве жировых клеток кажется простым есть еще несколько механизмов от действия которых зависят клинические проявления жировой эмболии. Типичные клинические проявления жировой эмболии: появление на коже геморрагической сыпи; возникновение острых рассеянных неврологических расстройств. Возможность развития жировой эмболии должна учитываться при появлении: дыхательных расстройств; мозговых нарушений; геморрагической сыпи на 1 3 день после травмы.
84240. Виды инфаркта. Инфаркты внутренних органов 25.23 KB
  Инфаркт разновидность сосудистого ишемического коагуляционного либо колликвационного некроза Причины развития инфаркта: острая ишемия обусловленная длительным спазмом тромбозом или эмболией сдавлением артерии; функциональное напряжение органа в условиях недостаточного его кровоснабжения. Макроскопическая картина инфарктов. Форма величина цвет и консистенция инфаркта могут быть различными.
84241. НАРУШЕНИЯ ЛИМФООБРАЩЕНИЯ 22.82 KB
  Первые проявления нарушения лимфооттока это застой лимфы и расширение лимфатических сосудов. Компенсаторноприспособительной реакцией в ответ на застой лимфы является развитие коллатералей и перестройка лимфатических сосудов которые превращаются в тонкостенные широкие полости лимфангиоэктазии. Врожденная связана с гипоплазией или аплазией лимфатических узлов и сосудов нижних конечностей. Приобретенная хроническая местная лимфедема развивается в связи со сдавлением опухоль или запустеванием лимфатических сосудов.
84242. НАРУШЕНИЯ СОДЕРЖАНИЯ ТКАНЕВОЙ ЖИДКОСТИ 25.8 KB
  Сердечный отек. Сердечная недостаточность сопровождается уменьшением левожелудочкового выброса крови. Уменьшение выброса крови в большой круг кровообращения ведет к уменьшению фильтрационного давления в клубочках, стимуляции юкстагломерулярного аппарата и секреции ренина. Ренин в свою очередь стимулирует увеличение производства альдостерона посредством ангиотензина, обеспечивая задержку ионов натрия и воды, что приводит к возникновению общего отека.
84243. КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСПОСОБИТЕЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ 26.51 KB
  Регенерация восстановление структурных элементов ткани взамен погибших. В биологическом смысле регенерация представляет собой приспособительный процесс выработанный в ходе эволюции и присущий всему живому. Регенерация кровеносных сосудов протекает неоднозначно в зависимости от калибра.