51780

Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Тип уроку: комбінований. Гі де Мопассан ХІД УРОКУ I. Гі де Мопассан: Розрадьте мене; утіште мене; дайте мені помріяти; розчульте мене; дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати; дайте мені привід для роздумів звернення до епіграфа уроку. Оголошення теми й мети уроку IV.

Украинкский

2014-02-12

2.76 MB

94 чел.

                                                                                     10 клас

Урок № _____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття   
          літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі.

Мета: схарактеризувати розвиток культури та літератури XIX ст., показати стильове розмаїття
          літератури; розвивати навички систематизації та узагальнення матеріалу, використання
          міжпредметних зв’язків, уміння складати конспекти лекцій; виховувати інтерес до світової
          літератури, любов до книги та мистецтва взагалі.

Оснащення: мапа світу; «портретна галерея» письменників XIX ст., виставка їх творів; ілюстрації до
                     найвидатніших наукових досягнень цієї доби.

Тип уроку: комбінований.

Розрадьте мене; втіште мене; дайте мені помріяти; розчульте мене; дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати;

дайте мені привід для роздумів...

                                                   Гі де Мопассан

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

  •  Що означає книга для нас?
  •  Що ми від неї очікуємо?

Ось як на це питання відповів видатний французький письменник XIX ст. Гі де Мопассан: «Розрадьте мене; утіште мене; дайте мені помріяти; розчульте мене; дайте мені змогу здригнутися; дайте мені змогу поплакати; дайте мені привід для роздумів» (звернення до епіграфа уроку).

       ♦ Що означає художня книга для вас? Яке місце посідає вона у вашому житті? Чи не витіснили її новітні джерела інформації та розваги? (Відповіді учнів.)

       ♦ Як ви вважаєте, що об’єднує письменників різних епох і народів, їх твори?

    Розвиток стилів і напрямів у літературі важко обмежити в часі. Ось, наприклад, романтизм — основний літературний напрям XIX ст., але він яскраво представлений (зокрема, у ліриці) і в літературі XX ст., плавно переходить у неоромантизм. Для літератури XIX ст. характерним є шлях від романтизму до реалізму. Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      Бесіда

♦ Пригадайте письменників-романтиків XIX ст. та їх твори.

♦ Що є характерним для романтиків і чим це обумовлено?

   Однією з найяскравіших сторінок у розвитку світового літературного процесу, яку називають «золотим фондом світового письменства», є саме XIX століття.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Презентація книг і портретів найвидатніших письменників XIX ст.

      2. Колективна робота з таблицею

«Найважливіші суспільні, історичні, наукові події XIX ст.» 

      3. Заповнення правого стовпчика таблиці

      4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».    Знайдіть логічно-причинні зв’язки між двома стовпчиками, зробіть висновки.

Відповіді:

        • Швидко й бурхливо змінюється суспільство, необхідно осмислювати зміни, реагувати на них. Звідси зв’язок із дійсністю.

        • Життя багатогранне, різноманітні умови в національних культурах, тому письменники використовують різні художні форми.

        • Людину розглядають як продукт історії, її поведінка є соціально обумовленою, адже особистість належить до певної соціальної групи. Звідси типові характери в типових обставинах.

        • З’явилася віра в те, що література може вплинути на життя, змінити його на краще; звідси викривальний пафос.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Бесіда

  1.  Які з наведених далі тверджень відомих людей, на вашу думку, найточніше характеризують XIX ст. й світовий літературний процес цього періоду? Відповідь обґрунтуйте.

            • «XIX ст. відрізняється від усіх століть точним і виразним зображенням людського серця».

            • «Маркса просторіччя, Наївне дев’ятнадцяте сторіччя». (О. Ольжич.)

            • «Протягом XIX ст. митці працювали «естетично змішано». Вони зводили суто естетичні елементи до мінімуму й намагалися побудувати художній твір майже цілком на відтворенні реальності. У цьому розумінні все зразкове мистецтво... століття було реалістичним».
(X. Ортега-і-Гасет. «Дегуманізація мистецтва»)

VII. Домашнє завдання

  •  Для всіх: опрацювати конспект, вступну статтю підручника, записати у вигляді тез важливі доповнення до теми.
  •  Індивідуальне: підготувати повідомлення про досягнення природничих наук у XIX ст.

VIII. Підбиття підсумків уроку

1. Справжній митець творить вільно й незалежно, обираючи з літературної традиції те, що співзвучне його внутрішнім пориванням. Досить часто жодним чином не визначає себе (наприклад, ані Стендаль, ані Бальзак, ані Флобер, яких називають класиками реалізму, реалістами себе не вважали), тому, звертаючись до творчості того чи іншого письменника, ми намагатимемося осягнути неповторність його художнього світу з усіма суперечностями, а не прагнути будь-що зарахувати його до певної течії, школи чи угрупування. Що стосується реалізму, то його елементи з’явилися ще в добу Відродження чи раніше, хоча термін почали вживати в середині XIX століття, у період найвищого розвитку й розквіту цього напряму.

      2. Рефлексія. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

         • Найбільше мені запам’яталося (мене вразило) тому, що.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення__________

Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; зв’язок із розвитком природничих наук. Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.

Мета: поглибити поняття про реалістичну літературу, її особливості та роль у мистецькому, суспільному житті; ознайомити з видатними майстрами соціальної прози ХІХ ст.; розвивати образне й логічне мислення, уміння зіставляти явища літератури з явищами життя, визначати головне, робити висновки; виховувати прагнення до пізнання, сповідування загальнолюдських цінностей; виховувати інтерес до літератури.

Оснащення: мапа Європи ХІХ ст.; виставка книг письменників-реалістів ХІХ ст.; ілюстровані історичні матеріали цієї доби.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  1.  Складання таблиці  (учні заповнюють самостійно.)

  1.  Опрацювання таблиці

Висновки

       • Література в усі часи свого розвитку не була відстороненою від дійсності, зображувала її й
           намагалася вплинути на неї.

        • У центрі реалістичної літератури — людина.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Заслуховування повідомлень учнів про досягнення природничих наук у ХІХ ст.

      2. Міні-лекція

Дев’ятнадцяте століття — одна з найцікавіших і найяскравіших сторінок у розвитку світової літератури. Реалізм як літературний напрям (особливо у прозі) набув найбільшого розквіту в середині століття.

Видатні представники реалізму: у Франції — Стендаль, О. де Бальзак, П. Меріме, Г. Флобер, Гі де Мопассан, Е. Золя; в Англії — Ч. Діккенс; В. Теккерей, Ш. Бронте; у Росії — І. Гончаров, І. Тургенєв, М. Лєсков, М. Салтиков-Щедрін, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, А. Чехов та ін.

«Золота доба» класичного роману в ХІХ ст. позначилась у соціально-психологічному, історичному, автобіографічному, філософському та інших напрямах.

Письменники-реалісти вивчали матеріальні мотиви людської поведінки, приватне життя окремих людей і намагалися зображувати життя об’єктивно, неупереджено, показуючи як позитивні, так і негативні його риси. Тому в їх творах часто порушуються «низькі», «брудні» теми — гроші, злочини, аморальні вчинки. Одним із найважливіших принципів реалістичного мистецтва є показ літературного героя у тісному зв’язку з оточенням, яке впливає на формування його характеру. Ретельно аналізуючи дійсність, різні варіанти соціальної поведінки, митці-реалісти створювали типи — узагальнені образи людей, характерні для певної групи суспільства чи соціальної групи — своєрідний аналог видів і підвидів у біології.

Принципи реалізму, звісно, не підтримують романтичного захоплення культом уяви, фольклором, історією та природою, звернення до надприродного та фантастичного, але повністю відмежуватися від цього не можуть, адже в житті об’єктивно завжди присутнє щось незбагненне й таємниче.

Реалізм розвивався в різних стилях, одним із яких наприкінці ХІХ ст. став натуралізм (основоположник — Е. Золя). Натуралісти вважали, що витвір мистецтва повинен бути справжнім «людським документом» — вичерпним описом того чи іншого суспільного явища. Доля персонажів, їх психологія залежать від спадковості (життєвий шлях, характер героя обумовлені його генами, спадковістю), середовища (персонаж є витвором середовища, у якому формувався) та історичного часу. Натуралісти зняли табу з багатьох тем, яких до того не можна було описувати в літературі.

Ще в 1850-ті роки у Великій Британії та Франції поширився естетизм («парнасці» Д. Г. Россетті, Д. Рьоскін, В. Пейтер та ін.). Письменники-естети проголосили красу головною цінністю, писали лише про вишукане, досконале, прекрасне і навіть вважали, що краса є вищою за мораль (найяскравіший представник — Оскар Уайльд).

У 1870-1880-ті роки у деяких країнах набув поширення неоромантизм — повернення письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня особистість, а також до тем екзотичних країн, пригод, таємниць (найяскравіші представники — Р. Л. Стівенсон, Р. Кіплінг, Е. Ростан та ін.). Автори неоромантичних творів багато що взяли від реалізму (наприклад, мистецтво психологічного аналізування у зв’язку з оточенням).

Як бачимо, реалізм у ХІХ ст. не тільки займав панівні позиції, але й значною мірою впливав на інші напрями літератури, «готував ґрунт» для появи нових стилів і течій.

Із найвидатнішими художніми творами ХІХ ст. ми ознайомимося в 10-му класі. Щоб зрозуміти й сприйняти твір, необхідна співпраця читача й автора, вдумливе літературознавче аналізування твору в історичному та естетичному контекстах, а також погляд із позицій утвердження загальнолюдських цінностей.

Історичний контекст передбачає визначення місця й ролі твору в історико-культурному, літературному процесах доби, його актуальність для свого часу, співзвучність сюжету історичній епосі. Естетичний контекст передбачає розкриття естетичних ідеалів автора, визначення художньої вартості літературного твору, його художньо-емоційної природи, особливостей поетики.

Зрозуміло, що художній твір успішно витримує випробування часом, якщо сповідує загальнолюдські цінності, звучить актуально в усі часи й для всіх народів.

Наше завдання — осягнути великі гуманістичні ідеї реалістичної літератури ХІХ ст., пройнятися ними, знайти зернята життєвої мудрості й долучити їх до свого життєвого досвіду і, безперечно, отримати естетичну насолоду від справжніх мистецьких шедеврів.

     3. Опрацювання статті підручника, визначення акцентів,  про які не згадувалося

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  Проблемне питання

        • Поясніть значення висловлювання Сен-Реаля: «Роман — це дзеркало, з яким ідеш великим шляхом».

VII. Домашнє завдання

Опрацювати тему, розпочати читання роману Стендаля «Червоне і чорне».

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

       Продовжте речення:

           • В історії людства ХІХ ст. було.

           • Література ХІХ ст. здається мені.

           • Реалізм як літературний напрям приваблює такими рисами, як…

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. Стендаль. Життєвий і творчий шлях, світоглядно-естетичні позиції письменника, їх втілення у творчості. Синтез романтизму й реалізму у творах митця.

Мета: ознайомити із життям і творчістю письменника, зацікавити ними; розкрити значення творчості Стендаля у світовій літературі; розвивати навички виокремлення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків (людина-суспільство, людина-історія); розвивати вміння працювати з підручником та додатковими джерелами інформації; виховувати повагу до митців, їх духовних надбань, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, ілюстративні матеріали до його біографії, МП

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

   Бесіда

       ♦ Назвіть основні прикмети ХІХ ст. з історичного та літературного погляду.

       ♦ Схарактеризуйте реалізм ХІХ ст. як літературний напрям, назвіть представників.

       ♦ Поясніть, чому ХІХ ст. називають «золотою добою» класичного роману.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Міні-лекція

Стендаль (1783—1842). Справжнє ім’я — Анрі-Марі Бейль. Його називають духовним сином епохи Просвітництва. Він любив повторювати думку філософа Д. Дідро, що все починається з людини й завершується нею. Прихильники Просвітництва вчили, що головне в житті людини, її стимул — це прагнення до щастя. Проте, щоб воно не спричинило індивідуалістичний егоїзм, особисте щастя має урівноважуватися щастям суспільним. Усе дуже складне, багато в чому не розгадане й донині життя Стендаля було служінням цьому ідеалові. Він не лише намагався втілити його у своїх творах, але й боровся за нього, беручи участь в італійському національно-визвольному русі. Стендаль провів юність в Італії та на все життя зберіг прихильність до цієї країни, до її мистецтва, неповторного «італійського характеру». Саме з останнім пов’язане переконання письменника в тому, що всіма вчинками людей керують пристрасті. Сучасна Стендалю Франція, як і вся Європа, намагалася забути ідеї просвітників та задовольнити свою жагу буржуазного збагачення. Якщо й говорилися красиві слова, то тільки для того, щоб зручніше обманювати й грабувати. Погляди письменника суперечили як принципам режиму Реставрації королівської влади, так і принципам буржуазної республіки. Тому влада постійно «наглядала» за ним. Це змушувало Стендаля шифрувати свої художні твори й листи (були прочитані лише у ХХ ст.).

Стендаль уважав себе романтиком, але романтизм розумів не як бездіяльне мрійництво, а в байронівській активній, бунтарській формі. Романтизм для нього — це мистецтво, що відповідає потребам сучасності, яка допомагає осмислити її реальну сутність. Це яскраве, пристрасне мистецтво із сильними характерами героїв і водночас правдиве й повною мірою відображає багатогранність життя в усіх його проявах та розвитку.

      2. Робота з підручником

Складання хронологічної таблиці життя і творчості Стендаля з аналітичним коментуванням щодо його світоглядно-естетичних позицій. (таблиця 1)

  •  На духовне становлення Стендаля, як вважають дослідники, вплинули його складні взаємини з батьком. Шерубен Бейль здавався синові уособленням обмеженого буржуазного світовідчуття. Тому у своїх творах Стендаль нібито полемізував із батьком, поставивши в центрі героя з власним «я», не підпорядкованим усталеним обивательським уявленням. Серед літературних авторитетів письменника були В. Скотт, французькі класи цисти та представники літератури Просвітництва. Знаковою постаттю для Стендаля був Наполеон, якого він оцінював як політичного діяча неоднозначно, але схилявся перед його героїчною вдачею, славою та енергією перемог.

Художній світ Стендаля характеризується:

       • зображенням внутрішнього життя героїв, їх пристрастей та почуттів;

       • протиставленням буржуазної цивілізації природній людській вдачі;

       • переплетенням в долях героїв авантюрного та героїчного начал;

       • усебічним розробленням теми кохання;

       • відкиданням пишномовності, широким використанням символіки.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

    Проблемне питання

        • Поясніть вислів Стендаля «Коли розум не відважний, то навіщо ж розум?»; наведіть факти із  
           біографії письменника на підтвердження своїх думок.

VII. Домашнє завдання

             Вивчити біографію Стендаля, продовжити читати роман «Червоне і чорне».

VIII. Підбиття підсумків уроку

       Інтерактивна вправа «Мікрофон»

            Продовжте речення:

                    • Найбільше мене вразило...

                    • Письменник Стендаль уявляється мені як людина.

                    • Мені імпонує в письменникові те.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Поєднання соціально-політичного й психологічного аспектів у романі. Гостра критика режиму Реставрації. Сюжет твору.

Мета: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості; розвивати в учнів навички визначати ключові епізоди, коментувати їх, висловлювати й обґрунтовувати власні думки про них; виховувати стійкі моральні переконання.

Оснащення: портрет письменника, різні видання твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Людське життя, як і природа, сповнене контрастів. День та ніч, спека та мороз, добро та зло, молодість та старість, благородна мета та неблагородні засоби її досягнення. Такими контрастами пронизаний один із найкращих творів Стендаля «Червоне і чорне», про що свідчить уже сама його назва. Багатогранність аспектів цього твору, перипетії сюжету ми розглядатимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

   Бесіда

       ♦ Розкажіть про головні віхи життєвого і творчого шляху Стен¬даля.

       ♦ Розкрийте світоглядно-естетичні позиції митця та чинники, що вплинули на їх формування.

       ♦ Висловіть судження щодо значення та символіки назви роману Стендаля «Червоне і чорне».

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. До опублікування роману «Червоне і чорне» (1831) Стендаль написав чимало публіцистичних творів із питань мистецтва, музики, історії, а також оповідань, відому новелу «Ваніна Ваніні», спробував свої сили в драматургії. В основу роману «Червоне і чорне» покладено реальну подію: вбивство юнаком низького походження — гувернером Берте — коханки, матері своїх вихованців. Але сам факт був лише поштовхом для задуму, у якому окрема людська доля стала синтезом вираження трагедії віку. У творі є підзаголовок: «Хроніка ХІХ століття» і зазначено час дії: 1827 рік. Такого в літературі ще не було: абсолютно конкретна реальність сучасної авторові доби скрупульозно відтворена, але не стільки в побутовому плані (звичаї, побут, інтер’єр), скільки в психологічному — як пошук обдарованою молодою людиною свого місця в житті, щастя, крах на цьому шляху через зіткнення з буржуазною дійсністю: суспільство вбиває молодих людей — вихідців із «низів», якщо вони намагаються реалізувати свою особистість, виділяються із середовища, що їх оточує.

Епіграфом до першого розділу Стендаль поставив слова Дантона: «Правда, гірка правда». Правда ця була особливо гіркою тому, що й герой роману Жульєн Сорель, і сам автор «запізнилися народитися», з’явилися на світ у жорстоку епоху, коли «старе вже вмерло, а нове не встигло народитися». Не випадково письменник неодноразово підкреслює, що провідними кольорами цієї доби стали сірий (мундир чиновника, сутана священика) та чорний (колір загибелі всіх надій). Звідси й різкий контраст «червоного й чорного» в заголовку: життя та смерть, реакція та революція, повнокровне буття та жалюгідне існування.

       2. Складання «сюжетного ланцюжка» роману «Червоне і чорне»

3. Робота в групах. Визначте соціально-політичний та психологічний аспекти роману «Червоне і
          чорне»; складіть таблицю узагальнень та висновків. ( додаток 1)

  •  висновки

                       • отже, роман Стендаля «Червоне і чорне» є багатоплановим, багатоаспектним твором.

                       • найвиразніші аспекти роману — соціально-політичний та психологічний.

       4. Бесіда

            • У чому полягає гостра критика письменником режиму Реставрації? (У показі збереження кастовості суспільства; у зображенні пліток, інтриг, безглуздих розмов і занять «вищого світу», «політичних ігор», що призвели до ухвалення смертного вироку юнакові з «низів», який не заслуговував на таке суворе покарання, та ін.)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Міні-диспут за твердженням Стендаля: «Немає цілком гарних або цілком поганих людей»

VII. Домашнє завдання

     Знати зміст роману, уміти визначати елементи сюжету.

VIII. Підбиття підсумків уроку

     Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

    • Мене зацікавило.

    • На мою думку, роман Стендаля «Червоне і чорне».

    • Мені запам’яталося.

Урок № _____                                                                                                 Дата проведення_________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту

Мета: допомогти учням розкрити конфлікт головного героя роману із суспільством, з’ясувати його роль у сюжеті твору, навчити висловлювати свої судження; розвивати навички роботи з текстом художнього твору, образне й логічне мислення; виховувати активну життєву позицію, неприйняття зла та насильства, прагнення дотримуватися морально-етичних норм.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

   «Силою свого таланту,— писав про Стендаля Горький,— він підняв зовсім буденний кримінальний злочин на ступінь філософського дослідження суспільного ладу буржуазії на початку ХІХ століття». Стендаль не тільки досліджує індивідуальні явища, але й уміло викриває їх мотиви, що випливають із характеру тогочасного суспільства. Його аналізування психології героїв — це аналізування соціальної психології. Саме тому конфлікт головного героя роману Жульєна Сореля із суспільством становить сюжетний стрижень твору, з яким ми продовжуємо ознайомлюватися на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  Літературний диктант

1. Де народився Жульєн Сорель і в якій родині? (У Вер’єрі, родина тесляра)

2. Як родичі ставилися до Жульєна? (Зневажали)

3. Хто був таємним кумиром Сореля? (Наполеон)

4. Про що просила пані де Реналь вихователя своїх дітей? (Щоб він їх не бив.)

5. Чим були для пані де Реналь її почуття до Жульєна? (Справжнім першим коханням)

6. Як Жульєн спочатку ставився до пані де Реналь?

7. Що пані де Реналь вважала покаранням собі за гріх зради чоловікові? (Хворобу сина)

8. З якою метою Жульєн їде до Безансона? (Учитися на священика)

9. За що семінаристи ненавиділи Жульєна Сореля? (Мав вигляд мислячої людини.)

10. Хто рекомендував маркізові де Ла-Молю взяти Жульєна Сореля за особистого секретаря? (Пірар)

11. Що приваблювало знатну Матильду де Ла-Моль у простолюдинові Жульєнові Сорелі? (Гордість)

12. «Батько її не може жити без неї, а вона без мене». Чиї це слова й про що вони? (Сореля)

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Згадаймо, що конфлікт — це суперечність, зіткнення, що є основою боротьби між персонажами й зумовлює розвиток подій у художньому творі. Саме в процесі розгортання й розв’язання конфліктів виявляються риси характеру персонажів. У романі Стендаля ми спостерігаємо постійний конфлікт головного героя із суспільством. Дослідимо це поетапно, відповідно до розгортання сюжету твору.

      2. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру. Заповніть таблицю, зробіть висновки. (додаток 1)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

VII. Домашнє завдання

     Знати сюжет твору, характеризувати конфлікт та риси вдачі героя, які він виявляє.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

 • Найбільшим конфліктом у романі «Червоне і чорне» я вважаю.

Урок № ____                                                                                                     Дата проведення_________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Шлях Жульєна Сореля — це шлях злету чи шлях падіння? Образ головного героя

Мета: розкрити образ головного героя твору, з’ясувати засоби його змалювання та втілення в ньому авторського задуму; розвивати навички аналізування великого епічного твору, характеризування героїв, зіставлення різних життєвих та літературних явищ; виховувати особистість на основі загальнолюдських цінностей. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Поза сумнівом, що герой роману Стендаля Жульєн Сорель — незвичайна, непересічна особистість. Він прагне, щоб людську гідність, розум та здібності поважали — незалежно від походження людини; щоб ці якості давали змогу зробити кар’єру, отримати відповідне моральне та матеріальне заохочення від суспільства. Мета, як бачимо, цілком відповідає здоровому глузду й загальнолюдським нормам. Проте тогочасне суспільство до цього ще не було готовим. Тому героєві доводиться йти до мети різними шляхами. Над тим, якими є ці шляхи — злетом чи падінням,— поміркуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

1.Світогляд Стендаля формувався під впливом ідей Просвітництва. Наріжною була для нього поширена у XVIII ст. ідея «природної людини». Людина поводитиметься морально тоді, коли буде вільною у виявленні власної неповторності. Суспільство псує людину тим, що змушує її дотримуватися суспільних умовностей. Тільки ті, хто живе за законами природи, можуть бути взірцем моральності й доброчинності. Цей принцип надавав певної єдності дещо суперечливим поглядам письменника, оскільки впродовж життя ключовими для Стендаля залишалися поняття «свобода», «енергія», «щастя». Безперечно, він розумів, що гармонія між зовнішнім світом і внутрішніми пориваннями людини, яку називають щастям, є тільки мрією, утопією, але все одно прагнув до того щастя, шукав його, хоча найчастіше це приносило йому лише розчарування.

У душі головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне» відбувається боротьба «природи» та «цивілізації». Жульєн Сорель обирає для себе свідоме лицемірство, стримує власний темперамент; ставлячись до суспільства з презирством, поводиться за його законами. Своїм учителем у мистецтві брехати собі він називає мольєрівського Тартюфа. Жульєн вираховує кожний свій крок і створює цілу програму завоювання світу, хоча на перших етапах «природна людина», яка живе в ньому, сплутує всі плани. Поступово він навчається добре контролювати власні інстинкти, і на той період припадають його найбільші успіхи.

2.  Евристична бесіда

Проаналізуймо етапи життя героя й визначмо: до злету чи падіння вони належать.

       ♦ Жульєн на посаді вихователя дітей мера міста пана де Реналя. Юнак закохується в пані де Реналь. Побачивши, що подобається їй, вирішує закохати її в себе й використати це для просування вгору. Що це? (Падіння)

      ♦ Жульєн намагається грати роль «світського лева», але викликає лише сміх, адже йому бракує досвіду. Ці його намагання відлякують пані де Реналь. Під впливом темпераменту юнак забуває про роль і починає палати щирою пристрастю, при цьому домагається взаємності. Це що? (Злет за автором і падіння за загальнолюдськими та християнськими моральними нормами.)

      ♦ Незважаючи на романтику пристрасних почуттів, Сорель засвоює чимало «корисного» для майбутніх перемог, навчається краще розуміти оточуючих. «Це виховання любов’ю, яке провадилось жінкою зовсім недосвідченою, було для нього справжнім щастям. Жульєн безпосередньо побачив суспільство саме таким, яким воно тоді було»: «на перший план виступали різні складні інтриги». Це злет чи падіння? (Ні те, ні інше, герой набуває досвіду.)

       ♦ У Безансонській семінарії Жульєн уважає, що серед обмежених і нерозвинених семінаристів він легко стане першим учнем, говорячи: «За Наполеона я був би сержантом, а серед цих майбутніх кюре я буду старшим вікарієм». І він дійсно стає першим, але не «своїм», не здобуває поваги, адже в очах посередності бути надто розумним — гріх гордині. Даремно Сорель силкується стати «як усі». Усе одно, «і після багатьох місяців невпинних зусиль Жульєн усе ще мав вигляд людини, що мислить». Як це розцінювати? (Як злет душі, але падіння для кар’єри.)

        • У Парижі, у родині де Ла-Молів, Жульєн знову діє через жінку. Його кохання вже «цивілізоване», нагадує цілеспрямовану облогу, націлену на те, щоб зламати гордість Матильди. Розігравши свою партію як по нотах, Сорель отримує все, про що мріяв: вродливу жінку, шляхетний титул і навіть офіцерський мундир. Але заплачено за це надто дорого: Сорель уже не мрійник, готовий померти за книжку, а самозакоханий егоїст. Почувши від Матильди звістку про присвоєння йому звання гусарського поручика, Жульєн говорить собі: «Отже, роман мій завершений, і я завдячую цим тільки самому собі. Я примусив це горде страховисько покохати себе. Її батько не може жити без неї, а вона — без мене». Що це? (Падіння)

        • Саме в цей момент із Жульєном відбувається катастрофа: пані де Реналь пише маркізові де Ла-Молю про те, що Сорель — безсоромний кар’єрист, аморальна людина. Маркіз відмовляється віддати за нього свою дочку. Жульєн їде до Вер’єра, стріляє в пані де Реналь і потрапляє до в’язниці. Самотні години у в’язниці й каяття повернули його до «природного стану». Він відмовляється від допомоги, від самозахисту, на суді гордо заявивши: «Ви бачите перед собою простолюдина, обуреного проти свого низького походження. Ось мій злочин, добродії.» Як ви це розцінюєте? (Як злет)

        • Якого висновку можна дійти, проаналізувавши все сказане? (Життя героя складалося зі злетів і падінь, залежно від того, що брало гору — «природна людина» чи «цивілізована людина». Фінал твору свідчить про духовний злет Жульєна, хоча й дорогою ціною.)

      3. Цитатне коментування. Проілюструйте риси характеру Жульєна Сореля відповідними прикладами й цитатами з тексту.

• Розум;                     • рішучість;

• чуйність;                     • власна гідність;

• працьовитість;         • романтичність;

• наполегливість;         • щирість;

• чесність;                     • хитрість;

• покора;                          • лицемірство;

• егоїзм;                     • користолюбство;

• пристосовництво;        • безвір’я;

• марнославство

      4. Проблемне питання

                     • Чому Сорель отримав такий суворий вирок?

                     • У чому полягає сутність внутрішньої драми головного героя (зважаючи на авторський задум роману)?  (У боротьбі «природної людини» з «цивілізацією»; неможливості людям низького стану зберегти й проявити свою індивідуальність у тогочасному суспільстві.)

V. Домашнє завдання

     Схарактеризувати образ головного героя за авторським задумом; висловити свою думку щодо проблем, порушених у творі.

VI. Підбиття підсумків уроку

      Інтерактивна вправа «Мікрофон»

          Продовжте речення:

                   • Історія Жульєна Сореля наштовхнула мене на думку про те, що…

Урок № _____                                                                                                     Дата проведення_________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Жіночі образи роману

Мета: допомогти учням розкрити жіночі образи роману, з’ясувати їх роль у романі; розвивати навички аналізування персонажів епічного твору, висловлювання своїх оцінних суджень; уміння зіставляти явища літератури та життя; виховувати високі моральні якості, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

       Кохання — одна з «вічних» тем у літературі. Колізії роману Стендаля «Червоне і чорне» також багато в чому засновані на цій темі. Сьогодні наша розмова — про прекрасну стать, про тих, кого кохав головний герой твору і хто кохав його.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

        1. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.  Схарактеризуйте перебіг почуттів Жульєна до пані Реналь та Матильди де Ла-Моль.

         • Жульєн - вдячність - закоханість - страх - ненависть - кохання - пані де Реналь.

         • Жульєн - цікавість - самовдоволення - симпатія - азарт - гордість - егоїстична пиха - Матильда

  1.  Заповнення «анкети» стендалівських героїнь

  1.  Складання усного твору «Проблема вибору пані де Реналь у романі Стендаля «Червоне і чорне»»

     4. Аналітичне коментування. Прокоментуйте висловлювання Стендаля про кохання, знайдіть перегук цих думок із романом «Червоне і чорне»:

        • «Любов! У яких тільки божевіллях не змушуєш ти нас відчувати радість»;

        • «Кохання схоже на лихоманку, воно народжується і згасає без найменшої участі волі»;

        • «У коханні ми насолоджуємося лише ілюзією, породженою нами самими.».

V. Домашнє завдання

     Схарактеризувати жіночі образи роману, визначити їх роль у долі Жульєна та втіленні авторського задуму.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

   Продовжте речення: жіночі образи Луїзи де Реналь та Матильди де Ла-Моль мають у романі особливе навантаження. Не випадково вони подаються у протиставленні. Героїні немовби уособлюють боротьбу двох сил у душі Жульєна. З цією думкою я…

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення________

Тема. Стендаль «Червоне і чорне». Психологізм творчості письменника в романі. Новаторство Стендаля в реалістичному відтворенні художньої моделі суспільства й людини

Мета: показати художню майстерність автора у використанні психологізму, відтворенні мистецької моделі сучасного йому світу, новаторство письменника; розвивати навички літературознавчого аналізування епічного твору, уміння висловлювати свої думки з різних питань, обґрунтовувати їх; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Жанр соціально-побутового роману за часів Стендаля вже був певною мірою розроблений письменниками. Стендаль розглянув його з нової точки зору, як «дзеркало, з яким ідеш великою дорогою. Воно відбиває то блакитне небо, то брудні калюжі й вибоїни. Іде людина і несе те дзеркало, а ви цю людину звинувачуєте в неморальності! Її дзеркало відбиває багно, а ви звинувачуєте людину! Логічніше звинувачувати велику дорогу з її калюжами, а ще певніше — доглядача дороги, який допускає, щоб на ній стояли калюжі та скупчувалось багно». Про психологізм творчості й новаторство Стендаля та його художні здобутки ми поміркуємо сьогодні на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІV. Формування вмінь та навичок

  1.  «Червоне і чорне» — переконливе свідчення новаторства Стендаля-романіста. Тут органічно пов’язані риси психологічного та соціального роману. Пригадаймо, психологічний роман — різновид роману, у якому відтворено внутрішні переживання особистості, духовну еволюцію, пошуки й суперечності в душі героя, що зумовлюють його вчинки та поведінку.

Виражається це поєднання, зокрема, у тому, що головну тему твору — зіткнення різних історичних часів (духу Великої революції, інстинктивним носієм якого є Жульєн, і нудної повсякденності Реставрації) — письменник розглядає саме як психологічну проблему і внутрішній конфлікт головного героя на тлі широкої панорами французького суспільства; зі звичайної кримінальної хроніки Стендаль зробив справжню «хроніку ХІХ століття».

      2. Самостійна робота учнів. Складіть схему основних груп французького суспільства часів Стендаля та їх представників; зробіть висновки.

      3. Новаторським у творі Стендаля є також об’єктивне та критичне зображення звичаїв різних верств суспільства. Знайдіть цьому підтвердження у тексті; процитуйте відповідні епізоди.

       • «“Мені треба випити пуншу і танцювати до знемоги,— сказала вона сама собі,— оберу зараз найблискучішого кавалера і за всяку ціну приверну загальну увагу. А ось, до речі, цей знаменитий зухвалець граф де Фервак”. Вона прийняла його запрошення і вони пішли танцювати».

       • «“Подивимось,— думала вона,— хто з нас двох зухваліший, але, щоб досхочу поглузувати з нього, треба його викликати на розмову”. Скоро всі інші пари танцювали кадриль тільки для годиться — нікому не хотілося пропустити жодної з дотепних і дошкульних реплік Матильди. Пан де Фервак був у замішанні: за браком думок він вдавався до красивих фраз і корчив незадоволені міни. Матильда, що була роздратована, жорстоко з нього глузувала і набула в його особі ворога».

        • Зображені звичаї вищого світу: суцільні розваги, лицемірство, інтриги, плітки, відсутність серйозних думок та ін.

  1.  Твір Стендаля «Червоне і чорне» містить у собі й риси філософського роману, що також є новаторським підходом автора. Герої роману постійно сперечаються з приводу найскладніших філософських, ідеологічних, естетичних тем свого часу. Наприклад, на балу Жульєн обговорює з графом Альтамірою можливість застосування насильства заради досягнення благородної мети. Пригадайте цей епізод: «Ну, знаєте,— сказав Жульєн,— мета виправдовує засоби; якби я був не такою незначною пилинкою, а мав би хоч яку-небудь владу, я б наказав повісити трьох, щоб врятувати життя чотирьом».

       • Прокоментуйте процитований епізод. Як ви вважаєте, під впливом чиїх ідей в Жульєна Сореля виникла така думка? (Наполеона, яким він таємно захоплювався.)

       • Прокоментуйте вислів одного із персонажів роману: «Політика — то камінь, прив’язаний на шию літератури, який може її потопити менш ніж за півроку. Політика серед витворів уяви — те саме, що постріл з пістолета під час концерту. Цей звук оглушливий, але позбавлений будь-якої виразності. Він не гармонує з жодним інструментом». (Мистецтво не повинно служити політиці, підпорядковуватися їй.)

  1.  Колективне творче узагальнення. Підсумуйте сказане й узагальніть риси новаторства роману Стендаля «Червоне і чорне».

Відповіді

      • Психологізм.

      • Об’єктивне й критичне зображення дійсності.

      • Філософічність.

      • Широке застосування прийому контрастів.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до написання класного твору.

Орієнтовні теми

      1) «Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від
           наполеонізму до злочину».

     2) «“Червоне” і “чорне” в романі Стендаля “Червоне і чорне”».

     3) «Роль жіночих образів у долі Жульєна Сореля та втіленні авторського задуму в романі
           Стендаля “Червоне і чорне”».

VI. Підбиття підсумків уроку

      Інтерактивна вправа «Мікрофон»

         Продовжте речення:

             • На мій погляд, роман Стендаля «Червоне і чорне» співзвучний нашому часові тим, що...

Урок № ____                                                                                                       Дата проведення_________

Тема. (РМ) Контрольний твір-роздум за романом Стендаля «Червоне і чорне»

Мета: перевірити рівень розуміння учнями змісту художнього твору; удосконалювати навички ідейно-художнього аналізування вивченого твору за обраною темою; розвивати творчі здібності, писемне зв’язне мовлення школярів; виховувати кращі людські якості.

Оснащення: портрет Стендаля, художній текст роману «Червоне і чорне», ілюстрації до твору.

Тип уроку: розвиток мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

       «Я хочу говорити про те, що відбувається в глибині душі»,— писав Стендаль. Читач завжди є співавтором письменника у сприйнятті його твору, тем, ідей та проблем, що в ньому порушено. Сьогодні ви спробуєте описати, як ваша душа й розум відгукнулися на твір великого французького письменника; як ви сприйняли ті загальнолюдські цінності, які він пропагує у своєму творі; завдяки чому розширили свій кругозір.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Розвиток мовлення

       1. Коментування вчителем запропонованих тем

Орієнтовні теми

       1) Внутрішня драма головного героя роману Стендаля «Червоне і чорне»: шлях від  
           наполеонізму до злочину.

       2) «Червоне» і «чорне» в романі Стендаля «Червоне і чорне».

       3) Роль жіночих образів у долі Жульєна Сореля та втіленні авторського задуму в романі
            Стендаля «Червоне і чорне».

       2. Написання твору-роздуму за обраною темою

V. Домашнє завдання

      Для всіх: розпочати читати повість Бальзака «Гобсек».

      Індивідуальне: підготувати повідомлення на тему «Бальзак і Україна».

VI. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення_________

Тема. О. де Бальзак — видатний французький письменник, зачинатель соціального реалістичного роману. Життєвий і творчий шлях письменника. Поєднання реалістичних та романтичних елементів у його художній системі. «Людська комедія» — грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини XIX ст., її проблематика й структура. Бальзак і Україна

Мета: викликати інтерес учнів до життя й творчості письменника; розкрити роль України у долі митця; розвивати навички сприйняття інформації на слух, уміння готувати повідомлення та презентувати їх, визначати головне, висловлювати свої думки та відстоювати їх; виховувати оптимістичне світосприйняття, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, ілюстрації до його біографії, виставка книжок митця, творів про нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

Хід УРОКУ

 

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань. Аналіз контрольного твору-роздуму

III. Мотивація навчальної діяльності

     Ми знову мандруємо до Франції XIX ст., щоб познайомитися з одним із найвизначніших письменників світу. «Бальзак великий! Його характери — витвір розуму Всесвіту!» — сказав про нього видатний російський письменник Ф. Достоєвський. В. Г. Бєлінський, російський критик, зазначав: «Подивіться на Бальзака: як багато написала ця людина, та, незважаючи на це, чи є в його повістях бодай один характер, бодай єдине обличчя, яке було б схожим на інше? О, яке незбагненне мистецтво змальовувати характери з усіма відтінками їх індивідуальності!»

Отже, на нас чекає відкриття для себе нових величних постатей у літературі!

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

        1. Міні-лекція з елементами бесіди

Творчість Оноре де Бальзака витримала перевірку часом. Про це свідчать масові наклади видань, численні екранізації його творів. Проте життя самого письменника виявляється не менш захопливим і повчальним, аніж його твори. Книгою Андре Моруа «Прометей, або Життя Бальзака» зачитувалося не одне покоління. Вражає надзвичайна широта таланту й працьовитість письменника: наприклад, у 182Q році Бальзак видав п’ять романів, у 1830 році — одинадцять, у 1831 році — вісім, у 1832 році — одинадцять. Звичайна людина не встигне за цей час навіть переписати такий обсяг текстів, а потрібно ще й придумати та продумати кожну деталь, сюжет і композицію в цілому. Як це йому вдавалося? Секрет — у розкладі дня. Сам митець зізнавався: «Працювати — це означає вставати опівночі, писати до 8-ї години ранку, поснідати за п’ятнадцять хвилин і знову працювати до п’ятої, пообідати, лягти спати і завтра все почати спочатку. Пишу весь час, а коли не сиджу за рукописом, обмірковую план, а коли не думаю над планом, то виправляю гранки. Ось моє життя».

       ♦ Як ви вважаєте, що спонукало Бальзака до такого способу життя?

Насправді Бальзак трохи лукавив, говорячи «оце і все життя». Він устигав усюди й усе: бувати у світі, підкорювати серця чарівних жінок, навіть зазнав слави трохи кумедного «денді».

Але почнемо все спочатку. Оноре де Бальзак народився 20 травня 1799 року у м. Тур у родині чиновника військового відомства, вихідця із селян. Його дитинство і юність минули поза рідною домівкою: спочатку в селі у годувальниці, потім у різних закритих пансіонах і школах, про які в нього залишилися найсумніші спогади. Родину пам’ятав мало, батькові на той час виповнилося вже 53 роки, мати ж, молода, енергійна, вродлива, на тридцять два роки молодша за батька, з головою поринула у вир кохання та аристократичного життя. Однак зі своїм сином була дуже суворою, і це дошкуляло самолюбству Оноре, змушуючи жадати незалежності, грошей та визнання. До речі, батько змінив дідове селянське прізвище Бальса на аристократичне Бальзак.

Утіху юнак знаходив лише в книжках, які, усупереч суворим правилам, він примудрявся діставати й уважно вивчати. Це були вільнодумні твори великих просвітителів XVIII ст. й античних філософів.

        ♦ Як ви вважаєте, сприяло чи шкодило розвитку особистості Бальзака його важке життя без батьківської ласки в дитинстві й підлітковому віці?  Коли Бальзакові виповнилося 15 років, його родина переїхала до Парижа. Оноре продовжував навчатися у школі правознавства та працював писарем в адвокатській конторі, тому що батько твердо вирішив зробити з нього успішного юриста.

Зламані долі, несправедливість, людські вади в хитромудрому переплетінні — чого він тільки не надивився в адвокатській конторі! Згодом цей неабиякий життєвий досвід виллється в яскравий образ Дервіля з повісті «Гобсек».

Бальзака зовсім не приваблювала юридична кар’єра, і він, отримавши диплом бакалавра, повідомив про це батьків, заявивши, що хоче стати літератором. Після тривалих суперечок і сварок батьки надали синові дворічний випробувальний термін із мінімальною матеріальною підтримкою.

Бальзак починає писати з усім жаром серця. Перші твори виявилися невдалими. Молодий письменник спробував свої сили в різних жанрах, навіть у видавничому бізнесі, але закінчив із сумними результатами.

Тільки в тридцять років до нього приходить успіх, коли було опубліковано його історичний роман «Шуани». Філософський роман «Шагренева шкіра», який вийшов через два роки, робить його відомим у Європі письменником і відчиняє перед ним двері аристократичних салонів.

       ♦ Які найяскравіші риси характеру проявляються у Бальзака в цей період? (Наполегливість, оптимізм, невтомна діяльність і пошуки шляхів до досягнення мети.)

Твори Бальзака один за одним виходять у світ. І в письменника виникає задум об’єднати їх у грандіозну епопею «Людська комедія» (як «Божественна комедія» Данте), що увібрала б у себе «всі типи людей, усі суспільні стани. Втілити всі соціальні зрушення таким чином, щоб жодна життєва ситуація, жодна особа, жоден характер, чоловічий та жіночий, жоден образ, жодна професія не опинилися в забутті!»

      2. Складання опорної схеми до структури епопеї  «Людська комедія»

      3. Повідомлення учнів про зв’язки Бальзака з Україною

              Опорна схема до структури епопеї «Людська комедія»

      4. Надмірна праця, безкінечні турботи й хвилювання підірвали здоров’я Оноре де Бальзака, і через п’ять місяців після щасливого вінчання його не стало. Із приводу цієї сумної події В. Гюго, його товариш, сказав: «Добродій де Бальзак був одним із перших серед великих, одним із кращих серед обраних. Усі його твори складають одну книгу, сповнену життя, яскраву, глибоку, де рухається й діє вся наша сучасна цивілізація, втілена в образах цілком реальних.»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

            Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її»

              Чи має рацію А. Моруа, який назвав свій твір про письменника Прометей, або Життя
                Бальзака»?         (Так ; Певною мірою так; Ні)

VII. Домашнє завдання

      1) Повторити за підручником біографію О. де Бальзака, історію створення «Людської комедії», особливості творчості письменника, прочитати повість «Гобсек».

      2) Знайти та виписати з твору цитати-висловлювання про владу золота. Уміти коментувати.

VIII. Підбиття підсумків уроку

              Інтерактивна вправа «Мікрофон»

   Продовжте речення:

• Історія життя Бальзака наштовхнула мене на думку…

• Мені запам’яталося…

• Мені захотілося познайомитися…

Урок №____                                                                                                            Дата проведення________

Тема. Влада золота та її філософія в повісті О. де Бальзака «Гобсек»

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички роботи з текстом, його коментування, виокремлення головного та деталей, формувати вміння аргументувати свої твердження; виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

    Бесіда

♦  Схарактеризуйте Бальзака як письменника й людину.

♦  З’ясуйте структуру твору життя Бальзака — «Людської комедії».

♦  Розкажіть про зв’язки Бальзака з Україною.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

        1. Повість «Гобсек» є складовою частиною «Людської комедії». Незважаючи на її невеликий обсяг, Бальзак надавав творові великого значення, про що свідчить хоча б непритаманна письменникові ретельність (надруковано три варіанти) у шліфуванні первинного тексту.

Повість «Гобсек» складається з трьох історій. Передусім, це історія оповідача, адвоката Дервіля, який допоміг віконтесі де Гранльє повернути свої статки, відібрані під час революції, і хоче прислужитися ще раз, посприявши Каміллі в її намірі вийти заміж за молодого графа де Ресто. Друга — і центральна — історія про старого лихваря Гобсека, з яким доля пов’язала Дервіля. Нарешті, це трагічна історія родини де Ресто. Графиня, віддавши всі гроші коханцеві Максиму де Траю, чинить злочин, щоб забезпечити своїх молодших дітей, яким старий граф де Ресто не був батьком.

В образі головного героя Бальзак поєднав риси реалізму (детально описавши механізм позичання грошей, кількість відсотків) і романтизму (самотність і загадковість багатія — достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал; цей персонаж по-романтичному контрастний — «скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне»).

       2. Міні-диспут

             • Чи згодні ви з тим, що за гроші можна купити совість?

             • Наскільки наш час, наша мораль відрізняються від бальзаківських?

       3. Проблемні питання:  прокоментуйте наведені далі твердження Гобсека і зробіть висновки.

             • «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є
                у зародку, і воно все дає у житті».

             • «Переконання і мораль — пусті слова. Непохитне тільки одне-єдине почуття, яким наділила нас природа: «інстинкт самозбереження», або «особистий інтерес»». З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це. золото. У золоті втілено всі людські сили».

• «Нещастя навчить його [графа де Ресто] знати ціну грошам і людям, чоловікам і жінкам. Нехай поплаває по паризькому морю. А коли стане вправним лоцманом, ми дамо йому корабель».

•«Краще самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  •  Поєднайте героїв з їх портретами.
  •  «Створіння дивовижне, на все придатне і ні до чого не здатне, суб’єкт, який розбуджує в людях страх і зневагу, всезнайка і цілковитий неук, готовий зробити добру справу й вчинити злочин, іноді — втілення самої підмоги, іноді — уособлення благородства, відчайдух, більше заляпаний багнюкою, аніж заплямований кров’ю, людина, яку можуть гризти турботи, але не докори сумління, і яка більше турбується про своє травлення, ніж про духовні потреби, натура зовні пристрасна, а всередині холодна, як лід». (Дервіль)
  •  «Він сидів у кріслі, нерухомий, мов статуя, втупившись поглядом у камін із таким виразом, ніби перечитував свої боргові розписки та векселі» (Граф де Ресто)
  •  «Чоловік років тридцяти п’яти. Вдягнений досить просто, гість скидався на покійного герцога Решильє» (Максим де Трай)
  •  «Молода дівчина, вдягнена просто, але з вишуканістю парижанки; у неї граціозна голівка, свіже личко, привітний погляд; красиво зачесане каштанове волосся, спускаючись двома півкругами і прикриваючи скроні, надавало якогось витонченого виразу її голубим очам, чистим, наче кришталь» (Графиня Анастазі де Ресто)
  •  «У поспіху вона тільки накинула на голі плечі кашемірову шаль і куталася в неї так уміло, що під шаллю легко вгадувалися форми її прегарного тіла. Голова. була недбало пов’язана, наче в креолки, яскравою шовковою хустинкою, з-під якої вибивалися пишні чорні кучері»  (Фанні Мальво)

VII. Домашнє завдання

         Підготуватися до аналізування образу Гобсека.

VIIІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

       • Для мене було новим.

       • Я здивований (-на), що.

       • Мені запам’яталося.

Урок № _____                                                                                                Дата проведення___________

Тема: О. де Бальзак. Романтичні й реалістичні риси неоднозначного образу «філософа та скнари»
         Гобсека

Мета: допомогти учням усвідомити значення й художні особливості образу Гобсека; розвивати навички аналізування художніх образів, уміння зіставляти літературу й життя, висловлювати та обґрунтовувати свої думки; сприяти формуванню справжніх цінностей, філософського ставлення до життєвих проблем

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; картки із завданнями.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

     Образ скнари — це мандрівний образ у світовій літературі: Шейлок у Шекспіра, скнара у Мольєра, скупий лицар у Пушкіна та ін. Образ скупердяя переходить від епохи до епохи, з однієї країни до іншої, маючи певні спільні «родові» риси. А який же лихвар у Бальзака? Про це йтиметься сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

     Літературний диктант (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Чому Дервіль став близьким другом віконтеси де Гранльє? (Допоміг їй повернути маєтки.)

2. Завдяки чому Дервіль потоваришував із Гобсеком? (Сусідству й розсудливій поведінці)

3. До кого Гобсек вирішив з’явитися «як месник, як докори сумління»? (До графині)

4. Яку суму податків сплачує мільйонер Гобсек і пишається цим? (Сім франків)

5. Чому Гобсек любив бруднити килими в багатих будинках? (Щоб дати відчути пазурі
    Неминучості)

6. Що Дервіль позичав у Гобсека і для чого? (Гроші на купівлю адвокатської контори)

7. Хто є дружиною Дервіля? (Фанні Мальво)

8. Яку справу доручив граф де Ресто Гобсекові та Дервілю? (Передати його майно синові)

9. Що вразило Дервіля в помешканні Гобсека? (Багатство, що гнило.)

10. Кому заповів своє багатство Гобсек? (Дочці своєї небоги)

11. Про що думав в останні години Гобсек, що радив Дервілеві? (Як і де вигідніше продати
      товари, що були в його домі.)

12. Чому віконтеса де Гранльє віддавала перевагу під час обрання нареченого для Камілли?
     (Честі та родовитості)

V. Формування вмінь та навичок

        1. Ім’я головного героя повісті Бальзака — Гобсек — не є випадковим. Воно означає те, що є сутністю героя — «живоглот», «глитай», «сухоглот», і розуміти це можна так: Гобсек поглинав, збирав золото, а золото поглинало його.

        2. Пошуково-дослідницька робота в групах.

Спостереження над текстом та образом героя (завдання на картках для груп у класі)

       I група. Знаходить у тексті портрет Гобсека і відповідає на запитання:

♦ Яким постає перед читачем цей герой?

♦ Які кольори та відтінки використовує автор у змалюванні зо¬внішності героя? Чому?

♦ З чим порівнюється зовнішність Гобсека? Чому?

♦ Які деталі портрета героя є визначальними?

♦ Як такий опис характеризує героя, показує ставлення до нього автора?

      II група. Знаходить опис помешкання Гобсека, відповідає на запитання:

♦ На яких деталях помешкання зосереджується увага читача? Чому?

♦ Чи можна за описом житла визначити рівень статків героя, його характер, ставлення до
   нього автора?

♦ Про що свідчить опис квартири Гобсека після того, як його не стало?

     III група. Знаходить згадки у тексті про родинні взаємини і від¬повідає на запитання:

♦ Що ми знаємо про родину Гобсека?

♦ Чи має він родичів? Як до них ставиться?

  •  Як це його характеризує?

• Чому Гобсек заповідав своє багатство далекій родичці?

     IV група. Знаходить у тексті рядки, що висвітлюють характер Гобсека, і відповідає на запитання:

• Як лихвар ставився до своїх клієнтів?

• У чому Гобсек знаходив задоволення?

• Як Гобсек ставився до більшості аристократів? Чому?

• Чому Гобсек інакше поставився до Дервіля й Фанні Мальво? Про що це свідчить?

• З чого видно, що в головному герої «співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне»?

      V група. Досліджує життєву філософію Гобсека і коментує висловлювання:

• «Що таке життя? Машина, яку приводять у рух гроші»;

• «Влада і втіха — хіба не основи нашого нового суспільного ладу?»;

• «Я досить багатий, щоб купувати людську совість»;

• «У золоті зосереджені всі сили людства»;

• «Найтривкіше марнославство — це наше “я”»;

• «Щастя або в сильних емоціях, які підточують наше життя, або в розмірених заняттях»;

• «Краще самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші»;

• «Я володію світом. а світ не має наді мною ані найменшої влади»;

• «Я читаю в серцях, від мене ніщо не сховається».

    3. Презентація пошуково-дослідницької роботи у групах

    4.  Міні-диспут «Багатство, золото в житті героїв Бальзака  і в нашому житті»

VI. Домашнє завдання

    Для всіх: скласти усний (або письмовий) твір за темою диспуту «Багатство, золото в житті героїв Бальзака і в нашому житті».

    Індивідуальне: підготувати повідомлення про життя та творчість Гі де Мопассана.

VII. Підбиття підсумків уроку

       Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Найбільше мені сподобалося (запам’яталося).

• Я хотів (-ла) би з’ясувати.

• Гобсек — це.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. О. де Бальзак «Гобсек». Зіставлення образів Фанні Мальво й Анастазі де Ресто. Роль Дервіля в розгортанні й відтворенні подій повісті. Композиція та стиль твору.

Мета: допомогти учням усвідомити значення висвітлених автором моральних проблем; показати майстерність автора у змалюванні образів, побудові повісті; розвивати навички характеризування образів, критичного осмислення прочитаного, висловлювання й аргументування власних думок; виховувати прагнення до доброчесного життя.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      Людство постійно визначає для себе справжні й уявні цінності, епоха й народ вносить у ці визначення свої корективи. Але вражає те, що людина прагне пройти шлях пізнання самостійно, сама встановлює ієрархію цінностей і обирає їх для себе, незважаючи на світовий досвід. Бальзак у своєму творі не аналізує причин виникнення скупості, маніакальної потреби накопичувати багатство заради багатства, зради, згубних пристрастей, але показує, до чого це призводить. Сьогодні на уроці ми спробуємо зазирнути до творчої лабораторії письменника, щоб зрозуміти, як йому вдалося так майстерно розкрити образи героїв, їх психологію й навести позитивні моральні приклади.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Перевірка домашнього завдання

     Перевірка засвоєння твору запитаннями про роль багатства й золота в житті героїв Бальзака і в нашому житті (1-2 учні).

V. Актуалізація опорних знань

  Бесіда: схарактеризуйте образ Гобсека, визначивши в ньому реалістичні та романтичні риси.

VI. Формування вмінь та навичок

       1. Складання умовної схеми

Запишіть імена персонажів повісті О. де Бальзака Гобсек» до умовної схеми.

 

     2. Аналітичне коментування схеми

     3. Колективна робота (складання таблиці)

   Складіть порівняльну характеристику жіночих образів повісті «Гобсек».

      4. Робота в парах. Проаналізуйте таблицю, яку склали, підготуйте висновки.

      5. Колективне обговорення висновків

      6. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

            Визначте роль образу Дервіля в повісті Бальзака «Гобсек».

• Композиційний стрижень твору — автор-оповідач.

• Один із головних героїв, носіїв ідеї моральності навіть у жорстокому буржуазному світі.

• Образ Дервіля відіграє роль прийому обрамлення: історія про Гобсека «взята в рамку» опису розмови в салоні віконтеси де Гранльє.

• Дервіль об’єктивно відтворює події, висловлює власне ставлення до героїв і ситуацій, що створює особливу атмосферу задушевності розмови й вірогідності оповіді.

     7. «Провокаційно-дискусійні» (проблемні) твердження

• Дервіль — головний герой твору Бальзака «Гобсек».

• Дервіль — ідеальний буржуа, взірець для наслідування.

• Гобсек — благородний месник, що карає розбещену аристократію за її гріхи.

• Гобсек — «змій-спокусник», у нього завжди можна позичити гроші.

• Гобсек — хвора людина.

       8. Зверніть увагу на таблицю. Про що свідчить ця інформація?

  •  Художній фільм «Гобсек» СРСР 1937
  •  Художній фільм «Помилка Оноре де Бальзака» СРСР 1989
  •  Художній фільм «Бальзак» Франція — Італія — Германія 1999 (режисер Ж. Дайан за участі Ж. Депардьє)

VII. Домашнє завдання

     Індивідуальне: порівняти образи (виконати учнівське дослідження) В. Шекспіра «Венеціанський купець», Ж. Б. Мольєра «Скупий», Ч. Діккенса «Різдвяна пісня в прозі», І. Карпенка-Карого «Хазяїн» (Пузир).

      Для всіх: підготуватися до контрольної роботи. Проаналізувати вірш Б. Пастернака «Бальзак» (1927), визначити, наскільки точно автор відобразив характер письменника.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  Продовжте речення:

      • Цей урок допоміг мені усвідомити.

      • Я вважаю, що образи, створені Бальзаком.

      • Мені запам’яталося.

Урок № ____                                                                                                           Дата проведення_______

Тема. (ПЧ) Бесіда з позакласного читання за твором Гі де Мопассана «Пампушка»

Мета: викликати в учнів інтерес до художньої літератури, бажання розширювати свій кругозір; виробляти літературні, естетичні смаки; розвивати навички самостійної роботи з книгою, уміння аналізувати твір, оцінювати його з точки зору художності; виховувати любов до книги.

Оснащення: читацькі щоденники, портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них, кінофільм.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

        За підрахунками вчених, людина за життя може прочитати в середньому небагато книжок — приблизно три тисячі (можливо, й більше, якщо це є її спеціальністю). Літературних творів існує у тисячі разів більше. Отже, потрібно обирати для читання найцікавіші, найкорисніші книги. Є навіть так звані «золоті списки» кращих творів світової літератури, і французький письменник ІІполовини  ХІХ століття Гі де Мопассан, безперечно, посідає в ньому своє місце.

«Я ввійшов у літературу, як метеор»,— жартівливо говорив Мопассан. Дійсно, він став знаменитістю на другий день після опублікування «Пампушки». Але диво залишається дивом лише доти, доки є невідомим його механізм: миттєвій славі Мопассана передувало довге й наполегливе навчання літературного мистецтва. Про це — на нашому уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Бесіда з позакласного читання

     1. Повідомлення учня про письменника

     2. Спостереження над текстом, робота із сюжетом

  •  Коментований переказ повісті Мопассана «Пампушка».
  •  Складання «сюжетного ланцюжка»

     3. Обмін враженнями від прочитаного

     4. Повідомлення учня про франко-прусську війну

     5. Повість «Пампушка» вийшла друком у 1880 році й одразу зробила її автора загальновідомим. У творі Мопассан розповів правду про франко-прусську війну 1870-1871 рр. і про ставлення до неї французького суспільства. Він показав, що в годину великого національного випробування французи не виявили згуртованості та єдності, що багатії, переймаючись корисливими інтересами, лише приховували свою байдужість до негараздів батьківщини (пригадайте: «Граф Юбер розповідав про шкоду, завдану йому пруссаками, про збитки, пов’язані з крадіжкою худоби та загибеллю врожаю, але в його словах чулася впевненість вельможі й мільйонера, якому такий збиток міг завдати клопоту щонайбільше на рік»). Тільки прості люди Франції кипіли патріотичною ненавистю до загарбників, боролися з ними й виступали проти війни взагалі (згадайте слова старої трактирниці: «Так ні ж, пані, від військових жодної користі! І навіщо це бідний народ годує їх, коли вони тільки того і вчаться, як людей убивати? Я стара, неграмотна, що й казати, а коли подивлюся, як вони, не шкодуючи сил, топчуться з ранку до ночі, то кожного разу думаю: «Ось є ж люди, які роблять різні там відкриття, щоб користь іншим принести, а навіщо потрібні такі, що із шкури пнуться, аби нашкодити?» Ну хіба не мерзота вбивати людей — хай вони пруссаки, чи англійці, чи поляки, чи французи? Якщо помстишся кому-небудь, хто тебе образив,— за це карають, і, значить, це погано, а коли синів наших вбивають із рушниць, як дичину, виходить, це добре,— якщо тому, хто знищить більше, дають ордени!»). У «Пампушці» Мопассан не без виклику протиставив образ героїні повісті — утриманки, яку знехтувало «суспільство», її «шанованим» дорожним супутникам, представникам дворянства, буржуазії та церкви, які уособлюють, за іронічним висловленням письменника, «забезпечений, упевнений у собі й могутній прошарок суспільства, прошарок людей порядних, впливових, вірних релігії, з твердими моральними засадами». Невмолимо, крок за кроком розвінчує Мопассан підлу поведінку цих «порядних людей». Якщо спочатку вони хоч на мить розділяють патріотичне обурення Пампушки, яка відмовляє нахабним домаганням прусського офіцера, то потім лицемірно й наполегливо намагаються зломити її опір. І ці ж люди, після того, як Пампушка погодилася на їх умовляння, знову перетворюють її, свою рятівницю, на об’єкт осуду й презирства.

Флобер назвав «Пампушку» шедевром і стверджував, що твір цей «залишиться. його ніколи вже не забудуть».

Працюючи над повістю, Мопассан зближується з Е. Золя та прихильниками літературного напряму — натуралізму. Тому в повісті є чимало рис натуралізму. Але в подальшій роботі письменник відходить від нього, уважаючи, що справжній художник повинен дати читачам не «банальну фотографію життя», а істинно художнє його відтворення, «більш повне, більш захопливе, більш переконливе, ніж сама дійсність».

     6. Евристична бесіда

♦ Чи погоджуєтеся ви з думками літературознавців щодо значен¬ня твору Мопассана, манери й стилю зображення?

♦ Чи додав цей твір до вашого уявлення про французьку літерату¬ру ІІ половини ХІХ ст.?

♦ Наскільки ймовірним і типовим здався вам такий випадок?

V. Домашнє завдання

  Написати відгук про новелу Гі де Мопассана «Пампушка».

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

     • Я вражений (-на).

     • Повість «Пампушка» читається і в наш час із цікавістю тому, що.

     • Я відкрив (-ла) для себе.

Урок № ____                                                                                                     Дата проведення_________

Тема. (КР) Контрольна робота з теми «Французька література ХІХ століття»

Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчений навчальний матеріал; виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю та корекції; удосконалювати навички зв’язного писемного мовлення, творче, аналітичне мислення, уміння зіставляти літературні явища з явищами реального життя; висловлювати власні судження та обґрунтовувати їх; виховувати кращі моральні якості, гуманізм.

Оснащення: тестові завдання (2 варіанти).

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми та мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності

III. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

       1. Інструктаж до виконання тестових завдань

       2. Написання контрольної роботи (виконуються всі завдання)

Варіант I

Початковий та середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Як до Жульєна Сореля, героя роману Стендаля «Червоне і чорне», ставилася його родина в дитинстві та юнацтві?

а) Із любов’ю, пишалася його успіхами у навчанні;

б) із ненавистю, адже вважали тягарем — не здатен був до фізичної праці;

в) не звертали уваги, були байдужими до його мрій та проблем.

2. Навчаючись у Безансонській гімназії, Жульєн Сорель намагався:

а) стати як усі;

б) виділитись своїми ґрунтовними знаннями;

в) плазувати перед начальством.

3. «Людська комедія» Бальзака — це:

а) соціально-психологічний роман;  б) велика серія творів;          в) збірка поезій.

4. Допишіть речення: «Психологічний роман — це.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

1. Розкрийте образ Жульєна Сореля з роману Стендаля «Червоне і чорне».

2. У чому полягає філософія влади золота в повісті Бальзака «Гобсек»?

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

1. Висловіть свої судження про те, як романтизм і реалізм поєднуються у творах Стендаля.

2. Запишіть уявний діалог з опонентом про те, чи є місце гобсекам у нашому житті.

Варіант II

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Дервіль у повісті Бальзака «Гобсек»:

а) оповідач у творі, композиційний стрижень;

б) антипод головного героя;

в) головний герой повісті.

2. Оноре де Бальзак пов’язаний із Україною, тому що він:

а) за походженням українець;

б) тривалий час жив і працював в Україні;

в) одружився з мешканкою України.

3. Що символізують червоний і чорний кольори в романі Стендаля «Червоне і чорне»?

а) Революцію і реакцію;

б) червоне — то любов, а чорне — то журба;

в) вищий світ і світ людей низького походження, плебеїв.

4. Які аспекти (різновиди жанру) поєднуються в романі Стендаля «Червоне і чорне»?

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

1. Розкрийте образ Гобсека з однойменної повісті Бальзака — «філософа і скнари».

2. Що спільного й відмінного в жіночих образах роману Стендаля «Червоне і чорне», кому автор симпатизує більше?

Високий рівень (кожна правильна відповідь — 4 бали) Виконайте одне із завдань.

1. Висловіть свої судження про новаторство Бальзака в літературі.

2. Запишіть уявний діалог з опонентом про сучасних жульєнів сорелів.

IV. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                       Дата проведення________

Тема. Ч. Діккенс. Життєвий і творчий шлях письменника. Творчість Діккенса як одна з вершин англійської літератури; реалістичні та романтичні тенденції у його прозі. Місце роману «Пригоди Олівера Твіста» у творчій спадщині письменника

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними; з’ясувати місце роману у творчій спадщині митця; удосконалювати навички сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, висловлювання своїх думок; виховувати оптимістичне світобачення, прагнення до гуманізму та гармонійного життя.

Оснащення: портрет письменника, ілюстративні матеріали до біографії, виставка його творів, МП.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналіз контрольної роботи

III. Мотивація навчальної діяльності

     «Просійте світову прозу — залишиться Діккенс.» — ось як високо оцінював творчість англійського письменника Лев Толстой. Захоплено висловлювалися про нього й інші видатні особистості. Чим приваблює Чарльз Діккенс як людина та як письменник — поговоримо сьогодні на уроці.

IV. Оголошення теми та мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Міні-лекція вчителя про життєвий та творчий шлях Діккенса (МП)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

      Створення психологічного портрета письменника

VII. Домашнє завдання

    Вивчити основні відомості біографії письменника, прочитати роман «Пригоди Олівера Твіста».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  Продовжте речення:

       ♦ Найбільше мене вразило.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення________

Тема. Художнє втілення ідеї гуманізму в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Співчуття письменника до принижених і знедолених, передусім дітей. Соціальна дієвість творчості Діккенса

Мета: допомогти учням усвідомити зміст твору, його ідейно-художні особливості, суспільну значущість; розвивати навички спостереження над текстом художнього твору, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати гуманістичне світосприйняття, повагу до морально-етичних цінностей людства. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Не лише спостережливий розум, а й... любов, якої він, за власним висловлюванням, «носив цілий океан» у собі, допомогли йому описати всю Англію в живих, безсмертних картинах і образах»,— писав про Чарльза Діккенса відомий російський письменник І.Гончаров. Саме любов до бідних, знедолених людей, які, попри всі випробування долі, зберегли в собі людську душу, спонукали Діккенса взятися за перо й так написати, що за його книгами навіть парламент змушений був ухвалювати рішення.

III. Оголошення теми та мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      1. Розповідь про життєвий і творчий шлях Ч. Діккенса

      2. Складання «сюжетного ланцюжка» за романом  «Пригоди Олівера Твіста»

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     У «Пригодах Олівера Твіста» Діккенс чи не вперше в англійській літературі позбавив злочинний світ будь-якої романтики. Тим і відрізнялася його інтерпретація від популярних на той час пригодницьких «ньюгейтських» романів (Ньюгейт — знаменита лондонська в’язниця) та історій про благородних розбійників, якими зображували їх деякі письменники (наприклад, Е. Булвер-Літтон). У передмові до третього видання роману Діккенс писав, що свідомо відмовився від баских коней, які мчать вересовою рівниною під місячним сяйвом, від змалювання смачних трапез у затишній печері та від інших аксесуарів роману «великої дороги»: «Холодні, сірі, нічні лондонські вулиці, де не знайдеш притулку, брудні, смердючі лігва, де живуть усі пороки; кубла голоду й хвороб; жалюгідне лахміття, яке ось-ось розсиплеться,— що в цьому привабливого?» Літературним критикам здалося неприпустимим, навіть непристойним, що серед героїв роману — покидьки суспільства. Але автор «Пригод Олівера Твіста» вперто захищав своє право зображувати злодіїв у всій їх потворності, такими, якими вони були насправді: «І тому я не приховав жодної дірки в сюртуку Пронози, жодної папільйотки у скуйовдженому волоссі Ненсі. Я зовсім не вірив у делікатність тих, кому несила їх бачити. Я не бажав здобувати прихильності таких людей. Я не поважав їх думки, хорошої чи поганої, не прагнув їх схвалення й не для їх втіхи писав».  Так, Діккенс писав не для розваги обивателя, який нудьгує. Зобразити життя таким, яким воно є, означало для нього прислужитися суспільству. Ці сподівання здійснилися. Щире слово молодого прозаїка допомогло внести зміни до закону про ув’язнення за борги, а страхітливу в’язницю Фліт, у якій побував містер Пік-вік, лондонська влада зруйнувала-таки в 1842 році. Сатиричне зображення порядків у йоркширських приватних школах («Життя і пригоди Ніколаса Ніклбі») спричинило спеціальне розслідування, що підтвердило факти жорстокого знущання з дітей. Справа в тому, що за англійськими законами «будь-яка людина, що довела свою непридатність до якоїсь іншої професії, мала право без екзаменів і без перевірки відкрити школу в будь-якому місці. причому йоркширські вчителі займали найнижчий й найгниліший щабель сходів». Винуватців покарали й ужили заходів, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.  Слово Діккенса спонукало й до ревізії парафіяльних порядків, і до перегляду застарілих норм судочинства.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

     Прийом «Добери епітет»

         Оберіть із запропонованих слова, що характеризували б гуманізм творів Діккенса: утопічний, дієвий, відсторонений, сумнівний, войовничий, усепрощенський, ідилічний. Свій вибір обґрунтуйте.

VII. Домашнє завдання

Ознайомитися зі змістом твору, охарактеризувати час і суспільство, що зображені в ньому.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 Продовжте речення:

        ♦ Ознайомившись із сюжетом твору Діккенса «Пригоди Олівера Твіста», я...

Урок №____                                                                                                         Дата проведення_________

Тема. Художня модель англійського суспільства та засоби її створення у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»

Мета: допомогти учням усвідомити ідейний зміст твору та його художнє втілення автором, майстерність письменника у створенні художньої моделі тогочасного суспільства; розвивати навички ідейно-художнього аналізування прозового твору, уміння визначати ключові моменти, висловлювати про прочитане свою думку й обґрунтовувати її; виховувати пошану до морально-етичних цінностей на гуманістичних засадах.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Є темні сили на землі, але тим яскравішим здається світло.

                            Ч. Діккенс

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      «Є темні сили на землі, але тим яскравішим здається світло»,— це слова молодого, романтично налаштованого Діккенса зігрівали його, напевно, усе життя (звернення до епіграфа уроку). Він прагнув удосконалити суспільство свого часу, гострим сатиричним пером критикуючи його вади. Яким же ми бачимо англійське суспільство 30-х років ХІХ століття, так званої «вікторіанської доби»? Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

     1. Аналітичне коментування

            1) Колективне складання таблиці

Схарактеризуйте добу та англійське суспільство, що зображені у романі «Пригоди Олівера Твіста».

       2) Узагальнення та висновки

• Формально, теоретично суспільство досить розвинене, але чиновники різних рангів, які допущені до влади й коштів, зловживають своїм становищем, збагачуються, чинять несправед-ливість щодо найбідніших, беззахисних членів громади.

  1.  Евристична бесіда та виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

       • Дослідіть, якими засобами створює письменник художню модель тогочасного англійського суспільства.

Очікувані відповіді

  •  Найпомітніший засіб — різка сатира, гірка іронія. Напри¬клад: «Оскільки над містером Гемфілдом тяжіло дріб’язкове обвинувачення, що він закатував на смерть кількох хлопчиків- сажотрусів, то йому спало на думку, що, може, рада з якоїсь незрозумілої примхи вирішила взяти до уваги цю незначну обставину, яка, на його думку, зовсім не стосувалася справи. У такому разі, це було щось не схоже на їх звичайний спосіб дії.»; «Малого Олівера, на превелике його диво, звільнили від ув’язнення і наказали вбратися в чисту сорочку. Не встиг він проробити цю незвичайну для нього гімнастичну вправу, як міс¬тер Бамбл власноруч приніс йому миску каші зі святковим де¬сертом — двома з чвертю унціями хліба. Не витримавши такого розкішного видовища, Олівер гірко заплакав, цілком природно гадаючи, що рада, очевидно, поклала вбити його для якоїсь по¬треби, бо інакше не почала б годувати, мов на заріз».
  •  Засіб контрастів: життя Олівера у злодіїв і життя в містера Бра- унлоу та в місіс Мейлі й Рози. Прийом прямого авторського втру¬чання, авторської оцінки явищ і подій: «Хотів би я, щоб якийсь угодований філософ, їжа і питво котрого перетворюються в ньо¬му на жовч, чия кров холодна як лід, а серце справжнє залізо,— хотів би я, щоб він поглянув, як хапав Олівер Твіст вишукані наїдки, якими погидував навіть пес. Я б хотів, щоб цей філософ бачив, з якою дикунською пожадливістю роздирав голодний хлопець ці шматки. Але ще дужче хотілося б мені побачити, як цей філософ із такою самою насолодою уминає таку ж страву».
  •  Як би ви охарактеризували англійське суспільство 30-х років ХІХ ст. (оберіть із запропонованих визначень або дайте своє): контрасти та протиріччя, гармонійне, справедливе, недоскона¬ле, жорстоке, тиранічне, загниваюче, корисливе, революційне, консервативне та ін.?
  •  Назвіть представників різних верств англійського суспільства, яких зображено у творі Діккенса.

V. Домашнє завдання

    Скласти характеристику художньої моделі англійського суспільства, дібрати засоби її створення в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».

VI. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

 ♦ Найбільше мене вразив використаний автором прийом художнього зображення.

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення________

Тема. Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездуховності суспільства в романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Розвінчання, «деромантизація» злочинного світу

Мета: показати учням огидність злочинного світу, антигуманних учинків героїв, майстерно зображених у романі письменника; розвивати навички характеризування героїв, висловлювання своїх суджень про них; виховувати на засадах гуманізму неприйняття зла та злочинства. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності.

     Як стають злочинцями? Одні потрапляють у дуже складні життєві ситуації і, залишившись без засобів до існування, змушені йти на злочин; інші потрапляють під негативний уплив, ще інші стають жертвами свого заздрісного, зіпсованого характеру. Шляхи різні, а кінцевий результат один — покарання від суспільства, від Бога чи від самого себе через моральні страждання. Та чи всі за скрутних обставин стають на злочинний шлях? Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

       1. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

            ♦ На які умовні групи ви б розподілили негативних персонажів роману «Пригоди Олівера Твіста»? (На чиновників, зовні добропорядних, а по суті — злочинців; на злочинців за характером; на дітей, які стали злодіями через безвихідь; на злочинців, які розуміють своє становище, що їх обтяжує,— вони ще не втратили людської гідності.)

            ♦ Назвіть представників цих груп і стисло їх схарактеризуйте, навівши цитати з тексту.

                   • Члени опікунської ради робітного дому — бездушні, жорстокі, жадібні до наживи за

                      громадський кошт:

                   • Судді — недалекі, нерозумні, жорстокі, бездушні, байдужі до долі людей:

                   • Трунар Соуерберрі і його дружина; містер Бамбл, місіс Менн та ін.— жорстокі,
                      жадібні, безсердечні.

                   • Дорослі злодії Феджін, Сайкс, Монкс та ін.— жорстокі, цинічні, немає нічого святого в
                      душі, вбивці; залучають дітей до злочинних справ.

      2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». Зробіть висновки зі спостережень над текстом, характеризуванням героїв.

       • Автор гнівно засуджує жагу до наживи, холодний розрахунок та бездуховність представників
           суспільства — злочинців прихованих та очевидних.

       • Письменник «деромантизує» злочинний світ, викриваючи його огидність та відворотність.

       • Автор показує, що і в найскладніших умовах у людини є вибір.

       • Письменник закликає людей простягати руку підтримки знедоленим, щоб не дати їм схибити,
          зійти з правильного шляху.

V. Домашнє завдання

    Схарактеризувати героїв повісті, проаналізувати, вмотивувати їх поведінку, підтвердити свої думки цитатами з тексту.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  Продовжте речення:

        • Мене найбільше вразило.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення__________

Тема. Провідні засоби індивідуалізації персонажів роману «Пригоди Олівера Твіста». Характеристика образу Олівера Твіста. Соціальна дієвість творчості Діккенса

Мета: допомогти учням з’ясувати ідейно-художні особливості образу головного героя роману, майстерність автора у змалюванні образу, провідні засоби індивідуалізації персонажів твору; розвивати навички характеризування героїв, висловлювати свої думки про них; аналізувати художні засоби й авторські прийоми індивідуалізації персонажів; виховувати оптимістичне світобачення, критичне мислення, кращі людські якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, МП.

Тип уроку: комбінований.

Діккенс постійно закликає до вдосконалення духу...

                           Дж. Оруелл

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

   «Діккенс постійно закликає до вдосконалення духу.» — говорив Дж. Оруелл (звернення до епіграфа уроку). Так, у маленького бідного хлопчика Олівера Твіста, який зростав у таких жахливих умовах, є чого повчитися навіть дорослим. І перш за все — сили духу, терпіння, стійкості, людської гідності. Про це поговоримо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми та мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

     1. Віра Чарльза Діккенса в людину була безмежною. Він виробив навіть власну моральну філософію, одне із положень якої — твердження, що все може сприяти моральному вдосконаленню людини: і перемоги, і поразки, і злидні, і багатство, і любов, і дружба, і родинне щастя — так само, як їх відсутність та самотність. Щоправда, це може реалізуватися за наявності у неї морального інстинкту, вродженої схильності творити добро, уміння бути відкритою, вдячною світові за все, навіть за погане, готовності віддавати себе іншим. Письменник не сумнівався, що всі ці якості є в людини, і вони обов’язково мусять узяти гору над темними силами в людській душі. Ось чому Олівер Твіст виходить переможцем у творі, а його ворогів жорстоко й заслужено покарано.

Розглянемо образ Олівера Твіста детальніше.

       2. Складання «анкети» героя роману

       3. Евристична бесіда

♦ Коли вперше Олівер виявив стійкість, жагу до життя? (Ще за народження, бо ніхто не турбувався, щоб він вижив.)

♦ Як ставився герой до голоду, до знущань і побоїв? (Терпляче, покірно)

♦ З чим не змирився хлопець і проти чого несподівано запротестував, дав відсіч кривдникові? (З образою пам’яті матері; почав бити іншого помічника трунаря Ноя, старшого й сильнішого за нього хлопця.)

♦ Які почуття переживав Олівер, коли злодії його викрали у містера Браунлоу? (Сором, бо люди, які до нього добре поставилися, могли подумати, що він їх зрадив.)

♦ Що, крім добробуту, хороших умов життя, побачив і відкрив для себе Олівер Твіст, перебуваючи у місіс Мейлі? (Красу природи, почуття вдячності близьким йому людям, відповідальності за них.)

     4. Проблемне питання

         ♦ Чи можна, на вашу думку, чого повчитися в Олівера Твіста сучасному читачеві?

     5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Якими є провідні засоби індивідуалізації персонажів у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста»?

        • Загострена одноплановість характеризування героїв.

        • Індивідуалізоване мовлення.

        • Індивідуалізовані портрети.

    6. Виділіть головні думки з розповіді й зробіть висновки. Персонажі роману легко поділяються на героїв і лиходіїв, причому перші обов’язково піднесено ідеальні, безгрішні та правильні, а другі — зловісні, похмурі й маніакальні. До представників першої групи належать, крім самого Олівера Твіста, містер Браунлоу, місіс Мейлі та її названа дочка Роза, доктор Лосберн, місіс Бедвін. Усіх їх об’єднують одні й ті самі риси: жертовність,сентиментальність, чутливість, м’яка, неагресивна вдача й добрий гумор. Вони милі, приємні люди, які вміють співчувати й відгукуватися на чужий біль. Разом із тим ці герої різні. Місіс Мейлі — практична, розсудлива, зі становими забобонами (забороняє синові одружуватися з розою через її невідоме, «темне» походження); роза — чиста, наївна, самовіддана дівчина, готова пожертвувати щастям заради спокою своєї благодійниці; містер Браунлоу — дивак (посеред вулиці читає книгу, нічого не помічаючи навколо себе, «наче сидів у кріслі у своєму кабінеті» замість того, щоб вимагати для Олівера покарання чи принаймні хоча б підозрювати його, він залишає хлопчика у себе). Лікар Лосберн — детектив за покликанням, діяльний, енергійний, може потрапляти через це навіть у небезпечні ситуації. Героям позитивним протистоять негідники: Феджін, Білл Сайкс, Монкс, містер Бамбл та ін. Злодії, награбувавши грошей, здатні тільки пиячити або битися одне з одним. Вони боягузи й здатні на зраду. Їх побут, кімната з павуками й мишами, з трухлявими віконницями, хаосом і занедбаністю найкраще характеризують примітивізм їх духовного світу.

Незважаючи на багато спільних рис, ці герої також усі різні. Феджін — хитрий лицемір, який очолює банду кишенькових злодіїв. Його мова улеслива, коли заманює новачків, удавано ласкава («Старий єврей усміхнувся, низько вклонився Оліверові й, стискаючи його руку, сказав, що сподівається з часом ближче зійтися з ним»; «— Любі хлоп’ята, любі! — сказав єврей.— Що ж ти приніс, Пронозо? — Двоє гаманів,— відповів молодий джентльмен») Разом із тим він радіє, що повісили п’ятьох його спільників, і тепер не треба ні з ким ділити здобич, ніхто його не викаже поліції.

Білл Сайкс — грубий, жорстокий убивця, у якого не залишилося нічого людського. Навіть його пес такий самий «злочинний». Злочинець не має жалю ні до жінки, яка його віддано кохала, ні до своїх спільників («Ти ніколи нічого не чуєш,— злісно засміявся Сайкс,— підкрадаєшся і зникаєш нечутно, щоб ніхто не помітив. Шкода мені, що ти не був тим собакою, Феджіне, за півхвилини до цього!», «Із мене тобі не вдасться насміятись, хіба що на шибениці. Я тебе тримаю за хвіст, і щоб я пропав, коли випущу. Пам’ятай! Як я встрягну, то потягну й тебе за собою!»)

     

V. Домашнє завдання

   Схарактеризувати героїв твору, проаналізувати засоби їх індивідуалізації.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 Завершіть речення.

       • В Оліверові Твісті мене вражає.

Урок № _____                                                                                                     Дата проведення________

Тема. Специфіка зображення, влучність характеристики різних суспільних верств Англії 30-х років ХІХ ст. у романі Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста». Ч. Діккенс як майстер іронії та сарказму.

Мета: допомогти учням глибше осягнути індивідуальний стиль письменника, майстерне використання ним іронії та сарказму; розвивати навички аналізування індивідуального стилю письменника, виділення засобів комічного, з’ясування їх ролі у творі; виховувати кращі людські якості, гуманістичне світобачення, несприйняття зла, естетичні смаки. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Чарлз Діккенс мріяв про високоморальне суспільство і ставив собі за мету виховання такого суспільства. Він орієнтувався на читання його книг уголос, у колі рідних і друзів, як було прийнято у «вікторіанській» Англії. Для розвитку та зміцнення цієї просвітительської моральної традиції він заснував у 1850 році журнал «Домашнє читання», був його редактором і найголовнішим автором. Турбота письменника про підвищення рівня загальної та читацької культури помітна і в тематиці діккенсівських творів, і в їх соціальній спрямованості, і в його індивідуальному стилі, про що ми й говоритимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

     1. Роман Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» — ще одна спроба автора показати сучасникам тіньові сторони життя й не тільки розчулити, але й примусити замислитися над їх першопричиною. Письменник бачить початок зла не у фактичних таємницях походження Олівера, а в соціальних законах часу. Твір деякою мірою став відповіддю молодого Діккенса-ліберала на новий закон про бідних, прийнятий британським парламентом у 1834 році. Здавна турбота про бідних, сиріт, немічних, самотніх старих була в Англії справою церкви й релігійної громади. Із запровадженням нового закону й без того куца парафіяльна благодійність перетворилася на глум над самою ідеєю милосердя. Притулок для бідняків, робітний дім у більшості парафій перетворився на справжню в’язницю, на місце невимовних страждань. Найтяжчою в цих умовах була доля дітей. Утім, щоб звільнити парафію від зайвого клопоту і витрат, зацікавлена й жорстока доглядачка «дитячої ферми» місіс Менн і тупий служака, парафіяльний сторож Бамбл, і шановані члени опікунської ради, які готові були передати Олівера садистові-сажотрусу, що замучив уже не одну дитину.

Моторошні сцени перебування малого Олівера в робітному домі Діккенс супроводжує авторським коментарем, головна інтонація якого — вбивчий сарказм та іронія.

       2. Словникова робота

      Іронія — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному чи навіть у захопленому тоні, а мається на увазі зовсім протилежне.

Іронія Діккенса здіймає його творчість у таку височінь, де вона непідвладна плинові, де вона стає вічною».

      Сарказм — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображуваних явищ і людей. Сарказм близький до іронії, але не має переносного (прихованого) значення, виражається більш прямо. Крім того, для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою і злістю. Він спрямовується здебільшого на явища небезпечні, негативні.

      3. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

             Доберіть приклади іронії та сарказму в тексті, з’ясуйте їх роль для розкриття ідеї роману. («Після цього молоді джентльмени з люльками в зубах обступили Олівера й почали міцно стискати руки, а особливо ту, у якій він тримав свого клуночка» — «молоді джентльмени» — це діти-злодії, учні старого Феджіна (автор іронізує), та ін.)

     4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

  • У чому специфіка зображення Діккенсом різних суспільних верств Англії 30-х років XIX ст.?

  •  У різкому поділі на позитивних та негативних.
  •  У відкритій авторській позиції щодо зображуваних явищ.
  •  У широкому використанні іронії, сатири та сарказму.
  •  У спрямованості на моральне виховання суспільства.

    5. Визначте характерні риси твору Ч. Діккенса

• Дослідження причин та умов формування характерів, розкриття особистості персонажів через взаємини з іншими людьми, виявлення «потаємних» та «явних» причин їх вчинків.

• Увага до внутрішнього світу героїв і разом із тим тенденція до їх схематизації, гротескного шаржування, до підкорення характеру персонажа певній ідеї.

• Підкреслення протиставлення довірливих, добрих душ злим, негативним (або двом началам у душі).

• Використання іронії, сатири, гротеску.

• Детальні описи зовнішності персонажів, їх житла, мови, подробиць побуту.

• Насиченість оповіді символами; одухотворення світу речей, пов’язаних зі спогадами, переживаннями героїв.

  1.  Творче завдання.  Продовжте історію Олівера Твіста за умови:

а) його не прийняли в будинку місіс Мейлі;

б) не відкрилася таємниця його народження;

в) містер Браунлоу не взяв участі в долі Олівера.

V. Домашнє завдання

Підготуватися до контрольної роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  Продовжте речення:

     • Індивідуальний стиль письменника Діккенса здається мені.

Урок № _____                                                                                                   Дата проведення_________

Тема. (КР) Контрольна робота з теми «Творчість Ч. Діккенса»

Мета: виявити рівень знань, умінь учнів з теми для контролю та корекції; розвивати пам’ять, зв’язне писемне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати кращі людські якості.

Оснащення: тестові завдання (2 варіанти).

Тип уроку: контроль й корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми та мети уроку.   Мотивація навчальної діяльності

III. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

      1. Інструктаж до виконання тестових завдань

      2. Виконання контрольної роботи (виконуються всі завдання)

Варіант І

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Визначте, кому з героїв роману Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» належить цей портрет: «Старий джентльмен із напудреним волоссям і золотими окулярами мав дуже поважний вигляд. На ньому був темно-зелений сурдут із чорним оксамитовим коміром і білі штани, а під пахвою він тримав елегантного бамбукового ціпочка. Він взяв із рундука якусь книгу й так заглибився у читання, немовби сидів у кріслі в своєму затишному кабінеті».

    а) Феджін;   б) Монкс;      в) Браунлоу.

2. Для якого злочину потрібен був Сайксові Олівер Твіст?

а) Щоб пограбувати будинок;

б) щоб обкрадати кишені перехожих;

в) щоб допомогти втекти із в’язниці товаришам по злодійському ремеслу.

3. Хто з героїв роману спочатку віддав Олівера Твіста до рук злочинців, а потім урятував?

    а) Роза; б) Ненсі;   в) місіс Мейлі.

4. Який засіб комічного використаний у цих рядках твору: «Цнотлива леді (доглядачка робітного дому місіс Корней) завагалася, міркуючи, чи пристойно буде мати побачення з містером Бамблом за зачиненими дверима»?

     а) Іронія;   б) сатира;     в) сарказм.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

   1. Схарактеризуйте образ Олівера Твіста з роману Ч. Діккенса «Пригоди Олівера Твіста».

   2. З’ясуйте, у чому полягає «деромантизація» злочинного світу в романі Ч. Діккенса «Пригоди
       Олівера Твіста».

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

    1. Складіть тези до теми «Ч. Діккенс — один із представників соціальної прози XIX ст.».

     2. Продовжте історію Олівера Твіста.

Варіант ІІ

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. З’ясуйте, чий це портрет: «Вона мала таку ніжну й гармонійну статуру, була сама така тиха й ласкава, така чиста й хороша, що, здавалося, її створено не для землі й не для людей. В її глибоких темно-синіх очах і на її чистому чолі світився шляхетний розум, дивний для її молодих дівочих літ, а проте привітність і доброта, тисячі відблисків світла, що осявали її лице й не залишали на ньому жодної тіні, а головне, усмішка, мила, радісна усмішка були створені для сім’ї, для миру й щастя біля домашнього вогнища».

       а) Ненсі;        б) Рози;        в) місіс Мейлі.

2. Чому Монкс хотів, щоб Олівер Твіст став злочинцем?

а) Щоб не ділитися з ним спадком;

б) щоб помститися за зраджену матір;

в) щоб отримати від Феджіна винагороду за ще одного його «помічника».

3. Через що дуже переживав Олівер Твіст, коли Ненсі викрала його від містера Браунлоу й повернула до злочинців?

а) Що він тепер позбавлений розкішного життя;

б) що тепер він позбудеться свого спадку;

в) що містер Браунлоу подумає, нібито він зрадив його, обманув.

4. Який основний засіб комічного використаний у наведених рядках твору: «Сім з половиною пенсів на тиждень для дитини чи не забагато? На сім з половиною пенсів можна вкрай пошкодити дитячий шлунок. Стара вихователька. не тільки добре знала, що корисно для діточок, але також добре розуміла, що вигідно для неї самої. Тому більшу частину тижневої платні вона обертала на власну користь, а молоде парафіяльне покоління призвичаювала до економії, ще суворішою за ту, що була встановлена парафією»?

      а) Іронія;        б) сарказм;    в) сатира.

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

       1. Змалюйте образ одного з представників злочинного світу в романі Ч. Діккенса «Пригоди
           Олівера Твіста».

       2. З’ясуйте, у чому полягає соціальна дієвість творів Ч. Діккенса.

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

      1. Напишіть тези до теми: «Творчість Ч. Діккенса як одна з вершин англійської літератури».

      2. Продовжте історію Олівера Твіста за умови, що його не прийняли в домі місіс Мейлі.

IV. Підбиття підсумків уроку

УРОК № 23

Тема. Ф. М. Достоєвський. Життєвий і творчий шлях митця. Творчість Ф. М. Достоєвського як одна з вершин російської та всесвітньої літератури. Філософські, етичні й естетичні погляди письменника та їх утілення в художніх творах

Мета: ознайомити з основними віхами життя й творчості Ф. Достоєвського, його світоглядними позиціями та морально-етичними переконаннями, зацікавити творами письменника; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, лаконічно висловлювати власні думки з приводу почутого, навички роботи з книгою; виховувати гуманізм, цілеспрямованість, почуття справедливості.

Оснащення: портрет письменника, ілюстрації до біографії, виставка творів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналізування результатів контрольної роботи

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  Бесіда

       ♦ Назвіть основні принципи реалізму, його течії, представників.

       ♦ Визначте особливості розвитку російського реалізму II половини XIX століття; назвіть його найвидатніших представників.

       ♦ Запитання для допитливих та уважних: «Чим зумовлений особливий шлях розвитку російського реалізму XIX ст.?» (Особливими історичними умовами: наявністю кріпацтва, потім його скасуванням, реформами, розвитком капіталізму на десятки років пізніше, ніж у Західній Європі, та іншими чинниками.)

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

    1. Життєвий та творчий шлях Достоєвського

           1) Дитинство і юнацькі роки письменника.

           2) Початок літературної діяльності.

           3) Гурток М. Петрашевського. Арешт.

           4) Каторга.

           5) Після каторги.

           6) Останні роки життя.

           7) Еволюція світогляду письменника.

           8) Огляд творчості.

      2. Робота в парах

 Уточнення, доповнення записів. Озвучування робіт (1-2 учні)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

     Асоціативний диктант

        ♦ Запишіть риси характеру, що, на вашу думку, притаманні Ф. Достоєвському: талановитість, гуманізм, пасивність, різкість,релігійність, висока моральність, працелюбство, непрактичність, марнотратство, патріотизм.

VII. Домашнє завдання

      Повторити біографію письменника, визначити еволюцію його світогляду та творчості.
      Прочитати роман «Злочин і кара».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  •  Достоєвський для мене.

  •  Мене вразило.

  •  Якщо порівняти молодь нашого часу з молоддю доби Достоєв- ського, то.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема: Роман Ф. Достоєвського «Злочин і кара» як утілення нового поліфонічного типу художнього мислення

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст, особливості жанру роману; розвивати навички переказування частин твору, коментування та аналізування, уміння висловлювати свої думки з приводу почутого й прочитаного, обґрунтовувати їх; виховувати учнів у кращих гуманістичних традиціях.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    Незважаючи на те що літературознавці написали безліч праць про роман Достоєвського «Злочин і кара», проаналізували чи не кожне слово, і донині цей твір залишається складним та неоднозначним. До речі, ми вивчатимемо цей роман упродовж семи годин, а в японських юридичних навчальних закладах із ним ознайомлюються близько дев’яноста годин! Що ж є такого особливого в цьому творі? Спробуємо з’ясувати це сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      1. Робота в парах за біографією Ф. Достоєвського

      2. Переказування сюжету роману, створення головного «сюжетного ланцюжка»

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Більшість літературознавців вважають, що роман «Злочин і кара» створено «на підставі глибоких і сумних роздумів письменника над найважливішими проблемами часу. Достоєвського цікавлять, перш за все, моральні наслідки повсюдного збіднення, зростання злочинності й народного пияцтва, спричинені реформою 1861 року й подальшим розгулом капіталістичного хижацтва».

Головним мотивом роману «Злочин і кара» Достоєвський робить мотив падіння моральності, людського роз’єднання, зростання злочинності й трагедію «маленької людини». Він усвідомлює, що всі злочини, внутрішні страждання та метання головного героя, муки совісті й боротьба розуму та серця є відображенням конфліктів і парадоксів навколишньої дійсності.

Щодо назви твору, то в перекладі з російської символічне значення назви дещо звузилося. Російською мовою «преступление» — це ще й «переступ», перехід через межу, через яку переступати людині не можна, тобто через моральні, «неписані» закони. У своєму творі Достоєвський запропонував новий, поліфонічний тип художнього мислення. Жанр його «Злочину і кари» дехто навіть визначає як поліфонічний роман. Що це означає? У музиці поліфонія — багатоголосся. У літературі поліфонічність — «множинність самостійних і не злитих голосів та свідомостей», незалежність художніх світів, що відображають свідомість героїв.

      2. Визначення жанрових особливостей роману за допомогою інтерактивного прийому «Сонечко»

    3. Аналітичне коментування.  Прокоментуйте уривок із листа Ф. Достоєвського М. Каткову:

«Чи можу я сподіватися вмістити у Вашому журналі «Русский вестник» мою повість?..

Це — психологічний звіт одного злочину. Дія сучасна, цього року. Юнак, виключений зі студентів університету, міщанин за походженням, живе у жорстоких злиднях, з легковажності, через хиткість у поняттях, піддавшись деяким дивним «недовершеним» ідеям, що носяться в повітрі, вирішив разом вийти зі скрутного свого становища. Він зважився вбити одну стару, титулярну радницю-лихварку...

Йому зовсім випадково вдається здійснити свій намір. Майже місяць минає після того до остаточної катастрофи. Жодних на ньому підозр немає і не може бути. Саме тут і розгортається весь психологічний процес злочину. Питання, що їх не розв’язано, постають перед убивцею; непідозрювані та неочікувані почуття крають його серце. Божа правда, земний закон беруть своє, і він закінчує тим, що змушений сам на себе донести. Вимушений, щоб хоча і загинути на каторзі, але приєднатися знову до людей; почуття розірваності з людством, що відчув він одразу ж після скоєння злочину, замучило його. Закон правди і людська природа взяли своє. Злочинець сам вирішує прийняти муки, щоб спокутувати свою справу. У повісті моїй є, окрім того, натяк на ту думку, що юридичне покарання за злочин значно менше лякають злочинця, ніж гадають законодавці, почасти тому, що він і сам його морально потребує.»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

    Знайдіть «точки дотику» роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» та таких висловлювань письменника:

        • «Я не хочу і не можу вірити, щоб зло було нормальним станом людей»;

        • «Добро залишиться завжди, тому що воно є потребою особистості».

VII. Домашнє завдання

    З’ясувати історію задуму роману, його жанр, новаторство письменника; дібрати матеріали для вікторини за змістом твору.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Урок  № _____                                                                                                        Дата проведення________

Тема: Філософські, соціальні, психологічні й морально-етичні ідеї роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета: допомогти учням глибше засвоїти провідні ідеї твору, виражені в художніх образах; розвивати навички визначення основних думок, висловлювання та обґрунтування своїх міркувань; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Кожна людина мусить бути людиною і ставитися до інших, як людина»,— ця істина, висловлена Достоєвським, близька до біблійної, актуальна і в наш час. Письменник-гуманіст прагнув, щоб такої думки дотримувалися, так чинили і політики, і влада, і звичайні громадяни одне щодо одного. Ідеї, які письменник проводить у своєму романі, ми розглянемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

       1. Робота в парах

            Складання запитань за змістом роману, озвучування кращих, найцікавіших запитань.

       2. Міні-тестування

1) Задум роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» виник.

      а) під впливом спостереження за навколишньою дійсністю;

      б) з досвіду власного життя й міркувань;

      в) на основі конкретного випадку, про який прочитав у газеті.

2) За жанром роман Ф. Достоєвського є.

       а) детективно-реалістичним; б) соціально-психологічним;в) філософсько-психологічним.

3) У чому полягає новаторство Достоєвського?

     а) У змішанні стилів, родів і напрямів; б) у поліфонізмі роману;в) у політичній злободенно

4) Які вставні конструкції є у романі?

     а) Щоденникові записи героя;      б) вставні оповідання;       в) лист, сон.

5) Кого Раскольніков порівнює, ставить на один щабель із моральністю?

     а) Соню й сестру Дуню;   б) матір та Катерину Іванівну;   в) Разуміхіна й Порфірія

6) Раскольніков вірив.

     а) у силу розуму й тверезого розрахунку;

     б) у силу особливих впливів і збігів;

     в) у силу серця, власної інтуїції.

V. Формування вмінь та навичок

     1. Робота в групах. Дослідіть ідеї твору за допомогою тексту, підручників, додаткової літератури у групах.

    Завдання:

I група визначає філософські ідеї роману «Злочин і кара»;

II група визначає соціальні ідеї твору;

III група визначає психологічні ідеї твору;

IV група визначає морально-етичні ідеї роману.

   2. Повідомлення про результати роботи груп

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  Проблемне питання

      • Чи не робить значна кількість ідей роман складним філософським трактатом, чи не позбавляє художності?

VII. Домашнє завдання: Повторити особливості філософських, соціальних, психологічних й морально-етичних ідей твору; дібрати цитати до образу Раскольнікова.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

• Щодо теорії сильної особистості, «надлюдини» я вважаю.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема: Еволюція образу Раскольнікова та розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини» в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета:допомогти учням простежити розвиток образу Раскольнікова, визначити авторське та особисте ставлення до персонажа та його ідей; розвивати навички роботи з текстом, характеризування образів у їх динаміці, уміння висловлювати свої думки, обґрунтовувати їх на основі життєвих спостережень; виховувати гуманізм, кращі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Мудрець давніх часів, байкар Езоп сказав: «Погано стане всім людям, коли кожен вимагатиме свого». Герой роману Достоєвського «Злочин і кара» Раскольніков вирішив «урятувати світ», створивши теорію «сильної особистості», якій дозволено те, що заборонено решті людей, і випробував її на собі. Якими якостями повинна бути наділена та «надлюдина», щоб мати право розпоряджатися життям інших, судити винних і невинних? Над цим питанням та багатьма іншими ми й працюватимемо сьогодні.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Заповнення таблиці «Ідеї твору Ф. Достоєвського “Злочин і кара”»

V. Формування вмінь та навичок

     1. Слово вчителя з елементами евристичної бесіди

  •  Де відбувається дія твору.

         ♦ Охарактеризуйте Петербург, яким він постає в романі.

         ♦ Згадаймо портрет Раскольнікова. («...Він був напрочуд гарний з себе, з прекрасними темними очима, темнорусявий, стрункий, на зріст вище середнього». Був дуже погано вдягнений.)

        ♦ Доведіть, що спочатку Раскольніков був скромною, інтелігентною людиною, гарним студентом, здатним співчувати чужому горю.

       ♦ З якою метою герой задумав учинити злочин, убити стару лихварку?

       ♦ Що принесла Раскольнікову його «спроба»? (Відчай і страждання)

       ♦ Чи міг би злочин не відбутися? (Міг би, адже герой випадково дізнався про те, що сестри лихварки не буде ввечері; він випадково почув розмову в трактирі про Альону Іванівну; з іншого боку, одержима ідеєю людина все одно прагне її втілити.)

       ♦ Чи були люди, які думали так само, як Раскольніков? Наведіть цитати з тексту. (Студент і офіцер у трактирі)

       ♦ Що не врахував Раскольніков у своїй теорії «надлюдини»? (Насильство над власною душею, муки совісті. Бажаючи привести людство й окрему людину до щастя, Раскольніков запропонував шлях до «світлого майбутнього» через нещастя, через насильство.)

       ♦ Яким може бути символічне значення прізвища головного героя роману? (Раскольніков — від «раскол», роздвоєння в душі: «раскольнічество, раскольнік» — відступник від віри.)

       ♦ Кому першому Раскольніков зізнається у злочині й чому? (Соні, у неї він запитує, що робити, як жити далі, хоча перед цим кілька разів поривався йти в поліцію із зізнанням.)

       ♦ Чи одразу Раскольніков прийшов до каяття? (Ні, навіть після суду й вироку він вважав, що не має «особливої страшної провини». Тільки поступово, аналізуючи свої вчинки, розмірковуючи над своїм жахливим сном про «світову язву-моровицю», він почувається здатним до каяття і відродження, особливо під впливом благодатної та всепрощенської любові Соні.)

      2. Аналізування етапів еволюції образу Раскольнікова       

             Запишіть та поясніть еволюцію образу Раскольнікова за етапами.

Добра, розумна людина - теорія «сильної особистості» - задум злочину - здійснення подвійного вбивства - докори сумління, рішення під впливом Соні зізнатися - зізнання, каторга - роздуми та каяття, прихід до Бога.

VI. Домашнє завдання

    Проаналізувати образ головного героя (з урахуванням його складності й суперечливості).

VII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

   ♦ До Раскольнікова я ставлюся.

   ♦ Теорія «сильної особистості» і в наш час.

   ♦ Мене дивує (вражає).

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. Система образів роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара». Розкриття складності та суперечливості духовного світу людини

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художні особливості твору, майстерність автора у зображенні складності духовного світу людини; розвивати навички аналізування художнього тексту, розкриття психології героїв, уміння порівнювати літературні явища з життєвими, висловлювати свої міркування та обґрунтовувати їх; виховувати повагу до загальнолюдських життєвих цінностей, прагнення їх дотримуватися.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок (урок-дослідження).

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Достоєвський довіряв уважному і вдумливому читачеві і тому багато не договорював, розраховуючи на духовне прилучення читача до свого світу»,— писав академік Д. Лихачов.

Читацька думка, читацька оцінка стають необхідною умовою розуміння теорії Раскольнікова та його самого, інших героїв, душі яких сповнені протиріч, страшних, нелюдських, але досить переконливих аргументів. Сьогодні на уроці ми спробуємо дістатися до глибинної суті протиріч, які роз’ятрюють душі героїв, змушують їх до тих чи інших дій і вчинків.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань   Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

  1.  Складіть схему шляхів розвитку Раскольнікова, еволюції його образу.

V. Формування вмінь та навичок

     1. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

          1) Визначення «двійників» головного героя та його «антиподів»

          2) Розподілення героїв роману за теорією Раскольнікова на людей «звичайних» і «незвичайних»

      3) Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

 Складіть порівняльну характеристику образів Раскольнікова і Соні Мармеладової.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  Міні-диспут на тему «Чи має рацію Достоєвський, стверджуючи: «Світ необхідно змінити, почнемо з себе. Я вважаю, що світ потрібно змінити, але. перший крок у тому, щоб почати саме з себе»?»).

VII. Домашнє завдання

   Повторити особливості системи образів роману в усій її складності, суперечностях та взаємозв’язках.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • Я зрозумів (-ла), що.

  • Найскладнішим на уроці було.

  • Мені запам’яталося.

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення________

Тема. Співвідношення «злочину» і «кари», семантика й символіка назви роману «Злочин і кара»

Мета: систематизувати й узагальнити вивчене; простежити пошуки ідеалу автором роману та його героями; показати значення роману як філософсько-психологічного, поліфонічного твору; розвивати навички узагальнення, виокремлення головного й деталей, висловлювання своєї думки та її доведення; виховувати потребу у творенні добра, у дотриманні загальнолюдських моральних норм.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    «Любов багато терпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не підноситься, не пишається, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а втішається істиною, усе покриває, усьому вірить, на все сподівається, усе переносить. Любов ніколи не закінчується. Тепер є ці три: віра, надія, любов; але любов з них найбільша»,— так говориться у Біблії, Книзі Книг (1-е Послання до коринфіян 13; 4-13). Ми недаремно звернулися до Святого Письма, адже людство виробило не так уже й багато істин, і усвідомлювалися вони поколіннями щоразу по-своєму, як і кож¬ною людиною також. Ці істини укладені в моральних законах: «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Возлюби ближнього свого як самого себе.» Протягом попередніх уроків ми простежували процес пошуку «людини в людині», осягнення нею істини. Якою ж є позиція самого автора, яку істину осягнув він і хотів донести до читачів? Про це — сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Узагальнення та систематизація вивченого

  1.  Композиційне порівняння. Заповніть та прокоментуйте таблицю «Злочин і кара».

   2. Евристична бесіда

      ♦ Чи погоджуєтесь ви з думкою, що покарання Раскольнікова почалося задовго до злочину?

      ♦ Чи можна докори сумління героя вважати його головним покаранням?

      ♦ Чому після зізнання Соні герой почувався більш нещасним

      ♦ Про яку любов ідеться? (Християнську любов до ближнього)

      ♦ Чи можна Свидригайлова вважати художнім антиподом Раскольнікова? Чому?

      ♦ Чому Раскольніков ставить поряд (за моральністю) Соню Мармеладову та свою сестру Дуню?

      ♦ Якими є роль і місце автора в романі «Злочин і кара»?

    3. Значення і символіка назви роману Ф. Достоєвського зрозумілі, досить прозорі: «Злочин і кара». Ці слова стали своєрідним крилатим висловом, афоризмом. Але вони не є однозначними. Як ми вже згадували, мовою оригіналу «преступление» — преступление, переступ через певну, дозволену християнську загальнолюдську межу. А от слово «наказание» (крім значення «покарання, кара») має ще й значення «наказу, побажання, остороги, перестороги».

     4. Конкурс на кращу назву книги українською мовою. Ураховується точність, благозвучність, відображення основної ідеї.  Назву обґрунтувати. («Переступ і осторога», «Пересторога злочину», «Покарання душі за злочин» та ін.)

     

      5. Самостійне аналізування запропонованої вчителем інформації

V. Домашнє завдання

     Підготуватися до контрольної роботи (твору).

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• З вивченої теми для мене найцікавішими були такі форми роботи, такі проблеми, як.

• Я поділяю (не поділяю) думку митців і літературознавців про те, що.

• Твір Ф. Достоєвського близький сьогоденню тим, що.

Урок  № ___                                                                                                        Дата проведення________

Тема. (РМ) Контрольний твір-роздум за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета: виявити рівень розуміння змісту, ідейно-художніх особливостей твору; розвивати образне, аналітичне мислення, зв’язне писемне мовлення, уміння висловлювати свої судження й аргументувати їх; виховувати високі моральні якості, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього, художній текст.

Тип уроку: розвиток мовлення.

ХІД УРОКУ

I.  Організаційний момент

II. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ.  Розвиток мовлення

    1. План роботи

      1) Оголошення тем для написання творів

      2) Інструктаж; коментування вчителем тем твору

      3) Виконання роботи

    2. Теми для творів

       1) Істинні й хибні мотиви злочину Раскольнікова (за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»).

       2) Суперечливість теорії «крові по совісті» та образу Родіона Раскольнікова з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

      3) «Злочин і кара» Ф. Достоєвського як поліфонічний роман ідей.

      4) Специфіка образу Петербурга у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

      5) Світоглядно-естетичні позиції Ф. Достоєвського, їх новаторське втілення в його творчості.

IV. Домашнє завдання

    Підготуватися до контрольної роботи (тестування).

V. Підбиття підсумків уроку

Урок №

Тема. (КР) Контрольна робота за романом Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Мета: повторити, систематизувати й узагальнити вивчений матеріал; виявити рівень знань, умінь та навичок учнів з метою контролю і корекції; розвивати пам’ять, аналітичне, образне мислення, уміння зіставляти літературні явища з реаліями життя, висловлювати власні міркування та обґрунтовувати їх; виховувати гуманістичний світогляд, кращі моральні якості.

Оснащення: тестові завдання (2 варіанти).

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності

III. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

     1. Інструктаж до виконання тестових завдань

     2. Виконання контрольної роботи (виконуються всі завдання)

Варіант І

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. З’ясуйте, чий це портрет у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»: «…він був напрочуд гарний із себе, з прекрасними темними очима, темно-русявий, стрункий, на зріст вище середнього».

     а) Раскольнікова;      б) Лужина;  в) Порфирія Петровича;

2. Який страшний сон наснився Раскольнікову?

     а) Про те, що мертва лихварка прийшла по його душу;   б) про те, як били бідну конячину;

     в) про те, що його злочин розкрили.

3. На які два розряди ділив усіх людей головний герой роману?

4. Продовжте речення: «Жанр твору Ф. Достоєвського «Злочин і кара» — .»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

  1. Схарактеризуйте образ Соні Мармеладової з роману «Злочин і кара» Ф. Достоєвського, порівняйте його з образом головного героя.

  2. Визначте риси новаторства у творчості Ф. Достоєвського.

Високий рівень (максимально — 4 бали) Виконайте одне із завдань.

    1. Висловіть свої судження про теорію сильної особистості, «надлюдини» та її розвінчання в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

    2. Розкрийте символіку назви роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара», зазначте співвідношення у творі «злочину» і «кари».

Варіант ІІ

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. З’ясуйте, чий це портрет у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»: «Це був надзвичайно веселий і компанійський хлопець, добрий до простоти. Проте за цією простотою ховались і глибина, і гідність. Був він розумний, хоч і справді часом дуже простуватий! Іноді він буянив і мав славу силача… жодні невдачі його ніколи не бентежили, і ніякі погані обставини, здавалось, не могли пригнітити його»:

       а) Раскольнікова;    б) Разуміхіна;   в) Лужина.

2. Хто з героїв роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» зрозумів психологію Раскольнікова й причини його злочину, «вирахував його»:

       а) Порфирій Петрович;   б) Разуміхін;    в) Соня Мармеладова.

3. Хто є «двійником» головного героя роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара»?

4. Продовжте речення: «Темою роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара» є.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

   1. Розкрийте образ Родіона Раскольнікова та його еволюцію в романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

   2. Назвіть риси реалізму у творчості Ф. Достоєвського.

Високий рівень (максимально — 4 бали)  Виконайте одне із завдань.

      1. Висловіть свої судження про філософський та етичний аспекти роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара».

      2. Доведіть або спростуйте думку, яку письменник Ф. Достоєвський утверджує у своїх творах: «Кожна людина несе особисту відповідальність за зло, що панує у світі».

IV. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення_______

Тема. Л. М. Толстой. Життєвий і творчий шлях письменника, його творчість як найповніший вияв можливостей реалістичної літератури. Духовні й творчі шукання та здобутки митця Мета: ознайомити учнів із духовними та творчими шуканнями митця, зацікавити його творами й особистістю; розвивати навички роботи з книгою, сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, висловлювання своїх міркувань та оцінок; виховувати повагу до літератури, до кращих її творців.

Оснащення: портрет письменника, ілюстрації до біографії, видання творів, МП

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань.  Аналіз контрольної роботи

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

    1. Міні-лекція з елементами бесіди про життєвий та творчий шлях Толстого (МП)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру. Охарактеризуйте Л. Толстого за почутою розповіддю та складіть відповідну схему.

 

VII. Домашнє завдання

    Знати біографію Л. Толстого, відшукати в підручниках, додатковій літературі цікаві факти, про які на уроках не згадувалося (наприклад, про «толстовство», про «комуни» та ін.); прочитати I книгу роману «Анна Кареніна».

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

      • Л. Толстого я уявляю як людину.

      • Мені захотілося.

      • Я вражений (-на) тим фактом.

Урок № ____                                                                                                       Дата проведення________

Тема. Роман Л. Толстого «Анна Каретна» як художнє втілення «думки сімейної». Композиція твору та система образів.

Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художній зміст твору, його композицію та систему образів; розвивати навички визначення ключових епізодів, їх коментування, висловлення своєї думки про прочитане; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього; словники літературознавчих термінів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму». Такими словами, що давно стали крилатими, починається роман Л. Толстого «Анна Кареніна». Наступна фраза також звучить афористично: «Усе змінилося в домі Облонських». Які ж істини знайшли художнє відображення у творі великого митця, що стали предметом захоплення, обговорення, суперечок кількох поколінь читачів,— про це поговоримо на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

     1. Розповідь про Л. Толстого, його філософські й естетичні погляди та творчість

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Твори Л. М. Толстого — це художнє дослідження життя, що схоплює найважливіші сфери суспільного та особистого, побуту епохи. У ньому письменник висвітлює свої філософські, морально-етичні погляди. У 60-ті роки XIX століття, час реформ і соціалістичної кризи, Толстой написав історичний роман-епопею «Війна і мир», у якому його «думка народна» висвітлювала історію та пояснювала сучасність. Роман «Анна Кареніна» був написаний у 1870-ті роки, і головною думкою, що охоплювала не тільки сучасність, але й майбутнє країни та народу, була «думка сімейна». Уперше ідея сюжету роману виникає у Толстого ще в 1870-ті роки. Про це пише в щоденнику його дружина: «Йому уявився тип жінки, заміжньої, з вищого суспільства, але яка втратила себе. Він говорив, що завдання його — зробити цю жінку тільки жалюгідною і невинною, і як тільки йому уявився цей тип, так усі персонажі й чоловічі типи, які вимальовувалися раніше, знайшли собі місце й згрупувалися навколо цієї жінки. «Тепер мені все з’ясувалося»,— говорив він».

Але працювати над романом «Анна Кареніна» письменник розпочав тільки через кілька років. Поштовхом до початку було перечитування творів О. С. Пушкіна, якими він захоплювався. У заголовок Толстой, як і Пушкін у романі «Євгеній Онєгін», виніс ім’я та прізвище головного героя. Його Анна Кареніна, умовно кажучи,— це Тетяна Ларіна, яка переступила звичаї тодішнього суспільства й дала волю своїм почуттям. Лев Миколайович зізнавався, що Пушкін «наче розв’язав усі. сумніви». Він нібито підказував форму сучасного вільного роману.

     2. Бесіда, робота зі словником літературознавчих термінів

          ♦ Пригадаймо, що таке роман. (Роман — великий епічний твір, у якому доля особистості простежується у зв’язку з долею суспільства, епохи в художньому просторі та часі.) Толстой руйнував традиційні «відомі межі» романного жанру, коли загибель героя чи весілля ставали завершенням сюжету, крапкою в історії персонажів.

      3. Критики-сучасники закидали письменникові, що в сюжеті його твору немає стрункості, єдності, сюжетні лінії є незалежними одна від одної. Толстой підкреслював: цілісність роману не в зовнішніх фабульних побудовах, а у «внутрішньому зв’язку», що визначається загальною ідеєю. У багатьох сценах, характерах, судженнях твору витримана художня єдність і єдність авторського ставлення.

«У галузі знання існує центр,— пише Толстой,— і від нього йде незчисленна кількість радіусів. Усе завдання в тому, щоб визначити довжину цих радіусів і відстань їх один від одного». Поняття «одноцентричності» було покладено в основу філософії життя письменника. Це відбилося і в романі «Анна Кареніна», у якому створено два кола: коло Левіна і коло Анни. Коло Левіна значно ширше: його історія починається раніше, ніж історія Анни, і триває після її загибелі. Твір завершується не катастрофою на залізниці (частина сьома), а моральними пошуками Левіна і його намаганням створити «позитивну програму» оновлення приватного й суспільного життя (частина восьма).

Коло Анни Кареніної, яке можна назвати колом життя «виключень», постійно звужується, стискується й призводить героїню до відчаю; коло Левіна — коло «справжнього життя». Воно розширюється й не має чітких меж, як і саме життя. У цьому є непорушна логіка історичного розвитку, що нібито визначає розв’язку конфлікту, і співвідношення частин, у яких немає нічого зайвого. Це і є ознакою класичної ясності й простоти в мистецтві.

     4. Евристична бесіда

       ♦ Що, на вашу думку, є основою розвитку сюжету, «улюбленою мрією» самого автора? (Внутрішньою основою розвитку сюжету в романі «Анна Кареніна» є поступове звільнення людини від станових забобонів, від плутанини понять, від неправди, що мучить, призводить до роз’єднання та ворожнечі. Життєві пошуки Анни завершилися катастрофою, а Левін через сумніви та відчай виходить на дорогу до добра й правди, до народу. Він думає не про економічну чи політичну революцію, а про революцію духовну, яка, на його думку, має примирити інтереси й створити «згоду та зв’язок» між людьми. Це «заповітна мрія» автора, яку у творі висловлює Левін.)

       ♦ За яким іншим, на вашу думку, принципом, можна поділити героїв роману? (На дві нерівнозначні групи: одна, велика — ті, хто дотримується «сімейних правил», що встановлені сучасним суспільством; друга — ті, хто ці правила відкинув, переступив через них.)

       ♦ Що ж це за «сімейні правила»? (Суспільство давно мовчки по¬годилося заплющувати очі на відхід від норм сімейного життя, якщо йдеться про одруженого чоловіка. Для нього це ледь не заслуга, «геройство», ознака популярності. А заміжню жінку суворо засуджують, особливо коли йдеться не про легенький флірт, а про справжнє кохання, прагнення до особистого щастя.)

       • Як герої роману ставляться до «сімейних правил»? (Ці неписані правила приймають: Стіва Облонський, який кохає Доллі, але при цьому не пропускає жодної спідниці, і сама Доллі, і Бетсі Тверська, і мати Вронського, і Каренін. Тільки двоє героїв свідомо кидають виклик суспільству — Анна та Левін.)

      5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм». У чому ж виражається «думка сімейна» Л. Толстого?

  •  Сім’я, побудована на справжньому почутті кохання, може стати основою суспільства.
  •  Кожна людина має право на особисте щастя.
  •  За своє щастя потрібно боротися.
  •  Не можна нехтувати нормами християнської моралі й етики.
  •  Шлюб, сім’я, життя — це не лише щастя, але й, за Л. Толстим, «наймудріша справа на світі», «найважча і найважливіша справа життя».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

       • Поясніть значення епіграфа до роману «Анна Кареніна», узятого з Біблії: «Мне отмщение, и аз воздам». (Сам письменник пояснює епіграф так: «Багато поганого люди роблять самі собі й одне одному тільки тому, що слабкі, грішні люди взяли на себе право карати інших людей. «Мне отмщение, и Аз воздам». Карає тільки Бог і тільки через саму людину».)

VII. Домашнє завдання

    Знати сюжет твору, уміти визначати ключові епізоди, елементи сюжету, коментувати їх.

VIII. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

  • «Думка сімейна» для мене.

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення_________

Тема. Художній паралелізм композиції як основний художній принцип втілення проблематики роману Л. Толстого «Анна Кареніна»; особливості його стилю

Мета: допомогти учням усвідомити проблематику твору та її художнє втілення; розвивати навички виокремлення головного в постановці й розв’язанні автором проблем; висловлення власної думки про прочитане; уміння аналізувати великий епічний твір; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    Докорінно змінився і час, і люди відтоді, як був написаний Л. Толстим роман «Анна Кареніна». Проблеми також стали іншими, інколи навіть діаметрально протилежними. Але залишилися кохання, сім’я, пошуки людиною сенсу буття, свого шляху в житті. Наскільки близькою є нам проблематика твору та її художнє втілення — поміркуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      1. Складання «сюжетного ланцюжка» роману Л. Толстого  «Анна Кареніна»

      2. Визначення основних елементів сюжету роману Л. Толстого «Анна Кареніна»

           • З елементів сюжету ми визначаємо: експозицію (знайомство з героями); зав’язку першої сюжетної лінії (знайомство Анни і Вронського на вокзалі); зав’язку другої сюжетної лінії (відмова Левіну з боку Кіті); розвиток дії; кілька кульмінаційних моментів (падіння Вронського з коня та поразка його на змаганнях; признання Анни чоловікові; народження дитини і хвороба Анни; зустріч Анни із сином; освідчення Левіна); розв’язку першої сюжетної лінії (смерть Анни).

           • З позасюжетних елементів наявні портрети героїв, пейзажі та різні види опису (інтер’єр, опис сну та ін.).

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Л. Толстой писав, що своє завдання як художника він бачить «не в тому, щоб беззаперечно розв’язати питання, а в тому, щоб змусити любити життя в нескінченних проявах, які ніколи не вичерпуються».

      2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

            • Визначте проблематику роману «Анна Кареніна».

  •  Сім’ї, шлюбу (роль сім’ї у життя людини («мысль семейная» (Л. Толстой); пошуки основ міцних сімейних зв’язків: «усі щасливі сім’ї схожі між собою, кожна нещаслива сім’я нещасна по-своєму»).
  •  Кохання.
  •  Взаємин батьків і дітей (право жінки/чоловіка на життя за порухами власної душі чи обов’язок перед членами своєї сім’ї, передусім дітьми — доля Сергія Кареніна та маленької Ані).
  •  Місця людини в суспільстві.
  •  Сенсу буття.
  •  Життя та смерті.
  •  Обов’язку та відповідальності.

      3. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Учитель. Основним художнім принципом втілення проблематики роману «Анна Кареніна» є художній паралелізм. Доведіть цю тезу на прикладі першої зазначеної проблеми — проблеми сім’ї та шлюбу, зробіть висновки.

Висновки. І Каренін, і Анна були сиротами, не мали в дитинстві сім’ї. Вронський виховувався в Пажеському корпусі, адже мати, «світська левиця», займалася тільки собою. Отже, навички сімейного життя, сімейні традиції не були в них закладені змалку, і це не сприяло створенню міцних власних сімей. Велике значення мало також розвинене чи не дуже розвинене почуття обов’язку та багато інших факторів.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

    Бесіда

       ♦ Вставте у висловлювання Ф. Достоєвського пропущене слово із запропонованих і прокоментуйте: «Анна Кареніна» — сама досконалість як художній твір, що ……. так до речі, і такий, з яким не може нічого …… в європейських літературах нинішньої епохи». (Слова для довідки: а) пропустив, побачити; б) пішов, досягнути; в) з’явився, зрівнятися; г) наблизився, поліпшити.)

VII. Домашнє завдання

    Уміти характеризувати проблематику твору, аналізувати художні принципи, їх утілення в романі.

VIII. Підбиття підсумків уроку

     Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

     • З-поміж порушених у романі Л. Толстого «Анна Кареніна» проблем мені найбільше
        близька.

Урок № ____                                                                                                     Дата проведення__________

Тема. Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної з однойменного роману Л. Толстого

Мета: допомогти учням розкрити образ Анни й глибше зрозуміти його значення, дослідити майстерність автора у його створенні; розвивати навички характеризування образів, уміння визначати головне й художні деталі, висловлювати свої думки; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Між автором і головним персонажем роману складаються «непрості взаємини»: Л. Толстой співчуває Анні, але не приймає її вибору; розуміє мотиви, які штовхнули її на такий небезпечний крок, як зрада чоловікові, і відмовляється заплющувати очі на зворотний бік цього рішення.

розібратися в суперечливості й психологічній глибині образу Анни Кареніної ми й спробуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

     1. Дослідники творчості Л. Толстого стверджують, що великий вплив на письменника мав роман у віршах О. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Історія Анни Кареніної починається з того місця, де завершилася історія Тетяни Ларіної. Толстой нібито замислюється над тим, а що було б із пушкінською Тетяною, якби вона не відкинула домагань Онєгіна й порушила свій обов’язок щодо законного чоловіка. До речі, у першому варіанті роману героїню Толстого звали Тетяною.

Як і більшість персонажів твору, Анна Кареніна має своїх прототипів.

Один із них — Марія Олександрівна Гартунг (1832-1919), донька Пушкіна. Але нагадує вона Анну «не характером, не життям, а зовнішністю». Другий прототип — Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі — вона кинулася під товарний потяг.

Реальні факти дійсності не становили творчий задум автора. «Треба спостерігати багато однорідних людей, щоб створити один певний тип»,— говорив Л. Толстой.

     2. Евристична бесіда

        ♦ Як починається історія Анни і Вронського? (Герої зустрічаються на вокзалі. Їх знайомить брат Анни — Стіва Облонський. Анна їхала в одному купе з матір’ю Вронського. Вронський «відчув необхідність ще раз поглянути на неї — не тому, що вона була дуже красивою, не завдяки витонченості й скромній грації, які були в усій її поставі, але тому, що у виразі миловидного обличчя... було щось особливо ласкаве й ніжне... Ніби надлишок чогось так переповнював її єство, що мимоволі виражався то в блиску погляду, то в посмішці...» У цьому описі можна побачити початок майбутніх стосунків героїв, внутрішню силу Анни, її жагу до життя. Катастрофічність цього знайомства ніби передбачена нещастям на залізниці, коли потягом задавило сторожа.)

        ♦ Як розкривається Анна в епізодах примирення Доллі з чоловіком, знайомства з Кіті, з дітьми Доллі? (Анна мирить Доллі зі Стівою, зачаровує Кіті своєю простотою, щирістю та відкритістю; діти Доллі в захопленні від тітки.)

        ♦ Як змінюється ставлення Кіті до Анни на балу? (Кіті бачить Анну «зовсім новою» — Анна сп’яніла від захоплення, яке вона викликала в оточуючих. Кіті зрозуміла таємний, незримий зв’язок Анни і Вронського, у якого була закохана, й відчула «відчай і жах». «Так, щось чуже, бісівське й чарівне є в ній,» — сказала вона собі. Анна й сама відчула в собі щось нове, «бісівське».)

        ♦ Що ми знаємо про заміжжя Анни? (Тітка віддала Анну заміж за чоловіка, який був набагато старшим за неї. Жінка жила спокійно, розмірено, почуття ще дрімали в ній. Усю любов вона перенесла на сина. Після зустрічі з Вронським Анна намагається зосередитися на своєму сімейному житті, але це в неї не виходить. Зовнішність чоловіка, його вуха викликають в неї неприємні відчуття. Вона розуміє, що в її стосунках із Кареніним багато вдаваності, «але раніше вона не помічала цього почуття, тепер... ясно й боляче усвідомила його».)

        ♦ Чи намагається Анна боротися зі своїм почуттям? (Анна не сприймає брехні. Вона намагається боротися зі своїми почуттями, але не може, втрачає над собою контроль. Зустріч із Вронським на станції під час страшної бурі. Цей символічний образ нібито попереджає про біду та її невідворотність.)

        ♦ Які деталі свідчать про несумісність Анни та її чоловіка? (У зовнішності героїні письменник постійно підкреслює внутрішній вогонь, що одухотворює її красу, робить її привабливою: «Вогник замерехтів в її очах»; «В очах її спалахував радісний блиск»; «нестримний дрижачий блиск очей і посмішки обпалив його». Цей внутрішній вогонь дрімав у ній, «але прийшов час, і Анна зрозуміла, що вона жива, що їй необхідно любити й жити». Анна розуміє, що чоловік вісім років душив її життя, «душив усе, що було в ній живого». Автор зображує Кареніна раціональним, холодним: «кожна хвилина життя Олексія Олександровича була зайнята й розподілена», нібито він був не людиною, а машиною.)

       ♦ Чи було кохання єдиним талантом Анни? (Анна — розумна, тонка, делікатна й освічена людина. Вона багато читає, розуміється в мистецтві, може вільно говорити й про агрономію, й про розведення коней та про інші справи.)

       ♦ Як складалися взаємини Анни із Вронським на початку їх кохання? (Їх охопила пристрасть, але почуття Анни сповнені протиріч. Вона відчуває «сором, радість і жах перед цим вступом у нове життя». Коли Вронський упав на скачках, Анна зовсім утратила самовладання. Вона зізналася чоловікові у зраді. Її охопило глибоке почуття провини. Каренін наполягав на «дотриманні зовнішніх вимог пристойності». «Жити як раніше Анна не могла, як не могла й залишити сина», унаслідок чого опинилася в безвиході.)

       ♦ Прокоментуйте епізод пологів Анни. За що Анна просить у Кареніна вибачення і що відчуває після одужання? (Під час пологів Анна відчуває, що їй «залишилося жити небагато» й осмислює своє життя по-новому. Просить вибачення у Кареніна, і той

прощає її. Після одужання Анна розуміє, що так само ненавидить чоловіка, навіть за його великодушність, і що тепер вона опинилася ще в гіршому становищі, навіть жалкує, що не по-мерла.)

       ♦ Яку роль відіграє у творі опис мандрівки Анни і Вронського до Італії? (Спочатку вони були щасливими: «Анна відчувала себе безмежно щасливою». Вронський же незабаром «відчув, що в його душі піднялося бажання бажань, нудьга». Заради Анни він відмовився від кар’єри, звичайного життя; Анна заради нього полишила сина. Мандрівка раптом утратила свою чарівність, необхідно було повертатися.)

       ♦ Якою є головна мета повернення Анни в Росію? (Вона страждала від розлуки із сином і хотіла його побачити.)

       ♦ Як Анна ставилася до своїх дітей? (До дочки Анна не мала таких почуттів, як до сина. Можливо, зіграло роль відчуття провини, каяття. Крім того, «Сергійко був уже майже людина, і кохана людина; у ньому вже боролися думки, почуття; він розумів, він любив, він судив її».)

       ♦ Прокоментуйте епізод у театрі. (Повернувшись із-за кордону, Вронський поринув у своє звичне життя. Анна ж опинилася в ізоляції — вищий світ не прийняв її. Анна вирішила довести собі й усім, що байдужа до думки оточуючих. Але в театрі, коли її образили, гостро відчула свою самотність та принизливе становище. Анна у відчаї звинувачує Вронського, якого вже обтяжували її «любовні сіті».)

       ♦ Що спричинило загибель Анни? (Анна не може розібратися у своїх почуттях, вона ревнує, почувається нещасною через загальний мовчазний осуд; розчаровується в коханому. Іде на самогубство імпульсивно й необдумано.)

       ♦ Узагальніть висновки бесіди та обговорення порушених питань. (Образ Анни Кареніної розкритий автором у всій його суперечливості, із глибокою психологічною мотивацією.)

V. Домашнє завдання

    Уміти характеризувати образ Анни, висловлювати своє ставлення до нього.

VI. Підбиття підсумків уроку

        Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

♦ На мою думку, образ Анни Кареніної.

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення________

Тема. «Діалектика душі» толстовських героїв у романі «Анна Кареніна». Інші герої твору, «вищий світ»

Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості та значення образів твору; розвивати навички характеризування героїв у всій їх складності та суперечливості, зіставляти з реальним життям, особистими спостереженнями; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Я без вагань назвав «Анну Кареніну» одним із найвизначніших соціальних романів у всій світовій літературі.

Т. Манн

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

       Відомий німецький письменник Томас Манн сказав: «Я без вагань назвав «Анну Кареніну» одним із найвизначніших соціальних романів у всій світовій літературі» (звернення до епіграфа уроку). І це не дивно. адже під пером Л. Толстого ожили картини російського життя цілої епохи, усі «віяння часу» перехідної доби 70-х років XIX століття, знайшли відображення найрізноманітніші типи людей. Картину доби в особах ми відтворюватимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

      1.Те, що відбувається в нашій душі, не завжди можна описати словами: відчуття, почуття, переживання, страхи. А зобразити цей складний психічний процес — зробити таємне явним та втілити у словах — завдання надскладне. Але письменник Лев Толстой майстерно впорався із ним за допомогою різноманітних прийомів, зокрема внутрішніх монологів. «Внутрішні монологи у творах Льва Толстого,— як зазначає літературознавець В. О. Ковальов,— висвітлюють те, як його герої реагують на ті чи інші явища життя, як переосмислюють їх, з’ясовуючи для себе різноманітні життєві питання, як пізнають себе, свій внутрішній світ, як виражають своє ставлення до оточуючих та оточення, як відшукують моральні норми, щоб керуватися ними у своїй поведінці. Толстовські внутрішні монологи героїв завжди висвітлюють їх справжній душевний стан певної миті, показують їх справжні почуття, справжні бажання, справжнє ставлення до навколишнього чи оточення». Це поняття називають «діалектикою душі».

   2. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

  •  Знайдіть приклади внутрішніх діалогів героїв роману, прокоментуйте, з’ясуйте роль у творі та значення для розкриття «діалектики душі» героїв.
  •  Які ще художні прийоми допомагають авторові розкрити образи твору, «діалектику душі» героїв? (Пряма авторська характеристика, розповідь про героя)
  •  Який прийом, художній засіб ви помітили в цьому уривку, з якою метою він використовується? (Це іронія, показує насмішкувате, іронічне ставлення автора до героя й характеризує персонаж як недалеку людину, не обтяжену клопотами.)
  •  Визначте, які групи можна виокремити у зображеному в романі «вищому світі», за якими ознаками. (За ставленням до вчинку Анни; за «своїми» та «чужими» у світському товаристві та ін.)
  •  Складіть колективний портрет «вищого світу».

V. Домашнє завдання

   Характеризувати героїв роману «Анна Кареніна», визначати «діалектику душі» й засоби її зображення у творі.

VI. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

 • Із другорядних героїв найбільше мені запам’ятався, тому що.

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення_________

Тема. Автобіографічний характер образу Левіна. Образ автора у романі

Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості образу Левіна, його зв’язок із автором; розвивати навички характеризування героїв, зіставлення явищ літературного та реального життя, уміння висловлювати свої думки й обґрунтовувати їх; виховувати кращі людські якості, активну громадську позицію. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

У житті є тільки одне безперечне щастя — жити для інших.

                                                      Л. Толстой

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності
     «У житті є тільки одне безперечне щастя — жити для інших»,— писав Л. Толстой (звернення до епіграфа уроку). Як саме потрібно жити для інших — над цим замислювалися і письменник, і персонаж роману, наділений автобіографічними рисами,— Костянтин Левін. Ці питання ми й обговорюватимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

      1. У романі Л. Толстого дві сюжетні лінії, два головних герої — Анна Кареніна та Костянтин Левін. Саме вони кидають виклик суспільству, що наскрізь просякнуте обманом; проте й між собою вони — антагоністи. Перемагає Левін, а Кареніна катастрофічно програє. Чому? На відміну від Анни, Левін не тільки відмовляється дотримуватись умовностей «вищого світу», але й протиставляє їм свій ідеал.

      2. Евристична бесіда

♦ Що ми дізнаємося про Левіна під час першої зустрічі з ним у романі? Якою є мета його приїзду до Москви? (Левін — «широкоплечий, з кучерявою бородою». Мешкає в селі, поміщик. Хоча він і товаришує зі Стівою Облонським, у душі зневажає «і міський спосіб життя свого приятеля, і його службу», яку вважає дурницею, та сміється над цим. Левін не припускає байдужого ставлення до справи. Коли він зневірився в ефективності й необхідності земських зборів, то припинив їх відвідувати. Отримавши відмову від Кіті, у яку був закоханий, Левін звинувачує себе й навіть думає про те, щоб одружитися із селянкою.)

♦ Як відбувалося одруження Левіна? (Герой перебував у стані цілковитого щастя, «у стані втрати розуму, коли йому здавалося, що він і його щастя складають головну та єдину мету всього, що існує».)

♦ Як і під впливом чого змінюються погляди Левіна наприкінці твору? (Левіну інколи здається, що «від нього залежить змінити те обтяжливе, бездіяльне, штучне й особисте життя, яким він жив, на те трудове, чисте й спільне чудове життя». Коли ж герой зустрічається з простим селянином Федором під час збирання врожаю, то змінює свою думку. Його вражає «незвичайне напруження самопожертви» у праці простого народу. Тепер він думає, що саме воно — ключ до зміни і в його житті, і в житті суспільства.)

♦ Яким бачив Левін майбутнє народу? (Левін дійшов думки про необхідність змін, і в цьому побачив сенс життя: «Потрібно тільки наполегливо йти до своєї мети, і я досягну свого,— думав Левін,— і працювати, і трудитися є задля чого. Ця справа не моя особиста, а тут питання про загальне благо. Усе господарство, головне — становище всього народу, зовсім має змінитися. Замість бідності — загальне багатство, достаток; замість ворожнечі — узгодження й об’єднання інтересів. Одним словом — революція, безкровна, але велична революція, спочатку в маленькому колі нашого повіту, потім губернії, Росії, усього світу. Тому що думка справедлива не може не бути плідною».)

♦ Яку метафору використовує Л. Толстой, щоб описати пошуки героєм правди? («Тепер він мимоволі все глибше й глибше врізався в землю, як плуг, так, що вже не міг вибратися, не відгорнувши борозни».)

♦ Про що думає Левін наприкінці роману і як це перегукується з думками автора? («Життя моє тепер,— думає Левін,— усе моє життя, незалежно від усього, що може трапитися зі мною, кожна хвилина його — не тільки не беззмістовна, якою була раніше, але має безсумнівний сенс добра, який я можу вкласти в неї!» Цей «безсумнівний сенс добра» є однією з улюблених думок Л. Толстого, у цьому — оптимізм усього твору.)

♦ У чому полягає патріархальний ідеал Левіна? (Левін думає про новий тип господарювання — спільне з селянами володіння землею, дотримання одвічних правил народної моралі, які втратило освічене суспільство. Це було утопією.)

♦ Складіть загальний психологічний портрет Левіна. (Людина, схильна до постійного самоаналізування, прагне сприяти загальному благу народу, удосконаленню суспільства; хоче природного простого життя, сімейного щастя. Його девіз такий, як і селянина Фоканича, який «для душі живе, Бога пам’ятає».)

     3. Костянтин Левін — автобіографічний герой. Автор дав йому «промовляюче» прізвище, утворивши його від свого ім’я — Лев. У романі «Анна Кареніна» відсутні філософські, публіцистичні авторські роздуми, тому письменник вклав в уста улюбленого позитивного героя свої думки, ідеали, програму перетворення суспільства. Лев Миколайович сам пройшов через подвійний пошук істини — самоаналізування та «опрощення». Такий самий шлях він запропонував і рупору своєї позиції, героєві-ідеалу Левіну.

V. Домашнє завдання

      Характеризувати образ Левіна та образ автора у романі «Анна Кареніна».

VI. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

      Продовжте речення:

        • В образі Левіна мене приваблює.

        • Позиція автора в романі для мене.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення_________

Тема. Загальнолюдське значення роману Л. Толстого «Анна Кареніна»

Мета: поглибити, підсумувати й узагальнити знання учнів про твір, його ідейно-художні особливості; розвивати навички виокремлення головного, узагальнення, висловлювання власного обґрунтованого оцінювання; виховувати високі морально-етичні принципи, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого.

Що погано? Що добре? Що потрібно любити, що ненавидіти? Задля чого жити, і що таке Я? Що таке життя?.. Яка сила керує всім?

Л. Толстой

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    «Що погано? Що добре? Що потрібно любити, що ненавидіти? Задля чого жити, і що таке Я? Що таке життя?.. Яка сила керує всім?» — запитував себе Л. Толстой, як запитували себе багато поколінь людей до нього й після нього, як запитуємо себе про це ми (звернення до епіграфа уроку). У чому полягає сила й естетична привабливість творів Л. Толстого для сучасних читачів — ми й поговоримо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Систематизація, узагальнення знань

     1. Літературний диктант

♦ Де познайомилися Анна Кареніна та Вронський? (На вокзалі)

♦ Чому Кіті відмовила Левіну під час першого його приїзду до Москви? (Вважала, що закохана у Вронського)

♦ Що змусило Анну зізнатися чоловікові в коханні до Вронського? (Падіння Вронського з коня на перегонах)

♦ Чого Каренін вимагав від Анни? (Дотримуватися зовнішньої пристойності)

♦ Коли Анна попросила вибачення у чоловіка? (Під час пологів і хвороби, коли вважала, що її життя добігає кінця)

♦ Чи однаково Анна ставилася до своїх дітей? (Сергія любила більше)

♦ Що зробив Вронський заради Анни? (Відмовився від кар’єри)

♦ У мандрівку до якої країни поїхали закохані? (До Італії)

♦ Коли Левін почав розуміти життя й знаходити в ньому сенс? (Коли працював нарівні із селянами)

♦ Коли Анна почувалася найбільше «відторгненою» від «вищого світу»? (Під час відвідування театру)

♦ У сьомій частині роману Анна гине. А хто народжується? (Син у Левіна)

♦ Хто є прототипом автора в романі «Анна Кареніна»? (Левін)

     2. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

♦ Визначте образи-символи в романі Л. Толстого «Анна Кареніна». (Образи бурі, заметілі, вітру, «павутини брехні», залізниці, шляху, свічки)

♦ Прокоментуйте кожен із цих образів. (Залізниця — символ сил, ворожих людині; буря, вітер, заметіль — попередження, знамення нещастя; образи вогню, тепла, свічки пов’язані із розкриттям образу головної героїні — від блиску очей до внутрішнього стрижня.)

♦ Визначте художні особливості роману, наведіть приклади й прокоментуйте їх. (Індивідуальна мова персонажів. Мова представників «вищого світу», крім головних героїв, є одноманітною, сухою, беззмістовною. Мова Анни, Левіна, яким автор співчуває, є яскравою, образною, багатою. У романі подаються яскраві, індивідуалізовані портрети героїв, які дозволяють розкрити їх внутрішній світ. Пейзажі передають душевний стан героїв. Сни героїв відіграють символічну роль (наприклад, сон Анни про старого, який працював із залізом). Внутрішні монологи розкривають дум¬ки, душевні переживання персонажів. Вони є характерними для «живих» персонажів, яким симпатизує автор: для Левіна з його пошуками істини, для Кареніна, який страждає, для Анни.)

     3. Роман завершується картиною могутньої весняної грози, коли Левін побачив зоряне небо над своєю головою. Після кожного спалаху блискавки яскраві зорі зникали, а потім, «ніби кинуті якоюсь вправною рукою, знову з’являлися на тих самих місцях».

       ♦ Прокоментуйте значення цього пейзажу. (Це символічна картина. Гроза символізує очищення, прозріння, розв’язання складних життєвих питань. Зорі — дороговказ. Герой робить вибір — присвятити життя творенню добра.)

      4. У романі «Анна Кареніна» Л. Толстой принципово відмовився від «пафосу» й «роздумів», але все одно намагався зробити свій твір повчальним, виховним. Свою позицію він висловив не в прямих монологах, а в наполегливості й послідовності, з якими протиставив головній героїні — Анні Кареніній, яка страждає, позитивного героя Костянтина Левіна. «Анна Кареніна» — роман, що відобразив філософські погляди Толстого, його сумніви. Твір, що показав сучасне письменникові суспільство, залишається актуальним і донині, адже в ньому порушуються питання, важливі для людини будь-якої епохи. Твердження письменника про «безсумнівний сенс добра» ніколи не втратить свого значення для людства.

V. Домашнє завдання

      Для всіх: підготуватися до бесіди з позакласного читання.

      Індивідуальне: підготувати повідомлення про А. П. Чехова (1-2 учні).

VI. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

      Продовжте речення:

        • Актуальність та естетичну привабливість роману «Анна Кареніна» я вбачаю в тому, що…

Урок № _____                                                                                                    Дата проведення_________

Тема. (ПЧ) А. П. Чехов «Скрипка Ротшильда», «Людина у футлярі». Бесіда з позакласного читання

Мета: розширити коло читацьких інтересів школярів, зацікавити життям і творчістю письменника; розвивати навички самостійного читання й аналізування художніх творів, висловлювання про них своєї думки; виховувати культуру читання, естетичні смаки, кращі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них.

Тип уроку: бесіда з позакласного читання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Нині багато хто надає перевагу перегляду кінофільмів по телебаченню, в Інтернеті, а не читанню звичайних книг, уважаючи, що кінофільм (або телепередача) є рівноцінною заміною книги, за якою його знято (або про яку розповідається). Насправді, переглядаючи кінофільми та телепередачі, ми сприймаємо інформацію лише візуально. Книга вимагає від читача роботи думки, душі, дає змогу перечитати уривки, замислитися над сторінками, що чимось зацікавили. Влучне, красиве художнє слово приносить читачеві можливість отримати естетичну насолоду. Оповідання А. П. Чехова, які ми сьогодні розглядатимемо, належать до кращих художніх творів не лише російської, але й світової літератури.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Бесіда з позакласного читання

      1. З’ясування за допомогою анкет (або бібліотечних формулярів) читацьких інтересів школярів.

      2. Нерідко можна почути: «Нічого не можу із собою зробити: у мене такий характер!» Коли Ольга Леонардівна, дружина Чехова, написала йому, що в нього поступливий, м’який характер, Антон Павлович відповів: «Повинен сказати тобі, що від природи характер у мене різкий, я запальний та ін., але я звик стримувати себе, бо розпускати себе порядній людині не годиться.» Є чехівська школа в літературі. Є й інша чехівська школа — школа морального виховання. Обидві вони дуже важливі для нас. І про це йтиметься сьогодні на уроці.

      3. Заслуховування учнівського повідомлення про А. П. Чехова, демонстрування ілюстративних матеріалів

«Виховані люди,— писав А. П. Чехов,— на мою думку, повинні відповідати таким вимогам:

     1) вони поважають людську особистість, а тому завжди поблажливі, м’які, ввічливі, поступливі.

     2) вони співчутливі не до одних тільки жебраків та кішок. Вони вболівають і за те, чого не побачиш звичайним оком. Так, наприклад, якщо Петро знає, що батько й мати сивіють із нудьги й ночі не сплять через те, що вони рідко бачать Петра (а якщо й бачать, то п’яним), то він поспішить до них і покине горілку.

     3) вони поважають чужу власність, а тому й сплачують борги.

     4) вони щиросердні й бояться брехні, як вогню. Не обманюють навіть у дрібницях. Брехня образлива для слухача.

     5) вони не принижують себе, щоб викликати в іншої людини співчуття.

     6) вони не марнославні. Навіть Крилов сказав, що порожню бочку більше чути, ніж повну. та ін.

Щоб бути вихованим і не стояти нижче за рівень середовища, до якого потрапив, недостатньо прочитати тільки Піквіка та завчити монолог із Фауста. Тут потрібні безперервні денна й нічна праця, вічне читання, штудіювання, воля. Тут дорога кожна година.»

       4.  Прокоментуйте такі висловлювання Чехова: «Мета моя — вбити відразу двох зайців: правдиво змалювати життя й, до речі, показати, наскільки це життя відхиляється від норми. Норма мені невідома, як невідома нікому з нас. Усі ми знаємо, що таке безчесний вчинок, але що таке честь — ми не знаємо»; «У людині все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

       5. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова «Скрипка Ротшильда»

♦ Які почуття викликало у вас оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

♦ Над чим змусив замислитись образ головного героя твору Якова Бронзи?

♦ Які проблеми порушує автор у творі? Чи є вони актуальними у наш час?

      6. Спостереження над текстом художнього твору

♦ Знайдіть у творі деталі, що дають уявлення про зовнішній вигляд головного героя

♦ Ким був Яків Бронза? Опишіть його помешкання, спосіб життя, родину.

♦ Чому жителі містечка дали головному героєві таке прізвисько?

♦ Як Бронза ставився до своєї роботи, чим захоплювався, крім неї?

♦ Яку фразу, що виражала сенс життя й головний клопіт героя, він часто повторював?

♦ Як герой ставився до своєї дружини, як сприйняв її смерть?

♦ Якою змальована героїня твору Марфа Іванівна? Знайдіть деталі портрета, визначте за ним риси її характеру. («Обличчя бліде, боязке й нещасне», «згорблена і худа, і гостроноса, з відкритим ротом, схожа в профіль на птаха, якому хочеться пити», «з боязким, дбайливим виразом», «нещасне Марфине обличчя» та ін.)

♦ П’ятдесят два роки життя Марфи разом із чоловіком автор описує одним реченням. Про що це свідчить?

♦ Чому Марфа, помираючи, «була рада»?

♦ Над чим замислюється герой наприкінці твору, що змінює його душу? Поясніть назву твору.

    7. Робота в парах

       ♦ Складіть уявний діалог Якова-трунаря і Якова-творця, музиканта.

    8. Аналітичне коментування

       ♦ Прокоментуйте вислів античного філософа Сенеки: «Життя людське цінується не за його тривалістю, а за змістом. Важливо не те, чи довго, а чи правильно ти прожив». Як ці слова перегукуються з головною думкою оповідання А. Чехова «Скрипка Ротшильда»?

      ♦ Назвіть «літературних братів» Якова Бронзи. (Гобсек, Скрудж та ін.)

    9. Кожна людина замислюється над сенсом життя й розв’язує це питання по-своєму. Герой із жахом усвідомлює, що його життя минуло марно, що за підрахунками збитків та «прибутків» він не відчув ані кохання, ані радості батьківства, ані дружби, ані поваги чи співчуття. Разом із автором він із гіркотою думає: «Чому на цьому світі так улаштовано, що життя, яке дається людини єдиний раз, минає без користі?» І прилучає до цих роздумів нас, читачів.

  10. Повідомлення учня про історію написання оповідання А. Чехова «Людина у футлярі»

  11. Евристична бесіда за оповіданням А. Чехова «Людина у футлярі»

♦ Яке враження справило на вас оповідання Чехова «Людина у футлярі»?

♦ Про що цей твір? Як ви зрозуміли назву твору?

♦ Хто є головним героєм оповідання? Які почуття він у вас викликає?

♦ Хто є героєм-оповідачем?

♦ Знайдіть опис зовнішності Бєлікова та прокоментуйте його. Визначте, який художній прийом використовує при цьому автор

   12. Пригадаймо, що підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлювання. Прихований зміст можуть містити як окремі слова, так і фрагменти, й цілі художні тексти.

Художня деталь — один зі способів створення художнього образу, що допомагає краще уявити зображувану автором картину, предмет чи характер героя у неповторній індивідуальності. Деталь може стати символічною.

       ♦ Які деталі підкреслює автор у портреті Бєлікова? Чи можна за ними визначити характер героя?

       ♦ Як характеризує героя опис його помешкання?

       ♦ Як Бєліков ставиться до своєї роботи в гімназії, які стосунки склалися в нього з колегами? Свої відповіді підтвердьте цитатами з тексту.

       ♦ Чого найбільше боявся Бєліков?

       ♦ Як відбулося його знайомства з родиною Коваленків?

       ♦ Чим відрізняються портрети Коваленків і головного героя? Як називається цей художній засіб? (Контраст)

       ♦ Як Бєліков ставиться до Варі? Якої він думки про шлюб? Розкажіть про залицяння Бєлікова до Варі.

       ♦ Чому Михайло Коваленко, на відміну від інших учителів, від¬верто може назвати Бєлікова «фіскалом», «огидною мордою»?

       ♦ Яке враження справила на героя намальована на нього карика¬тура, чому?

       ♦ Чому, на думку Бєлікова, катання на велосипеді «непристойне для вихователя молоді»?

       ♦ Що спричинило хворобу і смерть головного героя?

       ♦ Який підтекст вбачається в усій цій історії?

  13. З появою оповідання А. Чехова «Людина у футлярі» з’явилися такі поняття, як «футлярність», «бєліковщина». Їх суть розкриває оповідач, учитель гімназії Буркін: «Людей, самотніх по натурі, які, немов той рак-самітник і слимак, намагаються сховатися у свою шкаралупу, на цьому світі немало». Життя Бєлікова — «футлярне»: «як би чого не вийшло». Усе в нього у футлярі — від речей до думок, поведінки та вчинків. Смерть для нього — здійснення найзаповітнішої мрії: він назавжди у футлярі, з якого ніколи не вийде. Бєліков — не тільки людина-футляр, але й людина-циркуляр. Він боїться життя, ховається за всякими приписами та циркулярами, заборонами й правилами. «… Усілякі порушення, відхилення, відступи від правил засмучували його». Та найстрашнішим було те, що під його впливом й інші людини стали боятись: «Бояться голосно розмовляти, посилати листи, знайомитися. Читати книги, бояться допомагати бідним, вчити грамоти». Бєлікова не стало, але «скільки ще таких людей у футлярі залишилося, скільки їх іще буде!»

V. Домашнє завдання

   Підготуватися до контрольної роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Я гадаю, що в наш час «людина у футлярі» — це.

Урок № ____                                                                                                     Дата проведення__________

Тема. (КР) Контрольна робота за творами Л. Толстого та А. Чехова

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю та корекції; розвивати пам’ять, логічне, образне мислення, уміння характеризувати героїв, висловлювати свої думки; виховувати високі моральні якості характеру.

Оснащення: тестові завдання (2 варіанти).

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

III. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

      1. Інструктаж до виконання тестових завдань

      2. Написання контрольної роботи (виконуються всі завдання)

Варіант І

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Кіті Щербицька відмовила першого разу Левіну через те, що:

    а) Левін був недостатньо багатим; б) їй здавалося, що вона закохана у Вронського;

    в) вона не хотіла їхати в село;      г) Левін був, на її думку, некрасивим.

2. Анна зізналась Кареніну у зраді:

      а) коли Вронський упав з коня й вона не могла приховати свої почуття;

      б) коли її вагітність стала помітною;

      в) коли Вронський став наполягати на цьому;

      г) коли Каренін прямо спитав її про це.

3. Вронський пожертвував заради Анни:

     а) своїм багатством; б) вигідним одруженням;     в) кар’єрою;    г) пристрастю до коней.

4. Продовжте речення: «Образ-символ бурі, заметілі у романі Л. Толстого «Анна Кареніна» означає.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

     1. Схарактеризуйте образ Анни Кареніної в усій її психологічній глибині та переконливості.

     2. Розкажіть про «толстовство» як практичне філософсько-релігійне вчення.

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

      1. Зробіть невелике дослідження «дрібниць людського життя» через підтекст та художню деталь в оповіданні А. Чехова «Скрипка Ротшильда».

      2. Спираючись на логіку характеру героя та історичні умови, продовжте історію Левіна (за романом Л. Толстого «Анна Кареніна»).

Варіант ІІ

Початковий та середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Як змінилося ставлення Кіті Вербицької до Анни Кареніної на балу?

       а)  Вона полюбила Анну ще більше;     б) Кіті перестала її помічати;

       в)  вона відчула в Анні суперницю;       г) Кіті розсердилася й висловила свою образу Анні.

2. Анна прагнула швидше повернутися з Італії до Росії, тому що:

      а) їй не підійшов італійський клімат;      б) сумувала за сином;

      в) їй заважав мовний бар’єр;           г) у Вронського з’явилося багато італійських прихильниць.

3. Як світське товариство поставилося до Анни й коли це найбільше виявилося?

     а) Відкинуло; одна дама привселюдно образила її в театрі;

     б) байдуже; романи, подружні зради та інтриги були звичними у вищому світі;

     в) Анну ганьбили на кожному кроці, писали про неї в газетах;

     г) жінки захоплювалися Анною, яка полонила такого красеня, як Вронський.

4. Продовжте речення: «Образ-символ залізниці в романі Л. Толстого «Анна Кареніна» означає.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

      1. Схарактеризуйте образ Левіна (за романом Л. Толстого «Анна Кареніна»); розкрийте його автобіографічність.

      2. Визначте риси реалізму у творчості Л. Толстого.

Високий рівень (4 бали)

Виконайте одне із завдань.

      1. Розкрийте сенс змалювання «футлярного життя» в оповіданні А. Чехова «Людина у футлярі».

      2. Спираючись на логіку характеру та історичні умови, продовжте історію одного з героїв роману Л. Толстого «Анна Кареніна» — Анни (якщо б вона не загинула), Стіви Облонського, Вронського, Кареніна чи інших.

IV. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                       Дата проведення________

Тема. Загальна характеристика провідних шляхів розвитку поезії середини ХІХ ст. Світоглядно-естетичні зрушення в мистецтві та літературі. Поняття про декаданс

Мета: допомогти учням зрозуміти основні тенденції розвитку літератури в середині ХІХ століття; розвивати навички складання опорних конспектів; учити визначати головне, систематизувати й узагальнювати набуті знання, використовувати міжпредметні зв’язки; виховувати любов до художнього слова.

Оснащення: портрети письменників середини ХІХ століття, виставка поетичних збірок.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Кожна людина є Всесвітом. Вона з ним народилася, і з ним помре. Під кожним надгробком похована ціла всесвітня історія.

                                                           Г. Гейне

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналізування контрольної роботи

III. Мотивація навчальної діяльності

     Великий німецький поет Г. Гейне писав: «Кожна людина є Всесвітом. Вона з ним народилася, і з ним помре. Під кожним надгробком похована ціла всесвітня історія» (звернення до епіграфа уроку). Саме тому в центрі літератури, мистецтва стало людське життя в усіх його різноманітних виявах, людина з її почуттями, мріями, переживаннями, з її світобаченням. Світоглядно-естетичні зрушення у свідомості людей знайшли своє відображення в літературі. Про це ми й говоритимемо на уроці.

IV. Оголошення теми й мети уроку.

V. Актуалізація опорних знань

   Бесіда

      ♦ Пригадайте найважливіші історичні події середини ХІХ століт¬тя в Європі.

      ♦ Назвіть найвідоміші досягнення науково-технічного прогресу та природничих наук у середині ХІХ століття.

      ♦ Визначте найпопулярніші філософські, естетичні ідеї середини ХІХ століття

VI. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Романтичний напрям, що народився під знаком Великої французької революції 1789 року, найбільшого розквіту набув у першій третині ХІХ століття. Центром романтичного напряму стала поезія. Поети-романтики й справді намагалися зазирнути у безодні Всесвіту, проникнути в діалектику людської душі й відкрити там небачений і таємний світ людського духу. У своєму прагненні обійняти неосяжне вони надзвичайно розширили обрії бачення світу в його просторових, часових та історичних вимірах. Такою є поезія Адама Міцкевича, Шандора Петефі, Джорджа Байрона, Генріха Гейне та ін. Із 30-х років ХІХ століття у Франції, а згодом і в усій Європі поширюється новий ідейно-художній напрям — реалізм.

        • Пригадайте ознаки реалізму.

Але реалізм набув найбільшого розвитку у прозі. Поезія попрямувала до символізму. В основі естетики символізму — романтична концепція «двох світів», згідно з якою весь навколишній світ — лише тінь, «символ» світу ідей. Ознаки, елементи символізму знаходимо вже у Шарля Бодлера, ранніх збірках Поля Верлена, у поезіях Артюра Рембо. Проте в той час про символістів знали лише у вузькому колі цінителів поезії. На середину ХІХ століття припадає створення теорії «чистого мистецтва», яка проголошувала самоцінність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики, суспільних вимог, виховних завдань. Представниками «чистого мистецтва» можна вважати поетичну групу «Парнас» у Франції, школу «чистого мистецтва» в Росії (творчість Федора Тютчева, Афанасія Фета та ін.).

      2. Робота з літературознавчими поняттями

Літературне угруповання (школа) — об’єднання письменників на основі спільних ідейно-естетичних поглядів та творчих принципів, які реалізуються в художній практиці.

Декаданс, декадентство (у перекладі з латини — «спад»). Відзначається настроями безнадійності, неприйняття життя. Спира¬ється на філософські ідеї Ф. Шатобріана й А. Шопенгауера. В основі — твердження, що цивілізація вичерпала себе і вступила в епоху спаду та згасання.

  Основні ознаки декадансу:

       • неприйняття дійсності;

       • відмова від громадянського в мистецтві;

       • культ краси як вищої цінності;

       • містицизм, віра в надприродні сили;

       • індивідуалізм;

       • відмова від моралі буржуазного суспільства;

       • надання переваги формі над змістом або повне його заперечення.

Естетичні принципи декадентства:

       • поетизація слабкості, згасання, руйнації;

       • індивідуалізм і естетство як бунт проти нелюдських принципів буржуазного суспільства;

       • «мистецтво для мистецтва»;

       • зовнішня правдоподібність.

Поняття «декаданс» не слід пов’язувати з яким-небудь конкретним літературним напрямом.

Риси декадансу найчіткіше виявилися у:

       • французькому символізмі (П. Верлен);

       • творчості натуралістів.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

      1. Складання опорного конспекту за міні-лекцією вчителя

     2. Аналітичне коментування

       ♦ Прокоментуйте поетичні рядки англійського поета Вільяма Блейка «Пісні невинності»

В одно мгновенье видеть Вечность,

Огромный мир — в зерне песка,

В единой горсти — бесконечность,

И небо — в чашечке цветка.

VII. Домашнє завдання

     Уміти характеризувати ідейно-естетичні зрушення в поезії середини ХІХ століття, знати про декаданс.

VIII. Підбиття підсумків уроку

     Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Виявляється, що світ поезії — ...

Урок № ____                                                                                                        Дата проведення_________

Тема. Етичні та естетичні засади соціально спрямованої лірики. Видатний російський поет М. О. Некрасов — «співець страждань народних». Життєвий і творчий шлях письменника

Мета: ознайомити з життям і творчістю видатного російського письменника, зацікавити ними; допомогти визначити роль і місце Некрасова в літературі; розвивати навички сприйняття навчального матеріалу на слух, визначення головного, висловлювання власних думок і вражень; виховувати активну життєву позицію.

Оснащення: портрет поета, ілюстрації до біографії, виставка творів різних видань.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналіз виконаної контрольної роботи

III.  Мотивація навчальної діяльності

ІV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Міні-лекція з елементами бесіди про життєвий та творчий шлях Некрасова (МП)

        ♦ Як ви вважаєте, якою є роль дитинства, батьків у формуванні  рис характеру дитини, потім дорослої людини?

       ♦ Як ви вважаєте, така сувора школа випробувань, що її пройшов Некрасов,— на користь людині чи на шкоду?

       ♦ У кого з українських письменників є подібні сюжети, спрямовані проти кріпацтва? (У Шевченка, Марка Вовчка)

       ♦ Як ви вважаєте, чи було таке звернення поета до царя зрадою принципів?

    2. Зачитування уривків з поеми «Княгиня Трубецька»   або «Княгиня М. Волконська»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

   Проблемне питання

       • Що поєднує творчість М. Некрасова та Л. Толстого? (Співчуття знедоленим, тема декабристів; спільна робота в журналах)

VII. Домашнє завдання

     Для всіх: докладніше ознайомитися із біографією письменника; вміти характеризувати його творчість; скласти план-тези за підручником.

      Індивідуальне: вивчити напам’ять вірші «О шостій вчора звернув.» або «Роздуми біля парадного під’їзду» (за бажанням).

VIII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «мікрофон»

      Продовжте речення:

        • Мене вразило.

        • Для мене Некрасов як людина і поет.

        • Вірші поета здалися мені.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. М. О. Некрасов. Поезії «О шостій вчора завернув.», «Роздуми біля парадного під’їзду»

Мета: допомогти учням глибше усвідомити ідейно-художній зміст лірики Некрасова; розвивати навички виразного читання, аналізування ліричних творів, висловлення своїх суджень про них та їх обґрунтування; виховувати активну громадянську позицію, кращі людські якості, любов до поезії.

Оснащення: портрет поета, видання творів, ілюстрації до них, до епохи Некрасова (Петербург).

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу (урок-спостереження).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Лейтмотивом усієї творчості Миколи Некрасова можуть стати його власні слова: «Я лиру посвятил народу своему.» І дійсно, у творах поета ми знаходимо різні теми та проблеми, але найбільше його цікавить народ, боротьба проти зла та насильства, за поліпшення життя трудящих. Сьогодні ми зануримося до світу некрасівської поезії, щоб відчути і дух епохи, і жар серця самого автора.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

       1. Робота в парах.  Розкажіть одне одному про життя і творчість Некрасова, поставте запитання, уточніть відомості, отримані самостійно.

       2. Розповідь одного учня (або кількох) про М. Некрасова.

       3. Заповніть схему відомостями про основні об’єкти зображення у творах відомих російських письменників.

 

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Тема поета й поезії завжди була актуальною для Некрасова. У ранній збірці (поезія «Тот не поэт») Некрасов, письменник-початківець, чітко висловив думку щодо того, про що він повинен писати, хто має право носити високе звання поета. Детально ми розглянемо вірш «О шостій вчора завернув. у якому висвітлюється інший аспект теми поета й поезії.

     2. Виразне читання вірша

     3. Словникова робота за питаннями учнів

       Сенная — вулиця в Петербурзі, де багато закладів торгівлі, шинків; брудна, з підозрілим людом.

       Муза — богиня творчості, натхнення.

     4. Обмін враженнями від прочитаного

     5. Евристична бесіда

       ♦ Від чийого імені ведетсья оповідь? (Від першої особи, ліричного героя — автора)

       ♦ Про що свідчить факт побиття батогом жінки? (Про жорстокість)

       ♦ Як ви вважаєте, що сталося? За що її били?

       ♦ Чому жінка мовчала? (Була терплячою, гордою; мабуть, почувалася винною)

       ♦ Чому «бич свистал, играя»? (Напевне, биття приносило задоволення тим, хто карав селянку.)

       ♦ Чому зроблений такий висновок у кінці поезії? (Поетів часто карають за сміливе.)

       ♦ Чим вражає вірш? (Лаконізмом, точністю деталей і влучністю алегоричного висновку)

       ♦ Чи багато художніх засобів у вірші і як це відбилося на його художності

    6. Зважаючи на високе уявлення про борця за народне щастя, про призначення поета і поезії, Некрасов був дуже вимогливим до себе як до людини, громадянина й письменника. Тому він палким, сильним словом виступив на захист народу, який не знає власної сили, як той сплячий богатир; покірно несе тягар непосильної праці, нужди та безправ’я. Питання саме такого змісту Некрасов порушує у хрестоматійному вірші «Роздуми біля парадного під’їзду».

      7. Виразне читання вірша

      8. Словникова робота за питаннями учнів

      9. Обмін враженнями від прочитаного

    10. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

       ♦ Як ви вважаєте, чий парадний під’їзд описано? (Знатного чиновника, багатого вельможі)

       ♦ Як автор називає того, хто приїжджає у свята, щоб засвідчити свою повагу господареві?

       ♦ Які незвичайні прохачі прийшли до під’їзду? (Селяни з далеких губерній)

       ♦ Що про це свідчить? (Бідний одяг, розтерті до крові ноги, боязкий та покірний вигляд)

       ♦ Чому швейцар не пустив навіть за хабар? (Мало грошей, вигляд жебрацький)

       ♦ Як реагують на це мандрівники-прохачі? (Покірно відходять, поклавшись на Божу волю)

       ♦ Як змінюється тональність вірша, коли йдеться про вельможу, який веде розкішне життя та якого зовсім не хвилюють страждання народу? (Робиться гнівною, звинувачувальною, автор звертається безпосередньо до цього героя)

       ♦ До кого далі з болем та співчуттям звертається автор? (До рідної землі, народу)

       ♦ Що засвідчує велику повагу поета до народу, розуміння ним його ролі?

       ♦ Про що свідчить кінцівка твору? Яким є її характер? (Автор ставить питання, яке опосередковано закликає народ «пробудитися», відчути власну силу й почати відстоювати своє право на людське існування)

      ♦ Поділіть вірш на змістовно-інтонаційні частини й складіть план.

1) Відвідувачі парадного під’їзду у свята і будень.

2) Селян не допускають до високопосадовця.

3) Життя володаря розкішних палат.

4) Страждання та стогін російського мужика.

5) Коли відбудеться духовне пробудження народу?

       ♦ Знайдіть у вірші пейзаж і визначте його роль.

       ♦ Який художній прийом використаний автором у цих рядках?

Ты уснешь, окружен попечением Дорогой и любимой семьи.

(Ждущей смерти твоей с нетерпением). (Іронію)

       ♦ Які рядки вірша стали крилатими (інколи вже з іншим значенням)?

       ♦ Які образи-символи зустрічаються у творі? (Річка Волга — символ Росії)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  •  Знайдіть синоніми до слів із вірша М. Некрасова.  Примітка. Другий стовпчик таблиці учні заповнюють самостійно.

VII. Домашнє завдання

      Уміти виразно читати, аналізувати вірші Некрасова, виписати з поезії «Роздуми біля парадного під’їзду» не названі на уроці приклади художніх засобів, пояснити їх роль.

VIII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

       • Мене вразила поезія.

       • Некрасов відкрився для мене як.

       • Тепер мені зрозуміло, чому.

Урок № ____                                                                                                    Дата проведення__________

Тема. М. О. Некрасов. Поезії «Трійка», «На смерть Шевченка». Поетичне новаторство автора, поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації; перегуки з Шевченком

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст та значення поезій Некрасова, його новаторство; розвивати навички аналізу ліричних творів, уміння обґрунтовано доводити свої судження; виховувати почуття гуманізму, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; аудіозаписи.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      У кожного народу є вірні сини, мужні захисники. Тому не дивно, що між такими вірними синами різних народів існує духовна спорідненість. Ідеться про М. Некрасова й Т.Шевченка. Хтось повинен був покласти на вівтар Вітчизни всі свої сили, талант, мужність. Сьогодні на уроці ми розглянемо зв’язки двох видатних людей — М. Некрасова й Т. Шевченка, а також те, що нового вніс у російську й світову поезію поетичний дар Некрасова.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      1. Виразне читання, аналізування та власне оцінювання з обґрунтуванням віршів М. Некрасова «О шостій вчора завернув...» та «Роздуми біля парадного під’їзду»

      2. Наведення прикладів художніх засобів із поезії Некрасова і з’ясування їх ролі в художньому тексті

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Слово вчителя

Як ми вже згадували, Некрасов у своїй творчості завжди переймався долею жінок, добре пам’ятаючи життя своєї матері, спостерігаючи за трагедіями інших жінок. Якась випадкова зустріч на дорозі — і народився вірш «Трійка» (згадайте одразу трійку в Гоголя!).

      2. Виразне читання поезії М. Некрасова «Трійка»

      3. Словникова робота за питаннями учнів

      4. Обмін враженнями від прочитаного

      5. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру, проблемні питання

       ♦ Що нагадує загальним звучанням вірш (особливо початок)?

       ♦ У якому дусі змальовано дівчину?

       ♦ Які умовні частини можна визначити в поезії?

       ♦ Чи йдеться у вірші про тяжкі суспільні умови, суспільний деспотизм?

       ♦ До якого виду лірики належить цей вірш Некрасова? Обґрунтуйте своє твердження.

     6. Прослуховування аудіозаписів (виразне читання, пісня)

                ♦ Який настрій викликає цей твір, чому?

     7. Виразне читання вірша М. Некрасова «На смерть Шевченка»

     8. Словникова робота за питаннями учнів

     9. Обмін враженнями від прочитаного

    10. Евристична бесіда

♦ Як зрозуміти перші чотири рядки вірша, особливо другий рядок?

♦ Які рядки твору можна вважати стислою поетичною біографією Шевченка?

♦ З яким висловом автора можна не погодитися, знаючи про Шевченка?

♦ Яким постає Шевченко у вірші Некрасова?

♦ Які риси характеру, якості Шевченка ви б додали ще, спираючись на свої знання з української літератури?

             ♦ Що, на вашу думку, зближує цих двох великих поетів?

             ♦ У чому полягає новаторський характер поезії М. Некрасова? (Поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації)

VI.  Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  1.  Поєднайте приклади художніх засобів, що зустріча¬ються у віршах Некрасова, з їх визначенням.

VIІ. Домашнє завдання

    Індивідуальне: підготувати повідомлення про США II половини XIX століття.

    Для всіх: вивчити напам’ять вірш «На смерть Шевченка».

VIII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Мені здається, що вірші Некрасова цікаві з погляду.

        • Мене вразило.

        • Я вважаю, що в наш час.

Урок № _____                                                                                                  Дата проведення__________

Тема. В. Вітмен — американський поет-новатор. Життєвий і творчий шлях письменника. Зв’язок його поезії з романтичними традиціями та трансценденталізмом.

Мета: допомогти учням з’ясувати тенденції розвитку світової літератури в ІІ половині ХІХ століття; ознайомити з особистістю й новаторськими шуканнями Волта Вітмена; розвивати навички самостійної роботи з додатковою літературою, сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, коментування художніх творів новаторської форми; виховувати естетичні почуття, прагнення до пізнання, розширення свого кругозору.

Оснащення: мапа Америки, краєвиди США II половини ХІХ століття, портрет поета, ілюстрації до біографії; збірка творів.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

     Повідомлення учня про США II половини XIX століття

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Повідомлення про життєвий та творчий шлях Вітмена

      2. Повідомлення учнів про президента США А. Лінкольна

      3. Виразне читання вірша В. Вітмена «О капітане мій, капітане!»

      4. Пояснення малозрозумілих слів за питаннями учнів

      5. Обмін враженнями від прочитаного

      7. Повідомлення учня про Емерсона й американських трансценденталістів

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

    1. Проблемне питання

       ♦ Чому ми говоримо про існування окремої американської літератури, адже письменники США писали й пишуть англійською мовою, що не набагато відрізняється від англійської у Великобританії? (Різні країни, різний менталітет)

    2. Евристична бесіда

       ♦ Пригадайте українських і російських письменників, які писали верлібром. (М. Семенко, І. Калинець, І. Малкович, В. Підпалий, В. Голобородько; В. Маяковський, В. Хлєбников та ін.).

       ♦ Висловіть свої враження від віршів, написаних верлібром.

VII. Домашнє завдання

   Індивідуальне: вивчити напам’ять уривки зі збірки В. Вітмена «Листя трави» (за бажанням).

   Для всіх: докладно ознайомитися із біографією Волта Вітмена, характеризувати його погляди, творчість; підготуватися до літературного диктанту.

VIII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Мені здалося дивом.

        • Я вважаю, що Волт Вітмен.

        • Поезія в новій формі для мене.

Урок № _____                                                                                                       Дата проведення________

Тема: В. Вітмен. Збірка «Листя трави», її провідні теми й мотиви. «Пісня про себе» — програмовий твір поета. Звернення до вільного вірша (верлібру)

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості поезій В. Вітмена, їх новаторський характер, своєрідність та естетичну цінність; розвивати навички аналізування ліричних творів, висловлювання своїх суджень та їх обґрунтовування; виховувати естетичні смаки, прагнення до пізнання світу й себе в ньому.

Оснащення: портрет поета, збірка його творів, ілюстрації до неї; зображення американських краєвидів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      «Література стає великою лише тоді, коли вона сприяє зростанню людських чеснот, послуговує благу мас, якщо через неї люди розкриваються один перед одним як брати»,— писав В. Вітмен. Поет убачав свій обов’язок у тому, щоб обезсмертити кожну істоту, предмет, навіть найнезначніший. Захищаючи власну унікальність, він відстоював унікальність іншої людини. І все це разом складало обожнення життя як єдиної, неповторної цілісності. Осягнути вершини й глибини вітменовської поезії, її філософію ми спробуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

    Літературний диктант

       1. У який час та де жив і творив Волт Вітмен? (II половина XIX сто¬ліття, у США)

       2. З якої родини походив? (Ремісників, батько — тесля)

       3. Яку освіту здобув? (Шкільну неповну)

       4. Назвіть три його основні професії. (Друкар, редактор, учитель)

       5. Як називається головна книга В. Вітмена? («Листя трави»)

       6. Скільки видань витримала ця книга? (Дев’ять)

       7. Ким вважали американці Вітмена? (Своїм пророком)

       8. Яке філософське вчення найбільше вплинуло на Вітмена? (Трансценденталізм)

       9. Який вірш Вітмен присвятив своєму кумирові — президентові Лінкольну, відгукнувшись на його трагічну загибель? («О капітане мій, капітане!»)

     10. Яким віршовим розміром послуговувався Вітмен? (Верлібром)

     11. У чому полягала громадянська свідомість, гуманізм поета під час Громадянської війни у США? (Служив у військовому відомстві, допомагав у шпиталях, ризикуючи здоров’ям)

     12. Коли Волт Вітмен досяг найгучнішої слави? (Коли поета вже не стало.)

V. Формування вмінь і навичок

      1. Усе в ній було незвичним — тематика, образи, характер, віршування, а головне — могутня, титанічна, усесильна постать поета. У ній переплелися романтичні й реалістичні, натуралістичні й символістські тенденції. Це — справа життя Волта Вітмена, збірка «Листя трави». Звідки така дивна назва? Якщо ви не бачили листя у трави, то, можливо, просто неуважно вдивлялися, не зливалися душею з природою? Адже листя трави — реальність «трансцендентна».

Один із кращих творів поета — «Пісня про себе». Ліричний герой усвідомлює власну причетність до всього, що відбувається, почувається краплиною «океану натовпу». Зливаються воєдино його доля, доля нації, історичний досвід людства.

      2. Виразне читання уривків зі збірки В. Вітмена «Листя трави»

      3. Словникова робота. Пояснення малознайомих слів за питаннями учнів

      4. обмін враженнями від прочитаного

      5. Евристична бесіда

♦ Чому поет чує саме пісні, оглядаючи життя трудової Америки?

♦ Чи є краса, на вашу думку, у праці звичайних трудівників?

♦ Чи можна, на вашу думку, бути щасливим, не посідаючи поміт¬ного місця у суспільстві?

♦ У чому, на думку автора, полягає гармонія Всесвіту? Яку роль відіграє в ній людина?

♦ Як поет пояснює, що таке «трава»? Чи поділяєте ви таку думку?

      6. Самостійна робота. Складання тез за підручником про особливості поетичної творчості Вітмена

      7. Робота в зошитах:  визначення верлібру.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

     Міні-дослідження. Прокоментуйте висловлювання В. Вітмена: «Читач завжди мусить брати на себе свою частку роботи — тією ж мірою, якою я виконую свою. Я прагну не так утвердити або ж розвинути ту чи ту тему, як ввести тебе, читачу, до атмосфери цієї теми, цієї думки, аби ти сам здійснив звідти свій політ».

VII. Домашнє завдання

     Вивчити напам’ять кілька уривків із поезій В. Вітмена (за бажанням), уміти аналізувати твори поета.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

       ♦ Для мене поезія Вітмена відкрила.

       ♦ Мене вразило.

       ♦ Я думаю, що «Листя трави» — це.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення_________

Тема. Шарль Бодлер — французький поет II половини XIX століття, пізній романтик і один із зачинателів символізму. Життєвий і творчий шлях письменника. Світогляд та естетичні погляди Бодлера й збірка « Квіти зла». Протиставлення дійсності й ідеалу як семантико¬образна вісь збірки. Тлумачення предметних образів як «видимих знаків» ідей, почуттів, душевних станів («Відповідності»)

Мета: ознайомити із життям Ш. Бодлера і особливістю його поезії; розвивати навички визначати індивідуальний стиль поета, аналізувати поетичні твори, висловлювати своєї думки про них; виховувати любов до поезії; естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до біографії.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

       ♦ Розкажіть про традиції й новаторство в поезії В. Вітмена.

       ♦ Поділіться своїми враженнями від його поезій.

III. Мотивація навчальної діяльності

      Шарль Бодлер. Його називали «королем поетів, справжнім Богом», «апостолом сучасності» й аморальною людиною, богохульником. Про його твори сперечалися і сперечаються донині літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через сто років після того, як його не стало. Письменник залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний поєдинок із собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної і прекрасної Таїни. Спробуємо й ми долучитися до Шарль Бодлер цієї таємниці.

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Міні-лекція з елементами бесіди про творчий шлях Вітмена

          ♦ Що ви можете сказати про характер поета

      2. Словникова робота: «символ», «імпресіонізм», «неоромантизм», «символізм».

      3. Виразне читання вірша Ш. Бодлера «Відповідності»

      4. Обмін враженнями, евристична бесіда

♦ Як розкривається у цій поезії ідея «відповідностей»?

♦ Розкрийте зміст метафори «ліси символів».

♦ У яких рядках змальована картина всеохопливої гармонії?

♦ Як передаються у творі взаємини людини й природи?

♦ У якій формі написаний вірш? (Сонет)

      5. Дослідник творчості Гастон Башляр застерігав від сприйняття сонета «Відповідності» як твору пейзажної лірики — його зміст значно глибший. «У двох єдностях — темної ночі та ясного дня — виявляється одвічна подвійність добра і зла. Усе, що є широкого, неоднозначного у темряві ночі і ясному дні, не дає змоги зупинитися або тільки на темряві, або тільки на світлі». Про це ж писав і сам Бодлер: «…весь видимий світ є лише арсеналом образів і знаків, яким уява відводить місце і визначає відносну ціну». Навіть у віршах, де поет справді милується красою пейзажу, він не може позбутися відчуття «темного змісту речей» — «широкого і чорного небуття».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок      

VII. Домашнє завдання

      Знати біографію поета, уміти виразно читати, аналізувати поезію Ш. Бодлера.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

       ♦ Поезія Ш. Бодлера для мене виявилася…

Урок № ____                                                                                                     Дата проведення__________

Тема. Пошуки «сучасної краси», «видобування краси зі зла» в поезії Ш. Бодлера. Філігранність поетичної техніки, формальна довершеність і сугестивність вірша «Вечорова гармонія»

Мета: допомогти учням осягнути ідейно-художні особливості, естетичну привабливість поезії Бодлера; розвивати навички аналізування поетичних творів, роботи з художнім словом; виховувати інтерес до поетичного слова, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, переклади різних авторів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Більшість сучасників називали Бодлера аморальним, небезпечним богохульником, анархістом, напівбожевільним. Поет Теодор де Банвіль говорив про нього інше: «Якщо можна назвати людину приємною, то найбільшою мірою це стосується Бодлера. Погляд його сповнений життя і думки. Коли я слухав його швидку, вишукану мову, мову справжнього парижанина, мені здавалося, що з очей моїх спадає полуда, що переді мною відчиняється безмежний світ мрій, образів, ідей, величних пейзажів.» На чиєму боці правда — спробуємо розібратися сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

      1. Розповідь учнів про поета

      2. Пояснення понять «неоромантизм», «символізм»

      3. Аналізування поезії Ш. Бодлера «Відповідності»

        ♦ Поясніть, чому цей твір називають «маніфестом символізму».

      4. Творче завдання

        ♦ Продовжте представлений у поезії ряд «відповідностей» (наприклад, грізний запах морської стихії; солодкий, як мед, звук та ін.).

V. Формування вмінь та навичок

      1. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Гімн Красі»

      2. Евристична бесіда

♦ Як ви зрозуміли зміст вірша?

♦ Що таке гімн? Поясніть назву вірша.

♦ З яким образом асоціюється у поета краса?

♦ Чи можна вважати, що образ краси у вірші Бодлера однозначний?

♦ Який художній засіб найвиразніший у творі? (Антитеза)

       3. Спостереження над текстом художнього твору

             ♦ Випишіть цитатні пари-антитези, зробіть висновки.      

       4. Вірш «Гімн Красі» вважається програмним у творчості Шарля Бодлера. Адже саме в ньому найяскравіше відбилися його погляди. Красу можна відшукати і в потворному. Естетизація потворного характерна для творчості Бодлера, який розуміє призначення поезії як засобу вирощування квітів (Прекрасного) зі зла. Митець проголошує, що його не бентежить, звідки приходить ця краса, яка вона,— можливо, навіть жорстока, злочинна, бридка. Отже, у центрі уваги поета — одвічні теми боротьби добра і зла, прекрасного і потворного, високого і низького, духовного і плотського, морального та аморального.

      5. Виразне читання поезії «Вечорова гармонія»

      6. Обмін враженнями від прочитаного

♦ Яке враження справив на вас цей твір?

♦ З чого складається картина «вечорової гармонії»?

♦ Назвіть кольори і звуки, які відтворює поет. Як вони пов’язані між собою?

♦ Яку функцію виконують повтори рядків?

♦ Спробуйте передати словами «музику» бодлерівської «Вечорової гармонії».

      7. У поезії Бодлера вражає сугестія (навіювання певного емоційного стану) і магія образів, характерні для творів символістів. Читач «бачить» не тільки кольори предметів, але й відчуває їх форми, насолоджується дивними звуками. Вечорова гармонія постає як симфонія почуттів («стебло співає росне», «цвіт димує в тишині».) Мелодії мають запахи («запашні», від них «очманіння млосне»). Лунає казкова музика — грає меланхолійний вальс, а стоголосе серце підспівує й «тремкоче» скрипкою. Настання ночі порівнюється з урочисто-піднесеною літургією («цвіт димує. мов кадило»; «небеса високі і смутні. як вівтар»; обличчя коханої ліричного героя «сяє, мов потир»; [потир — церковна чаша]). Божественне начало контрастує з язичницьким уподібненням заходу сонця з його кривавим самогубством («упало в кров свою світило життєдайне»). Повторювання тих самих рядків (кожна наступна строфа починається з другого рядка попередньої, деякі рядки одних строф переходять до інших) нагадує якесь ворожбитське заклинання. Видовище вечора перетворюється на споглядання гри якихось містичних сил, боротьби світла й темряви. А загальна атмосфера поезії створює непередаване відчуття гармонії.

VI. Домашнє завдання

       Уміти виразно, вдумливо читати поезії Ш. Бодлера, аналізувати їх, висловлювати свої думки та відчуття щодо них.

VII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        ♦ У поезії Ш. Бодлера мене приваблює.

Урок  №_____                                                                                                       Дата проведення________

Тема: Традиції та новаторство розв’язання проблеми «поет і натовп» у поезії Ш. Бодлера «Альбатрос»

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст, ідейно-художні особливості та естетичну привабливість поезії Ш. Бодлера; розвивати навички сприйняття й аналізування поетичних творів; виховувати інтерес до поезії, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору в різних перекладах.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      Проблема «поет» і «суспільство» розв’язується відтоді, як з’явилися у світі поети. Кожен із митців так чи інакше намагався розв’язати її для себе. Не винятком був і Шарль Бодлер. Але поряд із традиційним баченням поет вніс і своє, новаторське. Про це — на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

     1. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Гімн Красі», «Вечорова гармонія», їх аналізування,        
     2. Визначте риси романтизму та символізму в цих творах. (Романтичне прагнення тікати із жахливого світу в пошуках Ідеалу; символістичні синестезія, сугестія, образи-символи та ін.)

V. Формування вмінь та навичок

      1. Виразне читання поезії Ш. Бодлера «Альбатрос»

      2. Словникова робота.   Альбатрос — великий морський птах із розмахом крил до 4 метрів.

      3. Обмін враженнями від прочитаного

      4. Евристична бесіда, спостереження над текстом

♦ Якою є тема вірша «Альбатрос»? (Стосунки поета й суспільства)

♦ У якій частині вірша міститься основна думка? Як ви її розумієте?

♦ Чому митець порівнює поета саме з альбатросом?

♦ Знайдіть опис альбатроса у небі й на палубі. Порівняйте їх. Що символізують ці образи?

♦ Яке символічне навантаження несуть образи матросів, моря? (Обивателі, натовп, суспільство; бурхливе море — життя)

♦ Який основний художній прийом використано в поезії? (Антитеза)

     5. Складання опорної схеми за віршем

      6. Порівняльне аналізування

             ♦  Прочитайте вірш Ш. Бодлера «Альбатрос» у різних перекладах, порівняйте їх, висловіть свої враження та вподобання.

      7. Творчість Ш. Бодлера — явище, безперечно, складне. Вона належить до епохи пізнього романтизму (і це традиція) та називають попередником символізму (це — його новаторство).

Про романтичну спрямованість поезії Ш. Бодлера свідчать його культ краси, визнання ним великої місії поета, протиставлення образу альбатроса (символ геніального Творця, всевладного на небі, в ідеальному, у творчості, й безпорадного на землі) жорстокості моряків (втілення вульгарності, бездушності обивателів, посередності): «Той тютюновий дим у дзьоб йому пускає, а цей, дратуючи, кульгає, мов кривий» (переклад М. Терещенка). Таке трактування теми, вочевидь, пов’язане з обставинами особистого життя поета, який постійно конфліктував із буржуазним оточенням.

Вірш побудований на протиставленні небесного й земного, піднесеного й приземленого, красивого та потворного. Протистояння альбатроса несамовитій юрбі перетворює його на романтичний образ-символ Поета, який, підносячись до високого царства духу, свободи і творчості, приречений на страждання й нерозуміння у людському вирі життя.

Бодлер називає суперечності життя як естетичні категорії: прекрасне, потворне, комічне. Тому Альбатрос у нього «прекрасно-потворна істота», яка може бути і прекрасною (у небі), і потворною (на землі), і навіть комічною («незграба немічний ступає клишоного; прекрасний — в небесах, а тут — як інвалід» (у перекладі Д. Павличка)).

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

 

Урок № _____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. Символізм як літературний напрям останньої третини ХІХ — початку ХХ століття. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство символістів

Мета: дати загальне поняття про розвиток літератури, мистецтва на зламі століть; показати особливості й роль символізму як літературного напряму; розвивати навички виокремлення головного, характеризування літературних явищ, уміння самостійно відшукувати інформацію; виховувати естетичні смаки, прагнення до самопізнання та самовдосконалення.

Оснащення: портретна «галерея» письменників-модерністів, репродукції картин художників-імпресіоністів, ілюстративні матеріали до теми.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Злам століть у нашій свідомості асоціюється з потрясінням, передчуттям чогось невідомого, навіть «кінця світу». Такою тривогою й невпевненістю в майбутньому, посиленою загальною кризою — економічною, політичною, культурною — відзначалися і настрої людей на межі ХІХ і ХХ століть. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: «Помер Бог», і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки нових форм пізнання дійсності. Мистецтво теж шукало нових способів відображення змін, що відбулися насамперед у людській свідомості. Про це і йтиметься на уроці.

III. Перевірка домашнього завдання

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Міні-лекція вчителя; робота зі словником літературознавчих термінів

Починаючи з ІІ половини ХІХ століття й особливо в останній третині ХІХ століття Франція стала визнаним культурним центром Європи. Цей період пов’язаний із появою декадентства — складного ідеологічного й культурного явища, специфічного умонастрою, викликаного нестабільністю й хаосом життя, втратою ідеалів і колишніх цінностей. Декаденти, за визначенням критика Тайада,— це «покоління, яке співає й плаче». Основні мотиви їх творчості — сум, відчай, розчарування, песимізм. Герой — людина самотня, яка страждає, розчарована у майбутньому через втрату моральних ідеалів та віри. У жорстокій дійсності їй залишається тільки заглибитися у себе, у споглядання свого внутрішнього «я».

Декаданс (у перекладі з французької — занепад) — узагальнена назва кризового світосприйняття, що виявилося у світобаченні, у літературі та мистецтві.

Письменники-декаденти, до речі, як і романтики, не сприймали навколишньої дійсності, прагнули втекти від неї до світу краси й прекрасної ілюзії, стверджували перевагу мистецтва над дійсністю. Звідси й фантастичні, містичні, ірраціональні мотиви у декадентській літературі (зауважимо, що в романтиків людина — сильна, у декадентів — слабка). На межі століть відбулася зміна мистецьких форм. Романтизм і реалізм відійшли на другий план (особливо в поезії), поступилися місцем модернізму, що став вираженням духовного перевороту.

Модернізм (у перекладі з французької — новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого.

Основні модерністські течії: символізм, імпресіонізм, експресіонізм, екзистенціалізм, неоромантизм, неокласицизм, сюрреалізм, футуризм, акмеїзм, авангардизм, кубізм, абстракціонізм…

Модернізм ґрунтувався на філософських концепціях Ф. Ніцше, А. Бергсона, З. Фрейда, К. Г. Юнга та ін.

    2. Виступи учнів із індивідуальними повідомленнями про філософів-модерністів

    3. Запис у зошити

Основні теми модерністської літератури:

      • ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;

      • знеособлення людини;

      • напружене переживання скінченності життя;

      • змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;

      • критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.


Характерні ознаки модернізму:

 • настанова на елітарність мистецтва;

 • відмова від принципів «об’єктивного» аналізування дійсності, надання переваги «суб’єктивному»;

 • особлива увага до художньої форми;

 • руйнування традиційного сюжету, композиції, засобів зображення персонажів;

 • широке використання елементів умовності та фантастики для створення ірреального світу;
    модернізація міфів, використання прийому «потоку свідомості» та ін.

Декаденти прагнули творити «мистецтво заради мистецтва», проголошували красу як найвищу цінність, індивідуалізм та естетство як протест проти нелюдяності суспільства, поетизували слабкість, руйнування, згасання.

     4. Презентація портретів письменників-модерністів, видань їх творів

     5. Виступи учнів із повідомленнями про художників-імпресіоністів (К. Моне, О. Бенуа, E. Дега,
           прослуховування аудіозаписів музики імпресіоністів (К. Дебюссі, М. Равеля, П. Дюка)

     6. Міні-лекція; робота зі словником літературознавчих термінів

Одним із провідних напрямів у мистецтві на межі XIX-XX століть стає символізм.

Символізм (у перекладі з французької — знак) — одна з течій модернізму, у якій замість художнього образу, що відтворює певне явище, використовується художній символ, що є знаком мінливого «життя душі» й пошуком «вічної істини». Термін запропонував французький поет Ж. Мореа у статті «Символізм» (1886). Зачинателем символізму у французькій поезії вважають П. Верлена, прихильниками — А. Рембо, С. Малларме та ін. Символісти вважали, що сутність світу не може бути пізнана за допомогою розуму та раціональних засобів, а доступна лише інтуїції у творчому осяянні митця. Символ є проявом ідеального в реальному житті, а поет — його провідник, який інтуїтивно відчуває шлях до істини. Символіст С. Малларме вважав, що поезія виражає засобами людської інтуїції таємничу сутність світу, дає відчуття сенсу нашого перебування на землі. Ці засади яскраво відображені в поезії С. Малларме «Лебідь».

      7. Виразне читання вірша С. Малларме «Лебідь»

      8. Бесіда

• Яке враження справив на вас твір?

• Які риси символізму (модернізму) ви в ньому помітили? (Лебідь — ідеал, символ краси; нездійсненність його мрій, прагнень; самотність; забуття у сні)

     9. Символісти використовували найчастіше такі художні засоби:

• складні метафори;

• інакомислення (алегорію);

• натяки, символіку;

• мелодійність;

• багатозначність;

• непроясненість слів;

• абстрагованість та ін.

Найвидатніші представники символізму: П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме (Франція); М. Метерлінк, Е. Верхарн (Бельгія); С. Георге (Німеччина); Р.-М. Рільке (Австрія); В. Брюсов, О. Блок, А. Бєлий (Росія); М. Вороний, О. Олесь, П. Тичина (Україна).

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

     1. Складання опорно-логічної схеми за розповіддю вчителя

     2. Проблемне питання

        • Поясніть заклик П. Верлена до поетів: «Жодних кольорів: нічого, крім нюансів!»

VII. Домашнє завдання

     Для всіх: уміти розповідати про літературу на зламі століть, про декаданс і символізм.

     Індивідуальне: підготувати повідомлення про літературну групу «Парнас».

VIII. Підбиття підсумків уроку

  Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

       • Нові пошуки в мистецтві на зламі століть приваблюють мене тим.

       • Особливо мені запам’яталося.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення________

Тема. «Поетичне мистецтво» Поля Верлена як віршований маніфест символізму. Художньо-смислове новаторство «поезії душі» П. Верлена. Сугестивний характер віршів «Забуті арієти» та «Так тихо серце плаче.»

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю поета-символіста, зацікавити ними; розвивати навички аналізу ліричного твору; виховувати потяг до прекрасного, любов до поезії.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів; аудіозапис музичного фрагмента «Сентиментальної прогулянки» (Д. Тухманов).

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Найбільш оригінальній, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів.

Анатоль Франс

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Найбільш оригінальній, грішний, містичний. Найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів»,— так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена (звернення до епіграфа уроку). Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень — таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії — Поль Верлен, якого у 1891 році визнали «Королем поетів»... Про нього йтиметься сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

   Евристична бесіда

       ♦ Що зумовило духовний переворот в умонастроях людей напри¬кінці ХІХ — на початку ХХ століття?

       ♦ Чиї ідеї цього часу були найбільш поширеними? У чому їх суть?

       ♦ Назвіть характерні ознаки декадансу.

       ♦ Що таке модернізм? Схарактеризуйте його загальні риси.

       ♦ Які течії належали до модернізму?

       ♦ Схарактеризуйте символізм.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Повідомлення про життєвий та творчий шлях Поля Верлена

     2. Виступи учнів із повідомленням про літературну групу французьких поетів «Парнас»

     3. Виразне читання поезії П. Верлена «Поетичне мистецтво»

     4. Обмін враженнями, евристична бесіда

        ♦ Яку найпершу вимогу ставить автор до поетичного слова?

        ♦ Як ставиться автор до чітких, ясних барв, що пропонує?

        ♦ Що говорить поет про порушення проблем сьогодення, наскільки вони, на його думку, сумісні з поезією?

        ♦ Як автор ставиться до прийомів риторики, рим, із чим їх порівнює? Знайдіть це у тексті.

        ♦ Який зміст вкладає, на вашу думку, поет у слово «література»?

        ♦ Випишіть із вірша поняття, що протиставляються, прокоментуйте їх.

     5.   Вірш П. Верлена «Поетичне мистецтво» став поетичним маніфестом символізму. Написаний 1874 року, а надрукований 1882. «Найперше — музика у слові» — такою є головна теза поета. Поняття музикальності він трактує досить широко. Це подолання в поезії всього, що заважає ліричному самовираженню: законів логіки, звичайних форм віршування, точності змісту. Поет, за Верленом,— медіум, яким керує інтуїція, а не логіка. У цьому ж році (1874), крім «Поетичного мистецтва», вийшла збірка П. Верлена «Романси без слів», що складається з трьох розділів: «Забуті арієти», «Бельгійські пейзажі» та «Акварелі».

Серед дев’яти «забутих арієт» (арієта — невелика арія, проста за викладом і пісенним характером мелодія) найвідомішою є поезія «Так тихо серце плаче» (переклад М. Рильського).

     6. Виразне читання поезії П. Верлена «Так тихо серце плаче»

     7. Обмін враженнями, евристична бесіда

        ♦ Який настрій навіює ця поезія?

        ♦ Про що цей вірш — про природу чи стан людської душі?

        ♦ Які принципи автора, проголошені в «поетичному мистецтві», відбилися у творі?

  1.     Аналітичне коментування.   Порівняйте переклади вірша «Так тихо серце плаче»

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок     

VII. Домашнє завдання

     Знати біографію письменника. Характеризувати його творчість, аналізувати його вірші; записати основні ознаки поезії П. Верлена.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Поезія П. Верлена справила на мене.

Урок  № ____                                                                                                       Дата проведення_________

Тема. Артюр Рембо. Художній світ поезії. Асоціативно-чуттєва картина Всесвіту у віршах «Відчуття», «Голосівки». Розкодування змісту у вірші «П’яний корабель»

Мета: ознайомити із життям і творчістю поета; допомогти усвідомити особливості його художнього світу; розвивати навички аналізування ліричних творів, їх цілісного сприйняття; виховувати естетичні смаки, любов до поезії.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до творчості.

Тип уроку: комбінований.

Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси.

Пабло Неруда

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    «…Я люблю всіх поетів, всіх парнасців, тому що поет — це парнасець, закоханий в ідеальну красу. Я буду парнасцем. Я присягаюся. завше обожнювати двох богинь: Музу й Свободу»,— писав Артюр Рембо про себе. А Пабло Неруда сказав про нього: «Рембо, перебудувавши всю поетику, зумів знайти шлях до найшаленішої краси» (звернення до епіграфа уроку). Чи зможемо ми відчути цю «найшаленішу красу» віршів А. Рембо — з’ясуємо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  Бесіда

       ♦ Розповісти про П. Верлена та його творчість, проаналізувати вивчені поезії.

       ♦ Визначити основні ознаки поезії Верлена. (Змалювання «пейзажів душі», імпресіоністичність, символічність, сугестивність (навіювання), живописність, музичність; провідні мотиви: печаль, розчарування, туга самотності та ін.)

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

      1. Міні-лекція  з елементами бесіди про Артюра Рембо

          ♦ Яким ви уявили собі А. Рембо з цієї розповіді? Змалюйте його психологічний портрет.

      2. Виразне читання вірша А. Рембо «Відчуття»

      3. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

        ♦ Які відчуття описані в поезії?

        ♦ Яким є настрій цього твору?

        ♦ Опишіть краєвиди, які ви уявили за поетичним змалюванням митця.

        ♦ Якими почуттями охоплений ліричний герой?

        ♦ Поясніть останній рядок вірша. Чому слово «Природа» вжито з великої літери?

        ♦ Прочитайте цей самий вірш, який має назву «Настрій», у перекладі М. Терещенка. Порівняйте переклади, висловіть свою думку.

    4. Виразне читання поезії «Голосівки»

    5. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

       ♦ У чому своєрідність вірша, його несподіваність?

       ♦ Які асоціації викликають у поета голосні звуки?

       ♦ Які художні засоби виразності використано у творі?

    6.    У віршах А. Рембо «Відчуття» та «Голосівки» подана асоціативно-чуттєва картина Всесвіту.

«Я винайшов колір голосних!.. Я погодив форму і плин кожної приголосної та тішив себе надією за допомогою інстинктивних ритмів винайти таке поетичне слово, яке рано чи пізно буде доступне всім почуттям»,— говорив А. Рембо. Як і більшість віршів поета, «Голосівки» мають безліч трактувань. Одне з них, наприклад, пропонує розглядати вірш як символічну картину людського буття: від темряви (чорний колір А) до світла (білий колір Е), через бурхливі пристрасті (червоний колір І) до мудрості (зелений колір У) і пізнання таємниці Всесвіту (синій колір О). Важливу роль у «Голосівках» відіграє принцип контрасту: чорне-біле, смерть-життя, потворне-прекрасне, скороминуче-вічне. Недаремно Рембо використовує форму сонета, у самій будові якого закладено контраст теза-антитеза та їх синтез. Усе це свідчить про символістський пошук «відповідностей» між різними началами життя. Інше трактування співзвучне фразеологізмові «від альфи до омеги» (від початку до кінця).

       ♦ А яким є ваше бачення? (Відповіді учнів.)

    7. Виразне читання вірша А. Рембо «П’яний корабель»

    8. Обмін враженнями від прочитаного, евристична бесіда

       ♦ Як ви вважаєте, що символізують корабель, море та інші образи поезії?

    9. У центрі твору — символічний образ корабля-людини, що ототожнюється із самим поетом. Корабель стрімко несеться безмежним морем без керма й вітрил назустріч невідомому, можливо, власній загибелі. На його шляху виникають дивовижні морські пейзажі, і читачеві важко збагнути, реальні вони чи є тільки витвором буйної фантазії поета. Поява цього твору визначила формування нової поетичної системи, яку характеризують посилення метафоричності, поява «зашифрованих» образів, що допомагають читачеві «уявити невимовне».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

        Складіть кольорову гаму вірша А. Рембо «Голосівки». Розпишіть його за відчуттями (колір, рух, звук, душевний стан та ін.).

VII. Домашнє завдання

      Для всіх: розповідати про А. Рембо, характеризувати його творчість, аналізувати його поезії.

      Індивідуальне: підготувати повідомлення про французьку поезію символістів «Від П. Верлена до А. Рембо».

VIII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

         • Мене вразило.

Урок  № ______                                                                                             Дата проведення____________

Тема. (РМ) Аналітичне дослідження віршів Поля Верлена та Артюра Рембо

Мета: поглибити знання учнів про поезію символізму; розвивати зв’язне мовлення, уміння визначати, зіставляти літературні явища, проводити аналогії, висловлювати свої думки, описувати відчуття та враження; виховувати любов до поетичного слова, естетичні смаки.

Оснащення: портрети письменників, видання їх творів у різних перекладах, ілюстрації до них.

Тип уроку: розвиток мовлення.

Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає... Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він — скрипка...

                                                          А. Рембо

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      «Я усвідомив себе поетом. Це не моя провина. Помилкою було б говорити: я думаю. Слід радше сказати: мене думає. Я є хтось інший. Тим гірше шматкові дерева, як він розуміє, що він — скрипка.» — писав про себе Артюр Рембо (звернення до епіграфа уроку). Через експерименти, часто небезпечні, страждання, муки творчості він став таки «скрипкою», щоправда, зовсім ненадовго. В унісон із ним творив і його старший товариш Поль Верлен. Справжня слава прийшла до них уже після смерті, і тисячі прихильників,— як поетів, так і читачів,— подивувалися новизні й таємничій, багатозначній красі поетичного слова. Спробуймо й ми зануритися у цей неповторний світ поезії символістів.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Розвиток мовлення

      1. Виступи учнів із повідомленнями про французьку поезію символістів («Від П. Верлена до А. Рембо»)

      2. Виразне читання поезії «Осіння пісня» П. Верлена (у різних перекладах)

      3. Порівняння прочитаних творів, висловлення своєї думки з аргументацією «моє відчуття», потім «моє розуміння»; аналізування поезії

      4. Евристична бесіда

        ♦ Яке враження справила на вас поезія?

        ♦ З чим асоціюється у поета осінь? Чому?

        ♦ Який настрій переданий в «Осінній пісні»?

        ♦ Визначте кольори, звуки осені й душевні стани ліричного героя.

   5.    Осінь для поета — не тільки сумна пора року, завмирання, засинання природи, але й символ людської зрілості, переддень старості, коли втіхою і розрадою стають спогади. Годинник, що дзвонить, символізує невпинний біг часу. П. Верлен змальовує у вірші не просто осінній пейзаж, а передає свій настрій, почуття, відчуття, створюючи «пейзаж душі», тобто внутрішній стан ліричного героя у певний момент життя.

   6. Виразне читання віршів П. Верлена «Сентиментальна прогулянка» та «Сентиментальна розмова»

   7. Самостійне аналізування поезій, визначення (за групами) в них рис імпресіонізму та символізму

    8. Виразне читання вірша А. Рембо «Моя циганерія»

    9. Обмін враженнями від прочитаного

       ♦ Як ви зрозуміли зміст вірша? Який його настрій?

       ♦ Як змальовані у творі картини природи?

       ♦ Наведіть приклади художніх засобів (метафор, риторичних питань, епітетів та ін.)

  10. Словникова робота. Циганерія в перекладі означає «богема», людина богеми; фертом іти — хвацько, бадьоро, безжурно; ленник — васал, підданий; купати — штурхати ногою.

  11. У вірші «Моя циганерія» А. Рембо змалював поетичний спосіб свого життя. Сміливий і безвідповідальний юнак, геній і «фертик», якому «по коліно море», з дірками в кишенях (тобто без грошей), а в голові «лиш рими», мандрує без мети. Голод і холод його не бентежать, у нього є найвище для поета щастя — хмеліти від «вересневого вечора» і «капарити вірші, згорнувшись у калачик». Небо для нього — як господарство у доброго селянина, бо «як зозулясті кури, сокочуть в небі зорі». Його найбільша любов — Муза, якої він і раб, і володар.

V. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

     Поєднайте наведені цитати із творів П. Верлена та А. Рембо із художніми засобами, яким відповідають цитати.

VI. Домашнє завдання

       Підготуватися до контрольної роботи.

VII. Підбиття підсумків уроку

       Інтерактивна вправа «Мікрофон»

        Продовжте речення:

           • Найбільше мені запам’яталася думка (рядки).

Урок № _____                                                                                                 Дата проведення__________

Тема. (КР) Контрольна робота з теми «Традиції та новаторські зрушення в поезії на межі ХІХ-ХХ століть»

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю та корекції; поглибити знання учнів про поезію символістів; розвивати навички аналізування поетичних творів; висловлювання своїх думок і вражень від прочитаного: виховувати любов до поезії, естетичні смаки.

Оснащення: тексти фрагментів поетичних творів для літературознавчого аналізу.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку.  Мотивація навчальної діяльності

III. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

  1.  Інструктування перед написанням контрольної роботи

Учитель. Зараз ви залишаєтеся наодинці з художнім текстом-уривком із вірша А. Рембо «П’яний корабель» у перекладі В. Ткаченка (у кожного варіанта — свій уривок). Вам потрібно проаналізувати цей уривок, визначивши його тему, композицію, конфлікт (зовнішній і внутрішній), зміст назви твору, символіку вірша, провідні мотиви, художні засоби виразності та їх роль у творі; власні думки та враження від прочитаного. Аналізування виконується у формі твору-роздуму або в довільній формі.

Варіант I

На берегах Флорид мені траплялось зріти

Квітки, подібні до пантерячих зіниць!

Мов сяйні віжки, сніп веселок розмаїтий

До лазурових стад стремів на повну міць!

Я бачив, як шумлять драговини та верші,

Де в комишах гниє морський Левіафан!  

Як падають у штиль гігантські хвилі перші,

Як даль врізається в бездонний океан!

Льодовики, сонця, і небеса, й заграви!

Гидотні обмілі серед рудих заток,

Куди обліплені комахами удави

Падуть у смороді з покручених гілок!

Хотів би показать я гомінкій малечі

Співочих риб, дорад, що блискотять між хвиль.

І піна вквітчана мої гойдала втечі,

І вітер додавав мені не раз зусиль.

Варіант II

А море — мученик у безбережнім світі —

Мене підносило на схлипах злих своїх,

Воно несло мені свої тінисті квіти,

А я, мов дівчина, навколішках затих.

І, взявшись на своїх бортах гойдати

Їх чвари та послід, я, майже острівець,

Ледь задкував, коли в мої тонкі канати,

Шукаючи нічліг, чіплявся пухлий мрець!

Під гривою заток я — корабель пропащий,—

Закинутий у вись етерну без птахів,

Звідкіль ні монітор, ні парусник найкращий

Не вирвуть острова, що від води сп’янів;

Я, що в бузковій млі повільно так пролазив,

Довбаючи, як мур, червоний небокрай.

Де видно — о нектар солодких віршомазів!

Небесні сопляки та сонячний лишай;

Я весь плямів вогнистою дугою,

Що мчав і гнав ескорт із коників морських

(Ультрамаринове склепіння наді мною

Валилось, плавлячись у вирвах вогняних),

Архіпелаги зір та острови незнані

Я зрів, де небеса відкриті для плавців:

В такі-от ночі ти дрімаєш у вигнанні,

О зграє злотих птиць, Снаго прийдешніх днів?

Доволі плакав я! Жорстокі всі світання,

Гіркі усі сонця й пекельний молодик;

Заціпило мені від лютого кохання.

Нехай тріщить мій кіль! Поринути в потік!

За європейською сумуючи водою,

Холодну та брудну калюжу бачу я,

Де вутлий корабель, як мотиля весною,

Пускає в присмерку засмучене хлоп’я.

IV.  Домашнє завдання

    Для всіх: читати роман Е. Золя «Кар’єра Ругонів».

    Індивідуальне: підготувати повідомлення про життя Е. Золя.

V. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення________

Тема. Е. Золя — французький письменник, теоретик натуралізму. Життєвий і творчий шлях письменника. Цикл романів «Ругон-Маккари»

Мета: ознайомити із життям і творчістю письменника, викликати до них інтерес; дати поняття про натуралізм як літературний напрям; розвивати навички самостійної роботи з літературою, сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, оцінювання літературних явищ з обґрунтуванням; виховувати прагнення до пізнання, інтерес до літератури.

Оснащення: портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії; зображення краєвидів Франції ІІ половини ХІХ століття.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Аналізування результатів контрольної  роботи

III. Мотивація навчальної діяльності

IV. Оголошення теми й мети уроку

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1.  Еміля Золя називали «революціонером в літературі», «етапом у свідомості людства». На думку Г. Манна, Золя «не лише писав твори, але й утверджував істину. Істина стала душею його творчості».

Світ мистецьких уподобань письменника складався під впливом філософії позитивізму, що розглядав людину лише як частину біологічного світу. Свої погляди на літературу як мистецтво слова Еміль Золя виклав у численних літературно-критичних працях, і найголовніша серед них — «Експериментальний роман». Натуралізм, на його думку, мав передусім обстоювати життєву правду. Основою мистецтва можуть бути лише факти, і митець може для своїх художніх досліджень обирати будь-які прояви життя, навіть такі, що традиційно вважаються неестетичними. Золя уподібнював письменника до науковця, який фіксує факт досліду.

Натуралізм виступав проти авторського втручання у перебіг описуваних подій. Саме тому роман Е. Золя «Тереза Ракен» (1867), що є «фізіологічним експериментом засобами літератури», викликав у тогочасної критики обурення. Письменник же заявляв, що він «поставив собі за мету вивчити не характери, а темпераменти. У цьому весь сенс роману». Уже через рік Золя дійшов думки про те, що для створення справжнього роману потрібно дослідити суспільство в різних його проявах і описати його в різних аспектах.

У 1868 році Золя вирішив зобразити сучасну йому добу, створити її художню панораму. Так з’явився двадцятитомний цикл романів під спільною назвою «Ругон-Маккари. Природна і соціальна історія однієї сім’ї часів Другої Імперії». У ньому досліджується історія сім’ї Ругон-Маккарів — роду, який заснувала психічно неврівноважена Аделаїда Фук (у першому шлюбі — дружина селянина Ругона, у другому — п’янички Маккара). Нащадки цього роду потрапляють у різні соціальні прошарки, навіть у найвищі фінансові та політичні, але їх долі визначаються не лише обста¬винами, учинками, діями, але й спадковістю. Цикл охоплює значний проміжок часу: від зародження бонапартизму

(1804) до падіння імператора та подій Паризької комуни (1871). Історія однієї сім’ї переплітається з історією Другої Ім¬перії, а доля окремих людей — з долею суспільства. «Ругон-Маккари» створювалися протягом 22 років (1871-1893). Традиції Золя продовжили у ХХ столітті Дж. Голсуорсі, Т. Манн, В. Бредель та ін. І справа не лише в тому, що роман-хроніка однієї сім’ї завоював літературний простір, але й у тому, що письменник сприяв становленню нового реалізму, відмінного від бальзаківського.

     2. Виступ учня із повідомленням про життя Е. Золя

     3. Словникова робота

          Естетичні принципи натуралізму (за словником літературознавчих термінів).

Літературний напрям натуралізм (у перекладі з латини — природа) передбачає:

     • уподібнення методу наукового дослідження;

     • точність в описі зовнішнього середовища;

     • зображення людини як біологічної істоти;

     • відтворення дрібних деталей обстановки;

     • формальну відмову від узагальнень, вираження авторської по¬зиції, типізації;

     • звернення до символіки;

     • мотивацію вчинків людини не соціальними обставинами, а її біологічною природою.

    4. Натуралізм як напрям є досить неоднорідним: він містить критичні, демократичні, соціалістичні тенденції поряд із рисами декадентства. Натуралісти, і в першу чергу Е. Золя, закликали зображувати неприкрашену правду, відмовитися від заборон, значну увагу приділяти спадковості, використовувати досвід природознавства, ставити під час пояснення поведінки людей на один рівень суспільні та біологічні причини.

Серія романів Е. Золя «Ругон-Маккари» викликала шалену критику. I що найдивніше — критикували в основному стиль письменника, його широке звернення до народного мовлення. У передмові до роману «Пастка» («Западня») Золя пише: «Якби вони знали, що лютий романіст, страшний кровопивець насправді просто добропорядний буржуа, людина науки та мистецтва, що він скромно живе у своєму кутку і його єдине побажання — залишити таку широку й правдиву картину життя, яку йому тільки до снаги створити!»

У передмові до першої книги «Ругон-Маккари», що має назву «Кар’єра Ругонів», Е. Золя зазначає: «Я хочу показати невелику групу людей, її поведінку в суспільстві, показати, як, розростаючись, вона дає життя десяти, двадцяти істотам, на перший погляд дуже різним, але, як свідчить аналіз, близько між собою пов’язаним. Спадковість, подібно до сили тяжіння, має свої закони.

Для розв’язання подвійного питання про темпераменти й середовище я намагаюся відшукати й простежити зв’язок, який математично точно веде від людини до людини. I коли я зберу всі ни-точки, коли в моїх руках буде ціла суспільна група, я покажу її в дії, як учасника певної історичної епохи, я створю ту обстановку, у якій виявиться складність взаємин, я проаналізую одночасно і волю кожного з її членів, і загальну спрямованість цілого.

Ругон-Маккари — та група, та сім’я, яку я збираюся вивчати, від¬значається нестримністю бажань, могутнім прагненням нашої епохи, що рветься до насолод. У фізіологічному плані для них характерне повільне чергування нервових розладів і хвороб крові, що проявля¬ються з роду в рід як наслідок первинного органічного пошкодження і визначають, залежно від навколишнього середовища, почуття, ба¬жання і пристрасті кожної окремої особистості — усі природні та інстинктивні прояви людської природи, наслідки яких мають умовні назви чеснот і вад. Історично ці особи походять з народу, вони розсіюються по всьому сучасному суспільству, домагаються будь-яких посад завдяки тому глибокому сучасному імпульсу, що пробуджує нижчі класи пробиватися крізь соціальну товщу. Своїми особистими драмами вони оповідають про Другу Імперію, починаючи від пастки — державного перевороту — й закінчуючи седанською зрадою».

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

  Проблемне питання

        • Чим різняться реалізм О. де Бальзака і Е. Золя?

VII. Домашнє завдання

    Для всіх: докладніше ознайомитися із біографією письменника, особливостями його творчості; прочитати третину роману «Кар’єра Ругонів» (І-ІІІ частини).

     Індивідуальне: підготувати повідомлення про факти біографії та творчості Е. Золя, про які не згадувалося сьогодні на уроці.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

       • Для мене було новим (несподіваним).

       • Натуралізм як літературний напрям, мені здається.

       • Е. Золя уявляється мені людиною.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення________

Тема. Цикл романів Е. Золя «Ругон-Маккари» — «природнича й соціальна історія однієї родини в добу Другої імперії». Роман «Кар’єра Ругонів» як вступ до циклу, визначення в ньому її провідних тем і мотивів

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості твору, провідні теми й мотиви, сюжет; розвивати навички опанування змісту великих епічних творів, виокремлення головного та деталей, їх коментування та оцінювання; виховувати інтерес до літератури, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      Знайомство з новим письменником, новою книгою — це завжди маленьке відкриття. Відкриття минулого, що невидимими нитками тягнеться до нас, у сьогодення, і має, безперечно, щось спільне, яке єднає нас у людство. Твори Золя непрості, часто із досить детальними описами, що втомлюють. Але ми не можемо не відзначити точність спостережень, витонченість побудови, промовистість деталей. Отже, для початку ознайомимося ближче із сюжетом твору Е. Золя і звіримо свої враження.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

     1. Виступ учнів із повідомленнями про факти біографії та творчості Е. Золя, про які не згадувалося на попередньому  уроці

     2. Бесіда, під час якої учні мають пояснюють особливості натуралізму як літературного напряму.

     3. Складання «сюжетного ланцюжка» І—Ш частин роману «Кар’єра Ругонів»

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

     1. Евристична бесіда. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

       ♦ Яке враження склалося у вас від твору, що запам’яталося най¬більше, вразило?

       ♦ Накресліть родовід сім’ї Ругон-Маккарів. (можна доповнювати на наступних уроках. Можна також позначити і спадковість — кому що від кого передалося.)

       ♦ Які висновки ви можете зробити щодо характеру П’єра Ругона та його  оточення?

       ♦ Що можна сказати про Францію цього періоду?

       ♦ Чи помітна авторська позиція?

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

       ♦ Які риси натуралізму як літературного напряму ви помітили у творі? Чи дійсно твір за стилем, напрямом відрізняється від інших творів реалістичних напрямів, зокрема творів О. де Баль¬зака?

       ♦ Які провідні теми й мотиви ви визначили б у творі?

VII. Домашнє завдання

         Прочитати другу третину твору «Кар’єра Ругонів», переказувати, виокремлювати ключові епізоди й коментувати їх.

VIII. Підбиття підсумків уроку

     Інтерактивна вправа «Мікрофон»

      Продовжте речення:

       ♦ На мою думку, роман до нашого часу…

       ♦ Мені запам’яталося…

Урок № ____                                                                                                 Дата проведення__________

Тема. Е. Золя «Кар’єра Ругонів». Шлях сім’ї Ругонів до багатства та влади. Сюжет

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості роману, його проблематику та сюжет; розвивати навички сприйняття великого епічного твору як єдиного цілого, визначення ключових епізодів та їх коментування, висловлювання власних думок, їх обґрунтування; виховувати кращі людські якості на засадах загальнолюдських цінностей.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Дев’ятнадцяте століття, Франція, орлеаністи, республіканці, президенти, монархи, збирачі податків. Як це стосується нас, сучасних людей? Кому, крім, скажімо, істориків, це цікаво? Вважаю, що цікаво, і не лише науковцям-історикам. Інститут сім’ї існує й досі. Автор постійно наголошує на тому, що багато рис характеру людини передається у спадок від предків. Виявляється, від нашого здоров’я, темпераменту, лінії поведінки, моральних принципів, дій залежатиме, якими будуть наші нащадки, що вони отримають у духовний, фізичний спадок. Це накладає величезну відповідальність на людей. Тому вчитаймося уважніше у твір Е. Золя та спробуймо осягнути його найважливіші ідеї- істини.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  1.  Складання «сюжетного ланцюжка» ІVV частин роману Золя «Кар’єра Ругонів»

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

   Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

       ♦ Які нові думки, враження з’явилися у вас після прочитання цієї частини твору?

       ♦ Що скажете про розвиток сюжетної лінії Антуана Маккара? Чи трапляється в наш час, щоб дружина утримувала чоловіка?

       ♦ Як, на вашу думку, змінилася відтоді природа людини?

       ♦ Що постійно підкреслюється у взаєминах Сільвера і М’єтти?

       ♦ Чи через власні переконання загинула М’єтта, чому вона приєдналася до повстанців? Які символічно-містичні моменти ви помітили?

       ♦ Чому такі, як Антуан, підтримували республіканців, революціонерів?

       ♦ Які описи вам запам’яталися найбільше? Порівняйте батальні сцени у Л. Толстого та Е. Золя.

       ♦ Доповніть схему родоводу Ругон-Маккарів, розпочату на минулому уроці.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

   Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

       ♦ Визначте проблеми часу й вічні, порушені в романі Золя «Кар’єра Ругонів».

VII. Домашнє завдання

      Дочитати роман до кінця, знати його зміст, уміти переказувати та аналізувати.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

       • Мені запам’яталося (мене вразило).

       • Я замислився (-лася) над питанням.

       • Вважаю, що характер людини залежить.

Урок № ___                                                                                                    Дата проведення__________

Тема. Е. Золя «Кар’єра Ругонів». Система образів у творі

Мета: допомогти усвідомити ідейно-художній зміст твору, розкрити систему образів твору; розвивати навички характеризування образів, визначення їх ролі у творі, висловлювання своїх думок з цього приводу; виховувати кращі людські якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      Здавна за словом «кар’єризм» закріпилося негативне значення. Як ви вважаєте, «кар’єра» — це добре чи погано?

       Кар’єра — це просування по службі. І якщо людина працьовита, розумна, ініціативна, то що ж поганого в тому, що вона просувається «службовими сходами»? Інша справа, коли людина досягає високої посади не за допомогою своїх здібностей і старання, а через обман, інтриги, навіть злочини. Спробуємо сьогодні на уроці розібратися в цих та багатьох інших питаннях.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

    Складання «сюжетного ланцюжка» VIVІІ частин роману

V. Формування вмінь і навичок

        1. Серед героїв твору можна визначити головні та другорядні, позитивні та негативні, збірні та символічні, вигадані та реальні, однозначні та суперечливі. Складемо таблицю.

    2. Робота в групах. Детальне характеризування образів.

Складання опорних схем

      I група. П’єр Ругон (молодший).

      II група. Брат П’єра — Антуан Маккар.

      III група. Небіж П’єра та Антуана — Сільвер.

      IV група. М’єтта.

      V  група. Інші жіночі образи (Аделаїда Фук, Фелісіте).

      VI  група. Інші чоловічі образи (Ежен, Арістид, Паскаль, маркіз де Карнаван).

   3.  Евристична бесіда, виконання завдань проблемно-пошукового характеру

       • Чи є, на вашу думку, у романі персонажі-ідеї?

       • Чи можна порівняти персонажів, вивчених вами раніше, із персонажами Золя? Хто є близькими за духом, долею, хто є антиподами?

       • Що викликало особливе роздратування у противників повстанців, коли вони побачили дівчину з прапором?

   4.  Коментування цитат із тексту

    Визначте, про кого йдеться, та прокоментуйте описи й висловлювання:

        • «.Ці шматки вкрадених знань тільки розпалювали його благородний запал. .Він створив для себе святиню з речей, до яких не міг доторкнутися рукою, він глибоко й щиросердно вірив у піднесені ідеї та піднесені слова, намагаючись піднятися до них, але не завжди їх розуміючи. Це була проста душа, але душа шляхетна, що зупинилася на порозі храму, вклонившись свічкам, які здалеку здавалися їй зорями». (Сільвер)

        • «У кожній політичній партії бувають свої блазні й своя підлота. Згоряючи від заздрості й злості, мріючи помститися всьому суспільству, вітав Республіку як щасливу добу, коли йому дозволено буде набити кишені за рахунок сусіда і навіть придушити цього сусіда, якщо той наважиться виразити своє незадоволення». (Антуан Маккар)

        • «Вона встала й повільно обійшла всю вітальню. Тут щойно простягалося до них стільки рук. Вони перемогли; буржуазія схилилася до їхніх ніг. Жовтий салон був ніби освячений цією перемогою. Скалічені меблі, витертий оксамит, люстра, засиджена мухами,— увесь цей мотлох перетворювався в її очах у славетні останки на полі бою. Вигляд Аустерліцької рівнини не міг би сильніше хвилювати її». (Фелісіте)

        • «Він відростив пузце, перетворився на шанованого буржуа, якому не вистачало тільки капіталу для повної шани. Цей селянський син, поблідлий від ділових турбот, розжирілий від сидячого життя, приховував свої низькі бажання під безстороннім від природи виразом обличчя й дійсно володів тією, показною зовнішністю, тою безглуздою самовпевненістю, які надають солідного вигляду на офіційних прийомах. Говорили, що він під каблуком у дружини, і помилилися. Він був упертий, як віслюк; чужа, різко виражена воля доводила його до сказу, він готовий був лізти в бійку». (П’єр Ругон)

       • «Він являв собою цікаве поєднання моральних і розумових рис матері з важковаговою поважністю батька. Визначався величезним честолюбством, владністю, презирством до дрібних     розрахунків та дрібних успіхів». (Ежен, син П’єра)

       • «Скромний служитель науки, жив самітницьким життям закоханого у свою справу вченого в маленькому світлому будиночку нового міста». (Паскаль, син П’єра)

VI. Домашнє завдання

      Підготуватися до літературного диктанту за романом Золя «Кар’єра Ругонів».

VII. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

      Найбільше з героїв мені запам’ятався.

        • Мене вражає, як.

        • Я вважаю, що П’єр Ругон.

Урок № ____                                                                                                                                       Дата проведення_________

Тема. Е. Золя «Кар’єра Ругонів». Новаторство та художні особливості роману

Мета: повторити, систематизувати вивчене; допомогти учням краще усвідомити художні особливості твору; розвивати навички аналізування великого епічного твору, висловлювання власних думок та обґрунтування їх прикладами з тексту й цитатами, уміння зіставляти літературні явища з явищами життя; виховувати активну громадянську позицію, кращі людські якості.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: узагальнення, систематизація знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      Науково-природничий експеримент Еміля Золя вдався — ми в усіх подробицях ознайомилися із життям Франції II половини XIX століття, через долю кількох родин пізнали як історію народу, так і шляхи становлення особистості, розвитку її чеснот і вад під впливом природних та суспільних факторів. Сьогодні ми підсумуємо наші пізнавальні, моральні та естетичні здобутки.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Узагальнення знань, умінь та навичок

 1. Літературний диктант ««Так» — «ні»»

     1) Еміль Золя — засновник літературного напряму — натуралізму. (Так)

     2) Сільвер дотримувався монархічних поглядів, тому виступив проти повстанців. (Ні)

     3) М’єтта — молода дружина Сільвера. (Ні)

     4) Аделаїда — засновниця роду Ругон-Маккарів. (Так)

     5) Фелісіте намагалася таємно управляти своїм чоловіком. (Так)

     6) Повстанці з боєм узяли місто Плассан. (Ні)

     7) Плассан — це однорідне робітниче місто. (Ні)

     8) Ежен повідомляв батька в листах із Парижа про політичні новини та спрямовував його діяльність. (Так)

     9) Фелісіте заснувала «жовту вітальню» («салон»), у якій збиралися противники республіканців. (Так)

   10) М’єтта загинула, мужньо кинувшись у бій та відстрілюючись. (Ні)

   11) П’єр домігся омріяної посади збирача податків та ордена Почесного легіону. (Так)

   12) Багато рис героїв, їх поведінку автор пояснює спадковістю. (Так)

2. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

      ♦ Поясніть символіку червоного кольору в романі (червоний прапор М’єтти — орденська стрічка — кров на підборах П’єра Ругона — вогник свічки у вікні збирача податків, який помер). (Червоний колір — це кров, пролита за ідеали; це та сама кров, через яку переступили заради досягнення своєї корисливої мети; Фелісіте, постійно дивлячись із заздрістю на багатий дім збирача податків, побажала господареві смерті, щоб зайняти його будинок, і побажання справдилося, Фелісіте відчуває, що цей гріх — на їі совісті, але не мучиться від докорів сумління: мети вони з чоловіком досягли, і не важливо, якою ціною.)

      ♦ Доведіть, що роман Е. Золя «Кар’єра Ругонів» належить до творів літературного напряму — натуралізму.

      ♦ Визначте, які художні засоби використав автор у цьому пейзажі, якою є їх роль: «Молоді люди зіперлися на поруччя моста й подивились униз. Під їх ногами глухо, безперервно шуміла Вьорна, що здулася від дощів. Уверх і вниз за течією, між виярками, де пітьма здавалася ще густішою, можна було розгледіти темні силуети прибережних дерев; де-не-де місячний промінь, ковзнувши по воді, залишав за собою струмінь розплавленого свинцю, який коливався, відсвічуючись, як відблиски на риб’ячій лусці. Ці блискітки надавали сірій водяній пелені таємничу чарівність; вони текли разом із нею під неясними тінями листя. Долина здавалася зачарованим, казковим царством, де тіні й світло жили дивним, примарним життям». (Традиційні епітети, порівняння, метафори у своїй звичайній ролі — увиразнити, деталізувати опис; уся картина ніби готує читача до того, що це таємниче царство захопить і закохану пару, понесе за собою у вир страшних соціальних пристрастей; можна розглядати це і як віддалений контраст «війни» та «миру».)

  3. Міні-диспут «Чи не знімає Золя з людини відповідальності за її вчинки, постійно апелюючи до спадковості?»

  4. Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її» з питання «Чи є вкладення батьків в освіту дітей хорошою інвестицією?»   (Так; не завжди; ні)

   5. Проблемне питання

       ♦ Знайомлячись із Францією XIX ст., ми бачимо, що її історія була досить складною, трагедійною. Не оминули французів дві світові війни ХХ ст. Чому ж її рівень серед держав світу є одним із найвищих?

V. Домашнє завдання

     Прочитати роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».

VI. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                       Дата проведення_________

Тема: Оскар Уайльд — представник англійського раннього модернізму. Життя і творчість митця. Естетизм Уайльда, імпресіоністичність його стилю. «Передмова» до роману «Портрет Доріана Грея»

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, зацікавити ними; допомогти усвідомити ідейно-художні особливості «Передмови» до роману «Портрет Доріана Грея»; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виокремлення головного, уміння розкривати зміст афоризмів, пояснювати парадокси; виховувати високі моральні якості, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Пригадую, що в Оксфорді я сказав одному із моїх друзів... що хочу скуштувати плід з кожного дерева у світовому саду і що саме з цим жаданням у душі я вирушаю у світ. Воістину так я й вирушив, воістину так я й жив.

                                                             Оскар Уайльд

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

    «Пригадую, що в Оксфорді я сказав одному із моїх друзів, що хочу скуштувати плід з кожного дерева у світовому саду і що саме з цим жаданням у душі я вирушаю у світ. Воістину так я й вирушив, воістину так я й жив»,— говорив англійський письменник Оскар Уайльд (звернення до епіграфа уроку). Його назвали королем Життя, а ще — принцом Парадоксів. Ось із таким надзвичайним письменником ми розпочинаємо знайомство сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

  Бесіда

      ♦ Пригадайте поняття «декаданс», «модернізм», «символізм».  Назвіть їх ознаки.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

    1. Міні-лекція  з елементами бесіди про  Оскара Уайльда (МП)

       • Чи зустрічали ви таких людей?

  1.  Читання «Передмови» до роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» (із обговоренням)

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

    1. Аналітичне коментування. Прокоментуйте твердження О. Уайльда

         • «Митець — творець прекрасного»;

         • «Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані»;

         • «Митець не має етичних уподобань»;

         • «Будь-яке мистецтво не дає жодної користі».

    2. Бесіда

         • Визначте головну думку «Передмови». (Утвердження вічності й величі мистецтва)

VII. Домашнє завдання

      Для всіх: знати біографію митця, розуміти його естетичну програму, знати зміст роману «Портрет Доріана Грея».

      Індивідуальне: підготувати повідомлення про виникнення задуму роману «Портрет Доріана Грея», історію його написання.

VIII. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

        • Мене зацікавило парадоксальне твердження О. Уайльда про те, що.

Урок № ____                                                                                                      Дата проведення_________

Тема. Жанрова і стильова своєрідність роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». Філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману

Мета: допомогти учням усвідомити жанрову та стильову своєрідність твору, його проблематику; розвивати навички визначати риси жанру, стилю, проблематику твору, уміння виокремлювати ключові епізоди; виховувати любов до літератури, естетичні смаки. оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

Тут поєдналося все: краса і потворність життя, істина і брехня, ілюзія і правда, а текст насичений яскравими парадоксами, які передають вишукано-химерний хід думок естета і гедоніста.

                                                     Н. Соловйова

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      «Тут поєдналося все: краса і потворність життя, істина і брехня, ілюзія і правда, а текст насичений яскравими парадоксами, які передають вишукано-химерний хід думок есте¬та і гедоніста»,— пише про роман О. Уайльда літературознавець Н. Соловйова (звернення до епіграфа уроку). Яке враження справив роман на вас, які проблеми ви в ньому побачили — поговоримо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

    1. Бесіда

       ♦ Опишіть (усно) свої враження від прочитаного роману «Портрет Доріана Грея» О. Уайльда.

       ♦ Які епізоди вас вразили найбільше? Чому?

    2. Складання «сюжетного ланцюжка» твору

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

    1. Словникова робота

Естетизм — 1) збірна назва літературно-мистецьких течій, які у своїх маніфестах і творах висувають на перше місце естетичні програми та естетичні особливості мистецтва («парнасці», символісти, «неокласики» та ін.);
                    2) філософська теорія, яка обстоює пріоритет мистецтва, його художню автономність, вічну красу і силу.

Естет — людина, яка звертає особливу увагу на естетичні явища, будує життя за принципами прекрасного.

Гедонізм (у перекладі з грецької — насолода) — філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, сенсом життя.

Гедоніст — людина, яка живе, намагаючись отримати якомога більше насолоди від життя.

Парадокс — міркування, яке різко відрізняється від традиційного, загальноприйнятого, а іноді й суперечить здоровому глузду; інколи — різновид дотепу.

Денді — представник вищого світу з витонченими манерами, вишуканим одягом, який володіє знаннями з мистецтва та інших галузей, популярних у світському товаристві.

    2. Виступ учнів із повідомленнями про виникнення задуму роману «Портрет Доріана Грея»; історію написання роману

     3. Важливою художньою особливістю твору О. Уайльда є тісний зв’язок історії Доріана Грея з найвідомішими шедеврами світової літератури. Так, відомий мотив таємничої залежності долі людини від її портрета чи іншої речі, яка дає їй містичну владу над світом і, у свою чергу, робить своїм рабом (О. де Бальзак « Шагренева шкіра» та ін.); мотив подвійного існування героя, який має одне — моральне — обличчя для людей і зовсім інше — огидне — для себе (проза Е. Т. А. Гофмана, Г. К. Андерсена та ін.); мотив «учитель» (точніше «лжевчитель») — учень (твори Аристофана, Бальзака та ін.). Саме тому «Портрет Доріана Грея» нерідко називають «літературним романом».

Але письменник іде до створення особливого типу прози — «інтелектуального роману». Його ознаками є зосередженість персонажів на розв’язанні релігійних, філософських, естетичних проблем, а також «цитування», що полягає у світовому запозиченні митцями різноманітних елементів текстів інших авторів, проте, на відміну від звичайного цитування, вони роблять у них зміни, необхідні для реалізації власного художнього завдання. Це переосмислення «чужих текстів» нагадує гру. «Інтелектуальний роман» О. Уайльда весь пройнятий складною морально-етичною проблематикою, а також питаннями, що стосуються культури в найширшому розумінні цього слова: крім літератури, тут ідеться про музику (Шуберт, Вагнер), живопис, ювелірне мистецтво, історію костюма, садівництво та ін. О. Уайльд є новатором і в цьому: він поєднує «інтелектуальний роман» з елементами масової літератури (детективом, «сенсаційним романом», фантастикою).

Своєрідним є і стиль роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». Передусім, це чудова мова з бездоганним синтаксисом та еквілібристикою слів. У творі багато описів чудових речей, екзотика коштовностей, блискуча мовна гра. Твір поглинає читача феєрверком думок, красою афоризмів, різкими контрастами.

   4. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

        • Визначте проблематику роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».

  •  Співвідношення насолоди й моралі (етики й естетики).
  •  Роль і вплив краси в житті.
  •  Роль мистецтва.
  •  Доброчесність і гріх.
  •  Добро і зло.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

        Прокоментуйте висловлювання О. Уайльда й висловіть свою думку про те, як воно співвідноситься з романом «Портрет Доріана Грея»: «…Мистецтво — не іграшка і не забаганка, а неодмінна передумова людського життя. Це наочне виховання моралі. Навчитися любити природу простіше за допомогою Мистецтва. Воно ушляхетнює кожну польову квітку. І хлопчина, що бачить, якою дивовижно прекрасною є пташка, вирізьблена з дерева чи намальована на полотні, можливо, не жбурне каменюки в живого птаха. Нам необхідна духовність у повсякденному житті.»

VII. Домашнє завдання

    Знати зміст твору, характеризувати його проблематику, жанрові та стильові особливості.

VIII. Підбиття підсумків уроку

  Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжте речення:

         • Найбільше в романі мене вразило…

Урок № ____                                                                                                  Дата проведення_________

Тема. Утілення різних форм естетизму в образах Безіла Холлуорда, лорда Генрі та Доріана Грея (за романом    О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»)

Мета: допомогти учням розкрити значення образів роману, утілення в них різних форм естетизму; розвивати навички аналізувати прозові твори, характеризувати героїв; висловлювати свої думки щодо порушених проблем; виховувати любов до літератури, мистецтва, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     «Людина — коваль свого щастя»,— говорить народна мудрість. Так це чи ні, коли ми поглянемо на уайльдівських героїв? Можливо, є ще «ковалі», які із задоволенням експериментують, підкоряють когось своїй волі та розуму, не замислюючись над наслідками й залишаючись «у тіні»? Про це ми й поговоримо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

    1. Робота в групах

       I група характеризує образ лорда Генрі.

Стверджуючи вседозволеність, лорд Генрі, на перший погляд, сам ніби нічого неморального не робить — не вбиває, не зраджує, не грабує. Але він отримує величезне задоволення від необмеженої влади над душею Доріана: «Та й самий вплив твій на іншу людину — як він зачаровує!» У Генрі Уоттона поєднуються байдужість, егоїзм із здоровим глуздом та обережністю, які не дають йому зіпсувати собі репутацію, зашкодити собі. Його називали «принцом парадоксу», і саме цим він привабив молоду людину й зміг на неї так вплинути.

       II група характеризує образ художника Безіла.

Художник дуже тонко відчував прекрасне. Знаючи лорда Генрі, він не бажав його знайомства з Доріаном, адже не був упевнений у моральній стійкості того. Безіла називають «подвійним двійником», адже він певною мірою дублює долю самого автора і водночас відтіняє образ головного героя, є його запізнілим сумлінням. Останнє відвідування будинку Грея завершилося для Безіла трагедією: Доріан, розкривши йому страшну таємницю портрета і вважаючи його винним у всіх своїх бідах, убиває художника.

       III група характеризує образ автора в романі.

Відсутні відомості про те, чи є в романі «Портрет Доріана Грея» автобіографічні моменти. Через погляди О. Уайльда на мистецтво («Життя наслідує Мистецтво значно більше, аніж Мистецтво наслідує Життя»), мабуть, їх там і не може бути. І все ж, його естетика і всі її аспекти так чи інакше відбулися в образах дійових осіб роману. Герої твору розмірковують над тими самими проблемами, що й автор («взаємини» Мистецтва, Митця, Краси, Правди та ін.).

     2. Повідомлення про роботу в групах

     3. Проблемне питання

        ♦ Які думки автора висловлює (чи підтверджує) Сибіла Вейн? (Тільки в Мистецтві краса. Доріану Грею Сибіла Вейн подобалася лише в різних театральних образах. Коли вона виявила справжні почуття і з’явилася в природному вигляді, то викликала тільки огиду в героя. Потім це привело дівчину до самогубства, але Доріан, за порадою друга, припинив думати про неї, адже страждання неестетичні.)

V. Домашнє завдання

      Характеризувати героїв роману за втіленням у них різних аспектів естетизму.

VI. Підбиття підсумків уроку

    Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Моє зацікавлення, співчуття, осуд, викликали такі герої роману.

Урок № ____                                                                                                         Дата проведення________

Тема. «Світло» і «темрява» долі Доріана Грея. Чи може краса бути «моральною» або «аморальною»?

Мета: допомогти учням розкрити образ головного героя, його ідейно-художні особливості, специфіку втілення; розвивати навички характеризування героїв, аналізування філософських та морально-етичних ідей, що в них утілені, уміння вести дискусії; виховувати любов до літератури, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

Краса душі надає чарівності навіть непоказному тілу, точнісінько так, як потворність душі покладає на найчудовішу статуру і на найпрекрасніші члени тіла якийсь особливий відбиток, який викликає в нас незрозумілу відразу.

                                                                    Г. Лессінг

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

      «Краса душі надає чарівності навіть непоказному тілу, точнісінько так, як потворність душі покладає на найчудовішу статуру і на найпрекрасніші члени тіла якийсь особливий відбиток, який викликає в нас незрозумілу відразу»,— писав німецький філософ Г. Лессінг (звернення до епіграфа уроку). І це твердження якнайточніше відображає суть головного героя роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея», його духовну деградацію. Над проблемою «прекрасне-потворне» ми й працюватимемо сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Формування вмінь та навичок

    1. Евристична бесіда

       ♦ Яким і ким був Доріан для Безіла до зустрічі з лордом Генрі?

       ♦ Зачитайте епізод про те, яким побачив Генрі портрет Доріана, прокоментуйте його.

       ♦ Яка мрія з’являється в юнака?

       ♦ Чим є мистецтво для головних персонажів твору?

       ♦   Чому портрет так вражає Доріана? Чому почуття радості в героя змінюється на страх?

       ♦ За що Доріан покохав актрису Сибілу Вейн і чому швидко розчарувався в ній?

       ♦ Коли й чому у Грея виникло бажання сховати портрет?

    2. Творчо-практична робота

        ♦ Зобразіть графічно (або словесно) сходинки падіння (деградацію особистості) Доріана Грея, зробіть висновки.

  •  Усвідомлення героєм своєї вроди, страх її втратити, а разом з цим — і любов людей, їх захоплення ним.
  •  Розрив із Сибілою Вейн, яку він покохав як актрису з її театральними мовою, жестами, костюмами, пристрастями, а не як реальну людину, дівчину.
  •  Захоплення книгою, що розбудила в ньому нездорові марення та мрії.
  •  Пересичення, розпуста.
  •  Убивство Безіла, доведення до самогубства Алана Кемпбела.
  •  Відчуття постійного страху, манія переслідування після зустрічі з братом Сибіли.
  •  Убивство власної совісті, душі.

Висновок. Людина без совісті, без душі не може існувати. Духовний світ, замкнений на самому собі, бідний і не може розвиватися. Краса і злочин — поняття несумісні.

        • Визначте зміни, художні деталі, що відбулися в «портреті-душі» Доріана Грея після його вчинків та дій. (додаток)

   3. Проблемне питання

      ♦ Хто, на вашу думку, винен у трагедії Доріана Грея? Що є «світлом», а що — «темрявою» у його долі?

   4. Міні-диспут «Чи може Краса бути «моральною» або  «аморальною»?»

                Ф. Достоєвський говорив, що краса врятує світ. Герої О. Уайльда й сам автор у передмові так висловлюється про красу:

         • «Краса є прояв Генія — та навіть вище за Генія»;

         • «Краса — це одна з великих істин світу»;

         • «Краса — поза всякими сумнівами, їй дано божественне право на верховенство»;

         • «Краса, не така тлінна, як Думка»;

         • «Для мене Краса є дивом із див».

V. Домашнє завдання

     Уміти характеризувати образ Доріана Грея, розмірковувати про співвідношення й значення краси та моралі в житті людей.

VI. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «Мікрофон»

     Продовжте речення:

        • Образ Доріана Грея примусив мене замислитися над.

Урок № ______                                                                                                 Дата проведення__________

Тема. Специфіка вирішення теми кохання у романі О. Уайльда «Портрет Доріана Грея». Символіка образів твору. (РМ) Дискусія «Чи можна вважати «Портрет Доріана Грея» «моральною» або «аморальною» книгою?»

Мета: допомогти учням розкрити специфіку зображення теми кохання в романі, символіку образів, її значення; розвивати мовлення, навички характеризування образів-персонажів та образів-символів; формувати вміння вести дискусію, обґрунтовувати свої думки; виховувати культуру спілкування, толерантність, естетичні смаки.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрація до нього.

Тип уроку: розвиток мовлення.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

     Англійський письменник кінця XIX — початку XX століття Оскар Уайльд у своєму інтелектуальному романі «Портрет Доріана Грея» порушує досить складні філософсько-естетичні й моральні проблеми, замислюючись над співвідношенням і роллю краси та моралі в житті особистості. Про ці проблеми подискутуємо й ми сьогодні на уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Розвиток мовлення

      1. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

Дослідіть історію кохання Доріана й Сибіли Вейн.  У чому специфіка його зображення?

        ♦ Визначте символіку образів твору. (Перш за все, це — портрет Доріана Грея.)

        ♦ Як ви вважаєте, що символізує портрет Доріана Грея? (Душу героя, його совість. Містичну силу, якій герой продав свою душу за вічну молодість і красу; вічне Мистецтво.)

        ♦ З чим були пов’язані зміни в портреті? (Із хибними, злочинними діями та вчинками героя)

        ♦ Чому благородний учинок Грея не поліпшив зображення на портреті? (Зміни в душі незворотні; відмова від того, щоб знеславити сільську дівчину — чи такий уже це благородний учинок?)

        ♦ Чи можуть бути символами інші образи роману? Якщо так, то якими?

        ♦ Складіть схеми за образами-символами роману.

      • Визначте основні риси стилю творчості письменника.

             Для художнього світу О. Уайльда є характерними:

                   • художнє дослідження взаємин людини й мистецтва, естетики та моралі, краси та зла;

                   • зображення внутрішнього життя особистості не за допомогою ретельного психологічного аналізу, а крізь призму ідей, що нею керують, а також за допомогою символів, які позначають її психічні стани;

                   • особлива увага до процесу чуттєвого пізнання світу і зіставлення його результатів із усталеними нормами моралі, соціальної поведінки;

                   • наявність парадоксів через схильність письменника до сумнівів та заперечення очевидних істин;

                   • використання запозичених сюжетів, персонажів, образів (міфологічних або біблійних), які він нерідко іронічно переосмислює з точки зору сучасності;

                   • стильова довершеність мови, афористичність та підкреслена риторичність мови персонажів; яскрава метафоричність описів.

   2. Дискутування за романом О. Уайльда

        • Чи можна вважати «аморальною» книгою роман «Портрет Доріана Грея»?

        ♦ «Щоб запобігати усім гріхам і перемогти їх, передусім потрібно визнати, що корінь кожного гріха — у поганих думках. Ми всі — тільки наслідки того, що ми думаємо» (Будда);

        ♦ «Визначає долю людини те, як вона розуміє себе» (Торо);

        ♦ «Усе, що відбувалось у житті окремої людини і людських суспільств, мало початок у думці. І тому пояснення всього того, що відбувалося з людьми,— не в попередніх подіях, а в думках, що передують цим подіям» (Л. Толстой).

        ♦ «Працюй над очищенням твоїх думок. Якщо у тебе не буде поганих думок, не буде й поганих учинків» (Конфуцій);

        ♦ «Намагайся не думати про те, що вважаєш поганим» (Епіктет);

        ♦ «Навряд чи є щось більш потрібне для знання, для спокійного життя і для успіху будь-якої справи, ніж уміння людини володіти своїми думками» (Дж. Локк).

        ♦ Сам О. Уайльд вважав: «Немає книг моральних або неморальних. Є книги добре написані або погано написані».

   3. Інтерактивна вправа «Займи позицію та обґрунтуй її»

      ♦ Чи можна вважати «аморальною» книгою роман О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»?

V. Домашнє завдання

     Підготуватися до контрольної роботи.

VI. Підбиття підсумків уроку

   Інтерактивна вправа «мікрофон»

     Продовжте речення:

         • Найбільше на уроці мені запам’яталася робота.

Урок № ___                                                                                                          Дата проведення_________

Тема. (КР) Контрольна робота з теми «Роман ранньомодерністської доби»

Мета: виявити рівень знань, умінь та навичок учнів із метою контролю та корекції; поглибити знання з теми й систематизувати їх; розвивати пам’ять, зв’язне писемне мовлення, уміння характеризувати літературознавчі поняття, образи, висловлювати про них власну думку, проводити аналогії; виховувати любов до літератури, мистецтва, прагнення до самовдосконалення, естетичні смаки.

Оснащення: тестові завдання.

Тип уроку: контроль і корекція знань, умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Контроль і корекція знань, умінь та навичок

      1. Інструктування перед виконанням тестових завдань

      2. Написання контрольної роботи

Варіант І

Початковий та середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Про кого з героїв твору Е. Золя «Кар’єра Ругонів» ідеться в рядках: «Це була просто душа. Але благородна, що зупинилася на порозі храму, схилившись перед свічками, які здалеку здавалися їй зорями»?

      а) Сільвера;   б) М’єтту;      в) Паскаля;     г) Антуана.

2. Події, описані Е. Золя в романі «Кар’єра Ругонів», відбуваються в:

      а) Парижі;     б) Руані;         в) Плассані;    г) Марселі?

3. Лорд Генрі з роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея» намагається вплинути на головного героя для того, щоб:

     а) розвинути в ньому почуття прекрасного;     б) удосконалити внутрішній світ юнака;

     в) передати свій досвід, виховати послідовника; г) утілити на практиці власні ідеї.

4. Продовжте речення: «Натуралізм — це.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

      1. Схарактеризуйте образ із роману Е. Золя «Кар’єра Ругонів», який запам’ятався найбільше.

      2. З’ясуйте символіку образів роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея».

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

      1. Напишіть невеликий твір-роздум за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»: «Чи є душа рівноцінною платою за вічну молодість?»

      2. З огляду на теорію «натуралізму», історичні обставини й характери героїв, продовжте логічну історію П’єра Ругона та його дружини (за романом Е. Золя «Кар’єра Ругонів»).

Варіант ІІ

Початковий і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал)

1. Про кого з героїв роману Е. Золя «Кар’єра Ругонів» ці слова: «Революція 1848 року застала. [їх] насторожі: усі вони розлючені невдачами й готові були за горло схопити фортуну, хай би вона попалася їм на вузькій доріжці. Усі члени цієї сім’ї вичікували подій, як розбійники в засаді, що готові були кинутися на здобич»?

     а) Сім’ю Маккарів;   б) сім’ю Ругонів;       в) сім’ю Фука;          г) сім’ю М’єтти.

2. Хто з героїв роману Е. Золя «Кар’єра Ругонів» уперше відчув повагу до себе з боку людей і загинув із прапором у руках?

     а) Сільвер;     б) Паскаль;     в) М’єтта;       г) Антуан.

3. Зморшка жорстокості на портреті з’являється після того, як герой О. Уайльда Доріан Грей:

     а) дізнався про смерть Сибіли Вейн;      б) убив Безіла Холлуорда;

     в) спричинив смерть Алана Кемпбла;     г) почав вести нестримне розпусне життя.

4. Продовжте речення: «Інтелектуальний роман — це.»

Достатній рівень (кожна правильна відповідь — 2 бали)

      1. Схарактеризуйте образ із роману О. Уайльда «Портрет Доріана Грея», який запам’ятався найбільше.

      2. З’ясуйте символіку образів роману Е. Золя «Кар’єра Ругонів» (червоного кольору, площі Св. Митра)

Високий рівень (максимально — 4 бали)

Виконайте одне із завдань.

      1. Напишіть невеликий твір-роздум за романом О. Уайльда «Портрет Доріана Грея»: «Причини духовної деградації Доріана Грея».

      2. Зважаючи на теорію натуралізму, історичні обставини й характери героїв, продовжте логічну історію синів П’єра Ругона та їхніх сімей (за романом Е. Золя «Кар’єра Ругонів»).

IV. Підбиття підсумків уроку

Урок  № ____                                                                                                   Дата проведення_________

Тема. Узагальнення та систематизація матеріалу, вивченого впродовж навчального року

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчений упродовж навчального року матеріал, з’ясувати учнівські інтереси, читацькі уподобання; розвивати пам’ять, навички виокремлення головних рис, індивідуальних стилів письменників, уміння аналізувати твори, характеризувати героїв, висловлювати власне ставлення до них, проводити паралелі із сучасністю, реальним життям; виховувати любов до літератури, повагу до загальнолюдських цінностей, естетичні смаки.

Оснащення: «портретна галерея» письменників, виставка їх творів, узагальнюючі таблиці; учнівські ілюстрації.

Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

       Світ художньої літератури різноманітний і майже неосяжний. Але кожна людина, яка прагне бути освіченою, повинна ознайомитися з «вершинами» — найвидатнішими письменниками світової літератури та їх творами. У цьому навчальному році ми здійснили мандрівку в ХІХ століття й, можливо, відкрили для себе, що деякі цінності не змінюються з часом, є цінностями вічними — любов, дружба, честь, порядність, доброта. І якими б різними не були люди, їм хочеться саме цього. Хто ж обирав інші для себе пріоритети — владу, багатство — неодмінно розчаровувався, зазнавав нищівної поразки. Сьогодні ми ще раз повернемося до творів, їх героїв, ідей, над якими розмірковували на уроках літератури, та спробуємо осягнути їх значення, естетичну привабливість із позицій людини ХХІ століття.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Узагальнення та систематизація вивченого

       1. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького та проблемного характеру

          ♦ Пригадайте, до яких країн ми мандрували, яких письменників і які твори вивчали.

          ♦ Поєднайте письменників та їхні твори.

       ♦ Знайдіть поняття, що об’єднує.

 

Примітка. Слова, написані курсивом, учні вписують самостійно.

  •  Розкажіть про свого улюбленого героя з літератури ХІХ століття
  •  Які літературні течії та напрями зіткнулися, поєдналися у ХІХ столітті? Чому письменники постійно перебували у пошуку?

     ♦ Продовжте речення:

  •  Верлібр — це. ... Верлібром писав. (В. Вітмен).
  •  Поетами-символістами є. (П. Верлен, А. Рембо)
  •  До психологічно-філософських романів належить. («Злочин і кара»).
  •  «Сімейний» роман написав. (Л. Толстой).
  •  Представником натуралізму є. (Е. Золя).

    2. Міні-диспут «Чи може література ХІХ століття чогось навчити сучасну людину»?

V. Домашнє завдання

    Підготуватися до презентації творчого проекту.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Урок № ____                                                                                                                        Дата проведення________

Тема. Підсумки роботи за рік. Презентація творчого проекту.

Мета: підсумувати результати роботи за рік, з’ясувати вподобання учнів, зацікавити їх літературною освітою, проаналізувати недоліки; розвивати навички самостійної індивідуальної та колективної роботи (у парах і групах); удосконалювати вміння висловлювати свої думки, відстоювати їх, аргументувати, проводити паралелі з сучасністю; виховувати допитливість, прагнення до самоосвіти й самовдосконалення.

Оснащення: матеріали для презентації, елементи костюмів і декорацій; фрагменти кінофільмів, аудіозаписи; цікаві літературні твори, перелік літератури для читання влітку.

Тип уроку: комбінований (за формою — нестандартний).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

III. Аналізування роботи учнів за рік

IV. Презентація творчого проекту

      1. Представлення результатів роботи у творчому проекті «Моє відкриття літератури» (або «Я та література»)

Аналізування результатів анкетування

Запитання анкетування