51802

Потреби й права споживача. Раціональна поведінка. Оцінка корисності споживчого блага та бюджет корисності

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Ціль споживача мати максимальну корисність від споживання товарів і послуг. Споживачу зацікавленому в задоволенні своїх потреб з найменшими витратами обмежених засобів доводиться задумуватися над наступними питаннями: на що в першу чергу витратити свої доходи Споживач оцінює товар або послугу насамперед з погляду їхньої корисності Корисність – це суб'єктивне відчуття задоволеності від споживання блага Корисність кожного блага має свої критерії. Наприклад корисність одягу проявляється в розмірі кольорі дизайні; корисність продуктів...

Украинкский

2014-02-12

104 KB

52 чел.

Урок № 5-6  Потреби й права споживача. Раціональна поведінка. Оцінка корисності споживчого блага та бюджет корисності.

Мета: ознайомити з окремими правами споживача, сутністю корисності споживчих благ.

Тип уроку вивчення нового матеріалу

Обладнання 

Хід уроку

І Організаційний етап

ІІ Мотивація навчальної діяльності

ІІІ Актуалізація опорних знань

Споживачі - це ті, хто купує і використовує товари, замовляє роботи і послуги для особистих побутових потреб, не пов'язаних з отриманням прибутку. Кожний з нас є споживачем, бажаючи яким-небудь способом задовольняти свої потреби.

Потреби споживача за пірамідою Маслоу.

IV Вивчення нового матеріалу

Права споживача.

1 – Громадські права – свобода пересування, вибір місця проживання, ...

2 – Політичні права – свобода слова, право на інформацію…

3 – Економічні права – право власності, право на працю,…

4 – Культурні права – право на освіту, вільну наукову, технічну та художню творчість, ...

Споживачем виступає фірма, організація, у цілому держава.

Ціль споживача - мати максимальну корисність від споживання товарів і послуг. На шляху до цієї мети в споживача виникає маса обмежень: сімейний бюджет, ціни, асортимент пропонованих товарів і послуг. Тому споживач, як і виробник, відчуває на собі вплив обмежених можливостей. Перед ним теж стоїть проблема раціонального вибору.

Споживачу, зацікавленому в задоволенні своїх потреб з найменшими витратами обмежених засобів, доводиться задумуватися над наступними питаннями: на що, в першу чергу, витратити свої доходи?

Споживач оцінює товар або послугу насамперед з погляду їхньої корисності

Корисність – це суб'єктивне відчуття задоволеності від споживання блага

Корисність кожного блага має свої критерії. Наприклад, корисність одягу проявляється в розмірі, кольорі, дизайні; корисність продуктів харчування – в калорійності, кількості вітамінів.

Корисність – поняття суто індивідуальне. Те, що корисне для однієї людини, може бути абсолютно зайвим для іншої.

Максимізація корисності є метою споживача, основним мотивом його поведінки.
Загальна величина задоволення, яку отримує споживач від усіх спожитих благ, називається
сукупною корисністю (ТU). Проте ключ до розгадки раціональної поведінки споживача ховається в категорії граничної корисності.

     Уявіть собі спекотний літній день. Ви втамовуєте спрагу. Спробуйте оцінити за 10-бальною системою корисність кожної з п'яти випитих склянок газованої води. Ви відчуваєте, що в міру втамування спраги кожна наступна склянка води матиме для вас дедалі меншу корисність. Поняття граничної корисності слід розуміти як власну оцінку потреби в останній порції певних благ.

Гранична корисність (МU) — це додаткова корисність, отримана від споживання додаткової одиниці блага, або приріст сукупної корисності при зміні кількості блага на одиницю:

Оскільки людина має потребу не взагалі в даному предметі, а в певній його кількості, то потреба в ньому задовольняється відповідно до

закону насичення потреб ( закон
Госсена – закон спадної граничної користі), - у міру збільшення кількості споживаного товару корисність кожної додаткової одиниці зменшується, а загальна корисність при цьому зростає. Тільки коли гранична корисність набуває від'ємних значень, загальна корисність зменшується.

Споживач робить вибір в умовах обмеженості свого доходу. Тому його цікавить віддача з одиниці витрат, тобто яку граничну корисність можна отримати від певного блага, витративши одну грошову одиницю. Набір товарів, який купує споживач, називається ринковим споживчим кошиком.

Споживач віддасть перевагу тому товару, який додає на кожну грошову одиницю більше корисності. Прийнявши оптимальне рішення, споживач перебуває в стані рівноваги. Умова споживчої рівноваги може бути виражена за допомогою правила максимізації корисності

VI Застосування знань і вмінь.  Робота в зошиті

VII  Узагальнення знань та вмінь учнів

VIII  Домашнє завдання

§ 4 (стр 24 - 30)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

60612. Методичні рекомендації щодо ефективності проблемного навчання 29 KB
  Ушинського що привчати учнів виконувати розумову працю необхідно поступово починаючи з молодших класів; будувати навчальний процес так щоб вивчення нового матеріалу спиралося на знання попереднього...