51818

Урок є основною формою навчально-виховної роботи в школі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Від організації і вмілого проведення уроку у великій мірі залежить вирішення завдань навчання і виховання учнів. Під час організації будьякого уроку необхідно звертати увагу на раціональне використання часу. Структура уроку. Робоче місце має бути належно підготовлене натура і все необхідне встановлено до початку уроку.

Украинкский

2014-02-12

35 KB

0 чел.

Урок  є основною формою навчально-виховної роботи в школі. Від організації і вмілого проведення уроку у великій мірі залежить вирішення завдань навчання і виховання учнів. Кожен урок повинен бути закінченим цілим, водночас він є частиною системи уроків, звязаних між собою загальною метою і завданням даного конкретного предмету. Структура уроків образотворчого мистецтва та ж, що і з інших дисциплін: організаційний момент, пояснення нового матеріалу, самостійна робота учнів, закріплення нового матеріалу і підведення підсумків. Із цих елементів складаються уроки у всіх класах, але час, відіедений на той чи інший елемент може змінюватись. Уроки не повинні бути одноманітними. Ця умова на заняттях образотворчого мистецтва легко виконується тому, що вони різноманітні і за формою, і за змістом. Під час організації будь-якого уроку необхідно звертати увагу на раціональне використання часу.

Структура уроку.

Кожен урок поділяється на такі частини:

1.Організація заняття. Сюди входить встановлення у класі належної дисципліни, перевірка присутніх, настрій на навчальну роботу.

Робоче місце має бути належно підготовлене, натура і все необхідне встановлено до початку уроку. Для цього потрібно залучати чергових учнів.

Якщо на попередньому уроці було дано завдання додому, неоюхідно його перевірити, вказати класу на типові помилки і пояснити як ці помилки не допускати у подальшому. Під час перевірки домашнього завдання учні розкладають роботи на партах, а вчитель, обходячи ряди переглядає їх, робить потрібні зауваження, відбирає кращі для показу класу. Оцінка закінчених домашніх робіт заноситься у класний журнал.

2.Повідомлення нового завдання. Повідомивши нову тему, вчитель пояснює мету і завдання уроку, порядок виконання роботи. Ілюструючи своє пояснення наочними посібниками: схемами, кресленнями, методичними таблицями; демонструє на класній дошці метод побудови зображення і вчить  аналізувати натуру. Щоб у тому, що учні розуміють його, вчитель у процесі пояснення задає класу питання з теми.

3.Самостійна робота учнів. Після пояснення нового матеріалу діти приступають до виконання малюнка. Вчитель уважно слідкує за ходом роботи. Поки учні малюють він обходить клас, робить зауваження, деяким школярам дає додаткові пояснення, а інколи, якщо потрібно, підправляє малюнок учня. Багато учнів, незважаючи на попередні пояснення вчителя, схильні робити помилки. У цьому випадку вчитель повинен знову нагадати всім. Як краще розташувати малюнок на листі, як треба компонувати і т.д.

Доцільно вказувати учням на допущені помилки. Робота з окремими учнями має дуже важливе значення для попередження неуспішності. Вчителю постійно потрібно врахувати неоднорідність класу: серед учнів є більш-менш здібні, здібні і дуже здібні. Одні відразу все розуміють і сприймають, іншим потрібні додаткові пояснення. Щоб весь клас засвоїв матеріал рівномірно, треба більш уваги приділяти тим, що відстають, слідкувати за їх роботою, вселяти в них віру і впевненість у тому, що вони зможуть перебороти тимчасові труднощі.

4.Підведення підсумків уроку. Під кінець роботи вчитель повинен вибрати найкращі роботи і роботи з характерними помилками, показати усьому класу та пояснити у тому їх недоліки і переваги. Можна залучати до обговорення учнів, їх думки можуть бути цікавими. У кінці уроку вчитель збирає роботи, щоб виставити за них оцінки. Клас приводять у порядок.

Для кращого проведення уроку треба попередньо скласти план-конспект. При його складанні дотримуються певної форми. У цьому зазначають: 1) вид роботи (малювання з натури, декоративне, тематичне малювання, бесіда про мистецтво); 2) тема уроку; 3) мета уроку; 4) обладнання: а) для вчителя, б) для учнів; 5) використання класної дошки; 6) хід уроку: а/ організаційний; б/пояснення нового матеріалу; в/ самостійна робота учнів на уроці; г/ закінчення уроку, домашнє завдання; 7) список використаної літератури.

У конспекті перш за все потрібно вказати тему уроку, напр.: “Малювання глечика”. Потім вказати навчальну і виховну мету уроку. На цьому уроці треба навчити малювати предмети складної форми, розуміти особливості їх будови і передавати об’єм у малюнку засобами світлотіні. Виховувати свідоме відношення до роботи, бажання закінчити малюнок. Працюючи над темою “Малювання візерунка в крузі”, вчитель повинен пояснити учням основні закономірності композиції: розвивати вміння використовувати форми рослинного світу  в узорах; ознайомити з народною творчістю і декоративно-прикладним мистецтвом. Тема “Осінній ліс” вчить дітей бачити прекрасне в оточуючому житті, виховує любов до природи, Батьківщини, інтерес до мистецтва, вчить розуміти твори живопису (сюжети, художні якості).

Вказавши тему і мету, необхідно вказати, яке використовуємо обладнання. Наприклад, обладнання кожного із вище згаданих уроків таке: перший  урок – три глечики і три натурних столики; три світлих драперії для фонів; таблиця з показом методичної послідовності роботи над глечиком. Другий урок – таблиці із зразками народних візерунків, планшети із засушеними листками і квітами, дитячі роботи минулих років. Третій урок – репродукції з картин “Золота осінь” І.І.Левітана, “Осінь” Т.Яблонської і т.д.

Далі у конспекті розкривається зміст уроку. Зміст уроку вчитель викладає у вигляді методичної записки, вказуючи який матеріал буде висвітлюватись на уроці і в якій послідовності. Для початківця-педагога такого конспекту може бути замало. Досвід показує, що студент-практикант, прийшовши на урок з таким конспектом, погано проведе урок, тому що форма викладу навчального матеріалу часто буває недоступна дітям. Інколи студент-практикант подає метеріал на уроці так, як викладав у вузі екзаменатору методисту. Часто використовує терміни, незнайомі дітям, не пояснюючи їх при цьому. Тому перші конспекти уроків необхідно писати детально, так, як вчитель буде говорити з учнями. Це дасть можливість продумати кожну фразу, уникнути складних термінів або своєчасно пояснити їх, передбачити питання, які потрібно буде задати учням.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84456. Слова з прямим і переносним значенням 38 KB
  Мета: формувати в учнів поняття про пряме і переносне значення слів; виробляти вміння визначати значення слова в тексті самостійно вживати слова в переносному значенні; розвивати мовне чуття навчити учнів зв’язно висловлювати свої думки.
84457. Зміна прикметників за зразком «один-багато» 147.5 KB
  Мета: активізувати знання учнів про прикметник. Формувати поняття про прикметник на основі істотних ознак (питання, значення, роль у реченні). Розвивати фонематичний слух, орфографічну грамотність. Виховувати любов до рідного краю, спадщини предків, пошани до народних традицій.
84458. Перевірка мовних знань і вмінь з теми «Іменник» 71 KB
  Послухайте вірш і зловіть зимові іменники хлопками. Чим цікаві виписані іменники пов’язані з зимовою порою Як вони називаються близькі за значенням 2 вручення сніжинки з буквою о Наступне завдання яке пропонує сніговичок це Робота в групах Гра Проціди крізь сито Розписати слова у 3 колонки.
84459. Закріплення знань про слова, які вказують на предмети 47 KB
  Мета. Закріпити знання учнів про слова, які означають назву предмета. Вчити розпізнавати іменники в тексті, будувати з ними речення. Формувати навички правильного написання словникових слів. Розвивати логічне мислення, творчу уяву, самостійність під час сприймання матеріалу.
84460. Поняття про фразеологізми та їх лексичне значення 55.5 KB
  Мета: дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення образне мислення; виховувати бажання здобути знання.
84461. Апостроф. Литовська народна казка «Чому кіт умивається після сніданку?» 840 KB
  Мета: вчити дітей правильно вимовляти та писати слова з апострофом; формувати вміння ставити апостроф у словах; розвивати зв;язне мовлення навички свідомого виразного читання вміння спостерігати порівнювати; поповнювати словниковий запас; прищеплювати інтерес до усної народної творчості...
84463. Закріплення знань про головні та другорядні члени речення. Встановлення зв’язку слів у реченнях 52.5 KB
  Мета: закріпити знання учнів про члени речення; формувати вміння визначати в реченнях головні й другорядні члени речення встановлювати зв’язок слів у реченні за допомогою питань; розвивати зв’язне мовлення; виховувати любов до природи.
84464. Встановлення зв’язку іменника з прикметником 44 KB
  Мета: формувати в учнів ключові компетентності, а саме: вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, планувати свої дії, доводити роботу до кінця; загальнокультурну компетентність – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту...