51859

Використання ІКТ на уроках математики у школі II ступеня з метою формування профільних компетенцій

Научная статья

Педагогика и дидактика

А саме: учні активно беруть участь в процесі навчання навчаються самостійно мислити пропонувати свої бачення прогнозувати та моделювати окремі ситуації. Якщо цей вчитель може надати допомогу учням в їх самостійній діяльності з використанням інформаційнокомунікаційних технологій та вказати їм на можливості їх використання для навчання в тому числі самостійно його авторитет суттєво підвищується. Якщо вчитель може запропонувати учням доступний їм Інтернетресурс який містить предметний навчальний матеріал надто якщо цей матеріал...

Украинкский

2014-02-12

71 KB

15 чел.

Автор Ільніцька Людмила Василівна, вчитель математики ЗШ IIII ступенів №11 м. Білої Церкви

 Використання ІКТ на уроках математики у школі II ступеня з метою формування профільних компетенцій.

Сучасне інформаційне суспільство неможливо уявити без інформаційних та комунікаційних технологій – технологій, що забезпечують і підтримують інформаційні процеси.

 Саме тому виникла  необхідність впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій  у діяльності та керуванні сучасними компаніями й корпораціями, у виробництві та керуванні технологічними процесами, у сучасному мистецтві, у торгівлі, сфері послуг та побуті, у медицині, а також у системі освіти. Зрозуміло, що рівень інформатизації освіти залежить не тільки від рівня забезпечення загальноосвітніх закладів комп’ютерним обладнанням та кількості занять, проведених у комп’ютерних класах, але й від ефективності використання апаратних і програмних засобів, інформаційних ресурсів вчителями предметниками, зокрема  –  вчителями математики.

 Сучасне інформаційне суспільство й комунікаційні технології як засіб його створення потребують дуже багатьох змін. Змінитися має все, що тим чи іншим чином задіяне в процесі інформатизації, – економіка, способи взаємодії між виробником, споживачем і державними структурами, законодавча база, ставлення суспільства до впровадження інновацій і дуже ще багато сфер людської діяльності. І саме в цьому інфомаційному світі складниками будь- якої особистості є її інформаційна компетентність та інформаційна культура. Інформаційна культура людини – це частина її загальної культури, яка допомагає людині самостійно отримувати знання, потрібні її в повсякденному житті. Інформаційна культура передбачає:

  •  наявність інформаційного світогляду (розуміння таких понять, як інформація, інформаційно-комунікаційні технології та інших основних понять);
  •  уміння формулювати власні інфомаційні запити;
  •  здатність здійснювати самостійний пошук інформації з різних джерел, поданої в різних формах;
  •  уміння аналізувати інформацію, подати її у формі, доступній та зручній для подальшої роботи (наприклад, складати план, конспект, готувати реферат, оформляти цитати та посилання, список використаної під час роботи літератури тощо)
  •  уміння використовувати в різних сферах життя сучасні інформаційно-комунікаційні технології та різноманітні технічні засоби;
  •  уміння використовувати отриману інформацію для власної пізнавальної діяльності.

Оскільки рівень сформованості інформаційної культури в людей є різним, для кожної конкретної людини можна визначити рівень її інформатичної компетентності.

 Інформатична компетентність передбачає, що людина повинна:

  •  уміти ефективно працювати з інформацією в усіх формах та її подавання;
  •  мати відповідні вміння та навички роботи із сучасними технічними засобами й відповідним програмним забезпеченням;
  •  застосовувати сучасні ІКТ для роботи з інфрмацією та розв’язання різного класу задач.

Слід зазначити, що  рівень інформаційної культури та компетентності суттєво впливає на успішність особистості й визначає рівень свободи дій людини. Людей з високим рівнем культури і компетентності відрізняє здатність аналізувати отримані знання, гнучкість мислення, творчий стиль інформаційної діяльності.

З розвитком інформаційне суспільство пропонує людині все більш різноманітних ресурсів, і лише від рівня інформаційної культури самої людини залежатиме, наскільки зручно та комфортно буде їй жити в суспільстві з такими величезними можливостями, наскільки соціально захищеною вона буде почуватись в ньому.

Сьогодення вимагає від учителя також великих змін. Учитель повинен не просто надавати учням певних знань, а навчити  їх мислити, структурувати інформацію та цілеспрямовано відбирати необхідне. Сучасний учитель повинен нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. В зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності. Отже, вчитель повинен виступати не в ролі розповсюджувача інформації (як це традиційно прийнято), а в ролі консультанта, порадника, іноді навіть колеги учня. Це викликає позитивні моменти. А саме: учні активно беруть участь в процесі навчання, навчаються самостійно мислити, пропонувати свої бачення, прогнозувати та моделювати окремі ситуації.

Учні цінують такі якості педагога, як глибокі фахові знання, загальна ерудиція, логіка мислення, критичний підхід до розв’язання проблем, власна точка зору, уміння спілкуватись, почуття гумору та інше.

Якщо цей вчитель може надати допомогу учням в їх самостійній діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та вказати їм на можливості їх використання для навчання, в тому числі самостійно – його авторитет суттєво підвищується. Якщо вчитель може запропонувати учням доступний їм Інтернет–ресурс, який містить предметний навчальний матеріал, надто – якщо цей матеріал обговорювався, використовувався на занятті та був створений за їхньої участі, або за участі інших учнів – успіх навчання гарантовано.

Звичайно, в навчально-виховному процесі не можна використовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики постійно, тому що є багато завдань, які можна виконати лише при особистому спілкуванні з учителем. Але й недооцінювати роль уроків, які проводяться з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання, не можна.

  Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках математики стає звичайним явищем і допомагає роширити інформаційне поле уроку, стимулює інтерес і зацікавленість дитини. Тому потрібно  застосовувати  компютери на уроках математики. А саме: для діагностичного тестування якості засвоєння матеріалу, для графічних зображень матеріалу, що вивчається, для роботи з відстаючими учнями, для яких застосування комп’ютера значно підвищує інтерес до навчання, для проведення лекції на уроці з використанням мультимедійного проектора, коли комп’ютер дозволяє учителю розширити можливості звичайної лекції, демонструвати учням красиві зображення, для пояснення використовувати звук і анімацію. Велике значення має використання презентацій, створених самостійно засобами Microsoft Power Point, або знайдені в Internet, але додатково перероблені під контингент учнів свого класу. Корисно пропонувати учням завдання створити самостійно презентацію.  Наприклад, „Життя і діяпьність видатного грецького математика Фалеса Мілетського (бл.624 –  548 рр.до н. е.). В процесі створення презентації вони мають можливість проявити себе як сценаристи, режисери, художники, дослідники, а також як вимогливі глядачі.   

Учитель має добирати методи навчання, які забезпечували б реалізацію цілей математичної освіти, віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, спрямованим на реалізацію принципу активного навчання.

Таємниця ж  успіху полягає в рівні відповідності  методів навчання, змісту навчального матеріалу, форм організації пізнавальної діяльності один одному. Чим вище рівень відповідності, тим вище якість кінцевого результату.

Дуже велике значення  має робота над проектами вчителя разом з дітьми. Учитель дає можливість вирішити безліч задач, які стоять перед ними: показати застосування знань, отриманих на уроках, у нестандартних ситуаціях, розширити знання учнів і свої в тому числі в різних галузях, згуртувати учнівський колектив. Адже метод проектів завжди передбачає, з одного боку, використання різних методів, а з іншого боку – інтеграцію знань, умінь з різних галузей. Наприклад, створити разом із учнями 8 – класів  проект  „Математика – це цікаво! Математика – це необхідно!”, з учнями 9 –х класів прект „Нумерологія”. Працюючи над проектами, учні вчаться збирати інформацію, аналізувати, висувати різні гіпотези, закріпити навички роботи з комп’ютером, опанувати цільовий пошук інформації в Інтернеті. Для захисту проектів  учні створюють компютерні презентації, випускають бюлетні.

Адже основна мета прикладного програмного забезпечення ППЗ – покращити досягнення учнів.

На уроках алгебри для побудови квадратичної функції можна застосувати програму GraphPlotter або  Master Graph та інші програми.

  Застосуємо програму GraphPlotter для побудови графіків квадратичної функції. Функція розглядається як математична модель реального світу. Побудувати графіки функцій    у = х2,    у = –2x2+4;       у = х2 + 6х +5.     

Побудова.

Мал. 1 у = х2

Мал. 2    у =  – 2х2+4

Мал. 3           у = х2 + 6 х + 5

Побудувавши декілька варіантів графіків,  учні можуть наочно проаналізувати  властивості квадратичної функції, встановити залежність графіка функції від значень а, в, с.

Для роботи з малюнками Word має панель інструментів „Рисование”, за допомогою якої можна створювати малюнки, використовувати прямі і криві лінії, прямокутники і еліпси, замальовувати різними кольорами, робити написи тощо.

Наприклад.

  Задача 1.  Визначити відстань на місцевості від т. А до недоступної точки В, якщо

СА = 60 м, СВ = 90 м, СD = 20 м, СЕ = 30 м, DС = 40 м.

Задача 2.  Визначити товщину m вугільного пласта, якщо свердловина нахилена до нього під кутом 72° і проходить по вугіллю відстань n = 2,5 м.

 

Дуже позитивно впливає на процес викладання математики застосування табличного прцесора MS Excel, пакета динамічної геометрії DG, контрольно-діагностичної системи Test-W.

Систематичне використання компютерних презентацій на уроках знімає актуальне питання наочності, зокрема традиційних таблиць, плакатів тощо.

Дійсно, середовище електронного навчання – це освітній простір, у якому відбувається формування у дітей якостей і вмінь необхідних сучасній людині XXI століття, таких, як критичне мислення, здатність до рішення творчих завдань, уміння мислити глобально, готовність працювати в команді й громадянська свідомість.

Знання і вміння XXI століття сприяє формування в учнів самостійності  й розвитку в них громадянських, професійних і лідерських якостей.


Література.

  •  Геометрія, 8 клас: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл./А. П. Єршова, В.В. Голобородько, О.Ф. Крижановський, С.В. Єршов. – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008. – 256с.; іл.
  •  Жалдак М.І. Компютер на уроках математики: посібник для вчителів/ М.І. Жалдак –:К Техніка; 1997. – 304 с.
  •  Володіна  І. Л., Володін  В. В. Інформатика для 9 кл. загальноосвітніх навчальних закладів. –Х.: Гімназія, 2009. 384 с.
  •  Шестопалова Є.А. Інформатика. Базовий курс. Навчальний посібник у 3-х частинах. Частина 2/Шестопалов Є.А. –Шепетівка: „Аспект”, 2005. 144с.
  •  Інтернет-бібліотека МЦНМО. http://ilib.mirror0.mccme.ru/

PAGE  4


С

АВ

В

Е

D

Розвязання

Δ DСЕ ~ Δ АСD за двома сторонами і кутом між ними.

EMBED Equation.3  ;      EMBED Equation.3  ;    х = 120 м.

72°

n

m

72°

n

m

Розвязання

m = 2,5· sin 72° = 2,5· 0, 9511 ≈ 2,38 (м).

Відповідь. ≈ 2,38 м.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...
80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.
80973. Дайте оцінку сучасним вимогам до уроків історії 39.52 KB
  Розуміння і виконання вчителем сучасних вимог до уроку які визначаються соціальним замовленням. Оптимального балансу в змісті уроку компонентів світової національної регіональної та локальної історії. Творчою емоційної атмосфери заснованої на інтерес учнів до змісту уроку та видами навчальної роботи...
80974. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії 32.33 KB
  Наприклад: 1 Складіть максимальну кількість речень з одними і тими самими словами але різних за смислом: лицаріхрестоносці кривава битва князівські дружини діагностика вербальної уяви.Порівняйте два зображення на історичну тему і знайдіть відмінності діагностика довільної уваги. По деталі здогадайтеся що це за споруда і назвіть її діагностика образної уяви. На основі аналітичного опису намалюйте предмет про який іде мова діагностика репродуктивної та творчої уяви.
80975. Права та обов’язки вчителя історії 36.39 KB
  Мають право на: захист професійної честі гідності; участь в обговоренні та вирішенні питань організації навчальновиховного процесу; проведення науководослідної експериментальної пошукової роботи відповідно до діючих нормативних документів; вільний вибір форм методів засобів навчання виявлення педагогічної ініціативи; дострокову атестацію на отримання відповідної категорії і педагогічного звання; соціальне і матеріальне забезпечення відповідно до законодавства; підвищення кваліфікації перепідготовку вільний вибір змісту...