5196

Генетика статі

Конспект урока

Биология и генетика

Генетика статі Мета: ознайомити студентів з явищем зчепленого зі статтю успадкування, взаємодія генів, множинна дія генів, позаядерна спадковість. Формувати навички розв’язування задач з генетики. План Хромосомне визначення статі Сп...

Украинкский

2012-12-04

37.5 KB

15 чел.

Генетика статі

Мета: ознайомити студентів з явищем зчепленого зі статтю успадкування, взаємодія генів, множинна дія генів, позаядерна спадковість. Формувати навички розв’язування задач з генетики.

План

  1.  Хромосомне визначення статі
  2.  Співвідношення статей і його регуляція.
  3.  Успадкування зчеплені зі статтю.
  4.  Взаємодія генів.
  5.  Цитоплазматична спадковість.
  6.  Множинна дія генів.
  7.  

1. Хромосомне визначення статі.

1. Стать майбутнього організму можна визначити в момент запліднення певним поєднанням статевих хромосом у зиготі.

2. Стать майбутнього організму можна визначити до моменту запліднення (коловертки).

3. На стать майбутнього організму можуть впливати фактори зовнішнього середовища (бонелія, бджоли, джмелі)

4. На формування статі деяких риб і земноводних впливають умови ___ або гормони.

2. Співвідношення статей і його регуляція

Згідно закону розщеплення співвідношення особи гомозиготної і гетерозиготної статі повинне бути 1:1 (50% : 50%). Але таке співвідношення в природі часто не витримується, найчастіше гинуть особи гетерозиготної статі. Це пов’язано з x та y хромосомами. Оскільки в y-хромосомах через її менші розміри відсутні деякі алелі, наявні в x-хромосомі. Тому фенотипом можуть проявлятися летальні або напівлегальні рецесивні алелі.

3. Успадкування зчеплене зі статтю.

Генний склад x та y хромосоми неоднаковий, вони є не гомологічними y - хромосома менша за розмірами, інша за формою і в неї відсутні деякі гени, що наявні в x – хромосомі.

 Успадкування ознак, які визначаються генами, локалізованими в статевих хромосомах, називають зчепленими зі статтю успадкуванням.

Приклад:

Успадкування ознаки зчепленої зі статтю черепахове забарвлення шерсті у кішок характерне лише для кішок, у котів його не буває. Чорне забарвлення кішок визначається геном А, руде а. Ці гени (А і а) розташовані лише в х – хромосомі, а в у – хромосомі вони відсутні. Позначимо х – хромосому, що несе в собі алель В – хВ і алель в - хв. Тому можливі такі комбінації:

хВ хВ – чорна кішка     хВу – чорний кіт

хв хв – руда кішка     хву – рудий кіт

хВ хв – черепахова кішка

Коти мають одну х – хромосому, і тому кіт може бути або чорним, або рудим і не може бути черепахового забарвлення.

У людини подібним чином успадковуються _________ і дальтонізм. Ці хвороби зумовлені рецесивним геном, локалізованим в х – хромосомі.

4. Взаємодія генів

Взаємодія генів:

      неповне домінування

      повне домінування

Однієї алельної пари    наддомінування

      кодомінування

      

комплементарна дія

      епістаз

різних алельних пар

      полімерія

Наддомінування полягає в тому, що у домінантного алеля у гетерозиготному стані іноді  виявляється більш сильний прояв, ніж у гомозиготному стані Аа>АА.

Кодомінування – прояв у гетерозиготному стані орган, що детермінуються обома алелями. (За типом кодомінування успадковується 4 група крові lAlB).

 Комплементарна (доповнюючи) дія генів спостерігається у випадках, коли неалельні гени роздільно не проявляють своєї дії, але при одночасній присутності в генотипі зумовлюють розвиток нової ознаки ( у запаленого гороху колір квітки зумовлений наявністю двох домінантних генів (А і В), при відсутності одного з них – квіти білі.

Епістаз – це пригнічення неалельними (епістатичними) дії іншого гена, який називають гіпостатичними (A>B, b>B чи B>a, B>А).

Полімерія – різні домінантні неалельні гени можуть впливати на одну і ту же ознаку, підсилюючи її прояв, (колір шкіри у людини залежить від кількості генів, які відповідають за ______ _______ чим таких генів, тим більше пігменту, тим темніша шкіра).

5.Цитоплазматична спадковість.

Провідна роль у генетичних процесах відіграють ядро і хромосоми. Було встановлено, що мітохондрії і пластиди мають гени, що несуть інформацію про розвиток тієї чи іншої ознаки.

Запліднена яйцеклітина – зигота – одержує цитоплазму переважно від материнського організму. Від сперматозоїда при заплідненні в яйцеклітину потрапляє дуже мало цитоплазми, а в деяких видів взагалі тільки ядро. Зрозуміло, що інформація буде передаватися тільки по материнській лінії, тобто від матері – до дочки і сина, але далі її може передати тільки дочка. Спадливість, яка передається тільки через матір, одержала назву материнської. Оскільки материнська спадковість пов’язана з цитоплазмою, вона одержала назву позаядерної, або цитоплазматичної. Відомо безліч факторів, що доводять існування цитоплазматичної спадковості не тільки у рослин, але й у тварин та мікроорганізмів.

6. Множинна дія генів.

Множинна дія генів або плейотропія – залежність кількох ознак від одного гена.

У людини відоме захворювання галактоземія, пов’язане з рецесивною мутацією гена, який кодує утворення ферменту, потрібного для засвоєння клітинами молочного цукру (галактози). Водночас ця мутація призводить до недоумкуватості, сліпоти, розпаду (цирозу) печінки. У картоплі домінантна алель А спричинює рожеве забарвлення бульб і червоно-фіалкове – віночка, у гомозиготних за рецесивною алеллю рослин бульби та віночки синюваті та білі.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74420. Определение цветка. Части цветка 38 KB
  Главный или боковые часто очень укороченные стебли и никогда не образуется на листьях. Ось цветка укороченная стеблевая часть его называется цветоложемили тором...
74421. ОСОБЫЕ ТИПЫ ПРИРОСТА СТЕБЛЕЙ В ТОЛЩИНУ 30.5 KB
  Общей чертой строения стебля лиан является раздробленность древесинного тела на участки с мягкими податливыми паренхимными участками в промежутках. На рисунке 156 слева изображена схема поперечного сечения молодого четырехлетнего стебля лианы из семейства бигнониевых. Хорошо видно что в четырех участках стебля древесины откладывается значительно меньше чем луба и паренхимы. Это создает необходимую для этих экологических форм растений гибкость стебля.
74422. Первичная кора корня 36 KB
  У большинства двудольных и голосеменных в связи с вторичным утолщением корня происходит также сбрасывание всей первичной коры поэтому экзодерма не бывает резко выражена. Величина клеток обычно возрастает в направлении от экзодермы к средней части первичной коры а затем уменьшается в направлении к эндодерме рис. У некоторых растений у касатика опробковению подвергаются кроме экзодермы еще 23 наружных слоя первичной коры.
74423. СТРОЕНИЕ СТЕБЛЯ ОДНОДОЛЬНЫХ 38.5 KB
  У большинства однодольных система листовых следов определяет основные черты анатомического строения стеблей в гораздо большей мере нежели у голосеменных и двудольных что отчасти объясняется отсутствием вторичного прироста. Из основания каждого листа у однодольных в стебель входит значительное число закрытых проводящих пучков коллатерального строения. Таким образом все сосудистые пучки однодольных представляют собой листовые следы.
74424. Осевой цилиндр корня 39 KB
  В осевом цилиндре корня можно различать сложный радиальный проводящий пучок и паренхиму ткань периферическая часть которой в виде кольца клеток называется перициклом рис. Эти клетки удлиняются в радиальном направлении делятся тангентальными перегородками и образуют корнеродную дугу со слоями клеток функционирующими по тому же типу как в кончике корня. Заложение боковых корешков происходит весьма близко к конусу нарастания образующего их корня выход же их наружу на значительном расстоянии.
74425. Строение типичного зеленого листа 58 KB
  В пластинке листа уже с помощью лупы можно различить 4 группы тканей: 1 покровную кожицу или эпидермис; 2 основную питательную мезофилл1; 3 проводящую сосудистоволокнистые пучки жилки; 4 механическую придающую листу жесткость определяющую положение листа в пространстве. Эпидермис стебля переходит на черешок и пластинку листа. Местами преимущественно на нижней стороне листа в эпидермисе находятся устьица.
74426. Флоэма 39 KB
  При изучении формирования члеников ситовидной трубки можно видеть что сначала членик представляет живую тонкостенную клетку с протоплазмой ядром лейкопластами и центральной вакуолей через полость которой проходят тяжи протоплазмы. Клетка членик ситовидной трубки растет; замыкающие пленки пор при этом растягиваются утоньшаются; в них образуются мелкие перфорации; в остальной части клеточная оболочка значительно утолщается под микроскопом она сильно блестит. Денатурация протоплазмы обнаруживается тем что членики трубки уже не...
74427. Бесполое и половое размножение хвощей 29 KB
  Благодаря этим лентам споры обычно сцепляются в рыхлые комочки разносимые ветром из вскрывшихся спорангиев и заростки развивающиеся из спор бывают скучены группами. Раньше заростки хвощей считали раздельнополыми: одни более мелкие только с антеридиями другие более крупные только с архегониями. Однако в недавнее время у некоторых видов были обнаружены и обоеполые заростки. Возможно что они потенциально обоеполы у многих видов и что кажущаяся их однополость объясняется неодновременностью развития архегониев и антеридиев архегонии...
74428. ЧЕРЕДОВАНИЕ ПОЛОВОГО И БЕСПОЛОГО ПОКОЛЕНИЙ И СМЕНА ЯДЕРНЫХ ФАЗ 37.5 KB
  У большинства же зигота немедленно начинает делиться и образует новое растение или зародыш его; последний у семенных растений временно задерживается в дальнейшем развитии. У большинства оно способно размножаться вегетативно; кроме того у очень многих растений на нем или в нем образуются бесполым путем специальные клетки служащие для размножения носящие нередко различные названия и объединяемые под общим наименованием спор бесполого размножения. Каждый вид растений характеризуется определенным диплоидным и вдвое меньшим гаплоидным числом...