52028

Наш край у 1932-1933 роках. Історія Маньківщини

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хід уроку: Епіграф: Нагадай мені інший народ щоб він зазнав такої чорної недолі як народ український Учитель української мови і літератури Відкосили косами Жниварі з ЦК А ми хліба просимо Аж болить рука Встали під закопами Ух тверді лоби.Проценко Голодомор Учитель історії: Радянське керівництво взявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни одразу зіткнулося з трьома проблемами: коштів сировини й робочих рук для розвитку індустрії. Учитель української мови та літератури: Перед вами картина...

Украинкский

2014-02-12

57.5 KB

0 чел.

Тема:  Наш край у 1932-1933 роках.

Мета:  Розглянути трагічні сторінки  історії Маньківщини  в 1932-1933 роках на свідченнях очевидців, розглянути зібрані учнями  документи, фотографії, статистичні дані , а також розглянути твори письменників Маньківщини;  виховувати в дітей гуманізм, здатність співчувати людям, щиру зацікавленість долею людей похилого віку;

Вид уроку: Інтегрований

Обладнання: плакати, фотографії, музика ( реквієм), телевізор, свічки, картина «Сім колосків», хлібина, вишитий рушник.

Хід уроку:

 Епіграф:

Нагадай мені інший народ,

щоб він зазнав такої чорної

недолі, як народ  український?!

 Учитель української мови і літератури

Відкосили косами

«Жниварі з ЦК,,,»

А ми хліба просимо,

Аж болить рука…

 Встали під  закопами

 Ух тверді лоби.

 Вклали  нас мільйонами

 В землю, сов снопи.

Ми уже не встанемо –

Ви живіть за нас!

Ой, прокляття Сталіну,

Бо його ж вина

 Що Вкраїну встелено

 Пухлими було,

 Нас косили селами

 Не одне село.

Ой, прокляття «рідному»

За короткий вік!

Що зробив нас бідними

У той чорний рік.

 Ще такого голоду

 Не було ніде!...

 Хай не віє холодом,

 Хай до вас не йде!

Люте смерті колесо

Ухало по нас,

Та зросли  ми колосом

З житнього зерна

 Бо були ж то люди ми

 До останніх сліз

 Голоду іудина

 В жертву нас приніс.

Рік той варваризмів

Хай і вам болить!

Тож спішіть на труну ви –

Свічку запилить.

  А.Слободяник – поет Маньківщини

«Голос з могили, 33-го»

( бере, запалює свічку)

До теми голодомору українські  письменники зверталися не раз. Ця тема звучить у  повістях Тодося Осмачки «План до двору», «Ротонда душогубців», романах Василя Барки «Жовтий князь», Уласа Самчука «Марія», поезіях Василя Симоненка, Ігоря Проценка. Тему голодомору піднімають і наші місцеві поети це Анатолій Слободяник вірш «Голос з могили 33-го», Раїса  Ломачинська  оповідання: «Страхітливе лезо смерті»

 ( учні також підготували  вірші місцевих поетів про голод)

 Учениця:

Що сталося з тобою, українське село?

Здається, тут горе давно залягло,

І дзвін поминальний  не чути ніде, -

Зате на могилах лише вітер гуде.

То голод і лихо заповнили вщерть,

Складала в покоси  невільників смерть.

То був 33. Замучений край.

Чекав перемін – майбутній врожай

Нарешті, крізь морок проникла блакить,

Весною нам легше вмирать і жить.

А хліб  … Хоч би дощик пройшов,

Як дешево коштує тіло і кров!,,,

Подібного звірства, людської біди

На білому світі, мабуть, не знайти, -

Як зірваний Колос, полягли вони

А їм лиш хотілось діждаться весни

Діждатися хліба – щасливу ту мить

І там, серед поля, навіки спочить…

   І.Проценко «Голодомор»

Учитель історії:

 Радянське керівництво взявши курс на модернізацію  промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома  проблемами: коштів, сировини й робочих рук для розвитку індустрії. Росла кількість  міського населення, зростали потреби у постачанні хліба в міста, продажі зерна за кордон, щоб інвестувати індустріалізацію.  Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин – власник був поміхою в планах держави, він став зайвим. Поки селянин сам вирішував, що йому робити держава  залежала від нього, а потрібно було контрольоване колективне господарство.

Сталінська колективізація – це створення колективних селянських господарств, яке на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю та результатів своєї праці.

Курс на індустріалізацію було взято на ХУ з’їзді ВКП9б). перший п’ятирічний план  передбачав, що в Україні в колгоспи буде  об’єднано 30 відсотків селянських господарств. Але 1929 було взято курс на суцільну колективізацію. Село поринуло у вир самознищення. Селянство почало  продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. Такі темпи просто означали  війну проти селянства. Селяни насильно об’єднані в колгоспи, не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки майже нічого за це не отримували. Зрештою в 1930 – 1931 роках дезорганізація  й деградація  колгоспного виробництва позначилася не стільки на поставках держави, скільки на матеріальному становищі селян, які  опинилися без   будь - яких запасів продовольства. Розпочався голод.

 Учитель української  мови та літератури:

Перед вами картина художника А.Шишкіна «Жито». Опишіть картину, використовуючи епітети та порівняння.

 (учні описують)

 Саме такими були  поля в 1932-1933 роках на яких колосилося жито і пшениця. Люди тяжко засівали поля, збирали урожай та зерно не потрапляло до їх осель,бо місцева влада забирала все до зернини.

Їдуть в  гості до бабусі із Сміли онуки.

А назустріч – ліс і поле, долини і луки.

Любо глянуть на хліба, сади і лісочки.

  •  Ой, бабуню, - кличе внук, - які колосочки!

Гірко стало на душі у жінки старої,

Бо згадала ті роки неволі важкої.

  •  Дорогі мої синочки, за ті колосочки

Я одержала тюрми чотири голочки.

Тільки вийшла після жнив колосся збирати,

Щоб голодній дітворі щось приготувати

Тут комунівські дозорці мене захопили

За чотири колосочки в тюрму посадили.

Отаке було на світі пекло  в нашім краю,

Голодовку  і ту весну добре пам’ятаю.

    І. Проценко «Колоски»

 Учитель історії.

 Цілковита матеріальна незацікавленість призвела до колосальних втрат. У  газетних кореспонденціях повідомлялося, що врожай 1032 року в Україні видався багатим, але нікому з колгоспників непотрібний і гине на полях. Селяни заявляли: «Хай гине , все одно й це заберуть». Сталін усе – таки розраховував на те, що йому вдасться змусити селян працювати в колективних господарствах не під впливом матеріальної зацікавленості, а під загрозою суворих покарань.

7 серпня 1932 року ВЦВК і РНК СРСР ухвалили власноручно написану ним постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної ( соціалістичної) власності». Відповідно до цього законодавства розкрадання колгоспного майна каралося «розстрілом», а за «пом’якшуючих обставин» - позбавленням волі на термін не менше 10 років. За пів кишені зерна, принесеного з поля голодуючій сім’ї, колгоспник опинявся у концтаборі. У народі  цей акт охрестили «законом про п’ять колосків».

( Діти підготували спогади своїх рідних, які перенесли ці страшні роки)

 Учитель історії.

Керівні працівники української партійної організації у своїх виступах  підкреслювали, що не крадіжки, а зростаючий параліч  сільськогосподарського виробництва під впливом продрозкладки призводить до величезних втрат. Любленко вказував, що під час  збиральної кампанії 1931 року було втрачено від 100 до 150 млн пудів зерна. За оцінкою Косійора, втрати в 1930 році коливалися від 120 до 150 млн пудів, а Скрипник говорить - до 200 млн. пудів. Вказуючи на те, що селяни голодують, виступаючі висловлювали сумнів у реальності  хлібозаготівельного плану. Молотов  не  заперечував  очевидних фактів голодування селян. Проте причину становища, яке ставало чимраз  трагічним не в розмірах  хлібозаготівель, а в «помилках, допущених під час хлібоздачі».

Хлібозаготівлі з урожаю 1932 року пішли важче, ніж будь – коли. З червня по жовтень 1932 року  вдалося  вичавити тільки 136 млн. пудів хліба. Тоді Сталін відрядив в Україні хлібозаготівельну комісію з Молотовим, яка мала надзвичайне і повноваження.

 Учитель  української мови і літератури.

 В оповіданні «Страхітливе лезо смерті» письменниця нашого селища Раїса Володимирівна Ломачинська пише: « У двері стукав 1933 рік. А люди вже голодували. Сталінські посіпаки нишпорили по дворах, витрушували останню зернину. Та пам’ятаю, як батько наказував матері берегти жито, яке було заховане на печі, притрушене соломою. В ньому я з братами і сестрами днювала і ночувала. Та якось скрипнули двері і на порозі став червонощокий Яків Бабій. Він нишпорив по всіх закутках хати, але  нічого не зміг. У хаті, окрім того жита, з якого мама варила кушем, не було чим зароситися.

Закінчивши обшук, бабій заглянув на піч. І почав нас стягувати на лежанку. Я була старша, мала 13 років, силкувалася втримати сестер. Почалася бійка між дядьком і мною. Він так розлютувався, що почав нас жорстоко бити. І тут я із всієї сили скочила йому на голову, почала кусати щоки, руки… У хаті зчинився лемент. І жито, як сльози, посипалося на долівку. Бабій заставив  нас зібрати його до зернини, зсипав у торбу і забрав нашу останню надію.»

 Учитель історії.

 30 жовтня 1932 року – початок роботи комісії: до 1 лютого  заготовили  додатково в Україні 105 млн. пудів зерна. Загальна кількість хліба, вилученого державою з урожаю 1932  року сягнула 261 млн пудів. На початку 1933 року практично в усіх районах України запасів не залишилося, а потрібно було ще дожити до нового врожаю.

( виступи учнів. Спогади живих свідків)

 Учитель історії.

Тільки конфіскацією зерна сталінські емісари  не обмежилися. З-під пера 18 листопада 1932 виходять постанови «Про заходи до посилення  хлібозаготівель». Місцева влада зобов’язувалася організувати вилучення в колгоспів, одноосібників та робітників радгоспів хліба, розкраденого під час косовиці, обмолоту й перевезення. Насправді це означало, що держава санкціонує  проведення масових обшуків із негайною  конфіскацією  наявних запасів, бо відрізняти «украдене» зерно від будь – якого іншого ніхто не збирався. Ще страшнішим був пункт про натуральні штрафи м’ясом і картоплею. Він означав тільки: терор голодом

Виступ учня зачитує спогади

 Учитель історії.

У всіх районах України, крім прикордонних, з активною участю комнезамівців почали подвірні обшуки з конфіскацією в «боржників» будь – яких запасів їжі – сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової суші тощо. Забрали все продовольство, приготовлене селянами до нового  врожаю, й ті залишилися без їжі, приречені на голодну смерть, нелегальна ринкова торгівля ледь животіла. Конфіскація продовольства подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель  і здійснювалася цілком відкрито з висвітленням у газетах.

Державі потрібен був хліб, а не картопля чи фруктова сушня, цим способом тоталітарна держава карала селян за небажання добросовісно працювати в громадянському господарстві.

Це був виховний захід 15 березня 1933 року С.Косіор підписав адресовані ЦК ВКП(б) доповідну записку з інформацією про підготовку до весняної сівби. У ній є страхітлива фраза, яка пояснює все: «Те, що голодувати, не навчило ще дуже багатьох колгоспників уму – розуму, показує незадовільна підготовка до сівби якраз у найбільш неблагополучних районах» ( це там, де підвищена смертність від голоду).

 

 Учитель української мови і літератури.

 Наша односельчанка Раїса Ломачинська написала оповідання «Страхітливе лезо смерті» в якому розповідає  саме про ці страшні події. «Пухли, ми лишалися розуму.  Виповзали з хати, качалися по подвір’ю… Коли до мене приходила свідомість, забирала з двору сестру, замикалися в хаті. Адже по  Маньківці ходила жінка, душила дітей і м’ясо  продавала на Поташі. Одного разу вона вже  прийшла до нас. Я припала до вікна. А вона: «Іди, дочко, до мене, будемо удвох жити, у мене є хліб…»

Враз мені здалося, що то прийшла моя тітка. Відкрила двері і пішла за тіткою. Пам’ятаю як вона мене закрила в своїй хаті, а сама за чимось пішла. Враз до  мене прийшла свідомість, я зрозуміла, що потрапила в пастку страшної  жінки. Почала кричати. А тут вона на поріг.  Ледь вдалося втекти через вікно.

 Учитель історії.

 Аналіз даних демографічної статистики 30-х років свідчить про те, що прямі втрати  населення України від голоду в 1932 році  становили близько 150 тис чоловік. У 1933 голодною смертю  загинуло від 3 до 3.5 млн осіб. Народжуваність знизилась. Повні  демографічні втрати в УРСР, включно  зі зниженням народжуваності  сягали в 1932-1933 роках 5-8 млн осіб.

 Учитель української мови і літератури 

Відомий нам усім Анатолій Слободяник також у своїй творчості звертається до цієї болючої теми, я б хотіла зачитати ці рядки:

Зерно у купах пріло під дощем

Кудись у море, в безвість, за границю

Щоб насварити скрізь цей наш едем,

Немов  виріскуючи із криниці,

Переливаючись рідким вогнем.

Текло струмком золото пшениці.

Ми тільки бачили той тьмяний блиск,

На горлі ж ми відчули пальців тиск.

Тоді дурні Грицьки і Опанаси,

Вмирали, як у зливу комарі.

Тоді по селах їлось людське м’ясо,

І хліб пекли з розтертої кори.

Дивилися голодні діти ласо

На стухле тіло вмерлої сестри.

Так ми, хоч і покинули печери,

В двадцятім віці стали людожери.

Натуживши охлялі рештки сил,

Ті трупи, що недавно поховали,

Викопували потай із могил,

Одежу з них, грабуючи, здирали,

Чи ж не  складали підло до барил

І не витоплювали з мертвих сало?

Тоді по хліб до міста йшов селюк

І там вмирав, лягаючи на брук.

В той рік познищувало всіх собак

І повиловлювало всіх котів.

Та це пусте… Це тільки глум і накип

На поверхні схвильованих часів

Не слало небо нам тривожних знаків

Нам хвіст комети жаром не кишів

Ні,ні у мертвій тиші летаргічній

Спливали ночі нам, як сни магічні …

( включити телевізор із кадрами спогадів про голод 1932-1933 років)

 Учитель історії.

Давайте ми з вами вшануємо пам’ять померлих наших односельчан, всіх українців. Запалимо свічки, які є на ваших столах, і пом’янемо їх хвилиною мовчання. ( хвилина мовчання)

На завершення звучить «Реквієм» Моцарта.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80890. Процесс управления муниципальными услугами 44.09 KB
  К муниципальным услугам относится весь комплекс жилищнокоммунальных транспортных в пределах территории поселения бытовых торговых образовательных медицинских культурных досуговых и других услуг. К муниципальным услугам следует относить и такие как обеспечение общественного порядка обустройство и содержание территории обеспечение ее экологического и санитарного благополучия и т. Даже то что мы называем комплексным социальноэкономическим развитием МО означает не что иное как целенаправленное изменение ситуации в сторону...
80891. Организация и планирование работы местной администрации 43.83 KB
  Основным документом определяющим организацию деятельности местной администрации является ее регламент утверждаемый главой администрации. Наряду с регламентом работы администрации важную роль в организации ее деятельности играют нормативные документы регламентирующие деятельность отдельных структурных подразделений и исполнителей. В соответствии с положениями и профилем своей работы структурные подразделения администрации: курируют работу подведомственных предприятий организаций и учреждений; осуществляют сбор информации анализ...
80893. Муниципальное управление охраной здоровья населения 43.99 KB
  Муниципальная система здравоохранения МСЗ включает в себя располагающиеся на территории МО лечебнопрофилактические и иные учреждения системы здравоохранения находящиеся в муниципальной государственной или частной собственности а также органы муниципального управления охраной здоровья населения. Главная цель муниципальная система здравоохранения удовлетворение потребностей населения в услугах сферы здравоохранения отнесенных к предметам ведения местного самоуправления на уровне не ниже государственных минимальных социальных...
80894. Разработка прогноза социально-экономического развития муниципального образования 43.62 KB
  Система планирования комплексного социальноэкономического развития муниципального образования включает в себя прогнозирование текущее и стратегическое планирование. Бюджетный кодекс РФ 2004 года предусматривает обязательную разработку перспективного финансового плана развития муниципального образования на трехлетний среднесрочный период. Этот план разрабатывается на основе прогноза социальноэкономического развития территории на тот же период.
80895. Стратегическое планирование в Муниципальном Образовании 44.44 KB
  Недостаток опыта стратегического планирования комплексного подхода к определению целей и приоритетов перспективного развития муниципальных образований приводит к тому что разработанные концепции и стратегические планы иногда носят декларативный характер отсутствуют механизмы их реализации. В зависимости от стоящих задач концепции и стратегические планы бывают среднесрочные 3 5 лет и долгосрочные до 10 15 лет. Основные этапы разработки концепции комплексного социальноэкономического развития муниципального образования...
80896. Основные направления по противодействию коррупции государственных и муниципальных органах власти 45.12 KB
  Коррупция - злоупотребление служебным положением, дача взятки, получение взятки, злоупотребление полномочиями, коммерческий подкуп либо иное незаконное использование физическим лицом своего должностного положения вопреки законным интересам общества и государства в целях получения выгоды в виде денег, ценностей, иного имущества или услуг имущественного характера, иных имущественных прав для себя или для третьих лиц либо незаконное предоставление такой выгоды указанному лицу другими физическими лицами;
80897. Информационное обеспечение муниципального управления 45.52 KB
  Распоряжения главы администрации и его заместителей протоколы заседаний коллегии ведомости учета изданных мун. Население выражает свое отношение к дти мун. Общественные объединения граждан выражают отношение к деятельности мун.
80898. Сущность и содержание муниципального управления 43.04 KB
  Местное самоуправление в РФ форма осуществления народом своей власти обеспечивающая в пределах установленных Конституцией РФ федеральными законами а в случаях установленных федеральными законами законами субъектов РФ самостоятельное и под свою ответственность решение населением непосредственно и или через органы местного самоуправления вопросов местного значения исходя из интересов населения с учетом исторических и иных местных традиций . Дана характеристика основных признаков местного самоуправления отличающих его от...