52028

Наш край у 1932-1933 роках. Історія Маньківщини

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Хід уроку: Епіграф: Нагадай мені інший народ щоб він зазнав такої чорної недолі як народ український Учитель української мови і літератури Відкосили косами Жниварі з ЦК А ми хліба просимо Аж болить рука Встали під закопами Ух тверді лоби.Проценко Голодомор Учитель історії: Радянське керівництво взявши курс на модернізацію промислового потенціалу країни одразу зіткнулося з трьома проблемами: коштів сировини й робочих рук для розвитку індустрії. Учитель української мови та літератури: Перед вами картина...

Украинкский

2014-02-12

57.5 KB

0 чел.

Тема:  Наш край у 1932-1933 роках.

Мета:  Розглянути трагічні сторінки  історії Маньківщини  в 1932-1933 роках на свідченнях очевидців, розглянути зібрані учнями  документи, фотографії, статистичні дані , а також розглянути твори письменників Маньківщини;  виховувати в дітей гуманізм, здатність співчувати людям, щиру зацікавленість долею людей похилого віку;

Вид уроку: Інтегрований

Обладнання: плакати, фотографії, музика ( реквієм), телевізор, свічки, картина «Сім колосків», хлібина, вишитий рушник.

Хід уроку:

 Епіграф:

Нагадай мені інший народ,

щоб він зазнав такої чорної

недолі, як народ  український?!

 Учитель української мови і літератури

Відкосили косами

«Жниварі з ЦК,,,»

А ми хліба просимо,

Аж болить рука…

 Встали під  закопами

 Ух тверді лоби.

 Вклали  нас мільйонами

 В землю, сов снопи.

Ми уже не встанемо –

Ви живіть за нас!

Ой, прокляття Сталіну,

Бо його ж вина

 Що Вкраїну встелено

 Пухлими було,

 Нас косили селами

 Не одне село.

Ой, прокляття «рідному»

За короткий вік!

Що зробив нас бідними

У той чорний рік.

 Ще такого голоду

 Не було ніде!...

 Хай не віє холодом,

 Хай до вас не йде!

Люте смерті колесо

Ухало по нас,

Та зросли  ми колосом

З житнього зерна

 Бо були ж то люди ми

 До останніх сліз

 Голоду іудина

 В жертву нас приніс.

Рік той варваризмів

Хай і вам болить!

Тож спішіть на труну ви –

Свічку запилить.

  А.Слободяник – поет Маньківщини

«Голос з могили, 33-го»

( бере, запалює свічку)

До теми голодомору українські  письменники зверталися не раз. Ця тема звучить у  повістях Тодося Осмачки «План до двору», «Ротонда душогубців», романах Василя Барки «Жовтий князь», Уласа Самчука «Марія», поезіях Василя Симоненка, Ігоря Проценка. Тему голодомору піднімають і наші місцеві поети це Анатолій Слободяник вірш «Голос з могили 33-го», Раїса  Ломачинська  оповідання: «Страхітливе лезо смерті»

 ( учні також підготували  вірші місцевих поетів про голод)

 Учениця:

Що сталося з тобою, українське село?

Здається, тут горе давно залягло,

І дзвін поминальний  не чути ніде, -

Зате на могилах лише вітер гуде.

То голод і лихо заповнили вщерть,

Складала в покоси  невільників смерть.

То був 33. Замучений край.

Чекав перемін – майбутній врожай

Нарешті, крізь морок проникла блакить,

Весною нам легше вмирать і жить.

А хліб  … Хоч би дощик пройшов,

Як дешево коштує тіло і кров!,,,

Подібного звірства, людської біди

На білому світі, мабуть, не знайти, -

Як зірваний Колос, полягли вони

А їм лиш хотілось діждаться весни

Діждатися хліба – щасливу ту мить

І там, серед поля, навіки спочить…

   І.Проценко «Голодомор»

Учитель історії:

 Радянське керівництво взявши курс на модернізацію  промислового потенціалу країни, одразу зіткнулося з трьома  проблемами: коштів, сировини й робочих рук для розвитку індустрії. Росла кількість  міського населення, зростали потреби у постачанні хліба в міста, продажі зерна за кордон, щоб інвестувати індустріалізацію.  Одержати все це можна було від селянства, що становило переважну більшість населення. Однак селянин – власник був поміхою в планах держави, він став зайвим. Поки селянин сам вирішував, що йому робити держава  залежала від нього, а потрібно було контрольоване колективне господарство.

Сталінська колективізація – це створення колективних селянських господарств, яке на практиці призвело до відчуження селян від власності на землю та результатів своєї праці.

Курс на індустріалізацію було взято на ХУ з’їзді ВКП9б). перший п’ятирічний план  передбачав, що в Україні в колгоспи буде  об’єднано 30 відсотків селянських господарств. Але 1929 було взято курс на суцільну колективізацію. Село поринуло у вир самознищення. Селянство почало  продавати або забивати худобу, ховати чи псувати реманент. Такі темпи просто означали  війну проти селянства. Селяни насильно об’єднані в колгоспи, не були зацікавлені в результатах своєї праці, оскільки майже нічого за це не отримували. Зрештою в 1930 – 1931 роках дезорганізація  й деградація  колгоспного виробництва позначилася не стільки на поставках держави, скільки на матеріальному становищі селян, які  опинилися без   будь - яких запасів продовольства. Розпочався голод.

 Учитель української  мови та літератури:

Перед вами картина художника А.Шишкіна «Жито». Опишіть картину, використовуючи епітети та порівняння.

 (учні описують)

 Саме такими були  поля в 1932-1933 роках на яких колосилося жито і пшениця. Люди тяжко засівали поля, збирали урожай та зерно не потрапляло до їх осель,бо місцева влада забирала все до зернини.

Їдуть в  гості до бабусі із Сміли онуки.

А назустріч – ліс і поле, долини і луки.

Любо глянуть на хліба, сади і лісочки.

  •  Ой, бабуню, - кличе внук, - які колосочки!

Гірко стало на душі у жінки старої,

Бо згадала ті роки неволі важкої.

  •  Дорогі мої синочки, за ті колосочки

Я одержала тюрми чотири голочки.

Тільки вийшла після жнив колосся збирати,

Щоб голодній дітворі щось приготувати

Тут комунівські дозорці мене захопили

За чотири колосочки в тюрму посадили.

Отаке було на світі пекло  в нашім краю,

Голодовку  і ту весну добре пам’ятаю.

    І. Проценко «Колоски»

 Учитель історії.

 Цілковита матеріальна незацікавленість призвела до колосальних втрат. У  газетних кореспонденціях повідомлялося, що врожай 1032 року в Україні видався багатим, але нікому з колгоспників непотрібний і гине на полях. Селяни заявляли: «Хай гине , все одно й це заберуть». Сталін усе – таки розраховував на те, що йому вдасться змусити селян працювати в колективних господарствах не під впливом матеріальної зацікавленості, а під загрозою суворих покарань.

7 серпня 1932 року ВЦВК і РНК СРСР ухвалили власноручно написану ним постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної ( соціалістичної) власності». Відповідно до цього законодавства розкрадання колгоспного майна каралося «розстрілом», а за «пом’якшуючих обставин» - позбавленням волі на термін не менше 10 років. За пів кишені зерна, принесеного з поля голодуючій сім’ї, колгоспник опинявся у концтаборі. У народі  цей акт охрестили «законом про п’ять колосків».

( Діти підготували спогади своїх рідних, які перенесли ці страшні роки)

 Учитель історії.

Керівні працівники української партійної організації у своїх виступах  підкреслювали, що не крадіжки, а зростаючий параліч  сільськогосподарського виробництва під впливом продрозкладки призводить до величезних втрат. Любленко вказував, що під час  збиральної кампанії 1931 року було втрачено від 100 до 150 млн пудів зерна. За оцінкою Косійора, втрати в 1930 році коливалися від 120 до 150 млн пудів, а Скрипник говорить - до 200 млн. пудів. Вказуючи на те, що селяни голодують, виступаючі висловлювали сумнів у реальності  хлібозаготівельного плану. Молотов  не  заперечував  очевидних фактів голодування селян. Проте причину становища, яке ставало чимраз  трагічним не в розмірах  хлібозаготівель, а в «помилках, допущених під час хлібоздачі».

Хлібозаготівлі з урожаю 1932 року пішли важче, ніж будь – коли. З червня по жовтень 1932 року  вдалося  вичавити тільки 136 млн. пудів хліба. Тоді Сталін відрядив в Україні хлібозаготівельну комісію з Молотовим, яка мала надзвичайне і повноваження.

 Учитель  української мови і літератури.

 В оповіданні «Страхітливе лезо смерті» письменниця нашого селища Раїса Володимирівна Ломачинська пише: « У двері стукав 1933 рік. А люди вже голодували. Сталінські посіпаки нишпорили по дворах, витрушували останню зернину. Та пам’ятаю, як батько наказував матері берегти жито, яке було заховане на печі, притрушене соломою. В ньому я з братами і сестрами днювала і ночувала. Та якось скрипнули двері і на порозі став червонощокий Яків Бабій. Він нишпорив по всіх закутках хати, але  нічого не зміг. У хаті, окрім того жита, з якого мама варила кушем, не було чим зароситися.

Закінчивши обшук, бабій заглянув на піч. І почав нас стягувати на лежанку. Я була старша, мала 13 років, силкувалася втримати сестер. Почалася бійка між дядьком і мною. Він так розлютувався, що почав нас жорстоко бити. І тут я із всієї сили скочила йому на голову, почала кусати щоки, руки… У хаті зчинився лемент. І жито, як сльози, посипалося на долівку. Бабій заставив  нас зібрати його до зернини, зсипав у торбу і забрав нашу останню надію.»

 Учитель історії.

 30 жовтня 1932 року – початок роботи комісії: до 1 лютого  заготовили  додатково в Україні 105 млн. пудів зерна. Загальна кількість хліба, вилученого державою з урожаю 1932  року сягнула 261 млн пудів. На початку 1933 року практично в усіх районах України запасів не залишилося, а потрібно було ще дожити до нового врожаю.

( виступи учнів. Спогади живих свідків)

 Учитель історії.

Тільки конфіскацією зерна сталінські емісари  не обмежилися. З-під пера 18 листопада 1932 виходять постанови «Про заходи до посилення  хлібозаготівель». Місцева влада зобов’язувалася організувати вилучення в колгоспів, одноосібників та робітників радгоспів хліба, розкраденого під час косовиці, обмолоту й перевезення. Насправді це означало, що держава санкціонує  проведення масових обшуків із негайною  конфіскацією  наявних запасів, бо відрізняти «украдене» зерно від будь – якого іншого ніхто не збирався. Ще страшнішим був пункт про натуральні штрафи м’ясом і картоплею. Він означав тільки: терор голодом

Виступ учня зачитує спогади

 Учитель історії.

У всіх районах України, крім прикордонних, з активною участю комнезамівців почали подвірні обшуки з конфіскацією в «боржників» будь – яких запасів їжі – сухарів, картоплі, сала, солінь, фруктової суші тощо. Забрали все продовольство, приготовлене селянами до нового  врожаю, й ті залишилися без їжі, приречені на голодну смерть, нелегальна ринкова торгівля ледь животіла. Конфіскація продовольства подавалася як кара за «куркульський саботаж» хлібозаготівель  і здійснювалася цілком відкрито з висвітленням у газетах.

Державі потрібен був хліб, а не картопля чи фруктова сушня, цим способом тоталітарна держава карала селян за небажання добросовісно працювати в громадянському господарстві.

Це був виховний захід 15 березня 1933 року С.Косіор підписав адресовані ЦК ВКП(б) доповідну записку з інформацією про підготовку до весняної сівби. У ній є страхітлива фраза, яка пояснює все: «Те, що голодувати, не навчило ще дуже багатьох колгоспників уму – розуму, показує незадовільна підготовка до сівби якраз у найбільш неблагополучних районах» ( це там, де підвищена смертність від голоду).

 

 Учитель української мови і літератури.

 Наша односельчанка Раїса Ломачинська написала оповідання «Страхітливе лезо смерті» в якому розповідає  саме про ці страшні події. «Пухли, ми лишалися розуму.  Виповзали з хати, качалися по подвір’ю… Коли до мене приходила свідомість, забирала з двору сестру, замикалися в хаті. Адже по  Маньківці ходила жінка, душила дітей і м’ясо  продавала на Поташі. Одного разу вона вже  прийшла до нас. Я припала до вікна. А вона: «Іди, дочко, до мене, будемо удвох жити, у мене є хліб…»

Враз мені здалося, що то прийшла моя тітка. Відкрила двері і пішла за тіткою. Пам’ятаю як вона мене закрила в своїй хаті, а сама за чимось пішла. Враз до  мене прийшла свідомість, я зрозуміла, що потрапила в пастку страшної  жінки. Почала кричати. А тут вона на поріг.  Ледь вдалося втекти через вікно.

 Учитель історії.

 Аналіз даних демографічної статистики 30-х років свідчить про те, що прямі втрати  населення України від голоду в 1932 році  становили близько 150 тис чоловік. У 1933 голодною смертю  загинуло від 3 до 3.5 млн осіб. Народжуваність знизилась. Повні  демографічні втрати в УРСР, включно  зі зниженням народжуваності  сягали в 1932-1933 роках 5-8 млн осіб.

 Учитель української мови і літератури 

Відомий нам усім Анатолій Слободяник також у своїй творчості звертається до цієї болючої теми, я б хотіла зачитати ці рядки:

Зерно у купах пріло під дощем

Кудись у море, в безвість, за границю

Щоб насварити скрізь цей наш едем,

Немов  виріскуючи із криниці,

Переливаючись рідким вогнем.

Текло струмком золото пшениці.

Ми тільки бачили той тьмяний блиск,

На горлі ж ми відчули пальців тиск.

Тоді дурні Грицьки і Опанаси,

Вмирали, як у зливу комарі.

Тоді по селах їлось людське м’ясо,

І хліб пекли з розтертої кори.

Дивилися голодні діти ласо

На стухле тіло вмерлої сестри.

Так ми, хоч і покинули печери,

В двадцятім віці стали людожери.

Натуживши охлялі рештки сил,

Ті трупи, що недавно поховали,

Викопували потай із могил,

Одежу з них, грабуючи, здирали,

Чи ж не  складали підло до барил

І не витоплювали з мертвих сало?

Тоді по хліб до міста йшов селюк

І там вмирав, лягаючи на брук.

В той рік познищувало всіх собак

І повиловлювало всіх котів.

Та це пусте… Це тільки глум і накип

На поверхні схвильованих часів

Не слало небо нам тривожних знаків

Нам хвіст комети жаром не кишів

Ні,ні у мертвій тиші летаргічній

Спливали ночі нам, як сни магічні …

( включити телевізор із кадрами спогадів про голод 1932-1933 років)

 Учитель історії.

Давайте ми з вами вшануємо пам’ять померлих наших односельчан, всіх українців. Запалимо свічки, які є на ваших столах, і пом’янемо їх хвилиною мовчання. ( хвилина мовчання)

На завершення звучить «Реквієм» Моцарта.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81454. Нарушения энергетического обмена: гипоэнергетические состояния как результат гипоксии, гипо-, авитаминозов и других причин. Возрастная характеристика энергетического обеспечения организма питательными веществами 102.97 KB
  Все живые клетки постоянно нуждаются в АТФ для осуществления различных видов жизнедеятельности. Клетки мозга потребляют большое количество АТФ для синтеза нейромедиаторов регенерации нервных клеток поддержания необходимого градиента N и К для проведения нервного импульса; почки используют АТФ в процессе реабсорбции различных веществ при образовании мочи; в печени происходит синтез гликогена жиров белков и многих других соединений; в миокарде постоянно совершается механическая работа необходимая для циркуляции крови; скелетные мышцы в...
81455. Образование токсических форм кислорода, механизм их повреждающего действия на клетки. Механизмы устранения токсичных форм кислорода 135.17 KB
  Механизмы устранения токсичных форм кислорода. В большинстве реакций с участием молекулярного кислорода его восстановление происходит поэтапно с переносом одного электрона на каждом этапе. При одноэлектронном переносе происходит образование промежуточных высокореактивных форм кислорода.
81456. Окислительное декарбоксилирование пировиноградной кислоты. Последовательность реакций. Строение пируватдекарбоксилазного комплекса 123.64 KB
  Превращение пирувата в ацетилКоА описывают следующим суммарным уравнением: СН3СОСООН ND HSKo → CH3CO ∼SKo NDH H CO2 В ходе этой реакции происходит окислительное декарбоксилирование пирувата в результате которого карбоксильная группа удаляется в виде СО2 а ацетильная группа включается в состав ацетил КоА. FD ND и КоА. Окислительное декарбоксилирование пирувата Превращение пирувата в ацетилКоА включает 5 стадий Стадия I. На стадии III КоА взаимодействует с ацетильным производным Е2 в результате чего образуются ацетилКоА...
81457. Цикл лимонной кислоты: последовательность реакций и характеристика ферментов. Связь между общими путями катаболизма и цепью переноса электронов и протонов 319.89 KB
  Цикл лимонной кислоты цитратный цикл цикл Кребса цикл трикарбоновых кислот ЦТК заключительный этап катаболизма в котором углерод ацетильного остатка ацетилКоА окисляется до 2 молекул СО2. Связь между атомами углерода в ацетилКоА устойчива к окислению. В условиях организма окисление ацетильного остатка происходит в несколько этапов образующих циклический процесс из 8 реакций: Последовательность реакций цитратного цикла Образование цитрата В реакции образования цитрата углеродный атом метильной труппы ацетилКоА связывается с...
81458. Механизмы регуляции цитратного цикла. Анаболические функции цикла лимонной кислоты. Реакции, пополняющие цитратный цикл 153.56 KB
  Регуляция цитратного цикла. В большинстве случаев скорость реакций в метаболических циклах определяется их начальными реакциями. В ЦТК важнейшая регуляторная реакция - образование цитрата из оксалоацетата и ацетил-КоА, катализируемая цитратсинтазой.
81459. Основные углеводы животных, их содержание в тканях, биологическая роль. Основные углеводы пищи. Переваривание углеводов 160.55 KB
  Переваривание углеводов Гликоген – главный резервный полисахарид высших животных и человека построенный из остатков Dглюкозы. Его молекула построена из ветвящихся полиглюкозидных цепей в которых остатки глюкозы соединены α1– 4гликозидными связями. При гидролизе гликоген подобно крахмалу расщепляется с образованием сначала декстринов затем мальтозы и наконец глюкозы. Крахмал разветвлённый полисахарид состоящий из остатков глюкозы гомогликан.
81460. Глюкоза как важнейший метаболит углеводного обмена. Общая схема источников и путей расходования глюкозы в организме 139.63 KB
  Общая схема источников и путей расходования глюкозы в организме Глюкоза является альдогексозой. Циклическая форма глюкозы предпочтительная в термодинамическом отношении обусловливает химические свойства глюкозы. Расположение Н и ОНгрупп относительно пятого углеродного атома определяет принадлежность глюкозы к D или Lряду. В организме млекопитающих моносахариды находятся в Dконфигурации так как к этой форме глюкозы специфичны ферменты катализирующие её превращения.
81461. Аэробный распад — основной путь катаболизма глюкозы у человека и других аэробных организмов. Последовательность реакций до образования пирувата (аэробный гликолиз) 220.81 KB
  Все ферменты катализирующие реакции этого процесса локализованы в цитозоле клетки. Реакции аэробного гликолиза Превращение глюкозо6фосфата в 2 молекулы глицеральдегид3фосфата Глюкозо6фосфат образованный в результате фосфорилирования глюкозы с участием АТФ в ходе следующей реакции превращается в фруктозо6фосфат. В ходе этой реакции катализируемой фосфофруктокиназой фруктозо6фосфат превращается в фруктозо16бисфосфат. Продукты реакции альдольного расщепления изомеры.
81462. Распространение и физиологическое значение аэробного распада глюкозы. Использование глюкозы для синтеза жиров в печени и в жировой ткани 103.86 KB
  Использование глюкозы для синтеза жиров в печени и в жировой ткани. Основное физиологическое назначение катаболизма глюкозы заключается в использовании энергии освобождающейся в этом процессе для синтеза АТФ. Энергия выделяющаяся в процессе полного распада глюкозы до СО2 и Н2О составляет 2880 кДж моль.