52043

Морфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Загальна характеристика частин мови МЕТА: поглибити знання про морфологію як розділ науки про мову його зміст і завдання; розвивати вміння і навички розпізнавати вивчені частини мови в реченнях розуміти їх роль у мовленні визначати відомі граматичні ознаки; формувати в учнів навички правильного написання слів вміння визначати орфограми і застосовувати їх в писемному мовленні; формувати уміння узагальнювати набуті знання; розвивати усне і писемне мовлення; розвивати пам’ять...

Украинкский

2014-02-12

103.5 KB

2 чел.

ВІДКРИТИЙ УРОК В 6 КЛАСІ

УКРАЇНСЬКА МОВА

ТЕМА. Морфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови

МЕТА:  поглибити знання про морфологію як розділ науки про мову, його                           зміст і завдання; розвивати вміння і навички розпізнавати вивчені частини мови в реченнях, розуміти їх роль у мовленні, визначати відомі граматичні ознаки;

формувати в учнів навички правильного написання слів, вміння визначати орфограми і застосовувати їх в писемному мовленні;

формувати уміння узагальнювати набуті знання;

розвивати усне і писемне мовлення;

розвивати пам’ять, спостережливість, аналітичне мислення, емоційне сприймання навчального матеріалу, пробудити фантазію, спонукати до творчості;

виховувати естетичні смаки, любов і повагу до рідної мови, художнього слова.

ОБЛАДНАННЯ: підручник з української мови (О. П. Глазова),навчальні таблиці, ілюстративний матеріал до “Казки про частини мови”, опорний плакат “Дерево морфології”, роз друк тексту поезії Д.Білоуса “Злитки золоті”, роздавальний матеріал.

ТИП УРОКУ: урок узагальнення і систематизації знань

ВЧИТЕЛЬ  УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ: КислухоТ.М.

         

ЕПІГРАФ ДО УРОКУ:                           Народ скаже, як зав’яже.

                                                                              Усна народна творчість

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: спеціалізована школа № 80

                                              Печерського району   м. Києва                                       

                                             

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1.Слово вчителя.

  •  Ми поглибимо знання про морфологію як розділ мовознавчої науки, що вивчає слова як частини мови. З якими розділами науки про мову пов’язаний цей розділ і що вивчає кожен з них ?

    1)Фонетика. (Вивчає звуки) 

    2) Графіка (Букви)

     3) Орфографія (Правильне написання)

     4) Орфоепія (Правильна вимова)

     5) Лексикологія ( Лексика, значення, вживання і походження)

     6) Словотвір (Способи творення слів)

     7) Лексикографія (Правила укладання словників)

     8) Стилістика ( Стилі мовлення)

     9) Фразеологія ( Стійкі сполучення слів) 

   10) Пунктуація ( Вживання розділових знаків)

    11) Синтаксис (Словосполучення і речення)

    12) Етимологія (Походження слів)

    13) Морфеміка (Значущі частини слова)

    

   2. Опрацювання таблиці “Частини мови”

  •  Скільки в українській мові частин мови?
  •  На які групи поділяються частин мови??
  •  Скільки самостійних частин мови?
  •  Чому ми ці частини мови називаємо самостійними? Чим вони характеризуються?
  •  Скільки службових частин мови?
  •  Яка роль службових частин мови?
  •  Як називається особлива частина мови, що не є ні самостійною, ні службовою? (Вигук)
  •  

    3. Слова вчителя.

  •  Дійсно, частини мови ,як намистини, золоті злитки, як називає їх автор відомої збірки “Диво калинове “ – Дмитро Білоус. Давайте згадаємо цю поезію, яку ви вивчали в минулому році.

    4. Декламація поезії учнями класу.

“ЗЛИТКИ ЗОЛОТІ “

Чи ти задумувавсь, відкіль оті

У нашій мові злитки золоті?

Як намистини, диво калинове –

Частини мови!

Який співець, поет, який письменник

Уперше слово вигадав – іменник!

Іменник! Він узяв собі на плечі

Велике діло – визначати речі, -

Ім’я, найменування і наймення:

Робота. Біль. І радість і натхнення.

Ну, а візьмімо назву – дієслово,

Само підказує, що діє слово!

Ще й прикладу на нього не навів,

а вже до півдесятка дієслів!

Прикметник дасть іменнику – предмету

Якусь ознаку чи прикмету.
Числівник може визначить тобі

Число речей, порядок при лічбі.

А поспитай звичайного займенника,

За кого він у мові? За іменника!

(хоч може цей наш скромний

посередник замінювати і числівник,

і прикметник).

Прислівник звик, незмінюваний в мові,

Ознаки різні виражать при слові,

Сполучник каже: скромну роль я маю,

Але слова у мові сполучаю.

І частка мовить: слово я службове,

Але людині чесно я служу.

І , будьте певні, в інтересах мови

І так, і ні, де треба , я скажу.

А вигук може пролунать, як дзвін,

У мові, мабуть, найщиріший він!

“Ура! – гукнеш ти неодмінно. –

Сьогодні з мови я дістав “відмінно”!

Частини мови! Назви наче й звичні,

Полюбиш їх – красиві, поетичні!

“Відмінно” заслужив ти. Знав – чудово.

Це за любов найвища з нагород.

Хто ж так назвав оці частини мови?

Назвали вчені. Й підхопив народ!

4.СПРИЙМАННЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1.  Опрацювання опорного плакату “Дерево морфології”

-  Розділ науки про мову морфологію можна уявити деревом, його

 гілки - частинами мови, листя на гілках – словами.

  Розглядаємо плакат, наводимо приклади слів на кожну з частин мови.

  1.  Інсценізація “Казки про частини мови” (діти підготовлені заздалегідь)
  •  Казка, яку ви зараз почуєте, дуже важлива з огляду на тему уроку. Вона допоможе пригадати все те, що ви вчили про частини мови ,і з’ясувати, яка ж частина мови найважливіша?

Казка про частини мови 

 Одного разу, коли матері Мови не було вдома, її  діти – частини мови – засперечалися, хто з них найважливіший.

  -Я, - сказав Іменник, - приношу найбільше користі, бо я даю всім імена: істотам, предметам, подіям. Одягнувши їх у сім відмінків, два числа і три роди, я можу виступати будь- яким членом речення... Тож, безумовно, я найголовніший.

   Червоний від обурення Прикметник негайно перебив його:

  - Зачекай, Іменнику! Та ж без моєї прикмети ти не був би ні гарним, ні розумним. Це я всіх прикрашаю, вказую на належність предмета особі. А в реченні виступаю означенням і присудком...

     Тут у мову втрутився Числівник:

   - От задаваки! Та без мене ви б не знали ні року свого народження, ні скільки живете на світі. Я теж маю відмінки, а подекуди числа і всі три роди. І разом з тобою, Іменнику, можу бути і головним, і другорядним членом речення.

     Займенник слухав суперечку й іронічно посміхався:

    - Які ви розумні! Та що б ви робили, якби не було б мене. Я в реченні можу замінити вас усіх. Маю відмінки, роди і числа, а в реченні виконую будь-яку роль. А чи зможете ви без мене запитати про когось чи про щось?

     Дієслово зверхньо, поблажливо поглядало на всіх, потім примирливо сказало:

    - Заспокойтесь всі! Без моєї Гераклової сили всі ніщо, тільки байдики б’єте. А як з’явлюсь та запущу в дію усі мої три часи в однині й множині, то тільки тоді ви значите. Я вже не кажу про те, що в реченні блискуче виконую і головну, і другорядну роль.

     Прислівник виглянув з-під руки Дієслова і собі:

    - А чим ви хвалитеся? Тим, що з вас ліплять люди те, що заманеться? Повчіться краще в мене. Я серед вас один і гордий, і твердий, як криця, стою непорушно. Себе викривляти у різних числах, відмінках і родах я не дозволю. І в реченні я постійно виступаю обставиною. Т а й у дружбі я надійніший – завжди поряд з Дієсловом .

     Тут між частин мови просунув голову Прийменник.

    - Так я твій брат. Я теж незмінний. Без мене ви і думку не можете висловити як слід. Ось, наприклад:” Учень йде ... школи”. Нічого не зрозуміло. А як тільки я з’явлюсь, так і стає ясно до чи зі школи він іде.  

      Поважно походжаючи між частинами мови, Сполучник з притиском сказав:

     - Ви, най-най-най...зарубайте собі на носі, що в реченнях всіх з’єднаю вас я, без мене ви ходили б, як загублене телятко.  

     - Та й без мене вам не обійтися, - промовила Частка. – Ні тобі запитати, ні заперечити чи висловити сумнів...

      - Гай, гай, діти однієї матері, а не можуть у мирі жити, - засмучено сказав Вигук. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, то вчив би вас розуму. А то тільки від радості, горя, страху чи здивування можу подати свій голос.

      У цей час повернулася до своєї рідної домівки мати Мова. 

      - Не сваріться, любі діти. Кожен з вас мені потрібен. Без вас я не була б така гарна, мила людям у розмові, у пісні, на письмі. Хай між вами запанує дружба й злагода назавжди.

      Усі частини мови з’єднали руки і пообіцяли матері:

     - У дружбі та злагоді будемо здорові й щастя дамо нашій матері Мові.  

   

  1.  Тренувальні вправи
  •  Отже, ми з’ясували значення в мові кожної частини мови, знаємо, що    самостійні частини мови мають лексичне і граматичне значення: морфологічні і синтаксичні ознаки. А службові частини мови служать для зв’язків слів і частин складного речення, вираження зв’язків між словами в реченні, надають словам чи реченням додаткових відтінків або служать для творення деяких граматичних форм та нових слів.

Перевіримо, як ви вмієте розрізняти частини мови.

1). Лінгвістична гра.

Якщо ви правильно розподілите частини мови у колонки, то зможете прочитати вислів, підкресливши другу від початку букву.

   Знайомий, один, пахучий, пусто, обов’язок ,два, дев’яносто, вночі, спритний, думка, тридцятий, окуляри, жадібно, сімсот, сумно, світанок, найкращий, вправна, скоро, великий, привабливі, дихання, чудово, вільний.

   Іменник             Прикметник             Прислівник        Числівник

Букви на папері – у науку двері. 

                                                    ---------

       ( Пояснити, які розділові знаки ставимо в реченні і чому. Виконати повний       синтаксичний розбір речення).

  •  Яка частина мови , на вашу думку, найчисельніша, тобто має найбільше слів? Чому? ( Іменник, бо дає назви предметам, явищам, особам, процесам, матеріалам, речовинам, діям, почуттям).

 

2) - Яка частина мови робить мову яскравою, барвистою, образною, додає виразності , і ми відчуваємо, яка ж багата і красива наша українська мова ? ( Прикметник )

Відгадати загадки, назвати прикметники, які запам’ятали.

Голі поля, мокра земля,

Дощ поливає, коли це буває?    

  •  (Восени)

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.     

  •  (Калина)

Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я дуже ласа

В них таке смачненьке м’ясо

  •  ( Лисиця)

5.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

  Якщо вчитель називає іменник – руки підняти вгору, прикметник – розвести у сторони, числівник – витягнути вперед.

 Стотисячний, семиденний, п’ятиденка, двадцятип”ятимільйонний, столітній, восьмирічка, трьохтисячний, п’ятнадцятирічний.  

 - Які це слова? Яким способом вони утворені? Назвіть орфограму.

Продовження тренувальних вправ

         3). Лінгвістична задача 

         Яке орфографічне правило ілюструє ця поезія? Сформулюйте його. Випишіть слова, що ілюструють приклади на  це правило. Виділіть орфограми в словах.

Жили – були дієслова,

Рухливі й жвавії слова,

Які скакали, веселились

Й нікому зроду не корились

Та стало враз життя сумне,

Коли з’явилась частка не.

Вона веліла не співати,

Не пустувать, не розмовляти...

Дієслова “не” не стерпіли

І стати поруч не схотіли.  

  •  Яка частина мови пишеться з дієсловами окремо? ( Частка )
  •  Що ми знаємо про цю частину мови ? ( Відноситься до службових частин мови і служить для творення нових форм чи слів, надає словам чи реченням смислових або емоційних відтінків.)

Наприклад, не, ні, хай, нехай, би (б), лише, тільки, навіть, уже, ж,

                   аж, так, еге ж, авжеж, будь-, небудь-, казна -, аби -,

                  хтозна -, де -, сь -.

           

  4) Диктант – вікторина

      Знайдіть займенники в лічилках і скоромовках, запишіть. ( Крім особових займенників, є й інші розряди за значенням, спробувати відшукати і їх ). 

Я, ти, він, вона

Разом дружна вся сім’я.

Хто запізниться,

Той буде жмуриться.

Тут циганка ворожила,

Шматок сала положила,

Ось воно є – щастя твоє.

Котилася торба

з високого горба,

А в тій торбі

хліб – паляниця,

Кому доведеться,

той буде жмуриться.

5)Сконструюйте прислів’я і підкресліть в них числівники. Які є розряди числівників?  ( Кількісні і порядкові )

( Завдання записані на дошці і картках, що видані дітям за варіантами )

  1.  За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.
  2.  Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.
  3.  Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.
  4.  Сім відмір, а, разів, відріж, один.
  5.  “ За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш”
  6.  “ Де сім господинь, там хата не метена”
  7.  Одна голова добре, а дві -  ще краще”
  8.  Сім разів відмір, а один – відріж”

  6) – Яку з самостійних частин мови ми ще не згадали ? (Прислівник)

    - Що  вам відомо про цю частину мови ? ( Прислівник – незмінна самостійна частина мови, яка виражає ознаку дії, стану і відповідає на питання як ? скільки ? де ? коли ? куди ? звідки ? навіщо ?

У реченні найчастіше виступає обставиною. )

Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників , що записані на картках.

( Разом, окремо, через дефіс). З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

   7) Відтворювальний диктант

Диктую прислів’я і приказки, учні виписують у два стовпчики сполучники і прийменники.

( Прийменник – службова частина мови, яка служить для вираження зв’язків між словами в реченні.

Сполучник - – службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення.)

  •  Праця годує, а лінь марнує.
  •  І вдень, і вночі сняться калачі.
  •  З ким поведешся, від того й наберешся.
  •  Або пан, або пропав.
  •  Вовків боятись, то в ліс не ходити. 
  •  Задер носа, що кочергою не дістане.
  •  На чужому горі щастя не збудуєш.

    8) Гра “Четверте зайве”

    ( Завдання записані на дошці і картках, що видані дітям за варіантами )

  •  Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.
  1.  П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро.   ( іменник + числівники)
  2.  Навесні, взимку, дружні, зранку.      ( прикметник + прислівники)
  3.  Я, від, його, тебе.                              ( прийменник + займенники)
  4.  Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає             (дієслово + вигуки)
  5.   Не, але, та, або.                               ( частка + сполучники)

    9) Вигук

-  Слова, що належать до цієї частини мови, неспокійні, крикливі, весь час метушаться. Хоча вони й маленькі, але можуть виражати захоплення, сум, страждання, докір, прохання, страждання. В них уся чаша переживань, почуттів, волевиявлень людини. За неспокійну вдачу ці слова й назвали вигуками. Вигуки не змінюються і членами речення не виступають. Не відносяться вони не до самостійних, не до службових части мови.

-  Згадайте назви народних пісень, які ми вивчали в цьому році, де б зустрічалися вигуки.( Завдання в парах)

 Наприклад, Ой ти, коте, коточок”;

                     “ Ой ну, люлі, дитя спать”;

                     “Ой у лузі червона калина похилилася”;

                     “ Гей, видно село”;

                     “Ой біжить, біжить мала дівчина”;

                     “Ой хто, хто Миколая любить”;

                     “Ой весна, весна – днем красна”;

                     “ Ой кувала зозуленька”.

  1.  УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИС ТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

- Скажіть, будь ласка, про що ми дізнались сьогодні на уроці?

- Як ви зрозуміли епіграф до нашого уроку?

- Що вивчає морфологія?

- На які групи поділяються частини мови?

- За якими ознаками виділять самостійні і службові части мови?

- Що ми можемо сказати про особливу частину мови – вигук?

- Які види завдань вам сподобались? Чим саме?

  1.  ПІДСУМОК УРОКУ

 (Відзначити роботу класу, визначити найактивніших учнів, виставити оцінки )

  1.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 

Виписати чотири речення (загадку, прислів’я, лічилку, скоромовку), визначити частини мови.

РОЗДАВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ

1.Сконструюйте прислів’я і підкресліть в них числівники.

  1 варіант

  1.  За, поженешся, жодного, не, зайцями, двома, спіймаєш.
  2.  Хата, не, господинь, де, там, сім, метена.

2 варіант

1. Одна, ще, голова, добре, а, краще, дві.

2 .Сім відмір, а, разів, відріж, один.

2. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

******************************************************************

             

3.Знайти “четверте зайве” слово, аргументувати свої докази, виділити орфограми.

      1 варіант

  1.  П’ять, п’ятірка, п’ятий, п’ятеро.   
  2.  Навесні, взимку, дружні, зранку.      
  3.  Я, від, його, тебе.   

2 варіант

  1.  Я, від, його, тебе

2.   Стук-стук, ох, ку-ку, ойкає                 

3.   Не, але, та, або.                               

.

Частини мови                                                  Додаток

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.

3. Коментуємо ланцюжком  правопис прислівників ( Разом, окремо, через дефіс).

З  будь-якими двома скласти речення.

Вранці, по-українському, рік у рік, восени, навпростець, спідлоба, кінець

кінцем, хтозна-де, часто-густо, збоку, зверху, на жаль, взимку, по-літньому, з краю в край, пліч-о-пліч, тишком-нишком, з боку на бік, щодня, без сумніву, напам’ять, по-моєму, зроду-віку, по совісті, надворі, коли-не-коли, назавжди.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20764. Изучение процесса сварки плавлением. Выбор режима ручной дуговой сварки конструкций из стали 267.5 KB
  Сварка металлов Лабораторная работа №14 Изучение процесса сварки плавлением. Выбор режима ручной дуговой сварки конструкций из стали Цель работы: ознакомиться с процессом зажигания и строением электрической сварочной дуги обозначением покрытых электродов устройством и работой сварочного трансформатора и выпрямителя выбором режима и технологии дуговой сварки покрытыми электродами. Классификация и обозначение покрытых электродов для ручной дуговой сварки Покрытые электроды для ручной дуговой сварки классифицируют по назначению виду и толщине...
20765. Выбор режима полуавтоматической дуговой сварки в углекислом газе 181.34 KB
  Общие сведения 1 Cущность промесса дуговой сварки в углекислом газе Дуговая сварка в углекислом газе является одним из способов сварки в защитных газах. Зашита расплавленного металла сварочной ванны осуществляется струей углекислого газа подаваемого в зону дуги в зазор между мундштуком 2 и соплом 3 горелки для дуговой сварки. Для сварки используется техническая углекислота Рис.
20766. Анализ влияния режима автоматической дуговой сварки под флюсом на форму и размеры шва 179.25 KB
  Сущность процесса дуговой сварки под флюсом Сварка под флюсом выполняется электрической дугой горящей под толстым 3050 мм слоем гранулированного плавленного или керамического сварочного флюса. При автоматической сварке электродная проволока со скоростью равной скорости ее плавления подается в зону сварки осуществляется подача флюса в требуемом количестве и перемещение трактора вдоль кромок свариваемых заготовок с требуемой скоростью сварки рис. Схемы процесса сварки а и электрической дуги б под флюсом При горении дуги 3 рис.
20767. Определение остаточных деформаций при дуговой сварке 85.43 KB
  Для выполнения работы необходимы стальная пластинка размерами 135x22x5 мм марки СтЗ штангенциркуль два индикатора часового типа с приспособлениями для измерения длины и пригиба пластины электроды сварочный пост дуговой сварки с вольтметром и амперметром для регистрации сварочного тока весы с разновесами 0200 г секундомер. Для момента конца сварки заменяем действительное почти экспоненциальное распределение температуры по ширине образца рис. Часть I шириной b находится в состоянии повышенной пластичности часть II шириной h в течение...
20768. Расчет режима и осуществление контактной стыковой и точечной сварки низкоуглеродистой стали 249.61 KB
  Расчет режима и осуществление контактной стыковой и точечной сварки низкоуглеродистой стали Цель работы: ознакомиться с сущностью процесса контактной сварки устройством и работой машин для контактной стыковой и точечной сварки выбором режима и технологией процесса сварки низкоуглеродистой стали. Машина для стыковой сварки МС802; машины для точечной сварки стационарная МТ601 и подвесная R6421T; заготовки из углеродистой стали СтЗ стержни ø15x100; пластины 20x150x2. Сущность процесса и особенности стыковой и точечной контактной сварки При...
20769. Изучение процесса газокислородной сварки и резки 146.72 KB
  Сущность процесса газовой сварки и резки строения газосварочного пламени. Схемы процесса газовой сварки а и ацетиленокислородного пламени б Сварку выполняют нормальным ацетиленокислородным пламенем имеющим наиболее высокую температуру до 3150 С. В некоторых случаях для сварки а особенно для резки используют другие горючие газы дающие при горении смеси с кислородом иную температуру пламени: водород 24002600 С пропанобугановая смесь 24002500 С метан 21002200 С природный газ 2000 2300 С.
20770. Контроль качества сварных соединений 137.64 KB
  К дефектам формы и размеров шва рис.38 относятся неравномерность ширины и высоты усиления шва неполномерность шва бугристость седловины и т. Недостаточное сечение шва снижает его прочность а при чрезмерно большом увеличиваются внутренние напряжения и деформации. Дефекты формы и размеров шва: а неполиомериость шва; б неравномерность ширины стыкового шва; в неравномерность катета углового шва по длине Рис.
20771. Устройство токарно-винторезного станка, выполняемые на нем работы, принадлежности и инструменты 225.74 KB
  Рис. Токарновинторезный станок Основные узлы и движения станка 16К20 В передней бабке 1 рис. Краткая техническая характеристика станка Наибольший диаметр обрабатываемой заготовки над станиной мм 400 Наибольший диаметр заготовки обрабатываемой над нижней кареткой суппорта мм 220 Наибольший диаметр обрабатываемого прутка мм 53 Наибольшая длина обрабатываемой заготовки мм 71010001400 Частота вращения шпинделя мин1 1251600 Число частот вращения шпинделя 22 Подача мм об: продольная 00528 поперечная 002514 Нарезаемые резьбы:...
20772. Кинематика токарно-винторезного станка 16К20 126.96 KB
  В станках применяются передачи вращательного движения ременные цепные зубчатые червячные и др. и преобразующие вращательное движение в поступательное реечные винтовые и ДР Основным кинематическим параметром передачи вращательного движения является передаточное отношение которое показывает во сколько раз больше меньше частота вращения одного вала по сравнение с другим. Общее передаточное отношение кинематической пени вращательного движения определяется произведением передаточных отношений отдельных передач входящих в данную цепь...