52062

Володимир Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Образи Федька і Толі. Образи Федька і Толі. На уроці ми з вами визначимо риси характеру Федька які вирізняють його з кола друзів – однолітків прокоментуємо їх. Порівняємо Федька і Толю зробимо відповідні висновки.

Русский

2014-02-12

141 KB

80 чел.

8.11.2013

Тема: Володимир  Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий  на  добро  внутрішній  світ  героя. Федько  як  особистість. Образи  Федька  і  Толі.

Мета: допомогти  учням  розібратися  в  складнощах  характерів  та  вчинків

героїв  оповідання;

розвивати  навички  виразного  читання, переказу, виділення  голов

них  епізодів  та  деталей, висловлення  власного  ставлення  до  про

читаного, обґрунтування  своєї  думки;

сприяти  усвідомленню  найважливіших  цінностей  моралі  та  етики,

що  роблять  людину  душевно  багатою  і  щедрою  на  добро,

порядність, чесність.

Тип  уроку: урок  пояснення нового матеріалуз інтерактивними

технологія ми.

Методи і прийоми: розповідь вчителя, ґронування

Обладнання: портрет  автора, підручник, картки  з  іменами.

 

Перебіг уроку.

І. Організаційний момент (5΄)

1. Зовнішній (діти вітаються)

2. Внутрішній (готовність до уроку: підручник, зошит, ручки).

3. Перевірка присутності.

4.Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Актуалізація опорних знань умінь і навичок учнів. (3 — 4΄)

На минулому уроці ми з вами розпочали вивчати нову для вас постать в українській літературі – Володимира Винниченка. Ознайомилися з цікавим епізодом біографії письменника. Розпочали вивчати його оповідання „ Федько-халамидник ”. Сьогодні ми продовжимо вивчати цю тему.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів. (1 – 2΄)

Тема  нашого  уроку: Володимир  Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий  на  добро  внутрішній  світ  героя. Федько  як  особистість. Образи  Федька  і  Толі.

На  уроці  ми  з  вами визначимо риси  характеру  Федька, які  вирізняють  його  з  кола  друзів – однолітків, прокоментуємо  їх. Висловимо  своє  ставлення  до  нього. Порівняємо  Федька  і  Толю, зробимо  відповідні  висновки. А  ще, я  сподіваюсь, наша  сьогоднішня  розмова  залишить  добрий  слід  у  душі  в  кожного  із  вас.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів (1 — 2΄)

Чи  замислювалися  ви над  тим, які  ви? Які  люди  вас  оточують? Чи  у  вашому  характері  присутні  такі  риси, як  гордість, чесність, справедливість, людяність? Сьогодні  на  уроці ми  намагатимемось  усвідомити  найважливіші  цінності  моралі  та  етики, що  роблять  людину  душевно  багатою, щедрою  на  добро, порядність, чесність.

     Вдома ви  повинні  були  підготувати  виразне  читання уривків, які  вас   найбільше  вразили  або  сподобались. Зачитаймо  їх.

(Діти  зачитують  уривки, пояснюють, чому  саме  цей  уривок  обрали.) 

Дякую  за  гарні  відповіді.

 

VI. Пояснення нового матеріалу. (10 — 15΄)

На  минулому  уроці  ми  навчилися  розрізняти  головних  і  другорядних  персонажів. То  хто  ж  головний  герой   оповідання   і   чому?

Характеристика  Федька.

- Отже, головною  дійовою  особою  є  Федько. А  який  він? Згадаймо, як  поводиться  хлопчик  під  час  гри  в  піску?

(Відповіді  дітей)

-         А  як  він  веде  себе  під  час  запуску  змія  дітьми?

(Відповіді  учнів)

 

- Як   поводить  себе  підліток, коли  батько  карає  його?

(Діти  відповідають, зачитуючи  відповідні  уривки)

-  А  як  ставляться  до  головного  героя  батько, мати, товариші, а  сам  автор?  За  допомогою  яких  художніх  засобів  змальовується  Федько  в  оповіданні?

- Яким  ви  побачили  Федька  на  річці, коли  він  рятував  Толю?

- У  чому  ж  незвичність  поведінки  хлопчика?

(Федько  непередбачуваний, іноді  недобрий, але  благородний, чесний, справедливий, здатний  на  самопожертву.)

- Діти, на  дошці  ви  бачите  ім’я  нашого  героя. Напишіть, будь  ласка, слова, з  якими  асоціюється  у  вас  цей  хлопчик.

(Гронування. (Ім’я  написано  зеленим  кольором.))

Характеристика  Толі.

- А  зараз  знайдіть  і  прочитайте  опис  зовнішності  Толі. Яку  поведінку  хлопчика  можна  передбачити, виходячи  з  цього  опису?

- Чи  викликає  у  вас  симпатію  Толя? Чому?

- Зачитайте  діалог  Федька  і  батька Толі, який  свідчить  про  порядність  першого  і  ницість  другого  героя.

- Запишіть  на  дошці  слова, з  якими у вас  асоціюється  Толя.

(Гронування. (Ім’я  написано червоним  кольором))

- А  чи  помітили  ви, якими  кольорами  написані  імена  хлопчиків? Як  ви  думаєте, що  символізують  у  нашому  випадку  ці  кольори?

(Червоний  колір, яким  написано  ім’я  Толя, начебто  застерігає  нас, промовляє, що  не  можна  чинити  так, як  Толя. А  зелений, як  світло  світлофора, відкриває  нам  дорогу  до  доброти, чесності, благородства, дружби).

VII. Закріплення нового матеріалу. (7 — 10΄)    

Питання

- Яка  людина  могла б  вирости  з  Федька, а  з Толі?

- Чому  навчило  вас  це  оповідання?

- Чи   хотіли б ви  мати  такого  друга, як  Федько?

VIІІ. Підсумки. (3΄)

На  підсумок  уроку  я  пропоную  вам  зіграти  у  гру «Впіймай  слово». (Риси  характеру, притаманні  Федькові, діти  «ловлять», плескаючи  у  долоні ).

Дякую, я  пересвідчилася, що  ви  розібралися  у  складнощах  характерів  хлопчиків, усвідомили  найважливіші риси, які  повинна  мати  кожна  людина. Такі  як  доброта, чесність, відданість, відчуття  дружби, справедливість.

Я  бажаю  вам, щоб  всі  ті   чесноти, які  ви  спіймали  сьогодні  у  свої  долоньки, стали  вашими  і  ніколи  не  перетворились  на  ті, які  ви   пропускали.

ІX. Домашнє завдання. (2΄)

Виписати  в  зошит  художні  засоби, за  допомогою  яких  замальовується  Федько

Література: Мацевко Л. Засоби характеротворення в малій прозі

Володимира Винниченка// Дивослово. – 2000. — № 4. –

С. 11 – 14.

Костюк Г. Володимир Винниченко – моляр// Дивослово. – 2000.

- № 7. – С. 2 – 5.

Панченко В. Слово про Винниченка// Українська мова й

література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. –

2000. — № 1. – С. 32 – 35.

Авраменко О. М. Щебельникова Л. П. Українська література.

Підручник для 6-го кл. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.: іл..

                       Мовчан Р. В. Українська література: Підруч. для 6 кл. загально

освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – 240с.: іл

 Володимир Кирилович Винниченко  - письменник, художник, відомий політичний та громадський діяч. Народився 28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) в робітничо-селянській родині. По закінченні народної школи навчався в Єлисаветградській гімназії, з якої був виключений за революційну діяльність. Навчання на юридичному факультеті Київського у-тету не закінчив по тій же причині.

 У 1902 р. Винниченко заявив про себе як літератор: опублікував твір «Сила і краса». Але політична та громадська діяльність не дозволяли розвиватись Винниченкові-письменнику на Батьківщині. Тому Володимир Кирилович емігрував у 1921 у Францію, де й прожив значну частину свого життя і створив більшу частину літературних та малярських творів; там письменник помер і похований (1951)

Літературна спадщина Володимира Винниченка — золотий фонд України. Основними в цій спадщині назвемо збірку «Краса і сила», романи «Заповіт батьків» «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне'» перший український науково-фантастичний утопічний роман «Сонячна машина», драми «Великий молох», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня», «Між двох сил», «Гріх». 

Немало також створено Винниченком творів про дітей та для дітей. До збірки Намисто увійшли напр. такі оповідання, як “Гей, хто в лісі, обізвися...” “Бабусин подарунок” “Федько – халамидник” “Кумедія з Костем”, “Віють вітри, віють буйні...”, “Та немає гірш нікому...”

Оповідання — це невеликий за розміром художній твір з чітким сюжетом, незначною кількістю описів та персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу.

Ключик розуміння

Прототип (від грец. Prottypon - прообраз), реальна особа, уявлення про який послужило письменнику першоосновою при створенні літературного типу, образу людини - героя твору [2]

Епічний…

Літературна спадщина Володимира Винниченка привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психрлогії людини. Свідченням, цьому є дитяче оповідання «Федько-халамидник». Воно назване за іменем головного героя твору - Федька - хлопчика з робітничого передмістя. За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці «халамидником», тобто бешкетником, розбишакою.

В основі твору лежить конфлікт, який трапився в дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного хлопчика помер інший, але подібна ситуація могла б статися й серед дорослих. На «дитячому» матеріалі письменник порушує далеко не дитячі проблеми вірності в дружбі й товаришуванні, порядності. Ці проблеми автор розкриває через два центральні образи оповідання - Федька й Толі, через майстерний аналіз їхньої психології та вчинків.

Федько й Толя в оповіданні протиставлені. Федько, на перший погляд, безтурботний, розбишакуватий хлопчина, який прагне бути першим у дитячому колективі, часто здійснює ризиковані вчинки, які шокують дорослих. Наприклад, перехід через річку по крижинах навесні. Але у цього «халамидника» добре серце, він прекрасний товариш, завжди подасть руку допомоги іншому. Ці риси вдачі Федька письменник розкриває через його вчинки, зокрема поведінку у винятковій ситуації, коли панське дитя Толя також опинився на крижинах, копіюючи Федька, і провалився під лід. У цій ситуації навіть дорослі розгубилися, а Федько порятував Толю. Федько надзвичайно порядна людина, батько навчає його бути чесним, ніколи не обманювати. Лише один раз Федько обманув, бажаючи вигородити Толика, - він узяв його вину на себе. Це дорого обійшлося хлопчикові: крім того, що він простудився, рятуючи панича, батьки жорстоко побили його. Моральна травма ускладнила й без того тяжкий стан хлопчика, і він помер.

Образ Толика - панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через повег дінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За допомогою виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика.

Неоднозначно зображені батьки Федька-халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. Батьки Федька знаходяться в повній залежності від Толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. Цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину.

Надзвичайно прикро, що Толя, якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. Виходить, що благородний учинок «халамидника», який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як Толик, не змінюються.



У творі автор називає Федька: мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, не щастячко, сибіряка, халамидо, ідоляко, люципере. Про яке ставлення автора до героя свідчать ці слова? Як автор ставиться до Толі?

-        Пригадайте епізод, коли Федько зняв Толю з крижини і як повівся Толя у цій ситуації?

-        Як би повівся кожен з вас на місці Федька після зізнань Толі?

Учитель.

-        Отже, Федько – дитячий отаман. У ньому відвага, життєвий  азарт, винахідливість, надійність -  це малий бешкетник.  У нього безліч вад і недоліків.  Та  в нього є чому  вчитися   не лише дітям, а й  дорослим.   Автор не тільки  показав Федька як розбишаку, а  й зумів показати   честь, совість, велич  душі  хлопчика.  Натура  Федька  повна  суперечностей і протиріч, у яких загартовується людське Я.  Такі люди як Федько  – велика рідкість. Це люди особливі,  спонукати їх до вчинку  може щось дуже важливе,  наприклад, велика сердечна доброта, вроджений потяг  захищати  слабшого і безпомічного.

Толя -  «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка» (народна мудрість про героя)

-        Скажіть мені, то Федько добрий хлопчик? А надійний? На нього можна розраховувати у скрутну хвилину?

Мікрофон

  1.  Як ставилися люди до Федька і Толі?
  2.  Як ви думаєте, чому всі навколо вважали Федька розбишакою, а Толю чемною дитиною?
  3.  Невже вони за виразом очей хлопчиків не змогли побачити їхньої суті?.(учні говорять,що погляд можна ховати, не дивитися людям у вічі. Але ж Федько погляду не ховав, просто за його вчинками ніхто не хотів помічати його душу).
  4.  Хочете сказати, що діти носили маски?

5) . Чи сподобався вам головний герой оповідання? Чи справді

невиправним, безвідповідальним розбишакою був Федько?

6) . Як пояснити ставлення батьків до витівок сина? Чи любили

вони Федька ? Хто більше розумів його - батько чи мати?

7). Чому Федько залучав панича Толю до ігор у своїй ватазі? 8) . Які почуття заволоділи Толею, коли він узявся повторити

перехід Федька через крижини? А які Федьком, коли він

уперше в житті сказав неправду?

9) Коли найвиразніше розкривається суть людської особистості Толі і коли - Федька ?

10) Яка людина, на вашу думку, могла б вирости з Федька, а яка з Толі?

Читать полностью: http://tvori.com.ua/dityachi-xarakteri-v-opovidanni-fedko-xalamidnik/#ixzz2k2Sl2hdW

Урок української літератури та історії у 6 класі

Тема: Т.Г. Шевченко. "Тарасова ніч". Образ народного співця, його роль у житті українців часів Т.Г.Шевченка

Мета: поглибити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка; з'ясувати історичну основу та ознайомити учнів зі змістом поеми "Тарасова ніч"; формувати вміння аналізувати вчинки героїв твору; розвивати логічне та образне мислення; вчити аналізувати художні особливості поеми; виховувати патріотичне усвідомлення, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків.

Очікувані результати:

Учні знатимуть: зміст поеми; історичну основу твору, художні особливості поеми.

Учні вмітимуть: довести жанрову приналежність твору; усно характеризувати головного героя; висловлювати власне ставлення до прочитаного; аналізувати вчинки героїв твору; визначати патріотичні мотиви та аналізувати художні особливості поеми; пояснити, у чому полягає героїзм та мужність українських козаків; розуміти роль ужитих художніх засобів.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань; інтегрований урок української літератури та історії.

Обладнання:  

  •  портрет Т.Г. Шевченка,
  •  ілюстративний матеріал (малюнки учнів),
  •  підручник О.М. Авраменко та ін. «Українська література. 6 клас», Київ, Грамота, 2006 р.;
  •  презентації: 1. «Поема – твір української літератури»;

2. «Поема – опис історичних подій»;

3. відео «Біографія Т.Г. Шевченка»;

4. Аудіо – запис «Тарасова ніч»


Х і д  у р о к у

Епіграф                                                                                           

Живи, Кобзаре, в серці й душах

Твоїх нащадків-земляків!

Пройшли століття – Дух твій змусив

Знайти до незалежності шляхи

Сини і доньки України, щасливі діти,

На хвилях сивого Дніпра

Тобі плетуть вінки із квітів

Сергій Сергієнко

І. Організація класу. Привітання учнів. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку (асоціативний настрій).

Учитель. Доброго дня, діти. Кожен день шкільного навчання  асоціюється у мене зі східцями. Тому що, піднімаючись на кожну нову сходинку, тобто йдучи на кожен новий урок літератури, я відкриваю для себе щось нове, цікаве, несподіване. Такий же шлях проходите і ви як читачі. Ви вчитеся не лише розуміти прочитане, а й що?

Очікувані відповіді учнів: уявляти, відчувати, аналізувати…

  •  Дуже хочеться, щоб і після цього уроку ми піднялися хоча б на одну сходинку та відкрили для себе щось незвідане, щоб у ваших поглядах загорілася іскорка жаги до знань. А з чим у вас асоціюється сьогоднішній день?

(Очікувані відповіді учнів: хороша погода, творчість Шевченка…)

  •  Отже, судячи з відповідей, ви добре налаштовані на урок. Дякую за відповіді. Посміхніться один одному, і з посмішкою розпочнемо наш урок.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

Слайд № 1- «Епіграф уроку»

Учитель: Епіграфом сьогоднішнього уроку будуть слугувати слова літературознавця Сергія Сергієнко ( зачитуємо епіграф). Зміст епіграфа ми будемо розкривати протягом всього уроку. Пригадайте, на минулому уроці ми з вами поринули у творчість Тараса Григоровича Шевченка.

Слайд № 2 – «Фото Шевченка» – геніального митця, поета, художника, у творчість, яка відкриває найпотаємніші куточки людської душі.  Зараз, давайте разом згадаємо найголовніші сторінки життя Т.Г. Шевченка

Відео « Біографія Т.Г. Шевченка».

Отже,  якою запам’яталася вам особистість  генія української літератури:

(Очікувані відповіді учнів:

  •  Творець геніального «Кобзаря»
  •  Поет, - Драматург, - Прозаїк,

- Художник, - Мислитель, - Фольклорист)

Слайд № 3 – «Літературна спадщина Шевченка»

Учитель: Дякую за відповіді. Дійсно, Шевченко залишив по собі велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів («Кобзар», п’єса «Назар Стодоля», балади «Катерина», «Гайдамаки», «Іван Підкова», «Тарасова ніч», поеми «Сліпий», «Наймичка», «Сон», поезії «Думи мої», «Заповіт» та багато інших).

ІІ. Цілевизначення та планування роботи за темою на уроці

Учитель:  Я переконана, що багатогранний талант Т.Г. Шевченка, його постать залишили у ваших серцях слід. Шевченко дійсно писав з думкою про народ, про його долю. Незважаючи на усі негаразди життя, Тарас Григорович став «поетом усього людства». Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість цієї геніальної постаті.

Слайд № 4 – «Тема  уроку»

  •  Відкрийте робочі зошити з української літератури, запишіть сьогоднішню дату і тему уроку: «Тарас Григорович  Шевченко. "Тарасова ніч". Образ народного співця, його роль у житті українців часів Шевченка»

Учитель:  На сьогоднішньому уроці, ми перегорнемо іще одну сторінку творчості Тараса Шевченка та познайомимося з поемою «Тарасова ніч» написаною в листопаді 1838 році, в Санкт - Петербурзі. Будемо аналізувати вчинки героїв, визначати художні особливості твору. Помандруємо в далекі історичні часи, дізнаємося, про яку історичну подію розповідає поет, хто  такий – Тарас Трясило, з якими історичними подіями пов’язана ця постать.  А  допоможе нам в цьому ваш вчитель історії - …

ІІ-А. Робота за темою уроку. Робота учнів зі вчителем історії та в супроводі презентації.

 Учитель: Дійсно, в основу написання цієї поеми покладено реальні історичні події періоду Козаччини. Давайте пригадаємо:

1. Під владою якої держави були українські землі на початку 17 ст? (Речі Посполитої)

2. Яку політику проводив уряд Речі Посполитої по відношенню до українців? (соціальне гноблення,національні та релігійні утиски)

3. Які верстви населення найбільше відчували на собі таку політику? (селяни та козаки)

4. Як вони намагалися протистояти полякам? (піднімали повстання)

- Молодці діти, однією з найпоширеніших  форм протесту такої політики, були повстання, рушійною силою яких були козаки та селяни.  

Слайд № 1.

- Отже, причинами  козацько-селянських повстань 20-30 рр.17 ст. були:

1. Посилення феодально-кріпосницького гніту.

2. Національно-релігійні утиски.

3. …

- Яскравим прикладом козацько-селянських виступів цього часу було повстання під проводом Тараса Федоровича.

Слайд № 2.

Тарас Федорович (роки народження і смерті невідомі). Вихідець із козацької родини, з Чигирина. Прославився як рішучий, мужній, досвідчений ватажок. Водив козацькі чайки на Крим і Туреччину від 1622 року і в тих походах був прозваний «Трясилом». Мав великий авторитет серед українців, бо дуже любив свою Батьківщину і не залишався байдужим до її долі.

Слайд № 3.

В березні 1630 року Федорович звернувся із закликом до населення України: «До всіх, хто був колись козаком чи хоче ним стати – до Війська прибувати, віру благочестиву від замислів лядських боронити, вольностей козацьких здобувати» (це був перший в історії цього часу заклик до відкритої боротьби).

На цей заклик гетьмана відгукнулися багато українців. На Січ почали стікатися селяни,міщани, загалом - майже 30 тис. чоловік. Отримавши про це звістку, поляки теж  почали готуватися до рішучих дій. Вони сформували польсько-литовське військо, яке отримало назву «Золота Рота» (налічувало близько 20 тис.) (Слайд № 4) очолив коронний гетьман  Станіслав Конецпольський. І хоч чисельно це військо було меншим за кількість повсталих, зрозуміло, що переважна його більшість мала значно ліпший  досвід ведення війни. А крім того, коронна армія значно переважала своїх супротивників озброєнням, маючи у своєму розпорядженні  легку артилерію. Початок походу поляків проти повстанців супроводжувався урочистими католицькими богослужіннями та жорстокими розправами над українськими селянами.

Слайд № 5.

 На початку квітня 1630 р. Станіслав Конецпольський виступив з Бара і попрямував на Київ, закликаючи шляхту приєднуватися до очолюваного ним коронного війська, щоб «гасити цей вогонь хлопською кров'ю».

Трясило, разом із повстанцями, вирушив із Січі. Селяни й міщани, гуртуючись у загони, оголошували себе козаками, нападали на панські маєтки, підпалювали, руйнували їх, убивали власників, управителів, орендарів, захоплювали панське майно, заводили козацькі порядки.  Повстанці  зайняли Канів, а потім і Переяслав. Саме тут, у Переяславі (сьогодні це Переяслав-Хмельницький) зустрілися війська поляків і українців. Запеклі, кровопролитні бої тривали три тижні. За цей час обидві сторони мали багато втрат і були виснажені.

Слайд № 6.

Проте, найжорстокіший бій відбувся вночі з 19-на 20 травня, а зранку повстанці вщент розгромили добірну шляхетську корогву — Золоту роту, яка охороняла штаб Конецпольського. Сам Конецпольський ледве врятувався. Це була блискуча перемога українців.

Повстання під проводом Тараса Трясило мало велике історичне значення,бо було першим збройним виступом козаків,який мав яскраву національно-визвольну спрямованість.

Ця подія ввійшла в історію під назвою «Тарасова ніч», і знайшла відображення в однойменному творі Тараса Шевченко.

ІІ-Б. Робота за темою уроку. Робота учнів класу зі вчителем української літератури.

Учитель: Дякую за цікавий матеріал. Отже, ми з вами уявили головного героя та його епоху Через хвилину ми з вами прослухаємо аудіо запис поеми «Тарасова ніч» Тараса Григоровича Шевченка, а перед тим, як завжди: «Словникова робота».

Слайд № 5 –« Словникова робота»

Перед усім, зверніть увагу на слова, значення яких, можливо, вам буде невідомим. Ці слова є у підручнику, ст..52-55.  Давайте прочитаємо, що вони означають? (Діти зачитують значення слів).

1) Тарасова ніч — історична подія, розгром повсталими козаками на чолі з гетьманом Тарасом Федоровичем, прозваним на Запорізькій Січі Трясилом, шляхетського війська. Це одна з перших значних козацьких перемог над польським військом, яка в народі одержала назву «Тарасова ніч».

2) Галич — зграя галок.

3) Уніати — прибічники унії (об'єднання православної та католицької церков).

4) Наливайко Северин — козацький сотник. Кравчина — так іноді називали Наливайка, мабуть, тому, що він походив з родини кравця.

5) Павлюга (Павлюк) — ватажок козацького повстання.

6) Бунчук — ознака гетьманської влади — булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою-китицею з кінського волосу.

7) Трубайло — народна назва річки Трубіж, лівої притоки Дніпра.

8) Альта — притока річки Трубіж

Учитель: А тепер прослухаємо аудіозапис поеми "Тарасова ніч" у виконанні народного артиста України Святослава Максимчука, разом з тим читаючи поему в підручнику ст. 52-55, намагаючись уявити описані події.

Слайд № 6 – «Аудіозапис поеми «Тарасова ніч»

Учитель:  Чи сподобалося вам? Чи звернули ви увагу на виразність художнього читання? Які образи вам навіяло це слухання? А тепер, спробуймо визначити тему та ідею твору.

СЛАЙД № 7 – «Тема, ідея, композиція»

 Тема: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).

 Ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.  

Композиція. Події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами). Перемога козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) над польським військом Конецпольського.

Робота в зошитах: учні записують тему та ідею твору.

Учитель: Наступним кроком буде характеристика  образу головного  героя поеми – Тараса Трясило. Знайдіть, будь ласка, у творі рядки, які описують Тараса Трясило? З ким його порівнює поет?

(Очікувані відповіді учнів: Тарас Трясило – відважний – рішучий – впевнений у собі – вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований,  його називають батьком – приклад для козаків).

ІІ-В. Фізхвилинка. Учні працюють зі вчителем історії.

(в супроводі з музикою, учні повторюють рухи вчительки історії, яка розповідає про події історії тих часів)

Навесні 1630 року Коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конецпольський наблизився до Переяслава. Всі жителі вийшли (встали та вийшли з-за парт) на захист рідної землі. Допоможемо їм разом. Зараз ми на стінах міста, поглянути вниз (нахилилися вперед) аж страшно (відхилилися назад). Подивилися, чи близько вже ворог (приклали руку до чола)? Праворуч (поворот тілом). Ліворуч (поворот тілом). Здається, вже зовсім рядом! Обережно, пригніться (присіли), навколо свистять ворожі стріли. Допомога наша дуже потрібна! Головне завдання не впустити ворога до міста. Тож допомагаємо (встали)! Спочатку ми перенесемо  каміння, щоб укріпити міські мури. Каміння дуже важке, тож піднімаємо повільно (нахиляємося, начебто піднімаємо важке каміння, поволі випрямляємося). Кидаємо його! Потім, будемо намотувати (правою рукою) на (ліву) руку мотузку, щоб  використати її, коли прийде час. А прямо зараз ми беремо лук і стріли та цілимося у ворога (учні імітують всі рухи). Відпускаємо стрілу. Молодці! Ви справжні захисники! Наша допомога була вагомою!

ІІ–Г. Робота за темою уроку. Учні працюють зі вчителькою української літератури.

Евристична бесіда.

Учитель. Діти, як ви думаєте, до якого жанру належить цей твір?

(Очікувані відповіді учнів: ліро-епічний жанр, а саме -  історична поема).

  •  Так, молодці. А тепер, використовуючи знання, засвоєні на минулих уроках, доведіть, що "Тарасова ніч" – це поема, і поема саме історична.

(Очікувані відповіді учнів: Поема - це віршована повість з напруженим, динамічним розвитком подій, характери розкриваються досить повно, широта охоплення життєвих явищ – від однієї до великої кількості подій, все це ми простежуємо в поемі «Тарасова ніч». А ще, це - історична поема, бо замальовується історичне минуле України)

Учитель:  На думку відомого літературознавця Івана Дзюби, Шевченко «в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну...» Образ ночі в поезії — символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і «зірки засіяли», то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому. Важливе місце займає також образ могили — це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.

Аналіз художніх особливостей поеми.

- Діти, скажіть, яку роль відіграють у творі художні засоби?

(Очікувані відповіді учнів: Допомагають яскравіше зобразити події та героїв)

Слайд № 8 – «Художні засоби»

  •  Наше завдання: відшукати їх у поемі «Тарасова ніч».

(робота за рядами в класі - групами)

Кожна група свою відповідь має розпочати так: «Ми шукали такий художній засіб, як …. . Це – …..(дати визначення)». А далі озвучити результати своєї роботи.

І група шукає: (рефрени, риторичні запитання, метафори)

- рефрени (група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи)

Приклади з твору:

Грає кобзар, виспівує;

Прокинулись ляшки-панки

  •  риторичні запитання (запитання, яке не передбачає відповідей, бо виступає у значенні ствердження і посилює емоційність висловлювання);

Приклади з твору:

Де поділося козачество,

Червоні жупани?

Де поділась доля-воля?

Бунчуки? Гетьмани?

Де поділося? Згоріло

А чи затопило

Синє море твої гори,

Високі могили?

- метафори (переносне значення слова, засноване на уподібненні одного предмета чи явища за схожістю),

Приклади з твору:

Встає хмара з-за Лиману, а другая з поля,

зажурилась Україна, заплакала;

гине слава, батьківщина, запродана жидам віра;

заплаче серденько, синє море, високі могили;

мовчать гори, грає море, могили сумують;

трупом поле покотилось; ніч-мати дасть пораду;

лягло сонце за горою; ніч кривава;

червоною гадюкою несе Альта вісті

ІІ група:   (епітети, порівняння)   

- епітети(художнє означення, що виділяє в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку),

Приклади з твору:

Зелений байрак, мала дитина,

козацькії діти, червоні жупани,

пани-брати, вражі ляхи чисте поле,

кров козацька

- порівняння ( художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим)

Приклади з твору:

Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає;

зажурилась Україна, як мала дитина;

запродана жидам віра, як та Галич поле криє;

а козаки, як та хмара ляхів обступили

ІІІ група:     (звертання, риторичні оклики, анафори)

- звертання (це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, предмет до якого звертаються)

Приклади з твору:

Бідна моя Україна, Україно, Україно;

ненько моя, ненько;  

грай же море, мовчіть гори,

гуляй буйний полем, плачте діти, козацькії;

отамани, товариші, брати мої, діти

- риторичні оклики(окличне речення, яке служить для образного вираження якогось сильного почуття)

Приклади з твору:

Була колись гетьманщина, та вже не вернеться!  

Зажурилась Україна, така її доля! В церкву не пускають!

Україно, моя, Україно, ненько, моя, ненько!

Плачте діти козацькії, така ваша доля! та ін.

- анафори (повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршованих рядків - у творі відсутні)

Учитель: А якщо згадати уроки української мови, а саме «Лексика за частотою вживання», то в рядках  поеми …..

Зібрав Тарас козаченьків

Поради прохати

Отамани товариші

Брати мої, діти

Дайте порадоньку

Що будем робити.     

  •  

  •  Слово «отаман»  віднесемо до якої групи?

(Очікувані відповіді учнів: історизми, бо зникло поняття і вийшло з ужитку слово)

Бесіда за частиною теми уроку «Образ народного співця, його роль у житті українців часів Т.Г.Шевченка»

Учитель.  Поема «Тарасова ніч» має обрамлення: на початку і в кінці твору йдеться про кобзаря – народного співця. Давайте спробуємо охарактеризувати наскрізний образ твору  - образ народного співця та його роль у житті українців часів Тараса Шевченка.

СЛАЙД № 9 - «Кобзарі»

Учні виступають із  короткими (2-3 речення) повідомленнями про кобзарів.

Учитель: Козацьких отаманів завжди супроводжували співці-кобзарі, їх нарівні з усіма утримували на Січі. Ця традиція корінням сягає в часи Княжої доби України. Тоді князі виступали в похід зі своїми співцями-боянами, які водночас були зв'язковими між військом і народом. До нас дійшли й імена давніх співців — Бояна і Митуси. Кобзарі завжди були з народом.  Своїм сильним і полум'яним словом вони закликали до боротьби, а у вирішальну хвилину йшли в бій. Дійшли до нас й імена співців-кобзарів. Це Остап Вересай, Самійло Яшний, Федір Холодний та багато інших талановитих українців.

Учитель: Улюбленим персонажем українських народних художників був козак Мамай. Подивіться, будь ласка на репродукцію картини «Козак Мамай» стор. 56 вашого підручника. Спробуйте описати репродукцію картини. (Учні описують картину. Очікувані відповіді учнів: Здебільшого його зображували біля вогнища з бандурою і люлькою. До списа прип'ятий зазвичай кінь, неподалік — собака…)

Учитель:Чи відповідає цей образ образу кобзаря в поемі? Чи таким ви бачите кобзаря?

(Очікувані відповіді учнів:  Це літня людина, багато чого бачила у житті. Сліпий кобзар людяний, набожний та мудрий, він пам’ятає історію України, пишається героями-козаками. Граючи на кобзі народний співець оповідає про історичні події, про славу та мужність козаків, які воювали за волю та добробут своєї рідної України)

Учитель: А зараз згадаємо народні прислів’я та приказки про козаків (учні доповнюють усно).

Слайд №10 - «Прислів’я та приказки»

  •  Козацькому роду нема переводу.
  •  Де козак, там і слава.
  •  Козак не боїться ні тучі, ні грому.
  •  То не козак, що не думає отаманом бути.
  •  Отже, образ козаків часто  виспівувався і в УНТ.

– Яке значення має образ Тараса Трясили, головного героя поеми, для нас, сучасників? Чим поема актуальна сьогодні?

(Очікувані відповіді учнів:  Кожен народ має знати свою історію, своє минуле. Так у поемі «Тарасова ніч» патріотичним мотивом є нагадування нащадкам про славне минуле свого народу).

Учитель: А тепер давайте спробуємо дати ім’я нашому урокові. (Діти пропонують свої варіанти і вчитель обирає найкращий)

«Йдучи в майбутнє, не забуваймо про своє минуле»

Слайд  № 11 - «Ім’я уроку»

ІІІ. Рефлексивно-оцінювальний етап уроку.

Учитель: Як висновок сьогоднішнього уроку,  продовжить самостійно, по черзі, незакінчене речення:

  •  «На сьогоднішньому уроці я…»
  •  «Найбільше мені запам’яталося з поеми…»

       –    «Тарас Шевченко для мене…»

Учитель: На сьогоднішньому уроці ми з вами  познайомилися зі змістом поеми «Тарасова ніч», її історією написання; навчилися виділяти художні особливості  поеми, познайомилися з образом народного співця – кобзаря. А зараз – оцінки за роботу на уроці. (Оцінювання учнів з коментарем)

Учитель: Для мене сьогодні найважливішим було те, що ми з вами доторкнулися до нашої історії та зробили висновок, що без нашого минулого, без історії не може бути щасливого майбутнього. Мене вражає, що Шевченко був настільки сильний духом, що ніякі перипетії життя не зламали його волю. Вражає, як любив поет вітчизну, уболівав за її майбутнє, переймався історією свого народу. Шевченко, особисто для мене, це взірець духовності, це постать, яка залишила слід не лише в історії української літератури, а й у моїй душі. А для вас?

ІV. Інструктаж домашнього завдання - диференційоване (на картках для кожного учня).

Учитель: Перед вами лежать картки, на яких записане домашнє завдання. Вкладіть їх собі в зошити, а в щоденниках зробіть помітку «Д/з на картках у зошиті».

Обов’язкове загальне: вивчити напам’ять  поезію Л.Українки «Як дитиною бувало»

Обов’язкове на вибір: підготувати біографію Лесі Українки

За бажанням: Написати есе на тему «Слід історії в моєму житті»(за творчістю Т.Г.Шевченка)

 Учителі: Ми всім дуже дякуємо за гарний урок, плідну працю. Ви всі сьогодні молодці. Урок закінчений. До побачення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7037. Управленческие стратегии. Методы стратегического анализа и формирования стратегий 157.5 KB
  Тема 8 Управленческие стратегии Стратегия и процесс ее формирования. Виды стратегий. Процесс стратегического планирования. Методы стратегического анализа и формирования стратегий. Общая концепция того, как достигаются главные цели организа...
7038. Организационная структура. Понятие организационной структуры 549.5 KB
  Тема 7 Организационная структура Эта тема позволит начинающим менеджерам пополнить свои знания по следующим вопросам: понятие структуры любой системы понятие организационной структуры диалектическое единство функции и структуры структура ...
7039. Организационная структура управления 201.5 KB
  Тема 7 Организационная структура управления Понятие организационной структуры управления. Факторы, определяющие организационную структуру управления. Классификация организационных структур управления. Организационное проектирование управленческих ст...
7040. Функции управления. Понятие и значение функции управления 567 KB
  Тема 6 Функции управления В настоящей теме заинтересованный читатель найдет ответы на следующие вопросы: понятие и значение функции управления место функции управления среди категорий менеджмента виды функций управления об...
7041. Регистрационное, лицензионно-разрешительное и контрольно-надзорное производства 139.5 KB
  Тема 6. Регистрационное, лицензионно-разрешительное и контрольно-надзорное производства Основные вопросы: Регистрационное производство. Лицензионно-разрешительное производство. Контрольно-надзорное производство. Литература: Федеральный закон О лице...
7042. Функции управления. Планирование, организация, мотивация и контроль в управлении 303.5 KB
  Тема 6 Функции управления Понятие функции управления. Функция планирование. Функция организация. Функция мотивация. Функция контроль. Суть любого управления - это достижение организацией целей при наиболее оптимальном использовании ресурсов. До...
7043. Построение информационных технологий и систем управления 56.5 KB
  Построение информационных технологий и систем управления. Толковый словарь по информатике дает следующее определение информационной технологии. Информационная технология - это совокупность методов, производственных процессов и программно...
7044. Цель в системе управления 539.5 KB
  Тема 5 Цель в системе управления Настоящая тема раскроет для изучающих менеджмент следующие вопросы: определение цели аспекты цели типы целей цель как рабочая категория различных наук взаимосвязь средства и цели носители цели цел...