52113

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу оновленням усіх сфер діяльності людини переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Згідно із законом України Про освіту Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційнопояснювального навчання зорієнтованого на передачу готових знань до особистісно розвивального спрямованого не...

Украинкский

2014-02-13

115 KB

25 чел.

 

Проблемне питання

«АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

НА УРОКАХ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ»

Вчитель української мови та літератури

Раковецької ЗОШ І-ІІ ст.

Богородчанської районної ради

СИСАК ЛЮДМИЛА СТЕПАНІВНА

2011рік


Зміст

1

Вступ

3

2

Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

4

3

Технологія роботи над проблемою

6

4

Результативність роботи

15

5

Висновок

16


Вступ

Скажи мені, і я забуду;

Покажи мені, і я,

можливо, запам'ятаю;

Залучи мене, і я зрозумію.

Конфуцій, 450 р. до н. е.

Сучасний етап історичного розвитку України характеризується істотними змінами в житті її народу, оновленням усіх сфер діяльності людини, переоцінкою та утвердженням у свідомості нації нових світоглядних орієнтацій. Принципово важливі положення. концепцій визначають право школи й учителя на суверенність, автономність у виборі форм і методів навчання і виховання учнів, забезпечення максимального врахування й розвитку їхніх індивідуальних здібностей, нахилів, талантів, реалізацію демократичних прав дітей.

Новий час висуває нові вимоги до школи. В умовах ринкової економіки важливо сформувати творчу особистість, найважливішими якостями якої є ініціатива, свобода вибору, самореалізація.

Потреби життя, шкільна практика дають нове розуміння процесу навчання.

Згідно із законом України «Про освіту», Державною національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті, Концепцією загальної середньої освіти ми маємо здійснити кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на способи навчальної діяльності, створення умов для формування освіченої, творчої особистості громадянина, реалізації та самореалізації його природних задатків та можливостей в освітньому процесі.

Провідна роль в організації навчально-виховного процесу завжди належала і належить учителеві. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою інтенсифікації навчання й розвитку творчої індивідуальності учнів.


Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

Немає абстрактного учня... мистецтво і майстерність навчання, виховання полягає в тому, щоб, розкривши сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці.

 В. Сухомлинський

Нині, крім запровадження нових прогресивних методик, слід змінити саму ідеологію навчання й виховання. Головне — навчити дитину вчитися й переконати її в тому, що вона сама визначає свою долю.

Одним зі шляхів удосконалення змісту, форм, методів і засобів навчання української мови та літератури є інтенсифікація навчання, що передбачає по-новому структурований зміст, запровадження сучасних інформаційних технологій, які зумовлюють формування пізнавальних інтересів, глибше сприйняття й розуміння теоретичного матеріалу Традиційні методи навчання замінюються інноваційними, що передбачають зміну акцентів у навчальній діяльності, спрямованій на інтелектуальний розвиток учнів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності.

Підхід, у якому акцент перенесено на самостійну активну діяльність

учнів, можна назвати «навчанням, у центрі якого перебуває учень». В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування учнів, спрямоване на спільне розв'язання проблем, формування здібностей виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів.

В українській педагогіці такий підхід пов'язано з використанням проблемного та проектного методів навчання,активізацію пізнавальної діяльності учнів на уроках у яких навчальну діяльність спрямовано на успішну роботу в умовах реального суспільства.

Результатом навчання стає вже не засвоєння знань, вмінь і навичок, а формування основних компетентностей, які забезпечують успіх практичної діяльності. Важливою ознакою проектного підходу є гуманізм, увага та повага до особистості учня, позитивний запал, спрямований не лише на навчання, а й на розвиток особистості учня.

Нові підходи до організації уроку української мови та літератури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку творчості не тільки учня, а й вчителя.

Необхідно шукати такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та літератури.

Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

В описі роботи над проблемою охоплені найважливіші питання активізації пізнавальної активності на уроках української мови та літератури. Особливу увагу приділено уроку, який дає імпульс для різнобічного розвитку особистості.


Технологія роботи над проблемою

Основною формою організації навчального процесу в школах усіх типів був і залишається урок.

Кожний урок несе певний обсяг інформації, однак від учителя залежить, наскільки її зможуть сприйняти та засвоїти учні, якими навчальними методами та прийомами при цьому треба скористатися.

Урок у новому розумінні слід розглядати як засіб розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, з одного боку, а з іншого — як середовище для повноцінної навчальної цілереалізації учнів.

Проблема, над якою я працюю – «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпраці? Як примусити битися захоплено дитяче серце у відповідь на художній твір? Як запалити вогник у юній душі? Як навчити молоду людину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей? І таких «як» — багато.

Сучасна епоха характеризується становленням нової теорії освіти — особистісно орієнтованої. Організація уроку в особистісно орієнтованому навчанні на різних його етапах передбачає різну роль учителя: вчитель-організатор, вчитель-спостерігач, вчитель-консультант.

Працюючи над проблемою ставлю такі завдання:

  •  сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;
  •  розвивати творчі здібності учнів;
  •  формувати в учнів критичне мислення як різновид творчого;
  •  створювати систему мотивів діяльності особистості з метою формування позитивного ставлення навчання;
  •  розвивати навички зіставляти, аналізувати й не боятися висловлювати власні думки;
  •  використовувати інтерактивні методи навчання;
  •  виявляти та максимально розвивати індивідуально значущі позитивні нахили кожного школяра.
  •  реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;
  •  виробляти позитивне ставлення до мовленнєвої діяльності, що передбачає проведення нетрадиційних уроків, уроків на текстовій основі;
  •  застосовувати завдання і вправи, які б впливами на формування мовленнєво-комунікативних вмінь;
  •  орієнтувати учнів на складання зв'язних висловлювань, дослідницької, проектної роботи на уроках.

В основу роботи над проблемою покладено компетентісно орієнтований підхід, спрямований на розвиток життєвих компетентностей, їхньої здатності розв'язувати завдання в різних сферах життєдіяльності, реалізації аксіологічної, літературознавчої, формотворчої змістової лінії на уроках літератури та мовної, мовленнєвої компетентності на уроках мови.

Чим забезпечується мовна (лінгвістична) компетенція?

При вивченні змістового компонента рідної мови мовну компетенцію школярів забезпечує мовна (лінгвістична) змістова лінія. Лінгвістична (мовна) компетенція - це знання основ науки про мову, знання про мову як систему, володіння способами і навичками дій з вивченим і виучуваним матеріалом.

Для сприяння і розвитку мовних компетенцій оновлено зміст курсу рідної мови в школі, створено навчальний матеріал для забезпечення діалогічного контакту учня з навчальним матеріалом.

У чому полягає мовленнєва (комунікативна) компетенція?

Комунікативна (мовленнєва) компетенція забезпечує: оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності й основами культури усного й писемного мовлення, вміннями й навичками спілкування в різних сферах і ситуаціях у відповідності до досвіду, інтересів, психологічних особливостей мовця; здатність засобами мови вирішувати актуальні для мовця й суспільства задачі спілкування у побуті, суспільній, виробничій та культурній сферах життя, вміння використовувати мову й мовлення для реалізації цілей спілкування.

Формування вмінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі), тобто формування комунікативної (мовленнєвої) компетентності, передбачене мовленнєвою (комунікативною) лінією навчальної програми.

З метою формування мовленнєвих компетенцій широко впроваджую в практику навчання такі альтернативні форми, як проектна та дослідницька діяльність; посилення діяльнісного характеру освіти, рольове навчання, використання інтерактивних ігор, вправ, методик.

Застосовувані технології інтерактивного навчання та критичного мислення допомагають створити суб'єкт-суб'єктні стосунки (учень є суб'єктом пізнання).

З інтерактивних форм перевагу надаю кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через методи «Ажурної пилки», «Вільного мікрофона», рольові ігри (імітації), «сенкан», гронування.Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи уміння на навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей школяра.

Ефективним є спільне з школярами планування роботи на уроці, проблемні ситуації. Ось низка проблемних запитань, над якими була організована робота: Чому Лоскотона показано в образі дядька,а не хлопчика,дідуся? Чи можна купити або продати сміх?; Що таке добро?;Чи притаманний спосіб життя Фарбованого Лиса сучасникам?; Чи живуть такі «Лиси» в наш час?

Проводжу й дослідницьку роботу на уроках української мови: дослідження орфограм, особливостей речення з прямою мовою; даного і нового; на уроках літератури: комічне у казці «Цар Плаксій і Лоскотон» В.Симоненка, дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи відповідають її уявлення загальнолюдським:«Чого навчає цей твір?», «Як би ви вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?». Так формуються комунікативні та мотиваційні компетентності.

Функціональні компетентності формуються за рахунок усвідомлення літератури як складової частини українського народу, знання сюжету й позакласних елементів, уміння визначати художні засоби твору, виявляти міжпредметні зв'язки, оперувати теорією літератури, уміння зв'язно висловлювати свою думку. Мною систематизовано на допомогу учням схеми-опори для реалізації предметних компетенцій на уроках української літератури: як готуватися до твору, як працювати над твором, як працювати над текстом художнього твору, як побудувати роботу над байкою, статтею, як заучувати вірш напам'ять, як правильно відповідати на запитання, вчитися складати план прочитаного твору, як готувати домашнє завдання, як працювати із заголовком твору, як аналізувати твір. Дитина буде здатною до певного виду діяльності, на мою думку, лише тоді, як вона буде брати участь у цій діяльності.

Пізнавальні, наукові, самоосвітні компетентності учнів виробляються при участі учнів у таких видах діяльності на уроці: читанні художнього чи наукового тексту, самостійних роботах, творах-роздумах, дискусіях, створенні системи питань. Естетичні, особистісні компетентності, національно-етичні, психологічні - під час виразного читання напам'ять, участі у позакласних, виховних заходах, театральних постановках, вивчення теорії літератури, виявленні мотивації вчинків героя, створення психологічного і національного портрета українця.

Мовленнєві та мовні компетентності виробляються завдяки вправам з мови, створення й аналізу монологічних, діалогічних, полілогічних тестів.

Реалізовуючи проблему, залучаю учнів до ситуативно-моделюючих завдань. Мета таких вправ - формування основних комунікативних умінь (орієнтація в ситуації спілкування, планування, створення й аналіз власних висловлювань, добір мовних засобів).

На уроках української мови та літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.

Слід зазначити, що формування компетентностей відбувається в процесі, різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.

Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому стараюся створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей, використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу, роботу в групах, парах.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати компетентним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають компетентність. Твори-роздуми «Якби не було української мови», «В кого позичила кольору волошка» стимулюють самопізнання.

Учнів з низьким рівнем знань знайомлю з маленьким віршиком. Його спершу пропоную прочитати (цей вид роботи формує особистісні компетентності і навички гарно, швидко, осмислено читати); потім вивчити напам'ять (формує особистісні компетентності), після чого починається складний процес осмислення. Вірш слід проаналізувати, щоб осягнути у всій її повноті ідею художнього твору, а потім правильно, виразно прочитати, проникнути у філософську глибінь, отримавши при цьому різні життєві компетентності: особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні.

Робота з заповнення «Паспорту твору» вимагає живого і незгасного інтересу, застосування різноманітних компетенцій (хто автор твору, у якому році написаний, написати життєві та літературні джерела твору, назвати персонажів твору, визначити жанр твору, пояснити, чому так вважають, назвати особливості твору, яка тематика твору, які ключові слова, які проблеми порушуються, яка основна думка твору).

Змістовий аналіз твору, нестандартний підхід до характеристики образів допомагає виявити мотиви вчинків та поведінки героїв, визначити власне ставлення до проблем, порушених у творі, спонукає дитину робити правильний моральний вибір у житті, відчути себе дослідниками, шукачами.

Навчально-виховний процес відбувається у 5 класі так, що під час вивчення певної теми учні розвивають певні навички, проводять анології з власного життєвого досвіду з сучасним життям. Наприклад, під час підготовки до контрольного переказу «Як я творив добрі діла» (за О.Довженком «Зачарована Десна») учні вчаться формувати активну життєву позицію; розвивають вміння робити добрі вчинки; усвідомлюють,що означає шанувати людей.

Видатний педагог В.О.Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» писав: «Ефективність виховання школярів значною мірою залежить від того, що вони знають про людину, як знання перетворюються в їхні погляди, і як ці погляди трансформуються в дійсність...»

Надзвичайно ефективними в контексті компетентісного підходу є застосування прийомів і вправ, що мають інтерактивне спрямування: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, а це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності, компетенції. На уроках застосовую такі прийоми й вправи: «Я - головний герой твору», «Прес», «Асоціативне коло», «Кольорова образність», «Мозаїка цитат», «Психологічний портрет героя»,- «Розширення меж картинки», усне малювання, складання заочних екскурсій, сценаріїв, сенканів.

Аналізуючи образ-персонаж, учні досліджують риси його характеру, його думки, вчинки. Важливо, що розглядається герой у русі, взаємодії.

Образ-персонаж

Середовище, суспільство.

Природа.

Думки, слова, справи.

Сподівання, намагання, бажання, цілі.

І наше життя, реалії, дійсність.

Авторська оцінка.

Самооцінка.

Обставини, події з його участю.

На прикладі літературних героїв учні мають зосередитись на моральних акцентах, на проблемі вибору своєї життєвої позиції й моральної поведінки.

На уроках української мови та літератури учні вдосконалюють уміння спостерігати, аналізувати, робити висновки, відчувати твір, усвідомлювати значення образного слова, розвиваючи читацьку увагу до найдрібніших деталей життя; спонукаю бачити незвичайне в буденному, викликати бажання відповідати загальнолюдським ідеалам, прагнути наслідувати кращі риси героїв.

За допомогою асоціативно-креативного методу, що передбачає творче осмислення та мотивацію, учні визначають його позитивні та негативні якості, користуючись «Словничком психологічних категорій», де тлумачиться лексичне значення визначених рис, вмотивовують визначене.

Використовую лист самооцінки, що розвиває прагнення наслідування кращих рис героя.

Позитивні риси

Самооцінка

Над чим мені потрібно замислитись

За допомогою цієї вправи осмислено формуються позитивні риси характеру школярів.

Засудження негативної суті деяких явищ викликає прагнення до самовдосконалення.

Розглядаються й запитання психологічного характеру щодо автора такого змісту:

  1.  Які риси притаманні автору (крізь призму твору)?
  2.  Які риси вдачі потрібно наслідувати?

Вправа «Шкала ідеалу»

  1.  Як герой має самовдосконалитися?
  2.  Якою може бути вершина його досягнень?

Використовую методичний прийом «Сніжна грудка», який залучає учнів до активної роботи. (Учень промовляє слово, що стосується теми, 2 - речення, 3 - питання, 4 - відповідь, 5 - пояснити значення слова, 6 - синонім, 7 - антонім, 8 - частина мови, 9,10,11... морфологічні ознаки частини мови).

Орієнтуючи особистість на вміння співпрацювати й спілкуватися, опановувати досвід соціальної поведінки, практикую словесне малювання, мовознавчі, дослідницькі, творчі диктанти.

Практикую у своїй роботі мовні, лінгвістичні, морфологічні, комунікативні розминки, лінгвістичний двобій, метафоричну зарядку, вправи, які мають на меті створити усне зв'язне висловлювання, діалог на дану тему,складання казки за поданим початком.

На мою думку, досить цікавою формою роботи є урок-проект. Це форма організації навчання, у процесі якого учні отримують знання й набувають практичних вмінь для розв'язання реальних проблем. Так, після проведення уроку з вивчення літератури рідного краю учні запропонували продовжити роботу з дослідження коломийок села. Розглядаючи етнічний словник як провідний, склався певний проект, який у поєднанні з іншими чинниками формував компетентності особистості.

Досить цікаві дослідження учні провели, готуючи проекти «Дивний світ великого Кобзаря», «Життя і творчість Лесі Українки», «Ліна Костенко сьогодні й завжди», «Юні творці поезії», «Ми художники,митці –власних книжечок творці», «Ясен світ Коляди»,«Долі та імена»,«Казка-країна дитинства», «Село,моє рідне,село»,виготовлення міні –журналу «Я вивчаю українську».

Працюючи в школі, дійшла до висновку, що там,де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учня, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи.

Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

Мультимедійні уроки, зазвичай, будую за такою структурою:

1. Мотивація уроку – короткий вступний матеріал. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

3.Основна частина уроку – опанування навчальним матеріалом уроку: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

4.Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами. Загалом у власній практиці для унаочнення навчального матеріалу дуже часто використовую ресурси Інтернету.

Вважаю, що головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає. Працюючи у школі, дійшла висновку, що використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток учня як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмета у комп’ютерному класі, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним учнем під час навчально-виховного процесу. У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".

Велику увагу приділяю домашньому завданню. При цьому, обдумуючи напередодні уроку його зміст та обсяг, керуюсь такими правилами: і

  1.  Не переобтяжувати школярів.
  2.  Не дублювати жодного завдання, виконаного під час уроку.
  3.  Одне (або єдине) із завдань має бути творчого характеру.
  4.  Завдання має бути цікавим і корисним.
  5.  Перевірку здійснюю через систему вправ, завдань (часто — дискусійного характеру).

Наприклад, після знайомства з біографією письменника пропоную знайти факти з життя і творчості: письменника, про які не згадувалося на уроці. Під час знайомства зі змістом твору учні не лише виписують цитати до образів, визначають проблеми, а й будують схеми, складають систему запитань і завдань, тести, обираючи певний напрямок (образ, жанр, композиція, проблематика, ідейна спрямованість твору). На наступному уроці результати «досліджень» презентуються, обговорюються та оцінюються. Після опрацювання твору діти самостійно обирають завдання, до яких, як правило, входять такі:

1. Виконати тестові завдання (за рівнями).

2. Дописати епілог до твору враховуючи жанр і стиль письменника.

3. Написати власний твір (роздум,мініатюру).

Вважаю, що для вчителя-словесника неабияку роль відіграє позакласна робота. Крім уже традиційних для кожного навчального закладу предметних та методичних тижнів (декад), конкурсів, вікторин та випуску літературної стіннівки, проводжу консультації, індивідуальні заняття з обдарованими дітьми.

На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. З цією метою було проведено: «Літературну кав’ярню », «Лінгвістичний турнір», мовознавчу гру «Магія слова», «Інтелект-кафе з української мови», «Літературні вечорниці», КТС «Відкрий, о рідна моя мово,свої скарбниці золоті»,літературний вечір «Дочка Прометея»,захист проектів «Ми чуємо, тебе Кобзарю, крізь століття». Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей, усвідомлення традицій нашого народу.

Робота у гуртку «Школа юного актора» дозволяє стимулювати школярів до образного й вільного сприйняття навколишнього світу (людей, культурних цінностей, традицій, природи). Дитина вчиться поважати чужу думку, бути терпимою до різних точок зору, вчиться фантазувати, уявляти, спілкуватися з оточуючими.

Різні інсценізації розраховані на активну участь дитини, яка є не просто пасивним виконавцем вказівок педагога, а й активним учасником процесу творення.

Сценки подаються у вигляді проблемних ситуацій, що вимагають від учнів активних пошуків. Ця робота емоційно насичена, в її основі — прагненням досягти результату через колективну творчість.

Акторська діяльність учня реалізується через індивідуальний підхід, повагу до особистості дитини, віру в її здібності й можливості.

Педагог і учень — це безпосередні учасники гри, учитель грає із групою на рівні з учнями. У цьому полягає методичне завдання: зуміти навчати поступово, практично не втручаючись у складні процеси взаємодії світу реального й світу фантазій, у якому живуть діти під час гри, спрямовуючи роботу їхньої уяви на розуміння того, що таке добро, духовність у найпростішому, повсякденному розумінні. Цього можна досягти лише за допомогою гри,акторської діяльності під час проведення занять гуртка.

Саме робота на уроках української мови та літератури, позакласна,гурткова робота допомагає педагогу в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки дітей — стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної, неповторної, яскравої.

А винагородою за розуміння і підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти відбувся як учитель.


Результативність роботи

Вся вищезазначена робота дала певні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, що відбилося у використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.

За результатами І-го семестру, показник якості знань учнів зріс.

Крім того, збільшилась кількість учнів, які бажають взяти участь у різноманітних творчих конкурсах.


Висновок

Отже, працюючи над активізацією пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури, вчитель повинен добирати ті технології, де виступатиме помічником і порадником, старшим товаришем.

Він повинен забезпечувати організацію пошуково-дослідницької навчальної діяльності і працювати спільно з учнями, не розподіляючи функцій між ними, а виокремлюючи послідовні етапи розв’язання завдань.

Педагог вестиме учнів шляхом відкриття, залучатиме до процесу самопізнання, самовдосконалення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28901. Культура Древнерусского государства 27.5 KB
  Достаточно продолжительное время на Руси сохранялось двоеверие что сыграло огромную роль в складывании культурного потенциала отражавшего в себе некую двойственность. Долгое время считалось что письмо на Руси появилось с принятием христианства. Но есть доказательства существования письменности задолго до этого: договоры Руси с Византией относящиеся к первой половине X века имели копии на славянском языке. Христианизация Руси просто дала толчок развитию письменности.
28902. Возвышение Москвы и завершение формирования Российского централизованного государства (XIV–XVI вв.) 29.5 KB
  Внешняя угроза ускоряла процесс объединения русских земель. Однако к середине XIV века складывается и другой центр объединения русских земель Великое ЛитовскоРусское княжество. На заключительном этапе объединения русских земель наиболее острой была борьба с Новгородской олигархической республикой. Этим в основном завершилось политическое объединение русских земель.
28903. Эпоха Ивана Грозного 28.5 KB
  Боярское правление привело к ослаблению центральной власти и вызвало большую волну недовольств и открытых выступлений. Страна нуждалась в реформах по укреплению государственности централизации власти. Во время царствования Ивана IV возник новый орган власти – Земский собор который занимался решением важнейших государственных дел вопросами внешней политики финансами. Это достигалось вопервых усилием роли центральных органов приказов вовторых редким ограничением власти наместников.
28904. Новое время в мировой истории 24.5 KB
  Эти понятия в исторической науке прочно закрепились до настоящего времени. Среди других событий которые принимаются в качестве исходного рубежа Нового времени называют события связанные с Реформацией 1517 открытие испанцами в 1492 году Нового Света[1] падение Константинополя 1453 или даже начало Великой Французской революции 1789. Ещё сложнее обстоят дела с определением времени окончания данного периода. Отстававшая до этого времени по ряду показателей от стран Востока европейская цивилизация в XVI в.
28905. Общественно-политические процессы в СССР в 1945—1985 гг. 44 KB
  Центр власти перемещался в секретариат ЦК КПСС т. ЦК КПСС стал превращаться в коллективный орган. они предприняли попытку сместить Хрущева с поста Первого секретаря ЦК КПСС. В дальнейшем власть все более концентрировалась в руках Первого секретаря ЦК КПСС.
28906. Социально-экономическое положение страны (1945—1984 гг.) 43 KB
  Социальноэкономическое положение страны 1945 1984 гг. Жилой фонд страны вырос за годы семилетки 19591965 на 40. политическое развитие страны было противоречивым.
28907. Внешняя политика Советского Союза в 1945—1984 гг. 44.5 KB
  Победа в Великой Отечественной войне решающая роль во Второй мировой войне существенно укрепили авторитет СССР его влияние на международной арене. СССР стал одним из создателей Организации Объединенных Наций постоянным членом Совета Безопасности. Трумэн предложил образовать военнополитический союз западных стран создать на границах СССР сеть военных баз развернуть программу экономической помощи европейским странам пострадавшим от фашистской Германии доктрина Трумэна. Реакция СССР была вполне предсказуема.
28908. Цели и этапы перестройки 26.5 KB
  Горбачевым перестройка нашла живой отклик во всех слоях советского общества. Если говорить коротко то перестройка€ означала: создание эффективного механизма ускорения социально – экономического развития общества; всестороннее развитие демократии укрепление дисциплины и порядка уважениек ценности и достоинству личности; отказ от командования и администрирования поощрение новаторства; решительный поворот к науке соединение научно технических достижений с экономикой и многое другое. К началу 1990х годов перестройка завершилась...
28909. Перестройка и распад СССР (1985–1991 гг.) 46.5 KB
  Перестройка и распад СССР 1985–1991 гг. В стране был введен пост президента – первым президентом СССР стал Горбачев. В марте была отменена 6 статья Конституции СССР о руководящей роли КПСС. I Съезд народных депутатов СССР 1989 г.