5214

Побудова діаграм та графіків в MS Excel

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Побудова діаграм та графіків 1. Робота з майстром діаграм Табличний процесор надає широкі можливості для подання даних в графічній формі.Серед них найбільш поширені діаграми. Діаграми використовуються для виявлення тенденцій зміни якогось пара...

Украинкский

2012-12-04

33.33 KB

152 чел.


Побудова діаграм та графіків

1. Робота з майстром діаграм

Табличний процесор надає широкі можливості для подання даних в графічній формі. Серед них найбільш поширені діаграми. Діаграми використовуються для виявлення тенденцій зміни якогось параметра, для порівняння між собою двох і більше величин, для відображення співвідношення компонентів у складі певного об’єкту тощо.

Розглянемо типову структуру діаграми, на якій відображено динаміку щомісячних виїздів деяких двох пожежних підрозділів у першому кварталі поточного року.

Таку діаграму доцільно представити у вигляді стовпчикової гістограми. Побудуємо її за даними, представленими у нижченаведеній таблиці.

Виїзди пожежних підрозділів

Підрозділ

Місяць

Січень

Лютий

Березень

#1

12

9

14

#2

16

11

10

Гістограма має загальний заголовок Виїзди пожежних підрозділів. Вона має бути побудована в осях X (вісь категорій) і Y (вісь значень), які мають найменування “Місяць” і ”Кількість виїздів” відповідно. Осі мають поділки. З правої сторони є легенда з мітками, які розшифровують дві змінні, значення яких представлені на гістограмі.

Кількість груп стовпчиків на гістограмі співпадає з кількістю значень змінних (щомісячні дані), кількість стовпчиків у кожній групі співпадає з кількістю змінних (кількість пожежних підрозділів). Тут маємо по три значення для кожної з двох змінних. Стовпчики груп, які відповідають одній і тій же змінній відображуються (зафарбовуються) однаково у відповідності з легендою. Висота стовпчика пропорційна відповідному значенню змінної.   

Значеннями категорій гістограми, тобто значеннями її незалежної змінної, є заголовки стовпчиків таблиці. Вони за замовчуванням використовуються як мітки осі X. Для позначення самих змінних використовуються найменування рядків таблиці (найменування пожежних підрозділів). Заокруглені значення змінних використовуються як мітки осі Y.

Таким чином, стандартна область даних таблиці, яка відображується на гістограмі, включає щомісячні дані по кожному з пожежних підрозділів, а також найменування стовпчиків та рядків. Фактично, гістограма відображує дві різні функціональні залежності вигляду Кількість виїздів = (Місяць).  

Дані, що мають відображуватись на діаграмі, повинні бути підготовлені в першу чергу. Далі для створення діаграми використовується Мастер диаграмм, який викликається шляхом натискування відповідної кнопки на панелі інструментів Стандартная або шляхом виконання команди Вставка-Диаграмма....

Процес створення діаграми за допомогою Мастера диаграмм складається із чотирьох кроків, в тому числі:

  1.  вибір типу та зовнішнього вигляду діаграми;
  2.  вказівка діапазонів початкових даних для діаграми;
  3.  встановлення параметрів діаграми, тобто зовнішнє її оформлення (заголовки, підписи);
  4.  вибір розміщення діаграми.

В процесі роботи Мастер диаграмм використовує відповідне вікно, яке, звичайно ж, до певної міри затуляє собою поле робочої сторінки. Це може заважати виділенню діапазонів початкових даних діаграми. Саме тому у вікні Мастера диаграмм передбачено використання кнопок мінімізації вікна (з червоною стрілкою). Якщо скористуватись указаною кнопкою, то вікно згортається до мінімально допустимих розмірів, тим самим надаючи можливість вільно працювати з окремими комірками та діапазонами робочого листа. Для повернення вікну Мастера диаграмм звичайних розмірів достатньо скористуватись кнопкою максимізації вікна.    

Перший крок. Перший крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 1 из 4): тип диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Стандартные та Нестандартные. Мета кроку: вибрати найбільш підходящий тип та зовнішній вигляд діаграми. При цьому використовуються два підвікна Тип: та Вид:. У підвікні Тип: указані основні різновиди диаграм, у підвікні Вид: – можливі варіанти по кожному різновиду. Нижче підвікна Вид: дається стисла характеристика кожного виду діаграми.

Після вибору підходящої діаграми (в даному випадку обычная гистограмма) слід натиснути кнопку Далее>.  

Другий крок. Другий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 2 из 4): источник данных диаграммы. Указане вікно має дві вкладинки: Диапазон данных та Ряд. Мета кроку: указати діапазони початкових даних до діаграми по кожній змінній, яка має бути на ній представлена, а також найменування змінних для легенди і підписи для міток осі категорій. Адреси комірок і діапазонів, які формуються на цьому кроці, є абсолютними. Це виключає їх зміну при переміщенні діаграми в межах робочого листа.

Вкладинка Диапазон даних використовується в тому окремому випадку, коли є можливість указати відразу весь діапазон, який містить всю указану інформацію у стандартно впорядкованому вигляді (дані знаходяться у прямокутному діапазоні без пропусків, рядок безпосередньо над ними містить найменування стовпчиків, які використовуються як мітки осі категорій, стовпчик безпосередньо перед ними містить найменування змінних для легенди).

Більш універсальним є спосіб побудови діаграми засобами вкладинки Ряд. Він дозволяє вибирати потрібні дані із будь-яких місць у довільному порядку. Засобами вкладинки Ряд можна скористуватись також і для того, щоб доповнити результат, отриманий після користування засобами вкладинки Диапазон даних.

Третій крок. Третій крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 3 из 4): параметры диаграммы. Указане вікно має шість вкладинок: Заголовки, Оси, Линии сетки, Легенда, Подписи данных, а також Таблица данных. Мета кроку: указати параметри зовнішнього оформлення діаграми.

У вкладинці Заголовки ми можемо указати найменування диаграми: “Виїзди пожежних підрозділів”, загальне найменування осі X (категорій) “Місяць”, а також загальне найменування осі Y (значень змінних) “Кількість виїздів”.

У вкладинці Оси ми можемо заборонити відображення однієї з осей або обох відразу.

У вкладинці Линии сетки ми можемо заборонити відображення ліній сітки по одній з координат або по обох відразу.

У вкладинці Легенда ми можемо добавити до діаграми легенду (розшифровку позначень) у бажаному місці.

У вкладинці Подписи данных ми можемо підписати стовпчики діаграми, указавши над ними конкретні значення.

У вкладинці Таблица данных ми можемо розмістити поряд з діаграмою таблицю даних, за якими вона була побудована.

Четвертий крок. Четвертий крок реалізується у вікні Мастер диаграмм (шаг 4 из 4): размещение диаграммы. Мета кроку: указати місце розміщення діаграми. Її можна розмістити або на будь-якому листі із існуючих, або на окремому.

2. Редагування діаграм

Мастер диаграмм надає можливість простим шляхом отримати лише тільки основний варіант потрібної діаграми. Використовуючи засоби редагування, можна покращити зовнішній вигляд діаграми та доопрацювати її у порівнянні з тим, що було отримано за допомогою Мастера диаграмм.

Для зручності редагування всю діаграму розбито на окремі області, які можна редагувати окремо, використовуючи відповідні вікна форматування. Таких областей сім:

  1.  область діаграми (охоплює всі елементи діаграми за винятком тих, що стосуються безпосередньої її побудови),
  2.  область побудови діаграми,
  3.  області рядів даних (по кількості змінних),
  4.  області осей (дві),
  5.  області найменувань осей (теж дві),
  6.  область легенди,
  7.  область заголовка діаграми.

Основний спосіб активізації засобів редагування полягає в тому, що клацають правою кнопкою мишки на потрібній області діаграми, викликають відповідне контекстне меню і вибирають в ньому пункт, який стосується формату даної області. Після цього на екрані виникає відповідне вікно форматування.

Можливості вікон форматування в основному співпадають. Тут представлені можливості зі створення різноманітних рамок, вибору шрифтів, їх розмірів, накреслення та спецефектів, вибору основного кольору та кольору фону, вибору виду вирівнювання та напрямку орієнтації тощо.   

3. Побудова графіка заданої функції

При поданні даних в графічній формі дуже поширені графіки. Графіки використовуються для ілюстрування функціональних залежностей одних величин від других.

Побудова графіка функції складається з двох етапів:

  1.  побудова таблиці значень заданої функції;
  2.  створення графічного зображення за отриманою таблицею.

Для побудови таблиці значень функції мають задаватись проміжок побудови, а також крок обчислення значень функції.

Для створення графічного зображення за отриманою таблицею використовується Мастер диаграмм. На першому кроці його роботи вибирається стандартна діаграма, а саме: в полі Тип: вибирається пункт Точечная, а в полі Вид: вибирається різновид “Точечная диаграмма со значениями, соединенными сглаживающими линиями”. На другому кроці роботи Мастера диаграмм використовується вкладинка Ряд. У всьому іншому побудова графіка функції та його редагування подібні до побудови та редагування діаграми.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36561. Программы, управляемые событиями 28.5 KB
  Для реакции такой программы на внешние события например сигналы таймера ошибки в устройствах компьютера и др. аппаратные переключения с выполнения исходной программы на специальную программу обработки прерывания. Средства прерывания широко применяли в рамках концепции последовательной программы при организации многозадачных режимов и эффективного использования процессора компьютера. Однако концепция последовательной программы несмотря на свою универсальность оказывается неэффективной для современного персонального компьютера имеющего...
36562. Принцип программного управления 45 KB
  Всё что способен делать компьютер это выполнять программы. Процессор â€движущая сила†исполнитель точно выполняющий команды программы. а также операции копирования перемещения информации из одних ячеек памяти в другие ввода данных в оперативную память например символов набранных на клавиатуре вывода информации например на экран дисплея или на диск окончания программы и другие.  Процессор выполняет команды начиная с первой команды программы.
36563. Структурный тип запись 45 KB
  Например анкета служащего содержит такие данные как фамилия имя отчество строковый тип год рождения целый тип разряд целый тип и многие другие данные. Объединение таких данных общий структурный типанкета затруднительно сделать в рамках массива или множества. Естественным средством структурирования в этом и подобных случаях является структурный тип Запись.
36564. Структурный тип множество 41.5 KB
  Понятие о типе Множество в Турбо Паскале. Множество является ещё одним структурным типом Турбо Паскаля служащим для объединения однородных однотипных элементов. Однако форма объединения в Множество существенно отличается от типа Массив.
36565. Особенности разработки программы с подпрограммой 35.5 KB
  Практически все используемые прикладные программы это программы с подпрограммами процедурами и функциями. Подпрограммы как уже указывалось позволяют преодолевать сложность обеспечивая декомпозицию программы на более простые составные части. Разработка программ на ТурбоПаскале с подпрограммами имеет ряд отличий от той методики которая изложена выше применительно с простым программам.
36566. Область действия имен в программе 29 KB
  В программах не использующих подпрограммы имена описанные в разделе описаний действуют во всей программе не вызывая какихлибо проблем. В подпрограммах могут использоваться свои локальные внутренние имена и кроме того она может также использовать глобальные внешние для неё имена из других подпрограмм или основной программы. Локальными именами подпрограммы называются те имена которые описаны в этой подпрограмме в её разделе описаний. Все остальные используемые в подпрограмме имена являются глобальными именами данной...
36567. Параметры-процедуры и параметры-функции. Процедурный тип 30.5 KB
  Описание процедурных типов имеет форму заголовка процедуры или функции с опущенным её именем: type имя процедурытипа = procedure список формальных параметров ; type имя функциитипа = function список формальных параметров : тип ; Например: type fun =function x:rel:rel; При описании подпрограммы с процедурными параметрами такие параметры указываются формальным именем и соответствующим процедурным типом. Пример процедуры использующей описанный выше процедурный тип fun: procedure print_f n:byte; f:fun; const count = 20; vr X:rel;...
36568. Особенности использования параметров в процедурах и функциях 30 KB
  Это означает что нельзя использовать описание типа rry непосредственно в списке формальных параметров. Например: procedure sttem:rry [1.8] of byte; {Неправильное описание параметра m} type byte_st = rry [1. type rry10 = rry[0.
36569. Функции: описание и вызов функции 32 KB
  В отличие от процедур функции не являются отдельными операторами. Функции возвращают значения результат обращения к ним и предназначены для использования в составе выражений или в качестве выражений. Это накладывает определенный отпечаток на синтаксическую структуру описания функций которая имеет вид: function имя функции [ список формальных параметров ]: тип функции ; описание локальных имён begin тело функции последовательность операторов end; В заголовке описания функции обязательно указывается тип вырабатываемого функцией...