52156

Програмування циклічних обчислень

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: навчальна, навчитись практично застосовувати теоретичні відомості до розвязання задач; закріпити оформлення та запис на мові програмування; придбати практичні навички використання вказівок розгалуження та повторення при розв’язку задач;

Украинкский

2014-02-13

64.5 KB

13 чел.

Тема уроку: Програмування циклічних обчислень.

Практична робота 8 «Складання програм з використанням алгоритмічної структури повторення.»

Мета уроку: навчальна, навчитись практично застосовувати теоретичні відомості до розв’язання задач; закріпити оформлення та запис на мові програмування; придбати практичні навички використання вказівок розгалуження та повторення при розв’язку задач;

виховувати емоційну включенність; навчитись правильно застосовувати поняття та означення;

розвивати творче мислення та виконавчі здібності.

План уроку

I. Організаційний момент (2 хвилини)

II. Перевірка домашнього завдання. Опитування “Організація алгоритмів розгалуження та повторення мовою Turbo Pascal”. (5 хвилин)

IІІ. Практична робота 8 «Складання програм з використанням алгоритмічної структури повторення.» (30 хвивил)

ІV. Короткий розбір домашнього завдання на наступне заняття (5 хвилини)

V. Підведення підсумків уроку (3 хвилини)

Хід уроку

I. Організаційний момент. (3 хвилини)

Перевірка присутності. Перевірка наявності домашнього завдання.

II. Перевірка домашнього завдання. Опитування “Організація алгоритмів розгалуження та повторення мовою Turbo Pascal”.

Питання до класу:

  1.  Які форми умовного оператора, ви використовували при розв’язанні домашнього завдання?
  2.  Які оператори повторення Ви знаєте?
  3.  Як описується і використовується вказівка повторення з передумовою?
  4.  Як описується і використовується вказівка повторення з післяумовою?
  5.  Як описується і використовується вказівка повторення з параметрами?

IІІ. Практична робота 8 «Складання програм з використанням алгоритмічної структури повторення.» (Додаток 1)

Опорний конспект. 

Початковий, середній рівень – задача1, 2.

Достатній, високий рівень – задача 3, 4, 5. Доповнити 2-м варіантом розв’язку.

Алгоритм виконання практичної роботи:

  1.  Набрати в середовищі програмування програму.
  2.  Виконати компіляцію програми.
  3.  Зафіксувати результат виконання.
  4.  Зберегти файл розв’язку.  

ІV. Короткий розбір домашнього завдання на наступне заняття.

Скласти програми розв’язку задач.

1) Ввести число А, вивести всі його дільники та підрахувати їх загальну кількість.

2) Ввести 6 елементів  з клавіатури, визначити серед них найбільший.

3) Ввести дві змінні  X  та Y. Обчислити арифметичні дії за введеним знаком  d: +  -   *   / (додавання, віднімання, множення, ділення). Результат присвоїти змінній Z, та вивести.*

4) Намалювати малюнок знаками:  зірочка * або #,, використовуючи оператори циклу. *

V. Підведення підсумків уроку.

Запитання для бесіди:

  1.  Як ви гадаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку?
  2.  Які труднощі виникали у вас протягом уроку?
  3.  Що ви порадите однокласникам для подолання труднощів, що виникали?

Д/з. Скласти програми 1-4. За рівнем складності.


ДОДАТОК 1.

Задача 1. Вивести декілька разів своє ім’я або декілька разів своє ім’я та ім’я сусіда.

Program ima;

Uses crt;

Var i:integer;                  {і-лічільник}

Begin  Clrscr;

          Writeln(‘Виведення 5 разів свого імені в один рядок’);

          Writeln(‘---------------------------------’);

          For i:=1 to 5 do

                 begin

                   Write (‘Анастасія ’);

                 End;

          Writeln(‘Виведення 7 разів свого імені  та імені сусіда’);

          Writeln(‘----------------------------------’);

          For i:=7 downto 1 do

                 begin

                   Writeln (‘Анастасія  та Олена’);

                 End;

          Readln;

End.

Задача 2. Скласти програму підрахунку факторіала числа. Наприклад  10! (f=1*2*3*4*5*6*7*8*9*10)

Program factoril;

Uses crt;

Var i:integer;                 {і-лічільник}

      A:integer; f: real;     {А – число f – результат}

Begin  Clrscr;

          Writeln(‘Розрахувати факторіал числа’);

          Write(‘введіть число A=’);

           Readln(A);

           f:=1;             {початкове значення добутку}

          Writeln(‘---------------------------------’);

          For i:=1 to А do

                 begin

                   f:=f*i;

                 End;

Writeln(‘Розрахувати факторіал числа’);

          Write(‘введіть число A=’);

           Readln(A);

           f:=1;        {початкове значення добутку}

           i:=2;        {початкове значення}

          Writeln(‘---------------------------------’);

          While i<=A do

                 begin

                   f:=f*i;     {одна дія підрахунку}

                 i:=i+1;      {визначення наступного

значення}

                 End;

          Writeln(‘Результат f=’,f:6:2)

          Readln;

End.

Задача 3. Скласти программу знаходження суми 10 довільних чисел введених з клавіатури.

Program Summ;

Uses CRT;

Const  n = 10;     {розділ постійних значень}

Var I, x, S: integer;

Begin clrscr;

Writeln(‘Знаходження суми 10-ти довільних значень’);

S:= 0;                     {початкове значення суми}

Writeln(‘Введіть послідовно десять значень:   ’);

 for i:=1 to n do 

                 begin 

                      read (x);

 S:= S + х;

                end;

    ?

 writeln (‘Результат   суми S = ’, S);

 readln;

End.

Задача 4. Вивести на екран всі дільники даного натурального числа.

Program Deliteli;

Uses CRT;

Var N, I: integer;

Begin clrscr;

Writeln(‘Вивести дільники числа в один рядок’);

 write (‘Введіть число N= ’);

 Read(n);

Writeln(‘----------------------------------’);

Writeln;

 for i:=1 to n do 

                  begin

 if n mod i=0

                             then write(i:5);

                   end;

?

Readln;

End.

Задача 5. Скласти програму для знаходження суми чисел от 1 до 256, кратних числу 3.

Program kratni;

Uses CRT;

Var   S, I: integer;

Begin clrscr;

Writeln(‘Знаходження суми числа від 1 до 256, кратних 3’);

S:= 0;                     {початкове значення суми}

Writeln(‘----------------------------------’);

Writeln(‘Кратні значення: ’);

 for i:=1 to 256 do 

                  begin

 if i mod 3=0

                             then  begin

                                      S:=S+i;

                                      Write(i:3);

                                      end;

                   end;

?

writeln (‘Результат   суми S = ’, S);

 Readln;

End.

PAGE  4


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23099. Явище обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах 96 KB
  Явище обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах. Якщо лінійно поляризоване світло проходить через плоскопаралельний шар речовини то в деяких випадках площина поляризації світла виявляється повернутою відносно свого вихідного положення. Це явище називається обертанням площини поляризації або оптичною активністю. Кут поворота площини поляризації залежить від довжини хвилі.
23100. Квантування енергії лінійного гармонічного осцилятора 202.5 KB
  Тоді гамільтоніан для такої системи буде: Класичний гармонічний осцилятор має розвязки: і де А амплітуда ω частота δ початкова фаза коливань. Перетворимо це рівняння введемо безрозмірні величини та З урахуванням останнього рівняння Шредігера перепишеться як 1 Асимптотична поведінка розвязку рівняння 1 при х→∞: Тоді 2 причому uzобмежена на нескінченності. Шукаючи розвязок у вигляді степеневого ряду знаходимо рекурентну формулу для коефіцієнтів ряду: Розвязки можуть бути або парними або непарними тобто або...
23101. Хвилі де Бройля. Хвильові властивості частинок 5.03 MB
  Хвилі де Бройля. Тобто інколи відбувається прояв як хвилі інколи як частинки. Тоді можна отримати вираз для хвилі де Бройля. Оберемо напрям вздовж за напрям розповсюдження хвилі де фаза хвилі що пересувається у просторі з фазовою швидкістю що шукається з умови що переміщується так щоб фаза залишалась постійною.
23102. Принципова схема лазера. Властивості лазерного випромінювання. Типи лазерів та їх застосування 51.5 KB
  При падінні хвилі з власною частотою переходу системи: змінюються заселеності рівнів N1 i N2 кількість атомів в одиниці обєму що знаходяться на 1 та на 2 енергетичних рівнях відповідно. dN12=BN1dt ; кількість частинок що перейшли з 1 рівня на 2 dN21= AN2dt BN2dt кількість частинок що перейшли з 2 рівня на 1 де Акоеф. Крім того в стаціонарному режимі при умові термодинамічної рівноваги виконуються рівняння: N1N2=N=const кількість частинок в системі є сталою. В дворівневій системі не можна забезпечити умову N2 N1 бо навіть в...
23103. Рівняння Шредингера. Інтерпретація хвильової функції 49 KB
  Рівняння Шредингера. Для цього необхідне рівняння: 1. Рівняння повинно бути лінійним і однорідним хвиля задовольняє принц. Це рівняння Шредингера.
23104. Співвідношення невизначеності Гейзенберга, приклади його проявів 74.5 KB
  Нехай стан частинки опивується хв. Остаточно Співвідношення невизначеностей проявляється при будьякій спробі вимірювання точного положення або точного імпульса частинки. Виявляється що уточнення положення частинки впливає на те що збільшується неточність в значенні імпульса і навпаки. Часто втрачає зміст ділення повної енегрії частинкияк квантового обєкту на потенціальну і кінетичну .
23105. Сестринский процесс при холециститах 25.25 MB
  Воспаление желчного пузыря регистрируется почти у 10% населения планеты, причем в 3-4 раза чаще холециститом страдают женщины. Большинство людей не следят за своим рационом, ведут сидячий образ жизни.
23106. Теорія молекули водню. Обмінна взаємодія 371 KB
  Оскільки гамільтоніан не залежить від спінових змінних то хвильова функція зображається добутком спінової функції на просторову . За допомогою хвильової функції знаходимо середнє значення повного гамільтоніана системи: де кулонівський інтеграл К характаризує ел. наближені хвильові функції Кулонівський інтеґрал К є малим числом і головну роль відіграє обмінний інтеґрал який у ділянці малих є додатною величиною а при змінює знак. Таким чином для симетричної просторової функції є можливим зв'язаний стан системи і теорія...
23107. Прискорювачі заряджених частинок та принципи їх роботи 62.5 KB
  При непрямих методах прискорення електричне поле індукується змінним магнітним полем або використовується змінне електричне поле у вигляді біжучих або стоячих хвиль. Ідея прискорення заряджених частинок електричним полем яке породжується змінним магнітним полем. Основна складова потужний електромагніт обмотка якого живиться змінним струмом з частотою сотні МГц. При зміні маг потока зявляється вихрове ел поле і на кожний електрон в камері діє сила eE.