52164

Зелений агресор – амброзія полинолиста

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Цілі: На прикладі амброзії полинолистої показати роль рослин в екосистемах. Тип уроку: практична робота з елементами бесіди Обладнання: гербарій амброзії полинолистої мультимедійна презентація робочий зошит Організаційний момент Мотивація навчальної діяльності Учитель. На мультимедійній дошці з’являється слайд з зображенням амброзії полинолистої Як ви здогадалися це – амброзія полинолиста.Розглянути слайд презентації та гербарний екземпляр амброзії полинолистої.

Украинкский

2014-02-13

100 KB

3 чел.

            Зелений агресор – амброзія полинолиста

                          (практична робота з екології рідного краю)

Тема: Зелений агресор – амброзія полинолиста. 

(Практична робота № 1. Амброзія полинолиста – небезпечна рослина, карантинний бурян нашої місцевості).

Цілі: На прикладі амброзії полинолистої показати роль рослин в екосистемах. Розробити заходи боротьби з небезпечним карантинним буряном та безпечним поводженням при зустрічі з ним. Сприяти практичному вирішенню проблеми та покращення ситуації, що склалася навколо «амброзієвої лихоманки». Привернути увагу учнів до проблем розповсюдження карантинного бур’яну, як біологічного об’єкту, що спричиняє тяжкі алергічні захворюваня людей. Виховувати екологічну культуру. Вдосконалювати навички роботи з гербарієм, технічними засобами навчання.

Тип уроку: практична робота з елементами бесіди

Обладнання: гербарій амброзії полинолистої, мультимедійна презентація, робочий зошит

  1.  Організаційний момент
  2.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Серед небезпечних для здоров’я людини факторів, які викликають різноманітні алергічні хвороби, значне місце займають рослини, особливо ті, які зростають біля наших домівок. Ми познайомимося з рослиною, яку обов’язково треба знати в «обличчя», яку вважають справжнім зеленим агресором; рослиною, яка відповідно до законодавства України належить до карантинних бур’янів, тобто небезпечних для сільського господарства; з рослиною, яка погіршує наш стан здоров’я. (На мультимедійній дошці з’являється слайд з зображенням амброзії полинолистої) Як ви здогадалися, це – амброзія полинолиста. Амброзія полинолиста – карантинний бур’ян, що відбиває погіршення екології Землі.

Щоб мати більшу уяву про цю рослину, я запросила на урок фахівців різного рівня для з’ясування деяких особливостей цього бур’яну.

(Довідка: підготовка до уроку здійснювалася за випереджальним завданням)

III. Виконання практичної роботи № 1. Амброзія полинолиста – карантинний бурян нашої місцевості. (в ході бесіди учні відповідають на запитання практичної роботи, зясовують певні особливості та роблять висновки)

Хід роботи (завдання практичної роботи знаходиться на слайдах презентації або можна користуватисязавданням до практичної роботи, що міститься у робочому зошиті «Екологія рідного краю» Г. В. Яременко, Прем’єр, Запоріжжя 2007)

1.Розглянути слайд презентації та гербарний екземпляр амброзії полинолистої. Якою життєвою формою представлена ця рослина? (учні коментують побачене, потім заздалегідь  підготовлений учень – ботанік доводить до відома іншу інформацію)

Ботанік. Амброзія (Ambrosia) відноситься до ряду однорічних і багаторічних  світлолюбивих трав’янистих рослин, рідше напівкущів.   За зовнішнім виглядом вона схожа на коноплі, а за розмірами і формою листків нагадує полин гіркий (звідки і назва полинолиста).  Амброзія з родини Айстрових (Складноцвітих) і налічує 30 видів.

Рід «амброзія» вперше описав К. Лінней у 1753 році. У перекладі з грецької амброзія означає «безсмертя». У давньогрецькій міфології «амброзією» називають «їжу богів», що нібито надавала їм безсмертя.

Понад 100 років тому, випадково,  зі своєї батьківщини – Північної Америки, разом з насінням конюшини та жита на поля Європи був завезений  цей бур’ян.

Згодом він потрапив і на  Україну. Перші поодинокі дикорослі популяції невідомої рослини з’явилися ще в 1914 – 1918 роках, і лише в 1925 році у визначниках  України з’явився один із видів цієї рослини  – амброзія полинолиста. Уперше її посіяв агроном Крекер, у Дніпропетровській області, як лікарську рослину. Сьогодні вона стала масовим бур’яном України. Цей вид поширений у Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Черкаській, Чернівецькій областях, АР Крим.

2.Знайти корінь, стебло, листки, квітки. (учні продовжують знайомство з гербарієм та презентацією. Відповіді учнів доповнює  учень - морфолог).

 Морфолог. Коренева система рослини сягає 4 метрів завдовжки. Стебло прямостояче, розгалужене, висотою 20 – 250 см. Рослина вкрита волосками. Листки яскраво – зеленого кольору, черешкові, розсічені, подібно до листків полину звичайного. Квітки одностатеві. Кошики з тичинковими квітками яйцевидні або напівкулясті, зібрані у колоскові суцвіття. Маточкові кошики одноцвіткові, розміщені по 1 - 3 у пазухах верхніх листків або біля основи тичинкових суцвіть. Цвіте амброзія із середини серпня до кінця жовтня. Одна рослина дає близько 100 тис. зернят, які зберігають схожість до 10 – 15 років, а при сприятливих умовах 30 – 50 років. У кінці квітня – на початку травня насіння дружно проростає.  

3.Де в природному середовищі можна зустріти амброзію полинолисту? (учні називають місця, де доводилося бачити амброзію, а учень -  ландшафтознавець доповнює відповіді)

Ландшафтознавець. Росте амброзія в посівах різних культурних рослин, так обабіч доріг, біля будинків та смітників, на пустищах, старих кладовищах, відвалах різних порід, залізничних насипах, у місцях, де порушений грунтовий та рослинний покрив (новобудови, довгобуди), або завезено новий грунт з інших місць, у долинах річок тощо. Захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, занедбані газони. За рік бур’ян може захопити до 5 км території. Спостерігаючи за амброзією можна сказати, що вона справжній «зелений агресор»: успішно витісняє гравілат, вероніку, злаки, подорожник, ромашку, череду та рослини, які прикрашають ландшафт.

4.Чи доводилося вам зустрічати цю рослину в нашій місцевості? (учні вказують, де їм доводилося бачити амброзію у місті, а учень – лаборант вносить доповнення)

Лаборант. Так. Виявлена вона, на жаль, і в нашому місті. На міському цвинтарі цілі плантації амброзії. А на околицях міста площа її заростей щороку збільшується. Розповсюдження цього буряну набуває з кожним роком усе  більшого розмаху, особливо ця проблема загострюється восени, у період, коли люди заготовляють овочі та фрукти на зимовий період. У цей час на ринки завозиться найбільша кількість рослинної продукції з південних регіонів України, яка перевозиться на підстилці із соломи та рослин, що ростуть на полях південних регіонів України, що й сприяє подальшому випадковому розповсюдженню  насіння амброзіії. Якщо лише одна насінина уціліє, вона забезпечить існування цілої колонії.

5.Чому амброзія дуже швидко поширюється? З якою особливістю будови це пов’язано? (учні намагаються дати відповідь, а учень - агроном додає інформацію)

Агроном. Цей  карантинний бур'ян північно - американського походження відзначається високою життєздатністю і пластичністю, високою насінною  продуктивністю.

Ви вже почули, що  одна рослина здатна утворювати до 100 тисяч сім'янок, а це  дозволяє їй швидко поширюватися і засмічувати нові сільськогосподарські угіддя, витісняючи інші рослини.   До грунтів амброзія невибаглива і може рости на будь – якому субстраті. Посуха їй не шкодить, оскільки коріння сягає глибини чотирьох метрів. Шкодочинність амброзії в районах масового її поширення дуже велика, адже вона має високу здатність до відростання після скошування й виносить велику кількість елементів живлення.

Однією з особливостей амброзії полинолистої є надзвичайно високі темпи росту та розвитку плюс низька чутливість до загущення. Крім того, ефірні олії та флавоноїди, що містяться в рослинах амброзії, негативно впливають на місцеву рослинність. Зарості амброзії витісняють місцеві види рослин, заважаючи відновленню природного багаторічного трав’янистого покриву рослини.

6. Що відомо вам про амброзію, як карантинний бурян? (відповіді учнів примітивні, тому буде доречною інформація учня – інспектора)

 Інспектор  карантинної служби рослин.  Щорічно від карантинних бур’янів  сільське господарство втрачає тисячі тонн зерна і багато іншої рослинної продукції.  

Амброзія полинолиста належить також до карантинних бур'янів, які завдають великої шкоди не лише сільському господарству, а й здоров'ю людини. Полинолиста амброзія – це однорічний злісний карантинний бур’ян  з міцною кореневою системою, яка проникає в грунт, зневоднючи і виснажуючи його. При середній густоті рослина забирає з одного гектару грунту до 2 тис. тонн води.

З кожним роком амброзія поширюється на нові території, утворюючи при цьому велику надземну масу і пригнічує культурні посіви. Худобою рослина не поїдається, для силосування не придатна, бо в її листі знаходяться гіркі речовини та ефірні олії, а при випадковому поїданні коровами надає молоку і молочним продуктам неприємних запаху і присмаку. В зернині озимої пшениці, що вирощена на забур'янених амброзією полях, значно знижуються вміст білків, зявляється скловидність.

7.Як запобігти розповсюдженню амброзії через посівний матеріал? (для учнів питання виявилося важким і тому слово бере учень – працівник насінної станції)

Працівник насінної станції.  З огляду на вище зазначене, зрозуміло, що знищення амброзії полинолистої як карантинного бур’яна, підлягає загальній комплексній системі боротьби з бур’янами в культурних посівах. 

Необхідно проводити старанне очищення посівного матеріалу від насіння амброзії, лущення стерні, досходову культивацію, періодичну глибоку оранку на глибину 22 – 25 см один раз в 4 – 5 років.  

Виявляти карантинні бур’яни, обстежуючи всі земельні угіддя та складаючи карти забруднення, і визначати необхідні методи боротьби. Проводити регулярні рейди по приватних садибах, по підприємствах та установах, виявляючи осередки поширення амброзії, знищувати рослини до початку цвітіння: скошувати, виривати (починаючи з ранньої весни) і компостувати, не даючи можливості цвісти та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. Якщо до цвітіння рослини не ліквідовані, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плоди. І саме в цей час скосити або вирубати і обов’язково спалити, щоб не висипалось насіння.

8.Як амброзія полинолиста впливає на стан здоровя людини? (спроба учнів з отриманої на уроці інформації вибрати ту, яка може дати уяву про вплив амброзії на здоровя людини. Детальніше інформує учень -  алерголог.) 

 Алерголог. Пилок амброзії при найменшому вітерці хмарками здіймається в повітря. Він є дуже небезпечним, до того ж незвичним для місцевого населення і викликає у людей алергічну залежність. Амброзія викликає поліноз або сінну лихоманку – алергічне захворювання органів дихання й очей. У хворих виникає сльозоточивість, дерматити,  задуха, бронхіальна астма, набрякання слизових оболонок, підвищення температури, часто – втрата свідомості і навіть смерть.

Поширенню захворювання можуть сприяти погодні умови: спека, роза вітрів тощо. Ефективних ліків поки що не існує. Єдиний вихід — триматися подалі від амброзії полинолистої поки вона квітує. Потрібно відмовитись від прогулянок за містом, по можливості не виходити з дому у спеку та у вітряну погоду. Для прогулянок краще вибирати похмурі та дощові дні. Натягнути на вікна марлеві сітки, постійно їх змочувати та міняти кілька разів на день. На вулиці користуйтеся сонячними окулярами. При поверненні додому рекомендується прийняти душ, промивати ніс та очі.

9.Чи спостерігаються алергічні захворювання, спричинені амброзією, у вашому місті? (учні  дають ствердну відповідь, наводять приклади, а учень - терапевт наводить статистичні дані)

Терапевт. Так! У переліку захворювань  досить часто трапляються діагнози, повязані з алергічними станами. Щороку  зростає кількість людей, які страждають на алергію. У вересні 2009 року у м. Оріхові спостерігалося загострення захворювання на поліноз. Станом на 06.09.2009 р. зареєстровано 189 звернень громадян. Всього госпіталізовано 43 особи, у тому числі 35 дорослих та 8 дітей, з діагнозом – алергічний синдром на цвітіння амброзії (поліноз).

10.Чи потрібні якісь запобіжні заходи в боротьбі з амброзією? (учні намагаються дати відповідь, але доречною буде інформація учня -санітарного лікаря)

Санітарний лікар. Так! Обов’язково! Найпростіші запобіжні заходи – це користування рукавичками та марлевими пов’язками, а після роботи ретельне очищення одягу та миття відкритих частин тіла.

Фахівцями СЕС та управлінням екології повинна проводитися відповідна робота: організовані рейди - перевірки на узбіччях  автодоріг, залізничних насипах, територіях сільських господарств, селищ на наявність амброзії. Порушники санітарного стану повинні притягуватися до адміністративної відповідальності.

10.Які існують заходи із знищення чи пригнічення цього бур’яну? Чому необхідно це робити? (учні називають елементарні заходи боротьби, а учень – еколог дає дієві поради)

Еколог.  Амброзія полинолиста відзначається великою біологічною активністю. Вона здатна заглушити та витіснити не тільки культурні, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином нові земельні ділянки і площі. Тому Міністерством аграрної політики розроблена концепція з ліквідації амброзії полинолистої на території України протягом 2005 – 2010 років, а травень визначено місяцем загально – державного обмеження чисельності та ліквідації аброзії полинолистої.

Заходи з її знищення мають бути не одноразовими, а постійними. Треба не допускати її масового розмноження. Бажано виривати амброзію з коренем ще до початку цвітіння. Винищувати її під час цвітіння категорично заборонено, але можна обмежитись скошуванням. Після скошування необхідно закласти в компостну яму років на три, час від часу поливаючи сечовиною для перепріваня насіння.

Для пригнічення, а в деякій мірі й знищення чисельності злісної амброзії полинолистої, потрібно  перекопувати грунт з подрібненням цієї рослини і наступним висівом на цих ділянках багаторічних низькорослих трав – фітонцидів.

На полях найкращий захист від цієї рослини забезпечують культури суцільного посіву, що формують потужну листостеблову масу — озимі пшениця, жито, ячмінь, тритікале.     

Також доречним є застосування хімічних методів боротьби  – гербіцидів.

11.Чи існує природній ворог амброзії полинолистої? (учні заперечують існування природного ворога, а учень – епітомолог користуючись інформацією з газети «Запорізька правда» доводить її до уваги учнів)

Епітомолог. У амброзії полинолистої довгий час не існувало природного ворога. І лише влітку 2005 року агрономи - епітомологи на одному з полів Куйбишевського району Запорізької області звернули увагу на зарості амброзії з об’їденим листям. Співробітники інспекції з карантину рослин у Запорізькій області вперше побачили жука-листоїда, який живився виключно стеблами та листками амброзії полинолистої.

Амброзієвий листоїд – це жук невеликих розмірів, коричневого кольору з зеленим відтінком, на фоні світлих надкрилків – дві поздовжні темні смужки (на мультимідійній дошці з’являється слайд з зображенням амброзієвого листоїда).

З історії відомо, що в Росію листоїда завіз у 1978 році з Канади та США, вчений - зоолог Олег Ковальов. У 80-х роках, амброзієвого листоїда (всього 6 тисяч особин) було завезено на поля Запорізької та Донецької області з Ставропольського краю.

Двадцять п’ять років амброзієвий листоїд себе ніяк не проявляв. Відбувалася адаптація жука до умов середовища.

Вчені вважають, що листоїди розмножуються хвилеподібно, на вузькій ділянці  - до 50 тисяч особин на 1 квадратний метр. Багаточисельні трави  створюють їм сприятливі умови. Зараз формується популяція другої хвилі амброзієвого листоїда.

Щоб знищити амброзію, що займає один квадратний метр, необхідно від 200 до 400 особин. За рік у амброзієвого листоїда з’являється два покоління: перше – в кінці липня – початку серпня, а друге – в вересні. За сезон самка відкладає від 100 до 1000 яєць. Зимують листоїди в ґрунті, на глибині 5 см.

Та поки амброзієвий листоїд не спішить допомагати боротися з бур’яном. Тому необхідно дотримуватися тих  рекомендацій, які ви почули на уроці і вести активну боротьбу з цим зеленим агресором.

12. Запропонуйте власні засоби боротьби з цією рослиною. Учні вносять прпозиції до даного питання і записують їх у зошиті:

а) уникати контактів з незнайомими рослинами та карантинними рослинами;

б) при виявленні буряну, схожого на амброзію, повідомити дорослих;

в) при знищенні амброзії потрібно користуватися засобами індивідуального захисту;

г) постійно вести боротьбу і знищення  бурянів ще до цвітіння;

д) уважно стежити за сходами рослин  на клумбах і газонах, щоб не сплутати молоду амброзію на дуже схожі з нею чорнобривці;

е) на забур’янених клумбах, після знищення бур’янів, висівати багаторічну газонну траву, що перешкоджатиме появі амброзії;

є) використовувати хімічні засоби боротьби;

ж) при виявленні симптомів алергії чи погіршення самопочуття звернутися до лікаря.

Учитель. Готуючись до сьогоднішнього уроку, розглядаючи цю проблему на заняттях  гуртка «Екологічна варта», учні заздалегідь написали звернення до відповідних служб, з метою запобігання розповсюдження амброзії полинолистої та зменшення захворюваності населення на поліноз. Прошу уваги. (Звернення, що з’явилося на мультимедійній дошці,  зачитує учениця)

Учениця.          

                                                   Звернення

до керівних організацій, спеціальних служб з охорони навколишнього середовища.

Ми, учні 6 В класу, прохаємо вище перераховані органи допомогти і залучитися до   вирішення питань по організованій боротьбі з карантинним бур’яном – амброзією полинолистою. В звязку з цим висуваємо такі вимоги і прохання:

а) постійно, через засоби масової інформації,  інформувати населення про виникнення місць масового поширення амброзії полинолистої;

б) постійно, через засоби масової інформації, подавати інформацію про злісних  порушників з невиконання вимог діючих служб по боротьбі з карантинним буряном;

в) створити в кожній організації, незалежно від форм власності, добровільні екологічні бригади, які контролювали б і залучалися до знищення карантинних бурянів;

г) ввести штрафні санкції і притягати до відповідальності приватних господарів та керівників сільських господарств, де цей небезпечний бурян не виполюється;

д) виділити з міського фонду охорони навколишнього середовища кошти, для заохочення людей, які беруть участь  в операції «Зелений агресор» по знищенню карантинних рослин;

е) місцевій карантинній інспекції постійно вести контроль за правильністю очистки і знешкодження територій від амброзії.

 Учитель. Уяви собі, що... (запитання – ситуації, що потребують пояснення)

... на твоєму городі серед культурних рослин зявилися незначні осередки амброзії полинолистої. Що потрібно зробити?

(Очікувана відповідь: потрібно регулярно спостерігати за станом городу та виривати щойно виявлений бурян. Можна застосувати хімічні засоби боротьби – гербіциди).

... твоя багатоповерхівка  знаходиться на околиці міста, неподалік залізниці, на схилах якої трапляються скупчення амброзії. Як захистити свою квартиру від попадання амброзієвого пилку під час вітряної погоди?

(Очікувана відповідь: закривати квартирку. Якщо вона постійно відкрита, то натягнути на неї вологу марлеву сітку, яку потрібно змінювати кілька разів на день).

... твої батьки купили за містом будинок для відпочинку. Тривалий час подвіря пустувало і звичайно на ньому зявилася амброзія. Мама вирішила облаштувати квітник, але у неї є підозри, що після прополювання бурян може зявитися знову. Які поради даси мамі?

(Очікувана відповідь: виполювання не ефективне. Потрібно вирвати амброзію з коренем, перекопати грунт на глибину 20 – 25 см і висіяти на цій ділянці багаторічні низькорослі трави).

... твій друг вперше вирішив прийняти участь в операції «Зелений агресор». Яких запобіжних заходів йому потрібно дотримуватись?

(Очікувана відповідь: працювати у рукавичках та марлевій повязці, а після роботи ретельно очистити одяг, або попрати та вимити відкриті частини тіла).

Учитель. Діти! Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти до Європейської спільноти, тому маємо навести порядок у своїй оселі. Стаття 22 Закону України  «Про  забезпечення  санітарного та епідемічного добробуту»

«зобов’язує утримувати земельні ділянки та території в належному санітарному стані не тільки органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, але й всіх громадян». Отже, боротьба з амброзією – це справа кожної людини, знищувати цю рослину необхідно всюди, бо окреме очищення певної території не гарантує чистоти повітря. А значну допомогу у боротьбі з цією злісною карантинною рослиною повинні надати: санепідемстанції, екологічні служби, адміністративно – технічні інспекції, квартальні комітети, підприємства, навчальні закдади.

                                                                                       

IV.Домашнє завдання: опрацювати теоретичний  матеріл за підручником: І. М. Смотрицька, І. В. Верьовкіна, О. М. Бережна, В. І. Лисенко «Екологія рідного краю», 6 кл., Прем’єр, Запоріжжя 2009.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29615. Включенное наблюдение в социологическом исследовании. Документ наблюдения, этические проблемы метода 35.5 KB
  Включенное наблюдение. Включенное наблюдение как методология и метод социологического исследования. В настоящее время в социологии включенное наблюдение рассматривается в двух значениях.
29616. Анализ документов как метод социологического исследования. Классификация документов, назначение метода, опыт использования 26.5 KB
  Метод анализа документов практически универсален также как и опросные методы. Виды анализа документов: Качественный анализ традиционный. Контентанализ документов.
29617. Традиционный анализ документов в социологическом исследовании 25 KB
  Под традиционным классическим анализом понимается все многообразие умственных операций направленных на интерпретацию сведений содержащихся в документе с определенной точки зрения принятой исследователем в каждом конкретном случае. Интересующая Социолога информация заложенная в документе обычно присутствует там в скрытом виде в форме отвечающей целям с которыми документ был создан но далеко не всегда отвечающей целям социологического анализа. Проведение традиционного анализа означает...
29618. Контент-анализ документов в социологическом исследовании. Основные процедуры методы 28 KB
  Контентанализ – строго формализованный вид анализа документальной информации суть которого состоит в переводе её в количественные показатели с последующей математической обработкой. Процедура контентанализа включает в себя: выделение смысловых единиц анализа категорий анализа определение единиц счета индикаторов характеристик в тексте анализа соответствующих выделенным смысловым единицам. Смысловые единицы категории анализа – это направления анализа текста некие теоретические конструкты или эмпирические обобщения...
29619. Эксперимент как метод социологического исследования. Логика экспериментального анализа 28 KB
  Логика экспериментального анализа. Метод эксперимента в социологии используется не столь часто как опросные методы и метод наблюдения. Итак эксперимент – это опытное исследование воздействия отдельного фактора или нескольких факторов на интересующую исследователя переменную.
29620. Виды эксперимента. Мысленный эксперимент в социологическом исследовании 42 KB
  Существует несколько видов эксперимента среди которых чаще всего выделяют: лабораторный полевой натурный мысленный Мысленный эксперимент проводится в логике натурного эксперимента допосле с контрольной группой. Этапы: Разделение всего массива анкет на 2 группы – экспериментальную и контрольную. Выделение этих двух групп происходит следующим образом: в экспериментальную группу попадают те анкеты в которых отмечены положительные пункты шкалы интереса 1 и 2.
29621. Организационно-логический план эксперимента 21.5 KB
  В социологических исследованиях используются четыре организационнологических плана исследования: Эксперимент допосле без контрольной группы. Эксперимент допосле с контрольной группой. Эксперимент только после с контрольной группой. Эксперимент якобы допосле с контрольной группой.
29622. Способы выравнивания групп в социологическом исследовании 33.5 KB
  Мужчина 40 лет 10 классов образования; Женат; Слесарь 3го разряда.А; Женщина; 8 классов образования; 32 года; замужем; контролёр 2го разряда.П; Мужчина; 10 классов образования; 40 лет; Женат; Слесарь 3го разряда.А; Женщина; 8 классов образования; 32 года; замужем; контролёр 2го разряда.
29623. Социометрический опрос в социологическом исследовании. Назначение, опыт использования 23 KB
  Производственные критерии – это критерии позволяющие выяснить межличностные взаимоотношения на уровне структуры производственной учебной деятельности Например: Кого бы Вы выбрали напарником Непроизводственные критерии – это критерии являющиеся показателями межличностных отношений в коллективе С кем Вы хотели бы пойти в поход. Прогностические критерии – это критерии позволяющие выяснить структуру ожидания отношений членов коллектива согласно представлениям респондентов. Респонденту предлагается ответить на вопрос кто из членов...