5221

Глобальна компютерна мережа Інтернет

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані

Украинкский

2012-12-04

60 KB

7 чел.

Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет

1. Поняття та загальна схема побудови мережі Інтернет

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані, називаються хостами чи вузлами. Сучасний Інтернет нараховує понад 2 млн. вузлових комп’ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів.

Складові мережі Інтернет перекривають одна одну, тому будь-яка пара його вузлів з’єднана між собою багатьма каналами зв’язку. Завдяки цьому Інтернет забезпечує стійкий зв’язок навіть при руйнуванні частини мережі.

В переважній більшості комп’ютери вузлів та хостів належать деяким організаціям, які забезпечують доступ до Інтернет окремим користувачам. Такі організації називаються провайдерами (постачальниками) послуг Інтернет. Таким чином, користувач, підключившись до комп’ютера провайдера, може отримувати інформацію з інших комп’ютерів, які є серверами мережі.

Для обміну даними комп’ютери мережі Інтернет використовують протокол, який називається протоколом TCP/IP. Цей протокол складається з двох частин:

  •  TCP – протокол управління обміном даними,
  •  IP – протокол визначення маршруту передачі даних.

2. Система адрес у мережі Інтернет

Кожний комп’ютер в мережі Інтернет має адресу у вигляді 4-байтового числа, яка називається IP-адресою. Зазвичай IP-адреса записується у вигляді десяткового числа, яке розділене крапками на чотири частини, наприклад, 207.46.130.151. Початкова частина числа – це номер ділянки мережі, кінцева частина числа – номер конкретного комп’ютера на цій ділянці.

Така адресація є не дуже зручною, тому спеціально для користувачів розроблено іншу систему адресації, яка називається доменною. При цьому всю мережу Інтернет розбито на окремі частини (домени) за географічною чи організаційною ознакою.

Імена доменів деяких країн:

  •  de – Німеччина,
  •  ru – Росія,
  •  ua – Україна,
  •  us – США.

Імена доменів деяких організацій:

  •  com – комерційні організації,
  •  edu – освітні організації,
  •  gov – урядові організації.

Домени можуть мати підпорядковані домени, ті, в свою чергу, ще дрібніші підпорядковані домени і т.д. На найнижчому рівні знаходиться ім’я комп’ютера, яке є унікальним в межах свого домена. Повне доменне ім’я записується послідовно за рівнями підпорядкування справа наліво через крапку. Наприклад, сервер Верховної Ради України має повну доменну адресу rada.kiev.ua.

Зазначимо, що IP-адреса та доменна адреса – різні форми запису одного й того ж імені комп’ютера в мережі. В Інтернеті існують спеціальні DNS-сервери, за допомогою яких доменні адреси перетворюють в IP-адреси.

3. Основні сервіси Інтернет

Основні послуги Інтернет:

1). Служба WWW (World Wide Web – Всесвітнє павутиння) – система взаємозв’язаних електронних документів, які зберігаються на Web-серверах. Окремі документи складаються з Web-сторінок, які можуть містити взаємні гіперпосилання і можуть знаходитись на різних Web-серверах. Таким чином, один документ може бути розкиданий по всьому світу, утворюючи павутиння сторінок. Web-сторінки, об’єднані спільною темою, називаються Web-сайтом.

2). Електронна пошта (E-mail) – послуга, яка надає можливість обмінюватись повідомленнями між різними комп’ютерами. Ці повідомлення зберігаються на спеціальних поштових серверах і доступні для перегляду адресатом.

3). Телеконференції або служба новин (UseNet) – послуга, яка надає можливість учасникам телеконференції розміщувати свої повідомлення чи статті з певної наперед визначеної теми на спільних електронних дошках оголошень NNTP-серверів новин. Там їх можуть прочитати інші учасники конференції і висловити з приводу них свої думки.

4). Протокол передачі файлів (FTPFile Transfer Protocol) – послуга, за допомогою якої можна отримувати копії файлів потрібних документів та програм, які розміщені в архівах на спеціальних FTP-серверах.

5). Інтерактивне спілкування (IRCInternet Relay Chat) – послуга, яка забезпечує груповий обмін текстовими повідомленнями у реальному часі, тобто без затримки часу між повідомленням та отриманням відповіді на нього.

6). Сервіс ICQ призначений для пошуку мережної ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Назва служби є акронімом виразу «І seek уоu» — «я тебе шукаю». Необхідність подібної послуги пов'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної ІР-адреси. Вони отримують динамічну ІР-адресу, що діє тільки протягом цього сеансу. При кожному приєднанні до мережі Інтернет програма ІСQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає поточну ІР-адресу і повідомляє її центральній службі, яка, у свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв'язок. Далі зв'язок здійснюється в режимі, аналогічному сервісу IRC.

7. Поява технології ІР-телефонії дозволяє об'єднати телефонні мережі загального користування з можливостями мережі Інтернет з передачі даних за допомогою шлюзу (gateway). Шлюз є пристроєм, в який з одного боку включаються телефонні лінії, а з іншого боку - мережа Інтернет.

Телефонний зв'язок через мережу Інтернет з використанням ІР-телефонії може здійснюватися наступними способами (рис. 1):

  •  комп' ютер-комп' ютер;
    •  телефон-телефон;
    •  комп'ютер-телефон;
    •  Web-телефон.

 4. Робота в мережі Інтернет

За час існування Інтернету розроблено багато програм-броузерів, за допомогою яких користувач може отримувати доступ до найрізноманітнішої інформації, розташованої на численних Web-сторінках. Вони різняться своїми можливостями і постійно вдосконалюються. До цього часу переважна більшість клієнтів Інтернету використовує або програму Microsoft Internet Ехplоrer, або програму Netscape Communicator. Обидві програми мають приблизно однакові можливості.

Програма Microsoft Internet Ехplоrer 5.0 (5.5) входить до складу ОС Windows 98, МЕ, NT 2000 і дає змогу не тільки проглядати Web-сторінки, а й працювати з іншими сервісами Інтернету (електронною поштою, БТР, мережними новинами та ін.).

Основна панель інструментів Internet Ехplоrer 5.0 має такі кнопки:

«Назад» — для переходу до попередньої завантаженої користувачем сторінки;

«Вперед» — для переходу до наступної сторінки (кнопка доступна після одного або кількох клацань мишею на кнопці «Назад»);

«Остановить» — для переривання зв'язку з поточним вузлом і зупинки передавання даних;

«Обновить» — дає змогу відновити інформацію у поточному вікні, знову завантаживши сторінку з сервера (застосовується тоді, коли щось на екрані має небажаний вигляд, або якщо інформація на вузлі відновлюється дуже часто і необхідно переглянути найсвіжішу сторінку);

«Домой» — для переходу до «домашньої» сторінки, з якої завжди починається навігація в Інтернеті;

«Поиск» — для пошуку ресурсів Інтернету за введеними словами за допомогою пошукового сервера Internet Ехplоrer;

«Избранное» — для накопичення найцікавіших сторінок Інтернету та доступу до них;

«Журнал» — для пошуку і вибору сторінок Інтернету, до яких зверталися під час попередніх сеансів роботи з програмою Internet Ехplоrer;

«Почта» — завантаження програми Outlook Explorer для роботи з електронною поштою та групами новин;

«Печать» — для друкування вмісту поточного вікна Internet Ехplоrer;

«Правка» — виклик текстового редактора Блокнот, Word або програми FrontPage для редагування поточної сторінки;

 «Messenger» — виклик програми MSN Messenger Service, наприклад для проведення відеоконференцій.

Нині в мережі Інтернет за різними оцінками розміщено 200—250 млн. документів (Web-сторінок). Щоб полегшити пошук необхідних даних, створюються спеціальні пошукові сервери, які збирають і зберігають характеристики документів у своїх базах даних. При зверненні до пошукового сервера на його ім'я у вікні відкривається сторінка, що містить каталоги з різних тем (наука, спорт, погода, новини і т. ін.) й елементи для контекстного пошуку. Завдяки каталогам можна вести спрямований пошук необхідних даних, переглядаючи їх уміст.

Крім цього, пошукові сервери виконують контекстний пошук, тобто пошук за вмістом документів, використовуючи власні бази даних. На сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів «І» (« + »), «АБО» («,»), «НІ» («-») та ін. У відповідь на запит пропонується список документів із посиланнями на відповідну адресу з поясненням і/або короткою анотацією документа.

Якість пошуку і кількість знайдених документів багато в чому залежать від коректності запиту і обсягу бази даних сервера, наприклад, вони відрізнятимуться для запитів «МЕНЕДЖМЕНТ» і «МЕНЕДЖМЕНТ + ПІДПРИЄМСТВО». На сторінці зазвичай є довідка зі складання запиту, з якою доцільно познайомитися перед пошуком.

З метою проведення первинного пошуку на конкретну тему доцільно використати пошукові каталоги. Для фахівців, добре знайомих із ресурсами мережі Інтернет у своїй галузі, кориснішим є пошук за ключовими словами. Найпопулярнішими є такі пошукові сервери:

www.altavista.com

www.yahoo.com

www.rambler.ru

Пошукові сервери пов'язані між собою. Спеціальні програми-спайдери (павуки) постійно переглядають вузли, корегуючи власні бази даних. Оперативність їх роботи забезпечується за рахунок швидкодіючої апаратури. Так, пошуковий сервер аііауізіа.сіідіїаі.сот сканує до 6 млн. сторінок за добу.

Для багатьох користувачів пошукові сервери є відправною точкою для роботи в мережі. Це спричинило появу порталів — універсальних мережних ресурсів, що мають набір сервісів і полегшують навігацію по мережі за своїми межами. Вони містять пошукову машину, каталог ресурсів, поштову систему, доріжки новин тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83580. Правова регламентація повітряної війни 34.96 KB
  Всі правила і норми що стосуються війни в цілому відносяться і до повітряної війни. Театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театрами воїни тобто над сухопутною територією воюючих над територіальним і відкритим морем. Повітряний простір над нейтральними державами театром війни бути не може.
83581. Захист цивільних об’єктів та культурних цінностей в період збройного конфлікту 37.56 KB
  Згідно з Додатковим протоколом І цивільні обєкти не повинні бути обєктом нападу або репресалій. До військових об\' єктів Протокол відносить такі обєкти які через свій характер розташування призначення або використання роблять ефективний ї несок у військові дії і повне або часткове руйнування захоплення або нейтралізація яких при існуючих в даний момент обставинах надає явну військову перевагу ст. Отже обєкти що не підпадають під вищенаведене визначення повинні розглядатися як цивільні і їх знищення є забороненим методом ведення...
83582. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки 36.35 KB
  Розрізняють припинення стану війни і припинення військових дій. Припинення військових дій не завжди автоматично супроводжується припиненням стану війни. Перемиря тимчасове припинення військових дій на умовах узгоджених воюючими сторонами. Подруге загальне перемиря при певних обставинах наприклад якщо сторони в конфлікті формально не заявили про наявність стану війни між ними здатне не тільки призупинити військові дії але і привести до їх припинення.
83583. Поняття та принципи міжнародного повітряного права 32.8 KB
  Міжнародне повітряне право - це система міжнародно-правових норм, які регулюють відносини між суб\'єктами міжнародного права у зв\'язку з використанням повітряного простору та визначають його правовий режим.
83584. Міжнародна організація цивільної авіації 36.37 KB
  Міжнародна організація цивільної авіації ІКАО була створена відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.: забезпечувати безпечний і впорядкований розвиток міжнародної цивільної авіації в усьому світі; заохочувати мистецтво конструювання й експлуатації повітряних суден у мирних цілях; заохочувати розвиток повітряних трас аеропортів і аеронавігаційних засобів для міжнародної цивільної авіації; задовольняти потреби народів світу у безпечному регулярному ефективному й економічному повітряному транспорті; запобігати...
83585. Правовий режим повітряного простору. Свобода повітря 37.43 KB
  Згідно з принципом свободи польотів у міжнародному повітряному просторі повітряні судна підпорядковуються в даній сфері юрисдикції держави прапору держави реєстрації Порядок реєстрації повітряних суден визначається внутрішнім правом. Держави зобов\'язані здійснювати контроль за відповідністю зареєстрованих в них повітряних суден вимогам безпеки польотів та за дотриманням ними міжнародних норм. Юрисдикція держави у власному повітряному просторі визначається її територіальним верховенством. Повітряний простір є частиною території держави.
83586. Боротьба з актами незаконного втручання у діяльність цивільної авіації 32.4 KB
  містить цілий ряд статей що відносяться до повітряного піратства під яким розуміють будьякий неправомірний акт насильства затримання що здійснюється в особистих цілях екіпажем або пасажирами приватного літального апарату. У міжнародному просторі урядові судна будьякої держави можуть захопити піратський літальний апарат заарештувати осіб що захопили його та віддати суду своєї держави. Будьяка держава зобовязана або судити або видавати осіб що скоїли їх.
83587. Поняття і принципи міжнародного космічного права 35.11 KB
  Його основними джерелами є: Договір про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. Угода про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р. Принципи міжнародного космічного права закріплені у Договорі про принципи діяльності держав з дослідження та використання космічного простору включаючи Місяць та інші небесні тіла 1967 р. До них відносяться: дослідження та використання космосу на благо всього людства; рівне право всіх держав на дослідження та...
83588. Правовий режим космічного простору і небесних тіл 35.9 KB
  Розмежування повітряного простору держав на який поширюється їх суверенітет та відкритого космічного простору проходить на висоті 100110 км над рівнем Світового океану. Основоположною особливістю сучасного правового статусу космічного простору та небесних тіл є їх міжнародноправова кваліфікація як надбання всього людства. встановлює що ніяка частина космічного простору включаючи небесні тіла не підлягає національному привласненню ані шляхом проголошення над ними суверенітету ані шляхом використання або окупації; ані будьякими...