5221

Глобальна компютерна мережа Інтернет

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані

Украинкский

2012-12-04

60 KB

7 чел.

Глобальна комп'ютерна мережа Інтернет

1. Поняття та загальна схема побудови мережі Інтернет

Інтернет – це глобальна комп’ютерна мережа, до складу якої входять національні регіональні та локальні мережі в масштабах всієї земної кулі. Комп’ютери, які постійно підключені до мережі Інтернет і знаходяться у постійно ввімкненому стані, називаються хостами чи вузлами. Сучасний Інтернет нараховує понад 2 млн. вузлових комп’ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів.

Складові мережі Інтернет перекривають одна одну, тому будь-яка пара його вузлів з’єднана між собою багатьма каналами зв’язку. Завдяки цьому Інтернет забезпечує стійкий зв’язок навіть при руйнуванні частини мережі.

В переважній більшості комп’ютери вузлів та хостів належать деяким організаціям, які забезпечують доступ до Інтернет окремим користувачам. Такі організації називаються провайдерами (постачальниками) послуг Інтернет. Таким чином, користувач, підключившись до комп’ютера провайдера, може отримувати інформацію з інших комп’ютерів, які є серверами мережі.

Для обміну даними комп’ютери мережі Інтернет використовують протокол, який називається протоколом TCP/IP. Цей протокол складається з двох частин:

  •  TCP – протокол управління обміном даними,
  •  IP – протокол визначення маршруту передачі даних.

2. Система адрес у мережі Інтернет

Кожний комп’ютер в мережі Інтернет має адресу у вигляді 4-байтового числа, яка називається IP-адресою. Зазвичай IP-адреса записується у вигляді десяткового числа, яке розділене крапками на чотири частини, наприклад, 207.46.130.151. Початкова частина числа – це номер ділянки мережі, кінцева частина числа – номер конкретного комп’ютера на цій ділянці.

Така адресація є не дуже зручною, тому спеціально для користувачів розроблено іншу систему адресації, яка називається доменною. При цьому всю мережу Інтернет розбито на окремі частини (домени) за географічною чи організаційною ознакою.

Імена доменів деяких країн:

  •  de – Німеччина,
  •  ru – Росія,
  •  ua – Україна,
  •  us – США.

Імена доменів деяких організацій:

  •  com – комерційні організації,
  •  edu – освітні організації,
  •  gov – урядові організації.

Домени можуть мати підпорядковані домени, ті, в свою чергу, ще дрібніші підпорядковані домени і т.д. На найнижчому рівні знаходиться ім’я комп’ютера, яке є унікальним в межах свого домена. Повне доменне ім’я записується послідовно за рівнями підпорядкування справа наліво через крапку. Наприклад, сервер Верховної Ради України має повну доменну адресу rada.kiev.ua.

Зазначимо, що IP-адреса та доменна адреса – різні форми запису одного й того ж імені комп’ютера в мережі. В Інтернеті існують спеціальні DNS-сервери, за допомогою яких доменні адреси перетворюють в IP-адреси.

3. Основні сервіси Інтернет

Основні послуги Інтернет:

1). Служба WWW (World Wide Web – Всесвітнє павутиння) – система взаємозв’язаних електронних документів, які зберігаються на Web-серверах. Окремі документи складаються з Web-сторінок, які можуть містити взаємні гіперпосилання і можуть знаходитись на різних Web-серверах. Таким чином, один документ може бути розкиданий по всьому світу, утворюючи павутиння сторінок. Web-сторінки, об’єднані спільною темою, називаються Web-сайтом.

2). Електронна пошта (E-mail) – послуга, яка надає можливість обмінюватись повідомленнями між різними комп’ютерами. Ці повідомлення зберігаються на спеціальних поштових серверах і доступні для перегляду адресатом.

3). Телеконференції або служба новин (UseNet) – послуга, яка надає можливість учасникам телеконференції розміщувати свої повідомлення чи статті з певної наперед визначеної теми на спільних електронних дошках оголошень NNTP-серверів новин. Там їх можуть прочитати інші учасники конференції і висловити з приводу них свої думки.

4). Протокол передачі файлів (FTPFile Transfer Protocol) – послуга, за допомогою якої можна отримувати копії файлів потрібних документів та програм, які розміщені в архівах на спеціальних FTP-серверах.

5). Інтерактивне спілкування (IRCInternet Relay Chat) – послуга, яка забезпечує груповий обмін текстовими повідомленнями у реальному часі, тобто без затримки часу між повідомленням та отриманням відповіді на нього.

6). Сервіс ICQ призначений для пошуку мережної ІР-адреси людини, комп'ютер якої приєднано в даний момент до мережі Інтернет. Назва служби є акронімом виразу «І seek уоu» — «я тебе шукаю». Необхідність подібної послуги пов'язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної ІР-адреси. Вони отримують динамічну ІР-адресу, що діє тільки протягом цього сеансу. При кожному приєднанні до мережі Інтернет програма ІСQ, встановлена на комп'ютері користувача, визначає поточну ІР-адресу і повідомляє її центральній службі, яка, у свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв'язок. Далі зв'язок здійснюється в режимі, аналогічному сервісу IRC.

7. Поява технології ІР-телефонії дозволяє об'єднати телефонні мережі загального користування з можливостями мережі Інтернет з передачі даних за допомогою шлюзу (gateway). Шлюз є пристроєм, в який з одного боку включаються телефонні лінії, а з іншого боку - мережа Інтернет.

Телефонний зв'язок через мережу Інтернет з використанням ІР-телефонії може здійснюватися наступними способами (рис. 1):

  •  комп' ютер-комп' ютер;
    •  телефон-телефон;
    •  комп'ютер-телефон;
    •  Web-телефон.

 4. Робота в мережі Інтернет

За час існування Інтернету розроблено багато програм-броузерів, за допомогою яких користувач може отримувати доступ до найрізноманітнішої інформації, розташованої на численних Web-сторінках. Вони різняться своїми можливостями і постійно вдосконалюються. До цього часу переважна більшість клієнтів Інтернету використовує або програму Microsoft Internet Ехplоrer, або програму Netscape Communicator. Обидві програми мають приблизно однакові можливості.

Програма Microsoft Internet Ехplоrer 5.0 (5.5) входить до складу ОС Windows 98, МЕ, NT 2000 і дає змогу не тільки проглядати Web-сторінки, а й працювати з іншими сервісами Інтернету (електронною поштою, БТР, мережними новинами та ін.).

Основна панель інструментів Internet Ехplоrer 5.0 має такі кнопки:

«Назад» — для переходу до попередньої завантаженої користувачем сторінки;

«Вперед» — для переходу до наступної сторінки (кнопка доступна після одного або кількох клацань мишею на кнопці «Назад»);

«Остановить» — для переривання зв'язку з поточним вузлом і зупинки передавання даних;

«Обновить» — дає змогу відновити інформацію у поточному вікні, знову завантаживши сторінку з сервера (застосовується тоді, коли щось на екрані має небажаний вигляд, або якщо інформація на вузлі відновлюється дуже часто і необхідно переглянути найсвіжішу сторінку);

«Домой» — для переходу до «домашньої» сторінки, з якої завжди починається навігація в Інтернеті;

«Поиск» — для пошуку ресурсів Інтернету за введеними словами за допомогою пошукового сервера Internet Ехplоrer;

«Избранное» — для накопичення найцікавіших сторінок Інтернету та доступу до них;

«Журнал» — для пошуку і вибору сторінок Інтернету, до яких зверталися під час попередніх сеансів роботи з програмою Internet Ехplоrer;

«Почта» — завантаження програми Outlook Explorer для роботи з електронною поштою та групами новин;

«Печать» — для друкування вмісту поточного вікна Internet Ехplоrer;

«Правка» — виклик текстового редактора Блокнот, Word або програми FrontPage для редагування поточної сторінки;

 «Messenger» — виклик програми MSN Messenger Service, наприклад для проведення відеоконференцій.

Нині в мережі Інтернет за різними оцінками розміщено 200—250 млн. документів (Web-сторінок). Щоб полегшити пошук необхідних даних, створюються спеціальні пошукові сервери, які збирають і зберігають характеристики документів у своїх базах даних. При зверненні до пошукового сервера на його ім'я у вікні відкривається сторінка, що містить каталоги з різних тем (наука, спорт, погода, новини і т. ін.) й елементи для контекстного пошуку. Завдяки каталогам можна вести спрямований пошук необхідних даних, переглядаючи їх уміст.

Крім цього, пошукові сервери виконують контекстний пошук, тобто пошук за вмістом документів, використовуючи власні бази даних. На сторінці є спеціальне поле, в якому задається запит: ключові слова для пошуку або їх комбінація з використанням логічних операторів «І» (« + »), «АБО» («,»), «НІ» («-») та ін. У відповідь на запит пропонується список документів із посиланнями на відповідну адресу з поясненням і/або короткою анотацією документа.

Якість пошуку і кількість знайдених документів багато в чому залежать від коректності запиту і обсягу бази даних сервера, наприклад, вони відрізнятимуться для запитів «МЕНЕДЖМЕНТ» і «МЕНЕДЖМЕНТ + ПІДПРИЄМСТВО». На сторінці зазвичай є довідка зі складання запиту, з якою доцільно познайомитися перед пошуком.

З метою проведення первинного пошуку на конкретну тему доцільно використати пошукові каталоги. Для фахівців, добре знайомих із ресурсами мережі Інтернет у своїй галузі, кориснішим є пошук за ключовими словами. Найпопулярнішими є такі пошукові сервери:

www.altavista.com

www.yahoo.com

www.rambler.ru

Пошукові сервери пов'язані між собою. Спеціальні програми-спайдери (павуки) постійно переглядають вузли, корегуючи власні бази даних. Оперативність їх роботи забезпечується за рахунок швидкодіючої апаратури. Так, пошуковий сервер аііауізіа.сіідіїаі.сот сканує до 6 млн. сторінок за добу.

Для багатьох користувачів пошукові сервери є відправною точкою для роботи в мережі. Це спричинило появу порталів — універсальних мережних ресурсів, що мають набір сервісів і полегшують навігацію по мережі за своїми межами. Вони містять пошукову машину, каталог ресурсів, поштову систему, доріжки новин тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72754. История моей семьи в истории России 48.5 KB
  Что каждый из нас знает об истории своей семьи? Мы знаем своих родителей, своих бабушек и дедушек. А вот уже старшие поколения в лучшем случае известны нам по семейным альбомам с фотографиями и письмам. Знать историю семьи – значит знать свою предысторию, свои истоки и корни.
72755. ЛЕКЦИЯ КАК ОДИН ИЗ МЕТОДОВ ОБУЧЕНИЯ 110 KB
  В настоящее время все большее распространение получают модернизированные нетрадиционные лекции. Но в информационном XXI веке когда изменились некоторые принципы и методы обучения возникла необходимость создать определённые алгоритмы образовательного процесса в том числе и лекции.
72756. О чем рассказывают имена и фамилии? 120 KB
  Надо обладать очень большими знаниями, чтобы познать и понять многое из того, что исследовано учеными. Существует большое количество словарей имен и фамилий, написано много книг об истории их происхождения, а тема всегда актуальна.
72757. ИСТОРИЯ ВОЗНИКНОВЕНИЯ СВЕЧИ 72.5 KB
  Так заведено что на новогодние праздники люди часто дарят друг другу декоративные свечи с образом символа года. Во многих семьях эти свечи стоят без надобности пылятся на полочке это в лучшем случае а иной раз и валяются где-то в ящиках комода.
72758. История моей школы в истории Отечества 470 KB
  На старых планах города эта школа именовалась как Александровское шоссе и вела она к Александровскому вокзалу железнодорожной станции. Маленькая деревянная школа не могла принять всех желающих учиться да и обучение оставалось платным.
72760. Почему нельзя пить сырую воду из-под крана? 53 KB
  Говорят, что гномики давно перевелись. Может это и так. Но однажды со мной произошел такой случай. Я играл, бегал, а потом захотел пить. Чайник был горячий , поэтому я взял стакан и налил воды из-под крана. Я уже хотел попить и поднес стакан ко рту. Вдруг кто-то сел ко мне на плечо. От неожиданности я выронил стакан.
72761. Перечень и анализ современных субкультур 198 KB
  Почему я выбрала именно эту тему? Я взяла эту тему потому, что эта тема довольно близка мне. Ведь неформалы это в основном молодёжь, а я сама отношусь к этой категории. Я попытаюсь изложить суть неформальных движений, их понятия, цели, которые они преследуют, их стремления, идеологию и т. д.