5226

Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки

Доклад

Экономическая теория и математическое моделирование

Економічна інформація як об'єкт автоматизованої обробки Структура, форми подання та відображення економічної інформації. Інформаційні процедури Структуризація економічної інформації Структуру ЕІ утворюють конкретні інформаційні сукупності, які ...

Украинкский

2012-12-05

49.5 KB

45 чел.

Економічна інформація як об’єкт автоматизованої обробки

Структура, форми подання та відображення економічної інформації. Інформаційні процедури

Структуризація економічної інформації

Структуру ЕІ утворюють конкретні інформаційні сукупності, які мають певний зміст.

Структурні побудови ЕІ можуть бути різними, але пріоритет надається ієрархічному принципу виокремлення інформаційних сукупностей.

Одиницею (структурним елементом) найвищого рангу можна вважати всю інформаційну множину деякого об'єкта (галузь, регіон, підприємство, цех, фірма, установа тощо), його інформаційну базу (ІБ). Така множина поділяється на структурні одиниці нижчого рангу і так триває доти, доки не буде досягнено неподільних (атомарних) одиниць. Такими в ЕІ є реквізити, які являють собою мінімальні структурні сукупності ЕІ, що мають зміст. Розглянемо це поняття докладніше.

Усякий об'єкт (явище, процес тощо) має певні особливості і характеристики, що притаманні лише йому і вирізняють його серед йому подібних. Скажімо такими властивостями виробу є його ціна, габаритні розміри, маса, потужність тощо.

Усі ці властивості відображаються за допомогою змінних величин-реквізитів або елементарних структурних одиниць ЕІ.

За формою реквізит є сукупністю символів - знаків чи цифр, яка відбиває цілком певні властивості об'єкта. Реквізит є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної сукупності.

Під час автоматизованої обробки даних часто використовують синоніми поняття "реквізит":

- елемент даних;

- поле;

- терм;

- ознака;

- атрибут;

- змінна тощо. Надалі користуватимемося такими з них, як атрибут і змінна.

Кожний реквізит характеризується найменуванням (іменем), значенням і структурою.

Ім’я реквізиту слугує для його однозначного визначення. Під час автоматизованої обробки використовується скорочене ім'я реквізиту - ідентифікатор. Він також однозначно визначає реквізит і, як правило, є набором знаків і символів, що має обмеження за алфавітом, довжиною тощо, що їх накладають застосовувані технічні та програмні засоби. Крім того, щоб формули і алгоритми обробки інформації можна було задавати чи публікувати, для реквізитів запроваджують буквенно-цифрові позначення заздалегідь визначеними для цього мовами.

Значення реквізиту застосовують, щоб задати відповідну конкретну властивість об'єкта.

Структура реквізиту - це спосіб задання його значень, котрий визначається довжиною, типом і форматом подання значень.

Довжина реквізиту є кількість знаків, якими подається його значення. Вона може бути сталою або змінною.

Тип реквізиту визначається тим, які властивості об'єкта він може відбивати. Розглядають числові, текстові, логічні і інші типи.

Реквізити числового типу характеризують кількісні властивості об'єкта, Що їх одержують внаслідок обчислень чи вимірювань, тобто значення таких реквізитів можна задати в числовій формі.

Реквізити числового типу називають ще реквізитами-основами, або кількісними атрибутами.

Реквізити текстового типу відображають як правило якісні властивості й характеризують обставини, за яких відбувається той чи інший процес або було здобуто ті чи інші значення кількісних атрибутів. їх називають ще реквізитами-ознаками або якісними атрибутами.

Реквізити логічного типу, або булеві набувають лише двох значень: "істина" чи "хибність". Вони відбивають такі властивості об'єкта, які по суті можна поділити на дві протилежні групи.

Між структурними одиницями найвищого і найнижчого рангів існують і інші структурні елементи. Розглянемо деякі з них.

Складну структурну одиницю ЕІ, утворювану з кількох реквізитів, котрі дають кількісну і якісну або саму лише якісну характеристику об'єкта чи процесу, називають повідомленням. Вона може набирати різних форм, зокрема подаватися у вигляді показника і документа.

Складна структурна одиниця ЕІ, утворена з одного реквізита - основи та одного чи кількох якісних атрибутів, пов'язаних із ним логічно, є показником. Показник завжди є повідомленням, але не кожне повідомлення є показником.

Показник, який охоплює реквізит-основу і реквізити-ознаки, дає змогу характеризувати економічне явище як з кількісного, так і з якісного боку. В економіці значення показників надзвичайно велике, і їх можна вважати головними структурними одиницями ЕІ.

Однорідні інформаційні сукупності реквізитів, об'єднані спільним змістом, утворюють інформаційний масив.

Основні елементи інформаційного масиву - це записи, під якими розуміють значення однієї позиції масиву. Записи є тими елементами масиву, з якими здебільшого оперує користувач під час роботи з масивом.

Множина однорідних показників (документів) утворює відповідний інформаційний масив.

Запис масиву характеризується переліком і послідовністю розміщення реквізитів (атрибутів), що входять до нього. Довжина запису дорівнює сумі довжин зазначених атрибутів.

Інформаційний масив як сукупність записів характеризується також ідентифікатором. Останній присвоюється масиву при його створенні і використовується для його відшукання та роботи з масивом.

Записи в масиві можна упорядковувати за зростанням або спаданням значень відповідних атрибутів чи їх комбінацій. Такі атрибути називаються ключовими, або "ключами впорядкування" масиву.

Задаючи ідентифікатор масиву, структуру його запису та ключові атрибути, повністю визначаємо його як інформаційну одиницю.

У конкретній управлінській діяльності (планування, бухгалтерський облік тощо) застосовують різні специфічні інформаційні структури, подані у відповідній формі (планові завдання, облікова, звітна документація тощо).

З упровадженням діалогового режиму спілкування людини та комп'ютера пов'язане з виникненням таких структур інформації, як меню-стовпці, меню-рядки, екранні таблиці, вікна тощо, котрі притаманні й ручній обробці інформації.

Отже, залежно від мети та методів організації даних до структуризації ЕІ можливі різні підходи. Проте в будь-якому разі аналіз і синтез ЕІ взаємопов'язані і базуються на утворених структурних одиницях, оскільки аналізувати можна лише те, що було виокремлено.

Інформаційні процедури

З економічною інформацією виконують багато операцій, які за ознакою подібності і цільових функцій об'єднуються в інформаційні процедури (процеси). Усі процедури можна поділити на три стадії відтворення інформації: збір, обробка і використання.

Стадія збору передбачає первинне сприйняття і прийом інформації. Первинний збір означає сприйняття (зняття) інформації, яка виникає в результаті діяльності джерел інформації. Прикладом таких джерел є переважно виробничо-господарська діяльність, а також діяльність директивних органів управління, індивідуальні дії людини. При первинному зборі ставиться мета виявити об'єктивну інформацію і відповідним чином її подати. Тому первинний збір інформації супроводжується поданням, хоч останнє потрібно розглядати як самостійну процедуру. Економічна інформація при первинному зборі передусім реєструється, але може подаватися й по-іншому.

Первинний збір даних часто супроводжується, вимірюванням відображуваних явищ (предметів, фактів), що приводить на практиці до одночасного виконання операцій сприйняття, вимірювання, подання даних. У комп'ютерних 1С головна увага надається первинному збору вхідних (первинних) виробничо-господарських даних, оскільки ця процедура особливо складна.

Прийом зареєстрованих даних ( наприклад, директивних, вторинних) - це різновид збору інформації. Відповідна процедура супроводжується, звичайно, оформленням інформації, що надходить, і визначенням напрямків її подальшого використання.

На організацію збору даних впливають характер і поведінка джерела інформації, вимоги негайного або з відомою часткою запізнення відображення діяльності, форма подання інформації (тип носія, вид засобів відображення), методологія функціонування управлінських робіт, структура інформації та ін. Для збору даних ставиться головна мета - отримати точне, своєчасне, достовірне і повне відображення явищ економічного життя, директивних та інших завдань.

Зібрана або здобута інформація входить до стадії перетворення. Інформація змінюється у просторі, часі, а також з формально-змістового боку. Відповідно вирізняють три інформаційні процедури цієї стадії: передача, зберігання, обчислювальна обробка даних.

Інформація, що передається, змінюється у просторі. Розрізняють кілька варіантів процедури залежно від того, яка інформація - письмова чи звукова - має бути передана, зареєстрована на носіях або у формі сигналів по каналах проводового зв'язку тощо. У комп'ютерних 1С основні варіанти передачі такі: фізичне переміщення носія і дистанційна передача по телефонно-телеграфних каналах. У свою чергу, носії можуть передаватися кур'єром, транспортними засобами, через пошту. Такими прийомами забезпечується передача не лише документованих даних, а й інформації, яка зареєстрована на машинних носіях. При передачі інформації всередині об'єкта управління переважає варіант кур'єрського зв'язку або безпосереднього спілкування поміж управлінськими працівниками. Для зовнішньої передачі використовуються установи зв'язку і технічні засоби.

При дистанційній передачі по каналах можуть передаватися вхідні дані задач, які підлягають автоматизованому розв'язуванню (джерело інформації - вузол обробки) і результати розв'язування задач (вузол обробки - користувач). Такий різновид дистанційної передачі називають двобічним (двостороннім). Якщо по каналах зв'язку передаються лише вхідні дані для обробки на ЕОМ, то дистанційна передача називається однобічною. У такому разі результати розв'язування задач передаються користувачеві на носіях інформації. Дистанційна передача може здійснюватись і між органами управління підприємств, установ, міністерств, відомств. Для цього необхідно встановити прямий провідний зв'язок між ними або використовувати спеціальне обладнання (факс, абонентський телеграф тощо).

Процедура зберігання інформації реалізується також кількома варіантами залежно від форми подання інформації, застосовуваного для зберігання інформації обладнання, терміну зберігання та інших критеріїв. Існує кілька варіантів зберігання інформації, основними з яких є зберігання в пристроях пам'яті ЕОМ та архівне довгострокове зберігання.

Процедура зберігання інформації звичайно закінчується пошуком відповідних її одиниць для подальшого використання. Пошук органічно пов'язаний зі зберіганням інформації, але він є особливою інформаційною процедурою. У процесі зберігання інформація може втрачати свою цінність під впливом фактора часу або через зміну деяких умов. Іноді це призводить до вилучення одиниць інформації, їх знищення. Але частіше одиницям інформації присвоюється нове сучасне значення. Така операція відома під назвою «актуалізація даних». Це також самостійна інформаційна процедура. Завдяки актуалізації значення окремих одиниць інформація постійно підтримується на заданому рівні.

Обробка інформації необхідна для заміни її одиниць за формою (структурою) і значенням і полягає передусім в одержанні результатної (вихідної) інформації. Досягається це за допомогою великої кількості арифметичних (додавання, віднімання, множення, ділення та ін.) і логічних (операції математичної логіки, порівняння, упорядкування, сортування та ін.) операцій. Ведеться обробка не лише інформації, а й її структурних утворень, а також інформаційних відношень.

Процедура обчислювальної обробки інформації часто супроводжується й операцією пошуку, з якою пов'язана також процедура збереження даних. В комп'ютерних інформаційних системах обчислювальна обробка є провідною як за обсягом, так і за значенням. Отже, не випадково, що часто під словосполученням «обробка даних» розуміють систему, яка орієнтована на всю сукупність інформаційних процедур. Інформаційна система обробки даних охоплює не лише всі операції обробки, а й процедури збору, передачі, зберігання інформації та ін.

Стадія використання інформації передбачає одержання «готового продукту» результатної інформації та її використання. Використання такої інформації (якщо не брати до уваги технологічних цілей) виходить за рамки звичайних інформаційних систем. У системах підтримки прийняття рішень (СІІПР) цей процес автоматизовано. Вхідна інформація призначається, переважно для управлінських рішень, їх формування, підготовки й прийняття, а також для директивних органів і вищих органів управління тощо.

Оскільки використання інформації передбачає і нове залучення її до процесів збору і обробки, то доречно говорити про кругообіг економічної інформації. Основні інформаційні процедури підтверджують цей момент. Існують ще й такі важливі й необхідні процедури: подання інформації (реєстрація первинна і повторна та ін.), кодування і розмноження, ідентифікація, агрегування і дезагрегування тощо.

Варто наголосити, що склад інформаційних процедур конкретизується в процесі реалізації різних функціональних управлінських робіт на об'єктах господарювання. Так, при автоматизації бухгалтерського обліку вирізняють первинний облік (збір і передача даних) та безпосередньо обліковий процес, який містить стадії обробки даних і використання облікової інформації. У процесі аналізу господарської діяльності можна вирізнити формування інформації для економічного аналізу та аналітичні розрахунки (обробка даних), вироблення управлінських рішень.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66746. ГРАЖДАНСКО-ПРАВОВАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА НАРУШЕНИЕ СОГЛАШЕНИЯ О РАЗДЕЛЕ ПРОДУКЦИИ (СРП) 1 MB
  Поскольку соглашение о разделе продукции далее СРП является относительно новой для нашей страны договорной формой регулирования отношений то необходимо более полное изучение и использование огромного накопленного мировым сообществом...
66747. Оценка стоимости брэнда 838.5 KB
  Оценка стоимости брэнда является насущной проблемой корпораций которая подстерегает их и во взаимоотношениях с внешними контрагентами и в процессе внутреннего управления. Недооценка брэнда может грозить враждебным поглощением а переоценка неэффективностью расходования ресурсов компании и уменьшением ее стоимости.
66748. ОБРАЗ ВОДЫ И ВОДНОЙ СТИХИИ В СИСТЕМЕ ГОГОЛЕВСКОЙ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ АРХАИКИ (НА МАТЕРИАЛЕ ЦИКЛА «ВЕЧЕРА НА ХУТОРЕ БЛИЗ ДИКАНЬКИ») 1021 KB
  Гоголя в связи с главными моментами его душевного развития и параллельно с этим излагает историю русской повести и драмы с конца XVIII в. Объектом исследования являются повести Н. Сохраняя древнюю архетипическую память эти образы развивают авторскую идею в каждой отдельно взятой повести...
66749. УГОЛОВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ СОТРУДНИКОВ УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ РОССИИ ЗА НЕПРАВОМЕРНОЕ ПРИМЕНЕНИЕ ФИЗИЧЕСКОЙ СИЛЫ, СПЕЦИАЛЬНЫХ СРЕДСТВ И ОРУЖИЯ 636.67 KB
  Анализ развития законодательной регламентации уголовной ответственности сотрудников УИС России за неправомерное применение физической силы специальных средств и оружия на различных исторических этапах. Сравнительно-правовой аспект законодательной регламентации уголовной ответственности...
66750. МЕНТАЛИТЕТ НАСЕЛЕНИЯ ПРЕДИНДУСТРИАЛЬНОГО ГОРОДА 60 – 70х гг. XIX в. (ПО МАТЕРИАЛАМ ТАМБОВА) 857 KB
  Актуальность темы исследования связана прежде всего с потребностью осмысления проблем развития гражданского общества в современной России. В периоды коренных преобразований как сегодня так и в пореформенной России социум оказывается перед необходимостью разработать новый комплекс...
66752. Бухгалтерский учет имущественных обязательств в системе гражданско-правовых отношений предприятий: теория, методология, методики 936.5 KB
  Место роль и значение теории бухгалтерского учета имущественных обязательств сделок в науке о бухгалтерском учете в современных условиях. Хозяйственные операции и имущественные обязательства как объекты бухгалтерского учета.