52268

Розвиток автентичної особистості як основна мета сучасної освіти

Сочинение

Педагогика и дидактика

Якщо до серця все найкраще лине Ти особистість. На моїх очах відбувається справжнє диво: з невмілого не впевненого у собі малюка виростає особистість яка мислить багато знає вміє оцінює себе й інших людей. Тому під час планування навчального процесу намагаюсь організувати його так: щоб бачити зону найближчого розвитку кожної дитини; щоб особистість розвивалась в якісній зміні її діяльності; щоб були задіяні у навчальному процесі інтелектуальна активність та пізнавальні інтереси кожного учня. Сьогодні у світі існують дві...

Русский

2014-02-13

114.5 KB

0 чел.

Твір-роздум

«Розвиток автентичної особистості як основна мета сучасної освіти»

Хто бачив з Вас, як істина зявилась,

Здолавши дні, і роки, і віки?

Вона з душі, із серця народилась,

Щоб в Ваші душі і серця ввійти.

Чи може знаєте, як квітне справедливість?

Як досконалість квіти розкрива?

З яких бруньок краса душі зявилась?

Хто садівник, що пестить ці дива?

Щоб стать людиною, чеснот немало треба:

Будь унікальним, цілісним, палким,

Щоби не пусто існувати просто неба,

А жити й бути необхідним всім.

Якщо до серця все найкраще лине,

Ти – особистість. Ти – людина.

Л.В.Черепанова

Заступник директора з НВР

Білоцерківської ЗОШ №11

Моє слово – до тих, хто усвідомлює: розвиток дитини починається не з шкільного порога, а з самого початку – з факту народження людського організму, з його трансформації в Людину, з потенційної здатності виробитися особистістю, набути самості, і стати життєво компетентною.

Адже розвиток автентичної особистості – головна мета сучасної освіти. За словником іншомовних слів автентичний – дійсний, вірний, той, що ґрунтується на першоджерелі.

Опрацьовуючи методичну літературу, знайомлячись з працями Григорія Сковороди, Драгоманова, Юркевича, Сухомлинського, з інноваційними технологіями сучасної школи, я зацікавилась деякими аспектами особистісно-орієнтованого підходу до процесу навчання і зробила для себе висновок, що головне – це створити оптимальні умови для саморозвитку кожної дитини.

У цьому і полягає суть моєї педагогічної ідеї «Розвиток автентичної особистості як основної мети сучасної освіти».

Актуальність проблеми розвитку автентичної особистості полягає в усвідомленні українським суспільством необхідності змін в освіті, які можуть втілюватися у відносинах між людьми.

Обрала цю тему, тому що вважаю – школа «як майстерня гуманності» повинна навчити дитину пізнати себе, скласти життєву програму, як організувати діяльність для досягнення визначених цілей, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності і культури, формувати громадянина України, здатного до свідомого суспільного вибору.

Одним з принципів реалізації Закону України «Про загальну середню освіту», «Державної Національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), Державної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті є гуманізація освіти, що полягає у творенні людини як найвищої соціальної цінності.

Нікому іншому, як нам, учителям, виконувати замовлення суспільства.

Я глибоко переконана, що від першого вчителя у великій мірі залежить становлення особистості, виявлення і розвиток кращих рис дитячої індивідуальності.

Спробую розкрити шляхи реалізації моєї педагогічної ідеї.

Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На моїх очах відбувається справжнє диво: з невмілого, не впевненого у собі малюка виростає особистість, яка мислить, багато знає, вміє, оцінює себе й інших людей.

У зв’язку з цим, у процесі своєї педагогічної діяльності завжди пам’ятаю: молодший школяр – уже соціалізована істота, він має свій індивідуальний досвід – суперечливий, схематичний, елементарний. Проте, свій власний. Його не можна ігнорувати, закреслити або переробити, а лише збагатити, розширити, поглибити, гармонізувати.

Для мене клас на уроці – це симфонічний оркестр, в якому кожна дитина – це той інструмент, без якого оркестр не звучатиме злагоджено і гарно. Мені у ньому відводиться роль диригента.

Тому під час планування навчального процесу, намагаюсь організувати його так:

  •  щоб «бачити зону найближчого розвитку кожної дитини»;
  •  щоб особистість розвивалась в якісній зміні її діяльності;
  •  щоб були задіяні у навчальному процесі інтелектуальна активність та пізнавальні інтереси кожного учня.

Тому, під час організації своєї роботи з класом, завжди памятаю: що людина, хоч і маленька за віком, виявляє себе різнопланово. Вона заявляє про себе: «Поважайте моє Я. Рахуйтеся зі мною як з Індивідом. Суб’єктом. Особистістю. Індивідуальністю».

Співробітництво в процесі роботи формує в учнів уміння приймати точку зору іншого, узгоджувати свої думки з думками партнерів, тобто привчає підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі.

Особливу увагу звертаю на форму спілкування на уроці. Я впевнена, що в сучасній школі формування творчої особистості можливе в діалозі, суперечці, зіткненні різних думок на уроці.

Взагалі побудова навчання як цілісного творчого процесу робить процес навчання ненавязливим, майже непомітним.

Освіта стає переважно самоосвітою, виховання – самовихованням, розвиток – саморозвитком.

Відбувається вільний пошук себе, процес самопізнання і самовизначення, що і є першими кроками до життєвого успіху.

Досліджуючи дану проблему, я прийшла до висновку, що пріоритетними аспектами розвитку автентичної особистості в початковій школі є:

  1.  створення умов для здобуття навичок практичного життя, безпечної, продуктивної діяльності;
  2.  навчання самоспостереженню, самоаналізу, самооцінки, вміння порівнювати реальне Я з ідеальним Я;
  3.  вправляння в умінні ініціювати, налагоджувати і підтримувати контакти, поводитись совісно й чесно.

Саме такі підходи дають до розвитку особистості, дають мені можливість навчити дитину жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, крокувати в ньому без батьківської опіки, а це сприяє розвитку схильності до винахідливості, а потім і до перетворення соціального середовища.

Памятайте слова Гельвеція, що: «Люди не народжуються, а стають тим, хто вони є».

Сьогодні у світі існують дві найбільш явні альтернативні цілі – «ринкова особистість» і «автентична».

«Ринкова особистість» поводиться подібно до товару, виступає як елемент виробничих сил.

І «автентична особистість», яка розуміє своє місце в житті, розвинена духовно, фізично, має бажання працювати не тільки на задоволення власних матеріальних потреб, але й для розвитку держави.

Це особистість, якій притаманні добро, чесність, краса, любов, працелюбність, вірність.

Добре вчити дитину, яка тягнеться до нас, як соняшник до сонця. Щоб не перервати цей ланцюжок довіри, ми, вчителі, повинні утверджувати у своїх взаєминах з учнями людську гідність кожної дитини.

Я вважаю, що логічним підсумком до моїх педагогічних роздумів є поетичні рядки Любові Забашти «Моди»:

                                       Я б дуже хотіла,

Щоб стали навік панівними моди в житті:

Моди на світлі душі,

На прямоту, на сердечність,

На людяність, на гуманність.

На серце, повне щедрот...

А ще, скажімо, мода

На щиру людську бентежність,

На вічний дух непокори

До скритих лакуз і підлот.


1. Дать
добра у серце мушу,

Щоб зігріло людям душу.

Що я маю дать дитині,

Щоби виховать в людині

Особистість симпатичну,

Особистість автентичну?

2. Дать краси, що світ врятує,

Спрагу творчості вгамує.

4. Дати щедрості такої,

Щоб лилась вона рікою.

Щедрості  візьми доволі,

бо вона – сестра любові.

5. А любов – то дивна сила,

Гарна, як Вкраїна мила.

Той, хто рідну землю любить,

Дар любові не загубить.

3. Працелюбна в тебе вдача:

Ти, дитино, не ледача.

Будеш добре працювати,

Тебе долі не зламати.

6. А іще, дитино, мила,

Памятай, що ти – Людина.

Тож до справи, не барися,

Змалку людяності вчися.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85207. Этапы развития первобытного общества. Первобытное общество и начало расселения славян на территории Беларуси 33.43 KB
  В соответствии с исторической периодизацией история первобытного общества прошла следующие стадии становления и развития: 1.) первобытное человеческое стало, или праобщина; 2.) ранняя родовая община; 3.) поздняя родовая община; 4.) разложение первобытного общества и начало образования классов.
85208. Социально-экономическое развитие белорусских земель в раннем средневековье (VI - IX в.) 28.39 KB
  Распад родовой общины образование соседской общины. К трехпольной системе земледелия включающей посев яровых озимых и отдыхающий под паром клин привел к выделению крестьянских семей ведущих самостоятельное хозяйство в рамках соседской общины.
85209. Становление раннефеодальных государственных образований восточных славян. Полоцкое и Туровское княжества. Феодальная раздробленность (IX - первая половина XIII в.) 34.44 KB
  ПОЛОЦКОЕ КНЯЖЕСТВО среднее течение Западной Двины вся современная центральная и северная Беларусь. Во время правления Всеслава Полоцкое княжество достигло наибольшего могущества: за Полоцком закрепилось Нижнее Подвинье был построен Софийский собор основан Минск расширены восточные границы княжества. После смерти Всеслава Полоцкое княжество было разделено между тремя его сыновьями наиболее мощным стало Минское княжество где правил Глеб. ТУРОВСКОЕ КНЯЖЕСТВО юг Беларуси бассейн Припяти Туров 980г.
85210. Духовная жизнь и культура белорусских земель в IX - первой половине XIII в. Концепции происхождения белорусского этноса 32.19 KB
  Итоги распространения христианства: развитие культуры восточных славян распространение письменности летописание; начало каменному зодчеству; развитие ремесла и торговли с другими странами; создание художественных ценностей. Особенности распространения христианства на Бел: переплетение христианства с языческими обрядами – двухверье; православная церковь приспосабливала языческие верования к своим обрядам и праздникам. с принятием христианства начинается возведение монументальных культовых строений – в середине 11 в.
85211. Предпосылки формирования ВКЛ, его территориальный рост 34 KB
  Развитие с/х-ого производства, ремесла, торговли; рост городов и их значение как ремесленно-торговых центров; Углубление социальных противоречий между сословиями, социальное дифференциация в обществе; Необходимость борьбы с внешней угрозой (со стороны монголо-татар и крестоносцев, галицко-волынских и польских князей).
85212. Социально-экономическое развитие белорусских земель в период ВКЛ 32.38 KB
  Категории крестьян в зависимости от повинности: тяглые панщина осадники чинш огородники бывшие слуги слуги занимали привилегированное положение и выполняли разные специальные работы. По степени зависимости крестьяне делились на похожих имели право уйти от феодала и непохожих челядь невольная домашние рабы которые не имели земельных наделов. Юридически закрепощение крестьян в 5 документах: 1447г Привилей Казимира феодалы получают право на суд над крестьянами 1529г. – Статут ВКЛ вводится 10тилетний срок поиска...
85213. Эволюция сословной структуры и политического устройства ВКЛ: от единовластия к сословно-представительской монархии 30.83 KB
  В начальный период ВКЛ состояло из удельных княжеств а также областей находящихся в федеративных отношениях с центральной властью Полоцкая Витебская Смоленская Жемайтская земли и из территорий собственно Литвы с частью белорусских земель. территория ВКЛ разделяется на Трокское и Виленское воеводства. В ВКЛ входило 6 воеводств: Виленское Трокское Киевское Полоцкое Витебское Смоленское и с XVI в.
85214. Особенности духовной жизни белорусских земель в период ВКЛ 23.35 KB
  После вхождения белорусских земель в состав ВКЛ православие стало господствующей верой до Кревского соглашения 1385г. между ВКЛ и Польшей браком великого князи литовского Ягайло с Ядвигой в резте которой Ягайло стал польским королем и принял католичество православная церковь в ВКЛ начала терять свои позиции. Такой шаг был сделан потому что абсолютное большинство восточнославянского населения в ВКЛ составляли православные белорусы украинцы русские.
85215. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ: СОЦИАЛЬНО-КУЛЬТУРНЫЙ СЕРВИС И ТУРИЗМ 228.5 KB
  Учебным планом и программой подготовки студентов предусмотрена многосторонняя теоретическая и практическая подготовка специалиста к его будущей профессиональной производственной и научно-исследовательской деятельности.