52288

Барви літа на картинах відомих українських художників

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сяйвом сонця все залито В нас гостює справжнє літо О. Сяйвом сонця все залито В нас гостює справжнє літо Кольорове та яскраве Запашне смішне цікаве О. Роговенко ІІ читецьЛіто літо золоте Випиває роси Та з пшениченьки плете Україні...

Украинкский

2014-02-13

180.5 KB

4 чел.

Конспект виховного заходу (4 клас)

Тема. Барви літа на картинах відомих українських художників

Мета: вчити школярів бачити красу рідної природи, формувати  вміння описувати картини; розвивати творчу уяву, звязне мовлення, критичне мислення, емоційні почуття; виховувати любов та бережливе ставлення до рідної природи.

Обладнання: компютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, музичне оформлення.

Епіграф.                Сяйвом сонця все залито,
                                     В нас гостює справжнє літо!

                                                                         О. Роговенко

Хід заняття

І. Емоційне налаштування на заняття

Учитель. Сьогодні ми розпочнемо нашу зустріч з поетичної хвилинки. Сядьте всі зручніше, можете закрити очі; уявляйте те, про що йтиметься у віршах.

Поетична хвилинка (на фоні ліричної музики)

І читець
У відчинене віконце
Зазирнуло зранку сонце
І лоскоче ніжно носик,
І маленькі ніжки босі.

Сяйвом сонця все залито,
В нас гостює справжнє літо
!
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!

                            О. Роговенко

ІІ читець
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
                         А. Загрудний

ІІІ читець
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів:
В лісі
ягід та грибів;

У садках смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
                             
Т.  Корольова

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Так, літо – найулюбленіша пора року всіх дітей. Підніміть, будь ласка, руку, хто любить літо.  

Метод мікрофону

А хто хоче розповісти, за що саме він любить літо? (Відповіді дітей).

ІІІ. Мотивація діяльності

Учитель. 

Літо – квіти, літо – вітер,
Літо – річка, сонце, ліс!
От якби-то красне літо
Рік для нас не раз приніс!
                              Н. Замрія

Дійсно, дуже хочеться, щоб літо радувало нас своєю щедрою красою не раз на рік, а багато разів. Проте природу обдурити не можна. Літо наступить тоді, коли йому прийде час за календарем – першого червня. Та все ж є спосіб нам завітати сьогодні в гості до літа. Хто здогадався, як це можна зробити? (Припущення школярів).

 Учитель. Так, радісний настрій нам подарують літні пейзажі, зображені на картинах відомих українських художників. Тож я вас запрошую на екскурсію до картинної галереї «Барви літа». А супроводжуватимуть нас юні екскурсоводи.

ІV. Екскурсія до картинної галереї «Барви літа»

Демонстрація мультимедійної презентації  

 І «екскурсовод»

Ми вітаємо вас у картинній галереї «Барви літа».

До вашої уваги картини Катерини Білокур. Ім’я цієї художниці відоме кожному освіченому українцеві. Її картини насичені світлом і сонцем, грають життєрадісними фарбами, вони ніби увібрали в себе всю красу літа.

 На більшості картин Катерини Білокур зображені квіти – прекрасні і витончені «очі землі».

ІІ екскурсовод. Погляньте на картину «Польові квіти». Давайте разом поринемо у це квіткове море. Яких тільки квітів тут немає!

Ось ромашки з волошками ніжно визирають із квіткової піни у центрі картини. Наш погляд перебігає від квітки до квітки: чарівні сокирки, розкішний жовтий коров’як, квіточки шавлії, привітні братки, веселі грицики, золотавий льонок, в’юнки, козельці, зозулинець. Скільки квіточок дивляться на нас із картини! Квіти разом і кожна окремо ніби дихають і сміються.

І екскурсовод. Катерина Білокур намалювала квіти навіть на тих картинах, на яких зобразила людей. Ось як, наприклад, на цій картині, на якій художниця намалювала своїх племінниць.

Учитель. А наступну картину я пропоную описати вам, відвідувачам картинної галереї. Подивіться уважно на картину. Чим вона, на вашу думку, приваблює тих, хто її споглядає? (Відповіді школярів)

ІІ екскурсовод. Ми продовжуємо нашу екскурсію картинною галереєю. Автор наступних літніх пейзажів молода українська художниця Ірина Волкова. Вона продовжила традицію Катерини Білокур. Найчастіше талановита художниця зображує на своїх полотнах квіти.

Її світлі і надзвичайно позитивні картини милують око, наповнюють душу  світлом, радістю і любов’ю до рідної природи.  

Учитель. Розгляньте наступні три картини Ірини Волкової. Скажіть, який символ ви запропонували б до її картин. (Маки)

Справді, на багатьох картинах художниця зображує маки. А ось цю картину Ірина Волкова так і назвала «Макове поле».

І екскурсовод. На передньому плані картини художниця з великою майстерністю і любов’ю вималювала кожну квіточку. Далі маки зливаються у яскраві розмиті червоні плями, які у поєднанні з білими та насичено зеленими кольорами створюють радісний літній настрій. На задньому плані зображені поодинокі дерева на тлі ніжно голубого неба з білими хмаринками. Загальний настрій картини світлий радісний сонячний.

Учитель. Пропоную вам уважно розглянути три останні картини в нашій галереї. Їхній автор – сучасний відомий український художник Олександр Масик. Ваше завдання- помітити щось спільне на цих картинах.

Учні розглядають картини. Вони називають спільне: на своїх картинах художник зобразив водойми – річку і море, біля них людей і тварин.

  •  А як ви гадаєте, що почувають ті, хто знаходиться біля водойми у спекотний день?
  •  А хто хоче поділитися власними враженнями від відпочинку у літній день біля водойми? (Розповіді дітей) 

V. Робота з картиною «На відпочинку»

1. Виокремлення об'єктів, зображених на картині

Учитель. Ваша рука може швидко й легко перетворитися на підзорну трубу. Її треба тільки скласти так, щоб утворилася труба. А тепер давайте спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки один якийсь предмет (великий чи маленький) на картині. (Учні в імпровізовану підзорну трубу розглядають картину та по черзі називають на ній один предмет: річка, кладка, чоловік, жінка і двоє дітей на кладці, сім’я на березі, хлопчик на передньому плані, дерева на задньому плані, небо тощо)

 2. Встановлення  різного  рівня  залежностей  між об'єктами

Учитель. Ви побачили на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвали її. Проте ніщо не існує саме по собі. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені на картині, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного. (Учні можуть назвати хлопчика на передньому плані і людей на кладці. Це, можливо, одна сім’я).

3. Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами

Учитель. Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні речі.

Першому ряду я даю уявні навушники, через які можна почути всі звуки на картині. Другому ряду я даю спеціальні рукавички, які дозволять доторкнутися до будь-яких предметів, зображених на картині. А третій ряд отримує від мене спеціальний пристрій на ніс, який дозволить відчути всі запахи.

Тепер об’єднайтеся в пари, одягніть уявні пристрої і спробуйте почути всі звуки, відчути запахи, доторкнутися до всіх речей на картині.  Обговоріть свої відчуття у парах і будьте готові про них розповісти. 

Учні розповідають, що вони відчули. Наприклад, чарівні навушники допомогли учням почути спів пташок, дзижчання бджіл, плескіт хвиль, розмови людей, шелест вітру у гілках дерев тощо. Спеціальні рукавички дозволили відчути приємну прохолоду води, теплу і м’яку траву, гарячу поверхню кладки, спітніле чоло хлопчика. Чарівний пристрій на ніс дозволив відчути пахощі трав, запах води, риби тощо.

4. Складання творчих розповідей за картиною

1 група «Художники»

Завдання

Домалюйте словесно, що знаходиться справа і зліва за рамками картини.

2 група «Друзі»

Завдання.

Уявіть, що ви друг (подруга) хлопчика, який зображений на картині. Ви потрапили на картину. Про що ви розмовлятимете з другом? Складіть та розіграйте уявний діалог.

3 група «Екстрасенси»

Завдання

За портретним зображенням складіть невеличку розповідь про хлопчика, зображеного на картині. Розкажіть про його сім’ю, друзів, заняття, почуття.

4 група «Письменники»

Складіть маленьке оповідання «Відпочинок на річці»

5 група «Екологи»

Складіть декілька порад відпочиваючим «Бережіть природу!»

Групи презентують свою роботу  

VІ. Рефлексія

Учитель.
За крутими берегами
Пахне сіно полинами,
На ромашці бджілка спить,
З неба капає блакить.

Явори лоскоче вітер,
Розплітає вербам віти,
Літо шепче до води:
- Я прийду іще сюди.
( Л. Новикова)

Дорогі діти, літо обов’язково прийде до нас. Але як чудово, що сьогодні, серед зими, ми побували в гостях у літа.

«Метод мікрофону»

Висловіть свої враження від екскурсії до картинної галереї. Що вам найбільше запам’яталося, зацікавило, вразило. 

Список використаних джерел

  1.  http://search.conduit.com/
  2.  http://images.yandex.ua/
  3.  http://yrok.at.ua/publ/
  4.  http://shkola.ucoz.ua/publ/
  5.  http://uk.wikipedia.org/wiki
  6.  http://www.nachalka.com.ua/load/shkola/

Мигуш О.М.,

вчитель початкових класів

НВК «ЗОШ І ступеня-гімназія ім.В.Т.Сенатора» м.Сміли

Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24353. Создание новой базы данных 9.79 MB
  Access хранит все таблицы базы данных, а также другие объекты в одном файле. Прежде, чем приступить к созданию таблиц базы данных, необходимо создать файл пустой базы данных.
24354. Герменевтика как методология 349.5 KB
  Дильтей правда был не первым мыслителем обратившим внимание на особый статус понимания в гуманитарных науках. Таким образом заслуга Дильтея заключается не в том что он выдвинул тезис об особом статусе понимания в историкогуманитарных науках €œнауках о духе€ а в том что он предпринял попытку систематического развития этоготезиса. Это положение послужило позднее поводом к противопоставлению €œобъяснения€ и €œпонимания€ как двух несовместимых методов познания. Термин €œгерменевтика€ употребляется также и в теоретическом смысле:...
24355. Три аспекта бытия науки: как познавательная деятельность, как социальный институт, как особая сфера культуры 83 KB
  Такая переформулировка имеет логическое оправдание: вопервых значение науки как элемента культуры в современных условиях выросло настолько что требует специального рассмотрения см вопрос 7 вовторых научные знания являются наиважнейшей компонентой культуры и одновременно присутствуют в двух других составляющих науки поэтому без обсуждения вопроса о сущности и роли научных знаний в жизни общества не обойтись. Знакомство с деятельной стороной науки позволяет понять не только что происходило и почему происходило но и как происходило то...
24356. Позитивисткая традиция в философии науки. О.Конт как основоположник позитивизма 41.5 KB
  Это значит что: философское знание должно быть абсолютно точным и достоверным; для его достижения философия должна использовать научный метод при познании и опираться на достижения других наук; основной путь для получения научного знания в философии эмпирическое наблюдение; философия должна исследовать лишь факты а не их причины внутреннюю сущность окружающего мира и другие далекие от науки проблемы; философия должна освободиться от ценностного подхода и от оценочного характера при исследовании; философия не должна стремиться...
24357. Неопозитивизм (логический позитивизм – Карнап, Шлик, Рейхенбах и др.). Принципы верификации, физикализма и конвенционализма 56 KB
  22 Предмет философии науки в неопозитивизме Р.Рассел Наиболее последовательную системную роль философия науки впервые приобрела в работах неопозитивистов Р. Неопозитивисты стремились создать философию науки как строгую науку которая позволила бы найти в конгломерате человеческих убеждений мнений те безусловно истинные элементы которые могли бы служить надежным базисом познания и деятельности. Философия науки по их мнению должна базироваться на строгих методологических установках основу которых составляет методология современного...
24358. Постпозитивизм. Характеристика взглядов К.Поппера (принцип фальсификации); И.Лакатоса (роль научной программы); Т.Кун (парадигма и революции в науке); Г.Фейерабенд (принцип пролиферации); М.Полани (2 типа знаний, личное знание) 130 KB
  Понимание предмета философии науки в критическом рационализме К. С точки зрения критического рационализма предметом философии науки является изучение не высказываний а наука как целостная динамичная развивающая система. А это значит что философия не только оказывает стимулирующее негативное или позитивное воздействие на науку но философские положения органически входят в тело науки.Поппер исходил из предпосылки что законы науки не выражаются аналитическими суждениями и в то же время не сводимы к наблюдениям.
24359. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 54.5 KB
  60 Движущие силы развития научного познания: интернализм и экстернализм а Интернализм Что является движущими силами развития научного знания При ответе на этот вопрос исследователь сталкивается с двойственным характером существования и движения научного знания. Они развиваются по внутренней логике: вытекают одна из другой обосновывают друг друга и образуют единую систему знания. С другой стороны исследователь не может не учитывать того обстоятельства что производит эти знания конкретный субъект ученый научное сообщество и что их...
24360. Предмет философии науки: общие закономерности научного познания в его историческом развитии и изменяющемся социокультурном контексте 54.5 KB
  Функции науки культурная технологическая наука как фактор соц регуляции проективно – конструктивная экологическая Научное познание – процесс получения объективного истинного знания направленного на отражение закономерности действительности. 9 Предмет и структура философии науки Специфика предмета науки определяется в ходе исследовательской деятельности. Поэтому представление о предмете философии науки в истории развития этой отрасли знания существенно меняется.
24361. Наука и культура. Традиционалистический и техногенный тип цивилизации. Ценность научной рациональности 53.5 KB
  Тема соотношения науки и культуры обширна здесь много деталей но общий механизм их взаимодействия таков: наука выявляя законы изменения природных и социальных процессов становится необходимым условием их управления воздействует на потребности общества помогает человечеству в выборе жизненных стратегий поиске путей культурного развития. Надежность влияния культуры на науку подчеркивает хотя бы тот факт что не всякая культура способна продуцировать науку: многие культуры в истории человечества в частности культура майя обходились без...