52288

Барви літа на картинах відомих українських художників

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Сяйвом сонця все залито В нас гостює справжнє літо О. Сяйвом сонця все залито В нас гостює справжнє літо Кольорове та яскраве Запашне смішне цікаве О. Роговенко ІІ читецьЛіто літо золоте Випиває роси Та з пшениченьки плете Україні...

Украинкский

2014-02-13

180.5 KB

4 чел.

Конспект виховного заходу (4 клас)

Тема. Барви літа на картинах відомих українських художників

Мета: вчити школярів бачити красу рідної природи, формувати  вміння описувати картини; розвивати творчу уяву, звязне мовлення, критичне мислення, емоційні почуття; виховувати любов та бережливе ставлення до рідної природи.

Обладнання: компютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація, музичне оформлення.

Епіграф.                Сяйвом сонця все залито,
                                     В нас гостює справжнє літо!

                                                                         О. Роговенко

Хід заняття

І. Емоційне налаштування на заняття

Учитель. Сьогодні ми розпочнемо нашу зустріч з поетичної хвилинки. Сядьте всі зручніше, можете закрити очі; уявляйте те, про що йтиметься у віршах.

Поетична хвилинка (на фоні ліричної музики)

І читець
У відчинене віконце
Зазирнуло зранку сонце
І лоскоче ніжно носик,
І маленькі ніжки босі.

Сяйвом сонця все залито,
В нас гостює справжнє літо
!
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!

                            О. Роговенко

ІІ читець
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
                         А. Загрудний

ІІІ читець
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів:
В лісі
ягід та грибів;

У садках смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
                             
Т.  Корольова

ІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Так, літо – найулюбленіша пора року всіх дітей. Підніміть, будь ласка, руку, хто любить літо.  

Метод мікрофону

А хто хоче розповісти, за що саме він любить літо? (Відповіді дітей).

ІІІ. Мотивація діяльності

Учитель. 

Літо – квіти, літо – вітер,
Літо – річка, сонце, ліс!
От якби-то красне літо
Рік для нас не раз приніс!
                              Н. Замрія

Дійсно, дуже хочеться, щоб літо радувало нас своєю щедрою красою не раз на рік, а багато разів. Проте природу обдурити не можна. Літо наступить тоді, коли йому прийде час за календарем – першого червня. Та все ж є спосіб нам завітати сьогодні в гості до літа. Хто здогадався, як це можна зробити? (Припущення школярів).

 Учитель. Так, радісний настрій нам подарують літні пейзажі, зображені на картинах відомих українських художників. Тож я вас запрошую на екскурсію до картинної галереї «Барви літа». А супроводжуватимуть нас юні екскурсоводи.

ІV. Екскурсія до картинної галереї «Барви літа»

Демонстрація мультимедійної презентації  

 І «екскурсовод»

Ми вітаємо вас у картинній галереї «Барви літа».

До вашої уваги картини Катерини Білокур. Ім’я цієї художниці відоме кожному освіченому українцеві. Її картини насичені світлом і сонцем, грають життєрадісними фарбами, вони ніби увібрали в себе всю красу літа.

 На більшості картин Катерини Білокур зображені квіти – прекрасні і витончені «очі землі».

ІІ екскурсовод. Погляньте на картину «Польові квіти». Давайте разом поринемо у це квіткове море. Яких тільки квітів тут немає!

Ось ромашки з волошками ніжно визирають із квіткової піни у центрі картини. Наш погляд перебігає від квітки до квітки: чарівні сокирки, розкішний жовтий коров’як, квіточки шавлії, привітні братки, веселі грицики, золотавий льонок, в’юнки, козельці, зозулинець. Скільки квіточок дивляться на нас із картини! Квіти разом і кожна окремо ніби дихають і сміються.

І екскурсовод. Катерина Білокур намалювала квіти навіть на тих картинах, на яких зобразила людей. Ось як, наприклад, на цій картині, на якій художниця намалювала своїх племінниць.

Учитель. А наступну картину я пропоную описати вам, відвідувачам картинної галереї. Подивіться уважно на картину. Чим вона, на вашу думку, приваблює тих, хто її споглядає? (Відповіді школярів)

ІІ екскурсовод. Ми продовжуємо нашу екскурсію картинною галереєю. Автор наступних літніх пейзажів молода українська художниця Ірина Волкова. Вона продовжила традицію Катерини Білокур. Найчастіше талановита художниця зображує на своїх полотнах квіти.

Її світлі і надзвичайно позитивні картини милують око, наповнюють душу  світлом, радістю і любов’ю до рідної природи.  

Учитель. Розгляньте наступні три картини Ірини Волкової. Скажіть, який символ ви запропонували б до її картин. (Маки)

Справді, на багатьох картинах художниця зображує маки. А ось цю картину Ірина Волкова так і назвала «Макове поле».

І екскурсовод. На передньому плані картини художниця з великою майстерністю і любов’ю вималювала кожну квіточку. Далі маки зливаються у яскраві розмиті червоні плями, які у поєднанні з білими та насичено зеленими кольорами створюють радісний літній настрій. На задньому плані зображені поодинокі дерева на тлі ніжно голубого неба з білими хмаринками. Загальний настрій картини світлий радісний сонячний.

Учитель. Пропоную вам уважно розглянути три останні картини в нашій галереї. Їхній автор – сучасний відомий український художник Олександр Масик. Ваше завдання- помітити щось спільне на цих картинах.

Учні розглядають картини. Вони називають спільне: на своїх картинах художник зобразив водойми – річку і море, біля них людей і тварин.

  •  А як ви гадаєте, що почувають ті, хто знаходиться біля водойми у спекотний день?
  •  А хто хоче поділитися власними враженнями від відпочинку у літній день біля водойми? (Розповіді дітей) 

V. Робота з картиною «На відпочинку»

1. Виокремлення об'єктів, зображених на картині

Учитель. Ваша рука може швидко й легко перетворитися на підзорну трубу. Її треба тільки скласти так, щоб утворилася труба. А тепер давайте спробуємо побачити крізь неї та назвати тільки один якийсь предмет (великий чи маленький) на картині. (Учні в імпровізовану підзорну трубу розглядають картину та по черзі називають на ній один предмет: річка, кладка, чоловік, жінка і двоє дітей на кладці, сім’я на березі, хлопчик на передньому плані, дерева на задньому плані, небо тощо)

 2. Встановлення  різного  рівня  залежностей  між об'єктами

Учитель. Ви побачили на картині найдрібнішу, найнепомітнішу річ та назвали її. Проте ніщо не існує саме по собі. Спробуйте поєднати два будь-які предмети, зображені на картині, визначити зв'язок між ними, встановити, чому вони важливі один для одного. (Учні можуть назвати хлопчика на передньому плані і людей на кладці. Це, можливо, одна сім’я).

3. Уявлення об'єктів через сприймання їх різними аналізаторами

Учитель. Уявіть, що наша картина незвичайна, і до неї додаються спеціальні речі.

Першому ряду я даю уявні навушники, через які можна почути всі звуки на картині. Другому ряду я даю спеціальні рукавички, які дозволять доторкнутися до будь-яких предметів, зображених на картині. А третій ряд отримує від мене спеціальний пристрій на ніс, який дозволить відчути всі запахи.

Тепер об’єднайтеся в пари, одягніть уявні пристрої і спробуйте почути всі звуки, відчути запахи, доторкнутися до всіх речей на картині.  Обговоріть свої відчуття у парах і будьте готові про них розповісти. 

Учні розповідають, що вони відчули. Наприклад, чарівні навушники допомогли учням почути спів пташок, дзижчання бджіл, плескіт хвиль, розмови людей, шелест вітру у гілках дерев тощо. Спеціальні рукавички дозволили відчути приємну прохолоду води, теплу і м’яку траву, гарячу поверхню кладки, спітніле чоло хлопчика. Чарівний пристрій на ніс дозволив відчути пахощі трав, запах води, риби тощо.

4. Складання творчих розповідей за картиною

1 група «Художники»

Завдання

Домалюйте словесно, що знаходиться справа і зліва за рамками картини.

2 група «Друзі»

Завдання.

Уявіть, що ви друг (подруга) хлопчика, який зображений на картині. Ви потрапили на картину. Про що ви розмовлятимете з другом? Складіть та розіграйте уявний діалог.

3 група «Екстрасенси»

Завдання

За портретним зображенням складіть невеличку розповідь про хлопчика, зображеного на картині. Розкажіть про його сім’ю, друзів, заняття, почуття.

4 група «Письменники»

Складіть маленьке оповідання «Відпочинок на річці»

5 група «Екологи»

Складіть декілька порад відпочиваючим «Бережіть природу!»

Групи презентують свою роботу  

VІ. Рефлексія

Учитель.
За крутими берегами
Пахне сіно полинами,
На ромашці бджілка спить,
З неба капає блакить.

Явори лоскоче вітер,
Розплітає вербам віти,
Літо шепче до води:
- Я прийду іще сюди.
( Л. Новикова)

Дорогі діти, літо обов’язково прийде до нас. Але як чудово, що сьогодні, серед зими, ми побували в гостях у літа.

«Метод мікрофону»

Висловіть свої враження від екскурсії до картинної галереї. Що вам найбільше запам’яталося, зацікавило, вразило. 

Список використаних джерел

  1.  http://search.conduit.com/
  2.  http://images.yandex.ua/
  3.  http://yrok.at.ua/publ/
  4.  http://shkola.ucoz.ua/publ/
  5.  http://uk.wikipedia.org/wiki
  6.  http://www.nachalka.com.ua/load/shkola/

Мигуш О.М.,

вчитель початкових класів

НВК «ЗОШ І ступеня-гімназія ім.В.Т.Сенатора» м.Сміли

Черкаської області


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28770. Воцарение в России Романовых. Развитие страны в XVII в. Особенности сословно-представительной монархии в России 24.43 KB
  Воцарение в России Романовых. Особенности сословнопредставительной монархии в России. Кроме того наладились дипломатические и торговые связи России с Западом. Этому способствовало то что сельское население России делилось на две категории: владельческих и черносошных крестьян.
28771. История в системе социально-гуманитарных наук. Предмет, принципы изучения и значение истории 24.23 KB
  История действительность в её развитии движении наука о развитии общества и природы прошлое сохраняющееся в памяти человечества. Однако не менее правдивым считается высказывание Гегеля что история никогда и никого ничему не учит это наглядно видно на практике. В системе социальногуманитарных дисциплин история может играть роль всеобщей базы которая постепенно накапливается.
28772. Сущность, формы, функции исторического знания. Методы и источники изучения истории 30.4 KB
  Методы и источники изучения истории. Содержанием истории вообще служит исторический процесс который раскрывается в явлениях человеческой жизни сведения о которых сохранились в исторических источниках. По традиции отцом истории считается Геродот 5 в. Объектом изучения для истории является вся совокупность фактов характеризующих жизнь общества как в прошлом так и в настоящем.
28773. Становление и развитие историографии как научной дисциплины. Этапы развития исторической науки 26.68 KB
  Составные части данного понятия очевидны: история и графия – написание истории. Когдато под историографией понималось само описание истории исторического процесса.Источники по отечественной истории письменные вещественные аудиовизуальные научнотехнические изобразительные. Всякая же мысль и всякий поступок не оставивший прямого или косвенного следа или видимый след исчез навсегда потерян для истории как если бы он никогда не существовал.
28774. Россия в мировом человеческом сообществе. Факторы самобытности русской истории 54.17 KB
  Такая функция России в механизмах социальноглобального развития человечества обусловлена особенностями Евразии как единственного места где на единой территории происходит соединение Запада и Востока. Необходимость военного могущества России ее евразийская масштабность сложившиеся духовнокультурные основания русского народа как основного скрепа российского суперэтноса уникальный опыт взаимодействия более 100 народов и национальностей обусловлены исторически определяют Россию как уникальную евразийскую цивилизацию общинного типа с...
28775. Специфика цивилизаций Древнего Востока и Античности 38.1 KB
  В восточной цивилизации не существует гарантий личных прав человека. Эссе Специфика цивилизации государства общества культуры Древнего востока и Античности Понятие цивилизации является очень широким. Специалисты выделяют три глобальных типа: традиционные цивилизации; индустриальная цивилизация; постиндустриальная информационная цивилизация. Цивилизации Востока развиваются циклически проходят фазы становления и упрочения единого государства его упадка а затем наступает катастрофа связанная с распадом государства.
28776. Место Средневековья во всемирно-историческом процессе 28.35 KB
  Место Средневековья во всемирноисторическом процессе. Как видно в оценке средневековья присутствуют крайности. Поразному определяются и временные рамки Средневековья. К тому же внутри тысячелетнего периода Средневековья принято выделять три этапа: Раннее Средневековье – Vв.
28777. Формирование древнерусской государственности. Принятие христианства и его влияние на дальнейшее развитие страны 111.82 KB
  Это тем более очевидно что классовые общества и государства в Скандинавии сложились позже чем на Руси и серьезно повлиять на формирование НовгородскоКиевской Руси варяги не могли.Роль варяжского элемента в ранних государственных структурах Древней Руси 4. И пошли за море к варягам к руси. Сказали Руси чудь славяне кривичи и весь: Земля велика и обильна а порядка в ней нет.
28778. Эволюция древнерусской государственности в XI-XII вв. Международные связи древнерусских земель 25.18 KB
  Международные связи древнерусских земель. Ее причинами были: раздел территории на уделы между наследниками различных ветвей Дома Рюриковичей происходил в результате действовавшего принципа по старшинству к старшему в роду; постоянные княжеские усобицы в основе которых часто лежали политические амбиции тех или иных конкретных лиц не согласных с лествичным правом; рост крупного землевладения укреплявший чувство уверенности в своих силах у крупных владетелей обладавших значительными материальными ресурсами; натуральный характер...