52326

ВИКОРИСТАННЯ НАРОДОЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Реферат

Педагогика и дидактика

Вивчаючи рослини з класу однодольні можна використати досить таки різноманітний народознавчий матеріал: легенди звичаї і обряди загадки прислівя та приказки про агротехніку вирощування злакових: казав ячмінь: Кидай мене в болото то я буду як золото посієш кукурудзу впору матимеш зерна гору; жито говорить: Сій мене в золу аби в пору овес каже: Топчи мене в грязь я буду як князь ; сій овес у кожусі а жито в брилі; сій просо густо у дітей не буде пусто. За таку вдачу барвінок став символом мужності символом справжнього козака:...

Украинкский

2014-02-15

343 KB

10 чел.

Районний ярмарок педагогічних технологій

«ТВОРЧІ СХОДИНКИ ОСВІТЯН ПОЛТАВЩИНИ»

ВИКОРИСТАННЯ

 НАРОДОЗНАВЧОГО  МАТЕРІАЛУ  

НА  УРОКАХ  БІОЛОГІЇ

                 

Автор:

Баранюк  Богдана  Миколаївна,

вчитель вищої категорії,

«Старший учитель»

Червонозаводської загальноосвітньої

школи  І – ІІІ ступенів № 1

Лохвицької районної ради

Полтавської області

                                     

                                                                                  

        

2010

Біологія вивчає різноманітність живих істот, їх будову, особливості життєдіяльності, розмноження, поширення, походження, класифікує їх.

Це багатогранна наука. До її складу входять такі галузі знань, як генетика, цитологія, фізіологія, анатомія, морфологія, систематика, зоологія, ботаніка та ряд інших.

Народна ботаніка і зоологія оповиті яскравим поетичним і міфічним серпанком, але час спливає, а чудові легенди про різні рослини і тварини помалу забуваються народом, бо витісняються науковими даними природознавства.

За допомогою уроків народознавства, які, на жаль, на сьогодні виключені зі шкільної програми, учні мали змогу поглиблено ознайомитись із стародавніми звичаями і традиціями нашого народу. Тому на уроках біології, особливо при вивченні біології рослин і тварин, слід використовувати краплини того, що ще збереглося в людській пам'яті. Це чудовий матеріал для виховання в учнів бережного відношення до природи, обрядів наших предків.

Вивчаючи "Відділ Папоротеподібні" на уроках біології рослин розповідаю давнє повір'я, яке твердить, що папороть цвіте в глуху ніч на Івана Купала із 6 на 7 липня. Люди шукали цвіт папороті, бо вірили, що він наділений чарівною силою - допомагає знайти скарби, сховані в землі, розуміти мову тварин. Люди вірили, шукали, але так ніхто і не зумів знайти цього диво-цвіту. Чому? На це запитання учні повинні дати відповідь, обгрунтувавши її науковими даними. А ще існує така прикмета: "Листя папороті скручується перед ясною погодою, випростовується - на негоду".

На заключному уроці розділу "Розмноження, ріст та розвиток рослин" підбираю прислів'я, значення яких учні повинні пояснити. Наприклад,

"гній у поле відвезеш, більше хліба привезеш";

"вмори мілко, посій рідко, уродить дідько, а засій густо, то уродить пусто";

"глибше орати - більше хліба мати";

" з глибокої борозни високий хліб росте";

"як будеш рано орати, то не будеш бідувати";

"як посієш вчасно, то і вродить рясно";

"посій впору - будеш мати зерна гору";

"чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим засієте - собі шкоди надієте".

Вивчаючи рослини з класу однодольні можна використати досить таки різноманітний народознавчий матеріал: легенди, звичаї і обряди, загадки, прислів'я та приказки про агротехніку вирощування злакових:

казав ячмінь: "Кидай мене в болото, то я буду як золото";

посієш кукурудзу впору - матимеш зерна гору;

жито говорить: "Сій мене в золу, аби в пору!" - овес каже: "Топчи мене в грязь, я буду як князь";

сій овес у кожусі, а жито в брилі;

сій просо густо - у дітей не буде пусто.

Одвічно так велося, що життя хлібороба, його статки і добробут залежали від урожаю. Від того й увійшло в повсякденний обіг крилате "Як уродить жито, то будемо жити".

Наводжу приклад обряду збирання врожаю злакових культур. Вінцем усіх трудів були жнива. "Один жнив'яний день цілий рік годує" - казали селяни. Тому до цієї благодатної пори готувались заздалегідь, щоб увінчати її обжинковим вінком.

Тематично жнива ділилися на три узгоджені між собою частини - зажинки, власне жнива і обжнивки. Зажинки починали в "легкий" жіночий день - середу, п'ятницю чи суботу. Перший зажинок робився у такий спосіб: зжаті стебла клали навхрест і вони лежали до закінчення жнив.

Вижате за день збіжжя пов'язували у снопки. Перший сніп мав неабияке ритуальне значення; якщо в родині була дівчина, то з насіння цього снопка випікали коровай на весілля і прикрашали його колосками, а коли в цьому не було потреби, перший сніп ставили на покуть, де ми зберігався до початку осінньої сівби: з розім'ятих колосків робили перший засів.

Після завершення жнив робили обжинковий вінок із зібраних на стерні колосків. Жниварський вінець мав стояти на покуті протягом року. На кінці вижатої ниви неодмінно мала з'явитися "спасова борода" як символ закінчення жнив. Кілька незжатих стебел обв'язували червоною стрічкою і прикрашали квітками. Поміж стеблами розпушували кінчиком серпа землю і засівали її зерном із трьох колосків. Верхівку живостою надламували і біля неї залишали окраєць хліба та дрібок солі. "Борода" стояла доти, доки господарі не обсіялися озиминою.

Доречно нагадати дітям і те, що здавна серед українців побутує звичай засівати оселю на Новий рік. Годилося це робити лише житнім зерном (в рідких випадках - пшеничним). Інші злакові не використовували; це вже тепер нерідко спостерігаємо наругу над давнім обрядом, коли сусідський хлопчик може засмітити сучасне помешкання горохом, а ще гірше - будь-якою крупою, у тому числі манкою. Все це нівелює давню традицію, яку слід знати і шанувати сучасному і майбутньому поколінням.

Українці давно вважають хліб святим, Богом даним. "Хліб - усьому голова", "То не з бідою, якщо хліб з водою" - приказували наші пращури, які добре знали яку велику працю слід вкласти хліборобові, щоб мати звичайну паляницю: "Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то й калачі їстимеш".

Про хліб існує чимало повір'їв. Здавна повелося: якщо окраєць упав додолу, то його неодмінно слід підняти і, поцілувавши, покласти на стіл. Якщо так не зробити, то будуть збитки в господарстві. За великий гріх вважалося надкусити хліб і не доїсти. Крихти зі столу не змітали на долівку, а ретельно збирали і з'їдали самі або курям віддавали.

Таке бережне відношення до хліба привчало дітей з повагою ставитися до хліборобської праці. Прикро, але сучасні школярі не знають справжню ціну хлібові, хліборобській праці, тому байдуже проходять повз окраєць, що лежить на підлозі.

При вивченні теми "Значення покритонасінних рослин в природі і житті людини" слід зазначити, що з давніх часів українці плекали біля своїх осель квітки і висаджували їх завжди багато. Садили як однорічні так і багаторічні рослини, найпоширеніші серед яких були: васильки, барвінок, мальви, нагідки, чорнобривці, м'ята, кручені паничі. На жаль, дуже мало матеріалів збереглося про народну ботаніку, багато вже втрачено, але знання її допоможуть краще зрозуміти поетичну душу народу. Хочу зупинитись на деяких легендах про рослини, їх застосування.

МАЛЬВА. Висока, струнка, з ніжними рожевими квітами рослина — давній символ домашнього затишку, родинної злагоди, батьківської хати. Літа минають, а в пам'яті зривають дитячі роки, біленька хата, мальви біля тину...

Легенда про походження квітки пов'язана з турецькими набігами на Україну, як, до речі, легенди про походження й інших квітів.

Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кандиби. Під час одного із спустошливих набігів турки захопили село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, порубаний мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось удалося втекти до лісу. Вона вирішила відомстити ворогам і взяла в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окрузі. Але підлий зрадник видав її, і турки, порубавши тіло Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного шматка виросли яскраво-червоні гарні квітки, які й назвали мальвами.

ЛЮБИСТОК. Сама назва квітки говорить про зв'язок її з коханням, із щирими людськими почуттями. Любисток був колись птахою, яка літала поміж людьми й закликала їх любити одне одного, ніколи не кривити душею й говорити лише правду. Злі люди вбили пташку, а там, де вона померла, виросла пахуча рослина. Ось чому любисток дарують на весіллі, щоб молодята шанували й любили свою пару. Інколи їх ще й обсипали сухим потертим зіллям, щоб воно принесло молодим щастя. Любисток вважали приворотним зіллям, з нього дівчата готували напій і давали його хлопцям, щоб здобути в них прихильність. Це й оберіг від русалок, коли доводилось йти на річку в Зелені свята, у любистку купали породіллю й новонароджене маля.

БАРВІНОК. Не знайдеться на Україні такого села чи міста, де б не було цієї рослини. Не боїться він затінку, не страшний йому й мороз: «Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає, мороз все поглушив — його ж не займає». Неважко здогадатись, про що йдеться в цій загадці. За таку вдачу барвінок став символом мужності, символом справжнього козака:

Ой ти, козаче, зелений барвінку, Прийди до мене хоть у недільку.

Кілька поетичних легенд склав народ про походження барвінку. Розповідають, що ще в ті часи, як на Україну нападали турки й татари, парубку й дівчині вдалось втекти з розгромленого села в ліс. Але й там не врятувались: їх наздогнали вороги й убили. Ото з парубочої крові з'явився барвінок. Інша легенда запевняє, що барвінком став хлопець-чужинець, який так закохався в українку, що покинув і землю свою, але її так і не знайшов. Просить тоді він Господа: «Впусти мене туди, де вона лишилась». Милосердний Бог і впустив його квітом синім нев'янучим.

Барвінком часто квітчають вишиванки, його вплітають дівчата до віночка, бо барвінковий вінок — це символ незайманості, чесного дівування.

Із барвінком пов'язано чимало обрядових дій. Існував звичай давати ще малим дітям з'їсти по листочку барвінка із одного стебла, якщо їх батьки хочуть, щоб вони побрались дорослими. Дівчина, гуляючи з парубком, щоб не зганьбитись, йшла на могилу когось із рідних їла барвінок і промовляла:"Як цьому мрецеві ніхто нічого не вчине, так і мені". Барвінок використовувався у весільній обрядовості: ним уквітчали весільне гільце, барвінковий вінок одягали нареченій. Його вплітали в обжинковий вінок, коли закінчувались жнива. Барвінок - це ще й символ краси, відваром з нього дівчата вмивались, щоб гарними бути. Як символ безсмертності, нев'янучості барвінок висаджують на могилах померлих, вплітають у поховальні вінки.

МАТЕРИНСЬКІ СЛЬОЗИ (МАРГАРИТКИ). Рано навесні лише зійде сніг, на луках, на пагорбах, понад стежкам з'являються маленькі білі квіточки-зірочки. Це і є материнські сльози, про які складено таку легенду. Мала одна вдова трьох синів-козаків, один другого кращий. Не довелось старій матері їх поженити, бо посунула на Україну татарська орда. Попросили сини в матері благословення, осідлали коней вороних і разом з побратимами поїхали воювати. Люта січ була, та козаки не відступили й з перемогою повернулись у рідні домівки. Але мати не діждалась своїх синів, бо полягли вони в битві. Боса по білому снігу бігала вдова і тяжко голосила за ними. Де впали її сльозинки, там розквітли маленькі квіточки.

При вивченні систематики покритонасінних використовую загадки;   розгадуючи їх пригадуємо характерні ознаки цієї рослини, її належність до певного класу, родини. Клас Однодольні:

1.  Що за зуби у лушпинні,

 Повсідались на стеблині,

 А з-під низу борода

   До землі їх припина (Часник)

2.  Перші квіти проростають

   З цибулиночок малих,    

   Кожну весну зустрічають,   

   Розпізнайте, діти, їх.

   Я той сніг колю "голками"   

   - Зелененькими листками,  

   Білу квітку вивільняю,

В ноги березню схиляю (Підсніжник)

3. Ну а я за ним у квітні Голубим намистом квітну.

  Не одну вже квітку маю –

  Сім до неба підіймаю

 

(Пролісок)

4. Я гірка і завжди свіжа, Всім подобаюсь. Одначе Хто мене ножем уріже, Неодмінно сам заплаче

 

(Цибуля)

5. Жовті зуби маю, та усі ховаю.   

Довгі коси маю, та не заплітаю  

  

 (Кукурудза)

6. Що то за твір, що не чоловік,

  Не звір, а  має вуса   (Колосок)


Клас Дводольні:

І. Родина хрестоцвіті:

 

1. Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть

І до столу подають (Редиска)

2. Кругла, а не сонце,
Біла, а не борошно,

З хвостиком, а не миша        (Редька)

3. Була дитиною - не знала пелюшок,

А стара стала - сто пелюшок мала    (Капуста)

ІІ. Родина складноцвіті:

1. Синьоока ця заброда
Водить в житі хороводи.
Де вона вінки спліта -

Там рідкі ростуть жита (Волошка)

2. Сонце луг поцілувало -
Все довкола жовтим стало.
Дуже сонечко пригріло -
Жовта фарба побіліла.
Літній вітерець повіяв -

Білий килимок розвіяв (Кульбаба)

3. На городі нога стоїть,
На нозі голова висить,

Куди сонечко повернеться,

Туди голова нахилиться (Соняшник)

4. Стоять у полі сестриці,

  Білі вії, золотисті очиці (Королиця)

На протязі вивчення розділу "Царство Гриби" учням даю завдання підібрати загадки і прислів'я про його представників. Діти це роблять із великим задоволенням і ентузіазмом, а на підсумковому уроці "Шапкові гриби" проводжу конкурс знавців грибів, в якому оцінюється вміння відгадати загадку і пояснити значення прислів'їв.

  1.  Гриб сам не росте ніколи, коло нього і другий показується поволі.
  2.  Де дуби, там і гриби.
  3.  Де один грибок, там цілий війок.
  4.  Не тепер по гриби ходити, а восени, як будуть родити.
  5.  Не зігнешся до землі, то і гриба не знайдеш.

Загадки:

1. Я росту собі в ліску
Маю ніженьку одну

А ще шапку червоненьку

І горошинки біленькі (Мухомор)

  1.  Який гриб родич масла? ( Гриб названо тому, що його шапка вкрита слизовою
    маслянистою шкіркою. Тож, він маслюк від назви масло).

  1.  Крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов      (Підосиковик)

  1.  В теплий дощик народився, Парасолькою накрився, Може, б з лісу пострибав,

Якби другу ногу мав (Гриб)

  1.  Під березою живу, буру шапочку ношу (Підберезовик)

  1.  Червоні шапки, товсті ніжки, усі звуть нас... (Сироїжки)

  1.  Щоб знайти нас в ліс ідуть, Потім в кошика кладуть Шапочки коричневенькі

Називаються... (Опеньки)

8. Пройшов дощик, з'явився хлопчик

Весь біленький, під шапочкою темненький     (Дощовик)

9. Я хороший, я хороший!

І на білий гриб я схожий!

Я підступний ще й отруйний.

Тож зумій мене пізнать - на ніжці сіточка-печать.

Відломиш шапочку у мене - синіє і буріє кров моя.    (Чортів гриб)

10.У білій шапці - шампіньйон,

  По отруті - чемпіон!

  Шийка з вузьким комірцем,

  Ніжка з круглим чобітцем.    (Бліда поганка)

11.  Тихо, тихо, ши, ши, ши...  

     Доторкнутись не спіши.

     Я липучий та вонючий,   

     Шийка з вузьким комірцем,

     Ніжка з круглим чобітцем.  (Мухомор вонючий)

12. Найкрасивіший я, ошатний.

         В червоній шапці з білим комірцем,

         І дуже круглим чобітцем.  (Мухомор червоний)

13. Я опеньок, ба не справжній,  

     Відрізнить не важко –

     Шия геть без комірця,   

     Ніжка геть без чобітця,  

     Шапочка гладенька.     

                 (Опеньок хибний)

Після конкурсу підводжу підсумки, хвалю за виконання завдання, дякую за допомогу - навіть невелика перемога над собою робить дитину сильнішою.

Відчуваючи увагу до своєї особистості учні вірять у свої сили, у них формується любов до традицій і звичаїв свого народу, діти самоудосконалюються.

У курсі "Біологія тварин" нагадую учням, що наші предки в далекому минулому жили в нерозривній єдності з природою, обожнювали її і вірили, що вони походять від різних тварин, птахів. У народі існує цікава легенда про журавля, якого відьма перетворила на криницю за те, що він захистив від неї хлопчика. З того часу і стоїть, за цією легендою, журавель біля криниці і тужливо дивиться в небо. Так народ пояснює походження криниці.

Детально зупиняюся на характеристиці свят, звичаїв і обрядів, пов'язаних із поверненням птахів із теплих країв.

На 9 березня припадає свято Обертіння. Це свято пов'язане з поверненням (обертанням) до рідних країв перелітних птахів. Кожне свято в березні - Явдохи, Сорок мучеників, Олекси - так чи інакше пов'язане з вшануванням окремих птахів. Однак, найбільше обрядів припадає на 9 березня. Про цей день, коли мають повертатися до рідних країв пернаті, існує безліч цікавих легенд і переказів.

Першими, як прийнято вважати, прилітають у рідні краї жайворонки. Цих благовісників особливо шанували в Україні. Вони з'являються тоді, коли з полів ще не зійшов сніг, тобто на Обертіння. Люди спостерігали, якщо жайворонки високо в небі, то -"вони до Бога летять молотити", а коли низько - "не донесли ціпа, і він упав, а тому й птахи поприпадали додолу" - отже рік буде неврожайний.

Згодом з'являються і граки, влаштовуючи несамовиті бійки за місця гніздування. Про це мовить і дитяча загадка: "Дорога розлога, а на дубі ярмарок". Хоч ця птаха і не заслужила особливої поваги, але вважається, що граки є найнадійнішими провісниками весни. Одна з промовок каже: "Граки з весною розмовляють".

До перших весняних благовісників належать також журавлі. Побачивши веселиків (так ще в народі називали журавлів) у небі, селян рахували їх, парне число вказувало на добрий урожай.

Не менш цікавим і загадковим є птах лелека, який в Україні вважається священним. Недаремно існує легенда, в якій розповідається, як Бог за непослуг колись перетворив людину на лелеку. Тому і не дивно, що така дружба існує між людиною і лелекою, якого часто називають по-людськи "Іваном".

Наші предки вірили, що дітей у хату приносили лелеки, які виступають символом миру, щастя, добробуту, материнства, сімейного благополуччя. Цікаво, що цей птах має багато народних назв: бусол, бузько, гайстер, чорногуз, білий птах з чорною ознакою. Назву "лелека" виводять від звуконаслідування (лек - лек), яке можна почути від цієї птиці.

Побутує повір'я: якщо лелека звив гніздо на клуні чи хаті - "то він має принести господарям щастя, оскільки гніздиться лише біля добрих людей". Лелечина присутність начебто оберігає родину від лиха, а "хто руйнує кубло лелеки, у того хата згорить". На

Поділлі існував звичай - побачивши вперше чорногуза, простягували йому шмат хліба (гальвоту), й промовляли:

- Бусле, бусле, на тобі гальвоту, дай мені жита копу!

Селяни спеціально будували на дахах хрестовини, щоб у такий спосіб присусідити боголюбних птахів, котрих вважали напівсвійськими. Якщо діти вперше бачили на клуні прилітного батона, так ще називали лелеку в народі, то окликували:

Чорногузе - дядьку,

Зроби мені хатку,

І ставок, і млинок,

І вишневенький садок.

Таке бережне відношення наших предків до птахів є гарним прикладом для наслідування.

Одним з перших провісників весни вважалися й ремези (різновид синиць). Сільським мешканцям ці невеличкі і юрливі пернаті добре відомі своєю майстерністю. Їхні вичурні гнізда, що звисають на вербах понад річками та ставками, нагадують своєрідну рукавичку. В народі вірять, що ремези починають будувати свої житла саме на Обертіння, коли інші птахи тільки повертаються з вирію.

А ластівки приносять на своїх прудких крилах весняне тепло. їх вважають божими охоронцями осель. Батька застерігали дітей:

- якщо хтось візьме в руки ластівку чи її яєчко, у того обличчя вкриється ластовинням, а коди зруйнує гніздечко - з'явиться ряба віспа...

У такий спосіб люди оберігали птахів від дитячих пустощів. Діти, які бажали, аби їхнє обличчя не рябіло веснянками, побачивши ластівку 14 березня, на Явдохи, вигукували:

- Ластівко, ластівко, на тобі веснянки, дай мені білянки! - і мерщій бігли вмиватися теплою водою.

Зрештою, за птахами вгадували і погоду: "Стеляться ластівки по землі - скоро потепліє, і отже можна буде сіяти овес", "бояться землі" себто літають високо - ще холод утримається.

ВЕСНА

  1.  Птахи в'ють гнізда на сонячній стороні - на холодне літо.
  2.  Ранній приліт жайворонків та граків - на теплу весну.
  3.  Гуси сидять, поховавши голови під крило - буде похолодання.
  4.  Ластівки почали лаштувати гнізда - настало стійке тепло.
  5.  Жайворонки зранку не співають - на дощ.
  6.  Не поспівав соловейко-не сій гречки, не стрижи овечки.
  7.  Якщо горобці і ластівки гніздяться з північного боку будівлі - на жарке літо.

ЛІТО

  1.  Журавель танцює на потепління
  2.  Якщо граки пасуться в траві - невдовзі задощить.
  3.  Горобці зранку купаються у пилюці - по обіді буде дощ.
  4.  Горобці літають зграйками - на суху і ясну погоду.
  5.  Качки та гуси кричать, полощуться, пірнають і б'ють крильцями - на дощ, притихають - на грозу.

Учні самі підбирають матеріал, це сприяє розвиткові дитячої уваги і спостережливості.

Свято зустрічі птахів припадало на 22 березня - Сорок святих. У цей день господині пекли з тіста пташок - смачні кренделі з меду і віддавали їх дітям. Печиво виносили в сад і підвішували до дерев, закликаючи таким чином птахів до свого» саду, або дарували сусідам.

Виховання любові до рідного краю, до українського народу на традиціях, звичаях, обрядах наших дідів і прадідів червоною ниткою повинно проходити на уроках біології при вивченні багатьох тем. Народознавство - це одне з джерел активізації розумової діяльності учнів на уроках біології. Зіставлення наукових пояснень тих чи інших явищ і їх трактування у фольклор урізноманітнює урок не ляше новою інформацією, а й збагачує уяву, спонукає до аналізу, формує уміння і навички робити відповідні узагальнення і висновки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35906. Оператор SELECT как проекция результатов реляционных вычислений. Соединение отношений (JOIN) в операторе. Виды соединений (INNER и OUTER, LEFT, RIGHT) 77 KB
  Оператор SELECT как проекция результатов реляционных вычислений. SELECT селект оператор DML языка SQL возвращающий набор данных выборку из базы данных удовлетворяющих заданному условию. При формировании запроса SELECT пользователь описывает ожидаемый набор данных: его вид набор столбцов и его содержимое критерий попадания записи в набор группировка значений порядок вывода записей и т. SELECT [Предикат] Поля FROM Таблицы [IN БазаДанных] [WHERE .
35907. Классы неорганических соединений 76 KB
  Кислотные и основные оксиды реагируют между собой образуя соли: CO2K2O = K2CO3; SiO2CO = CSiO3. Кислоты реагируют с основными оксидами с образованием соли и воды: 2HClMgO = MgCl2H2O. Кислоты взаимодействуют с основаниями с образованием соли и воды реакция нейтрализации: H2SO4CuOH2 = CuSO42H2O. Кислоты реагируют с амфотерными гидроксидами оксидами с образованием соли и воды: 2HClZnOH2 = ZnCl22H2O.
35908. Технология Токайских вин. Изменения происходящие в ягоде при поражении ее плесневым грибом «Botrytis cinerea» (серая гниль). Их влияние на ход дальнейших технологических операций 74.5 KB
  Токай венгерское вино готовится из сортов винограда Фурминт главным образом Гарс Левелю и Мускат. Особенностью технологии токайских вин Венгрии является использование наряду с виноградом зрелым или слегка перезрелым также увяленных и заизюмленных ягод пораженных грибом Ботритис Цинереа. Считают что благодаря воздействию этого гриба в токайских винах образуются специфические букет и вкус.
35909. Местное самоуправление в странах европейского союза: особенности правового регулирования и специфика функционирования 74.5 KB
  местное самоуправление в странах европейского союза: особенности правового регулирования и специфика функционирования Регулируется Европейской хартией местного самоуправления которая принята Советом Европы 15 октября 1985 года . Прежде всего полномочия не могут предоставляться органам местного самоуправления на временной основе они должны основываться на национальном законодательстве. Таким образом компетенция органов местного самоуправления должна определяться по мере возможности Конституцией и законодательством. Органы местного...
35910. Поток вектора магнитной индукции. Теорема Гауса для вектора магнитной индукции 74.05 KB
  Контур с током в магнитном поле. Взаимодействие токов осуществляется через поле которое называется магнитным. Следовательно движущиеся заряды токи изменяют свойства окружающего их пространства создают в нем магнитное поле. Это поле проявляется в том что на движущиеся в нем заряды токи действуют силы.
35911. Информационные системы. ИТ 74 KB
  Термин информационные системы Информационная система ИС – это организационноупорядоченная взаимосвязанная совокупность средств и методов ИТ а также используемых для хранения обработки и выдачи информации в интересах достижения поставленной цели. Такое понимание информационной системы предполагает использование в качестве основного технического средства переработки информации ЭВМ и средств связи реализующих информационные процессы и выдачу информации необходимой в процессе принятия решений задач из любой области. Таким образом ИТ...