52328

Групові форми і методи навчання на уроках біології

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Тому в сучасній системі України головною метою навчання біології є інтелектуальний розвиток учнів засобами навчального предмету формування особистостей виховання громадян демократичного суспільства закладання підвалин екологічного стилю мислення підготовка до життя у високотехнологічному суспільстві. В умовах оновлення системи шкільної освіти і біології зокрема розроблено проект концепції що передбачає різнорівневе навчання впроваджуються нові навчальні технологи створюються нові програми підручники та навчальні посібники....

Украинкский

2014-02-15

155.5 KB

22 чел.

Групові форми і методи навчання на уроках біології.

 

Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти основними напрямами оновлення змісту шкільної освіти є: особистісна орієнтація системи освіти, пріоритет загальнолюдських i національних цінностей, забезпечення якості освіти на основі новітніх досягнень науки, культури й соціальної практики.

Освітня галузь «Природознавство», що входить до складу інваріативної складової змісту загальної середньої освіти, ставить за мету ознайомити учнів з науковими фактами, поняттями, фундаментальними законами, теоріями з основ природничих наук, що необхідні для формування цілісної природничо - наукової картини світу. Зміст галузі закладає підвалини формування наукового мислення i світогляду, є основою розуміння сучасних технологій i виробництва, розвитку екологічного мислення.

Тому в сучасній системі України головною метою навчання біології є інтелектуальний розвиток учнів засобами навчального предмету, формування особистостей, виховання громадян демократичного суспільства, закладання підвалин екологічного стилю мислення, підготовка до життя у високотехнологічному суспільстві.

В умовах оновлення системи шкільної освіти і біології зокрема, розроблено проект концепції, що передбачає різнорівневе навчання, впроваджуються нові навчальні технологи, створюються нові програми, підручники та навчальні посібники.

Інформаційні технології відкривають учителям, та учням доступ до нових, нетрадиційних джерел інформації, містять якісно нові можливості для навчання та творчого розвитку. Навчання з використанням інформаційних технологій будується як спілкування учнів з комп’ютером, має діалогічний характер, дає змогу розвивати групові форми роботи. Таке навчання орієнтоване на самоосвіту, розвиток особистості учнів відповідно до їх індивідуальних потреб.

Однак в нашій школі в комп`ютерному класі вісім машин, а в класах більше двадцяти учнів, і тут ви можете зрозуміти актуальність обраної мною теми. Треба вчити учнів працювати групами, парами і навіть колективом. Саме тому я почала вивчати форми і методи колективної і групової роботи.

Вивчаючи обрану тему неможливо було не розглянути особистісно – орієнтовану педагогіку, адже вона має вітчизняну історію. Ще Г. Сковорода звертав увагу індивідуальну духовну природу кожної дитини, на розуміння її конкретної індивідуальності. Теоретичне обґрунтування індивідуального підходу розроблено в працях Н.К.Крупської, А. С. Макаренка, В.О. Сухомлинського. Ідею виховання особистості як морального суб`єкта діяльності пронизана вся творчість видатного українського педагога В.О.Сухомлинського: «Людину треба вчити і вчити, що вона живе не в пустелі, а серед людей. Кожен твій крок позначається врешті-решт на твоєму ближньому, тому, що ідеш ти кудись і з якоюсь метою, кожне твоє слово в душі іншого відгукнеться, але як воно відгукнеться – залежить від тебе. (Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п’яти томах, 1979 Т.2,с227.)

Також детально розглядала інноваційні методи і форми навчання.

О.Я. Савченко зазначає, що педагогічна інновація - процес створення, поширення у використані нових засобів (нововведень) для розв'язання тих педагогічних проблем, які досі вирішувалися інакше.

На думку I.Г.Єрмакова, педагогічні інновації - актуальні значущі й системні новоутворення, які виникають на ґрунті різноманітних ініціатив і нововведень, що стають перспективними для еволюції освіти та позитивно впливають на її розвиток.

А Л.І. Даниленко вважає, що педагогічна інновація - це процес впровадження оновлених чи вдосконалених теорій та практики освіти, якій оптимізує досягнення її мети. У сучасній системі освіти реалізуються такі освітні інновації: державні стандарти освіти; профілізація та індивідуалізація освітнього процесу, концепція національного виховання; авторські навчальні програми, підручники, посібник, виховні та управлінські системи, комп`ютерні програми.

Найбільшого масштабу інноваційні процеси набули наприкінці XIX ст. – на початку XX ст. в країнах Європи та США. Розроблені у той час концепції Д.Дьюї, Л. Толстого, С.Френе, С.Шацького, М.Монтесорі, інших педагогів реалізувались на практиці існуванням авторських шкіл.

Відомий російський вчений М.Кларін так характеризує традиційну систему освіти: „Традиційна система освіти має здебільшого репродуктивний характер), робота вчителя орієнтована насамперед на передавання учням знань та способів дій у готовому вигляді для відтворювального засвоєння: учитель є єдиною ініціативною діючою особою навчального процесу". Чи може дитина, перебуваючи протягом 10-12 років у ситуації суб'єктно-об'єктних відносин? Напевно ні, тому у цій частині стабілізація має регресивну спрямованість.

Я працюю в школі, де навчаються діти з робітничих сімей. Класи, в яких я викладаю, диференційовані за бажанням батьків, а не за рівнем навчальних можливостей дітей, за рівнем сформованих психічних процесів ( пам`ять, увага, мислення). Біологія в 7-9 кл. вивчається за чільною програмою. Данні оперативної психодіагностики, отриманні з аналізу усних та письмових відповідей, тестувань, спостережень за поведінкою, вивченням характеру навчальної діяльності, ціннісних орієнтацій, дозволяють зробити висновок, що в класах поряд з учнями активними, зацікавленими, творчо налаштованими, присутній дуже значний прошарок учнів, що працюють тільки на репродуктивному рівні, не мають стійкої уваги, не виявляють самостійності в процесі навчання, тому потребують постійного контролю і педагогічної підтримки. Для багатьох учнів учбовий предмет з його законами існує окремо від життя, не пов`язаний з їх особистими потребами.

Дослідження американських учених довели, що колективне навчання краще сприяє засвоєнню матеріалу. Оскільки впливає не лише на свідомість учня:, а й на його почуття, волю, дії, практику. Науковці довели, що найменший результат у навчанні можна досягти за умов пасивного навчання (лекції -5%, читання -10 %), а найбільших – колективними формами навчання.

Суть колективного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії усіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання у співпраці. Коли вчитель i учи — рівноправні суб`єкти навчання. В результаті організації навчальної реальності за таких умов у класі створюється атмосфера взаємодії, співробітництва, що дає змогу вчителеві стати справжнім лідером дитячого колективу. Організація колективного навчання передбачає використання дидактичних i рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, створення проблемної ситуації. Отже, використання групових форм і методів дає позитивні результати у навчанні учнів.

Але, треба пам'ятати, що не кожна інновація може «прижитися» у даному середовищі. Одна i таж форма може мати при відтворенні різний вигляд.

Це залежить від багатьох чинників: середовища, професійних якостей вчителя, свого ставлення до інновацій підготовленості вчителя до змін....

Але не треба забувати про позитивні набутки традиційної системи навчання: досвід вчителя, наявність алгоритмів, циклограм, технологічних карт, досягнення відносної стабільності показників діяльності тощо.

Система навчання в сучасній школі перестає бути орієнтованою тільки на рівні «знання» i «розуміння». Учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції i вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, висвітлювати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати i відстоювати власну думку.

Головною особливістю групової форми організації навчання є те, що процес засвоювання та застосування знань відбувається у спільній діяльності.

Порівняно з індивідуальною роботою за схемою «вчитель — учень» внутрішньо групова співпраця щодо виконання тих самих завдань підвищує її ефективність майже на 10 %. Крім того, групова форма орієнтації навчання одночасно допомагає виконати три основні завдання навчально-виховного пронесу:

  1.  конкретно-пізнавальне, що пов'язане з безпосередньою навчальною діяльністю, де учні обмінюються думками, надають допомогу в розв'язанні того чи іншого питання, засвоюють навчальний матеріал, набувають умінь та навичок застосовувати набуті знання на практиці;
  2.  комунікативно-розвивальне, у процесі якого виробляються ochobhі навички спілкування всередині та за межами групи, вміння вислухати думку іншого та висловлювати свою думку стисло, логічно, конкретно;
  3.  соціально орієнтоване, що виховує громадянські якості, необхідні для адекватної соціальної особистості в суспільстві.

Механізм реалізації навчальної діяльності в групах можна представити поетапно.

На сучасному етапі навчання методистами, вчителями-практиками, науковцями розроблено чимало групових форм інтерактивного навчання (див. схем №1).

Діти можуть контролювати відповіді однокласників, узагальнювати. Вчитель корегує діяльність учнів у групі, оцінює відповіді дітей під час презентації того чи іншого завдання.

СХЕМА № 1.

Об`єднання учнів (розподіл ролей, якщо це необхідно).

     ↓

Розподіл завдань між групами. Інструктаж (пам`ятка) вчителя щодо організації роботи в групі та виконання завдання.

     ↓

Засвоєння навчального завдання групою, обмін думками між учнями. Пошук оптимального варіанту виконання завдання. Формування загальної думки.

Узагальнення думок та підбиття підсумків роботи групи.

     ↓

Презентація групового виконання представленого завдання перед класом.

     ↓

Коментар учителя.

Для того щоб співпраця в групах була ефективною, необхідно правильно об`єднати дітей в групи. Я вважаю, що на початкових етапах навчання учнів найефективнішою є робота в парах. Коли учні оволодіють прийомами співпраці, можна створити групи з 5-6 чоловік. Це об`єднання інколи проходить з моєї ініціативи, а інколи, за бажанням учнів. Але хто б не створював групи, я завжди слідкую, щоб не допустити психічної несумісності в групах, адже я добре знаю характери учнів з якими працюю.

Роботу в малих групах доцільно використовувати для розв'язання проблем, що потребують колективного обговорення i виконання. Групи можуть отримувати однакові або різні завдання. Групові методи роботи використовую під час виконання практичних робіт з курсу біології людини, де учні вчаться надавати першу медичну допомогу. У цьому випадку учні отримують різні завдання. Вони опрацьовують текст підручника, опорні конспекти в робочому зошиті з друкованою основою, розглядають таблиці, імітують різні проблемні ситуації. Я керую роботою груп, надаю необхідні консультації. Після виконання завдань група звітує про роботу, імітує надання першої медичної допомоги. У результаті із виступів дітей складається спільний проект.

Наприклад, при вивченні теми «Система органів дихання» у 8 класі, практичну роботу «Перша медична допомога у разі зупинки дихання» виконуємо групами.

1 група – у положенні на спині;

2 група - у проложені на животі;

3 група – «з рота в рот»;

4 група – «з рота в ніс».

Наприкінці робимо анатомо-фізіологічне обґрунтування кожного прийому штучного дихання.

Вивчати різноманітність рослин, тварин, їх значення в природі й житті людини доцільно в групах з використанням технологій навчання в грі. До цих уроків учні готуються заздалегідь. Для знайомства зі своїми представниками тваринного чи рослинного світу вони готують усні журнали, розмови біля годівниці, виступають у ролі птаха, квітки, дерева, читають вірші, пісні. До таких уроків учні готуються з великим задоволенням, набувають при цьому уміння самостійно одержувати знання, орієнтуватися в літературі.

Учасникам навчального процесу за ігровою моделлю надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, що обмежується лише правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі, створюють ситуації на які самостійно шукають відповіді й відповідають за свої рішення. Учитель в ігровій моделі виступає як інструктор, тренер, ведучий.

Під час організації групової роботи для розв'язання творчих, евристичних задач використовую навчальний мозковий штурм (НМШ). Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників виявляти уяву i творчість, бо вможливлює вільний виклад думок усіх учасників i допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.

Алгоритм дії:

1. Створення банку ідей (головна мета — видати якомога більше можливих рішень, навіть най неймовірних).

  1.  Аналіз ідей (у кожній ідеї бажано знайти раціональне зерно).
  2.  Обробка результатів i підготовка виступів.

4. Озвучення результату роботи групи перед класом.

5. Під час НМШ групи одночасно, незалежно одна від одної, штурмують одну задачу.

Наприклад:

1. Що дозволило рослинам (тваринам) пристосовуватися до життя на суходолі?

2. Що станеться на планеті, якщо зникнуть усі рослини (або комахи)?

Коли групи одночасно обговорюють і одну i ту ж проблему використовую технологію «Коло ідей». Після обговорення групи по черзі висловлюються доти, доки не будуть вичерпані всі ідеї. Їх перелік записується на дошці, Коли всі ідеї вичерпані,

можна розглянути проблему загалом i підбити підсумки.

Кожна група може штурмувати i свою власну задачу. Найкраще об'єднати цю задачу більш загальною проблемою.

Наприклад, перед вивченням теми «Фотосинтез» (6 кл.) групи отримують завдання:

1. Висіяне одне зерно пшениці, а дозріло декілька десятків зерен. За рахунок чого відбулося збільшення кількості зерен?

У грунт упала маленька насінина, а виросло велике дерево. За рахунок чого відбувся ріст рослин?

Чому зменшується вага зеленої рослини в горщику, що простояв кілька днів у темряві?

Відповіді можуть бути різними, але всі вони зводяться до одного процесу —фотосинтезу.

Сучасна дидактика визнає велику освітню i виховну цінність дискусії, адже вона сприяє глибокому розумінню проблеми, формуванню самостійної позиції, оперуванню аргументами, розвитку критичного мислення, вмінню зважати на думку інших, визнавати доречні аргументи, краще розуміти іншого.

Приклад дискусії:

Чи можна легалізувати наркотики?

  1.  Клонування — наукове диво чи етичний рубікон.

На етапі закріплення i вдосконалення знань пропоную прийом «Своя опора». Суть цього прийому полягає в тому, що група складає опорний конспект уроку на великому аркуші паперу. Ці опорні конспекти вивішуються на дошці, учні мають можливість з ними познайомитися. Потім, використовуючи технологію «Мікрофон», можна підбити підсумок уроку. «Мікрофон» дає можливість швидко повторити основні поняття уроку. Опорні конспекти можна використовувати і на наступних уроках для повторення матеріалу попередньої теми.

Інколи використовую гру «Придумай пастку». У цьому випадку групи складають опорний конспект з помилками. Потім обмінюються конспектами i виправляють помилки.

На цьому етапі уроку доцільно запропонувати учням скласти кросворди, лабіринти. Під час складання кросворду можна дати учням ключове слово, напри під час вивчення

теми «Екологія» учні отримують ключове слово екологія.

е

к

о

л

о

г

і

я

Я навела приклади використання деяких форм групової роботи, які використовую на уроках. Але біль детально я хочу зупинитись на улюбленій формі групової роботи – метод проект і його презентація.

Крім того метод проектів дає змогу сформувати таку важливу якість особистості, як колективізм, що розвивається лише в дії і не може бути засвоєний вербально. Це стосується в першу чергу групових проектів, де працює невеликий колектив, і в процесі сумісної діяльності виникає і сумісний продукт. До таких якостей слід віднести вміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір рішення, аналізувати результати діяльності. Дуже важливою є здатність відчувати себе членом команди – підпорядковувати темперамент, час, власні інтереси спільній справі.

Особливість проекту як методу полягає в тому, що є можливість розглядати предмет вивчення не окремо, а цілісно. Тому під час створення біологічних проектів вони містять знання з різних навчальних предметів, зокрема з фізики, хімії, математики, тобто враховуються межпредметні зв`язки.

Проведення одноманітних уроків, використання традиційних методів та засобів навчання не сприяють активізації пізнавальної діяльності й мотивації до здобуття знань. Метод проектів дає змогу посилити мотивацію до навчання.

Важливим в організації пізнавальної діяльності є урізноманітнення засобів навчання. Зокрема, використання інформаційних технологій. Я на своїх уроках використовую комп`ютерні телекомунікації, електронні бази даних, відеозаписи, і традиційні: енциклопедії, посібники, дидактичні матеріали, засоби масової інформації.

Розглянемо можливості методу проектів під час вивчення біології на приклада однієї з тем з залученням комп'ютерних технологій.

Оскільки біологію, як навчальний предмет, учні починають вивчати в 6 класі, а з переходом на 12-річний термін навчання — в 7 класі, я особливу увагу приділяю віковій категорії 12—13 років. Для таких дітей теми проектів мають бути простими, доступними.

Результати педагогічного та власного досвіду свідчать, що на одному уроці реалізувати метод проекту неможливо. Для цього треба завчасно спланувати певну тему. Метод може бути використаний під час вивчення однієї теми, розділу, курсу. Звичайно, буде затрачено й відповідний час на виконання цієї роботи.

Використання даного методу під час навчання біології не означає, що він займає увесь урок. Це неможливо. На виконання проекту потрібно значний час, тому спочатку структурується тема, яка вивчається, a потім i конкретний урок. Структурування здійснюю відповідно до логіки пізнавальної діяльності учнів над даною темою, питаннями програми, визначаю час на кожному уроці для роботи над проектом.

Основні етапи роботи з проектом

Планування вчителем проекту в межах програми.

Висування ідеї учителем на уроці.

Обговорення ідей з учнями, висування ними власних ідей.

Формування мікрогруп.

Розподіл завдань у мікрогрупах.

Практична діяльність учнів у межах проекту.

Проміжна перевірка результатів роботи.

Обговорення способів оформлення проекту.

Мультимедійна презентація результатів.

Підсумок роботи над проектом: обговорення результатів, виставлення оцінок.

Здійснення проекту буде ефективним у разі, якщо задіяти не лише традиційні, а й інші джерела інформації, наприклад педагогічні програмні засоби (ППЗ) навчання, Інтернет - ресурс. Підготовка до презентації здійснюватиметься за допомогою Microsoft Word. При цьому учні створюють текстові документи з теми дослідження біологічного змісту,

здійснюють пошук та збереження інформації. Цей етап роботи цікавий тим, що вони вчаться аналізувати інформацію, відбирати ту, яка стосується теми дослідження, та компонувати матеріал. Я відслідковую кожен етап роботи учнів над проектом i в разі потреби надаю консультацію. Можу запропонувати ППЗ із біології: «Бібліотека електронних наочностей. Біологія, 6 —11 кл.» (розробник — АТЗТ «Квазар-Miкpo Техно»). Учні, працюючи з ним, самостійно можуть здійснити навігацію (переходи на наступну, попередню сторінку i на початок), переглядати текст, динамічні моделі, відео фрагменти.

Наведу приклад використання методу проекту на уроці біології під час вивчення теми «Вищі спорові рослини» з використанням комп'ютерних технологій. У програмі з біологи для загальноосвітніх навчальних закладів на вивчення цієї теми відводиться 5 год.

На першому уроці вивчаємо загальну характеристику вищих спорових рослин. Після цих питань вивожу час на визначення мети проекту, здійснюю організаційну роботу: формулюємо проблему дослідження, висуваємо гіпотезу, визначаємо напрямки пошуку інформації, організовуються групи, розподіляємо ролі кожного учасника. Клас ділиться на 4 групи: перша — знавці мохів «бріологи», друга — плаунів «лікопо-діологи», третя - хвощів «еквізетологи», четверта — папоротей «подіподіологи». Кожна група визначається з темою проекту, способами та методами дослідження, відбувається обмін інформацією в межах групи.

На другому занятті, під час вивчення загальних ознак будови та розвитку представників мохоподібних, учні класу виконують лабораторну роботу «Будова мохоподібних». Учні з групи «бріологів» доповнюють розповідь учителя, виконують роль консультантів. А на «п'ятихвилинці» в групах відбувається обмін зібраною інформацією, її аналіз, визначення форми звітності та оформлення.

На третьому уроці учні виконують лабораторну роботу «Будова плауна булавоподібного і хвоща польового», визначають та порівнюють особливості будови двох представників вищих спорових рослин. Я навожу приклади плаунів i хвощів, що зростають у найближчому оточенні. Учні з груп «лікоподіологів» i «еквізетологів» для мене є активними помічниками, а для однокласників — консультантами.

Під час обговорення цих питань у групах учні роблять висновки та аргументують свою роботу над проектом. На цьому уроці я відвожу час на розподіл ролей для захисту проекту.

До четвертого уроку завершується збирання інформації та її обговорення в групах. Вивчаємо папоротеподібні й учні виконують лабораторну роботу «Будова щитника чоловічого, або чоловічої пanopomi». Учасники з групи «подіподіологів» доповнюють мою розповідь, виконують роль консультантів. На черговій «п'ятихвилинці» я відводжу час на складання сценарію захисту проекту.

На п'ятому уроці відбувається презентація проекту кожної групи з використанням комп'ютера. При цьому учні використовують гербарні зразки, таблиці, фото та відео-зображення представників окремих відділів. Відбуваються обговорення та виставлення оцінок.

Отже, метод проектів:

  •  сприяє підвищенню активності та самостійності учнів у роботі;
  •  створює стійку позитивну мотивацію до навчання біології;
  •  формує почуття відповідальності за виконувану роботу;
  •  сприяє розвитку творчого підходу до виконання завдання;
  •  дає змогу досягати освітніх цілей.


На уроках узагальнення знань.

а факультативних заняттях.

На семінарах.

Під час підготовки та захисту реферативних робот.

На уроках із застосуванням інтерактивних технологій.

У позакласній роботу.

У практичних роботах.

На уроках вивчення нового матеріалу.

Групова діяльність учнів найбільш ефективно реалізується

  •  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76766. Соединения костей черепа 186.79 KB
  В костном небе различают: срединный небный шов – между небными и отростками правой и левой верхней челюсти и горизонтальными пластинками небных костей; поперечный небный шов перпендикулярный срединному шву и соединяющий верхние челюсти с небными костями. Межнижнечелюстной симфиз соединяет правую и левую половины тела нижней челюсти в области подбородка в плодном периоде и грудном возрасте. Основными частями височнонижнечелюстного сустава являются: правая и левая головки нижней челюсти; правая и левая нижнечелюстные ямки височной кости;...
76767. Развитие и строение скелета верхней конечности 185.58 KB
  Вначале кости обращены сгибательной поверхностью к туловищу потом поворачиваются на 90 градусов кнаружи. Все кости кроме ключицы развиваются как вторичные то есть проходят через перепончатую хрящевую и костную стадии. Лопатка плечевая кость кости предплечья трубчатые кости кисти развиваются эндо и перихондральным окостенением кости запястья – энхондральным. Трубчатые кости растут в длину за счет метаэпифизарных хрящей: длинные – верхнего и нижнего ростковая активность каждого зависит от возраста и меняется поочередно короткие –...
76768. Кости и соединения плечевого пояса 181.88 KB
  Строение лопатки – плоской кости треугольной формы: реберная передняя поверхность с лопаточной ямой для одноименной мышцы; задняя дорсальная поверхность с лопаточной остью над и подостной ямами для одноименных мышц; три угла: латеральный угол с суставной впадиной над и подсуставным бугорками шейкой лопатки; верхний угол для прикрепления поднимателя лопатки нижний угол на уровне УIII го межреберного промежутка –ориентир при определении границ легких; два крупных отростка: клювовидный акромиальный с суставной поверхностью для...
76769. Плечевой сустав 180 KB
  У основания клювовидного отростка располагается подсухожильная синовиальная сумка подлопаточной мышцы сообщающаяся с полостью сустава. Мышцы выполняющие движения в плечевом суставе Сгибание – дельтовидная передние пучки большая грудная двуглавая клювоплечевая мышцы. Разгибание – дельтовидная задние пучки длинная головка трехглавой широчайшая мышца спины большая круглая и подостная мышцы. Отведение до горизонтального уровня – дельтовидная и надостная а выше отводят трапециевидная мышца ромбовидные подниматель лопатки приведение...
76770. Соединения костей предплечья и кисти 183.33 KB
  В своей верхней части под проксимальным лучелоктевым суставом она имеет косой пучок толстых фиброзных волокон именуемый косой хордой. Проксимальный лучелоктевой сустав образуется при сочленении суставной окружности на головке луча и лучевой вырезки на проксимальном эпифизе локтевой кости. Он входит в состав локтевого сустава.
76771. Локтевой сустав 179.76 KB
  Шаровидный плечелучевой сустав изза тесной связи с другими двумя суставами утрачивает одну ось и движения в нем осуществляются по фронтальной и продольной оси. Капсула спереди и сзади тонкая возможность вывихов и укреплена по бокам внутри и снизу связками: боковыми коллатеральными: локтевой и лучевой; внутрисуставной кольцевой связкой лучевой кости; снизу квадратной – между лучевой шейкой и дистальным краем лучевой вырезки на локтевой кости. Спереди у лучевой шейки возникает слепое синовиальное выпячивание.
76772. Суставы кисти 182.29 KB
  Среди запястнопястных суставов особое место занимает запястнопястный сустав большого пальца так как в процессе антропогенеза в нем сложились специфические приспособления для противопоставления оппозициорепозицио его остальным пальцам. Они сводятся к следующему: изоляции сустава от остальных запястнопястных суставов; формированию седловидной суставной поверхности у коститрапеции и I пястной кости; наличию широкой свободной капсулы; наклону фронтальной оси к ладони что обеспечивает не только сгибание и разгибание но и смещение пальца...
76773. Развитие и строение скелета нижней конечности 185.87 KB
  Все кости проходят через три стадии остеогенеза: фиброзную хрящевую костную. Скелет нижней конечности состоит из пояса правая и левая тазовые кости и свободной части включающей бедренную кость надколенник берцовые кости голени большую и малую кости стопы с предплюсной плюсной и фалангами пальцев. В предплюсну входят кости : пяточная и таранная ладьевидная клиновидные медиальная промежуточная латеральная и кубовидная. Плюсневых костей пять – это короткие трубчатые кости.
76774. Кости таза и их соединения 183.03 KB
  Соединения костей таза: крестцовоподзвдошный сустав – плоский трехосный с очень малым объемом движений образован ушковидными суставными поверхностями крестца и подвздошной кости; имеет прочную и сильно натянутую капсулу укрепленную крестцовоподвздошными связками: вентральными межкостными и дорсальными; крестцовокопчиковый сустав – между верхушкой крестца и I копчиковым позвонком в межпозвоночном диске сустава щель зарастает после 50 лет; сустав укреплен крестцовокопчиковыми связками: вентральными дорсальными и глубокими дорсальными...