52329

Впровадження інноваційних технологій на уроках біології з використанням опорних конспектів

Книга

Педагогика и дидактика

Посібник містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології, питання впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти, систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку»

Украинкский

2014-02-15

401.5 KB

80 чел.

Відділ освіти Харцизької міської ради

Міський методичний кабінет

Харцизька українська гімназія

з класами загальноосвітньої школи І ступеня

Впровадження інноваційних технологій

на уроках біології

з використанням опорних конспектів

(методичний посібник)


Харцизьк - 2011

Укладач:              Верещагіна Г.Д., учитель-методист з біології

Рецензенти:         Н.М.Гур’єва,  Зав.ММК

                         Г.Д. Косаренко керівник міскої ПНМК,

                                          вчитель-методист ХРЛ №2

               І.В. Кир’янова вчитель-методист ХРЛ №1

Затверджено:      педагогічною радою Харцизької української гімназії,

                        протокол № 1 від 07.02.2011року.

Схвалено:          на засіданні методичної ради,

                      протокол №    від 09.03.2011року.

Посібник містить методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології, питання впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти, систему  уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини». 7 клас, додатки з опорними конспектами до запропонованих тем.

Для учителів середньої школи, які викладають біологію, для учнів сьомих класів.


ЗМІСТ

  1.  Методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології…………………………………………………………………………………..4
  2.  Впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти……………………………………………………………………..6
  3.  Система уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини». 7 клас…9

   Урок «Біологія – наука про живу природу»……………………………...…9

   Урок «Різноманітність живих організмів»…………………………………13

   Урок «Характеристика рослин»…………………………………………….16

   Урок «Життєдіяльність рослин»……………………………………………19

   Урок «Живлення рослин. Фотосинтез»…………………………………….22

  1.  Додатки………………………………………………………………………….26

    Додаток 1 Опорний конспект «Природа».  «Проблеми сучасності»…….26

    Додаток 2 Опорний конспект   «Значення біології»……………………...29

    Додаток 3 Опорний конспект  «Різноманітність живих організмів»……30

    Додаток 4 Опорний конспект  «Рослинний світ»…………………………36

    Додаток 5 Опорний конспект  «Загальна характеристика рослин»……..41

    Додаток 6 Опорний конспект  «Особливості рослин»……………………42

    Додаток 7 Опорний конспект   «Найзагальніші ознаки рослин»………..43

    Додаток 8 Опорний конспект    «Особливості процесів життєдіяльності рослин»………………………………………………………………………………..44

    Додаток 9 Опорний конспект  «Різноманітність рослин»……………….45

  1.  Література………………………………………………………………………46


Учитель - це той,

хто сіє добре зерно.

Щастя для нього - гідні учні,

які сяють, як сонце,

наслідуючи його чесноти

та продовжуючи його доброчинність.

1.Методичні ідеї використання опорних конспектів на уроках біології.

Одним з найголовніших завдань сучасної шкільної освіти є розвиток особистості учнів, створення умов, що забезпечують формування їх творчих здібностей, у результаті яких вони будуть підготовлені до активного самостійного й успішного життя. Для того, щоб жити та працювати в сучасному суспільстві, учні мають навчитися аналізувати інформацію, та приймати осмисленні рішення, щодо їх використання.

За останні десятиріччя в педагогічній теорії і практиці знайшли свій розвиток ідеї гуманістичної психології, які значним чином вплинули на підходи до освіти.

Гуманістична модель освіти орієнтована, насамперед, на самореалізацію й особистісний розвиток учня як основні умови прояву піклування про природне навколишнє середовище, вирішення соціально-екологічних проблем.

У північних народів є простий і мудрий афоризм: “Якщо подарувати людині одну рибину, вона буде ситою один день. Якщо подарувати дві, буде ситою два дні. А якщо навчити ловити рибу – буде ситою все життя. ” Так і в навчанні: скільки б у школяра не було предметних знань і вмінь, старанності, сумлінності – їх все одно буде замало для подальшого успішного навчання і розвитку.

Основні принципи полягають у тому, що людині, яка навчається, створюють умови для психологічного комфорту в процесі навчання, підвищення впевненості та відповідальності за його результати, набуття умінь контролювати ситуацію навчання, виникнення ентузіазму і почуття задоволення від групової та індивідуальної роботи та її результатів. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Якщо витрачені зусилля й час не гарантують бажаного результату, краще вибрати парну роботу або будь-яку з наведених вище технологій для швидкої взаємодії. Використовуйте малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, а не індивідуальної роботи.

Роль учителя – підтримувати, підбадьорювати учнів в їхніх зусиллях. Провідною формою навчання є співпраця учнів у малих групах з метою розв’язання проблем і самостійного навчання, набуття досвіду поведінки, що орієнтована на стійкий розвиток.

Сучасне життя – це практично безперервний потік інформації, причому в більшості випадків невпорядкованої, хаотичної. Тому людина має не лише сприймати  її, але й певним чином систематизувати. Така сама вимога висувається й до мислення – воно мусить бути логічним, оскільки без належного обґрунтування ті чи інші думки не будуть достатньо переконливими для оточуючих. Здатність задовольняти всі ці вимоги є результатом тривалої наполегливої праці, що має  починатися ще зі шкільних років.

Одним із інноваційних підходів до викладання біології в сучасній школі є використання логічно-опорних сигналів та структурно-логічних схем.

В результаті використання СЛС та ЛОС досягається:

  •  активізація учнів на уроці;
  •  підвищується інтерес до навчання;
  •  більша свобода в міркуваннях і доведеннях учнів;
  •  позбавлення від механічного зазубрювання;
  •  зняття скутості та страху перед помилкою.

СЛС – це висновки, які народжуються на очах у вигляді карток, таблиць, малюнків. СЛС – це плани - конспекти, де працюють різні аналізатори пам’яті, декілька органів чуття, мислення, збільшується сприйняття, осмислення, пропускна властивість мозку.

Широко використовую в своїй практиці сучасні досягнення методики викладання біології, такі як: теорію розвитку понять, принципи відбору фактів, понять, законів з науки для учбового предмету, систему методів і прийомів навчання, які відповідають його змісту, взаємопов’язані навчання, виховання і розвиток школярів.

СЛС та ЛОС я разом з дітьми складаю вже багато років, але і сьогодні вони актуальні і незамінні у навчанні. Розробку будь-якої теми чи розділу я завжди починаю із складання СЛС. За основу при складанні опорних сигналів беру основні дидактичні принципи: лаконічність, структурність, принцип автономності, доступності матеріалу, образність і незвичність сигналів.

Роботу з вивченням термінів проводжу індивідуально і в групах, використовуючи СЛС і інноваційну форму навчання «Бачено-небачено». Учні об’єднуються в декілька команд по 5-6 осіб. Вивішує на дошці заздалегідь виготовлені схеми, на яких різним шрифтом, у різних напрямках написані терміни. Через одну хвилину плакат знімається, а команди записують усі слова, що запам’яталися. Потім етап взаємоперевірки і самоперевірки знань. СЛС для завдання «Бачено-небачено» можуть складати і самі діти на уроці. Для цього командир кожної команди витягує квиток з указівкою теми. Таку форму навчання можна використовувати на будь-якому етапі уроку. СЛС дуже вдало можна використати за допомогою такої форми  організації навчання як «Броунівський рух», де кожен учень може виступити в ролі вчителя, передаючи свої знання однокласникам, записані у вигляді СЛС. «Броунівський рух» дає можливість багаторазового повторення одним учнем своєї частини навчального матеріалу, ознайомлення з іншими і систематизації загальної картини теми.


2
. Впровадження інноваційних технологій на уроках біології в умовах модернізації освіти.

Щоб мати знання з біології, треба її розуміти. Завчити поняття, не розуміючи – не можливо. Тому на своїх уроках я даю можливість учням багато разів повторювати терміни, щоб зрозуміти суть поняття, взаємозв’язок з іншим матеріалом.

Для цього використовую такі технології критичного мислення: робота з картою понять, маркування тексту, складання кластерів. Якщо раніше учні бачили готові СЛС, або слідкували за їх створенням на шкільній дошці, то сьогодні вони вчаться їх складати самі. Спочатку ми знайомимося з текстом підручника, читаємо його, маркуючи. Вибираємо нові терміни, складаємо карту понять. На цьому ж етапі уроку складаємо сенквейни.

Учні вчаться розуміти матеріал, вибираючи поняття, складаючи СЛС. А це значить, що вони малюють уявний «скелет» теми: вибирають головне, класифікують. Наводять приклади, пояснюють, інтерпретують. Після того, як було створено карту понять, СЛС, учні працюють в парах, пояснюють свої схеми, повторюють, запам’ятовують, обговорюють.  За урок пари можуть змінюватись до п’яти разів, що дає можливість учням передавати зміст максимально стисло, використовуючи лише опорні слова.

При заглибленні в тему ми складаємо кластери – графічне викладання матеріалу. Вибираємо головне поняття і пишемо його на дошці в центрі, або в центрі листа. Навколо нього  - ознаки, які характеризують поняття. З’єднуємо всі слова стрілочками, показуючи взаємозв’язки, які логічно випливають одне з другого.

Кластер – це та ж СЛС, зображена по-новому, але вона дає можливість не лише розкрити й проаналізувати поняття, але й створити нові ідеї, визначити напрямки подальшого вивчення теми.

Останнім часом в школах спостерігається низька мотивація до знань. Учні, які не розуміють матеріал, не хочуть братися за нього, вважаючи, що він дуже важкий до сприйняття і розуміння. Складання СЛС, активна робота в парах активізують пізнавальні можливості учнів, вони краще розуміють те, що розповіли іншим, усвідомили, запам’ятали. Адже всім відомі «сходи»

методів активного навчання:

  1.  Те, що учень чує, він забуває.
  2.  Те, що він чує і бачить – запам’ятовує.
  3.  Те, що він чує, бачить і про що задає питання, сприяє придбанню знань, умінь і навичок.
  4.  Те, чому він навчає інших, він опановує.
  5.  Те, чим учень оперує, змінює його.

На заключному етапі роботи учні складають питання, відповідають на них, працюючи в змінних групах.

Для прикладу пропоную систему уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини». 7 клас.


Система уроків з використанням структурно-логічних схем та логічно-опорних сигналів (СЛС та ЛОС ) з теми «Вступ у ботаніку». «Рослини»

Урок № 1              «Біологія – наука про живу природу»

Освітні цілі:

Навчальна мета: розкрити зміст науки біології, розглянути об’єкти й методи, показати її роль в практичній діяльності людини, сформувати в учнів цілісне уявлення про біологію як систему наук про живу природу

Розвивальна мета: розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери, розвивати пізнавальний інтерес, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

  •  Знати: основні ознаки живого, визначення наук, що вивчають життя, застосування біологічних знань у практичній діяльності людини: медицині, сільському господарстві, у справі охорони природи тощо
  •  Вміти: пояснити різноманіття галузей біологічної науки,

Базові поняття і терміни: біологія, біосфера,ботаніка, зоологія, морфологія, анатомія, систематика, фізіологія, мікробіологія, генетика, цитологія, живлення, дихання, рух, розмноження, ріст і розвиток, обмін речовин і енергії

Обладнання:таблиці, малюнки із зображенням об’єктів вивчення біології

Тип уроку:вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

Концепція уроку

На основі знань, отриманих на уроках природознавства, домогтися від учнів розуміння того, які саме об’єкти слід відносити до біологічних і чому.


Хід уроку

  1.  Організаційний момент

Ввідна вправа Назвіть організми та неживі тіла, які ви бачите на картині(картина природи на дошці)

Запитання

  1.  Що зображено на картині?
  2.  Що таке природа?
  3.  Які основні відмінності живої і неживої природи?
  4.  Що спільного між живими організмами?

Використання схеми «Природа»            Додаток № 1

ІІ.  Актуалізація опорних знань

  1.  «Мозковий штурм»

Що таке життя?

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель

1.Чи знаєте ви проблеми сучасного життя? (бесіда з обговоренням).

Складання схеми «Проблеми сучасності»            Додаток № 1

  •  Нові хвороби
  •  Тривалість життя людини, продовження її життя
  •  Зростання потреб людини в їжі
  •  Потреба в чистому повітрі, воді
  •  Масові розмноження одних організмів і вимирання інших

2.Яка наука вивчає живі організми?

3. Чому ХХІ століття – це століття біології?

Ці та інші питання ми будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

Тема уроку «Біологія – наука про природу»

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Учитель        (Розповідь з елементами бесіди)

«Біос» -  життя, «логос» - вчення

Схема «Біологія вивчає»           Додаток № 1

2.Робота з підручником. Опрацювання схеми «Основні ознаки живого» стор.8, іл1.2.                                                           Додаток № 1

Назвати всі ознаки живого, пояснити кожну з них. Виділенні терміни запам’ятати, проговорити. Запис схем в зошит

робота в парах. Обговорення питань Використати схеми з даного питання

  1.  Що таке хімічні речовини? Які ви знаєте групи речовин?
  2.  Що таке найменша структурна одиниця живого? З чого складаються неживі предмети?
  3.  Чому організмам характерний процес обміну речовин та енергії?
  4.  Чим відрізняються типи живлення: автотрофний і гетеротрофний?
  5.  Що таке ріст і розвиток? Які типи розвитку вам відомі?
  6.  Чому важливою ознакою для організмів є розмноження, рух?

3. Галузі біології. Робота із словником термінів. Різноманітність біологічних наук:

біологія, ботаніка, зоологія, морфологія, анатомія, систематика, фізіологія, мікробіологія, генетика, цитологія.

4.Значення біології. Розповідь учителя, самостійне складання схеми

                                                               Додаток № 2 «Значення біології»

V. Закріплення вивченого матеріалу

Гра «хто більше». Назвати галузі біології, та об’єкт їх вивчення.

Відповісти на питання:

  •  Що вивчає біологія?
  •  Які біологічні науки виникли перші?
  •  Яку роль відіграє біологія у житті людини?
  •  Чому біологію вважають наукою майбутнього?

VI. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

  •  Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці…
  •  Мені важко зрозуміти…
  •  Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…

VII. Домашнє  завдання

  1.  Опрацювати п.1 підручника «Біологія для 7 класу, В.І. Соболь 2007 р.»
  2.  Навчитись записувати опорні схеми
  3.  Записати біологічні терміни у словник
  4.  Творче засвоєння (за бажанням)стор. 10 підручника
  5.  Різнорівневі запитання  для самоконтролю «Застосування знань»
  6.  Підготувати повідомлення про незвичайну, цікаву рослину (гіганти і карлики рослинного світу)


Урок № 2             «Різноманітність живих організмів»

Освітні цілі:

Навчальна мета: формування в учнів знань про принципи функціонування і структуру біологічних систем, взаємозв’язки між біологічними системами,  середовищем; ввести поняття систематики; розглянути основні одиниці класифікації; дати стислу порівняльну характеристику царств живої природи

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, уяву, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

  •  Знати: основні систематичні категорії класифікації органічного світу; царства живої природи; типи середовищ існування організмів;
  •  Вміти: наводити приклади рослин, що зростають у найближчому оточенні; пояснювати пристосування організмів до середовища існування; робити висновки про різноманітність живої природи

Базові поняття і терміни: систематика, таксон, вид, рід, родина, ряд, клас, відділ, царство, рослини, віруси, бактерії, гриби, тварини

Обладнання:таблиці із зображенням представників всіх царств

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку

Познайомити учнів із сучасними уявленнями про систематику і класифікацію, про величезну розмаїтість живих організмів і принципи їх поділу на групи. Ввести поняття царств і відділів – вищі таксономічні одиниці


Хід уроку

Організаційний момент

  1.  Мотивація навчальної діяльності.
    1.  Конкурс «Плутанина»

Картки з написаними анаграмами (словами з переставленими літерами) з назвами ознак живого. Учні мають з’ясувати, що це за процеси, і дати їм визначення.

Яннлевиж – живлення – це…

Тірс – ріст – це…

Ханняди – дихання – це…

Аннитілк аводуб – клітинна будова – це…

Яннелідив – виділення – це…

Німбо нивочер ат їргінее – обмін речовин та енергії – це…

Котивзор – розвиток – це…

Мноняжензор – розмноження – це…

Урх – рух – це…

  1.  Склади кросворд.

На дошці написати слова «Галузі біології». Використовуючи дані літери, дописати назви біологічних наук

  1.  Актуалізація опорних знань.

Бесіда про розмаїтість живих організмів.

Домашнє завдання – повідомлення учнів про рослини

Гра «хто більше».

Завдання. На аркушах паперу записати живі організми, які трапляються у нашій місцевості

Творче завдання. Спробуйте об’єднати живі істоти нашої місцевості у групи.

Поясніть, за якими ознаками ви їх об’єднали.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Розповідь з елементами бесіди, складанням СЛС та ЛОС. Записи в зошитах                                                                                    Додаток 3          

  •  Про систематику
  •  Наукові назви організмів
  •  Основи класифікації організмів
  •  Основні систематичні одиниці
  •  Царства живої природи
  •  Середовища існування

V. Закріплення вивченого матеріалу

Завдання. 1.Скласти таблицю на стор. 14 підручника, використавши словник термінів

2.Робота в парах. Застосування знань. Питання для самоконтролю. Стор.14 підручника. Проговорення схем із зошита і дошки.

VI. Рефлексія

VII. Домашнє  завдання

Опрацювати п.2 підручника, схеми в зошиті,


Урок № 3           «
 Характеристика рослин»

Освітні цілі:

Навчальна мета: сформулювати поняття про царство Рослини; показати його положення в системі органічного світу; ознайомити учнів з основами класифікації рослин

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

  •  Знати: основні систематичні категорії класифікації органічного світу; царства живої природи;
  •  Вміти: наводити приклади рослин, що зростають у найближчому оточенні; пояснювати пристосування організмів до середовища існування; робити висновки про різноманітність живої природи

Базові поняття і терміни: Рослини, автотрофи, життєвий цикл, корінь, стебло, листок, ріст, розмноження, фотосинтез, хлорофіл

Обладнання:таблиці із зображенням різних рослин; картини, малюнки і фотографії природи;

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку На конкретних прикладах познайомити учнів з царством Рослини та особливостями організмів, що належать до нього.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте!

  1.  На які групи поділяються організми за способом живлення?
  2.  Які організми називають автотрофами?

(повторення з використанням схеми «Організми за типом живлення»)        Додаток №3

Операція «Порівняння»,  вправа: вкажіть подібності та відмінності.

Поміркуйте!

Чим відрізняється зображення іриса на картині Вінсента ван Гога від фотографії?  Опрацьовують малюнок підручника Іл.4.1. стор.21

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання № 1

  •  Складіть асоціативний ряд про поняття рослини.

(на дошці вивішуються картини, малюнки, фотографії, де зображені різні місцевості з рослинами)

Бесіда.

  1.  Як ми впізнаємо рослини?
  2.  Знайдіть спільні риси у всіх рослин, зображених на цих витворах мистецтва.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Завдання № 2

  •  Прочитайте текст підручника, стор. 21 «Основний зміст», використовуючи інструменти критичного читання: маркування, виділення опорних слів, постановки запитань.

Завдання № 3

Обговорення. Робота в групах

  •  прочитати СЛС «Загальна характеристика рослин» Додаток № 5
  •  скласти план характеристики рослин, записи в зошиті

Загальна характеристика рослин.

  1.  Не рухаються активно
  2.  Мають зелений колір (наявність хлорофілу)
  3.  Здатні використовувати сонячну енергію
  4.  Утворюють органічні речовини з неорганічних
  5.  Виділяють у повітря кисень
  6.  Різноманітні форми (від мікроскопічних одноклітинних до гігантських)
  7.  Автотрофне живлення
  8.  Наявність целюлозної клітинної оболонки
  9.  Основна запасна речовина – крохмаль
  10.  Чергування двох поколінь в циклі відтворення

Завдання № 4

  •  Скласти СЛС, опрацювавши текст підручника, стор.22, 3 абзац, та іл..4.2.       Додаток № 4

Поглиблення теми

Завдання № 5

  •  Скласти кластер: які найзагальніші ознаки притаманні рослинам?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах. Завдання № 6

  •  Скласти по три питання з теми, використовуючи СЛС і задати їх сусіду по парті.                       Додатки № 5

VI. Рефлексія

VII. Домашнє  завдання

1.Опрацювати текст параграфа № 4 стор.21-22. Підготувати питання до тексту параграфа.

2. вивчити СЛС в зошиті

3. підготувати повідомлення про цікаву рослину.

4.творче засвоєння «географія + біологія» (за бажанням) стор.24
Урок № 4  «Життєдіяльність рослин»

Освітні цілі:

Навчальна мета: Сформулювати поняття про основні процеси обміну речовин і перетворення енергії в організмі рослин

Розвивальна мета: розвивати розумові здібності та якості особистості: пізнавальний інтерес, увагу, пам'ять, теоретичний стиль мислення, вміння працювати з підручником, знаходити головне, порівнювати, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:формувати емоційно-ціннісне ставлення до природи;виховувати старанність, працелюбність, відповідальність, повагу до своєї навчальної праці та здобутків однокласників

Учні повинні

  •  Знати: особливості процесів життєдіяльності рослин, причини різноманіття рослин
  •  Вміти: пояснювати послідовність процесів обміну речовин, порівнювати, аналізувати і робити висновки щодо процесів життєдіяльності рослин
  •  Базові поняття і терміни    Обмін речовин і енергії, утворення і використання поживних речовин, неорганічні і органічні речовини, фотосинтез, автотрофи, гетеротрофи

Обладнання:таблиці із зображенням різних рослин; картини, малюнки і фотографії природи;

Тип уроку:комбінований з використанням СЛС та ЛОС

Концепція уроку

Під час бесіди з учнями учитель повинен підвести їх до узагальнення про основні функції рослинного організму та його зв'язок з навколишнім середовищем.

Для цього як база використовуються знання, набуті учнями на уроках природознавства


Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ігрова ситуація «Пінг-понг». До дошки викликаються два учні. Вони по черзі ставлять один одному підготовленні вдома запитання з теми домашнього завдання. Клас оцінює якість запитань і відповідей. Враховується оригінальність, винахідливість, гумор, ґрунтовність відповідей

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Завдання № 1

Пригадайте! Які ви пам’ятаєте основні ознаки живого? Додаток №1

Використовується ігрова ситуація «Ланцюжок» - елемент фронтального опитування, з’ясування  рівня засвоєння матеріалу. Задаються питання про основні ознаки живого, відповідь на попереднє питання є умовою наступного.

Завдання № 2

Ігрова ситуація «Угадай мене». На столі учителя лежать чотири  купки карток. На дошці пишеться поняття. Викликається чотири учні, які з купки карток повинні вибрати ті, що пов’язані з написаним на дошці. Потім учитель пише на дошці інше слово, викликає наступних учнів, що виконують таке ж завдання. Четвірка може призначатися вчителем, але краще, якщо учні будуть виходити за власним бажанням.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Метод роботи в групах. Опрацювати схеми наведені у Додатку № 8.

Завдання № 1

Відповісти на питання:

  1.  Що таке обмін речовин?
  2.  Назвіть етапи обміну речовин.
  3.  Яке значення має обмін речовин?

Завдання №2

  1.  Чому обмін речовин є головним процесом життєдіяльності рослин?
  2.  Які групи речовин беруть участь у обміні?
  3.  Назвіть процеси життєдіяльності рослин?Яке їхнє значення?

V.  Закріплення матеріалу

Самоперевірка. С.24, підручник. Запитання для самоконтролю.

VI. Рефлексія

Усвідомлення отриманих результатів. Усна розповідь

VII. Домашнє  завдання

  1.  Підручник, п.4, с. 21-23.
  2.  Опрацювати ілюстрації 4.2, 4.3.
  3.  Творче засвоєння – с.24.
  4.  Опрацювати СЛС до теми.


Урок  №5 «Живлення рослин. Фотосинтез»

Освітні цілі:

Навчальна мета: дати учням поняття, що таке фотосинтез. Ознайомити учнів з особливостями й основними етапами процесу фотосинтезу; показати його роль у житті рослин і значення для життя на землі

Розвивальна мета: розвивати пізнавальний інтерес, вміння працювати з підручником, знаходити головне, аналізувати, робити висновки, розвивати інтерес до вивчення біології

Виховна мета:виховувати в учнів бережливе ставлення до природи; підвести учнів до висновку, що в зелених рослинах на світлі відбувається перетворення неорганічних речовин на органічні.

Учні повинні

  •  Знати: особливості й основні етапи процесу фотосинтезу, його роль у житті рослин і значення для життя на землі.
  •  Вміти: розпізнавати процеси життєдіяльності рослин

Базові поняття і терміни: Обладнання:таблиці «Обмін речовин у рослинах», додаткова біологічна література, картки, СЛС.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу, формування умінь та навичок

Концепція уроку

Важливо домогтися в учнів розуміння того, що живлення рослин із ґрунту і повітря – це єдиний процес; за якого з неорганічних речовин – води, мінеральних солей і вуглекислого газу – на світлі утворюються органічні речовини, необхідні для життєдіяльності всіх органів рослини. Процес утворення органічних речовин тісно пов'язаний з диханням і випаровуванням води листками.

Формування поняття про фотосинтез має базуватися на демонстрації дослідів, що доводять утворення крохмалю в листках на світлі, поглинання при цьому вуглекислого газу і виділення кисню в атмосферу; на роз’ясненні ролі води в процесі фотосинтезу, необхідності постійного її надходження з ґрунту в листя, а також на пристосуванні листків до регулювання випаровування води.


Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Пригадайте Що таке пластиди? Які бувають типи пластид? Що таке хлорофіл, вуглеводи?

Використання технології «Мозкова атака». Цей метод полягає у колективній творчій роботі всіх учнів, пов’язаній із пошуком істини. Розмірковуючи над проблемою, доповнюють один одного, розвивають ідею, відкидають інші.                                                                          Додаток №6, №8

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Використання знань з природознавства.

Розповідь з елементами бесіди.

1. Які речовини потрібні рослинам для їхньої життєдіяльності?

2. Які речовини рослини отримують із ґрунту?

3. Які органи рослини постачають органічні речовини?

ІV. Вивчення нового матеріалу

Як можна довести, що рослини здійснюють фотосинтез?

За допомогою якого досліду можна довести, що рослина здатна виділяти кисень у процесі фотосинтезу?                                                          Додаток №4

Довести, що рослина здатна виділяти кисень у процесі фотосинтезу, можна за допомогою такого досліду.

Дослід №1

Дві рослини щільно накриємо скляним ковпаком. Одну з них поставимо на кілька діб у темне місце,
а іншу - залишимо на світлі. Через кілька діб поставимо під скляні ковпаки, якими накриті рослини, запалені свічки. Ви зможете переконатися, що свічка горітиме довше під ковпаком, яким була накрита освітлена рослина. Це пояснюється тим, що на світлі здійснюється фотосинтез і під ковпаком накопичується кисень. Водночас у рослині, яка залишалася у темряві, фотосинтез не відбувався і необхідний для горіння кисень не виділявся.

Як можна довести, що рослини здійснюють фотосинтез? Виконайте такий дослід.

Дослід №2

Витримайте певний час кімнатну рослину (бальзамін, герань, гортензію чи іншу) у темряві, щоб вичерпалися запаси крохмалю в їхніх листках. Потім накрийте один листок з обох боків смужкою непроникного для світла паперу або фольги. Поставте рослину на яскраве світло і витримайте її там упродовж кількох годин. Зріжте два листки - один затінений, а інший звичайний - і опустіть їх на 2-3 хв в окріп, а потім - у гарячий спирт. Після цього промийте листки водою та обробіть слабким розчином йоду. Ви побачите, що один з листків забарвиться нерівномірно, адже затінена частина листка буде безбарвною. Таке забарвлення пояснюється тим, що внаслідок фотосинтезу в освітленій частині листка утворився вуглевод крохмаль. Під впливом йоду крохмаль синіє.

Виконаємо ще один дослід, який дасть нам змогу переконатися в тому, що саме хлорофіл поглинає світло.

Дослід №3

Візьмемо будь-яку кімнатну рослину (наприклад, гортензію, герань). Зріжемо один чи два зелені листки, опустимо їх на 2-3 хв в окріп, а потім перенесемо у гарячий спирт. Листки втратять зелений колір, проте спиртовий розчин позеленіє, адже хлорофіл виходить з листків і розчиняється в спирті. Якщо перенести цей спиртовий розчин у темне місце та опромінити ультрафіолетовими променями, то розчин починає світитися червоним світлом. Це відбувається внаслідок того, що молекули хлорофілу віддають світлову енергію, яку вони поглинули.
Процес фотосинтезу надзвичайно складний, докладніше ви познайомитеся з ним у старших класах.

V.  Закріплення матеріалу

1. Які функції виконує зелений листок?
2. Що таке фотосинтез?
3. Які умови необхідні для здійснення фотосинтезу? За допомогою яких дослідів можна це довести?
4. Які процеси відбуваються під час фотосинтезу?
5. Чому без рослин життя на нашій планеті було б неможливим?
6. У чому полягає космічна роль зелених рослин?

Додаток №7

VI. Рефлексія

Метод «Незакінчене речення»

  •  Мені запам’яталось на сьогоднішньому уроці…
  •  Мені важко зрозуміти…
  •  Хотілося б ще раз почути на наступних уроках…

VII. Домашнє  завдання

  1.  Опрацювати СЛС за темою. Додаток №6, №8.
  2.  Опрацювати підручник, п.4., с. 22-24.


Додаток № 1

Природа



Додаток № 2

Значення біології

 

Додаток № 3

Різноманітність живих організмів

 

Вид          рід        родина       порядок           клас          відділ          царство

Царства живої природи

Віруси                 Бактерії                  Рослини               Гриби              Тварини

 



 


 



Додаток №4

 


 





 



Додаток №5

     Загальна характеристика рослин


Додаток №6

 


Додаток №7

 


Додаток №8


Додаток №9

 


Література

  1.  Біологія: Підручник для 7 кл. загальноосв. навч. закл. /В.І.Соболь. – К., Грамота, 2007.
    1.  Біологія.7 клас. Дидактичні матеріали до курсу/ К.М.Задорожний. – Х.,Основа,2007
    2.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій/Н.П.Навоклова. – Х.,Основа, 2009.
    3.  Пометун О.І.,Пилипчатіна Л.М., Сущенко І.М., БарановаІ.О., Основи критичного мислення., - Т.,Богдан,2010
    4.  Шаталов В.Ф.Точка опори. – М.:Педагогіка, 1987.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

7360. Стилистика и особенности оформления SEO текста 56 KB
  Стилистика и особенности оформления SEO текста Редактирование - это подготовка SEO-текста к публикации на сайте. Редакторская проверка помогает оценить логичность написанного, удалить лишнюю информацию, ошибки или опечатки, сделать текст конкретным ...
7361. Производство дрожжей 205 KB
  Производство дрожжей Содержание 1. Сырьё и основные стадии технологического процесса 2. Дрожжи используемые для производства хлебопекарных дрожжей 3. Вредители дрожжевого производства 3.1 Микрофлора мелассы 3.2 Микрофлора воды и воздуха 3.3 Вторичны...
7362. Сегментирование рынка. Ответы на экзаменационные вопросы 241.5 KB
  Ответы на экзаменационные вопросы Сегментирование рынка. Его основные критерии Любой рынок с точки зрения маркетинга состоит из покупателей, которые отличаются друг от друга по своим вкусам, желаниям и потребностям. Главное же то, что все они приобр...
7363. Сегментирование рынка: необходимость или отсутствие таковой 195.5 KB
  Сегментирование рынка Сегментирование рынка: необходимость или отсутствие таковой После того как произведен общий анализ всех факторов внешней среды, в маркетинговых исследованиях рекомендуется все внимание сосредоточить на одном из них, а именно на...
7364. Разработка стройфинплана дорожно-строительной организации 1.16 MB
  Разработка стройфинплана дорожно-строительной организации Конструкция дорожной одежды: 1,5 см щебень 35 см песок 1. Определение затрат ресурсов на строительство 1 км автомобильной дороги. Технология работ по...
7365. Организация лечебно-профилактического и диетического питания на примере столовой Орел ГТУ 159 KB
  Организация лечебно-профилактического и диетического питания (на примере столовой Орел ГТУ) Введение Данная курсовая работа посвящена организации лечебно-профилактического и диетического питания. Данная тема на сегодняшний день является довольно а...
7366. Тепловой и аэродинамические расчеты котла ТВГ-8М 512.5 KB
  Пояснительная записка содержит страниц, таблиц, 21 источников. Объект исследования - тягодутьевое оборудование котла ТВГ-8М на Бородинской котельной в г. Запорожье. Цель проекта - аэродинамический расчет котла ТВГ-8М. Метод исследо...
7367. Исследование статических режимов в двигателе постоянного тока с электромагнитным возбуждением 11.16 MB
  Исследование параметров и характеристик двигателя постоянного токас независимым возбуждением Задание Исследовать статические режимы в двигателе постоянного тока с электромагнитным возбуждением. Цель Ознакомиться с виртуальной средо...
7368. Розробка конструкції та монтажу модуля попереднього підсилювача 182.5 KB
  Розробка конструкції та монтажу модуля попереднього підсилювача Вступ (ризначення, основні технічні характеристики, умови експлуатації). Як відомо, для високоякісного відтворення стереофонічних програм в салоні автомобіля необхідним пісилювачем звук...